</p>

</p>

<p>

<p>

Осн. аргументом противників більш ранньої періодизації виникнення і розвитку укр. друкованого слова була відсутність збережених до наших днів стародруків, де б чітко зазначалися час і місце появи їх у світ. На основі ґрунтовного вивчення нововіднайдених архів, док-тів у Львові (О.&nbsp;Мацюк, Я.&nbsp;Запаско та ін.) нині можна зробити такі висновки. Д. в Україну прийшло не зі Сходу, з Москви, а із Заходу, від німців. Час його появи слід датувати 1460, тобто на 114 років раніше, ніж це було визначено з ідеол. міркувань за рос. (радянською) концепцією. Ім'я першого укр. друкаря&nbsp;— Степан Дропан, який, згідно зі збереженими до наших днів архів. док-тами, подарував свою друкарню львів. Свято-Онуфріївському монастирю. Перші укр. друки поза етнічними укр. землями побачили світ 1491 в Кракові заходами німця Швайпольта Фіоля (Осьмигласник, Часослов, Тріодь Пісна, Тріодь Цвітна). Маючи вагомі аргументи, сьогодні можна вже без будь-яких застережень однозначно тлумачити напис на надмогильній плиті Івана Федорова як визнання факту існування укр. друкарства у Львові (та ін. містах України) задовго до його прибуття сюди. В перекладі  

Осн. аргументом противників більш ранньої періодизації виникнення і розвитку укр. друкованого слова була відсутність збережених до наших днів стародруків, де б чітко зазначалися час і місце появи їх у світ. На основі ґрунтовного вивчення нововіднайдених архів, док-тів у Львові (О.&nbsp;Мацюк, Я.&nbsp;Запаско та ін.) нині можна зробити такі висновки. Д. в Україну прийшло не зі Сходу, з Москви, а із Заходу, від німців. Час його появи слід датувати 1460, тобто на 114 років раніше, ніж це було визначено з ідеол. міркувань за рос. (радянською) концепцією. Ім'я першого укр. друкаря&nbsp;— Степан Дропан, який, згідно зі збереженими до наших днів архів. док-тами, подарував свою друкарню львів. Свято-Онуфріївському монастирю. Перші укр. друки поза етнічними укр. землями побачили світ 1491 в Кракові заходами німця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82_%D0%A4%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%8C Швайпольта Фіоля] (''Осьмигласник'', ''Часослов'', ''Тріодь Пісна'', ''Тріодь Цвітна''). Маючи вагомі аргументи, сьогодні можна вже без будь-яких застережень однозначно тлумачити напис на надмогильній плиті Івана Федорова як визнання факту існування укр. друкарства у Львові (та ін. містах України) задовго до його прибуття сюди. В перекладі  

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BF%27%D1%8F%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І.&nbsp;Крип'якевича]  

[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B8%D0%BF%27%D1%8F%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І.&nbsp;Крип'якевича]  

цей напис звучить так: <span class="cit">«Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий своїм заходом занедбане друкарство обновив (виділення&nbsp;— авт.&nbsp;— М. Т.), умер у Львові. Друкар книг перед тим невидимих...»</span>. Ніяк не применшуючи заслуг Івана Федорова, його треба вважати не засновником укр. Д., а фундатором пост, книгодрукування на укр. землях. Нині доцільно неупереджено осмислити життєвий і творчий шлях цієї особи в контексті ролі України і тогочасного укр. оточення у становлення Івана Федорова як книговидавця європ. рівня.  

цей напис звучить так: <span class="cit">«Іван Федорович, друкар Москвитин, котрий своїм заходом '''занедбане друкарство обновив''' (виділення&nbsp;— авт.&nbsp;— М. Т.), умер у Львові. Друкар книг перед тим невидимих...»</span>. Ніяк не применшуючи заслуг Івана Федорова, його треба вважати не засновником укр. Д., а фундатором пост. книгодрукування на укр. землях. Нині доцільно неупереджено осмислити життєвий і творчий шлях цієї особи в контексті ролі України і тогочасного укр. оточення у становлення Івана Федорова як книговидавця європ. рівня.  

</p>

</p>

<p>

<p>