Онацький Євген - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Євген Онацький» на «Онацький Євген»

2010-04-25T11:15:15Z

перейменував «Євген Онацький» на «Онацький Євген»

Victor Kubai в 11:14, 25 квітня 2010

2010-04-25T11:14:40Z

Victor Kubai в 11:21, 25 лютого 2010

2010-02-25T11:21:05Z

Victor Kubai: Захист на Євген Онацький встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2010-02-25T11:20:37Z

Захист на Євген Онацький встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=
ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович (пс…

2010-02-25T11:20:19Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> <b>ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович</b> (пс…

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">

<b>ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович</b> (псевд. — Не-Римлянин, Рибалка А.; 1(13).І 1894, м. Глухів, тепер Сум. обл. — 27. X 1979, Буенос-Айрес)  — укр. філолог, лексикограф, журналіст, дипломат, громад, діяч, д. чл. [[НТШ]] з 1947 та [http://uk.wikipedia.org/wiki/УВ АНУкр. вільної АН] з 1949. Член [http://uk.wikipedia.org/wiki/УЦР Центр. Ради] (1918). Закін. 1917 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-т]. Співробітник, пізніше глава укр. дип. місії в Італії. З 1919 жив і працював в еміграції, спершу в Італії, а з 1947 — в Аргентині (Буенос-Айрес). У 1936-40 — професор Вищого сх. ін-ту в Неаполі, 1940-43 — Рим. ун-ту. Один із засновників Спілки укр. науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі та Укр. центр. репрезентації в Аргентині (1954; у 1960-63 був головою її головної ради); редактор тижневика «Наш клич» (з 1947), альманахів «Відродження» (до 1964), місячника «Дзвін» — всі в Буенос-Айресі. Автор «Української граматики (теоретичний і практичний курс)» (1937), «Студій з історії культури України» (1939), першого «Українсько-італійського словника» (Рим, 1941, перевид. 1977) та «Італійсько-українського словника» (1977), «[[Українська мала енциклопедія|Української малої енциклопедії]]» (Буенос-Айрес, т. 1-4, 1957-67), спогадів «Записки українського журналіста і дипломата» (ч. 1-3, 1964-67).

Й. О. Дзендзелівський </div>

;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:''

:*[ e-Енциклопедія історії України: b></b>.]
:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген Вікіпедія: <b>Онацький Євген Дометійович</b>.]

@@ Рядок 2: / Рядок 2: @@
 <div style="background-color:#EEE5DE">
-<b>ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович</b> (псевд.&nbsp;&mdash; Не-Римлянин, Рибалка А.; 1(13).І 1894, м.&nbsp;Глухів, тепер Сум. обл.&nbsp;&mdash; 27. X 1979, Буенос-Айрес) &nbsp;&mdash; укр. філолог, лексикограф, журналіст, дипломат, громад, діяч, д. чл. [[НТШ]] з 1947 та [http://uk.wikipedia.org/wiki/УВ АНУкр. вільної АН] з 1949. Член [http://uk.wikipedia.org/wiki/УЦР Центр. Ради] (1918). Закін. 1917 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-т]. Співробітник, пізніше глава укр. дип. місії в Італії. З 1919 жив і працював в еміграції, спершу в Італії, а з 1947&nbsp;&mdash; в Аргентині (Буенос-Айрес). У 1936-40&nbsp;&mdash; професор Вищого сх. ін-ту в Неаполі, 1940-43&nbsp;&mdash; Рим. ун-ту. Один із засновників Спілки укр. науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі та Укр. центр. репрезентації в Аргентині (1954; у 1960-63 був головою її головної ради); редактор тижневика «Наш клич» (з 1947), альманахів «Відродження» (до 1964), місячника «Дзвін»&nbsp;&mdash; всі в Буенос-Айресі. Автор «Української граматики (теоретичний і практичний курс)» (1937), «Студій з історії культури України» (1939), першого «Українсько-італійського словника» (Рим, 1941, перевид. 1977) та «Італійсько-українського словника» (1977), «[[Українська мала енциклопедія|Української малої енциклопедії]]» (Буенос-Айрес, т.&nbsp;1-4, 1957-67), спогадів «Записки українського журналіста і дипломата» (ч.&nbsp;1-3, 1964-67).
+<b>ОНАЦЬКИЙ Євген Дементійович</b> (псевд.&nbsp;&mdash; Не-Римлянин, Рибалка А.; 1(13).І 1894, м.&nbsp;Глухів, тепер Сум. обл.&nbsp;&mdash; 27. X 1979, Буенос-Айрес) &nbsp;&mdash; укр. філолог, лексикограф, журналіст, дипломат, громад. діяч, д. чл. [[НТШ]] з 1947 та [http://uk.wikipedia.org/wiki/УВ АНУкр. вільної АН] з 1949. Член [http://uk.wikipedia.org/wiki/УЦР Центр. Ради] (1918). Закін. 1917 [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-т]. Співробітник, пізніше глава укр. дип. місії в Італії. З 1919 жив і працював в еміграції, спершу в Італії, а з 1947&nbsp;&mdash; в Аргентині (Буенос-Айрес). У 1936-40&nbsp;&mdash; професор Вищого сх. ін-ту в Неаполі, 1940-43&nbsp;&mdash; Рим. ун-ту. Один із засновників Спілки укр. науковців, митців і літераторів у Буенос-Айресі та Укр. центр. репрезентації в Аргентині (1954; у 1960-63 був головою її головної ради); редактор тижневика «Наш клич» (з 1947), альманахів «Відродження» (до 1964), місячника «Дзвін»&nbsp;&mdash; всі в Буенос-Айресі. Автор «Української граматики (теоретичний і практичний курс)» (1937), «Студій з історії культури України» (1939), першого «Українсько-італійського словника» (Рим, 1941, перевид. 1977) та «Італійсько-українського словника» (1977), «[[Українська мала енциклопедія|Української малої енциклопедії]]» (Буенос-Айрес, т.&nbsp;1-4, 1957-67), спогадів «Записки українського журналіста і дипломата» (ч.&nbsp;1-3, 1964-67).
 Й. О. Дзендзелівський </div>
@@ Рядок 10: / Рядок 10: @@
 :*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.]
 :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген Вікіпедія: <b>Онацький Євген Дометійович</b>.]

← Попередня версія	Версія за 11:15, 25 квітня 2010
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 8: / Рядок 8: @@
 ;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:''
-:*[ e-Енциклопедія історії України: b></b>.]
+:*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.]
 :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Онацький_Євген Вікіпедія: <b>Онацький Євген Дометійович</b>.]