Огієнко Іван - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Іван Огієнко» на «Огієнко Іван»

2010-04-25T13:41:22Z

перейменував «Іван Огієнко» на «Огієнко Іван»

Victor Kubai в 13:40, 25 квітня 2010

2010-04-25T13:40:59Z

Victor Kubai в 13:57, 7 березня 2010

2010-03-07T13:57:09Z

Victor Kubai в 12:06, 21 лютого 2010

2010-02-21T12:06:55Z

Victor Kubai: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=
—«залізно» ОГІЄНКО Іван Іва…

2010-02-21T12:06:39Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> —«залізно» <b>ОГІЄНКО Іван Іва…

Нова сторінка
=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE"> —«залізно»

<b>ОГІЄНКО Іван Іванович</b> [2(14).І 1882, м. Брусилів, тепер смт Коростишівського р-ну Житом. обл.  — 29.Ill 1972, м. Вінніпег, Канада]  — укр. мовознавець, історик церкви, держ., церк. і культур.-осв. діяч. Закін. 1909 істор.-філол. ф-т [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-ту]. З 1915  — приват-доцент цього ун-ту, з 1917  — професор, з 1918  — екстраординарний професор. Протягом 1918-20  — ординарний професор і ректор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Укр. ун-ту в Кам'янці-Подільському]. Був міністром освіти (1918) та міністром віросповідань (1919-21) в уряді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР]. Після падіння УНР жив у Польщі, протягом 1926-32 працював професором [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Варшав. ун-ту]; видавав журнали «[[Рідна мова]]» (1933-39), «[[Наша культура]]» (1935-37). 1940 рукоположении у сан архієпископа Холмського і Підляського УАПЦ під іменем Іларіон, з 1943  — найвищий ієрарх цієї церкви  — митрополит (1963 отримав титул блаженнішого). З 1947 жив у Канаді, де продовжив церковну, а також наук. і вид. діяльність як редактор і видавець журналів «Слово істини» (1947-51), «Наша культура» (1951-53), «Віра й культура» (1953-67). У колі наук. інтересів О. — мовознавця були проблеми кирилич. палеографії, історії старослов'ян. та укр. мов, культури укр. мови, проблеми укр. правопису. Осн. праці  — «Крехівський Апостол» (1930), «Пам'ятки старослов'янської мови Х-ХІ віків» (1929), «Історія українського друкарства» (1925, 1994), «Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» (1926), «Нариси з історії української мови. Система українського правопису» (1927), «Історія української літературної мови» (1950), «Граматичні основи української літературної мови» (1951), «Український літературний наголос» (1952), «Наша літературна мова. Як говорити й писати по-літературному» (1954).

;Літ.:

:*Заїкін В. ''Професор Іван Огієнко як церк. та громад. діяч і як учений''. Варшава, 1925
:*''Тези доповідей наук.-теор. конференції «Духовна і наук.-пед. діяльність І. І. Огієнка в контексті укр. нац. відродження»''. Кам'янець-Подільський, 1992
:*''Тези доповідей Всеукр. наук. конференції, присвяченої 110-річчю від дня народження Івана Огієнка, 26-27 травня 1992 р.'', ч. 1-2. Л., 1992
:*''Іван Огієнко й утвердження гуманіт. науки та освіти в Україні''. Мат-ли доповідей і повідомлень на Всеукр. наук.-практ. конференції. 4-5 березня 1997 р. Житомир. 1997.

В. Б. Задорожний.

@@ Рядок 3: / Рядок 3: @@
-<b>ОГІЄНКО Іван Іванович</b> [2(14).І 1882, м.&nbsp;Брусилів, тепер смт Коростишівського р-ну Житом. обл. &nbsp;&mdash;  29.Ill 1972, м.&nbsp;Вінніпег, Канада] &nbsp;&mdash;  укр. мовознавець, історик церкви, держ., церк. і культур.-осв. діяч. Закін. 1909 істор.-філол. ф-т     [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-ту]. З 1915 &nbsp;&mdash;  приват-доцент цього ун-ту, з 1917 &nbsp;&mdash; професор, з 1918 &nbsp;&mdash;  екстраординарний професор. Протягом 1918-20 &nbsp;&mdash;  ординарний професор і ректор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Укр. ун-ту в Кам'янці-Подільському]. Був міністром освіти (1918) та      міністром віросповідань (1919-21) в уряді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР].  Після падіння УНР жив у Польщі, протягом 1926-32 працював професором [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Варшав. ун-ту]; видавав журнали «[[Рідна мова]]» (1933-39), «[[Наша культура]]» (1935-37). 1940 рукоположении у сан архієпископа Холмського і Підляського УАПЦ під іменем Іларіон, з 1943 &nbsp;&mdash; найвищий ієрарх цієї церкви &nbsp;&mdash;  митрополит (1963 отримав титул блаженнішого). З 1947 жив у Канаді, де продовжив церковну, а також наук. і вид. діяльність як редактор і видавець журналів «Слово істини» (1947-51), «Наша культура» (1951-53), «Віра й культура» (1953-67). У колі наук. інтересів О.&nbsp;&mdash; мовознавця  були проблеми кирилич. палеографії, історії старослов'ян. та  укр. мов, культури укр. мови, проблеми укр. правопису. Осн. праці &nbsp;&mdash;  «Крехівський Апостол» (1930), «Пам'ятки старослов'янської мови Х-ХІ&nbsp;віків» (1929), «Історія українського друкарства» (1925, 1994), «Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» (1926), «Нариси з історії української мови. Система українського правопису» (1927), «Історія української літературної мови» (1950), «Граматичні основи української літературної мови» (1951), «Український літературний наголос» (1952), «Наша літературна мова. Як говорити й писати по-літературному» (1954).
+<b>ОГІЄНКО Іван Іванович</b> [2(14).І 1882, м.&nbsp;Брусилів, тепер смт Коростишівського р-ну Житом. обл. &nbsp;&mdash;  29.Ill 1972, м.&nbsp;Вінніпег, Канада] &nbsp;&mdash;  укр. мовознавець, історик церкви, держ., церк. і культур.-осв. діяч. Закін. 1909 істор.-філол. ф-т     [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-ту]. З 1915 &nbsp;&mdash;  приват-доцент цього ун-ту, з 1917 &nbsp;&mdash; професор, з 1918 &nbsp;&mdash;  екстраординарний професор. Протягом 1918-20 &nbsp;&mdash;  ординарний професор і ректор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Укр. ун-ту в Кам'янці-Подільському]. Був міністром освіти (1918) та міністром віросповідань (1919-21) в уряді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР].  Після падіння УНР жив у Польщі, протягом 1926-32 працював професором [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Варшав. ун-ту]; видавав журнали «[[Рідна мова]]» (1933-39), «[[Наша культура]]» (1935-37). 1940 рукоположении у сан архієпископа Холмського і Підляського УАПЦ під іменем Іларіон, з 1943 &nbsp;&mdash; найвищий ієрарх цієї церкви &nbsp;&mdash;  митрополит (1963 отримав титул блаженнішого). З 1947 жив у Канаді, де продовжив церковну, а також наук. і вид. діяльність як редактор і видавець журналів «Слово істини» (1947-51), «Наша культура» (1951-53), «Віра й культура» (1953-67). У колі наук. інтересів О.&nbsp;&mdash; мовознавця  були проблеми кирилич. палеографії, історії старослов'ян. та  укр. мов, культури укр. мови, проблеми укр. правопису. Осн. праці &nbsp;&mdash;  «Крехівський Апостол» (1930), «Пам'ятки старослов'янської мови Х-ХІ&nbsp;віків» (1929), «Історія українського друкарства» (1925, 1994), «Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» (1926), «Нариси з історії української мови. Система українського правопису» (1927), «Історія української літературної мови» (1950), «Граматичні основи української літературної мови» (1951), «Український літературний наголос» (1952), «Наша літературна мова. Як говорити й писати по-літературному» (1954).
 ;Літ.:
@@ Рядок 20: / Рядок 20: @@
 :*[http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ioisn/2008_5/2_01_Zavalniukk.pdf ''Іван Огієнко і сучасна наука та освіта''. Науковий збірник: Серія історична та філологічна. Випуск V. Кам’янець-Подільський університет, 2008.&nbsp;&mdash; с. 297&nbsp;&mdash; 321.<b>Завальнюк О.М. ''Іван Огієнко — творець національної освіти в Україні, фундатор і ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету''</b>. PDF]

← Попередня версія		Версія за 13:57, 7 березня 2010
Рядок 12:		Рядок 12:
	:*''Іван Огієнко й утвердження гуманіт. науки та освіти в Україні''. Мат-ли доповідей і повідомлень на Всеукр. наук.-практ. конференції. 4-5 березня 1997 р. Житомир. 1997.		:*''Іван Огієнко й утвердження гуманіт. науки та освіти в Україні''. Мат-ли доповідей і повідомлень на Всеукр. наук.-практ. конференції. 4-5 березня 1997 р. Житомир. 1997.

−	В. Б. Задорожний.	+	В. Б. Задорожний. </div>
		+
		+	;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:''
		+
		+	:*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.]
		+	:*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Огієнко_Іван Вікіпедія: <b>Огієнко Іван Іванович</b>.]
		+
		+	:*[http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ioisn/2008_5/2_01_Zavalniukk.pdf ''Іван Огієнко і сучасна наука та освіта''. Науковий збірник: Серія історична та філологічна. Випуск V. Кам’янець-Подільський університет, 2008. — с. 297 — 321.<b>Завальнюк О.М. ''Іван Огієнко — творець національної освіти в Україні, фундатор і ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету''</b>. PDF]

← Попередня версія		Версія за 12:06, 21 лютого 2010
Рядок 1:		Рядок 1:
	=Українська мова. Енциклопедія=		=Українська мова. Енциклопедія=
−	<div style="background-color:#EEE5DE">~~ —«залізно»~~	+	<div style="background-color:#EEE5DE">