</p>

</p>

<p>

<p>

<b>ГЛОСОГРАФІЯ</b> (від грец. γλώσσα&nbsp;&mdash; мова, мовлення і γράφω&nbsp;&mdash; писати), несловникова лексикографія — сукупність лінгв. засобів і тех. прийомів, застосовуваних у давнину при перекладі (поясненні, тлумаченні) слова без відриву від тексту, в якому воно виступає; або сукупність глос певної доби, конкр. твору. Як одиниця Г. глоса складається з глосеми, тобто пояснюваної лексеми (пор. вокабула — реєстрове слово в словниковій лексикографії) та перекладу (пояснення, тлумачення). Глосемами виступають переважно запозичені (іншомовні), застарілі або вузькодіал. слова, а пояснення здебільшого даються зрозумілою літ. або розм. мовою певного середовища. За розміщенням у тексті глоси діляться на маргінальні (берегові, на полях книги поряд з осн. текстом), контекстуальні, або внутрішньорядкові (безпосередньо після пояснюваного слова чи словосполучення), міжрядкові, або інтерлінеарні (над або під пояснюваною глосемою). За характером пояснення розрізняють глоси інтервербальні (лекс. еквівалент, еквіваленти), енциклопедичні (подають докладні відомості), етимологічні (розкривають значення слова вказівкою на його походження), текстологічні, або порівн.-зіставні (відповідники лексемі або словосполуці, взяті з ін. варіантів, списків даного тексту чи з перекладів його ін. мовами).

<b>ГЛОСОГРАФІЯ</b> (від грец. γλώσσα&nbsp;&mdash; мова, мовлення і γράφω&nbsp;&mdash; писати), несловникова [[Лексикографія|лексикографія]] — сукупність лінгв. засобів і тех. прийомів, застосовуваних у давнину при перекладі (поясненні, тлумаченні) слова без відриву від тексту, в якому воно виступає; або сукупність глос певної доби, конкр. твору. Як одиниця Г. глоса складається з глосеми, тобто пояснюваної лексеми (пор. вокабула — реєстрове слово в словниковій лексикографії) та перекладу (пояснення, тлумачення). Глосемами виступають переважно запозичені (іншомовні), застарілі або вузькодіал. слова, а пояснення здебільшого даються зрозумілою літ. або розм. мовою певного середовища. '''За розміщенням у тексті''' глоси діляться на  

:''маргінальні'' (берегові, на полях книги поряд з осн. текстом),  

:''контекстуальні'', або внутрішньорядкові (безпосередньо після пояснюваного слова чи словосполучення),  

:''міжрядкові'', або інтерлінеарні (над або під пояснюваною глосемою).  

'''За характером пояснення''' розрізняють глоси  

:''інтервербальні'' (лекс. еквівалент, еквіваленти),  

:''енциклопедичні'' (подають докладні відомості),  

:''етимологічні'' (розкривають значення слова вказівкою на його походження),  

:''текстологічні'', або  

:''порівн.-зіставні'' (відповідники лексемі або словосполуці, взяті з ін. варіантів, списків даного тексту чи з перекладів його ін. мовами).

</p>

</p>

<p>

<p>