Потебня Олександр - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Олександр Потебня» на «Потебня Олександр»

2010-04-28T11:45:08Z

перейменував «Олександр Потебня» на «Потебня Олександр»

Victor Kubai в 11:44, 28 квітня 2010

2010-04-28T11:44:45Z

Victor Kubai в 18:48, 8 березня 2010

2010-03-08T18:48:25Z

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=
ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович [10…

2010-02-18T23:08:44Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> <b>ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович</b> [10…

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">

<b>ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович</b> [10(22).IX 1835, х. Манів, побл. с. Гаврилівки, тепер Гришиного Роменського р-ну Сум. обл.  — 29.ХЦ11.ХІ1) 1891, Харків]  — укр. мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громад, діяч, чл.-кор. Петерб. АН з 1875, чл. багатьох (у т. ч. зарубіжних) наук. т-в. Закін. 1856 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харків. ун-т]. Був учителем рос. мови в гімназії, з 1861  — ад'юнкт Харків, ун-ту з правом викладання історії рос. мови. З серпня 1862 до серпня 1863  — в закорд. наук. відрядженні (Німеччина, Чехія, Австрія). Після повернення  — доцент каф. слов'ян, мовознавства і секретар істор.-філол. ф-ту, від 1875 — екстраординарний, згодом - ординарний професор каф. рос. мови і словесності Харків. ун-ту. Один із засновників Харків. [[Громади|громади]], Харків. істор.-філол. т-ва (був його головою у 1877-90). Основоположник т. з. психологічного напряму в слов'янському мовознавстві. Автор праць із заг. мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв'язок мови й мислення тощо. Розглядав питання історії укр. мови та укр. діалектології у зв'язку з відповідними аспектами рос. мови. Обидві мови П. вважав нащадками однієї, спільної в минулому (давньоруської) мови-предка. Відповідно до термінології свого часу називав укр. мову малоруським наріччям, а терміном «русский язык» позначав сукупність східнослов'ян. мов («Про повноголосся», 1864; «Про звукові особливості руських наріч», 1865; «Замітки про малоруське наріччя», 1871; «До історії звуків руської мови», 1-4, 1871-83; рец. на працю [[Павло Житецький|П. Житецького]] «Нарис звукової історії малоросійського наріччя», 1878, та ін.). П. розробив наук. основи східнослов'ян. діалектології як самост. дисципліни. У працях цієї проблематики він уперше в слов'ян, філології систематизував ознаки укр. мови, якими вона відрізняється від ін. слов'янських, охарактеризував межі поширення її найважливіших діал. звукових явищ. З погляду істор. розвитку укр. мови особливе значення мають відкриття т. з. нового '''і''' та обгрунтування дифтонгічного переходу давньорус. '''о''', '''е''' в '''і''' в новозакритих складах. Учений постійно цікавився питаннями народності і мови, взаємовідношення націй і мов, народності й особи, дво- і багатомовності, майб. долею націй і мов («Думка і мова», 1862; «Мова і народність», опубл. 1895; «Про націоналізм», опубл. 1905: «Лист до Єлени Штейн», опубл. 1927; «Загальна літературна мова і місцеві наріччя», опубл. 1962). Засуджуючи денаціоналізацію, П. стверджував, що всі мови мають невичерпні внутр. можливості для розвитку. В рец. на зб. «Народні пісні Галицької й Угорської Русі» [[Яків Головацький|Я. Головацького]] (1976) розглянув питання про право укр. мови на літ.-писемну форму. Вел. мірою на матеріалах укр. мови грунтується праця П. «Із записок з руської граматики» (т. 1-2, 1874; т. 3, опубл. 1899; т 4, опубл. 1941), у якій дано порівн.-істор. дослідження грамат. будови і всієї системи східнослов'ян. мов у їхніх зв'язках з ін. мовами; мова розглядається в тісному зв'язку з історією народу, з еволюцією люд. думки. Такого ж плану і розвідка «Значення множини в руській мові» (1888).

Значну увагу приділяв психології словесно-худож. творчості («З лекцій з теорії словесності», опубл. 1894; «Із записок з теорії словесності», опубл. 1905). П. є творцем лінгв. поетики. Теорія поезії у нього базується на аналогії між поет. твором і словом. Практ. реалізацією теор. поглядів П. став його переклад «Одісеї» укр. мовою (уривки, що збереглися, опубл. 1905). Дослідженню давньорус. пам'яток присвячено праці: «Слово о полку Ігоревім. Текст і примітки», «Малоруська народна пісня за списком XVI в. Текст і примітки» (обидві  — 1877). Чималий внесок П. у вивчення нар. поет. творчості й етнографії («Про деякі символи в слов'янській народній поезії», 1860; «Про зв'язок деяких уявлень у мові», 1864; «Про міфічне значення деяких обрядів і повір'їв», 1865; «Про долю і споріднені з нею істоти», «Про купальські вогні і споріднені з ними уявлення», обидві  — 1867; «Пояснення малоросійських і споріднених народних пісень», т. 1-2, 1883-87). За його ред. виходили твори [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка-Основ'яненко Г. Квітки-Основ'яненка] (т. 1-4, 1887-90), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гулак-Артемовський_Петро П. Гулака-Артемовського] (1888), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Манжура_Іван І. Манжури] (1889, 1890). З передмовою П. опубл. «Малоросійські домашні лікувальні порадники XVIII в.» (1890). Ім'я П. 1945 надано Ін-тові мовознавства НАН України, з 1977 Ін-т проводить Потебнянські читання. 1977 у с. Гришиному відкрито нар. музей О. Потебні, встановлено йому пам'ятник.

;Тв.:

:*''Из записок по рус. грамматике'', т. 1-4. M., 1958-85
:*''Ударение''. К., 1973
:*''Слово и миф''. M.. 1989;
:*''Мова. Національність. Денаціоналізація. Статті і фрагменти''. Упорядкування і вст. стаття Ю.Шевельова. Н.-Й., 1992;
:*''Мысль и язык''. К. 1943.

;Літ.:

:*Срезневский И. И. ''Записка о трудах профессора А. А. Потебни''. представленная во 2-е Отделение АН. «Зап. имп. АН», 1876. т. 27
:*Овсянико-Куликовский Д. H. ''A. A Потебня как языковед-мыслитель''. «Киев. старина», 1893, т. 42
:*Сумцов М. Ф. ''Велетень думки і слова. (О. О. Потебня)''. X., 1922
:*Чехович К. ''Олександер Потебня: Укр. мислитель-лінгвіст''. Варшава, 1931
:*Филин Ф. П. ''Методология лингв, исследований А. А. Потебни''. (К 100-летию со дня рождения, 1835-1935). В кн.: Язык и мышление. М. Ленинград, 1935
:*Булаховский Л. А. ''Александр Афанасьевич Потебня''. К., 1952
:*''Потебня Олександр Опанасович'' (1835-1891). Опис докум. мат-лів особистого фонду №781. К., 1960
:*''Олександр Опанасович Потебня''. К.. 1962
:*Булахов M. Г. ''Потебня Александр Афанасьевич''. В кн.: Булахов М. Г. ''Восточнославян. языковеды. Биобиблиогр. словарь'', т. 1. Минск, 1976
:*''Потебняиські читання''. К., 1981
:*''Наук. спадщина О. О. Потебні і сучасна філологія''. К.. 1985
:*Франчук В. Ю. ''Олександр Опанасович Потебня''. К., 1985
:*Будагов Р. А. ''А. А. Потебня''. В кн.: Булагов Р. А. ''Портреты языковедов ХІХ-ХХ вв. Из истории лингв, учений''. М.. 1988
:*''А. А. Потебня — исследователь славян. взаимосвязей'', ч. 1-2. X., 1991
:*''О. О. Потебня і проблеми сучас. філології''. К., 1992
:*Фізер І. ''Психолінгв. теорія л-ри Олександра Потебні. Метакрит. дослідження''. К., 1993.

В. Ю. Франчук.</div>

;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:''

:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Вікіпедія: <b>Потебня Олександр Опанасович</b>.]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 <div style="background-color:#EEE5DE">
-<b>ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович</b> [10(22).IX 1835, х.&nbsp;Манів, побл. с.&nbsp;Гаврилівки, тепер Гришиного Роменського р-ну Сум. обл. &nbsp;&mdash; 29.ХЦ11.ХІ1) 1891, Харків] &nbsp;&mdash; укр. мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громад, діяч, чл.-кор. Петерб. АН з 1875, чл. багатьох (у т. ч. зарубіжних) наук. т-в. Закін. 1856 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харків. ун-т]. Був учителем рос. мови в гімназії, з 1861 &nbsp;&mdash; ад'юнкт Харків, ун-ту з правом викладання історії рос. мови. З серпня 1862 до серпня 1863 &nbsp;&mdash; в закорд. наук. відрядженні (Німеччина, Чехія, Австрія). Після повернення &nbsp;&mdash; доцент каф. слов'ян, мовознавства і секретар істор.-філол. ф-ту, від 1875&nbsp;&mdash; екстраординарний, згодом - ординарний професор каф. рос. мови і словесності Харків. ун-ту. Один із засновників Харків. [[Громади|громади]], Харків. істор.-філол. т-ва (був його головою у 1877-90). Основоположник т. з. психологічного напряму в слов'янському мовознавстві. Автор праць із заг. мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв'язок мови й мислення тощо. Розглядав питання історії укр. мови та укр. діалектології у зв'язку з відповідними аспектами рос. мови. Обидві мови П. вважав нащадками однієї, спільної в минулому (давньоруської) мови-предка. Відповідно до термінології свого часу називав укр. мову малоруським наріччям, а терміном «русский язык» позначав сукупність східнослов'ян. мов («Про повноголосся», 1864; «Про звукові особливості руських наріч», 1865; «Замітки про малоруське наріччя», 1871; «До історії звуків руської мови», 1-4, 1871-83; рец. на працю [[Павло Житецький|П.&nbsp;Житецького]] «Нарис звукової історії малоросійського наріччя», 1878, та ін.). П. розробив наук. основи східнослов'ян. діалектології як самост. дисципліни. У працях цієї проблематики він уперше в слов'ян, філології систематизував ознаки укр. мови, якими вона відрізняється від ін. слов'янських, охарактеризував межі поширення її найважливіших діал. звукових явищ. З погляду істор. розвитку укр. мови особливе значення мають відкриття т. з. нового '''і''' та обгрунтування дифтонгічного переходу давньорус. '''о''', '''е''' в '''і''' в новозакритих складах. Учений постійно цікавився питаннями народності і мови, взаємовідношення націй і мов, народності й особи, дво- і багатомовності, майб. долею націй і мов («Думка і мова», 1862; «Мова і народність», опубл. 1895; «Про націоналізм», опубл. 1905: «Лист до Єлени Штейн», опубл. 1927; «Загальна літературна мова і місцеві наріччя», опубл. 1962). Засуджуючи денаціоналізацію, П. стверджував, що всі мови мають невичерпні внутр. можливості для розвитку. В рец. на зб. «Народні пісні Галицької й Угорської Русі» [[Яків Головацький|Я.&nbsp;Головацького]] (1976) розглянув питання про право укр. мови на літ.-писемну форму. Вел. мірою на матеріалах укр. мови грунтується праця П. «Із записок з руської граматики» (т.&nbsp;1-2, 1874; т.&nbsp;3, опубл. 1899; т&nbsp;4, опубл. 1941), у якій дано порівн.-істор. дослідження грамат. будови і всієї системи східнослов'ян. мов у їхніх зв'язках з ін. мовами; мова розглядається в тісному зв'язку з історією народу, з еволюцією люд. думки. Такого ж плану і розвідка «Значення множини в руській мові» (1888).
+<b>ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович</b> [10(22).IX 1835, х.&nbsp;Манів, побл. с.&nbsp;Гаврилівки, тепер Гришиного Роменського р-ну Сум. обл. &nbsp;&mdash; 29.ХЦ11.ХІ1) 1891, Харків] &nbsp;&mdash; укр. мовознавець, філософ, фольклорист, етнограф, літературознавець, педагог, громад. діяч, чл.-кор. Петерб. АН з 1875, чл. багатьох (у т. ч. зарубіжних) наук. т-в. Закін. 1856 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харків. ун-т]. Був учителем рос. мови в гімназії, з 1861 &nbsp;&mdash; ад'юнкт Харків, ун-ту з правом викладання історії рос. мови. З серпня 1862 до серпня 1863 &nbsp;&mdash; в закорд. наук. відрядженні (Німеччина, Чехія, Австрія). Після повернення &nbsp;&mdash; доцент каф. слов'ян, мовознавства і секретар істор.-філол. ф-ту, від 1875&nbsp;&mdash; екстраординарний, згодом - ординарний професор каф. рос. мови і словесності Харків. ун-ту. Один із засновників Харків. [[Громади|громади]], Харків. істор.-філол. т-ва (був його головою у 1877-90). Основоположник т. з. психологічного напряму в слов'янському мовознавстві. Автор праць із заг. мовознавства, фонетики, наголосу, граматики, семантики, етимології, діалектології, теорії словесності, фольклору, етнографії, досліджень про походження мови, взаємозв'язок мови й мислення тощо. Розглядав питання історії укр. мови та укр. діалектології у зв'язку з відповідними аспектами рос. мови. Обидві мови П. вважав нащадками однієї, спільної в минулому (давньоруської) мови-предка. Відповідно до термінології свого часу називав укр. мову малоруським наріччям, а терміном «русский язык» позначав сукупність східнослов'ян. мов («Про повноголосся», 1864; «Про звукові особливості руських наріч», 1865; «Замітки про малоруське наріччя», 1871; «До історії звуків руської мови», 1-4, 1871-83; рец. на працю [[Павло Житецький|П.&nbsp;Житецького]] «Нарис звукової історії малоросійського наріччя», 1878, та ін.). П. розробив наук. основи східнослов'ян. діалектології як самост. дисципліни. У працях цієї проблематики він уперше в слов'ян, філології систематизував ознаки укр. мови, якими вона відрізняється від ін. слов'янських, охарактеризував межі поширення її найважливіших діал. звукових явищ. З погляду істор. розвитку укр. мови особливе значення мають відкриття т. з. нового '''і''' та обгрунтування дифтонгічного переходу давньорус. '''о''', '''е''' в '''і''' в новозакритих складах. Учений постійно цікавився питаннями народності і мови, взаємовідношення націй і мов, народності й особи, дво- і багатомовності, майб. долею націй і мов («Думка і мова», 1862; «Мова і народність», опубл. 1895; «Про націоналізм», опубл. 1905: «Лист до Єлени Штейн», опубл. 1927; «Загальна літературна мова і місцеві наріччя», опубл. 1962). Засуджуючи денаціоналізацію, П. стверджував, що всі мови мають невичерпні внутр. можливості для розвитку. В рец. на зб. «Народні пісні Галицької й Угорської Русі» [[Яків Головацький|Я.&nbsp;Головацького]] (1976) розглянув питання про право укр. мови на літ.-писемну форму. Вел. мірою на матеріалах укр. мови грунтується праця П. «Із записок з руської граматики» (т.&nbsp;1-2, 1874; т.&nbsp;3, опубл. 1899; т&nbsp;4, опубл. 1941), у якій дано порівн.-істор. дослідження грамат. будови і всієї системи східнослов'ян. мов у їхніх зв'язках з ін. мовами; мова розглядається в тісному зв'язку з історією народу, з еволюцією люд. думки. Такого ж плану і розвідка «Значення множини в руській мові» (1888).
@@ Рядок 41: / Рядок 41: @@
 :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Вікіпедія: <b>Потебня Олександр Опанасович</b>.]
 :*[http://litopys.org.ua/fdm/fdm48.htm Філософська думка в Україні: <b>ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович</b>.]

← Попередня версія		Версія за 18:48, 8 березня 2010
Рядок 40:		Рядок 40:

	:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Вікіпедія: <b>Потебня Олександр Опанасович</b>.]		:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%82%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D1%8F_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%9E%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Вікіпедія: <b>Потебня Олександр Опанасович</b>.]
		+	:*[http://litopys.org.ua/fdm/fdm48.htm Філософська думка в Україні: <b>ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович</b>.]

← Попередня версія	Версія за 11:45, 28 квітня 2010
(Немає відмінностей)

Потебня Олександр - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Олександр Потебня» на «Потебня Олександр»

Victor Kubai в 11:44, 28 квітня 2010

Victor Kubai в 18:48, 8 березня 2010

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович [10…

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=
ПОТЕБНЯ Олександр Опанасович [10…