==Проти націоналізму в математичній термінології==
+
==Проти націоналізму в математичній термінології<ref>Номери сторінок (<b><font color="green">грубий шрифт зеленого кольору</font></b>) подано за ''Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали''. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005. </ref>==
Д. Дрінов, П. Сабалдир.
Д. Дрінов, П. Сабалдир.
−
Як з'ясувалося на процесі СВУ, українські буржуазні елементи, недобитки петлюрівщини, готуючи збройне повстання для повалення радянської влади, розгорнули велику шкідницьку контрреволюційну роботу в українському мовознавстві, зокрема на термінологічній ділянці. В Інституті української наукової мови ВУАН, де зосереджувалась термінологічна робота, був організований наприкінці 1926 p. активний осередок СВУ — ІНАРАК, на чолі з директором Інституту Г. Холодним. У завдання цього осередку входило по лінії термінології „<span style='letter-spacing:1.3pt'>вносити національну течію і в саму роботу Інституту по складанню словників, надаючи термінам переважно українського вигляду, заміняючи загальновживані — спеціально вигаданими"</span><ref>Свідчення Єфремова. Стенографічний звіт судового процесу СВУ, т. І, с. 100. Скрізь в цитатах зберігається правопис оригіналу.</ref>). Захопивши в свої руки керівництво ІУНМ, змінивши його структуру, в бажаному для завдань СВУ напрямі, підібравши відповідні кадри, ІНАРАК виконував активно свої завдання щодо словникової роботи, провадячи „<span style='letter-spacing:1.3pt'>конкретне шкідництво в ділянці складання українських словників, віддаляючи українську мову від пролетарських мас, викидаючи інтернаціональні слова й перетворюючи українські словники на зброю шовіністичного виховання мас"</span><ref>Там же, с. 102.</ref>).
+
Як з'ясувалося на процесі СВУ, українські буржуазні елементи, недобитки петлюрівщини, готуючи збройне повстання <b id='220'><font color="green">220</font></b> для повалення радянської влади, розгорнули велику шкідницьку контрреволюційну роботу в українському мовознавстві, зокрема на термінологічній ділянці. В Інституті української наукової мови ВУАН, де зосереджувалась термінологічна робота, був організований наприкінці 1926 p. активний осередок СВУ — ІНАРАК, на чолі з директором Інституту Г. Холодним. У завдання цього осередку входило по лінії термінології „<span style='letter-spacing:1.3pt'>вносити національну течію і в саму роботу Інституту по складанню словників, надаючи термінам переважно українського вигляду, заміняючи загальновживані — спеціально вигаданими"</span><ref>Свідчення Єфремова. Стенографічний звіт судового процесу СВУ, т. І, с. 100. Скрізь в цитатах зберігається правопис оригіналу.</ref>). Захопивши в свої руки керівництво ІУНМ, змінивши його структуру, в бажаному для завдань СВУ напрямі, підібравши відповідні кадри, ІНАРАК виконував активно свої завдання щодо словникової роботи, провадячи „<span style='letter-spacing:1.3pt'>конкретне шкідництво в ділянці складання українських словників, віддаляючи українську мову від пролетарських мас, викидаючи інтернаціональні слова й перетворюючи українські словники на зброю шовіністичного виховання мас"</span><ref>Там же, с. 102.</ref>).
Але НКО, очолюваний Скрипником, не зробив по лінії української мови тих висновків, які треба було зробити після процесу СВУ. Значна кількість працівників ІУНМ, після його ліквідації, перейшла до новоорганізованого Науково-дослідного інституту мовознавства. Друкована продукція ІУНМ не була знешкоджена, вона продовжувала отруювати своєю шовіністичною отрутою свідомість широких радянських читачів. Більше того, частина термінологічних словників, складених ще в ІУНМ, була видрукувана вже після процесу СВУ під маркою НДІМ. Це могло статися тільки в наслідок свідомого продовження з боку частини відповідальних співробітників НДІМ націоналістичних традицій кол. ІУНМ.
Але НКО, очолюваний Скрипником, не зробив по лінії української мови тих висновків, які треба було зробити після процесу СВУ. Значна кількість працівників ІУНМ, після його ліквідації, перейшла до новоорганізованого Науково-дослідного інституту мовознавства. Друкована продукція ІУНМ не була знешкоджена, вона продовжувала отруювати своєю шовіністичною отрутою свідомість широких радянських читачів. Більше того, частина термінологічних словників, складених ще в ІУНМ, була видрукувана вже після процесу СВУ під маркою НДІМ. Це могло статися тільки в наслідок свідомого продовження з боку частини відповідальних співробітників НДІМ націоналістичних традицій кол. ІУНМ.
−
Боротьба з шкідництвом на мовному фронті в цілому і зокрема на ділянці термінологічній розпочалася з весни 1933 року, коли КП(б)У, на чолі з своїм ЦК, зміцненим одним з кращих соратників тов. Сталіна, тов. Постишевим, викрила націоналістичне шкідництво, зокрема на ідеологічній ділянці, викрила націоналістичний ухил Скрипника і повела рішучу боротьбу з націоналізмом у всіх його проявах. У статтях та промовах тов. Хвилі<ref>Андрій Хвиля. Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. Харків, 1933.</ref>) показані конкретні факти шкідництва на мовному фронті, викрите їхнє коріння та їхнє спрямування. У резолюціях спеціальної комісії, утвореної новим керівництвом НКО для перевірки роботи на мовному фронті<ref>Ці резолюції надруковані в зазначеному збірнику тов. Хвилі с.с. 115-129.</ref>), накреслені ті практичні заходи, що їх треба вжити, щоб ліквідувати наслідки шкідництва на мовному фронті.
+
Боротьба з шкідництвом на мовному фронті в цілому і зокрема на ділянці термінологічній розпочалася з весни 1933 року, коли КП(б)У, на чолі з своїм ЦК, зміцненим одним з кращих соратників тов. Сталіна, тов. Постишевим, викрила націоналістичне шкідництво, зокрема на ідеологічній ділянці, викрила націоналістичний ухил Скрипника і повела рішучу боротьбу з націоналізмом у всіх його проявах. У статтях <b id='221'><font color="green">221</font></b> та промовах тов. Хвилі<ref>Андрій Хвиля. Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. Харків, 1933.</ref>) показані конкретні факти шкідництва на мовному фронті, викрите їхнє коріння та їхнє спрямування. У резолюціях спеціальної комісії, утвореної новим керівництвом НКО для перевірки роботи на мовному фронті<ref>Ці резолюції надруковані в зазначеному збірнику тов. Хвилі с.с. 115-129.</ref>), накреслені ті практичні заходи, що їх треба вжити, щоб ліквідувати наслідки шкідництва на мовному фронті.
Виконуючи ці настанови, ми переглянули<span style='letter-spacing:1.4pt'> Словник математичної термінології</span> і вважаємо за потрібне показати картину націоналістичного шкідництва, що є в цьому словнику.
Виконуючи ці настанови, ми переглянули<span style='letter-spacing:1.4pt'> Словник математичної термінології</span> і вважаємо за потрібне показати картину націоналістичного шкідництва, що є в цьому словнику.
Перший випуск зредагувала математична секція природничого відділу кол. Інституту української наукової мови. ВУАН, другий випуск — та сама секція разом з математично-природописно-лікарською секцією наукового товариства ім. Шевченка у Львові; третій випуск, зредагований цими двома секціями, був переглянутий ще термінологічною комісією Одеської науково-дослідної кафедри математики.
Перший випуск зредагувала математична секція природничого відділу кол. Інституту української наукової мови. ВУАН, другий випуск — та сама секція разом з математично-природописно-лікарською секцією наукового товариства ім. Шевченка у Львові; третій випуск, зредагований цими двома секціями, був переглянутий ще термінологічною комісією Одеської науково-дослідної кафедри математики.
−
Загальна система побудови словника в усіх трьох випусках в основному однакова: після передмови надрукований список використаних літературних джерел, а далі йдуть словник і покажчики.
+
Загальна система побудови словника в усіх трьох випусках в основному однакова: після передмови надрукований список використаних літературних джерел, а далі йдуть словник і покажчики.<b id='222'><font color="green">222</font></b>
Словник являє з себе абетковий реєстр українських термінів з російськими, німецькими і французькими відповідниками. Якщо для передачі одного поняття існує декілька українських синонімів, всі вони подані поруч з тим із них, який, на думку секції, яка редагувала словник, є найвлучніший. Синоніми йдуть в такому порядку: на першому місці надруковані курсивом терміни, які словник рекомендує; далі надруковані звичайним шрифтом терміни, що їх словник не рекомендує; але вживання яких вважає за можливе; нарешті в квадратних дужках подані терміни помилкові і секцією порекомендовані. Після кожного терміна зазначені літературні джерела, звідки він взятий. Терміни, вигадані упорядником, подані без позначки або (в III випуску) з позначкою N (новотвір), а терміни, запропоновані секцією під час редагування, мають позначку <span style='letter-spacing:1.3pt'>Сек</span>.
Словник являє з себе абетковий реєстр українських термінів з російськими, німецькими і французькими відповідниками. Якщо для передачі одного поняття існує декілька українських синонімів, всі вони подані поруч з тим із них, який, на думку секції, яка редагувала словник, є найвлучніший. Синоніми йдуть в такому порядку: на першому місці надруковані курсивом терміни, які словник рекомендує; далі надруковані звичайним шрифтом терміни, що їх словник не рекомендує; але вживання яких вважає за можливе; нарешті в квадратних дужках подані терміни помилкові і секцією порекомендовані. Після кожного терміна зазначені літературні джерела, звідки він взятий. Терміни, вигадані упорядником, подані без позначки або (в III випуску) з позначкою N (новотвір), а терміни, запропоновані секцією під час редагування, мають позначку <span style='letter-spacing:1.3pt'>Сек</span>.
<span style='letter-spacing:1.3pt'>селенограф</span> (Selenograph, sélénographe) — <i>місяцезнавець</i> і <i>селенограф,</i> і ще деякі.
<span style='letter-spacing:1.3pt'>селенограф</span> (Selenograph, sélénographe) — <i>місяцезнавець</i> і <i>селенограф,</i> і ще деякі.
−
Але автори СМТ зробили все можливе для того, щоб обмежити вживання і цієї малої кількості інтернаціоналізмів, що є в словнику, або і зовсім не допустити їх. Це досягається різними способами. Поперше, в усіх похідних та складених термінах автори виходять тільки з „українського відповідника", а не з інтернаціонального терміна. Коли на термін сектор подані відповідники <i>вирізок</i> і <i>сектор</i>, то на <span style='letter-spacing:1.3pt'>конический сектор</span> подається тільки <i>конічний вирізок</i>, на <span style='letter-spacing:1.3pt'>круговой сектор</span> — <i>круговий вирізок</i> тощо; на <span style='letter-spacing:1.3pt'>диагональ</span> подані відповідники <i>косина</i> і <i>діягоналя,</i> але під складеним терміном <span style='letter-spacing:1.3pt'>главная диагональ</span> знаходимо тільки <i>головна косина,</i> під термінами <span style='letter-spacing:1.3pt'>диагональ определителя, побочная диагональ</span> — тільки <i>косина визначника, побічна косина;</i> на <span style='letter-spacing: 1.3pt'>центр</span> подані відповідники <i>осередок </i>і <i>центр,</i> але на <span style='letter-spacing:1.3pt'>геометрический центр</span> — тільки <i>геометричний осередок,</i> <span style='letter-spacing:1.3pt'>центр многоугольника</span> переданий тільки як <i>осередок многокутника,</i> <span style='letter-spacing:1.3pt'>сферический центр</span> — <i>сферичний осередок,</i> <span style='letter-spacing:1.3pt'>линия центров</span> — <i>лінія осередкова</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>центробежный</span> — <i>відосередковий</i>,<span style='letter-spacing:1.3pt'> центростремительный</span> — <i>доосередковий;</i> для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>меридиан</span> маємо <i>південник</i> і <i>меридіян</i>, а <span style='letter-spacing:1.3pt'>галактический меридиан</span> буде тільки <i>галактичний південник</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>земной меридиан</span> — тільки <i>земний південник</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>небесный меридиан </span>— <i>небесний південник</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>околомеридианный</span> — <i>припівденниковий</i> тощо; коли для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропик</span> маємо <i>зворотник</i> і <i>тропік,</i> то вже <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропик Козерога</span> буде тільки <i>зворотник Козорога</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропик Рака</span> — <i>зворотник Рака</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропический</span> — <i>зворотниковий</i>. і т. д. Подруге, в усіх прикладах вживаються виключно „українські відповідники". Коли для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>диск</span> знаходимо відповідники <i>кружало</i> і <i>диск</i>, то вже в прикладі маємо: „<i>Сонцеве кружало коло обрію має еліптичний вигляд"</i>.
+
Але автори СМТ зробили все можливе для того, щоб обмежити вживання і цієї малої кількості інтернаціоналізмів, що є в словнику, або і зовсім не допустити їх. Це досягається різними способами. Поперше, в усіх похідних та складених термінах автори виходять тільки з „українського відповідника", а не з інтернаціонального терміна. Коли на термін сектор подані відповідники <i>вирізок</i> і <i>сектор</i>, то на <span style='letter-spacing:1.3pt'>конический сектор</span> подається тільки <i>конічний вирізок</i>, на <span style='letter-spacing:1.3pt'>круговой сектор</span> — <i>круговий вирізок</i> тощо; на <span style='letter-spacing:1.3pt'>диагональ</span> подані відповідники <i>косина</i> і <i>діягоналя,</i> але під складеним терміном <span style='letter-spacing:1.3pt'>главная диагональ</span> знаходимо тільки <i>головна косина,</i> під термінами <span style='letter-spacing:1.3pt'>диагональ определителя, побочная диагональ</span> — тільки <i>косина визначника, побічна косина;</i> на <span style='letter-spacing: 1.3pt'>центр</span> подані відповідники <i>осередок </i>і <i>центр,</i> але на <span style='letter-spacing:1.3pt'>геометрический центр</span> — тільки <i>геометричний осередок,</i> <span style='letter-spacing:1.3pt'>центр многоугольника</span> переданий тільки як <i>осередок многокутника,</i> <span style='letter-spacing:1.3pt'>сферический центр</span> — <i>сферичний осередок,</i> <span style='letter-spacing:1.3pt'>линия центров</span> — <i>лінія осередкова</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>центробежный</span> — <i>відосередковий</i>, <b id='224'><font color="green">224</font></b> <span style='letter-spacing:1.3pt'> центростремительный</span> — <i>доосередковий;</i> для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>меридиан</span> маємо <i>південник</i> і <i>меридіян</i>, а <span style='letter-spacing:1.3pt'>галактический меридиан</span> буде тільки <i>галактичний південник</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>земной меридиан</span> — тільки <i>земний південник</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>небесный меридиан </span>— <i>небесний південник</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>околомеридианный</span> — <i>припівденниковий</i> тощо; коли для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропик</span> маємо <i>зворотник</i> і <i>тропік,</i> то вже <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропик Козерога</span> буде тільки <i>зворотник Козорога</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропик Рака</span> — <i>зворотник Рака</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>тропический</span> — <i>зворотниковий</i>. і т. д. Подруге, в усіх прикладах вживаються виключно „українські відповідники". Коли для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>диск</span> знаходимо відповідники <i>кружало</i> і <i>диск</i>, то вже в прикладі маємо: „<i>Сонцеве кружало коло обрію має еліптичний вигляд"</i>.
Зрештою у III випуску приховуванню інтернаціоналізмів від користувача словника сприяє і система побудови покажчик; із—російського, німецького, французького.
Зрештою у III випуску приховуванню інтернаціоналізмів від користувача словника сприяє і система побудови покажчик; із—російського, німецького, французького.
В перших двох випусках перед кожним терміном в українській частині стоїть порядковий №, а в покажчиках проти російського (відповідно: німецького, французького) терміна подається не український відповідник або українські відповідники, а тільки порядковий №, під яким читач може знайти їх в українській частині. Шукаючи, наприклад, за першим випуском, який український термін відповідає російському <span style='letter-spacing:1.3pt'>координата</span> (нім. Koordinate, фр. coordonnee), читач знайде проти даного слова в російському (німецькому, французькому) покажчику № 1102. Під цим № в українській частині він дізнається, що єдиний рекомендований словником відповідник є також <i>координата</i>: термін же <i>сурядна</i>, хоч і не відкидається, але і не рекомендується.
В перших двох випусках перед кожним терміном в українській частині стоїть порядковий №, а в покажчиках проти російського (відповідно: німецького, французького) терміна подається не український відповідник або українські відповідники, а тільки порядковий №, під яким читач може знайти їх в українській частині. Шукаючи, наприклад, за першим випуском, який український термін відповідає російському <span style='letter-spacing:1.3pt'>координата</span> (нім. Koordinate, фр. coordonnee), читач знайде проти даного слова в російському (німецькому, французькому) покажчику № 1102. Під цим № в українській частині він дізнається, що єдиний рекомендований словником відповідник є також <i>координата</i>: термін же <i>сурядна</i>, хоч і не відкидається, але і не рекомендується.
−
У III випуску СМТ в українській частині перед термінами нумерації, як у І і ІІ випусках, не знаходимо, а в покажчиках проти російського (німецького, французького) терміна поданий його ніби український відповідник, при чому тільки один, — той, що стоїть в українській частині на першому місці. Так, коли б читачеві довелося шукати за ІІІ випуском, який термін відповідає в українській мові російському <span style='letter-spacing:1.3pt'>координата</span> (німецькому Koordinate, французькому coordonnee), він знайшов би в російському (німецькому, французькому) покажчикові проти цього слова тільки <i>сурядна.</i> Після такої категоричної відповіді читач навряд чи буде звертатися до української частини словника, де, поруч з терміном <i>сурядна</i>, стоїть також і термін <i>координата</i>, тим більше, що ніде в покажчиках не зазначено, що в них подається тільки один з рекомендованих українських відповідників, решту ж можна знайти під цим відповідником в українській частині. Таким чином, відкинувши нумерацію, перенісши інтернаціональні терміни на друге чи на третє місце в українській частині і обмежившись в покажчиках подаванням тільки першого з українських відповідників, автори словника виключили будьяку можливість використовувати інтернаціоналізми в тих випадках, коли доводиться шукати український термін за відомим російським (німецьким, французьким). А відомо, що головним чином в таких випадках і доводиться звертатися до термінологічних словників.
+
У III випуску СМТ в українській частині перед термінами нумерації, як у І і ІІ випусках, не знаходимо, а в покажчиках проти російського (німецького, французького) терміна поданий його ніби український відповідник, при чому тільки один, — той, що стоїть в українській частині на першому місці. Так, коли б читачеві довелося шукати за ІІІ випуском, який термін відповідає в українській мові російському <span style='letter-spacing:1.3pt'>координата</span> (німецькому Koordinate, французькому coordonnee), він знайшов би в російському (німецькому, французькому) покажчикові проти цього слова тільки <i>сурядна.</i> Після такої категоричної відповіді читач навряд чи буде звертатися до української частини словника, де, поруч з терміном <i>сурядна</i>, стоїть також і термін <i>координата</i>, тим більше, що ніде в покажчиках не зазначено, що в них подається тільки один з рекомендованих українських відповідників, решту ж можна знайти під цим відповідником в українській частині. Таким чином, відкинувши нумерацію, <b id='225'><font color="green">225</font></b> перенісши інтернаціональні терміни на друге чи на третє місце в українській частині і обмежившись в покажчиках подаванням тільки першого з українських відповідників, автори словника виключили будьяку можливість використовувати інтернаціоналізми в тих випадках, коли доводиться шукати український термін за відомим російським (німецьким, французьким). А відомо, що головним чином в таких випадках і доводиться звертатися до термінологічних словників.
Друге, на що скеровували свою роботу автори СМТ — <span style='letter-spacing:1.3pt'>це штучний відрив української наукової термінології від наукової термінології російської мови</span>. З цією метою українські терміни, однакові з термінами російськими, безоглядно викидались, а на їх місце висувались вигадані слова, архаїзми або провінціалізми; там, де автори словника змушені були подавати українські терміни одного кореня з російськими, ці терміни подавались у такому граматичному оформленні (префікси, суфікси, рід, наголос, синтаксичні сполучення тощо), для якого жодних підстав не дає сучасна українська літературна мова. Це все мало створити бар'єр між мовою українською і мовою російською. Водночас ця заміна термінів, вживаних в українській мові, відомих широким масам українських трудящих, на терміни вигадані, штучні, створювала величезні труднощі в опануванні наукою для тих сотень тисяч, мільйонів робітників і колгоспників, які вчаться в наших школах, вишах, науково-дослідних інститутах.
Друге, на що скеровували свою роботу автори СМТ — <span style='letter-spacing:1.3pt'>це штучний відрив української наукової термінології від наукової термінології російської мови</span>. З цією метою українські терміни, однакові з термінами російськими, безоглядно викидались, а на їх місце висувались вигадані слова, архаїзми або провінціалізми; там, де автори словника змушені були подавати українські терміни одного кореня з російськими, ці терміни подавались у такому граматичному оформленні (префікси, суфікси, рід, наголос, синтаксичні сполучення тощо), для якого жодних підстав не дає сучасна українська літературна мова. Це все мало створити бар'єр між мовою українською і мовою російською. Водночас ця заміна термінів, вживаних в українській мові, відомих широким масам українських трудящих, на терміни вигадані, штучні, створювала величезні труднощі в опануванні наукою для тих сотень тисяч, мільйонів робітників і колгоспників, які вчаться в наших школах, вишах, науково-дослідних інститутах.
Декілька прикладів:
Декілька прикладів:
−
На російський термін <span style='letter-spacing:1.3pt'>круг</span> подається як відповідник не широко відомий в українській мові термін <i>круг</i>, а <i>кільце; круг</i> поданий на другому місці. Отже, <span style='letter-spacing:1.3pt'>круг положений</span> в одному місці. передається <i>круг положень</i> (III вип., с.30), а в другому місці (III вип., с.29) — <i>кільце положень</i>. <span style='letter-spacing:1.3pt'>Азимутальный круг</span> передається <i>азимутне кільце</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>вертикальный круг</span> — <i>доземне кільце</i> тощо, а, з другого боку, <span style='letter-spacing:1.3pt'>кольцо Сатурна</span> — <i>кільце Сатурнове</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>кольцевой микрометр</span> — <i>кільцевий. мікрометр</i>, але <span style='letter-spacing:1.3pt'>кольцо метеоритов</span> — вже <i>коло метеорне</i>. <span style='letter-spacing:1.3pt'>Туманность</span> передається не <i>туманність</i> (слово знане і в живій мові, і в літературних джерелах), а <i>мряковина</i>; <span style='letter-spacing: 1.3pt'>освещение</span> — <i>освіт</i>, а не <i>освітлення</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>точка падания</span> — <i>падовище</i>, хоча на<span style='letter-spacing:1.3pt'> точка</span> дається відповідник <i>точка</i>, а на <span style='letter-spacing:1.3pt'>падение</span> — <i>падання</i>, отже цілком натуральне було б сполучення <i>точка падання</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>часовой пояс</span> — <i>крило годинне</i>, а <i>пояс годинний</i> тільки на другому місці; іменник <span style='letter-spacing:1.3pt'>след</span> передається новотвором <i>прослідок</i>, хоча є матеріали на <i>слід</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>карта земных полушарий</span> передано не <i>карта земних півкуль</i>, а <i>пляніґльоб</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>уровень</span> — не <i>рівень</i>, а <i>поземниця, лібеля</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>положение</span> — не тільки <i>положення</i>, а і <i>полога</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>противостояние</span> — <i>противополога</i>, <i>противоположения</i>, хоча літературні джерела дають <i>протистояння</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>солнцестояние</span> — <i>сонцезворіт</i>, хоча є матеріали на <i>сонцестояння</i>; а вже <span style='letter-spacing: 1.3pt'>точка стояния</span> — <i>точка зупинкова</i>. Таких прикладів можна навести багато.
+
На російський термін <span style='letter-spacing:1.3pt'>круг</span> подається як відповідник не широко відомий в українській мові термін <i>круг</i>, а <i>кільце; круг</i> поданий на другому місці. Отже, <span style='letter-spacing:1.3pt'>круг положений</span> в одному місці. передається <i>круг положень</i> (III вип., с.30), а в другому місці (III вип., с.29) — <i>кільце положень</i>. <span style='letter-spacing:1.3pt'>Азимутальный круг</span> передається <i>азимутне кільце</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>вертикальный круг</span> — <i>доземне кільце</i> тощо, а, з другого боку, <span style='letter-spacing:1.3pt'>кольцо Сатурна</span> — <i>кільце Сатурнове</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>кольцевой микрометр</span> — <i>кільцевий. мікрометр</i>, але <span style='letter-spacing:1.3pt'>кольцо метеоритов</span> — вже <i>коло метеорне</i>. <span style='letter-spacing:1.3pt'>Туманность</span> передається не <i>туманність</i> (слово знане і в живій мові, і в літературних джерелах), а <i>мряковина</i>; <span style='letter-spacing: 1.3pt'>освещение</span> — <i>освіт</i>, а не <i>освітлення</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>точка падания</span> — <i>падовище</i>, хоча на<span style='letter-spacing:1.3pt'> точка</span> дається відповідник <i>точка</i>, а на <span style='letter-spacing:1.3pt'>падение</span> — <i>падання</i>, отже цілком натуральне було б сполучення <i>точка падання</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>часовой пояс</span> — <i>крило годинне</i>, а <i>пояс годинний</i> тільки на другому місці; іменник <span style='letter-spacing:1.3pt'>след</span> передається новотвором <i>прослідок</i>, хоча є матеріали на <i>слід</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>карта земных полушарий</span> передано не <i>карта земних півкуль</i>, а <i>пляніґльоб</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>уровень</span> — <b id='226'><font color="green">226</font></b> не <i>рівень</i>, а <i>поземниця, лібеля</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>положение</span> — не тільки <i>положення</i>, а і <i>полога</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>противостояние</span> — <i>противополога</i>, <i>противоположения</i>, хоча літературні джерела дають <i>протистояння</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>солнцестояние</span> — <i>сонцезворіт</i>, хоча є матеріали на <i>сонцестояння</i>; а вже <span style='letter-spacing: 1.3pt'>точка стояния</span> — <i>точка зупинкова</i>. Таких прикладів можна навести багато.
В деяких випадках і тут, на другому місці після вигаданих термінів, подавались і терміни, спільні для української мови і російської. Але в складених термінах і в похідних фігурують тільки новотвори. Так, коли для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>маятник</span> маємо відповідники <i>хитун. і маятник</i>, то в усі складені терміни входить тільки <i>хитун: хитун-зрівноважник, хитун секундний, хитун стіжковий</i> тощо; <span style='letter-spacing:1.3pt'>маятниковий</span> передається як <i>хитуновий</i>. А в реченнях, поданих при окремих термінах, знаходимо навіть не <i>хитун</i>, а <i>вагало</i>: <i>„Відхил площі хитання вагала доводить добовий рух землі", „Прискорення сили ваги визначають із спостережень хитань вагала" „На рівнику вагало хитається швидше, як на бігуні"</i>. Коли на термін <span style='letter-spacing:1.3pt'>боковая поверхность</span> наводяться відповідники <i>бічниця</i> і <i>бічна поверхня</i>, то на <span style='letter-spacing:1.3pt'>боковая поверхность призмы</span> — тільки <i>бічниця призми</i>, тощо.
В деяких випадках і тут, на другому місці після вигаданих термінів, подавались і терміни, спільні для української мови і російської. Але в складених термінах і в похідних фігурують тільки новотвори. Так, коли для терміна <span style='letter-spacing:1.3pt'>маятник</span> маємо відповідники <i>хитун. і маятник</i>, то в усі складені терміни входить тільки <i>хитун: хитун-зрівноважник, хитун секундний, хитун стіжковий</i> тощо; <span style='letter-spacing:1.3pt'>маятниковий</span> передається як <i>хитуновий</i>. А в реченнях, поданих при окремих термінах, знаходимо навіть не <i>хитун</i>, а <i>вагало</i>: <i>„Відхил площі хитання вагала доводить добовий рух землі", „Прискорення сили ваги визначають із спостережень хитань вагала" „На рівнику вагало хитається швидше, як на бігуні"</i>. Коли на термін <span style='letter-spacing:1.3pt'>боковая поверхность</span> наводяться відповідники <i>бічниця</i> і <i>бічна поверхня</i>, то на <span style='letter-spacing:1.3pt'>боковая поверхность призмы</span> — тільки <i>бічниця призми</i>, тощо.
−
Часто одне поняття диференціюється в значенні і на один. російський термін подаються два різні відповідники, при чому неможливо зрозуміти, коли вживати один з них, коли другий, що значно утруднює засвоєння та користування термінологією. Напр., на термін величина (нім. Grösse, фр. grandeur) в І випуску словника поданий відповідник <i>величина</i>; так рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>величина</span> передається і в трьох десятках складених термінів: <i>величина абсолютна, величина від'ємна, величина геометрична</i> і т. д. Термін <i>великість</i>, вживаний в підручнику Кониського „Арихметика або щотниця для українських шкіл" (II вид., Полтава 1907), зазначений як помилковий. II випуск дає на російський термін <span style='letter-spacing:1.3pt'>величина</span> знову відповідник <i>величина</i>. А в III випуску на <span style='letter-spacing:1.3pt'>величина</span> маємо два відповідники: <i>величина</i> та <i>великість</i>. <span style='letter-spacing: 1.3pt'>Абсолютная величина</span> в цьому випуску — <i>абсолютна великість</i>. а <span style='letter-spacing:1.3pt'>видимая величина</span> — <i>видима величина</i> і т. д. Рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>высота</span> (нім. Höhe, фр. hauteur) має в І випуску укр. відповідник <i>висота;</i> термін <i>вишина</i>, запропонований як відповідник на рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>высота</span> в „Проекті геометричної термінології" (Київ, 1918), зазначений як невдалий. II випуск знову подає на рос.<span style='letter-spacing:1.3pt'> </span>высота тільки <i>висота</i>. Але III випуск вже дає на высота два відповідники: <i>висота і вишина</i>. Чомусь <span style='letter-spacing:1.3pt'>соответственная высота</span> передається <i>відповідна висота</i>, а вже <span style='letter-spacing:1.3pt'>относительная высота</span> — <i>відносна вишина.</i> Так само для рос. прикметника <span style='letter-spacing:1.3pt'>лунный</span> подаються два відповідники: <i>місяцевий</i> і <i>місячний</i>, (<span style='letter-spacing:1.3pt'>лунные горы</span> — <i>місяцеві гори,</i> а <span style='letter-spacing:1.3pt'>лунная ночь</span> — <i>місячна ніч</i>); для рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>солнечный</span> подаються знову два відповідники: <i>сонцевий</i> і <i>сонячний</i> і т. д. Навпаки, різні поняття іноді передаються одним українським словом, що позбавляє термінологію необхідної точності. <i>Оберт</i> значить <span style='letter-spacing:1.3pt'>вращение</span> і <span style='letter-spacing:1.3pt'>время вращения</span>. „<i>Оберт землі на її осі спричиняє явища добового руху небесної кулі"</i> значить „<span style='letter-spacing:1.3pt'>вращение земли..."</span> і т. д.; „<i>оберт Юпітера на його рівніку дорівнює 9<sup>h</sup>55<sup>m</sup>"</i> значить „<span style='letter-spacing:1.3pt'>время вращения Юпитера..."</span> і т. д. Таксамо <i>обіг</i> значить <span style='letter-spacing:1.3pt'>обращение і время обращения</span>, <i>прилад</i> — <span style='letter-spacing:1.3pt'>аппарат</span> і <span style='letter-spacing:1.3pt'>инструмент</span>, <i>промінь</i> — <span style='letter-spacing:1.3pt'> луч</span> і <span style='letter-spacing: 1.3pt'> радиус</span> і т. д.
+
Часто одне поняття диференціюється в значенні і на один. російський термін подаються два різні відповідники, при чому неможливо зрозуміти, коли вживати один з них, коли другий, що значно утруднює засвоєння та користування термінологією. Напр., на термін величина (нім. Grösse, фр. grandeur) в І випуску словника поданий відповідник <i>величина</i>; так рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>величина</span> передається і в трьох десятках складених термінів: <i>величина абсолютна, величина від'ємна, величина геометрична</i> і т. д. Термін <i>великість</i>, вживаний в підручнику Кониського „Арихметика або щотниця для українських шкіл" (II вид., Полтава 1907), зазначений як помилковий. II випуск дає на російський термін <span style='letter-spacing:1.3pt'>величина</span> знову відповідник <i>величина</i>. А в III випуску на <span style='letter-spacing:1.3pt'>величина</span> маємо два відповідники: <i>величина</i> та <i>великість</i>. <span style='letter-spacing: 1.3pt'>Абсолютная величина</span> в цьому випуску — <i>абсолютна великість</i>. а <span style='letter-spacing:1.3pt'>видимая величина</span> — <i>видима величина</i> і т. д. Рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>высота</span> (нім. Höhe, фр. hauteur) має в І випуску укр. відповідник <i>висота;</i> термін <i>вишина</i>, запропонований як відповідник на рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>высота</span> в „Проекті геометричної термінології" (Київ, 1918), зазначений як невдалий. II випуск знову подає на рос.<span style='letter-spacing:1.3pt'> </span>высота тільки <i>висота</i>. Але III випуск вже дає на высота два відповідники: <i>висота і вишина</i>. Чомусь <span style='letter-spacing:1.3pt'>соответственная высота</span> передається <i>відповідна висота</i>, а вже <span style='letter-spacing:1.3pt'>относительная высота</span> — <i>відносна вишина.</i> Так само для <b id='227'><font color="green">227</font></b> рос. прикметника <span style='letter-spacing:1.3pt'>лунный</span> подаються два відповідники: <i>місяцевий</i> і <i>місячний</i>, (<span style='letter-spacing:1.3pt'>лунные горы</span> — <i>місяцеві гори,</i> а <span style='letter-spacing:1.3pt'>лунная ночь</span> — <i>місячна ніч</i>); для рос. <span style='letter-spacing:1.3pt'>солнечный</span> подаються знову два відповідники: <i>сонцевий</i> і <i>сонячний</i> і т. д. Навпаки, різні поняття іноді передаються одним українським словом, що позбавляє термінологію необхідної точності. <i>Оберт</i> значить <span style='letter-spacing:1.3pt'>вращение</span> і <span style='letter-spacing:1.3pt'>время вращения</span>. „<i>Оберт землі на її осі спричиняє явища добового руху небесної кулі"</i> значить „<span style='letter-spacing:1.3pt'>вращение земли..."</span> і т. д.; „<i>оберт Юпітера на його рівніку дорівнює 9<sup>h</sup>55<sup>m</sup>"</i> значить „<span style='letter-spacing:1.3pt'>время вращения Юпитера..."</span> і т. д. Таксамо <i>обіг</i> значить <span style='letter-spacing:1.3pt'>обращение і время обращения</span>, <i>прилад</i> — <span style='letter-spacing:1.3pt'>аппарат</span> і <span style='letter-spacing:1.3pt'>инструмент</span>, <i>промінь</i> — <span style='letter-spacing:1.3pt'> луч</span> і <span style='letter-spacing: 1.3pt'> радиус</span> і т. д.
Того самого порядку спотворення української мови маємо і в таких прикладах: <span style='letter-spacing:1.3pt'>бинормаль</span> — <i>бінормаля</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'> діагональ </span>— <i>діягоналя</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>нормаль</span> — <i>нормаля</i> (поданий за пропозицією секції, хоча в літературних джерелах, наведених в словнику, є <i>нормаль</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>вертикаль</span> — <i>вертикаля</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>горизонталь</span> — <i>горизонталя</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>параллель</span> — <i>паралеля</i>; <span style='letter-spacing: 1.3pt'>эллипсис</span> — <i>еліпса</i> (це слово зареєстроване в одному літературному джерелі; в другому джерелі, новіших часів, показано <i>еліпс</i>,але автори вважають цей термін за помилковий); <span style='letter-spacing:1.3pt'>тpaпеция</span> — <i>трапез</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>символ </span>— <i>симболь</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>протуберанц </span>— <i>протуберанца</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'> параллакс</span> — <i>паралакса</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>флоккул</span> — <i>фльокула</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>период</span> — <i>періода</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>аксоида</span> — <i>аксоїд</i> (термін, за пропонований секцією, не дивлячись на те, що літературні джерела дають <i>аксоїда</i>). Тенденційно поширюється суфікс -<i>овий</i> для творення прикметників: <i>квадратовий</i> замість <i>квадратний, кубовий</i>, замість <i>кубічний</i>.
Того самого порядку спотворення української мови маємо і в таких прикладах: <span style='letter-spacing:1.3pt'>бинормаль</span> — <i>бінормаля</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'> діагональ </span>— <i>діягоналя</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>нормаль</span> — <i>нормаля</i> (поданий за пропозицією секції, хоча в літературних джерелах, наведених в словнику, є <i>нормаль</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>вертикаль</span> — <i>вертикаля</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>горизонталь</span> — <i>горизонталя</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>параллель</span> — <i>паралеля</i>; <span style='letter-spacing: 1.3pt'>эллипсис</span> — <i>еліпса</i> (це слово зареєстроване в одному літературному джерелі; в другому джерелі, новіших часів, показано <i>еліпс</i>,але автори вважають цей термін за помилковий); <span style='letter-spacing:1.3pt'>тpaпеция</span> — <i>трапез</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>символ </span>— <i>симболь</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>протуберанц </span>— <i>протуберанца</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'> параллакс</span> — <i>паралакса</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>флоккул</span> — <i>фльокула</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>период</span> — <i>періода</i>; <span style='letter-spacing:1.3pt'>аксоида</span> — <i>аксоїд</i> (термін, за пропонований секцією, не дивлячись на те, що літературні джерела дають <i>аксоїда</i>). Тенденційно поширюється суфікс -<i>овий</i> для творення прикметників: <i>квадратовий</i> замість <i>квадратний, кубовий</i>, замість <i>кубічний</i>.
Слова, утворені в російській мові за допомогою префікса <span style='letter-spacing:1.3pt'>около</span>, передаються послідовно з префіксом <span style='letter-spacing:1.3pt'>при</span>: <span style='letter-spacing:1.3pt'>околомеридианный</span> — <i>припівденниковий</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>околополярный</span> — <i>прибігуновий</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>околосолнечный</span> — <i>присонцевий.</i>
Слова, утворені в російській мові за допомогою префікса <span style='letter-spacing:1.3pt'>около</span>, передаються послідовно з префіксом <span style='letter-spacing:1.3pt'>при</span>: <span style='letter-spacing:1.3pt'>околомеридианный</span> — <i>припівденниковий</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>околополярный</span> — <i>прибігуновий</i>, <span style='letter-spacing:1.3pt'>околосолнечный</span> — <i>присонцевий.</i>