Неувага до слова особливо виразно позначилася на мові частини перекладів останнього часу. Взявши за зразок переклади 20-х років, тобто періоду, коли українська літературна мова ще не мала повної можливості передати мовний колорит оригіналу, бо не було ще ні багатопрофільної української радянської прози, ні надійних словників, не виробилися чіткі позиції щодо джерел поповнення української лексики, — дехто із сучасних перекладачів, мало обізнаний з історією мови, почав безоглядно вводити в переклад слова, не властиві літературній мові, вузькі діалектизми, став розхитувати усталені синтаксичні конструкції і т. ін.

Неувага до слова особливо виразно позначилася на мові частини перекладів останнього часу. Взявши за зразок переклади 20-х років, тобто періоду, коли українська літературна мова ще не мала повної можливості передати мовний колорит оригіналу, бо не було ще ні багатопрофільної української радянської прози, ні надійних словників, не виробилися чіткі позиції щодо джерел поповнення української лексики, — дехто із сучасних перекладачів, мало обізнаний з історією мови, почав безоглядно вводити в переклад слова, не властиві літературній мові, вузькі діалектизми, став розхитувати усталені синтаксичні конструкції і т. ін.