Павловський О. Краткій малороссійскій словарь. - Історія редагувань

Victor Kubai в 10:31, 27 червня 2011

2011-06-27T10:31:18Z

Victor Kubai в 10:30, 27 червня 2011

2011-06-27T10:30:47Z

Victor Kubai в 10:29, 27 червня 2011

2011-06-27T10:29:48Z

Victor Kubai в 22:16, 11 березня 2011

2011-03-11T22:16:00Z

Victor Kubai: Створена сторінка: Перша сторінка словника [Павловський О.] Краткій малоросс…

2011-03-11T19:05:00Z

Створена сторінка: Перша сторінка словника [Павловський О.] Краткій малоросс…

Показати зміни

@@ Рядок 632: / Рядок 632: @@
 ===Шевельов Ю. "Граматика", що належить до історії літератури ("Граматика малоросійського наріччя" Павловського та її автор).===
-Надруковано в Слово,збірник, № 2, Нью-Йорк: Об'єднання Українських Письменників в Екзилі, 1964, С. 177-197.
+Надруковано в: Слово,збірник, № 2, Нью-Йорк: Об'єднання Українських Письменників в Екзилі, 1964, С. 177-197.
 ;[http://lib.movahistory.org.ua/Shevelov_Pawlowsky_ukr+OCR.djvu Djvu-файл з текстовим шаром].

@@ Рядок 627: / Рядок 627: @@
 ----
 <references/>
 ===Шевельов Ю. "Граматика", що належить до історії літератури ("Граматика малоросійського наріччя" Павловського та її автор).===

@@ Рядок 278: / Рядок 278: @@
 .4. Грамматическая информация в «Кратком малороссийском словаре»
-В корпусе словаря представлена очень скудная грамматическая информация. В словаре отсутствует помета, которая обозначает принадлежность слова к той или иной части речи, возможно, это связано с тем, что словарю предшествует грамматика. В некоторых случаях в русской части при эквиваленте А.Павловский указывает особенности синтаксического управления, напр.: барюся - рус. мешкаю где [С.25], виноват - рус. виноват; должен чем [С.ЗО], голінний - рус. весьма резвый; жадный до чего [С.31], кваплюся - рус. льщуся; прельщаюся чем [С.39] и др.
+В корпусе словаря представлена очень скудная грамматическая информация. В словаре отсутствует помета, которая обозначает принадлежность слова к той или иной части речи, возможно, это связано с тем, что словарю предшествует грамматика. В некоторых случаях в русской части при эквиваленте А.Павловский указывает особенности синтаксического управления, напр.: барюся - рус. мешкаю где [С.25], виноват - рус. виноват; должен чем [С.30], голінний - рус. весьма резвый; жадный до чего [С.31], кваплюся - рус. льщуся; прельщаюся чем [С.39] и др.
 .4.1. Имя существительное
@@ Рядок 524: / Рядок 524: @@
 Таким образом, часть слов в словаре А.Павловского - это слова, которые называют этнографические реалии. Данные слова характеризуют быт и отражают национальный украинский колорит. Обращает на себя внимание отсутствие лексики из области семейной и сельскохозяйственной обрядовости.
-Для передачи значений слов, которые называют реалии, А.Павловский использует как эквивалент, напр. бриль - рус. шляпа [С.27], виступці - рус. туфли [С.ЗО] и др., так описательное толкование, напр. жлукто - рус. кадка, в которой белье парят, бучат бук [С.35], вінця - рус. края у чашки, горшка и у других таких вещей [С. 29], запіканая - рус. ординарная водка с пряным кореньем настоянная [С. 37] и др. Следует отметить, что словарное толкование названий реалий, как правило, должно содержать два элемента: описание реалии и описание ее функции [Берков, 2004: 163]. А.Павловский в большинстве случаев в толкование слова, которое обозначает реалию включает и описание, и функцию реалии, напр. квач - рус. мазилка, которую обмакивая в деготь мажут колеса, ралець рус. подарок состоящий в хлебе, вине, пряниках и проч. которой подчиненные приносят своим начальникам на праздник светл. Христ. Воскресения и в новый год [С.55], сировець рус. квас для варения щей [С.60] и др. Однако в некоторых случаях он приводит только краткое описание реалии, напр. запаска - рус. женский передник [С.36] и др.
+Для передачи значений слов, которые называют реалии, А.Павловский использует как эквивалент, напр. бриль - рус. шляпа [С.27], виступці - рус. туфли [С.30] и др., так описательное толкование, напр. жлукто - рус. кадка, в которой белье парят, бучат бук [С.35], вінця - рус. края у чашки, горшка и у других таких вещей [С. 29], запіканая - рус. ординарная водка с пряным кореньем настоянная [С. 37] и др. Следует отметить, что словарное толкование названий реалий, как правило, должно содержать два элемента: описание реалии и описание ее функции [Берков, 2004: 163]. А.Павловский в большинстве случаев в толкование слова, которое обозначает реалию включает и описание, и функцию реалии, напр. квач - рус. мазилка, которую обмакивая в деготь мажут колеса, ралець рус. подарок состоящий в хлебе, вине, пряниках и проч. которой подчиненные приносят своим начальникам на праздник светл. Христ. Воскресения и в новый год [С.55], сировець рус. квас для варения щей [С.60] и др. Однако в некоторых случаях он приводит только краткое описание реалии, напр. запаска - рус. женский передник [С.36] и др.
 Приведем для примера несколько слов из «Краткого малороссийского словаря» А.Павловского, которые называют реалии, в диахроническом плане.
@@ Рядок 627: / Рядок 627: @@
 ----
 <references/>

@@ Рядок 66: / Рядок 66: @@
 «Краткій малороссійскій словарь» Ол. Павловського містить, звичайно, тільки незначну частину лексичного складу української мови. Але треба відзначити як важливий позитивний момент те, що автор бере цю лексику і з літературних творів, і з живої народної мови, прагнучи при цьому охопити різні ділянки життя («Простые слова», «Слова, принадлежащіе къ натуральной исторіи»). Є, звичайно, в цьому словнику деякі хиби, але вони не мають великої ваги порівняно з показаними вище позитивними рисами. Тому можна сказати, що цей словник не тільки «обсягом був більший проти всіх попередніх подібних спроб», як висловлюється Булич, але і значно досконаліший від словника при «Енеїді» Котляревського.
 ===Москаленко А. А. Нарис історії укр. лексикографії. К.., 1961===
@@ Рядок 123: / Рядок 125: @@
 В історії української літературної мови словник Ол. Павловського відіграв  певну роль, бо в цьому словнику були подані слова з різних сфер життя українського народу, які могли вживатись у різних стилях і жанрах української літератури, а не тільки в бурлескному. ,
 ===Галас Б.  Ф.С. Шимкевич як лексикограф і українське словникарство кінець XVIII-початок ХХ ст., У., 1995===
@@ Рядок 128: / Рядок 132: @@
 Як непросто було цю ситуацію змінити, свідчить хоча б довга історія з виданням граматики української мови, написаної О.Павловським. У 1793 р. у Петербурзі О.Павловський завершив навчання в учительській семінарії<ref>Див.: Дзендзелівський И.О. З життя та діяльності О.П.Павловського // Slavia. — 1975 (гос. XLIV). — № 3 — С. 287. </ref>. На думку Й.Дзендзелівського, свою «Грамматику малороссійскаго нарѣчія» О.Павловський написав тут, у Петербурзі, «десь між 1793 і 1797 р., коли, хворіючи, знаходився на утриманні семінарії, коли мав порівняно більше часу»<ref>Там же. — С. 290</ref>. Вийшла ж друком ця граматика, у другій частині якої в главі І було вміщено і «Краткій малороссійскій словарь» (близько 1300 статей, включаючи й розділ г. з фразеологією, прислів'ями й приказками), аж у 1818 році. О.Павловський скаржився М.Цертелєву, що після цього «лишается охоты к изданию впредь чего-либо важнейшего»<ref>Див.: Бучко Д.Г. «Словарь малороссійскаго нарѣчія» О.Павловського // 3 історії української мови: До 150-рінчя «Граматики» О.Павловського. — К.: Наук, думка, 1972. — С. 92. Тут доречно зауважити ще таке. Мало того, що О.Павловський змушений був не одне випробування витримати, щоб провести крізь обмежувальні російсько-імперські рогатки українську книжку, — з чиєїсь легкої руки до його особи міцно пристала ідеологічно використовувана легенда, нібито він росіянин. Й. Дзендзелівський у 1975 р. переконливо спростував цю легенду, показавши, що скрізь у формулярних списках про О.Павловського зазначено, що він за походженням «из вольных малороссиян» (див.: Дзендзелівський Й.О. З життя та діяльності О.П.Павловського. — С.285). Дивно якось через 18 років після публікації Й.Дзендзелівського бачити ім'я О.Павловського серед «акліматизованих на Україні росіян» і чигати про нього таке: «Автор першої «Грамматики малороссийского наречия» (1818) в с л и к о р о с  родом [розрядка автора — Б.Г.] Л.Павловський (!] написав свою працю як «українофіл» — з симпатій до української народиш пісні й мови. Ці симпатії він здобув на Україні» (Голубенко П. Україна і Росія у світлі культурних взаємин - К Дніпро, 1993. — С. 160). Як з'ясовано Й.Дзендзелівським, О.Павловський народився в селі, що нині знаходиться у Глухівському районі Сумської області, і сучасна йот назва — Соснівка. «Акліматизацію» О.Павловський проходив із дитинства в рідному йому українському середовищі, зазнавши (можна не сумніватися!) впливу всьою того, що відбувалося в Глухові — одному з центрів Українського визвольного руху. Важко втриматися, шоб при цій нагоді не сказати, що спростування «російськості» О.Павловського опубліковано Й.Дзендзелівським за кордоном (у Празі) лише через те, що в Києві воно виявилося не до смаку, бо такий фактаж, очевидно, підточував роздмухувану протягом тривалого часу і наповнену більшими чи меншими фальшивками ідеологічну догму про всеохоплюючу, постійну, вікову «старшобратську допомогу» Москви</ref>.
 ===Огієнко І. "Огляд українського язикознавства" /ЗНТШ, т. LXXX, 1907===
@@ Рядок 154: / Рядок 160: @@
 Наприкінці треба ще раз зазначити, що словничок зоставляє по собі гарне вражіннє. Складений уміло і з любовю, а головнїйше, з слів здебільшого чисто народнїх, він переважує сим не тілько словник Котляревського, а навіть і словник Войцеховича, що явив ся після його.
 ===Грінченко Б. Словарь укр. мови, т. 1. К., 1907; (Передмова)===
@@ Рядок 616: / Рядок 624: @@
 «Краткій Малороссійскій словарь», друкований автором першої української граматики<ref>Грамматика малороссійскаго нарѣчія</ref> — О. Павловським в 1818-ім році. Словник Павловського, що містить у собі 1131 слово, незвичайно цікавий і цінний своїм чисто народним лексикальним матеріялом, знанням предмету й старанною редакцією, що ставить його вище праці Котляревського й усіх дальших лексикографів аж до Афанассва-Чужбинського. Матеріял Павловського розпадається на 4 частини, з яких найбільша перша, загальна; в другій частині (149 слів) поміщені слова з природознавства, третя частина (71 слово) — приносить «хресні імена», особливо мало схожі з московськими (як от Кирило, Якилина. Мехтод і т. д.), а остання містить «фразы, пословітцы и приговорки малороссійскія» (всіх 143), між ними й такі, як «москаля везти» в означенні «обманювати», «попа везти у решеті» в означенні — «брехати» і т. д.