Victor Kubai в 13:50, 7 лютого 2011

2011-02-07T13:50:28Z

Victor Kubai в 00:39, 18 листопада 2009

2009-11-18T00:39:01Z

Victor Kubai: Захист на Реформи алфавіту і графіки встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2009-11-18T00:38:00Z

Захист на Реформи алфавіту і графіки встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

РЕФОРМИ АЛФАВІТУ І ГРАФІКИ. Ук…

2009-11-18T00:37:48Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> РЕФОРМИ АЛФАВІТУ І ГРАФІКИ. Ук…

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
РЕФОРМИ АЛФАВІТУ І ГРАФІКИ. Укр письмо склалося
на основі давньорус. кириличного алфавіту 10-11 ст. (див.
[[Кирилиця]]). Відсутність у давньорус. мові редукційних
та асиміляційно-дисиміляційних процесів (наголошені й
ненаголошені голосні вимовлялися майже однаково, дзвінкі
приголосні не оглушувалися, а глухі не набували дзвінкості)
сприяла тому, що всі осн. звуки досить послідовно
передавалися одними й тими ж літерами. Проте деякі
літери кирилиці не відповідали звуковому складові протоукр.
діалектів. Саме через це рано вийшла з ужитку літера
Ѫ, а ѫ стала виконувати
функцію літери я. У зв'язку з розвитком фонет. системи
давньорус. мови (занепад зредукованих і викликані цим фонет.
процеси, перетворення >ѣ і т. д.) зростала
невідповідність між традиційно вживаними літерами й ново-утв.
звуками, що спричинювалося до сплутування літер на письмі
(напр.: ы – і – и; ѣ – е –
и – і, ъ – ь і  т. п.) й руйнування
правопис. традицій. Цей розхитаний
численними графічними й орфогр. варіантами правопис протягом
13 — поч. 18 ст. стихійно змінювався у напрямі його
узгодження із звуковою системою та грамат. будовою укр. мови,
хоч за відсутності декретованого регулювання графіки і єдиних
правопис, норм цього досягти не вдалося. Необхідність у
впорядкуванні [[Алфавіт|алфавіту]] й
[[Правопис|правопису]] стала особливо відчутною з
кін. 16 ст., коли в Україні почалося книгодрукування. Першу
реформу рос. письма, наслідки якої мали безпосередній вплив і
на розвиток укр. письма, здійснено 1708 (див. [[Гражданський шрифт]]).
У цей час з алфавіту вилучено непотрібні
літери ѡ («омега»), ѱ («псі»), Ѵ
(«іжиця»), остаточно усунено Ѫ («юс великий») і ѫ («юс малий»), уведено літеру
Е зам. Ѥ узаконені спорадично вживані
раніше літери я зам. Ѧ та
ѧ. Проте в алфавіті ще лишилися зайві
літери-дублети Ѳ («фіта»), ѣ («ять»), а також
і, на позначення якої в рос. алфавіті вже була літера
и. Крім удосконалення алфавіту, реформа передбачала
також спрощення друкованої графіки: накреслення літер було
випрямлено й заокруглено, усунено надрядкові знаки —
наголоси й титла, зам. літерної системи
позначення чисел уведено арабські цифри.


Гражд, шрифт поширився і в Україні: спочатку в Наддніпрянській, яка входила до
складу Рос. імперії, а згодом —
і в західноукр. регіонах. Хоч ні в Східній, ні в Зх.
Україні у 18-19 ст. єдиних норм використання гражд, азбуки і
загальновизнаного правопису не було, укр. письменники і вчені
кожен по-своєму намагалися виробити такий укр. правопис, який
би найточніше відбивав норми укр. мови. Протягом 19 ст. було
запропоновано увести літери, які збереглися і в сучас.
правописі: і
([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%BC%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BA%D0%B8_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE О. Павловський],
1818), є (правопис
«[[Русалка Дністровая|Русалки Дністрової]]», 1837),
ї (правопис
[[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Пд.-Зх. відділу Рос. геогр. т-ва]], 1873); у
правописі «Русалки Дністрової» вперше було введено на
позначення йотованого о та м'якості приголосного перед
о уживані й нині диграфеми йо, ьо. Разом з тим
ряд пропонованих літер не витримали випробування часом і не
закріпилися в укр. алфавіті: и («мнякесеньке и») для
позначення переднього секундарного звука і в
новоутворених закритих складах та і з дифтонга
ѣ
([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%BA%D0%B0-%D0%9E%D1%81%D0%BD%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D0%BD%D0%BA%D0%BE Квітка-Основ'яненко]),
е для передачі йотованого о
([[Кулішівка|кулішівка]], правопис Пд.-Зх. відділу
Рос. геогр. т-ва, 1873), ў — нескладове у
([[Михайло Максимович|М. Максимович]],
1827 — див. [[Максимовичівка]];
«Русалка Дністровая», 1837;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%82%D1%86%D1%83%D0%BA_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 M. Гатцук], 1857;
[[Каленик Шейковський|К. Шейковський]],
1859), лат. літери u для и
([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B5%D1%82%D0%BB%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BC%D0%B2%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9 А. Метлинський],
1839), j для й
(О. Корсун, 1841;
[[Драгоманівка|драгоманівка]]),
літери g
(А. Метлинський, 1839; кулішівка), і (К. Шейковський, 1859) і
диграфема кг (О. Павловський, 1818; І. Бецький, 1843;
правопис Пд.-Зх. відділу Рос. геогр. т-ва , 1873) для позначення
вибухового задньоязикового ґ Для африкат дж і
дз пропонувалися літери з церковнослов'ян. азбуки пд.
слов'ян Y , Ѕ
(К. Шейковський, 1859)
тощо. Разом з тим були спроби усунути з укр. алфавіту літери ъ, ы
(«Русалка Дністровая», 1837), ъ, ѣ, ы
([[Желехівка|желехівка]]),
ѣ, і
(А. Метлинський, 1839),
ѣ, Ѳ , Ѵ (І.Бецький, 1843),
ъ, ь, ы, ѣ, э,
ю, я, ѣ, Ѵ
(М. Гатцук, 1857), ы (кулішівка), щ, я,
є, ї, ю (драгоманівка) і т. ін.
Вносилося чимало пропозицій і щодо відображення специфічно
укр. мовних рис, у т. ч. діалектних, для чого використовували
літери рос. гражд, шрифту з додаванням до них різноманітних
діакритичних знаків (крапка, дужка, дашок, коса
рисочка, умлаут, паєрик тощо), які в писемній практиці не
закріпилися
(М. Максимович,
І. Бецький,
А. Метлинський,
М. Гатцук
та ін.). У Зх. Україні ще з 17 ст. були намагання виробити
укр. правопис на основі лат. графіки
([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D2%90%D0%B0%D0%B2%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%AF%D0%BA%D1%83%D0%B1 Я. Гаватович], 1619;
Я. Дзвоновський, 1625;
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%BB%D0%B8%D1%87_%D0%99%D0%BE%D0%B0%D1%85%D0%B8%D0%BC Й. Єрлич], 1650;
[http://pl.wikipedia.org/wiki/Wac%C5%82aw_Zaleski В. Залеський], 1833;
[[Йосип Лозинський|Й. Лозинський]], 1834-46),
а з кін. 50-х pp. 19 ст. з проектом
латинізації «галицько-українського» письма виступили австр.
реакц. кола (проти нього активно боровся
[[Іван Франко|І. Франко]]),
однак цей план провалився, і в 1859 у шкільних підручниках і держ.
виданнях у Галичині була узаконена кирилиця (див.
«[[Азбучна війна|Азбучна війна]]»).


Із зняттям заборони з укр. друкованого слова після рос.
революції 1905 укр. алфавіт і графіка сформувалися у їхньому
сучас. вигляді, що засвідчило видання «Словаря української
мови» за ред.
[[Борис Грінченко|Б. Грінченка]].
За роки рад. влади були
безуспішні спроби увести до алфавіту окр. літери для африкат
дж і дз, а згідно з правописом 1933 з абетки
було вилучено літеру ґ відновлену у 3-му виданні
«Українського правопису» (1990).


Г. П. Півторак.

← Попередня версія		Версія за 13:50, 7 лютого 2011
Рядок 139:		Рядок 139:
	Г. П. Півторак.		Г. П. Півторак.
	</p>		</p>
		+
		+	[[Категорія:Правопис]]

@@ Рядок 17: / Рядок 17: @@
        невідповідність між традиційно вживаними літерами й ново-утв.
        звуками, що спричинювалося до сплутування літер на письмі
-       (напр.: <b>ы</b> &ndash; і &ndash; <b>и</b>; <b>&#x0463;</b> &ndash; <b>е</b> &ndash;
+       (напр.: <b>ы</b> &ndash; <b>і</b> &ndash; <b>и</b>; <b>&#x0463;</b> &ndash; <b>е</b> &ndash;
        <b>и</b> &ndash; <b>і</b>, <b>ъ</b> &ndash; <b>ь</b> і &nbsp;т.&nbsp;п.) й руйнування
        правопис. традицій. Цей розхитаний

← Попередня версія	Версія за 00:38, 18 листопада 2009
(Немає відмінностей)

Реформи алфавіту і графіки - Історія редагувань

Victor Kubai в 13:50, 7 лютого 2011

Victor Kubai в 00:39, 18 листопада 2009

Victor Kubai: Захист на Реформи алфавіту і графіки встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= РЕФОРМИ АЛФАВІТУ І ГРАФІКИ. Ук…

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

РЕФОРМИ АЛФАВІТУ І ГРАФІКИ. Ук…