Сабалдир Григорій - Історія редагувань

Victor Kubai в 16:46, 7 лютого 2011

2011-02-07T16:46:31Z

Victor Kubai: перейменував «Григорій Сабалдир» на «Сабалдир Григорій»

2010-04-26T16:00:33Z

перейменував «Григорій Сабалдир» на «Сабалдир Григорій»

Victor Kubai в 16:00, 26 квітня 2010

2010-04-26T16:00:06Z

Victor Kubai в 13:40, 22 лютого 2010

2010-02-22T13:40:31Z

Victor Kubai: Захист на Григорій Сабалдир встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2010-02-22T13:39:51Z

Захист на Григорій Сабалдир встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=
САБАЛДИР Григорій Олексійович …

2010-02-22T13:39:39Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> <b>САБАЛДИР Григорій Олексійович</b> …

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">

<b>САБАЛДИР Григорій Олексійович</b> [13.Х 1883, с. Покровська Багачка, тепер Хорольського р-ну Полтав. обл. — 3.IV 1957, Київ]  — укр. мовознавець, канд. філол. наук з 1956. Закін. 1913 Глухівський учит. ін-т та 1922 — [[КІНО|Київ. ІНО]]. У 1925-31 — викладач, доцент, згодом професор Київ. пед. ін-ту. З 1927  — наук. співробітник [[ІУНМ|Ін-ту наук. мови ВУАН]], з 1931  — ст. наук. співробітник [ІМ|Ін-ту мовознавства ВУАН]. 1935 незаконно репресований. У 1938 звільнений з табору без права жити в Україні. Протягом 1938-40 вчителював у м. Дубнівці теперішньої Волгогр. обл., далі (до 1956)  — ст. викладач Вольського учит. ін-ту Саратов. обл. До Києва повернувся 1956. С. належить ряд мовозн. та метод, статей, підручників з укр. мови. У співавт. з акад. [[Микола Грунський|M. Грунським]] видав «Правила українського правопису (Практичний порадник)», до якого було додано «Словник найнеобхідніших в діловодстві слів та виразів» (1925) та посібник «Українська мова. Фонетика. Морфологія. Синтакса. Фразеологічний словник. Порадник для самонавчання» (1926). Ці ж автори підготували «Український правопис», який був долучений до першого в Україні «Практичного російсько-українського словника ділової мови (конторської та рахівничої)» (1926). С. уклав «Практичний російсько-український словник» (1926), а в 1930 у співавт. з О. Коломацькою публікує «Правописний словник та правила правопису й розділових знаків» (25 000 слів).

Є. С. Регушевський

@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 [[Категорія:Автори правописів]]
 [[Категорія:Лексикографи]]
-[[Категорія:Інститут Української Наукової Мови]]
+[[Категорія:ІУНМ персоналії]]
 [[Категорія:Інститут Мовознавства]]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 <div style="background-color:#EEE5DE">
-<b>САБАЛДИР Григорій Олексійович</b> [13.Х 1883, с.&nbsp;Покровська Багачка, тепер Хорольського р-ну Полтав. обл.&nbsp;&mdash; 3.IV 1957, Київ] &nbsp;&mdash; укр. мовознавець, канд. філол. наук з 1956. Закін. 1913 Глухівський учит. ін-т та 1922&nbsp;&mdash; [[КІНО|Київ. ІНО]]. У 1925-31&nbsp;&mdash; викладач, доцент, згодом професор Київ. пед. ін-ту. З 1927 &nbsp;&mdash; наук. співробітник [[ІУНМ|Ін-ту наук. мови ВУАН]], з 1931 &nbsp;&mdash; ст. наук. співробітник [[ІМ|Ін-ту мовознавства ВУАН]]. 1935 незаконно репресований. У 1938 звільнений з табору без права жити в Україні. Протягом 1938-40 вчителював у м.&nbsp;Дубнівці теперішньої Волгогр. обл., далі (до 1956) &nbsp;&mdash; ст. викладач Вольського учит. ін-ту Саратов. обл. До Києва повернувся 1956. С. належить ряд мовозн. та метод, статей, підручників з укр. мови. У співавт. з акад. [[Микола Грунський|M.&nbsp;Грунським]] видав «Правила українського правопису (Практичний порадник)», до якого було додано «Словник найнеобхідніших в діловодстві слів та виразів» (1925) та посібник «Українська мова. Фонетика. Морфологія. Синтакса. Фразеологічний словник. Порадник для самонавчання» (1926). Ці ж автори підготували «Український правопис», який був долучений до першого в Україні «Практичного російсько-українського словника ділової мови (конторської та рахівничої)» (1926). С. уклав «Практичний російсько-український словник» (1926), а в 1930 у співавт. з О.&nbsp;Коломацькою публікує «Правописний словник та правила правопису й розділових знаків» (25&nbsp;000 слів).
+<b>САБАЛДИР Григорій Олексійович</b> [13.Х 1883, с.&nbsp;Покровська Багачка, тепер Хорольського р-ну Полтав. обл.&nbsp;&mdash; 3.IV 1957, Київ] &nbsp;&mdash; укр. мовознавець, канд. філол. наук з 1956. Закін. 1913 Глухівський учит. ін-т та 1922&nbsp;&mdash; [[КІНО|Київ. ІНО]]. У 1925-31&nbsp;&mdash; викладач, доцент, згодом професор Київ. пед. ін-ту. З 1927 &nbsp;&mdash; наук. співробітник [[ІУНМ|Ін-ту наук. мови ВУАН]], з 1931 &nbsp;&mdash; ст. наук. співробітник [[ІМ|Ін-ту мовознавства ВУАН]]. 1935 незаконно репресований. У 1938 звільнений з табору без права жити в Україні. Протягом 1938-40 вчителював у м.&nbsp;Дубнівці теперішньої Волгогр. обл., далі (до 1956) &nbsp;&mdash; ст. викладач Вольського учит. ін-ту Саратов. обл. До Києва повернувся 1956. С. належить ряд мовозн. та метод. статей, підручників з укр. мови. У співавт. з акад. [[Микола Грунський|M.&nbsp;Грунським]] видав «Правила українського правопису (Практичний порадник)», до якого було додано «Словник найнеобхідніших в діловодстві слів та виразів» (1925) та посібник «Українська мова. Фонетика. Морфологія. Синтакса. Фразеологічний словник. Порадник для самонавчання» (1926). Ці ж автори підготували «Український правопис», який був долучений до першого в Україні «Практичного російсько-українського словника ділової мови (конторської та рахівничої)» (1926). С. уклав «Практичний російсько-український словник» (1926), а в 1930 у співавт. з О.&nbsp;Коломацькою публікує «Правописний словник та правила правопису й розділових знаків» (25&nbsp;000 слів).
-Є. С. Регушевський
+Є. С. Регушевський</div>

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 <div style="background-color:#EEE5DE">
-<b>САБАЛДИР Григорій Олексійович</b> [13.Х 1883, с.&nbsp;Покровська Багачка, тепер Хорольського р-ну Полтав. обл.&nbsp;&mdash; 3.IV 1957, Київ] &nbsp;&mdash; укр. мовознавець, канд. філол. наук з 1956. Закін. 1913 Глухівський учит. ін-т та 1922&nbsp;&mdash; [[КІНО|Київ. ІНО]]. У 1925-31&nbsp;&mdash; викладач, доцент, згодом професор Київ. пед. ін-ту. З 1927 &nbsp;&mdash; наук. співробітник [[ІУНМ|Ін-ту наук. мови ВУАН]], з 1931 &nbsp;&mdash; ст. наук. співробітник [ІМ|Ін-ту мовознавства ВУАН]. 1935 незаконно репресований. У 1938 звільнений з табору без права жити в Україні. Протягом 1938-40 вчителював у м.&nbsp;Дубнівці теперішньої Волгогр. обл., далі (до 1956) &nbsp;&mdash; ст. викладач Вольського учит. ін-ту Саратов. обл. До Києва повернувся 1956. С. належить ряд мовозн. та метод, статей, підручників з укр. мови. У співавт. з акад. [[Микола Грунський|M.&nbsp;Грунським]] видав «Правила українського правопису (Практичний порадник)», до якого було додано «Словник найнеобхідніших в діловодстві слів та виразів» (1925) та посібник «Українська мова. Фонетика. Морфологія. Синтакса. Фразеологічний словник. Порадник для самонавчання» (1926). Ці ж автори підготували «Український правопис», який був долучений до першого в Україні «Практичного російсько-українського словника ділової мови (конторської та рахівничої)» (1926). С. уклав «Практичний російсько-український словник» (1926), а в 1930 у співавт. з О.&nbsp;Коломацькою публікує «Правописний словник та правила правопису й розділових знаків» (25&nbsp;000 слів).
+<b>САБАЛДИР Григорій Олексійович</b> [13.Х 1883, с.&nbsp;Покровська Багачка, тепер Хорольського р-ну Полтав. обл.&nbsp;&mdash; 3.IV 1957, Київ] &nbsp;&mdash; укр. мовознавець, канд. філол. наук з 1956. Закін. 1913 Глухівський учит. ін-т та 1922&nbsp;&mdash; [[КІНО|Київ. ІНО]]. У 1925-31&nbsp;&mdash; викладач, доцент, згодом професор Київ. пед. ін-ту. З 1927 &nbsp;&mdash; наук. співробітник [[ІУНМ|Ін-ту наук. мови ВУАН]], з 1931 &nbsp;&mdash; ст. наук. співробітник [[ІМ|Ін-ту мовознавства ВУАН]]. 1935 незаконно репресований. У 1938 звільнений з табору без права жити в Україні. Протягом 1938-40 вчителював у м.&nbsp;Дубнівці теперішньої Волгогр. обл., далі (до 1956) &nbsp;&mdash; ст. викладач Вольського учит. ін-ту Саратов. обл. До Києва повернувся 1956. С. належить ряд мовозн. та метод, статей, підручників з укр. мови. У співавт. з акад. [[Микола Грунський|M.&nbsp;Грунським]] видав «Правила українського правопису (Практичний порадник)», до якого було додано «Словник найнеобхідніших в діловодстві слів та виразів» (1925) та посібник «Українська мова. Фонетика. Морфологія. Синтакса. Фразеологічний словник. Порадник для самонавчання» (1926). Ці ж автори підготували «Український правопис», який був долучений до першого в Україні «Практичного російсько-українського словника ділової мови (конторської та рахівничої)» (1926). С. уклав «Практичний російсько-український словник» (1926), а в 1930 у співавт. з О.&nbsp;Коломацькою публікує «Правописний словник та правила правопису й розділових знаків» (25&nbsp;000 слів).
 Є. С. Регушевський

← Попередня версія	Версія за 16:00, 26 квітня 2010
(Немає відмінностей)

← Попередня версія	Версія за 13:39, 22 лютого 2010
(Немає відмінностей)