https://movahistory.org.ua/index.php?action=history&feed=atom&title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F._%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83Горецький П. Націоналістичні перекручення в питаннях українського словотвору - Історія редагувань2026-05-20T08:56:55ZІсторія редагувань цієї сторінки в вікіMediaWiki 1.26.2https://movahistory.org.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F._%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=7319&oldid=prevVictor Kubai в 10:37, 2 липня 20172017-07-02T10:37:14Z<p></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;' lang='uk'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 10:37, 2 липня 2017</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l186" >Рядок 186:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 186:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Документи та матеріали 1931-1940]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Документи та матеріали 1931-1940]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Цензура]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Цензура]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Репресивні документи та матеріали]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Репресивні документи та матеріали <ins class="diffchange diffchange-inline">першої половини 30-х років</ins>]]</div></td></tr>
</table>Victor Kubaihttps://movahistory.org.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F._%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=4901&oldid=prevVictor Kubai в 11:10, 7 лютого 20112011-02-07T11:10:05Z<p></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;' lang='uk'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 11:10, 7 лютого 2011</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l184" >Рядок 184:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 184:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><references/></div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div><references/></div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Документи та матеріали]]</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Документи та матеріали <ins class="diffchange diffchange-inline">1931-1940</ins>]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Цензура]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Цензура]]</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Репресивні документи та матеріали]]</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>[[Категорія:Репресивні документи та матеріали]]</div></td></tr>
</table>Victor Kubaihttps://movahistory.org.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F._%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=4851&oldid=prev2011-02-05T20:52:49Z<p></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<tr style='vertical-align: top;' lang='uk'>
<td colspan='1' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan='1' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 20:52, 5 лютого 2011</td>
</tr><tr><td colspan='2' style='text-align: center;' lang='uk'><div class="mw-diff-empty">(Немає відмінностей)</div>
</td></tr></table>Victor Kubaihttps://movahistory.org.ua/index.php?title=%D0%93%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F._%D0%9D%D0%B0%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%87%D0%BD%D1%96_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%B2_%D0%BF%D0%B8%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%BD%D1%8F%D1%85_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%82%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%83&diff=4660&oldid=prevVictor Kubai в 13:14, 18 січня 20112011-01-18T13:14:23Z<p></p>
<table class='diff diff-contentalign-left'>
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<col class='diff-marker' />
<col class='diff-content' />
<tr style='vertical-align: top;' lang='uk'>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">← Попередня версія</td>
<td colspan='2' style="background-color: white; color:black; text-align: center;">Версія за 13:14, 18 січня 2011</td>
</tr><tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l96" >Рядок 96:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 96:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>4. Нарешті, говорячи про „деякі прикметникові наростки", „Уваги" насамперед спиняються на суфіксі ''-уватий, -истий, -астий'' з погляду їх семантики відповідно до російських прикметників із складниками <span class="xtnd">-подобный, -образный, -видный</span>.</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>4. Нарешті, говорячи про „деякі прикметникові наростки", „Уваги" насамперед спиняються на суфіксі ''-уватий, -истий, -астий'' з погляду їх семантики відповідно до російських прикметників із складниками <span class="xtnd">-подобный, -образный, -видный</span>.</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>::„Російська літературна мова, — кажуть “Уваги”, — коли вона прикметником хоче означити подібність до певного речівникового поняття, додає до відповідного речівникового пня слів наростків <span class="xtnd">-подобный, -образный, -видный</span>, напр. <span class="xtnd">шарообразный, шаровидный, человекоподобный<span>. Ідучи за російською мовою, українська мова і собі додержується такого словотвору і каже: ''кулеподібний, стебловидний'' та ін. Українська мова має на означення подібності свої наростки ''-уватий, -истий, -астий, -ястий'' (с. 128).</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>::„Російська літературна мова, — кажуть “Уваги”, — коли вона прикметником хоче означити подібність до певного речівникового поняття, додає до відповідного речівникового пня слів наростків <span class="xtnd">-подобный, -образный, -видный</span>, напр. <span class="xtnd">шарообразный, шаровидный, человекоподобный<<ins class="diffchange diffchange-inline">/</ins>span>. Ідучи за російською мовою, українська мова і собі додержується такого словотвору і каже: ''кулеподібний, стебловидний'' та ін. Українська мова має на означення подібності свої наростки ''-уватий, -истий, -астий, -ястий'' (с. 128).</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>І далі „Уваги" пишуть:</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>І далі „Уваги" пишуть:</div></td></tr>
<tr><td colspan="2" class="diff-lineno" id="mw-diff-left-l147" >Рядок 147:</td>
<td colspan="2" class="diff-lineno">Рядок 147:</td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>::„Здається, не розповсюдився в нашій мові й прикметниковий російський наросток ''-очний'' (<span class="xtnd">махорочный, проверочный</span>), хоч іще зустрічаємо: ''прийомочний'' (П. П.) („Пролетарська правда" — П. Г.) (замість ''приймальний'', ''командировочні'' гроші („Тарс" у П. П.)" („Наша газетна мова, с. 22).</div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>::„Здається, не розповсюдився в нашій мові й прикметниковий російський наросток ''-очний'' (<span class="xtnd">махорочный, проверочный</span>), хоч іще зустрічаємо: ''прийомочний'' (П. П.) („Пролетарська правда" — П. Г.) (замість ''приймальний'', ''командировочні'' гроші („Тарс" у П. П.)" („Наша газетна мова, с. 22).</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'>−</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #ffe49c; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>В націоналістичному засліпленні автор хоче з української мови видалити те, що нагадує російські форми. Так він робить і з закінченням ''-очний'' або ''-ечний'' у прикметниках, які утворюються від іменників жін. р. на ''-ка'' (з попереднім приголосним), суфіксом ''-ний'' (''командировка — командировочний''). А насправді такі прикметники є в українській мові. Без труду їх можна знайти у Сл. Гр.: ''балберочна'' (і ''балберна'') снасть; ''зуривочна'' слава; ''зірочний''; ''карточний; карнавочний; копіяшний; люлешний'' (за теперішнім правописом ''люлечний'' — від слова ''люлька'' і ''копієчний'' від ''копійка'').: Таксамо в Сл. Ум.: <span class="xtnd">барочный</span> — ''барочний''...; <span class="xtnd">веревочный</span> — ''вірьовочний''...; <span class="xtnd">балаганный<span> — ''ятошний'' (за тепер. правоп. — ''яточний''); <span class="xtnd">распивочный</span> — ''чарочний''; <span class="xtnd">сказочный</span> — ''казковий'', ''баєчний'' і т. ін. Отже маємо прикметники на ''-очний'' (''-ечний''), утворені від іменників жін. р. на ''-ка'', в дожовтневій українській мові. Питання про суфікс ''-ний'' прикметників від іменників жін. р на ''-ка'' (отож ''-ний'' у прикметників на ''-очний'' — на зразок ''банка — баночний'') в сучасній, пожовтневій українській мові, на жаль, не досліджене. Але й невеличкі матеріали, що подаємо тут, потверджують існування прикметників на ''-очний'' у пожовтневій літературній мові, як і в живій мові робітничих і колгоспних мас. Напр.: Чудово справляється з програмою бляшано-''баночний'' цех („Комуніст", 5. VII 1933 р. ); ''Страховочний'' документик („Комуніст", 23. VII 1933 р. ); Будинок матиме 8 ''виставочних'' зал („Комуніст", 29. VIII 1933 р. ); Завдання... в зборі ''маточних'' буряків („Комуніст", 9. ЇХ 1933 р. ); ''Стрілочні'' башмаки („Пр. правда", 11. XI 1933 р. ); ''Стрілочний'' пост (ст. Бородянка); ...''підсочний'' промисел (з допису робкора до „Пр. правди", 1932 р. ). Звичайно, що <b id='196'><font color="green">196</font></b> прикметник на ''-очний'' може утворитися і від дієслівного іменника на ''-ка'' (коли він є в мові). Маємо такі приклади: ''Пробілочних'' машин у нас є дві на цукроварні (с. Спиченці Плисків. р.); ''Обвалочний'' цех — де обвалка туші — зчищання м'яса (Київ, Дарницький м'ясокомбінат); Маркс зупиняється на питаннях ''оціночної'' семантики („Критика", 1933 р. , № 6, с. 80); ''Шпалонасочний'' завод (..Комуніст", 4. V 1933 р. ); ''Перевалочною'' пакгаузу ще не устатковано („Комуніст", 16. VII 1933 р. ) [і в іншій формі ...розвантаження хліба на ''перевальному'' пункті („Комуніст", 11. IX 1933 p.)].</div></td><td class='diff-marker'>+</td><td style="color:black; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #a3d3ff; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>В націоналістичному засліпленні автор хоче з української мови видалити те, що нагадує російські форми. Так він робить і з закінченням ''-очний'' або ''-ечний'' у прикметниках, які утворюються від іменників жін. р. на ''-ка'' (з попереднім приголосним), суфіксом ''-ний'' (''командировка — командировочний''). А насправді такі прикметники є в українській мові. Без труду їх можна знайти у Сл. Гр.: ''балберочна'' (і ''балберна'') снасть; ''зуривочна'' слава; ''зірочний''; ''карточний; карнавочний; копіяшний; люлешний'' (за теперішнім правописом ''люлечний'' — від слова ''люлька'' і ''копієчний'' від ''копійка'').: Таксамо в Сл. Ум.: <span class="xtnd">барочный</span> — ''барочний''...; <span class="xtnd">веревочный</span> — ''вірьовочний''...; <span class="xtnd">балаганный<<ins class="diffchange diffchange-inline">/</ins>span> — ''ятошний'' (за тепер. правоп. — ''яточний''); <span class="xtnd">распивочный</span> — ''чарочний''; <span class="xtnd">сказочный</span> — ''казковий'', ''баєчний'' і т. ін. Отже маємо прикметники на ''-очний'' (''-ечний''), утворені від іменників жін. р. на ''-ка'', в дожовтневій українській мові. Питання про суфікс ''-ний'' прикметників від іменників жін. р на ''-ка'' (отож ''-ний'' у прикметників на ''-очний'' — на зразок ''банка — баночний'') в сучасній, пожовтневій українській мові, на жаль, не досліджене. Але й невеличкі матеріали, що подаємо тут, потверджують існування прикметників на ''-очний'' у пожовтневій літературній мові, як і в живій мові робітничих і колгоспних мас. Напр.: Чудово справляється з програмою бляшано-''баночний'' цех („Комуніст", 5. VII 1933 р. ); ''Страховочний'' документик („Комуніст", 23. VII 1933 р. ); Будинок матиме 8 ''виставочних'' зал („Комуніст", 29. VIII 1933 р. ); Завдання... в зборі ''маточних'' буряків („Комуніст", 9. ЇХ 1933 р. ); ''Стрілочні'' башмаки („Пр. правда", 11. XI 1933 р. ); ''Стрілочний'' пост (ст. Бородянка); ...''підсочний'' промисел (з допису робкора до „Пр. правди", 1932 р. ). Звичайно, що <b id='196'><font color="green">196</font></b> прикметник на ''-очний'' може утворитися і від дієслівного іменника на ''-ка'' (коли він є в мові). Маємо такі приклади: ''Пробілочних'' машин у нас є дві на цукроварні (с. Спиченці Плисків. р.); ''Обвалочний'' цех — де обвалка туші — зчищання м'яса (Київ, Дарницький м'ясокомбінат); Маркс зупиняється на питаннях ''оціночної'' семантики („Критика", 1933 р. , № 6, с. 80); ''Шпалонасочний'' завод (..Комуніст", 4. V 1933 р. ); ''Перевалочною'' пакгаузу ще не устатковано („Комуніст", 16. VII 1933 р. ) [і в іншій формі ...розвантаження хліба на ''перевальному'' пункті („Комуніст", 11. IX 1933 p.)].</div></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"></td></tr>
<tr><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Тимчасом висловлений вище погляд М. Гладкого на прикметники з закінченням ''-очний'' керував і складачами деяких словників (у більшій чи меншій мірі).  </div></td><td class='diff-marker'> </td><td style="background-color: #f9f9f9; color: #333333; font-size: 88%; border-style: solid; border-width: 1px 1px 1px 4px; border-radius: 0.33em; border-color: #e6e6e6; vertical-align: top; white-space: pre-wrap;"><div>Тимчасом висловлений вище погляд М. Гладкого на прикметники з закінченням ''-очний'' керував і складачами деяких словників (у більшій чи меншій мірі).  </div></td></tr>
</table>Victor Kubai
З часу перемоги Жовтневої революції на Україні широко розгортається в Українській Соціалістичній Республіці під проводом комуністичної партії на основі ленінської національної політики національно-культурне будівництво і творення соціалістичної змістом, національної формою пролетарської української культури. Цей розвиток національно-культурного будівництва і творення пролетарської соціалістичної української культури викликають шалений опір класове ворожих елементів, зокрема в галузі мовного будівництва. в ділянці мови, цього надто важливого знаряддя культурного будівництва і творення пролетарської культури. Виступаючи і борючись проти соціалістичного будівництва і розвитку пролетарської української культури, буржуазні націоналістичні, петлюрівські елементи намагаються спрямувати цей розвиток на буржуазний шлях. Таксамо в галузі мовного будівництва вони прагнуть, супроти розвитку пролетарської мови, як зброї класової боротьби пролетаріату і знаряддя соціалістичного будівництва, створити своє буржуазно-націоналістичне мовознавство, яке мало б служити знаряддям розвитку буржуазної української культури, яке мало б служити знаряддям експлуатації буржуазією широких мас трудящих. Класово-ворожі елементи розгорнули націоналістичне шкідництво і на мовному фронті, в галузі мовного будівництва в найрізніших його ділянках — в лексиці, в складанні термінологічних словників, у граматиці — в синтаксі, в стилістиці, фразеології сучасної літературної мови, в правописі, зокрема в словотворі.<b id='183'><font color="green">183</font></b>
З часу перемоги Жовтневої революції на Україні широко розгортається в Українській Соціалістичній Республіці під проводом комуністичної партії на основі ленінської національної політики національно-культурне будівництво і творення соціалістичної змістом, національної формою пролетарської української культури. Цей розвиток національно-культурного будівництва і творення пролетарської соціалістичної української культури викликають шалений опір класове ворожих елементів, зокрема в галузі мовного будівництва. в ділянці мови, цього надто важливого знаряддя культурного будівництва і творення пролетарської культури. Виступаючи і борючись проти соціалістичного будівництва і розвитку пролетарської української культури, буржуазні націоналістичні, петлюрівські елементи намагаються спрямувати цей розвиток на буржуазний шлях. Таксамо в галузі мовного будівництва вони прагнуть, супроти розвитку пролетарської мови, як зброї класової боротьби пролетаріату і знаряддя соціалістичного будівництва, створити своє буржуазно-націоналістичне мовознавство, яке мало б служити знаряддям розвитку буржуазної української культури, яке мало б служити знаряддям експлуатації буржуазією широких мас трудящих. Класово-ворожі елементи розгорнули націоналістичне шкідництво і на мовному фронті, в галузі мовного будівництва в найрізніших його ділянках — в лексиці, в складанні термінологічних словників, у граматиці — в синтаксі, в стилістиці, фразеології сучасної літературної мови, в правописі, зокрема в словотворі.<b id='183'><font color="green">183</font></b>
−
У розвитку мови, власне в поширенні її лексики (словника), величезне значення мають т. зв. словотворчі елементи мови суфікси (наростки) і префікси (приростки), з допомогою яких з готового, наявного в мові матеріалу — з кореня слова, що має певне значення, — утворюються в мові, в процесі соціального єднання цією мовою, нові слова на означення нових понять, предметів і т. ін. (напр.: облік — обліковий, обліковець, удар — ударник, ударництво, колгосп — колгоспник, особа — знеосібка і т. д.).
+
У розвитку мови, власне в поширенні її лексики (словника), величезне значення мають т. зв. словотворчі елементи мови суфікси (наростки) і префікси (приростки), з допомогою яких з готового, наявного в мові матеріалу — з кореня слова, що має певне значення, — утворюються в мові, <span class="xtnd">в процесі соціального єднання цією мовою</span>, нові слова на означення нових понять, предметів і т. ін. (напр.: облік — обліковий, обліковець, удар — ударник, ударництво, колгосп — колгоспник, особа — знеосібка і т. д.).
Націоналістичне шкідництво, що найяскравіше виявилося в питаннях сучасної літературної української мови — в синтаксі, в лексиці, в словниково-термінологічиій роботі та ін. — не обминуло й ділянки словотвору, цієї важливої ділянки сучасної української літературної мови. Націоналістичні елементи намагаються і в словотворі спрямувати розвиток сучасної української літературної мови на відрив її від живої мови широких мас робітництва і колгоспного селянства, на ослаблення мови як знаряддя класової боротьби пролетаріату і всього нашого соціалістичного, будівництва, стараються спрямувати розвиток мови і в словотворі на націоналістичні шляхи, словом, вони намагаються і словотвір використати для створення своєї буржуазної, націоналістичної мови, знаряддя свого класового впливу.
Націоналістичне шкідництво, що найяскравіше виявилося в питаннях сучасної літературної української мови — в синтаксі, в лексиці, в словниково-термінологічиій роботі та ін. — не обминуло й ділянки словотвору, цієї важливої ділянки сучасної української літературної мови. Націоналістичні елементи намагаються і в словотворі спрямувати розвиток сучасної української літературної мови на відрив її від живої мови широких мас робітництва і колгоспного селянства, на ослаблення мови як знаряддя класової боротьби пролетаріату і всього нашого соціалістичного, будівництва, стараються спрямувати розвиток мови і в словотворі на націоналістичні шляхи, словом, вони намагаються і словотвір використати для створення своєї буржуазної, націоналістичної мови, знаряддя свого класового впливу.
::“Своврідним характером, тим так званим „духом" своїм, мова спирається передусім на стилістиці. складні, фразеології та словотворі. А сучасну українську літературну мову названими царинами підганяють під російську мову" (Уваги, с. 2).
::“Своврідним характером, тим так званим „духом" своїм, мова спирається передусім на стилістиці. складні, фразеології та словотворі. А сучасну українську літературну мову названими царинами підганяють під російську мову" (Уваги, с. 2).
−
„Уваги" не досліджують широко питань словотвору літературної української мови, проте деякі явища словотвору розглядають, напр., іменники дієслівного походження (розд. „Дієслівні речівники", сс. 59–66), дієслівні суфікси („Деякі явища в словотворі дієслів", сс. 115–117), деякі суфікси прикметників („Деякі характеристичні прикметникові наростки" — сс. 128–130). У розгляді цих окремих питань словотвору „Уваги" залишаються вірними своїй основній методологічній позиції —<b id='184'><font color="green">184</font></b> культивувати „своєрідності", відповідні „духові української мови", висувати їх ях „національне властиві" українській мові, всупереч іншим словотворчим явищам сучасної літературної української мови, які самі „Уваги" констатують у мові, але які радять обминати і відкидати, бо вони схожі з явищами російської мови і „мало властиві" або „невластиві" українській мові, як найчастіше каже про них авторка ..Уваг".
+
„Уваги" не досліджують широко питань словотвору літературної української мови, проте деякі явища словотвору розглядають, напр., іменники дієслівного походження (розд. „Дієслівні речівники", сс. 59–66), дієслівні суфікси („Деякі явища в словотворі дієслів", сс. 115–117), деякі суфікси прикметників („Деякі характеристичні прикметникові наростки" — сс. 128–130). У розгляді цих окремих питань словотвору „Уваги" залишаються вірними своїй основній методологічній позиції —<b id='184'><font color="green">184</font></b> культивувати „своєрідності", відповідні „духові української мови", висувати їх ях „національне властиві" українській мові, <span class="xtnd">всупереч іншим словотворчим явищам сучасної літературної української мови</span>, які самі „Уваги" констатують у мові, але які радять обминати і відкидати, бо вони схожі з явищами російської мови і „мало властиві" або „невластиві" українській мові, як найчастіше каже про них авторка ..Уваг".
1. Говорячи про дієслівні іменники на ''-ння, -ття'', „Уваги" зазначають:
1. Говорячи про дієслівні іменники на ''-ння, -ття'', „Уваги" зазначають:
−
::„Ідучи за російською та польською літературною мовою, де дуже рясні дієслівні речівники на ''-іе'', українська літературна мова надто часто творить дієслівні речівники на ''-ння, -ття'' там, де, з народної виходячи мови, треба б іншого твореная вжити" (с. 59; підкреслення моє — П. Г.).
+
::„Ідучи за російською та польською літературною мовою, де дуже рясні дієслівні речівники на ''-іе'', українська літературна мова <span class="xtnd">надто часто творить дієслівні речівники на </span> ''-ння, -ття'' там, де, з народної виходячи мови, треба б іншого твореная вжити" (с. 59; підкреслення моє — П. Г.).
Супроти цих „надто часто вживаних" (значить вони їй властиві? — П. Г.) у сучасній українській літературній мові іменників на ''-ння, -ття'' авторка „Уваг" висувае інші — зокрема іменники з нульовим суфіксом. Про це „Уваги" кажуть: „в українській мові дієслівні речівники нульового суфіксу чоловічого роду дуже поширені" (с. 60), — і далі даються приклади таких іменників не з сучасної мови, а з мови Куліша і з Сл. Гр. (а, як відомо, словник Грінченка складений на підставі мовних матеріалів тільки до 70-х років минулого століття). Звичайно, не можна заперечувати існування і в сучасній літературній українській мові дієслівних іменників з нульовим суфіксом (як перевіз — перевезення, тиск — тиснення, догляд — доглядання...», але протиставлення таких іменників (з нульовим суфіксом), „надто часто" вживаним у сучасній літературній мові, дієслівним іменникам на ''-ння, -ття'' шкідливо, бо воно спрямоване на боротьбу з цими дієслівними іменниками, без яких сучасна літературна мова обійтися не може і часто вживає їх. Ця прихильність „Уваг" до іменників з нульовим суфіксом — супроти іменників на ''-ння, -ття'' — породила й такі перекручення, як маємо в „Бюлетені УРЕ" № 1 (Харків, 1931):
Супроти цих „надто часто вживаних" (значить вони їй властиві? — П. Г.) у сучасній українській літературній мові іменників на ''-ння, -ття'' авторка „Уваг" висувае інші — зокрема іменники з нульовим суфіксом. Про це „Уваги" кажуть: „в українській мові дієслівні речівники нульового суфіксу чоловічого роду дуже поширені" (с. 60), — і далі даються приклади таких іменників не з сучасної мови, а з мови Куліша і з Сл. Гр. (а, як відомо, словник Грінченка складений на підставі мовних матеріалів тільки до 70-х років минулого століття). Звичайно, не можна заперечувати існування і в сучасній літературній українській мові дієслівних іменників з нульовим суфіксом (як перевіз — перевезення, тиск — тиснення, догляд — доглядання...», але протиставлення таких іменників (з нульовим суфіксом), „надто часто" вживаним у сучасній літературній мові, дієслівним іменникам на ''-ння, -ття'' шкідливо, бо воно спрямоване на боротьбу з цими дієслівними іменниками, без яких сучасна літературна мова обійтися не може і часто вживає їх. Ця прихильність „Уваг" до іменників з нульовим суфіксом — супроти іменників на ''-ння, -ття'' — породила й такі перекручення, як маємо в „Бюлетені УРЕ" № 1 (Харків, 1931):
Таксамо ця думка повторюється і в шкільних підручниках, які розглядають суфікс ''-ка'': напр., у підручнику П. Горецького — Ів. Шалі (Київ, 1929), де про суфікс ''-ка'' автор цих рядків писав так:
Таксамо ця думка повторюється і в шкільних підручниках, які розглядають суфікс ''-ка'': напр., у підручнику П. Горецького — Ів. Шалі (Київ, 1929), де про суфікс ''-ка'' автор цих рядків писав так:
−
::„Примітка: Іменники на ''-ка'', утворені від дієслів (''бійка, зупинка'') не означають дії в її відбуванні, а лише саму дію, як абстраговане поняття, абож означають виявлення чи наслідок цієї дії. Тільки іменники від дієприкметників пасивних на ''-ний'', тобто іменники на ''-нка'' (''співанка, сіянка''...), означаючи абстраговане поняття дії, наслідок її чи виявлення і т. ін., можуть іноді означати й саму дію в її відбуванні (''оранка — орання''...) („Українська мова". Практично-теоретичний курс, с. 130).
+
::„<span class="xtnd">Примітка</span>: Іменники на ''-ка'', утворені від дієслів (''бійка, зупинка'') не означають дії в її відбуванні, а лише саму дію, як абстраговане поняття, абож означають виявлення чи наслідок цієї дії. Тільки іменники від дієприкметників пасивних на ''-ний'', тобто іменники на ''-нка'' (''співанка, сіянка''...), означаючи абстраговане поняття дії, наслідок її чи виявлення і т. ін., можуть іноді означати й саму дію в її відбуванні (''оранка — орання''...) („Українська мова". Практично-теоретичний курс, с. 130).
Указаний вище погляд „Уваг" О. Курило на дієслівні іменники жін. р. з суфіксом ''-ка'' (погляд, повторений і в інших теоретичних і практичних працях,) став ніби каноном в українській лінгвістиці. А. Вовк, автор спеціальної розвідки „Дієслівні іменники жін. роду з наростком ''к''" („Збірник Секції граматики НДІМ". Київ, 1930) пише:
Указаний вище погляд „Уваг" О. Курило на дієслівні іменники жін. р. з суфіксом ''-ка'' (погляд, повторений і в інших теоретичних і практичних працях,) став ніби каноном в українській лінгвістиці. А. Вовк, автор спеціальної розвідки „Дієслівні іменники жін. роду з наростком ''к''" („Збірник Секції граматики НДІМ". Київ, 1930) пише:
І автор цієї, написаної 1930 р. , розвідки не відкинув і не заперечив „єдиної тоді орієнтації" щодо іменників жін. р. на ''-ка'': знаходячи в дожовтневій українській мові іменники жін. р. иа ''-ка'', він навіть висловлює дивування — „як потрапили до словника Грінченка ''приготовка, перебірка''" („Збірник Секції граматики", с. 126).
І автор цієї, написаної 1930 р. , розвідки не відкинув і не заперечив „єдиної тоді орієнтації" щодо іменників жін. р. на ''-ка'': знаходячи в дожовтневій українській мові іменники жін. р. иа ''-ка'', він навіть висловлює дивування — „як потрапили до словника Грінченка ''приготовка, перебірка''" („Збірник Секції граматики", с. 126).
−
А. Вовк із словника Б. Грінченка подає такі слова на -ка із значенням дії (наводимо їх тут з тими значеннями, які подає Сл. Гр.): ''чинка'' — выделка кож; ''добавка'' (добавка фантазії — Куліш); ''покупка'' — покупка; ''підсипка'' — подсыпание; ''посилка'' — посылание, посылка; ''перебірка'' — 1) переборка, сортировка, 2) переодевание; ''розплатка'' — платеж; ''роз'їздка'' (посилали в стан на роз'їздку козаків) — объезд, рекогносцировка; ''вирядка'' — снаряжение в дорогу; ''об'явка'' (пішов робити об'явку в волость) — объявление; ''приготовка'' (= приготування) — приготовление; ''карбівка'' — нарезание меток; ''межівка'' — <b id='187'><font color="green">187</font></b> размежевание; ''шлямівка'' — очистка дна пруда та деякі інші. До речі зазначити, що з тих слів на -ка, які А. Вовк подає в своїй статті, як узяті з Грінченка — я в Грінченка не знайшов: ''вербівка'' і ''виволочка''. Зате навпаки — автор не взяв, очевидно, багатьох слів на ''-ка'' (із значенням дії) з Сл. Гр.: побіжно перегорнувши Сл. Гр., я з нього виписав: ''обробка'' — обработка, ''перевірка'' — проверка, ''скубка'' — дергание, щипание (шерсти, волос), яких не подає стаття А. Вовка.
+
А. Вовк із словника Б. Грінченка подає такі слова на -ка із значенням дії (наводимо їх тут з тими значеннями, які подає Сл. Гр.): ''чинка'' — выделка кож; ''добавка'' (добавка фантазії — Куліш); ''покупка'' — покупка; ''підсипка'' — подсыпание; ''посилка'' — посылание, посылка; ''перебірка'' — 1) переборка, сортировка, 2) переодевание; ''розплатка'' — платеж; ''роз'їздка'' (посилали в стан на роз'їздку козаків) — объезд, рекогносцировка; ''вирядка'' — снаряжение в дорогу; ''об'явка'' (пішов робити об'явку в волость) — объявление; ''приготовка'' (= приготування) — приготовление; ''карбівка'' — нарезание меток; ''межівка'' — <b id='187'><font color="green">187</font></b> размежевание; ''шлямівка'' — очистка дна пруда та деякі інші. До речі зазначити, що з тих слів на -ка, які А. Вовк подає в своїй статті, як узяті з Грінченка — я в Грінченка не знайшов: ''вербівка'' і ''виволочка''. Зате <span class="xtnd">навпаки</span> — автор не взяв, очевидно, багатьох слів на ''-ка'' (із значенням дії) з Сл. Гр.: побіжно перегорнувши Сл. Гр., я з нього виписав: ''обробка'' — обработка, ''перевірка'' — проверка, ''скубка'' — дергание, щипание (шерсти, волос), яких не подає стаття А. Вовка.
Говорячи далі про дієслівні іменники жін. р. з суфіксом -ка із значенням дії в пожовтневій літературній мові (автор багато їх подає в своїй статті), А. Вовк оцінюк їх як запозичення з російської мови, як слова, „невластиві" мові українській. Автор пише:
Говорячи далі про дієслівні іменники жін. р. з суфіксом -ка із значенням дії в пожовтневій літературній мові (автор багато їх подає в своїй статті), А. Вовк оцінюк їх як запозичення з російської мови, як слова, „невластиві" мові українській. Автор пише:
−
::„Загалом літературна мова оминає їх. У красному письменстві дожовтневої доби цієї категорії слів дуже мало, трапляються як винятки. У літературі пожовтневій здебільшого вживають письменники, що змальовують у творах багато виробничих процесів (підкресленая моє — П. Г.) (Яновський, Влизько), але й тут вони маячать, як самотні зайди з російської мови. Термінологічні словники зовсім, як система, не дають цих слів на означення назви чинності" (с. 138).
+
::„Загалом літературна мова оминає їх. У красному письменстві дожовтневої доби цієї категорії слів дуже мало, трапляються як винятки. У літературі пожовтневій здебільшого вживають письменники, що змальовують у творах <span class="xtnd">багато виробничих процесів</span> (підкресленая моє — П. Г.) (Яновський, Влизько), але й тут вони маячать, як самотні зайди з російської мови. Термінологічні словники зовсім, як система, не дають цих слів на означення назви чинності" (с. 138).
А на закінчення своєї статті автор пише:
А на закінчення своєї статті автор пише:
Крім цих матеріалів, подаємо деякі з Лексичного бюра НДІМовознавства (записи 1931—1932 р. ): Корба для ''заводки'' трактора (с. Мальчовці Барс. р.); Бритваль — приладдя для випалювання олива для ''обливки'' горшків (с. Гушиці Калинів. р. Він. окр.); Плоскозубцями робиться ''обтяжка'' кожі на копилі (с. Мала Перещепина Ново-Санжар. р.).
Крім цих матеріалів, подаємо деякі з Лексичного бюра НДІМовознавства (записи 1931—1932 р. ): Корба для ''заводки'' трактора (с. Мальчовці Барс. р.); Бритваль — приладдя для випалювання олива для ''обливки'' горшків (с. Гушиці Калинів. р. Він. окр.); Плоскозубцями робиться ''обтяжка'' кожі на копилі (с. Мала Перещепина Ново-Санжар. р.).
−
Тимчасом показаний вище погляд на іменники жін. р. з суфіксом ''-ка'' не тільки був каноном, правив за закон, але і здійснювався дуже ретельно в найрізніших словниках, котрі, як це свідчить і згадана вище стаття А. Вовка, „зовсім не дають цих слів на означення чинності". Навіть більше: погляд на іменники жін. р. з суфиксом ''-ка'' в термінологічних словниках був поширений і на слова з закінченням ''-ча'' (''видача, віддача'' та ін.). Коли звернемось до академічного Рос.-укр. словника (т. III), то відповідно до російських слів на ''-ча'' маємо: отдача — ''віддавання'', ''віддання''; передача — ''передавання'' и оконч. ''передання''... хоч у Сл. Гр. є слова ''віддача'' і ''передача''.
+
Тимчасом показаний вище погляд на іменники жін. р. з суфіксом ''-ка'' не тільки був каноном, правив за закон, але і здійснювався дуже ретельно в найрізніших словниках, котрі, як це свідчить і згадана вище стаття А. Вовка, „зовсім не дають цих слів на означення чинності". Навіть більше: погляд на іменники жін. р. з суфиксом ''-ка'' в термінологічних словниках був поширений і на слова з закінченням ''-ча'' (''видача, віддача'' та ін.). Коли звернемось до академічного Рос.-укр. словника (т. III), то відповідно до російських слів на ''-ча'' маємо: <span class="xtnd">отдача</span> — ''віддавання'', ''віддання''; <span class="xtnd">передача</span> — ''передавання'' и оконч. ''передання''... хоч у Сл. Гр. є слова ''віддача'' і ''передача''.
−
У „Рос.-укр. сл. ділової мови" (Київ, 1930) це уникання слів на ''-ча'' із значенням дії виявляється виразно: выдача — ''видача'', (действие) ''видавання'' (а в І т. РУС-а — 1924 р. — ''видавання, видача''); дача — ''дача'', (действие) ''давання'' (в І т. РУС-а ''давання, дача''); отдача — ''віддавання, віддача'', (действие) ''віддавання, віддання'' і т. ін.
+
У „Рос.-укр. сл. ділової мови" (Київ, 1930) це уникання слів на ''-ча'' із значенням дії виявляється виразно: <span class="xtnd">выдача</span> — ''видача'', (действие) ''видавання'' (а в І т. РУС-а — 1924 р. — ''видавання, видача''); <span class="xtnd">дача</span> — ''дача'', (действие) ''давання'' (в І т. РУС-а ''давання, дача''); <span class="xtnd">отдача</span> — ''віддавання, віддача'', (действие) ''віддавання, віддання'' і т. ін.
Сучасна наша мова широко вживає іменники дієслівного походження на ''-ча'' із значенням дії (хоч таких слів взагалі небагато; найбільше їх від кореня дієслова ''дати''). Даємо приклади: Поїзд з 53 вагонів готовий до ''подачі''; Забезпечити ''видачу'' авансів (обидва приклади з „Комуніста'', 16. XI 1933 р. );<b id='189'><font color="green">189</font></b> Через три дні після ''подачі'' скарг („Пр. правда", 23. IX 1933 р. ); ''Видача'' паспортів („Вісті", 10. VII 1933 р. ); ''Подача'' применшених даних („Пр. правда", 20. VII 1933 р. ); ''Передача'' на... хвилях („Пр. правда", 20.VII 1933 р.); Завдання у ''здачі'' фабричних буряків („Комуніст", 9. IX 1933 р. ).
Сучасна наша мова широко вживає іменники дієслівного походження на ''-ча'' із значенням дії (хоч таких слів взагалі небагато; найбільше їх від кореня дієслова ''дати''). Даємо приклади: Поїзд з 53 вагонів готовий до ''подачі''; Забезпечити ''видачу'' авансів (обидва приклади з „Комуніста'', 16. XI 1933 р. );<b id='189'><font color="green">189</font></b> Через три дні після ''подачі'' скарг („Пр. правда", 23. IX 1933 р. ); ''Видача'' паспортів („Вісті", 10. VII 1933 р. ); ''Подача'' применшених даних („Пр. правда", 20. VII 1933 р. ); ''Передача'' на... хвилях („Пр. правда", 20.VII 1933 р.); Завдання у ''здачі'' фабричних буряків („Комуніст", 9. IX 1933 р. ).
3. У розділі „Деякі явища в словотворі дієслів" „Уваги", крім інших суфіксів, коротко спиняються на суфіксі ''-ир, -ір'' в запозичених дієсловах:
3. У розділі „Деякі явища в словотворі дієслів" „Уваги", крім інших суфіксів, коротко спиняються на суфіксі ''-ир, -ір'' в запозичених дієсловах:
−
::„Українські запозичені дієслова, що їм відповідають німецькі дієслова ''-iren'', не мають наростка ''-ир'', як це буває в російській мові (реквизировать, командировать) — отже ''реквізувати, реквізований, акомпанювати, лакувати'' — ''лакований'' (Гр.) та ін. Часто вживані слова ''командирувати, відкомандирувати'', щоб не сплутувати з ''командувати'' (рос. командовать...), легко дають замінити словами ''відряджати, відрядити''" (Уваги, с. 117).
+
::„Українські запозичені дієслова, що їм відповідають німецькі дієслова ''-iren'', не мають наростка ''-ир'', як це буває в російській мові (<span class="xtnd">реквизировать, командировать</span>) — отже ''реквізувати, реквізований, акомпанювати, лакувати'' — ''лакований'' (Гр.) та ін. Часто вживані слова ''командирувати, відкомандирувати'', щоб не сплутувати з ''командувати'' (рос. <span class="xtnd">командовать</span>...), легко дають замінити словами ''відряджати, відрядити''" (Уваги, с. 117).