Житецький Павло - Історія редагувань

Victor Kubai: перейменував «Павло Житецький» на «Житецький Павло»

2010-04-28T12:22:53Z

перейменував «Павло Житецький» на «Житецький Павло»

Victor Kubai в 12:22, 28 квітня 2010

2010-04-28T12:22:31Z

Victor Kubai в 10:05, 30 березня 2010

2010-03-30T10:05:44Z

Stary pes в 23:28, 11 листопада 2009

2009-11-11T23:28:07Z

Stary pes: Захист на Павло Житецький встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

2009-10-22T20:10:04Z

Захист на Павло Житецький встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково))

Stary pes: Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія=

ЖИТЕЦЬКИЙ Павло Гнатович [23.ХІ…

2009-10-21T12:26:35Z

Створена сторінка: =Українська мова. Енциклопедія= <div style="background-color:#EEE5DE"> ЖИТЕЦЬКИЙ Павло Гнатович [23.ХІ…

Нова сторінка

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
ЖИТЕЦЬКИЙ Павло Гнатович [23.ХІІ 1836 (4.1 1837), м. Кременчук,
тепер Полтав. обл.  – 5. (18.ІІІ) 1911, Київ]  —
укр. філолог, педагог і громад, діяч, доктор рос. словесності
з 1908, чл.-кор. Петерб. АН з 1898, чл.
[[Наукове товариство ім. Т. Шевченка|НТШ]] у Львові з 1903. Навч. 1857-60 в
[[Київська духовна академія|Київ. духовній академії]],
1860–64  — на істор.-філол. ф-ті
[[Київський університет|Київ. ун-ту]].
Протягом 1864–68 працював
учителем рос. мови у Кам'янець-Поділ. гімназії, з 1868  — в
ряді гімназій Києва; в 1874-93 — у
[[Колегія Павла Ґалаґана|Колегії Павла Ґалаґана]].
Ж. — один з основоположників укр. мовознавства; йому належать
глибокі дослідження з історії укр. мови, л-ри і фольклору
(писав укр. мовою). Це, передусім, перша в укр. мовознавстві
велика праця з істор. фонетики укр. мови «Нарис звукової
історії малоруського наріччя» (1876), в якій поставлено і
частково розв'язано ряд питань, зокрема про занепад
редукованих ъ та ь, про звукову природу ѣ та перехід
його в і тощо. У розвідці «Опис Пересопницького рукопису XVI ст.» (1876)
Ж. розкрив мовні та палеогр. особливості пам'ятки
і виявив у її тексті багато рис живого нар. мовлення,
показавши велике значення її для вивчення історії укр. літ.
мови. Особливо цінними є праці з історії укр. літ. мови, що
актуальні й в наш час: «Нарис літературної історії
малоруського наріччя в XVII ст.» (1889) та «„Енеїда"
Котляревського і найдавніший список її у зв'язку з оглядом
малоруської літератури XVIII ст.» (1900). В них учений
дослідив функціонування у писемності 17 18 ст. двох типів
старої літ. мови  — слов'яно-української, що продовжувала
церковнослов'ян. традицію, і книжної укр. мови, яка
поєднувала стару писемну традицію з елементами живого нар.
мовлення; розглянув процеси еволюції обох типів літ. мови на
грунті їх взаємодії з народнорозм. мовою і занепад їх під
впливом русифікації у 18 ст. Ж. першим показав значення
«Енеїди»
[[Іван Котляревський|І. Котляревського]]
для формування нової укр. літ. мови. Становлення нової літ. Мови він розглядав
у її зв язках із старою книжною і вбачав у мовно-літ. діяльності
І. Котляревського розвиток традиції вживання живого нар.
мовлення у низьких жанрах староукр. писемності. Досліджував
також шляхи розвитку рос. літ. мови, її взаємозв'язки з
українською («До історії літературної російської мови в XVIII ст.», 1903).
Ж. виявляв інтерес до історії мовознавства
(статті «Діалог Платона „Кратіл"», 1890;
«Гумбольдт в історії філософського мовознавства», 1900, та
ін.). У кількох літературозн. статтях і рецензіях порушував
проблеми взаємозв'язків літ.-книжної та уснонар. традицій у
старій укр. писемності. Помітне місце в історії укр.
фольклористики зайняла праця Ж. «Думки про народні малоруські
думи» (1893). У праці «Про переклади Євангелія малоруською
мовою» (1905) Ж. здійснив наук. аналіз мови тогочасних укр.
перекладів Євангелія з екскурсом в історію перекладів
євангельських текстів укр. мовою. Автор шкільних підручників:
«Теорія твору з хрестоматією» (1895), «Теорія поезії»,
«Нариси з історії поезії» (обидва  — 1898), які не раз
перевидавалися.


Брав активну участь у виробленні норм укр. правопису.
Розроблена Ж. правописна система частково була використана в
україномов. частині
«Записок Юго-Западного отдела Русского географического общества»
(1873–76), а також мала вплив на правопис «Словаря української мови» під ред.
[[Борис Грінченко|Б. Грінченка]]
(1907–09). Допомагав в упорядкуванні й підготовці цього словника до друку.

@@ Рядок 4: / Рядок 4: @@
   <p><b>ЖИТЕЦЬКИЙ</b> Павло Гнатович [23.ХІІ 1836 (4.1 1837), м.&nbsp;Кременчук,
        тепер Полтав. обл. &nbsp;&ndash;  5. (18.ІІІ) 1911, Київ] &nbsp;&mdash;
-       укр. філолог, педагог і громад, діяч, доктор рос. словесності
+       укр. філолог, педагог і громад. діяч, доктор рос. словесності
        з 1908, чл.-кор. Петерб. АН з 1898, чл.
        [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] у Львові з 1903. Навч. 1857-60 в
@@ Рядок 68: / Рядок 68: @@
        [[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченка]]
        (1907&ndash;09). Допомагав в упорядкуванні й підготовці цього словника до друку.

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =Українська мова. Енциклопедія=
 <div style="background-color:#EEE5DE">
-[[Файл:Zhyteckij pavlo.jpg|frame|left|Павло Житецький]]
+[[Файл:Zhyteckij pavlo.jpg|thumb|left|Павло Житецький]]
   <p><b>ЖИТЕЦЬКИЙ</b> Павло Гнатович [23.ХІІ 1836 (4.1 1837), м.&nbsp;Кременчук,
        тепер Полтав. обл. &nbsp;&ndash;  5. (18.ІІІ) 1911, Київ] &nbsp;&mdash;

← Попередня версія	Версія за 12:22, 28 квітня 2010
(Немає відмінностей)

@@ Рядок 1: / Рядок 1: @@
 =Українська мова. Енциклопедія=
 <div style="background-color:#EEE5DE">
   <p><b>ЖИТЕЦЬКИЙ</b> Павло Гнатович [23.ХІІ 1836 (4.1 1837), м.&nbsp;Кременчук,
        тепер Полтав. обл. &nbsp;&ndash;  5. (18.ІІІ) 1911, Київ] &nbsp;&mdash;
        укр. філолог, педагог і громад, діяч, доктор рос. словесності
        з 1908, чл.-кор. Петерб. АН з 1898, чл.
-       [[Наукове товариство ім. Т. Шевченка|НТШ]] у Львові з 1903. Навч. 1857-60 в
+       [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] у Львові з 1903. Навч. 1857-60 в
-       [[Київська духовна академія|Київ. духовній академії]],
+       [[Київська духовна Академія|Київ. духовній академії]],
 &ndash;64 &nbsp;&mdash;  на  істор.-філол. ф-ті
-       [[Київський університет|Київ. ун-ту]].
+       [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Київ. ун-ту].
        Протягом 1864&ndash;68 працював
        учителем рос. мови у Кам'янець-Поділ. гімназії, з 1868 &nbsp;&mdash;  в
@@ Рядок 37: / Рядок 38: @@
        впливом русифікації у 18&nbsp;ст. Ж. першим показав значення
        «Енеїди»
-       [[Іван Котляревський|І.&nbsp;Котляревського]]
+       [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%82%D0%BB%D1%8F%D1%80%D0%B5%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І.&nbsp;Котляревського]
        для формування нової укр. літ. мови. Становлення нової літ. Мови він розглядав
        у її зв язках із старою книжною і вбачав у мовно-літ. діяльності

← Попередня версія	Версія за 20:10, 22 жовтня 2009
(Немає відмінностей)