Victor Kubai: перейменував «Іван Панькевич» на «Панькевич Іван»

2010-04-25T13:43:20Z

перейменував «Іван Панькевич» на «Панькевич Іван»

Victor Kubai в 13:42, 25 квітня 2010

2010-04-25T13:42:54Z

Victor Kubai: Захист на Іван Панькевич встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2009-11-18T21:51:30Z

Захист на Іван Панькевич встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

ПАНЬКЕВИЧ Іван Артемович (кри…

2009-11-18T21:51:17Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> ПАНЬКЕВИЧ Іван Артемович (кри…

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
ПАНЬКЕВИЧ Іван Артемович (крипт. — І. П., П., П. I.;
6.Х 1887, с. Цеперів, тепер Кам'янка-Бузького р-ну Львів,
обл.  — 25.11 1958, Прага)  — укр. мовознавець,
літературознавець, фольклорист, етнограф, мистецтвознавець,
історик, педагог, громад. діяч, доктор філол. наук з 1938,
професор з 1939, чл.
[[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] у Львові з 1924. Навч. 1907-09 у
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львів. ун-ті].
Закін. 1912 Віден. ун-т. Працював 1912-19
викладачем, доцентом Консулярної академії (Відень), 1920-39 —
у наук. осередках, гімназіях Ужгорода, з 1939  — професор
Братисл. і Карлового (Прага) ун-тів. Один із засновників т-ва
«[[Просвіта]]» і
«[[Педагогічне Товариство Підкарпатської Русі|Педагогічного товариства Підкарпатської Русі]]» в
Ужгороді (1920), редактор
«Наукового збірника товариства "Просвіта"» (1922-28), журн.
«Підкарпатська Русь» (1924-36),
ряду ін. видань. Досліджував сучас. стан укр. говорів
Закарпаття, передусім фонетику і морфологію («Українські
говори Підкарпатської Руси і сумежних областей. Звучня і
морфологія», 1938; «Говір сіл Ріки Руської був. Марамороша в
Румунії», 1934), записував укр. закарп. говори на фонограф;
вивчав історію лемк. і закарп. говорів («До питання генези
українських лемківських говорів», 1959). Зібрав багато
писемних пам'яток Закарпаття і Сх. Словаччини з 16-18 ст.,
опубл. ряд пам'яток і дослідив їхню мову («Тишівська
Александрія із початку XVIII ст. Текст і язикова аналіза»,
1922; «Покрайні записи на підкарпатських церковних книгах»,
ч. 1, 1929; «Покрайні записи на південнокарпатських церковних
книгах», ч. 2, 1937; «Фольварочна грамота Алексія Мироловича
1607 р. як пам'ятка українського лемківського говору на
Спиші», 1946-48; «Дві лемківські грамоти з початку XVI ст.»,
1954); на підставі уперше опрацьованих закарп. пам'яток
різного часу написав синтет. працю «Нарис історії
закарпатських говорів, ч. 1. Фонетика» (1958). П. належать
розвідки про церковно-слов'ян. пам'ятки укр. редакції, укр.
вплив на їхню мову («Пандекти Антіоха 1307 р.», 1917; «Про
відношення пам'ятників староукраїнської мови до
полудневослов'янських під лексикальним оглядом», 1918;
«Українсько-болгарські мовні зв'язки в Семигороді», 1955).
Учений запропонував ряд етимологи етнонімів і топонімів,
простежив формування і структурні особливості локального
варіанта староукр. літ. мови («Закарпатський діалектичний
варіант української літературної мови XVII-XVIII ст.», 1958).
Популяризував праці багатьох філологів
([http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%88,_%D0%A4%D1%91%D0%B4%D0%BE%D1%80_%D0%95%D0%B2%D0%B3%D0%B5%D0%BD%D1%8C%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Корша],
А. Мейє,
[http://cs.wikipedia.org/wiki/Josef_Dobrovsk%C3%BD Й. Добровського],
[[Василь Сімович|В. Сімовича]] та ін.).
Створив ряд шкіл.
підручників з укр. мови та уклав
[[Панькевичівка|правила укр. правопису]],
орієнтовані на регіон, мовні особливості Закарпаття і
Пряшівщини («Граматика руского языка для молодших клас шкіл
середніх і горожанських», 1922, 1927, 1936; «Граматика
руського языка», 1941; «Етимологічний правопис на
Підкарпатті», 1937; «Короткі правила українського правопису
для вжитку Пряшівщини», 1952). Розробив теор. засади та
питальник для збирання матеріалів до Словника закарп. говорів
[«Подкарпаторуський діалектологічний (областний) словар»,
1922; «Діалектичний підкарпаторуський словар», 1933]; разом з
[[Володимир Гнатюк|В. Гнатюком]]
укладав картотеку Словника закарп. говірок (зберіг. в Ін-ті чес. мови, Прага).


Літературозн. дослідження П. охоплюють теор. питання
(«Літературний бідермайєр в галицько-українському
письменстві», 1941), міжслов'ян. літ. зв'язки, творчість
окр. письменників ([[Іван Франко|І. Франка]],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%94%D1%83%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 О. Духновича],
[[Маркіян Шашкевич|М. Шашкевича]],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D2%91%D0%BE%D1%80%D0%B0%D1%88%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Бережанина] та ін.), літературознавців
([[Михайло Драгоманов|М. Драгоманова]],
Ю. Яворського,
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D0%B2_%D0%84%D0%B2%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B9 Є. Сабова],
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%96%D1%85%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%82%D1%96%D1%88%D0%B5%D0%BA Ф. Тіхого],
А. Гартла). Записував,
публікував і вивчав фольклор Галичини та Закарпаття
(календарну і сімейно-побут. поезію, істор. пісні, перекази,
легенди, приповідки); уклав програму збирання вертепних
лялькових ігр на Закарпатті (1929); надрукував описи ряду
ремесел, традиц. матеріальної культури
Закарпаття; займався питаннями краєзнавства, музеєзнавства,
педагогіки, в т. ч. народної.

 '''Літ.''':
<ul><li>Єдлінська У. Я. ''Іван Артемович Панькевич''. УМШ, 1957, с. 6.</li>
<li>Кисілевський К. ''Іван Панькевич''. Вінніпег, 1958.</li>
<li>Дзендзелівський Й. ''Іван Панькевич як діалектолог''.</li>
<li>Гумецька Л. ''Іван Панькевич  — дослідник пам'яток укр. мови''.</li>
<li>Галас К. ''Іван Панькевич як ономаст''.</li>
<li>Геник-Березовська З. ''Іван Панькевич як літературознавець''.</li>
<li>Зілинський О. ''Іван Панькевич як фольклорист''.</li>
<li>Геник-Березовський К. ''Пед. діяльність Івана Панькевича''.</li>
<li>Мушинка М. ''Бібліографія праць доц. д-ра Івана Панькевича''. В кн.: Наук. зб. Музею укр.
культури в Свиднику, т. 4, кн. 1. Пряшів, 1969.
</li></ul> 
Л. Ю. Гриценко.


[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Правопис]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Мовознавці]]
[[Категорія:Діялектологи]]
[[Категорія:Освітяни]]

← Попередня версія	Версія за 13:43, 25 квітня 2010
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 102: / Рядок 102: @@
 [[Категорія:Персоналії]]
-[[Категорія:Правопис]]
+[[Категорія:Автори правописів]]
 [[Категорія:Науковці]]
 [[Категорія:Мовознавці]]
 [[Категорія:Діялектологи]]
 [[Категорія:Освітяни]]

← Попередня версія	Версія за 21:51, 18 листопада 2009
(Немає відмінностей)

Панькевич Іван - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Іван Панькевич» на «Панькевич Іван»

Victor Kubai в 13:42, 25 квітня 2010

Victor Kubai: Захист на Іван Панькевич встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= ПАНЬКЕВИЧ Іван Артемович (кри…

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

ПАНЬКЕВИЧ Іван Артемович (кри…