← Попередня версія

Версія за 11:59, 14 квітня 2010

Рядок 10:

===ПРО ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ===

===ПРО ЗАПОРОЗЬКИХ КОЗАКІВ===

−

Козаки&nbsp;&mdash; стійкі й завзяті на війні: вони ніколи не відступають і не тікають (з поля бою). Вони мають великий хист у влаштуванні табору чи таборів, якого вони навчилися за останні два роки в ляхів, перебуваючи спільно з ними. А ці (табори) [валами, насипаними з землі, які по-турецьки називають матаріс (і) їх насипають навколо (розта-вування) війська, щоб ніхто не напав на них зненацька.

+

Козаки&nbsp;&mdash; стійкі й завзяті на війні: вони ніколи не відступають і не тікають (з поля бою). Вони мають великий хист у влаштуванні табору чи таборів, якого вони навчилися за останні два роки в ляхів, перебуваючи спільно з ними. А ці (табори) є валами, насипаними з землі, які по-турецьки називають матаріс (і) їх насипають навколо (розташування) війська, щоб ніхто не напав на них зненацька.

В кожного з них є свій (окремий) табір, тобто яма в землі. Коли козаки стають (на ноги), вони стріляють з рушниць&nbsp;&mdash; випускають набій і тоді показуються, але коли вороги стріляють у них зі своїх рушниць, вони лежать у своїх окопах і жодна куля не влучає у них. (Таким чином) вони влучають, а в них не потрапляють.  

В кожного з них є свій (окремий) табір, тобто яма в землі. Коли козаки стають (на ноги), вони стріляють з рушниць&nbsp;&mdash; випускають набій і тоді показуються, але коли вороги стріляють у них зі своїх рушниць, вони лежать у своїх окопах і жодна куля не влучає у них. (Таким чином) вони влучають, а в них не потрапляють.  

−

Проте вони дуже мучаться і бідують і в походах задовольняються малим: крім черствого чорного хліба і води, вони нічого (іншого) не знають. Немає у них ні наметів, ні гарного одягу, ні чогось подібного, і в той же час вони дуже стійкі та заавзяті.

+

Проте вони дуже мучаться і бідують і в походах задовольняються малим: крім черствого чорного хліба і води, вони нічого (іншого) не знають. Немає у них ні наметів, ні гарного одягу, ні чогось подібного, і в той же час вони дуже стійкі та завзяті.

===ПРО ГРАМОТНІСТЬ НА УКРАЇНІ===  

===ПРО ГРАМОТНІСТЬ НА УКРАЇНІ===  

Рядок 40:

===НАСЕЛЕННЯ, СВІЙСЬКІ<br> ТВАРИНИ, СВИНІ ТА<br> ПТАСТВО===

===НАСЕЛЕННЯ, СВІЙСЬКІ<br> ТВАРИНИ, СВИНІ ТА<br> ПТАСТВО===

−

Нехай благословеи буде творець! Що ж іще сказати нам про цей благословенний народ?! Сотні тисяч із них було вбито в походах, татари тисячами позабирали їх у неволю; чума<ref> Павло називає епідемії словом «таун», що справді означає чуму, однак ми тепер не можемо достеменно стверджувати, що це була епідемія чуми, бо ніде не описано перебіг хвороби. З такою ж вірогідністю це могла бути холера, моровиця і навіть дизентерія, бо в середньовіччі ці епідемії, як звичайно, були супутниками довгих і затяжних воєн. </ref>, якої вони (раніше) не знали, з'явилася у них за останні два роки і забрала сотні тисяч їх у сади блаженства<ref> Метафорична назва раю.</ref>. І, незважаючи на це, вони багаточисельні, як мурашки, численніші за зорі. Часом (вдається), що одна жінка у них заходить в тяж і народжує по три-чотири рази на рік і кожного разу повиває по троє-четверо немовлят. Однак найбільш правильним, як нам говорили, є те, що вода того краю не залишає жодної жінки безплідною, і це справа очевидна, для кожного достовірна і випробувана.

+

Нехай благословен буде творець! Що ж іще сказати нам про цей благословенний народ?! Сотні тисяч із них було вбито в походах, татари тисячами позабирали їх у неволю; чума<ref> Павло називає епідемії словом «таун», що справді означає чуму, однак ми тепер не можемо достеменно стверджувати, що це була епідемія чуми, бо ніде не описано перебіг хвороби. З такою ж вірогідністю це могла бути холера, моровиця і навіть дизентерія, бо в середньовіччі ці епідемії, як звичайно, були супутниками довгих і затяжних воєн. </ref>, якої вони (раніше) не знали, з'явилася у них за останні два роки і забрала сотні тисяч їх у сади блаженства<ref> Метафорична назва раю.</ref>. І, незважаючи на це, вони багаточисельні, як мурашки, численніші за зорі. Часом (вдається), що одна жінка у них заходить в тяж і народжує по три-чотири рази на рік і кожного разу повиває по троє-четверо немовлят. Однак найбільш правильним, як нам говорили, є те, що вода того краю не залишає жодної жінки безплідною, і це справа очевидна, для кожного достовірна і випробувана.

Щодо інших свійських тварин та худоби, то ти б (читачу) побачив у будинку (кожного) чоловіка, нехай благословен буде Творець, (по) десять видів тварин: по-перше, коней, по-друге, корів, по-третє, овець, по-четверте, кіз, що (стрункі), неначе газелі, по-п'яте, свиней, по-шосте, курей, по-сьоме, гусей, по-восьме, качок, по-дев'яте, індиків, яких у декого є дуже багато, голубів, по-десяте, для яких є місця на дахах їхніх будинків, і (нарешті) собак. Та ніщо так нас не здивувало, як різні види свиней&nbsp;&mdash; найневірогідніших кольорів та мастей. Вони були чорні, білі, руді, русяві, жовті та синюваті, потім чорні з білими цятками, синюваті з рудими цятками, деякі з них (зовсім) рябі, деякі смугасті найрізноманітніших видів. Ми не могли ніяк втримати навіть одне з них, тому, що, поза всякими сумнівами, у них сиділи чорти: вони вислизали, як ртуть, і їхні голоси (ще) далеко лунали.  

Щодо інших свійських тварин та худоби, то ти б (читачу) побачив у будинку (кожного) чоловіка, нехай благословен буде Творець, (по) десять видів тварин: по-перше, коней, по-друге, корів, по-третє, овець, по-четверте, кіз, що (стрункі), неначе газелі, по-п'яте, свиней, по-шосте, курей, по-сьоме, гусей, по-восьме, качок, по-дев'яте, індиків, яких у декого є дуже багато, голубів, по-десяте, для яких є місця на дахах їхніх будинків, і (нарешті) собак. Та ніщо так нас не здивувало, як різні види свиней&nbsp;&mdash; найневірогідніших кольорів та мастей. Вони були чорні, білі, руді, русяві, жовті та синюваті, потім чорні з білими цятками, синюваті з рудими цятками, деякі з них (зовсім) рябі, деякі смугасті найрізноманітніших видів. Ми не могли ніяк втримати навіть одне з них, тому, що, поза всякими сумнівами, у них сиділи чорти: вони вислизали, як ртуть, і їхні голоси (ще) далеко лунали.  

Рядок 64:

===ПОРТРЕТ<br> Б.&nbsp;ХМЕЛЬНИЦЬКОГО===

===ПОРТРЕТ<br> Б.&nbsp;ХМЕЛЬНИЦЬКОГО===

−

Цей Хміль є старим чоловіком, але він дуже щасливий благословенням Бога, а тому він є проводирем, що уважно вислуховує людей, не перебираючи ними, (і) всіма справами займається сам (особисто), він є помірний в їжі та питві, невибагливий до одягу, наслідуючи (своїм) життям иайвеличнішого з царів Василя Македонянина<ref> Василь Македонянин (правив у 867&mdash;886&nbsp;рр.) &nbsp;&mdash; візантійський імператор, засновник Македонської династії, за походженням селянин з-під Андріанополя, вбивця кесаря Варди, а потім і свого соправителя Михайла&nbsp;III. За свого панування реставрував багато старих церков, звів чимало нових, дбав про збагачення церкви, через шо й православна церква ідеалізує цього безпринципного інтригана, садиста, деспота і вбивцю. </ref>, як про це розповідає історія. Кожен, хто побачить його, буде дивуватися йому, мовлячи: «Так ось який він е, той Хміль, про якого розголос і слава поширилися по всьому світу!» Як нас повідомили, у європейських країнах вже склали вірші та хвалебні оди на честь його походів, воєн за віру та завоювань. І якщо він з вигляду непоказний, то з ним є Бог, а це вже велика річ, адже Василь, господар Молдавії, був кремезний, суворий з лиця, показний, владний, слово його виконувалося (негайно), а він славився у цілому світі (своїми) маєтностями та багатством, однак усе це не принесло йому користі, бо він і в перших своїх війнах, і вдруге, і втретє вдавався до втечі. Яке (просте) ім'я твоє, о Хмелю, і яка (велика) слава твоя та діяння твої!

+

Цей Хміль є старим чоловіком, але він дуже щасливий благословенням Бога, а тому він є проводирем, що уважно вислуховує людей, не перебираючи ними, (і) всіма справами займається сам (особисто), він є помірний в їжі та питві, невибагливий до одягу, наслідуючи (своїм) життям найвеличнішого з царів Василя Македонянина<ref> Василь Македонянин (правив у 867&mdash;886&nbsp;рр.) &nbsp;&mdash; візантійський імператор, засновник Македонської династії, за походженням селянин з-під Андріанополя, вбивця кесаря Варди, а потім і свого соправителя Михайла&nbsp;III. За свого панування реставрував багато старих церков, звів чимало нових, дбав про збагачення церкви, через шо й православна церква ідеалізує цього безпринципного інтригана, садиста, деспота і вбивцю. </ref>, як про це розповідає історія. Кожен, хто побачить його, буде дивуватися йому, мовлячи: «Так ось який він є, той Хміль, про якого розголос і слава поширилися по всьому світу!» Як нас повідомили, у європейських країнах вже склали вірші та хвалебні оди на честь його походів, воєн за віру та завоювань. І якщо він з вигляду непоказний, то з ним є Бог, а це вже велика річ, адже Василь, господар Молдавії, був кремезний, суворий з лиця, показний, владний, слово його виконувалося (негайно), а він славився у цілому світі (своїми) маєтностями та багатством, однак усе це не принесло йому користі, бо він і в перших своїх війнах, і вдруге, і втретє вдавався до втечі. Яке (просте) ім'я твоє, о Хмелю, і яка (велика) слава твоя та діяння твої!

===ПРО АДМІНІСТРАЦІЮ<br> ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО===

===ПРО АДМІНІСТРАЦІЮ<br> ВІЙСЬКА ЗАПОРІЗЬКОГО===

Рядок 160:

===МІСТА ТА СЕЛА,<br> СПУСТОШЕНІ 1655&nbsp;Р.<br> ПОЛЬСЬКО-ШЛЯХЕТСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ<br> ТА ЇХ СОЮЗНИКАМИ&nbsp;&mdash;<br> КРИМСЬКИМИ ОРДИНЦЯМИ===  

===МІСТА ТА СЕЛА,<br> СПУСТОШЕНІ 1655&nbsp;Р.<br> ПОЛЬСЬКО-ШЛЯХЕТСЬКИМИ ВІЙСЬКАМИ<br> ТА ЇХ СОЮЗНИКАМИ&nbsp;&mdash;<br> КРИМСЬКИМИ ОРДИНЦЯМИ===  

−

І ми проїхали через ті села, які ляхи спалили разом із татарами в минулому році, і обезлюдніли від жителів їх. Тому (всі) ці дороги дуже страшні. Особливо (небезпечно) було на віддалі одного дня дороги, перш ніж доїхати до ріки Дністра, тому що вона є крайньою межею границі<ref>Слово «границя» Павло пише перекручено по-грецьки арабськими літерами. Мова йде про границю між Україною (територією Війська Запорізького) і Молдавією. Влітку 1656 року тут аже не було чудових, впорядкованих сіл і містечок, а руїни та згарища, серед яких снували різні ватаги розбійників та мародерів.</ref>. В цьому (місці) багато молдавських та інших розбійників.  

+

І ми проїхали через ті села, які ляхи спалили разом із татарами в минулому році, і обезлюдніли від жителів їх. Тому (всі) ці дороги дуже страшні. Особливо (небезпечно) було на віддалі одного дня дороги, перш ніж доїхати до ріки Дністра, тому що вона є крайньою межею границі<ref>Слово «границя» Павло пише перекручено по-грецьки арабськими літерами. Мова йде про границю між Україною (територією Війська Запорізького) і Молдавією. Влітку 1656 року тут вже не було чудових, впорядкованих сіл і містечок, а руїни та згарища, серед яких снували різні ватаги розбійників та мародерів.</ref>. В цьому (місці) багато молдавських та інших розбійників.  

@@ Рядок 16: / Рядок 16: @@
 Проте вони дуже мучаться і бідують і в походах задовольняються малим: крім черствого чорного хліба і води, вони нічого (іншого) не знають. Немає у них ні наметів, ні гарного одягу, ні чогось подібного, і в той же час вони дуже стійкі та заавзяті.
-===ПРО ГРАМОТНІСТЬ<br> НА УКРАЇНІ===
+===ПРО ГРАМОТНІСТЬ НА УКРАЇНІ===
 Та ніщо нас так не здивувало, як врода маленьких хлопчаків і їхній спів від усього серця разом із дорослими. (Почавши) з цього міста та по всій землі русів, тобто козаків, ми помітили в них гарний звичай, який привів нас у подив, а саме: усі вони, крім небагатьох, уміють читати і знають порядок молитов та (церковні) співи, навіть більшість їхніх жінок і дочок. При цьому священики навчають навіть дітей-сиріт і не залишають їх тинятися (вулицями) без знань, тому що сиріт і вдів у цьому краї козаків не злічити, бо, як ми помітили самі, з часу появи гетьмана Хмеля і досі (цей край) є у жахливих війнах.

Подорож патріарха Макарія - Історія редагувань

Victor Kubai в 11:59, 14 квітня 2010

Victor Kubai в 11:28, 14 квітня 2010