Victor Kubai в 10:41, 2 липня 2017

2017-07-02T10:41:26Z

Victor Kubai в 11:16, 7 лютого 2011

2011-02-07T11:16:58Z

Victor Kubai в 20:29, 1 травня 2010

2010-05-01T20:29:59Z

Victor Kubai в 17:39, 4 квітня 2010

2010-04-04T17:39:58Z

Victor Kubai: Захист на Резолюція Комісії НКО на доповідь Хвилi встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2010-04-01T11:57:53Z

Захист на Резолюція Комісії НКО на доповідь Хвилi встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: ===Резолюція Комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті на доповідь тов.
2010-04-01T11:56:43Z

Створена сторінка: ===Резолюція Комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті на доповідь тов. Хвилi „Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти неї” (26 квітня 1933 р.)<ref>Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за ''Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали''. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005,</ref>===

Заслухавши доповідь тов. Хвилі про стан мовного фронту, нарада констатує:

I. Мовна ділянка ідеологічного фронту, як частина цілого процесу нацкультбудівництва, вимагає особливо більшовицької пильності, бо вірне спрямування шляху розвитку мови у великій мірі визначає вірний розвиток цілої української радянської культури, пролетарської, соціалістичної змістом, національної формою.

Завдяки ленінській національній політиці партії за роки революції українська радянська культура, як і культура всіх народів СРСР, бурхливо розвивалася, досягши нечуваного розквіту. Зокрема українська мова надзвичайно розвинулася, збагатилася і вдосконалилася, ставши могутнім знаряддям комуністичного виховання мас і залучення їх до активної участі в соцбудівництві.141

II. На перешкоді величезному мовному будівництву, що його провадить партія, намагались і намагаються ставати контрреволюційні націоналістичні елементи. Процес СВУ в повній мірі виявив намагання класового ворога — контрреволюційних петлюрівських елементів запроваджувати шкідництво на цій саме ділянці ідеологічного фронту. Куркульсько-петлюрівська агентура в наукових інституціях намагалася спрямувати розвиток української літературної мови буржуазно-націоналістичним шляхом, з метою відірвати розвиток української культури від цілого розвитку соціалістичної культури братерських республік СРСР. Конкретно це виявилося:

А) На теоретичній ділянці — в націоналістичній теорії самобутності розвитку української мови, в пропаганді відриву її від загального процесу мовного будівництва в СРСР, а насамперед — відриву від мови російського пролетаріату; у відкиданні інтернаціональних термінів у мові, що прикривалося націоналістичною теорією „народності”;

Б) На практиці — в шкідництві, що запроваджувалося в загальних і термінологічних словниках (навмисне відкидання термінів та інших слів, тісно пов'язаних з процесами соцбудівництва і класової боротьби), відкидання загальновживаних і засвоєних масою термінів та заміною їх штучними новотворами з метою гальмування процесу соцкультзросту мас; в просякненні наукової та учбової літератури націоналістичними поглядами на мову та в пропаганді націоналізму через ілюстративний матеріал (добір націоналістичних, чорносотенних і релігійних прикладів у словниках і підручниках); у відкиданні спільних з російською мовою лексичних і синтаксичних засобів, особливо тих, що зумовлюються спільним характером соцбудівництва (відкидання новотворів пожовтневої доби, створення штучних синтаксичних відмінностей, культивування архаічних форм тощо); у спрощуванні, вульгаризації і звужуванні мовних засобів з метою знизити культурний рівень мас.

III. Процес СВУ показав, яку велику небезпеку становить шкідницька робота куркульсько-петлюрівської агентури; уже після цього процесу СВУ НКО не подбав про посилення проводу мовним фронтом, не виявив більшовицької пильності в боротьбі з націоналістичними виявами на мовному фронті. Провід уже перебудованих після процесів СВУ мовознавчих інституцій, а також і робітники мовної ділянки в масі не зробили належних політичних висновків з виявлених на процесі СВУ фактів; не провадили систематичної боротьби проти націоналістичних спроб впливати на розвиток української літературної мови; керівництво київського Н.-д. інституту мовознавства потурало 142 буржуазно-націоналістичним елементам в проведенні їх класово-ворожих настановлень, і це створило умови для дальшої шкідницької діяльності цих елементів.

Уже після процесу СВУ маємо такі факти, як видання термінологічного словника Шелудька та ін., таких праць, як „Нариси з української синтакси” Смеречинського та ряду підручників, що продовжували застосовувати націоналістичні, шкідницькі настановлення. Це свідчить про відсутність належної класової пильності на мовному фронті, про значну засміченість науково-дослідних інституцій та апарату практичної мовно-літературної роботи класово-ворожими націоналістичними елементами. Цілком правильно „Правда” і „Комуніст” викрили цю націоналістичну роботу на мовному фронті.

IV. Нарада вважає, що:

#Треба розгорнути широку роботу щодо остаточного викриття і викорінення націоналістичних викривлень на мовній дільниці, а саме — скритикувати і вилучити шкідливу продукцію, мобілізувати широку пролетарську громадськість на боротьбу з націоналістичними виявами, як з місцевим націоналізмом — з куркульсько-петлюрівською агентурою, так і з великодержавницькими тенденціями здискредитувати саму ідею і практику нацкультбудівництва та досягнення в галузі українізації.
#Переглянути словники і виправити в дальших виданнях припущені в них хиби, спрямувавши розвиток термінології відповідно до інтересів соціалістичного, господарського і культурного розвитку та інтернаціонального виховання мас.
#Переглянути наукову і учбову підручникову літературу, викривши націоналістичні прояви, та надалі спрямувати висвітлення мовних питань з марксистсько-ленінських методологічних позицій.
#В зв'язку з тим, що в державному українському правописі, зокрема в 3-ій частині його, є пункти, що їх застосування, як виявилося, дає політично шкідливі наслідки, скорегувати український правопис в частині правопису іншомовних слів в напрямку більшої конкретизації пунктів про вживання „ґ”, „ль”, „л” з метою забезпечити якнайлегше засвоєння правопису масами.
#Посилити партійний провід роботою мовознавчих інститутів, переглянути плани науково-дослідної роботи, перебудувавши їх в напрямку максимального наближення тематики до практичних проблем (видання словників, наукової літератури для вишів і шкіл, дослідження мови 143 письменства і преси, поліпшення перекладів, підвищення кваліфікації редакторських кадрів, учителів) на базі глибокого опрацювання і усвідомлення їх в світлі марсистсько-ленінської методології; переглянути склад н.-д. інститутів, курсів українізаторів, перекладачів, літредакторів і іншого мовно-літературного персоналу видавництв та очистити його від націоналістичних класово-ворожих елементів; посилити політичне виховання мовних робітників; покласти край практиці відриву загальнополітичної редактури від мовної, запровадивши в принципі єдиноосібну авторську і редакторську відповідальність за єдність змісту і форми літературного твору.

“Мовознавство”. — 1934, №1. — С.  15 – 17;

Хвиля А. ''Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті''. Харків: Радянська школа, 1933, С. 115 – 118.

''Передруки''

В. Кубайчук. ''Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови''. — К.:КІС, 2004, 147 —150 с.
''Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали''. Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005 — 140-143 с.

----
<references/>

@@ Рядок 47: / Рядок 47: @@
 [[Категорія:Документи та матеріали 1931-1940]]
 [[Категорія:Цензура]]
-[[Категорія:Репресивні документи та матеріали]]
+[[Категорія:Репресивні документи та матеріали першої половини 30-х років]]

@@ Рядок 45: / Рядок 45: @@
-[[Категорія:Документи та матеріали]]
+[[Категорія:Документи та матеріали 1931-1940]]
 [[Категорія:Цензура]]
 [[Категорія:Репресивні документи та матеріали]]

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 [[Файл:0_rez_na_dop.png|200px|thumb|left|“Мовознавство”.&nbsp;— 1934, №1.&nbsp;— С. &nbsp;15]]
@@ Рядок 42: / Рядок 43: @@
 ----
 <references/>

← Попередня версія		Версія за 17:39, 4 квітня 2010
Рядок 1:		Рядок 1:
		+	[[Файл:0_rez_na_dop.png\|200px\|thumb\|left\|“Мовознавство”. — 1934, №1. — С.  15]]
		+
	===Резолюція Комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті на доповідь тов. <span style='letter-spacing:1.5pt'>Хвилi „Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти неї” (26 квітня 1933 р.)</span><ref>Номери сторінок (<b><font color="green">грубий шрифт зеленого кольору</font></b>) подано за ''Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали''. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005,</ref>===		===Резолюція Комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті на доповідь тов. <span style='letter-spacing:1.5pt'>Хвилi „Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти неї” (26 квітня 1933 р.)</span><ref>Номери сторінок (<b><font color="green">грубий шрифт зеленого кольору</font></b>) подано за ''Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали''. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005,</ref>===

← Попередня версія	Версія за 11:57, 1 квітня 2010
(Немає відмінностей)

Резолюція Комісії НКО на доповідь Хвилi - Історія редагувань

Victor Kubai в 10:41, 2 липня 2017

Victor Kubai в 11:16, 7 лютого 2011

Victor Kubai в 20:29, 1 травня 2010

Victor Kubai в 17:39, 4 квітня 2010

Victor Kubai: Захист на Резолюція Комісії НКО на доповідь Хвилi встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))