Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови - Внесок користувача [uk]

Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.

2015-04-30T09:57:59Z

WikiSysop:

'''«Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.»''' — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бібліографічний_покажчик бібліографічний покажчик], який вийшов 1967 року в Києві у видавництві «[https://uk.wikipedia.org/wiki/Наукова_думка Наукова думка]».

Є першою спробою зібрати в повному вигляді українські альманахи й збірники, що виходили до 1917 року як на Україні, так і в Росії українською і російською мовами.

Уклав покажчик український бібліограф, письменник [https://uk.wikipedia.org/wiki/Бойко_Іван_Захарович Іван Захарович Бойко] (1908–1970). Він також підготував для покажчика ґрунтовну статтю «З історії літературних альманахів і збірників на Україні» (стор. 3–24).

У покажчику розмішено у хронологічній послідовності зміст понад 200 альманахів і збірників Це альманахи й збірники літературно-художні, літературно-критичні, частково літературно-наукові. Приблизно половину із загального обсягу у 370 сторінок займають довідкові покажчики: алфавітний і топографічний, а також покажчик імен.

Тираж видання становить 1100 примірників.

== Посилання ==
* http://lib.movahistory.org.ua/Bibliography/ULAIZ.djvu — Електронна версія
* [https://uk.wikipedia.org/wiki/Українські_літературні_альманахи_і_збірники_XIX_—_початку_XX_ст. Сторінка у Вікіпедії]

[[Категорія:Бібліографія]]
[[Категорія:Нове]]
[[Категорія:Бібліотека]]
[[Категорія:Українські альманахи|*]]

Категорія:Про сайт

2015-04-30T09:56:47Z

WikiSysop:

[[Категорія:Головні категорії|*]]

Історія сайту

2015-04-30T09:56:24Z

WikiSysop: /* 2004 */

{{Зміст праворуч}}

== 2015 ==
;3 лютого
Кількість переглядів сторінок сайту перевищила 2 500 000

== 2014 ==
;22 червня
Кількість переглядів сторінок сайту перевищила 2 000 000

== 2013 ==
;20 вересня
Кількість переглядів сторінок сайту перевищила 1 500 000

== 2012 ==

;24 вересня
Кількість переглядів сторінок сайту перевищила 1 000 000.

== 2011 ==

;29 грудня
Кількість переглядів сторінок сайту перевищила 750 000.

;20 червня
Кількість переглядів сторінок сайту перевищила півмільйона.

;травень
Початок проєкту "Праці Юрія Шевельова в інтернеті". Основою цього прєкту є окремі відбитки та фотокопії статей Шевельова з зібрань Сергія Білоконя (Київ) та Сергія Вакуленка (Харків).

;лютий-березень
Початок проєкту "Українська лексикографія першої половини XIX ст." Цей проєкт започаткував LJ користувач '''o_rest'''. Йому належить і пропозиція розмістити зібрання на цьому сайті. Він зібрав тексти рецензій і більшість сканів словників.

== 2010 ==
;жовтень
У бібліотеці сайту викладено перші книжки.

;червень
Реалізовано навігацію за категоріями.

;квітень
:В Інтернеті постала доопрацьована й розширена версія 0.2, що враховує нові технічні можливості й використовує надбання інших сайтів. Бібліотеку поки що не реалізовано через технічні проблеми. Навігацію за категоріями буде реалізовано після усталення дерева категорій.

== 2009 ==
* 4 жовтня - створено першу сторінку на сайті movahistory.org.ua на рушієві MediaWiki.
* 1 жовтня - зареєстровано домен movahistory.org.ua

== 2005 ==

* В Інтернеті з’явився чернетковий сайт (версія 0.1).

== 2004 ==

* Вийшла друком у видавництві КІС книжка <br> Віктор Кубайчук. ''Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови''. — К.: К. І. С., 2004. <br> Вона містила хронологічну таблицю.

[[Категорія:Про сайт]]

Що треба знати про сайт

2015-04-30T09:51:53Z

WikiSysop: /* Засади сайту */

{{Зміст праворуч}}
=== Вміст сайту ===
На сайті йдеться не про «внутрішню» історію мови, тобто розвиток фонетики, словотвору, синтакси, еволюцію граматики тощo (це предмет лінґвістичного аналізу, проблема фахових мовознавців — див., зокрема, [http://litopys.org.ua/ukrmova/um27.htm ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ], [http://litopys.org.ua/ukrmova/um26.htm ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ]), а про історію «зовнішню», тобто події, пов'язані з мовою як визначальним чинником життя людини та суспільства.

=== Підґрунття сайту ===
Метою сайту є дати користувачеві якомога точнішу й надійнішу інформацію про зовнішню історію української мови. Подано посилання на різнопланові джерела, здебільшого наявні в Інтернеті. Найширше використано такі джерела:
* [http://history.franko.lviv.ua/yak_content.htm Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів до кінця XVIII століття</i>. Київ: Генеза, 1997.]
*[http://history.franko.lviv.ua/gryc_content.htm Грицак Я. <i>Нарис історії України: формування модерної української нації XIX – XX ст</i>. Київ: Генеза, 2000.]
*[http://history.franko.lviv.ua/dovidnyk.htm <i>Довідник з історії України (А-Я)</i>. За заг. ред.І. Підкови, Р. Шуста. 2-е вид., доопр. і доповн. Київ: Генеза, 2001.]
*[http://www.history.org.ua/?l=EHUs e-Енциклопедія історії України.]
*Сайт [http://litopys.org.ua/index.html ІЗБОРНИК. Історія України IX-XVIII ст. Першоджерела та інтерпретації] та його [http://izbornyk.org.ua/ дзеркало]
*[http://cyclop.com.ua/content/view/330/43/ Юридична енциклопедія.В 6 т. /Редкол.: Ю. С. Шемшученко (голова редкол.) та ін. — К.: «Укр. енцикл.», 1998.]
*[http://uk.wikipedia.org/wiki/ Українська Вікіпедія]
*<i>Українська мова. Енциклопедія</i>. Редкол.: Русанівський  В.М., Тараненко О.О (співголови), Зяблюк М.П., та ін. Київ: Українська енциклопедія, 2000.
*<i>Енциклопедія українознавства. Загальна частина</i>. В 3-х томах. Київ: Інститут археографії, 1994.
*<i>Енциклопедія українознавства. Словникова частина</i>. В 10 томах. Львів: НТШ, 1993 – 2000.
Перші три джерела складають узгоджений комплекс, що його головні засади поділяє й укладач сайту. Проте технічне оформлення електронної версії книжок в багатьох випадках не дає змоги використовувати ці джерела безпосередньо (на жаль, неможливо робити посилання на більшість статей довідника). Тому укладач створив на сайті дзеркала тих статей, що на них є посилання.

=== Структура сайту ===
Основою сайту є [[хронологічна таблиця]]. Вона дає читачеві змогу побачити розмаїття різнопланових подій, що безпосередньо чи опосередковано впливали на розвиток української мови. Кожен пункт має посилання на першоджерела, переважно доступні в Інтернеті.

Хронологічна таблиця містить дати й факти з історії писемної мови, зокрема функціювання мови в церкві, офіційній сфері, правництві, науці й освіті, укладання словників, творення підручників, розвитку преси. Історію української мови неможливо вивчити та усвідомити, не торкаючися еволюції цензурних заборон та адміністративних заходів. Докладно висвітлено питання, пов'язані з розвитком правопису, лексикографії та термінології. Подано дати найважливіших подій, пов'язаних з мовою: заснування навчальних закладів, друкарень, видавництв, наукових та освітніх товариств тощо. Таблиця не містить даних, пов'язаних із важливою, але надто великою темою нової української літератури (наведено лише кілька посилань, що стосуються найкардинальніших подій), проте висвітлює працю письменників у царині мовознавства та лексикографії. Дати подано за джерелами <ref>Питання точного датування досить тонке і в деяких випадках потребує окремого дослідження. Тут зазначимо лише, що країни, до складу яких в різні часи входили українські землі, приймали датування за григоріянським календарем неодночасно: Польща в жовтні 1582 р., Австрія в січні 1584 р., Угорщина в листопаді 1587 р., Росія в лютому 1918 р., Україна (УНР) в лютому 1918 р. Див. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Григоріанський_календар Григоріанський календар]</ref>.

Деякі події з історії мови неможливо збагнути, не знаючи тодішніх історичних умов. Отже, постала потреба подати історичне тло мовних подій. Таблиця містить дати деяких (не завжди визначних) історичних подій, що так чи так вплинули на долю мови, а також найпотрібніший історичний матеріял та історичні коментарі. Такі пункти подано дрібнішим шрифтом. Укладач не мав на меті давати хронологію подій, що відбулися після здобуття незалежности, бо цей період менш-більш відомий читачам. Хронологія тут дуже фраґментарна, заторкнуто лише деякі події, що видаються укладачеві найважливішими.

Другим шаром сайту є енциклопедичні статті з різних джерел, що їх немає в Інтернеті, або немає змоги посилатися на них. У статтях подано посилання на інші статті цього сайту, посилання на інші сайти, де є статті на ту ж тему, та посилання на тексти творів і документів, що є на цьому сайті чи доступні в Інтернеті.

----
<references/>

=== Структура енциклопедичної статті ===
Усі тексти енциклопедичних статей (за винятком текстів у фігурних дужках) є точними копіями першоджерел. Кожна така стаття має надзаголовок із назвою джерела, і її подано на кольоровому тлі, що відповідає даному джерелу. Усі додатки до статей, додаткову літературу та посилання на інші джерела подано на білому тлі. Якщо стаття не має кольорового тла та надзаголовка, це означє, що її написав автор сайту за матеріялами, наведеними у переліку літератури.
=== Бібліотека ===

Окремим підрозділом сайту буде бібліотека текстових та графічних електронних копій книжок та статей. Книжки виставлено у форматі pdf (текстові файли) та djvu (графічні, можливо з OCR шаром). Головна перевага формату djvu для образів — за однакової якости значно менший обсяг файлу (приблизно в 5 разів), ніж pdf. Аби читати цей формат, треба встановити на комп’ютер користувача будь яку програму-проглядач. Залити проглядача з Інтернету можна безплатно, наприклад, з офіційного сайту djvu:
http://djvu.org/resources/
Крім того, в Інтернеті є баґато інших безплатних програм-проглядачів цього формату.

=== Додаткові сторінки ===
Дають змогу подивитися списки використаних на сайті [[Джерела|першоджерел]] та [[Скорочення|скорочень]].

=== Помилки та їх усування ===

Звичайно, таблиця не є всеосяжною й не застрахована від помилок, хиб та прогалин. Оскільки укладач не має ані часу, ані бажання боротися з інтернет-вандалізмом, сторінки сайту захищено. Усі зміни вносять лише адміністратори. Про завважені помилки прошу повідомляти адміністраторів, контактна адреса [mailto:movahistory@gmail.com movahistory@gmail.com].
Укладач буде вдячний за критичні зауваги, поправки, уточнення та вказівки на події чи джерела, що їх бракує в таблиці. Ваші зауваги буде оперативно враховано.

=== Про співпрацю та участь у проєкті ===

Користувачі, що бажають зробити внесок у розвиток сайту, мають зареєструватися на сайті й повідомити про своє бажання брати участь у проєкті на контактну адресу [mailto:movahistory@gmail.com movahistory@gmail.com]. За умови дотримуватись засад сайту, вони отримають відповідний доступ і зможуть вносити правки у наявний текст чи створювати свої тексти.

=== Засади сайту ===
Кожен пункт таблиці має посилання на джерело. Повну назву джерела неодмінно вносимо у список використаної літератури й встановлюємо посилання на нього. Це не стосується пунктів, де зацитовано періодичне видання, позаяк дату зафіксовано в таблиці, а назва є в тексті повідомлення. Також не подаємо посилань на повідомлення про вихід друком словників, бо сам словник є першоджерелом.

Цитати, коли це можливо, подаємо зі збереженням авторського правопису.
В енциклопедичній статті на кожне прізвище, що його вперше згадано, подаємо посилання на персоналію (звичайно, якщо є хоч якась інформація про цю особу). Також бажано давати посилання на статті про навчальні заклади, громадські, політичні чи професійні об’єднання, державні заклади, видавництва, друкарні, періодичні видання.
Якщо відомі інші ресурси на цю тему в Інтернеті, обов’язково подаємо посилання на них.

[[Категорія:Про сайт]]

Категорія:Про сайт

2015-04-30T09:51:29Z

WikiSysop: Створена сторінка: Категорія:Головні категорії

[[Категорія:Головні категорії]]

Навіщо створено цей сайт

2015-04-30T09:51:20Z

WikiSysop:

Ідея створити хронологію навколомовних подій в Україні постала під враженням від запитань учасників мовних форумів, що свідчать про майже цілковиту необізнаність нашої людности з історії України, зокрема зовнішньої історії української мови.

Поступово окреслилися обриси інформаційного сайту в Інтернеті, призначеного дати кожному, кого це цікавить, якомога точнішу достовірну інформацію з конкретних питань на тлі загальноісторичної картини.

Знання цих подій дає змогу краще усвідомити вагу мови в приватному й суспільному житті, проаналізувати підґрунтя та рушійні сили гострих громадських колізій, що раз у раз спалахують під час дискусій навколо суто наукових мовних проблем, усвідомити причини й шляхи подолання негараздів у царині термінології, правопису тощо.

[[Категорія:Про сайт]]

Обговорення:Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.

2015-04-29T14:59:07Z

WikiSysop: Створена сторінка: Дана стаття перенесена з Вікіпедії --~~~~

Дана стаття перенесена з Вікіпедії --[[Користувач:WikiSysop|WikiSysop]] 14:59, 29 квітня 2015 (UTC)

Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.

2015-04-29T14:58:39Z

WikiSysop: /* Посилання */

'''«Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.»''' — [[бібліографічний покажчик]], який вийшов 1967 року в Києві у видавництві «[[Наукова думка]]».

Є першою спробою зібрати в повному вигляді українські альманахи й збірники, що виходили до 1917 року як на Україні, так і в Росії українською і російською мовами.

Уклав покажчик український бібліограф, письменник [[Бойко Іван Захарович|Іван Захарович Бойко]] (1908–1970). Він також підготував для покажчика ґрунтовну статтю «З історії літературних альманахів і збірників на Україні» (стор. 3–24).

У покажчику розмішено у хронологічній послідовності зміст понад 200 альманахів і збірників Це альманахи й збірники літературно-художні, літературно-критичні, частково літературно-наукові. Приблизно половину із загального обсягу у 370 сторінок займаєть довідкові покажчики: алфавітний і топографічний, а також покажчик імен.

Тираж видання становить 1100 примірників.

== Посилання ==
* http://lib.movahistory.org.ua/Bibliography/ULAIZ.djvu — Електронна версія
* https://uk.wikipedia.org/wiki/Українські_літературні_альманахи_і_збірники_XIX_—_початку_XX_ст. Сторінка у Вікіпедії

[[Категорія:Бібліографічні покажчики]]
[[Категорія:Бібліотека]]
[[Категорія:Українські альманахи|*]]

Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.

2015-04-29T14:55:50Z

WikiSysop: Створена сторінка: '''«Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.»''' — [[бібліографічний …

'''«Українські літературні альманахи і збірники XIX — початку XX ст.»''' — [[бібліографічний покажчик]], який вийшов 1967 року в Києві у видавництві «[[Наукова думка]]».

Є першою спробою зібрати в повному вигляді українські альманахи й збірники, що виходили до 1917 року як на Україні, так і в Росії українською і російською мовами.

Уклав покажчик український бібліограф, письменник [[Бойко Іван Захарович|Іван Захарович Бойко]] (1908–1970). Він також підготував для покажчика ґрунтовну статтю «З історії літературних альманахів і збірників на Україні» (стор. 3–24).

У покажчику розмішено у хронологічній послідовності зміст понад 200 альманахів і збірників Це альманахи й збірники літературно-художні, літературно-критичні, частково літературно-наукові. Приблизно половину із загального обсягу у 370 сторінок займаєть довідкові покажчики: алфавітний і топографічний, а також покажчик імен.

Тираж видання становить 1100 примірників.

== Посилання ==
* http://lib.movahistory.org.ua/Bibliography/ULAIZ.djvu — Електронна версія

[[Категорія:Бібліографічні покажчики]]
[[Категорія:Бібліотека]]
[[Категорія:Українські альманахи|*]]

Бібліотека

2015-04-29T14:41:06Z

WikiSysop:

В бібліотеці зібрано книжки, що безпосередньо стосуються теми сайту. Всі книжки, дотичні до теми, мають посилання на інші мережеві джерела (якщо такі є) безпосередньо у текстах сайту та/або у списку джерел.
Книжки подано у форматах djvu та pdf, аби ними користуватися, треба мати в комп’ютері відповідні програми-в’юери (посилання на завантажування таких безплатних програм [[Djvu переглядачі|'''тут''']]).

У форматі pdf подано книжки в текстовій формі, а у форматі djvu — заскановані образи книжок (цей формат дає змогу мати значно менший, порівняно з pdf, розмір файлу, без гіршання якости образу).

Технологія djvu дає змогу мати у файлі текстовий шар, пов’язаний з образом (так званий OCR-шар). Тобто, користувач може виділити на образі текст, скопіювати його і вставити у текстовий процесор, наприклад у Word. '''Цей текст не має форматування''' (тобто втрачено шрифтове оформлення) '''і не вичитаний'''. '''Користувач мусить ретельно його вичитати і відтворити відповідні форматування згідно з образом тексту'''. Файли, що мають OCR-шар, мають позначку +OCR. Крім того більшість великих файлів мають інтерактивну навігацію. Переважно це зміст книжки, або, у деяких випадках, поширений зміст. Навігація дає змогу одним клацом клавіші мишки потрапити на потрібний розділ. Усі такі файли мають позначку +Zmist або +nav.

''Книжки у форматі pdf переважно сформатовано не за поліграфічними вимогами, а так, аби сторінки тексту відповідали друкованому ориґіналові. Завдяки цьому можна легко знайти відповідне посилання чи зробити посилання, не маючи під руками друкованого джерела''.

'''''Для тих, хто хоче зробити електронну копію книжки, коротка інструкція та посилання на сайти з цієї тематики та потрібні програми [http://lib.movahistory.org.ua/djvu_book.pdf тут].
'''''
;ШУКАТИ КНИЖКИ ТРЕБА ЗА КАТЕГОРІЯМИ '''«[[:Категорія:Бібліотека|Бібліотека]]»''' ТА '''«[[:Категорія:Тематичний покажчик_біб|Тематичний покажчик_біб]]»'''.
;''НОВІ НАДХОДЖЕННЯ'' дивитися у підкатегорії "Нове" категорії "Бібліотека".

[[Категорія:Тематичний покажчик_біб]]
[[Категорія:Бібліотека]]

Категорія:Тематичний покажчик біб

2013-11-28T16:55:51Z

WikiSysop: Створена сторінка: Категорія:Головні категорії

[[Категорія:Головні категорії]]

Категорія:Бібліотека

2012-07-17T19:04:14Z

WikiSysop: Створена сторінка: Категорія:Головні категорії

[[Категорія:Головні категорії]]

Довідка:Довідка

2011-07-27T09:31:33Z

WikiSysop: Перенаправлено на Що треба знати про сайт

#redirect [[Що треба знати про сайт]]

XIX ст

2011-05-26T05:24:09Z

WikiSysop:

{{Зміст праворуч}}
== 1800-ті ==
<div>

:Невідомий автор із кола учасників [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новгород-Сіверський_патріотичний_гурток Новгород-Сіверського патріотичного гуртка] написав <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Русів Історію русів]</span>.<br>([http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm Оригінальний текст, переклад І. Драча та стаття І. Крип’якевича ''Історія русів'' на сайті ІЗБОРНИК]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 891-892]]</span>
</div>

=== 1801 ===
<div>
;31 березня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I] зняв заборону ввозити іноземні книжки та дозволив відкрити приватні друкарні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

<div>
;14 червня
:Вийшов указ, щоб на заголовних листах книжок, друкованих з дозволу [[Цензура|цензури]], був напис <span class="cit">по одобрению которой цензуры печатано</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

=== 1802 ===
<div>
:В Російській Імперії сформовано міністерства, зокрема міністерство народної освіти. Думка про заснування цього міністерства належала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василеві Каразину], що був близький до молодого царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I]. Міністром освіти призначено гр. П. Завадського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 232]]</span>
</div>

=== 1803 ===
<div>
;24 січня
:Згідно з затвердженими правилами, при міністерстві народної освіти створено Головне управління школами, що складалося з шести кураторів шкільних округ. Керманичем справ Головного управління був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь В. Каразин]. До Віленської шкільної округи, на чолі з поляком кн. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чарторийський Адамом Чарторийським], входили Волинсвька, Київська, та Подільська губернії. Решту українських губерній віднесено до Харківської шкільної округи на чолі зі Станіславом Потоцьким. Головне управління школами встановило такі типи шкіл: [[Гімназії|гімназії]] — в кожнім губерніяльнім місті, догляд за ними мав належати університетові; [[Повітові школи|повітові школи]] — бодай по одній в кожнім губерніяльнім і повітовім місті, догляд за ними мав належати директорові гімназії; [[Парафіяльні школи|парафіяльні]] ("приходські") школи по селах, догляд за ними мав належати управителеві відповідної повітової школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 233-234]]</span>
</div>

=== 1804 ===
<div>
;9 липня
:Запроваджено обов’язкову попередню [[Цензура|цензуру]] книжок. <span class="cit">Высочайшим повелением</span> затверджено «''Уставъ о Цензурѣ''». У ньому сказано: <span class="cit">Ни одна книга или сочинение не должны быти напечатаны в Империи Российской, ни пущены в продаж, не быв прежде рассмотрены цензурой</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 439]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 96]]</span>
</div>

<div>
;5 листопада
:Прийнято «''Уставъ учебныхъ заведеній, подведомыхъ Университетамъ''», що нав’язував українським школам систему російської освіти. Вчителям та учням наказано вживати лише російську мову.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''28''', 626]]</span>
</div>

=== 1805 ===
<div>
:Заходами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василя Каразина] засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харківський університет]. Першим його ректором призначено професора [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рижський_Іван_Степанович Івана Рижського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3561-3562]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 237-254]] </span>
</div>
<div>
:При Університеті за 10 пунктом «''Утвердительной грамотой Харьковскаго Императорскаго Университета''» (5 листопада 1803 року) запроваджено [[Цензура|цензуру]]: <span class="cit">Университетъ имѣетъ собственную свою Ценсуру для всѣхъ издаваемыхъ имъ или Членами его сочиненій, къ наукамъ и словесности относящихся, также для книгъ, выписываемых для своего употребленія из чужихъ краевъ. Къ ведению его принадлежитъ Ценсура всѣхъ сочиненій часными людьми в Округѣ издаваемыхъ.</span> Завдяки цьому протягом першого десятиріччя ХІХ ст. тут було оприлюднено 210 видань. Серед них книжки українською мовою, що зробило полтаво-харківську мову основою мови літературної. Саме тут на початку ХІХ ст. назви Україна та український набули загальнонаціонального змісту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 650-651]]</span>
</div>

=== 1808 ===
<div>
:Закрито [[Studium Ruthenum|Руський інститут]] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_університет Львівського університету], де на двох факультетах (філософському та богословському) низку предметів викладали українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3086]]</span>
</div>

== 1810-ті ==
=== 1811 ===
<div>
;9 липня
:Друга пожежа у [[Києво-Могилянська Академія|Київській академії]], горіла й бібліотека (згоріло близько 1000 книжок).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_T| <i>Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии (1796 – 1869)</i>, '''3''', 324]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA| Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 117]]
:*[[Джерела#Shewch2| Шевчук В. <i>Муза Роксоланська…, 1993</i>, 6]]</span>
</div>

=== 1816 ===
<div>
:Отець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Могильницький Іван Могильницький] під патронатом єпископа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Михайло_(кардинал) Михайла Левицького], заснував перше в Галичині культурно-освітнє товариство — <span class="org">Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення просвіти і культури серед вірних.</span> Головним завданням було готувати й друкувати шкільні книжки народною мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1633]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 519]]</span>
</div>

=== 1817 ===
<div>
:В Одесі засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рішельєвський_ліцей Рішельєвський Ліцей] (1865 р. перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новоросійський_університет Новоросійський Університет]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1826-1827]]</span>
</div>
<div>
;24 липня
:Св. Синод на підставі <span class="cit">особого доклада</span> комісії духовних училищ закрив [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську Академію]], що проіснувала понад 200 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

=== 1818 ===
<div>
:Видання складеної 1804–1805 рр. <span class="book">Грамматики малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] в Петербургу ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]). Вона містить <span class="book">Краткий малороссийский словарь</span> (1131 слово), базований на чисто народному матеріялі, зокрема <span class="cit">хресні імена</span> та <span class="cit">фрази і приповідки</span> ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl1.htm текст]). <span class="book">Грамматику…</span> розглянуто й схвалено на засіданні Російської академії наук 11 березня 1805р. Протягом багатьох років це був найкращий український словник. Велике значення мав фонетичний принцип правопису українських слів. Граматику фотодруком перевидав 1978 року в Мюнхені [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 40]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 324]]</span>
</div>
<div class="edu">
:У Харкові відкрито перший <span>Институт благородных девиц.</span> Мова викладання до середини 50-х років — французська, потім — російська. Згодом відкрито [[Жіноча освіта|інститути шляхетних дівчат]] у Полтаві (1818), Одесі (1829), Києві (1838).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 324-325]]</span>
</div>

=== 1819 ===
<div class="edu">
:Замість закритої 1817 року [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]] створено [[Київська духовна Академія|Київську Духовну Академію]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

== 1820-ті ==
=== 1820 ===
<div class="edu">
:Засновано [[Безбородьківський Ліцей|Гімназію вищих наук ім. кн. О. Безбородька]] у Ніжині (1832 року реорганізовано в ліцей, 1875 перетворено на Історично-Філолологічний Інститут ім. кн. О. Безбородька). Першим директором був українець із Закарпаття [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kukolnik_V&abcvar=14&bbcvar=23 Василь Кукольник], а після нього (від 1 листопада 1821 р.) також закарпатець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Орлай Іван Орлай].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 106]]</span>
</div>

=== 1822 ===
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Прибавление к грамматике малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 324]]</span>
</div>

=== 1823 ===
<div>
:Надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Іван Войцехович|Івана Войцеховича]] із добіркою 1173 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XI]]</span>
</div>

=== 1826 ===
<div>
;10 червня
:Прийнято другий [[Цензура|цензурний]] статут, що дістав назву <span class="cit">чугунного статута.</span> За ним цензура мала дві інстанції. Вищу з трьох міністрів: народної просвіти, внутрішніх та іноземних справ. Нижча інстанція — Головний цензурний комітет у Петербургу і цензурні комітети у Москві, Вільні та Дерпті, що підлягали <span class="cit">попечителям учебных округов.</span> У пункті 151 сказано: <span class="cit">не позволяется пропускать к печатанию места в сочинениях и переводах, имеющие двоякий смысл, ежели один из них противен цензурным правилам</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke2| Лемке М. К. <i>Николаевские жандармы и литература…</i>, 90-98]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 214-215]]</span>
</div>

=== 1828 ===
<div>
;22 квітня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколай I] затвердив третій статут про [[Цензура|цензуру]]. За ним найвищу цензурну інстанцію, Головне управління цензури, підпорядковано Міністерству народної освіти. Цьому управлінню підлягали цензурні комітети в університетських містах Ризі, Вільні, Києві, Одесі, Тифлісі. Цензори працювали під безпосереднім проводом попечителів навчальних округів. Їхнім обов’язком було цензурувати не лише друковану продукцію, що виходила в межах округу, а й закордонні надходження. Статут був чинний упродовж усього царювання Ніколая I.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 377]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 220-221]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;3 липня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] про створення в імператорський канцелярії [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB III відділу] — таємної політичної поліції і жандармерії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 468]]</span>
</div>
<div>
;20 – 30 рр.
:Діяльність [[Руська трійця|Руської трійці]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2657]]</span>
</div>

== 1830-ті ==
=== 1830 ===
<div>
:В Одесі засновано першу в Україні міську загальнодоступну бібліотеку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 392]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;1831
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая І] про скасування [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] скрізь в Україні крім Києва.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 437]]</span>
</div>

=== 1832 ===
<div>
:Від цього року засновники будь-яких видань мали отримувати "височайший" дозвіл царя. Крім докладної інформації про видання, до в [[Цензура|цензурних]] комітетів треба було подавати <span class="cit">обстоятелные сведения о способностях издателя и нравственной его благонадежности</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 231]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div>
;14 грудня
:Утворено кураторію Київської шкільної округи (Київська, Волинська, Подільська та Чернігівська губернії).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 254]]</span>
</div>

=== 1833 ===
<div>
;21 березня
:Міністр освіти гр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Уваров] у своїй промові до кураторів шкільних округ вказав, що всю освітню діяльність треба ґрунтувати на триєдиній формулі: <span class="cit">[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 православие, самодержавие, народность].</span> Ця політична формула стала прапором міністерства освіти до кінця існування царської [[РІ|Росії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244-245]]</span>
</div>

=== 1834 ===
<div>
:В Росії прийнято новий університетський статут, що покінчив з фікцією академічної свободи статуту 1804 року. Куратор шкільної округи за новим статутом мусив перебувати в університетському місті. Ректор та декани залишалися виборними, але компетенцію професорської ради обмежено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244]]</span>
</div>
<div>
;15 липня
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університет св. Володимира у Києві]. Його статут затверджено спеціяльним указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] урядовому сенатові від 25 грудня 1833 року. Університет підпорядковано одночасно і міністрові народної освіти, і попечителеві навчального округу, що офіціяльно був <span class="cit">начальником университета.</span> Тобто київський університет був позбавлений головного привілею — внутрішнього самоврядування. Першим ректором був [[Михайло Максимович|Михайло Максимович]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1024]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 252-268]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;23 грудня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] Київ позбавлено статусу, передбаченного [[Магдебурзьке право|Магдебурзьким правом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU| Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів …</i>, 288]]</span>
</div>

=== 1835 ===
<div>
;4 листопада
:Засновано друкарню [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університету св. Володимира] в Києві. У ній друкували, зокрема, матеріяли <span class="org">Временной комиссии для разбора древних актов</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга</i>, 42-45]]</span>
</div>

=== 1837 ===
<div>
:[[Руська трійця|Руська трійця]] видала в Будапешті альманах <span class="book">[[Русалка Дністровая]].</span> Надруковано 1000 примірників, із них 800 конфіскувала львівська поліція.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2643]]</span>
</div>

=== 1838 ===
<div>
;8 лютого
:Відкрито Комітет внутрішньої [[Цензура|цензури]] в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університеті Св. Володимира] і контролював практично всі друкарні Київського навчального округу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh|Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 11]]</span>
</div>

== 1840-ві==
===1840 ===
<div class="backgr">
;25 червня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] скасовано [[Литовські Статути|Литовський статут]], що вже давно став українським національним правом. В Україні в повному обсязі почали діяти російські загальноімперські закони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1303]]</span>
</div>

=== 1843 ===
<div>
:[[Павло Білецький-Носенко]] уклав <span class="book">Словник української мови.</span> Автор подав рукописа до Академії Наук, де він, як і рукописи словника 1834 року та <span class="book">Граматики</span> 1843 року, "загубився". Знайдено цей рукопис лише 1964 року. 1966 року словник вийшов друком у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 47-48, 276]] </span>
:*[[Джерела#Bil-No|Білецький-Носенко П. ''Словник української мови'']]

</div>
<div>
:За ініціативою [[Михайло Максимович|М. Максимовича]] в Києві створено <span class="org">Временную комиссию для разбора древних актов.</span> Існувала до 1907 року як урядова установа при київському генерал-губернаторстві. 1921 року була приєднана до УАН. Видала багато важливих матеріялів до української археології, історії, палеографії, картографії тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1017]]</span>
</div>

=== 1847 ===
<div class="backgr">
;березень
:Розгром [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS| Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i> , 124]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>
<div>
;9 березня
:Міністерство внутрішніх справ Австрійської Імперії ухвалило друкувати всі закони й оголошення у східних галицьких повітах також і руською мовою, кирилицею.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nahaje| Нагаєвський В. <i>Історія української держави двадцятого століття</i>, 26]]</span>
</div>
<div>
;19 червня
:Циркуляр міністра внутрішніх справ з наказом вилучити з продажу твори учасників [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KMT| <i>Кирило-Мефодіївське товариство</i>, 84-87]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>

=== 1848 ===
<div>
:Відкрито катедру української мови й літератури у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівському університеті]. Першим керівником її був [[Яків Головацький|Яків Головацький]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>, 122-123]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;2 травня
:На хвилі "Весни Народів" ([http://cyclop.com.ua/content/view/991/58/1/1/#60 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 УВ]) у Львові створено першу політичну організацію українців — Головну Руську Раду ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]). Головне завдання — оборона прав українського народу в Австрії. Раду розпущено 1851 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 398]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 166-167]]</span>
</div>
<div>
;15 травня
:У Львові почала виходити перша газета галицьких українців <span class="book">[[Зоря Галицкая|Зоря галицька]].</span> Редактор Антон Павенцький. Випуск припинився 1857р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 264]]</span>
</div>
<div>
;15 червня
:За почином [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2 о. Л. Трещаківського], Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала українську культурно-освітню установу — [[Народний Дім у Львові|Народний Дім у Львові]] (Руський Народний Інститут Народний Дім). За взірцем львівського постали Народні Доми у багатьох містах і селах Галичини та в інших українських землях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div>
;16 липня
:Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала у Львові <span class="pub_house">[[Галицько-Руська Матиця|Галицько-Руську Матицю]]</span> (товариство для просвітньої й літературно-видавничої справи та шкільництва рідною мовою) подібно до інших слов’янських <span class="pub_house">Матиць.</span> Першим головою був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Куземський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 341]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 146]]</span>
</div>
<div>
;19–26 жовтня
:За ініціятивою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Миколи Устияновича] та [[Іван Борискевич|Івана Борискевича]] Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) скликала у Львові [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 Собор Руських Учених], що накреслив програму організації української науки та народного шкільництва (зокрема видання шкільних загальноосвітніх довідників).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 2929]]</span>
</div>
<div>
;листопад
:Розпорядженням міністерства народної освіти Австрії вивчення русино-української мови визнано обов’язковим у всіх [[Гімназії|гімназіях]] Східної Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>.]]</span>
</div>

== 1850-ті ==
=== 1850 ===
<div>
:У Києві відкрито першу [[Жіноча освіта|жіночу гімназію]]. 1860 року відкрито такі гімназії у Харкові та Полтаві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 325-326]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 690]]</span>
</div>

=== 1851 ===
<div>
:На доручення австро-угорського уряду видано словника <span class="book">Правничо-політична термінологія для слов’янських мов, вживаних в Австрії</span>, що містив близько 17 000 німецьких термінів з українськими відповідниками (уклали [[Яків Головацький|Я. Головацький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Г. Шашкевич] та [[Юрій Вислобоцький|Ю. Вислобоцький]]). Це перший український термінологічний словник.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 277]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

=== 1852 ===
<div>
:При Київському університеті утворено Київський центральний архів, що містив архівні матеріяли Комісії для розбору давніх актів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]] </span>
</div>
<div>
:У календарі <span class="book">Перемышлянинъ</span> вміщено невелику збірку [[Іван Гавришкевич|І. Гавришкевича]] <span class="book">Початок до уложеня термінології ботанічної руської</span>. Цю статтю можна вважати першою друкованою працею з української природничої термінології.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

=== 1855 ===
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Словарь малорусского наречия</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Афанасьєв-Чужбинський_Олександр Афанасьєва-Чужбинського] (А-З). Видання не завершено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36]]</span>
</div>

<div>
;кінець 50-х років
:У Петербургу створено першу <span class="org">[[Громади|Громаду]].</span> До її складу входили [[Микола Костомаров|М. Костомаров]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], [[Василь Білозерський|В. Білозерський]], Ф. Лазаревський, [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]] та інші. Пізніше постали Громади в містах України. 1897 р. усі Громади, що існували в 20 містах України, об’єдналися в <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Загальну українську безпартійну демократичну організацію]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

=== 1856 ===
<div>
:Початок друкарської активности Петербурзької <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Пантелеймон Куліш]] у Петербургу заснував власну друкарню. Окрім дешевих книжок <span class="book">Сільської бібліотеки</span> (у 1860–1861 рр. видано 39 книжечок цієї серії), він видав <span class="book">Записки о Южной Руси</span> (1856-1857), <span class="book"> Чорну раду</span> (1857), альманах <span class="book">Хата</span> (1860), збірки творів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Котляревського] (1862), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка-Основ'яненко Г. Квітки] (1858), [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA Марка Вовчка] (1857). Друге видавництво, що належало [[Микола Костомаров|М. Костомарову]], видало <span class="book">Арихметику</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кониський_Олександр О. Кониського] (1863) та <span class="book">Оповідання з Святого Письма</span> [[Степан Опатович|С. Опатовича]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36, 276]]
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

=== 1857 ===
<div>
;лютий
:Інструкція попечителям Київського та Віленського навчальних округів про те, щоб <span class="cit">должности учителей истории в гимназиях и уездных училищах замещаемы были исключительно природными русскими</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 144]]</span>
</div>

=== 1859 ===
<div>
:[[Азбучна війна|''Азбучна війна'']] (також ''азбучна завірюха''), рух галицьких українців, спричинений спробою австрійського уряду (мін. освіти Л. Тун), за наполяганням галицького намісника графа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%29 А. Ґолуховського], запровадити латинку замість кириличної абетки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 12]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 31-32]] </span>
</div>
<div>
:Розпорядження [[Цензура|цензурі]], щоб <span class="cit">сочинения на малороссийском наречии, писанные собственно для распространения их между простым народом, печатались не иначе, как русскими буквами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 295]]</span>
</div>
<div>
;1 липня
:Вийшло перше число газети <span class="p_ed">[[Кіевский Телеграф|Киевский телеграф]]</span>. Від 1874 року газета була неофіційним органом києвської <span class="org">[[Громади|Громади]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 308]]</span>
</div>
<div>
;11 жовтня
:У Києві відкрито першу [[Недільні школи|недільну українську школу]]. У 1859–1860 роках їх працювало у містах та деяких селах України 68. Викладали в них, з дозволу тодішнього попечителя Київської шкільної округи, відомого хірурга [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2 Ніколая Пірогова], українською мовою. Ці школи закрито за розпорядженням міністра освіти 12 червня 1862 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 277]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1860-ті ==
=== 1860 ===
<div>
:[[Пилип Морачевський]] зробив переклад Євангелії українською мовою. Цей перекад був однією з причин видання циркуляру міністра внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Валуєв_Петро Валуєва](<span class="doc"> [[Валуєвський циркуляр|Валуєвський циркуляр]]</span>) про обмеження українського друкованого слова рамками художньої літератури. Переклад вийшов друком 1906–1911 рр., проте дозволено використовувати його у церковних відправах лише в часи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A6%D0%A0 Української Центральної Ради]. Перевидано в Канаді (1948) та США (1966).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 5; 1648]]</span>
</div>

<div>
;початок 60-х
:Український визвольний рух, започаткований 1848 р., поділився на два крила — рух так званих "[[Москвофільство|общеросів]]" (москвофілів) і рух [[Народовці|народовців]]. У мовних питаннях москвофіли обстоювали "староруську мову" (суміш книжної давньоукраїнської, російської та народно-розмовної — "[[Язичіє|язичіє]]") та [[Максимовичівка|етимологічний правопис Максимовича]]. Народовці, так само як і [[Українофільство|українофіли]], обстоювали українську мову і фонетичний правопис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр …</i>, 268]]</span>
</div>

=== 1861 ===
<div>
:У III томі <span class="book">Старосветского бандуриста</span> надруковано <span class="book">Словарь малороссийских идиомов</span> (11127 слів) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Закревський_Микола М. Закревського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]] </span>
</div>
<div>
:В Києві створено [[Громади|Громаду]]. В неї входили [[Володимир Антонович|В. Антонович]], [[Михайло Драгоманов|М. Драгоманов]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло П. Чубинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Тадей Т. Рильський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Вовк], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] та інші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

<div>
:Надруковано перший випуск <span class="book">Опыта южнорусского словаря</span> [[Каленик Шейковський|Каленика Шейковського]] (А-В). Ще два випуски (Т-Ю) видано 1886.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 737]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIV, XVII-XVIII]]</span>
</div>

<div>
;12 січня
:У Петербургу вийшло перше число щомісячного суспільно-політичного та літературного україномовного журналу <span class="book">[[Основа]]</span> (видавець [[Василь Білозерський|В. Білозарський]], редакори — [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] і [[Микола Костомаров|М. Костомаров]]). Проіснував 22 місяці. В кінці майже кожного числа вміщено словники.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1893]]</span>
</div>

<div>
;січень
:У Львові на базі гуртка львівської інтелігенції <span class="org">Молода Русь</span> утворено культурно-просвітницьке товариство клубного типу <span class="org"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0 Руська Бесіда]</span> (від 1928 р. — <span class="org">Українська Бесіда</span>). Пізніше товариства з такою назвою постали у 34 містах Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3340]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;19 лютого
:Скасування кріпацтва. Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр II] підписав маніфест <span class="doc">Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 59]]</span>
</div>

<div>
;Липень
:В журналі <span class="book">[[Основа]]</span> надруковано першу (поза Галичиною) статтю з української термінології — <span class="book">Заметку о русинской терминологии</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

<div>
:Л. Глібов почав видавати літературно-суспільний тижневик <span class="book">[[Черниговский листок]].</span> Закрито у серпні 1863 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3712]]</span>
</div>

=== 1862 ===
<div>
:Початок видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> Вийшли друком популярна книжечка з географії <span class="book">Дещо про світ Божий</span>, <span class="book">Таблицы для первоначального чтения</span>, <span class="book"> Арифметика популярная.</span> За петербурзькою традицією книжки видавали на зібрані кошти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

<div>
:У Львові почав виходити перший друкований орган народовців — літературний тижневик <span class="p_ed">[[Вечерниці]].</span> Його заклала так звана Друга руська трійця ([[Володимир Шашкевич]], [[Ксенофонт Климкович]] та [[Федір Заревич]]). Вийшло 17 чисел.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239]]
:*[[Джерела#Chykal| Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907) </i>, 13]]</span>
</div>

<div>
;12 червня
:За розпорядженням міністра освіти закрито всі українські [[Недільні школи|недільні школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

=== 1863 ===
<div>
;12 січня
:<span class="cit">Высочайшим повелением</span> усі [[Цензура|цензурні]] заклади підпорядковано міністрові внутрішніх справ. Реорганізацію завершено 1 березня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 495]]</span>
</div>
<div>
;18 червня
:В [[РІ|Росії]] прийнято новий університетський статут, що відновив університетську автономію: ректор і декани стали виборними, факультети мали право [[Цензура|цензури]] праць своїх членів, якщо їх видавав університет, владу куратора шкільної округи зведено до загального нагляду за діяльністю університету.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 246]]</span>
</div>
<div>
;18 липня
:Таємний <span class="doc">[[Валуєвський циркуляр]]</span> ([[Валуєвський цикуляр: тексти|тексти]]). Заборонено видавати українською мовою книжки релігійного змісту, навчальні та призначені до початкового читання народу. До друку дозволено лише твори красного письменства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 302-304]]. </span>
</div>

<div>
:Протягом семи років після циркуляру видано 20 українських книжок — така сама кількість, як протягом одного 1862 року (1864 — 12, 1865 — 5, 1866 — 0, 1867–1869 — по одній).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 137]]</span>
</div>

=== 1864 ===
<div>
;14 липня
:Уряд Росії прийняв новий Статут про початкову школу, згідно з яким навчання наказано провадити лише російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 345, 347-349]]</span>
</div>

<div>
;1864–1872
:У Галичині виходять шістьма випусками <span class="book">Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої</span> [[Іван Верхратський|Івана Верхратського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XII]]
:*[[Джерела#Halja|Наконечна Г. <i>Українська науково-технічна…</i>, 9-10]]
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

=== 1865 ===
<div>
;6 квітня
:[[Цензура|Цензурна]] реформа. Царський уряд видає <span class="doc">Временные правила о печати</span>, згідно з якими керувати цензурою та наглядати за друкарнями має створене при міністерстві внутрішніх справ Головне управління у справах друку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 386]]</span>
</div>

<div>
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Новоросійський університет] в Одесі. Першим ректором був Іван Соколов.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268-270]]</span>
</div>

=== 1866 ===
<div>
:Засновано міську загальнодоступну бібліотеку в Києві. Її мали комплектувати виключно російськими книжками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 393]]</span>
</div>

=== 1867 ===
<div>
:У Львові надруковано перший великий (двотомовий) <span class="book">Німецько-руський словар</span> [[Омелян Партицький|Омеляна Партицького]] (близько 50 000 слів), що містив, поряд із словами галицько-української літературної мови, <span class="cit">народні слова.</span> Автор використав низку рукописних збірок, зокрема п’ятитомову збірку [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD отця Скоморовського], та завів до словника чимало вдалих термінів, що згодом увійшли до наукового обігу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 426]] </span>
</div>

<div>
:У Львові почато видання літературно-наукового і політичного часопису <span class="p_ed">[[Правда]].</span> До виходу 1880 р. <span class="p_ed">[[Діло|Діла]]</span> часопис був провідним органом [[Народовці|народовців]] і загальноукраїнською трибуною літературного, наукового і політичного життя.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2293]]</span>
</div>

=== 1868 ===
<div>
;8 грудня
:У Львові засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>
<div>
;12 травня
:Затверджено тринадцять тимчасових [[Цензура|цензурних]] правил. Крім них, до цензурних комітетів було надіслано додатки:<span class="cit">1) особое постановление для цензоров, 2) список всех прежних законов по делам печати, не подвергшихся отмене</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 475-476]]</span>
</div>

=== 1869 ===
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван Іван Пулюй] у книжці <span class="book">Молитовник для руського народу</span> (друге видання 1871 р.) оприлюднив у Відні свій переклад молитов та низки літургійних текстів. Це був перший крок до запровадження новоукраїнської літературної мови у церкві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>
<div>
:[[Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]] надрукував книжечку <span class="book">Святе Письмо або вся Библія старого Завіту. Русько-українською мовою переложена,</span> що містила <span class="book">П’ятикнижжя Мойсееве</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;11 лютого
:Галицьке намісництво затверджує статут <span class="org">[[Народний Дім у Львові|Руськoго Народнoго Інституту Народний Дім]].</span> Покровителем Народного дому визначено Галицького митрополита.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;21 листопада
:Прийнято закон про запровадження <span class="cit">в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных урожденцев</span> (тобто, надісланим в Україну російським чиновникам) значної доплати до нормального утримання. Підтверджено законом від 13 червня 1886 року. Доплату скасовано лише 1919 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 212]]</span>
</div>

== 1870-ті ==
=== 1870 ===
<div>
:Засновано [[Колегія Павла Ґалаґана|Колеґію Павла Ґалаґана]] в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 1078]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почав виходити перший на Буковині український часопис <span class="book">[[Буковинська Зоря]].</span> Друковано штучною українсько-слав’янською мовою (язичієм).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 192]]</span>
</div>

=== 1871 ===
<div>
:У Відні [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>

=== 1872 ===
<div>
:Початок другого періоду видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Цензура]] дозволила перевидати збірку <span class="book">Дещо про світ Божий.</span> Після цього відновлено видання популярних книжок для народу з різних галузей знань, зокрема літератури для дітей. Видано низку творів художньої літератури та наукові праці членів <span class="org">Громади.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя…</i>]]</span>
</div>

=== 1873 ===
<div>
:Видано словник <span class="book">Словниця української або югової-руської мови</span> [[Фортунат Піскунов|Ф. Піскунова]] (8000 слів). Друге видання (1882) містило 15000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 454]]</span>
</div>
<div>
;13 лютого
:У Києві засновано урядовий <span class="org">[[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]</span>, що став осередком українського наукового життя. Під його проводом налагоджено випуск українознавчої літератури, засновано мережу українських книгарень. Головою Відділу став [[Григорій Ґалаґан]], а виконавчим секретарем — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло Павло Чубинський]. Ліквідовано 1876 р. [[Емський указ|Емським указом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2073]]</span>
</div>
<div>
;11 грудня
:Засновано <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Літературне товариство ім. Тараса Шевченка у Львові]]</span>, що стало базою вільного розвитку української літератури та науки поза межами дії російської [[Цензура|цензури]] та адміністративних утисків. Ініціяторами його створення були громадські та культурні діячі зі Східних і Центральних земель під проводом [[Олександр Кониський|Oлександра Кониського]], фундаторами — [[Єлисавета Милорадович|Єлисавета Милорадович-Скоропадська]], [[Дмитро Пильчиків|Дмитро Пильчиков]], [[Михайло Жученко|М. Жученко]], о. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kachala_S&abcvar=14&bbcvar=1 Степан Качала] та ін.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]</span>
</div>

=== 1874 ===
<div>
:У Києві видано <span class="book">Опыт русско-украинского словаря</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]] (7600 слів), що довго був єдиним добрим підручником української лексики і, за висловом [[Агатангел Кримський|А. Кримського]], <span class="cit"> відслужив велику службу українцям</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 276]] </span>
</div>
<div>
:Початок антиукраїнофільської компанії в газеті <span class="p_ed">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 Киевлянин].</span>
</div>
<div>
;25 травня
:Видано новий статут [[Початкове шкільництво|початкової школи]], де четвертим параграфом підтверджено положення статуту від 14 липня 1864 р. про те, шо <span class="cit">в начальных народних школах обучение ведется на русском языке</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 348]]</span>
</div>

=== 1875 ===
<div>
:На базі Теологічного інституту засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Чернівецький Університет] з німецькою мовою навчання та окремими катедрами української та румунської мов. Катедру української мови очолювали: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 К. Ганкевич] (1875–1876), [[Гнат Онишкевич|Г. Онишкевич]] (1876-1882), [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцький]] (1885–1913)
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3713]]</span>
</div>

=== 1876 ===
<div>
:У Києві видано <span class="book">Очерк звуковой истории малорусского наречия</span> [[Павло Житецький|Павла Житецького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 169-170]] </span>
</div>
<div>
:У Женеві [[Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]] створює українське видавництво. Воно друкувало позацензурні твори української літератури, що їх таємно пересилали в [[РІ|Російську Імперію]], брошури іншими мовами для інформування европейців про Україну, перший політичний часопис <span class="p_ed">[[Громада]]</span> (5 тт. від 1878 по 1882). Видавництво діяло до 1889 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 589]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 170]]</span>
</div>
<div>
;24 квітня
:Імператорське <span class="org">[[Особое Совещание|Особое Совещание для пресечения украинофильской пропаганды]]</span> під головуванням міністра внутрішніх справ запропонувало особливі заходи проти українофілів. На підставі цих пропозицій сформульовано таємний [[Емський указ|Емський указ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 204-211]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 173-181]]</span>
</div>
<div>
;18–30 травня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Імператор Алєксандр ІІ] підписав у німецькому місті Емсі таємний [[Цензура|цензурний]] указ (<span class="doc">[[Емський указ]]</span>). До пунктів [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляру]] додано заборону сценічних вистав і читання на <span class="cit">малоросійському наріччі</span>, а також і <span class="cit"> друкування на такому ж текстів до музичних нот.</span> Окремим пунктм заборонено видавати газету <span class="book">[[Кіевский Телеграф|Кіевский телеграф]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 381-383]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>,242-244]]</span>
</div>
<div>
:На підставі цього указу "тимчасово" закрито (назавжди) [[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]. Росія почала таємно фінансувати з фонду III відділу львівську москвофільську газету <span class="book">[[Слово]]</span> — <span class="cit">издающуюся в направлении враждебном украинофильскому.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch2| Савченко Ф. <i>Справа про щорічну, таємну субсидію;…</i>]]
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 161-173]]
</span>
</div>

=== 1878 ===
<div>
:У Києві вдкрито [[Жіноча освіта|Вищі жіночі курси]] з дворічним навчанням. Другі такі курси відкрито у Одесі аж 1903 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 275]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Белея] та [[Іван Франко|І. Франка]] засновано видавництво <span class="pub_house">Дрібна бібліотека.</span> 14 виданих випусків містили переважно переклади з Байрона, Шелі, Гайне, Золя, Добролюбова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 595]]</span>
</div>

== 1880-ті ==
=== 1880 ===
<div>
:У Львові [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій. 1886 року Британське Біблійне товариство придбало у П. Куліша повний переклад Нового Завіту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;14 січня
:У Львові вийшло друком перше число часопису <span class="p_ed">[[Діло]].</span> Першим редактором був [[Володимир Барвінський|Володимир Барвінський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 521]]</span>
</div>

=== 1881 ===
<div>
:Засновано <span class="org">[[Рідна Школа (т-во)|Руське (від 1912 року — Українське) Товариство Педагогів]]</span> (від 1926 р. <span class="org">Рідна Школа</span>) у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2519-2520]]</span>
</div>
<div>
;8 жовтня
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив доклад <span class="org">Особого Совещания</span>, скликаного заради перегляду [[Емський указ|Емського указу]]. Розглядали лише [[Цензура|цензурні]] пункти. Дозволено друкувати словники і тексти до пісень <span class="cit">при условии соблюдения общепринятого русского правописания.</span> Театральні вистави українською мовою мали отримувати дозвіл генерал-губернатора. Заборонено створення <span class="cit">специально малорусского театра и формирование трупп для исполнения пьес и сцен исключительно на малорусском наречии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Najbl_76| <i>Найближчі відгуки указа 1976 р. про заборону
українського письменства</i>, 266-269]]</span>
</div>

=== 1882 ===
<div>
:З ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Лебединцева] за участю [[Володимир Антонович|В. Антоновича]], [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревського]], [[Павло Житецький|П. Житецького]] та інших започатковано щомісячник <span class="p_ed">[[Киевская старина]]</span> (у 1907 р. виходив українською мовою під назвою <span class="p_ed">Україна</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1000; '''9''', 3307]]</span>
</div>
<div>
:У Західній Україні надруковано великий двотомовий (другий том 1886 р.) <span class="book">Малорусько-німецький словар</span> [[Євген Желехівський|Євгена Желехівського]] (понад 64000 слів), що містив весь відомий натоді український лексичний матеріял із широким застосуванням діалектологічних записів. Правопис цього словника отримав назву [[Желехівка|желехівки]]. [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]] перевидав його у Мюнхені 1982 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XVIII-XIX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 168-169, 276]]</span>
</div>

=== 1883 ===
<div>
:У Закарпатті видано <span class="book">Русько-мадярский словарь</span> [[Василь Чопей|Василя (Ласло) Чопея]] (близько 20 тисяч слів). Цей словник був першим науковим джерелом інформації про закарпатські українські говірки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>,]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 731]]</span>
</div>
<div>
:Київський генерал-губернатор О. Дрентельн заборонив театральні вистави українською мовою в межах свого генерал-губернаторства (на Київщині, Волині та Поділлі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 410]]</span>
</div>

=== 1884 ===
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив новий університетський статут, за яким університети цілком підлягали міністерству освіти. Прерогативою міністерства ставали не лише вибори ректорів, призначення, підвищення й звільнення професорів, а й затвердження програм окремих курсів і навіть розкладів лекцій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 247]]</span>
</div>

=== 1886 ===
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив «Правила объ особыхъ преимущесвахъ гражданской службы въ отдаленных мѣстностях, а также въ губерніяхъ Западныхъ и Царства Польского», що ними <span class="cit">лицамъ русскаго происхожденія, искіючая однако мѣстныхъ уроженцевъ, производятся, по нѣкоторымъ должностямъ, прибавки къ содержанію</span>. Ці правила сприяли переселенню росіян зі старих імперських територій в Україну. [[Правила 1886|Текст правил щодо "Особых преимуществ службы въ Западныхъ губерніяхъ".]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание третье''. '''VI'''. '''1886'''. Санкт-Петербург, 1888, стор.347.]]</span>
</div>

=== 1887 ===
<div>
:Засновано педагогічне товариство <span class="doc">[[Українська Школа|Руська Школа]]</span> (від 1910 — <span class="org">Українська Школа</span>) в Чернівцях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3404]]</span>
</div>

=== 1889 ===
<div>
:Започатковано український педагогічний двотижневик (від 1911 р. місячник) <span class="book">[[«Учитель»|Учитель]]</span> для Галичини й Буковини. Виходив у Львові до червня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3473]]</span>
</div>

== 1890-ті ==
=== 1890 ===
<div>
;15 травня
:Міністерство внутрішніх справ видало <span class="doc">Правила для народных библиотек</span>, за якими право дозволу відкривати бібліотеки належало місцевому губернаторові, він же призначав доглядача. Комплектування бібліотек відбувалося лише за каталогом книг, що їх <span class="cit">апробировал ученый комитет министерства просвещения для народных библиотек</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 398]]</span>
</div>

=== 1892 ===
<div>
:В Малоросії заборонено перекладати українською мовою російські твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 217]]</span>
</div>
<div>
:Австрійське Міністерство освіти на прохання українських громадських і культурно-освітніх організацій санкціювало впровадження фонетичного [[Правопис|правопису]] в українських школах, до урядових оповіщень та інших сферах вжитку української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр Західноукраїнського …</i>, 282]]</span>
</div>
<div>
;13 березня
:Загальні збори <span class="org">Літературного Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові</span> ухвалили перетворити товариство у <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Львові]]</span> й прийняли статут (затверджено Галицьким намісництвом 16 листопада). За статутом НТШ складалося з трьох секцій: історично-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської. Першим головою НТШ став [[Олександр Барвінський|Олександер Барвінський]]. Започатковано <span class="p_ed">[[Записки НТШ]]</span>, спочатку як неперіодичні збірки. Від 1895 — квартальник, згодом двомісячник. Першим редактором став О. Барвінський, від 1894 р. — [[Михайло Грушевський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 10-11]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 744]]</span>
</div>

=== 1893 ===
<div>
:У Львові надруковано підручник [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцького]] та [[Теодор Гартнер|Ф. Ґартнера]] <span class="book"> Руська граматика</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 87, 106, 580]]</span>
</div>
<div>
:У Львові видано 4-томовий <span class="book">Словарь російсько-український</span> [[Михайло Комаров|Михайла Уманця (М. Комарова)]] і А. Спілки (тобто Адеська Спілка, спільний псевдонім одеських співпрацівників М. Комарова). Словник містить близько 37 000 російських слів. Багато українських відповідників проілюстровано цитатами. Останній том вийшов друком 1898 р. Словника перевидав 1923 р. [[Зенон Кузеля|Зенон Кузеля]] і 1925 р. ДВУ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIX-XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 242, 276]]</span>
</div>
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних</span> [[Кость Левицький|Костя Левицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 277]]</span>
</div>
<div>
;15 вересня
:У Джерсі-Сіті (США) вийшло перше число української газети <span class="book">[[Свобода (США)|Свобода]].</span> До 1903 р. виходила етимологічним, пізніше фонетичним правописом. До постання української преси в Канаді та Бразилії обслуговувала й ці країни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2728-2729]]</span>
</div>
<div>
;грудень
:Філологічна Секція НТШ у Львові склала відозву <span class="book">До земляків</span> із закликом збирати народні терміни (надруковано в <span class="p_ed">[[Зоря|Зорі]]</span>, ч.2 1894 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 10]]</span>
</div>

=== 1894 ===
<div>
:У Петербургу створено <span class="org">''Товариство ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга''.</span> Попри назву, головною метою цього товариства стало видання творів Шевченка. Головою став сенaтор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Маркевич], що мав авторитет у високих бюрократичних колах. Він допоміг з копіюванням творів Шевченка, конфіскованих під час арешту, і дістав 1905 року дозвіл [[Цензура|цензури]] на видання <span class="book">Кобзаря.</span> Товариство існувало до 1917 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка в умовах…</i>]]</span>
</div>

=== 1895 ===
<div>
:У Києві за участю [[Олександр Лотоцький|О. Лотоцького]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремова]], [[Василь Доманицький|В. Доманицького]], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевського]] та [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківського]] засновано видавництво <span class="pub_house">[[Вік]].</span> Видавало белетристичні та популярні книжки. Існувало до 1918 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 280]]</span>
</div>
<div>
;2 грудня
:Головне управління у справах друку спеціальним указом заборонило видавати українською мовою книжки для дітей, <span class="cit">хотя бы по сушеству содержания они и представлялись благонамеренными</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского печатного слова</i>, 88]]
:*[[Джерела#Fabryk| Фабрикант Ник. <i>Краткий очерк из истории отношений …</i>]] </span>
</div>

=== 1896 ===
<div>
:У Києві видано перший том двотомового <span class="book">Русско-малороссийского словаря</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]]. Другий том вийшов друком 1899 р. Словник містить близько 40000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 632]]</span>
</div>
<div>
;1898-1902
:У Львові [[НТШ]] починає видання «Лікарського Збірника», органа новоствореної Лікарської комісії. Редактор видання [[Євген Озаркевич]] ініціює створення розділу «Термінологія». В ньому було надруковано понад 20 сторінок словників латинсько-українських та німецько-українських медичних термінів, що можна вважати за початок укладання української медичної термінології.
</div>

=== 1898 ===
<div>
:У Петербургу з ініціятиви киян [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] та М. Федоровського засновано <span class="pub_house">[[Доброчинне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книжок|Благотворительное общество издания общеполезных и дешовых книг]]</span> — видавниче товариство української книжки. Голови товариства: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мордовець_Данило Д. Мордовець], згодом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Русов_Олександр О. Русов], пізніше П. Стебницький. До 1917 року видано 80 популярних українських брошур. Протягом 1904–1905 років подавало до найвищих інституцій імперії записки, домагаючися скасування обмежень українського слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Rusova| Русова С. <i>Життя українського ідеаліста …</i>, 22]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 140]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціативи [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] започатковано <span class="p_ed">[[Літературно-Науковий Вісник]]</span> (від 1907 р. виходив у Києві), видання НТШ на базі журналів <span class="book">[[Зоря]]</span> (НТШ) та <span class="book">[[Житє і Слово]]</span> ([[Іван Франко|І. Франка]]). До редакції крім М. Грушевського (гол. редактор) входили І. Франко, [[Олександр Борковський|О. Борковський]] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Маковей_Осип О. Маковей], згодом, замість двох останніх, [[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]. Фактичним редактором львівського періоду ЛНВ був Іван Франко.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1364-1365]]</span>
</div>
<div>
:Початок діяльности <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка|Українсько-Руської Видавничої Спілки]]</span> у Львові (від 1922 р. <span class="pub_house">Українська Видавнича спілка</span>), акціонерного товариства, заснованого за ініціятивою [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (він був і головним директором) для видання творів українських письменників, перекладів творів світової літератури, популярних книжок. Діяла до 1939 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3455-3456]]</span>
</div>
<div>
;4 травня
:Розпорядження російського уряду про підпорядкування усіх шкіл грамотности та [[Недільні школи|недільних шкіл]] духовному відомству.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 354]]</span>
</div>

=== 1899 ===
<div>
;29 липня
:У відповідь на студентські заворушення, що почалися у Петербургу і перекинулися на інші університети, уряд почав віддавати в солдати учасників студентських виступів. Тільки з Київського університету до війська відправили 183 студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 249]]</span>
</div>
<div>
;1–20 липня
:У Києві відбувся XI археологічний з’їзд. Галицьким науковцям не дозволили виголосити доповіді українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holuben| Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 391-393]]</span>
</div>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1800]]

70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.

2011-05-26T05:20:27Z

WikiSysop:

==Хронологічна таблиця — 70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.==

;1970
<div>
:[[ІМ|Інститут мовознавства ім. О. Потебні]] почав видавати одинадцятитомовий <span class="book">Словник української мови</span> (120 000 слів). Видання завершено 1980 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 564-565]]</span>
</div>

;1971

<div>
:Згідно з повідомленнями <span class="cit">самвидаву</span>, міністр освіти УРСР Ю. Даденков вимагав переведення усіх навчальних закладів на території України під безпосереднє керування Міністерства освіти УРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 284]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:У доповіді на XXIV з'їзді КПРС Л. Брєжнєв виголосив формулу про <span class="cit"> формування нової історичної спільності — радянського народу</span>. Проведення в життя цієї формули передбачало усунення перешкод, що стояли на шляху формування цієї нової історичної спільноти, передовсім <span class="cit">буржуазно-націоналістичних пережитків.</span> Одним з головних напрямків такої роботи стало російщення усіх народів СРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 286-288]]</span>
</div>

;1972
<div class="backgr">
;30 січня
:Ухвала Політбюро ЦК КПСС про початок кампанії проти дисидентства та <span class="cit">самвидаву.</span> Через два тижні почалися масові арешти української інтелігенції. Протягом 1972–1973 рр. заарештовано від 70 до 100 осіб. Незрівнянно більше зазнали позбавлення роботи, заборони друкувати свої твори тощо. Переслідування охопило різні верстви українського суспільства, включно з керівництвом та першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ]. Репресії 1970-х років отримали назву <span class="cit">великого погрому.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 286-288]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;травень
:Усунуто від влади й переведено до Москви [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шелест_Петро Петра Шелеста]. Першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] стає [http://uk.wikipedia.org/wiki/Щербицький_Володимир Володимир Щербицький]. Чистка керівних кадрів КПУ. Посилення русифікаційної політики в Україні. Після усунення Шелеста й міністра освіти Ю. Даденкова безборонно проваджено русифікацію шкіл — досить було заяви кількох батьків, щоб перевести школу на російську мову викладання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 286-288]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;жовтень
:Секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] з питань ідеології стає В. Маланчук (Мілман). Разом з головою КГБ України [[Віталій Федорчук|В. Федорчуком]], він був головним натхненником і організатором <span class="cit">великого погрому</span> 1970-х років в Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 287]]</span>
</div>

<div>
;1972–1979
:Погром української історичної науки. Припинили існування періодичні збірники. Багато вже готових монографій не вийшли друком. Змінено трактування історії України. Українці були фактично позбавлені своєї власної історії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 287-290]]</span>
</div>

;1973
<div>
:Вийшла друком перша у світі <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Енциклопедія_кібернетики Енциклопедія кібернетики]</span>,головний редактор [http://uk.wikipedia.org/wiki/Глушков_Віктор_Михайлович В. Глушков]. Двотомове видання підготували видавництво «Українська радянська енциклопедія» та [[УАН|Академія наук УРСР]]. Містить близько 1700 статей з інформатики, кібернетики та обчислювальної техніки. Про працю укладачів див. [http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_Work/TK_kratko.htm]
</div>

<div>
:У Гарварді (м. Кембрідж, шт. Масачусетс, США) засновано <span class="org">Український науковий інститут</span> (згодом — <span class="org">Інститут українських студій</span>) Гарвардського університету.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 656]]</span>
</div>

<div>
;січень
:Резолюція ЦК КПРС <span class="doc">Про літературно-мистецьку критику</span>, що вимагала від літераторів більшої активности у впровадженні партійної лінії в галузь мистецької критики. Партійна критика літератури набула масового характеру. Розкритиковані твори зникали з бібліотек, а їхніх авторів на довгі роки позбавляли змоги друкувати свої твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 290]]</span>
</div>

;1974
<div>
:У Києві видано <span class="book">Англо-український словник</span> [[Михайло Подвезько|Михайла Подвезька]] та Миколи Балли (65 000 слів).
</div>

<div>
:Вийшов друком <span class="book">Словник іншомовних слів</span> за ред. [[Олександр Мельничук|Олександра Мельничука]] (близько 25 000 слів). Друге видання — 1985 р.
</div>

<div>
:Почато друк другого видання <span class="book">[[УРЕ]]</span> у 12 томах (завершено 1985 р.). На відміну від першого видання, друге виходило паралельно українською та російською мовами з великою перевагою в накладах російської версії. Це відповідало запровадженій протягом 70–80 рр. методології русифікації видань через двомовність.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>EU2</i>, '''1''', 1; '''9''', 3386]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Постанова ЦК КПРС <span class="doc">Про підготовку до 50-річчя створення СРСР</span>, де проголошено створення <span class="cit">нової історичної спільності — радянського народу.</span> Затверджено офіційний курс на денаціоналізацію.
</div>

<div>
;середина 70-х
:Українську мову вилучено із наукової періодики, підручників, монографій тощо.
</div>

;1975

<div>
:У Києві [[ІМ|Інститут мовознавства]] АН УРСР видав <span class="book">Орфографічний словник української мови</span> (близько 114 000 слів) за ред. [[Сергій Головащук|С. Головащук]]а та [[Віталій Русанівський|В. Русанівського]], що відповідав духові й букві русифікаційного правопису 1960 року. Мав кілька стереотипних перевидань.
</div>

;1976
<div>
:При Альбертському університеті у Канаді організовано Канадський інститут українських студій (КІУС).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 653]]</span>
</div>

;1978
<div>
;31 серпня
:Таємна постанова ЦК КПРС <span class="doc">Про дальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках.</span> За матеріялами цієї постанови Рада Міністрів СРСР прийняла постанову від 13 жовтня 1978 р. <span class="doc">Про заходи по дальшому вдосконаленню вивчення і викладання російської мови в союзних республіках.</span> Ці постанови дали сигнал посилити русіфікацію. ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] схвалив московський документ і розробив свої таємні заходи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи…</i>, 404-407]]</span>
</div>

<div>
;2 листопада
:Рада Міністрів УРСР, у відповідь на постанову ЦК, ухвалила постанову <span class="doc">Про заходи по дальшому вдосконаленню вивчення і викладання російської мови в загальноосвітній школі УРСР</span>. Колегія Міністерства освіти УРСР, на виконання <span class="cit">решений партии и правительства</span>, розглянула <span class="cit">питання про викладання російської мови в загальноосвітніх школах і педагогічних навчальних закладах.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи…</i>, 270-272]]</span>
</div>

;1979
<div>
:В Америці вийшов <span class="book">Правописний словник української мови</span> за редакцією [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 525]] </span>
</div>

<div>
:У Гайдельбергу видано книжку [[Юрій Шевельов|Юрія Шевельова]] <span class="book">A Historical Phonology of the Ukrainian Language.</span> Авторизований український переклад <span class="book">Історична фонологія української мови</span> видало харківське видавництво <span class="pub_house">Акта</span> 2002 року.
</div>

<div>
;22–24 травня
:У Ташкенті відбулася Всесоюзна науково-теоретична конференція <span class="doc">Русский язык — язык дружбы и сотрудничества народов СССР</span>, що ухвалила розгорнуті рекомендації з русифікації народів СССР.
:*[[Джерела#Wormtongue_2|<i>Рекомендации… «Русский язык – язык дружбы и сотрудничества народов СССР»…</i>, 278-288]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Wormtongue|<i>Русский язык – язык дружбы и сотрудничества…</i>, 278-288]]</span>
</div>

<div>
:За матеріалами конференції у Москві 1981 р. видано книжку <span class="book">Русский язык — язык дружбы и сотрудничества народов СССР.</span> Про "добровільність" переходу до вивчення спеціальних дисциплін російською мовою свідчать циркуляри, що надходили з Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР ректорам вищих і директорам середніх спеціальних навчальних закладів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи…</i>, 278-288]]</span>
</div>

;1982
<div>
:[[ІМ|Інститут мовознавства]] АН УРСР почав видавати <span class="book">Етимологічний словник української мови</span> у сімох томах. Натепер вийшли друком чотири томи (останній, 2003 року, таким малим накладом, що його не мали змоги отримати навіть передплатники).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 161-162]] </span>
</div>

<div>
:У США видано словник [[Анатоль Вовк|Анатоля Вовка]] <span class="book">Вибірковий англійсько-український словник з природознавства, техніки і сучасного побуту</span>, Нью Йорк, вид-во УТЦА. Частина 1 (А-М); Частина II (N-Z). Перероблене и доповнене видання цього словника вийшло 1998 року в Україні - <span class="book">Англійсько-український словник вибраної лексики: Природничі науки, техніка, сучасний побут.</span> - Нью-Йорк; Львів: Укр. Термінолог. центр Північної Америки при НТШ, 1998.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 13, 24]]</span>
</div>

;1983
<div>
;10 червня
:Постанова ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] і Ради Міністрів України <span class="doc">Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26 травня 1983 р. #473</span> (<span class="doc">Про додаткові заходи по поліпшенню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи…</i>, 407-412]]</span>
</div>

;1986
<div>
:Видавництво <span class="pub_house">[[УРЕ]]</span> почало друге видання <span class="book">Українського радянського енциклопедичного словника</span> у трьох томах (понад 40 000 гасел). Видання завершено 1987 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#URES|<i>УРЕС</i>, 1, 5]] </span>
</div>

<div>
:У США видано словник [[Анатоль Вовк|Анатоля Вовка]] <span class="book">Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 13]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Нова редакція <span class="book">Програми КПРС,</span> де написано, що <span class="cit">національне питання, яке залишилося від минулого, в Радянському Союзі успішно розв'язано.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Pog_kpSS_nr|<i>Програма КПРС: нова редакція</i>]]</span>
</div>

;1988
<div>
:Заходами Канадського інституту українських студій (КІУС), [[НТШ]] (Сарсель, Франція) та Канадської фундації українознавства започатковано видання п'ятитомової англомовної словникової енциклопедії <span class="book">Encyclopedia of Ukraine</span>, базованої на гасловій частині <span class="book">Енциклопедії Українознавства.</span> Перші два томи зредагував [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимир Кубійович], решту три — професор Торонтського Університету [http://uk.wikipedia.org/wiki/Данило_Гузар-Струк Данило Струк (Гуcар-Струк)]. Видання завершено 1993 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>EU2</i>, '''1''', XV]]</span>
</div>

;1989
<div>
:У видавництві <span class="pub_house">Наукова думка</span> вийшов перший том нового академічного повного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] у дванадцяти томах. На сьогодні видано 3 томи, останній — 1991 р.
</div>

<div>
;11 лютого
:Установча конференція <span class="org">Товариства української мови ім. Тараса Шевченка,</span> метою якого проголошено <span class="cit">утвердження української мови в усіх ділянках суспільного життя.</span> Статут Товариства надруковано 2 березня в газеті <span class="book">Літературна Україна.</span>
</div>

<div>
;16 лютого
:В газеті <span class="book">Літературна Україна</span> надруковано проєкт <span class="doc">Програми Народного Руху України за перебудову.</span> Він містить вимогу <span class="cit">надати українській мові статус державної мови в УРСР.</span>
</div>

<div>
;21 жовтня
:Установчі збори відновили <span class="org">[[НТШ|Наукове Товариство ім. Шевченка]] у Львові.</span> Головою НТШ обрано Олега Романова. Відновлено випуск <span class="p_ed"> [[ЗНТШ|Записок НТШ]].</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#VNTSH|<i>Вісник НТШ. Ювілейний випуск</i>, 10-11]]</span>
</div>

<div>
;28 жовтня
:Верховна Рада УРСР ухвалила закон <span class="doc">[http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=8312-11 Про мови в Українській РСР].</span> Українській мові надано статус державної мови.
</div>

<div>
;14 листопада
:Затверджено <span class="book">Український правопис</span> 1989 року (п'яту редакцію правопису 1933 р.), оприлюднено 1990 р. Попри повернення деяких правил правопису 1928 року найпомітніше — повернення літери '''ґ'''), як зазначено в передмові, третє видання <span class="cit">є органічним продовженням першого (1946 р.) і другого (1960 р.).</span> Голова Орфографічної комісії АН УРСР [[Віталій Русанівський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr90|<i>Український правопис</i>. 3-е вид., 3-4]]</span>
</div>

;1990
<div class="backgr">
;24 квітня
:ВР СРСР ухвалила Закон <span class="doc">О языках народов СССР,</span> у четвертій статті якого записано, що <span class="cit">с учетом исторически сложившихся условий и в целях обеспечения общесоюзных задач русский язык признается на территории СССР официальным языком СССР и используется как средство межнационального общения.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zak_ja_SSsr|<i>Закон СССР ”О языках народов СССР”</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;16 липня
:Верховна Рада УРСР прийняла <span class="doc">Декларацію про державний суверенітет України</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 198]]
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 305]]</span>
</div>

;1991
<div class="backgr">
;17 січня
:Президія Верховної Ради УРСР затвердила постанову <span class="doc">Про статус Академії наук УРСР.</span> [[УАН|Академія]] отримала статус самоврядної організації.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 232]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;24 серпня
:Верховна Рада УРСР майже одноголосно (чотири голоси проти) прийняла <span class="doc">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Акт_проголошення_незалежності_України Акт проголошення незалежності України].</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 309]]</span>
</div>

<div>
;7 жовтня
:Президія [[УАН|НАН України]] заснувала на базі трьох відділів [[ІМ|Інституту мовознавства]] ім. О. Потебні [[ІУМ|Інститут української мови]]. Директором став Олександр Тараненко, від червня 1998 р. — [[Василь Німчук]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUM-10|<i>Інститутові української мови – 10 років</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1 грудня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнський_референдум_1991 Всеукраїнський референдум] підтвердив <span class="doc">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Акт_проголошення_незалежності_України Акт проголошення незалежності України].</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 309]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;7–8 грудня
:Беловезька зустріч керівників Білорусії, Росії та України констатувала припинення існування СССР. Підписано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біловезька_угода угоду] про створення [http://uk.wikipedia.org/wiki/Співдружність_Незалежних_Держав Співдружности Незалежних Держав].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України…</i>, 310]]</span>
</div>

;1992
<div class="backgr">
;24 серпня
:Загальні збори [[УАН|Академії наук]] затвердили новий статут АН України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 310]]</span>
</div>

<div>
;11 вересня
:У Києвському університеті відкрито перший в світі <span class="org">[http://linguist.univ.kiev.ua/museum/museum/index.html Лінгвістичний музей].</span> Засновник і збирач фонду — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Костянтин_Тищенко Костянтин Тищенко].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tyshch|Тищенко К. <i>Метатеорія мовознавства</i>, 342-350]]</span>
</div>

<div>
;22–25 вересня
:У Львові проведено Першу міжнародну конференція <span class="doc">Проблеми української науково-технічної термінології,</span> що стала регулярною. У вересні 2008 року відбулася десята конференція. Матеріяли цих конференцій див. на сайті Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології [http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_main.htm]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#I_UNTT|<i>I Міжн. наукова конференція ”Проблеми української науково-технічної термінології”</i>]]</span>
</div>

;1993
<div>
:[[НТШ]] у Львові почало перевидавати гаслову <span class="book">Енциклопедію Українознавства</span> (ЕУ-2). Останній 11 том (Доповнення і виправлення) видано 2003 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 2]] </span>
</div>

<div>
:У Києві вийшов друком перший англійсько-український термінологічний словник — <span class="book">Англо-український математичний словник</span> Р. Воронки, М. Кратка, Є. Мейнаровича та В. Павленка (близько 10 000 термінів). </div>
<div>
:Видано четверте, виправлене і доповнене, видання <span class="book">Українського правопису</span>, головним досягненням якого є виправлення помічених помилок третього видання й оновлення ілюстративного матеріялу. Потребу єдиного українського правопису воно не задовольняє. Голова Орфографічної комісії АН України [[Віталій Русанівський|В. Русанівський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr93|<i>Український правопис</i>. 4-е вид.]]</span>
</div>

<div>
;26 червня
:Учасники міжнародної конференції «Фізика в Україні» прийняли <span class="doc">[[Термінологічна правописна конвенція|Термінологічну правописну конвенцію]]</span>, де зроблено спробу унормувати правописні положення, що їх недостатньо чітко чи суперечливо подано в чинній редакції правопису. Конвенцію подано до Національної правописної комісії як пропозицію, що її підписали редактори провідних фізичних видань, працівники освітніх закладів тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#TerCon|<i> Термінологічна правописна конвенція</i>]]
:*[[Джерела#Shljakh|Кочерга О. <i> Деякі міркування про шляхи і манівці…</i>]]</span>
</div>

;1994
<div>
:Видано <span class="book">Орфографічний словник української мови</span> (120 000 слів). Словник є спробою допасувати словника 1975 р. до вимог третього видання правопису. </div>
<div>
:У Києві перевидано тритомову статейну <span class="book">Енциклопедію Українознавства</span> (ЕУ1).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', V-IX]]</span>
</div>

<div>
;8 червня
:Уряд України своєю постановою затвердив склад <span class="org">Національної правописної комісії.</span>
</div>

<div>
;19 липня
:Інавгураційна промова президента Леоніда Кучми. <span class="cit">Ближчим часом я маю намір запропонувати зміни до чинного законодавства з метою надання російській мові офіційного статусу при збереженні за українською мовою державного статусу.</span> Це речення спричинило вибухову активізацію сил, що протидіяли запровадженню та виконанню <span class="doc">Закону про мови</span>, і різкий відкат у вживанні української мови в державних установах та освітніх закладах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Qchmo|Кучма Л. <i>Інаугураційна промова</i>]]</span>
</div>

;1996
<div>
:У Києві видано двотомовий <span class="book">Англо-український словник</span> Миколи Балли (близько 120 000 слів).
</div>
<div>
;28 червня
:Верховна Рада України прийняла <span class="doc">Конституцію України.</span> Мовну політику держави визначає стаття 10. </div>
<div>
;<i>Стаття 10</i>

:<i>Державною мовою в Україні є українська мова. Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України. В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України. Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування. Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.</i>
</div>

;1999
<div>
:Восени надруковано <span class="book">Український правопис. Проєкт найновішої редакції</span>, керівник авторського колективу [[Василь Німчук]]. Наклад (100 прим.) було поширено серед фахівців з проханням надіслати зауваги. Трохи згодом [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/zmist.htm текст Проєкту] було виставлено в Інтернеті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPrN|<i> Український правопис. Проєкт найновішої редакції</i>]]</span>
</div>

;2000
<div>
:У Києві видано <span class="book">Енциклопедію української мови.</span> Друге видання здійснено 2004 року на замовлення Держкомітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціяльно значущих видань (це означає, що книжка не надійшла у продж; наклад за невідомими критеріями розподілено між "зацікавленими" посадовцями, бібліотеками і установами).
<div>
:<span class="org">Українське Біблійне Товариство</span> (засновано у червні 1991р.) видало <span class="book">Новий Заповіт.</span> Це частина нового повного перекладу Біблії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

==XXI сторіччя==

;2001
<div>
:У Києві видано <span class="book">Великий тлумачний словник сучасної української мови</span> за ред. В. Бусла (170 000 гасел).
</div>

<div>
;січень – лютий
:"'''Правописне божевілля'''" — масований наступ ЗМІ (переважно російськомовних) проти проєкту <span class="book">Найновішої редакції українського правопису</span>, що його мала розглядати Національна правописна комісія на засіданні, призначеному на 14 лютого. Обговорення припинено після того, як Президент оголосив річний мораторій на прийняття нового правопису.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Prav_bozh|Кулик В. <i>Правописне божевілля</i>]]
:*[[Джерела#Skynmo|<i>Скиньмо чужі правописні кайдани!</i>]]</span>
</div>

<div>
;24–27 червня
:Апостольський візит [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Павло_II Папи Римського Івана Павла II] в Україну. Протягом візиту в літургійних відправах, проповідях, благословеннях та виступах, трансльованих з Києва та Львова у понад 100 країн світу, Першоєрарх Католицької Церкви звертався до громадян України українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 29]]</span>
</div>

;2002
<div>
;19 лютого
:Кабінет міністрів України прийняв постанову 198 <span class="doc">Про Українську національну комісію з питань правопису,</span> згідно з якою iз складу комісії виведено багатьох відомих мовознавців, зокрема більшість авторів <span class="book">Проєкту найновішої редакції</span> та всіх закордонних членів комісії. Натомість до комісії залучено функціонерів високого рангу (немовознавців) та мовознавців, відомих своїм негативним ставленням до реформи правопису. <span class="cit">Постанову не надруковано, інформація про неї є лише на сайті Кабінету міністрів</span>
</div>

;2003
<div>
:Видано <span class="book">Український правопис, проект</span>, керівник авторського колективу [[Віталій Русанівський|В. Русанівський]]. Наклад — 75 примірників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPrRu|<i> Український правопис. Проeкт</i>. Київ, 2003]]</span>
</div>
[[Категорія:Хронологічні таблиці|1970]]

40-ві–60-ті роки XX ст.

2011-05-26T05:19:41Z

WikiSysop:

=Хронологічна таблиця — 40-ві–60-ті роки XX ст.=

;1940
<div>
:Надруковано для обговорення 50 примірників другого проєкту <span class="book">Українського правопису.</span> Його розробила Державна правописна комісія, що її від 1940 року очолив [[Микола Грунський|М. Грунський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…</i>, 1999, 269]]
:*[[Джерела#UkrPr40|<i>Український правопис</i>. 1940]] </span>
</div>

<div>
:Надруковано <span class="book">Російсько-український словник (Проект)</span>. За ред. [[Михайло Калинович|М. Калиновича]], [[Микола Грунський|М. Грунського]], [[Ілля Кириченко|І. Кириченко]]. Під час обговорення виникли істотні заперечення засад його побудови. Тому було створено спеціяльну комісію для редагування словника під головуванням урядовця з НКО Ф. Редька. До її складу введено й [[Агатангел Кримський|А. Кримського]]. Під час роботи комісії виявилося, що неможливо узгіднити супротивні підходи членів комісії до засад укладання словника. На знак протесту проти схвалених засад А. Кримський вийшов зі складу комісії, зазначивши в заяві (4.V.1941 р.), що комісія грубо втручається в норми української мови і створює <span class="cit">антинаукового і тенденційно-шкідливого "російсько-російського" словника</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KorR|Корогодський Р. <i>”Запротоколюйте мою заяву”</i>]]
:*[[Джерела#IM-75|<i>ІМ НАН України — 75…</i>, 32]]</span>
</div>

<div>
;14 січня
:На виконання ухваленого в листопаді 1939 р. рішення уряду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 УРСР] відбулися ліквідаційні збори [[НТШ]] у Львові (проти проголосував [[Роман Зубик]]). Наукові заклади НТШ реорганізовано у відповідні відділи [[УАН|АН УРСР]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 91]]</span>
</div>

<div>
;4 березня
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рада_Народних_Комісарів_УРСР РНК УРСР] <span class="doc">Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України.</span> Зокрема наказано: <span class="cit">В школах з неукраїнською мовою навчання запровадити <b>обов'язкове</b> вивчення української і російської мов, а в школах з українською мовою — вивчення російської мови.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, 1, 808]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;2 серпня
:Землі Північної Буковини і частина Бесарабії, де жили українці, увійшли до складу [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 УРСР].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 213]]</span>
</div>

;1941
<div>
:У Львові видано <span class="book">Правописний словник</span> [[Овсій Ізюмов|О. Ізюмова]] за ред. О. Панейка.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 409]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 2898]] </span>
</div>

<div>
:У Кракові видано <span class="book">Український правопис</span>, що упорядкував [[Іван Зілинський]] на основі правопису 1928 року. Розпорядженням Головного Відділу Науки та Навчання в Уряді [http://uk.wikipedia.org/wiki/Генеральна_губернія Генеральної Губернії] його було допущено до вжитку в школах з українською мовою навчання як єдиний дозволений правопис. Мав принаймні чотири видання (1941, 1942 і двічі 1943).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr43|І. Зелинський <i>Український правопис</i>]] </span>
</div>

<div>
:У Римі видано <span class="book">Українсько-італійський словник</span> (<span class="book">Vocabolario ukraino-italiano</span>) [[Євген Онацький|Євгена Онацького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 430]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]] </span>
</div>

<div>
:Словниковий Відділ [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського Наукового Інституту]] в Берліні видав <span class="book">Номенклятуру неорганічної хемії</span> [[Іван Горбачевський|Івана Горбачевського]], <span class="book">Українсько-німецький підручний словник</span> [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]] та інші словники.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;22 червня
:Напад Німеччини на Радянський Союз.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 217]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;29 червня
:Уряд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 УРСР] прийняв ухвалу про евакуацію [[УАН|АН УРСР]]. Центром евакуації стала Уфа.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 97]] </span></div>

<div>
:У внутрішньому дворі публічної бібліотеки [[УАН|АН УРСР]] спалено спецфонд — загинуло близько 100 тисяч книжок.
</div>

<div class="backgr">
;30 червня
:У Львові, на наступний день після відходу радянських частин, проголошено утворення самостійної Української держави. Провідників новопроголошеної держави ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Стецько_Ярослав Я. Стецька], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ребет_Лев Л. Ребета], Р. Ільницького) німецька влада заарештувала й відправила до Берліна, де до них приєднано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бандера_Степан С. Бандеру]. Від них вимагали відкликати Акт 30 червня, однак вони відмовилися це зробити. Після двох місяців слідства їх відправлено до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BD концентраційного табору Заксенгаузен].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 224-225]]</span>
</div>

;1942
<div>
:На початку німецької окупації України місцева українська адміністрація багато зробила в галузі культурного відродження: ремонтували й відкривали школи, почато написання нових підручників, влітку засновано 115 українських газет, відкрито <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> й кооперативи. Проте від початку зими 1941 р. було встановлено жорсткий окупаційний режим. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D1%85 Гауляйтер Еріх Кох], що очолив [http://uk.wikipedia.org/wiki/Райхскомісаріат_Україна рейхскомісаріят Україна], не гарантував місцевому населеню жодних прав, крім права релігії. Пригнічено все національне життя: усі громадські організації розпущено; закрито більшість драматичних театрів, хорів, опер. Із 115 газет у квітні 1942 р. лишилося 40. Усі школи понад четвертий клас закрито. Заборонено друкувати книжки та журнали.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 227-228]] </span>
</div>

<div>
:У Празі видано <span class="book">Український правопис і правописний словник</span> [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 363]]</span>
</div>

<div>
;травень
:У Києві створено комісію для перегляду українського правопису, що мала закінчити роботу у серпні. Повідомлення про це було надруковано в газеті ''Вінницькі вісті'' від 20.VII 1942 року. Див. [[Правописна комісія 1942 року]].
</div>

;1943
<div>
:Словниковий Відділ [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського Наукового Інституту в Берліні]] видає низку словників, зокрема <span class="book">Німецько-український технічний словник</span> [[Зенон Кузеля|З. Кузелі]] та І. Жуковського. У Ляйпцігу видано <span class="book">Українсько-німецький словник</span> З. Кузелі та [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]], що охопив майже 100 тис. слів. До словника введено цілком новий матеріял, зокрема найновішу термінологію.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 281]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 8, 3175]]</span>
</div>

<div>
;28 серпня
:У селищі Помірки під Харковом розглянуто, в основному схвалено й передано на затвердження Наркомові освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло П. Тичині] проєкт українського правопису Правописної комісії, яку від 1942 р. очолив акад. [[Леонід Булаховський|Л. Булаховський]]. Спроби повернути деякі правила правопису 1928 р. були невдалими.

:Український правопис ще сильніше наближено до російського. У засіданні, крім Наркома освіти та членів правописної комісії Л. Булаховського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим М. Рильського], брали участь Голова Ради Народних Комісарів УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита Н. Хрущов], Секретар ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Коротченко_Дем'ян_Сергійович Д. Коротченко], Голова Президії Верховної Ради УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гречуха_Михайло М. Гречуха], Заступник Голови Ради Народних Комісарів УРСР В. Старченко, Секретар ЦК КП(б)У з пропаганди К. Литвин, генерали та офіцери. [[Український правопис 1946 р. Передмова.#photo|Фотографія обговорення]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…</i>, 270]]
:*[[Джерела#UkrPr46|''Український правопис.'' 1946, 3-4]]</span>
</div>

;1944
<div class="backgr">
:Початок масових депортацій населення західних областей України. Протягом 1944–1950 рр. депортовано 140 тис. людей. Наймасовіша депортація відбулася 1947 року — 78 тис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 273]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Президія [[УАН|АН УРСР]] ухвалила постанову про відновлення роботи усіх установ АН УРСР, що існували до початку війни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 118]]</span>
</div>

;1945
<div>
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгородський_університет Ужгородський Університет].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3302-3303]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="edu">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УВАН Українську Вільну Академію Наук]</span> в Німеччині; пізніше переведено до Канади (1949), потім до США (1950).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 9, 3342-3343]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Тост [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] на честь російського народу: <span class="cit">Я хотел бы поднять тост за здоровье нашего Советского народа и, прежде всего, русского народа. Я пью, прежде всего, за здоровье русского народа потому, что он является наиболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в состав Советского Союза. Я поднимаю тост за здоровье русского народа потому, что он заслужил в этой войне общее признание, как руководящей силы Советского Союза среди всех народов нашей страны.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#VelRusNar|Панкратова А. <i>Великий русский народ</i>, 4]]</span>
</div>

<div>
;5 травня
:Народний комісар освіти акад. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло П. Тичина] підписав і, отже, надав чинности схваленій 1943 року новій (третій) редакціі правопису, що її почали разробляти 1938 року. У правописі 1945 року не відновлено жодного з вилучених правил 1928 р. Деякі елементи далі наближено до російського правопису, зокрема введено флексію <span class="cit">-і</span> в родовому відмінку однини іменників із <span class="cit">-ен</span>: <span class="cit">імені</span> замість <span class="cit">імени.</span> Перше видання цього правопису вийшло друком 1946 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…</i>, 1999, 270]]
:*[[Джерела#UkrPr46|<i>Український правопис</i>. 1946]]</span>
</div>

;1946
<div>
:Більшість високих шкіл України (крім мистецьких, педагогічних та медичних) підпорядковано новоствореному Міністерству Вищої Освіти СРСР, що керує вищими школами незалежно від адміністративної та господарської підпорядкованости їх в СРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 256]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3864]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;8–10 березня
:Майже через місяць після арешту всіх керівників [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]] на чолі з митрополитом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сліпий_Йосип Йосипом Сліпим], за дорученням [http://uk.wikipedia.org/wiki/НКВД НКВД] проведено [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_собор_1946 Львівський собор УГКЦ], де проголошено про її приєднання до Російської православної церкви.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 273]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;26 липня
:ЦК ВКП(б) ухвалив постанову <span class="doc">Про підготовку, добір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в українській партійній організації.</span> ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] звинувачено, зокрема, в недостатній увазі до добору й ідеологічно-політичного виховання кадрів у галузі науки, літератури й мистецтва, <span class="cit">де знайшла притулок ворожа буржуазно-націоналістична ідеологія</span>. Почато нову хвилю терору проти української інтелігенції.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 270]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;14 серпня
:Постанова ЦК ВКП(б) <span class="doc">О журналах "''Звезда''" и "''Ленинград''".</span> Початок "ждановщины" (за ім'ям її головного виконавця — голови відділу агітації й пропаганди А. Жданова), що мала на меті виключити з підрадянського інтелектуального життя будь-які прояви прозахідних культурних впливів та лібералізму, незалежного від партійної лінії думки. Мішенями стали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ахматова_Анна Анна Ахматова], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Зощенко_Михайло Міхаїл Зощенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шостакович_Дмитро Дмітрій Шостакович]. У республіках до стандартних звинувачень у формалізмі, відхиленні від марксизму-ленінізму, захопленні Заходом тощо обов'язково додано ще одне: ідеалізація національного минулого.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 270]]</span>
</div>

<div>
;15–17 серпня
:Серпневий пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] ухвалив постанову <span class="doc">Про рішення ЦК ВКП(б) по звіту ЦК КП(б)У "Про підготовку, добір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в Українській партійній організації"</span>, де вимагає <span class="cit">посилити боротьбу на ідеологічному фронті… проти всяких проявів ворожої нам буржуазно-націоналістичної ідeології… Організувати роботу по написанню справді наукової історії України і української літератури і вжити заходів до корінного поліпшення роботи інститутів суспільних наук [[УАН|Академії наук УРСР]].</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk_77|<i>Комуністична партія України в резолюціях … 1976 – 1977</i>, '''2''', 162-163]]</span>
</div>

<div>
:Протягом серпня — жовтня ухвалено низку постанов, спрямованих на дальше російщення та цілковите підпорядкування культури партійному апаратові: <span class="doc">Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у <em class="book">Нарисі історії української літератури</em></span> (24 серпня), <span class="doc">Про журнал "Перець"</span> (19 вересня), <span class="doc">Про журнал "Вітчизна"</span> (1 жовтня), <span class="doc">Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення</span> (20 жовтня). Слідом за породженою партійними резолюціями хвилею <span class="cit">критики і самокритики</span> в пресі та на зборах в наукових і культурних інституціях, протягом 1946–1947 рр. відбулися масові арешти науковців, літераторів, діячів культури (близько 10 тис. осіб).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 270]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;осінь
:Початок голоду 1946–1947 рр. Після доповіді про голод в Україні, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита М. Хрущова] звільнено з посади першого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Від березня до грудня 1947 року першим секретарем був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазар Кагановіч].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 272]]</span>
</div>

<div>
;1 грудня
:Запроваджено новий <span class="book">Український правопис</span>, наближений до російського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…</i>, 1999, 269-270]]
:*[[Джерела#UkrPr46|<i>Український правопис. 1946</i>]]</span>
</div>

;1947
<div class="backgr">
:Головою Агітпропу (згодом секретарем ЦК з ідеології) стає Міхаїл Суслов. Був головним ідеологічним цензором і провідником політики російщення народів СРСР до кінця життя (1982 р.). Саме він створив псевдопоняття <span class="cit">новая историческая общность — советский народ.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 271]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;березень-липень
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Операція Вісла Операція "Вісла"]. Комуністичний уряд Польщі вирішив <span class="cit">остаточно розв'язати українську проблему в Польщі.</span> З етнічних українських земель (Холмщина, Посяння, Лемківщина) на захід Польщі депортовано 150 тисяч українців. У місцях переселення в кожному населеному пункті кількість українців не повинна була перевищувати 10%.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 275]]</span>
</div>

<div>
;15 вересня
:Видано <span class="doc">Наказ начальника Головного управління у справах літератури та видавництв при Раді Міністрів Української РСР</span> #26, що надавав чинности виданому для службового користування <span class="book">Зведеному алфавітному списку книжок, що ввійшли до наказів Головліту Української РСР на вилучення та списання в макулатуру з бібліотек громадського користування за період з 1937 до 1 липня 1947 р. включно.</span> На перший сторінці надруковано сам наказ, де у п'ятому параграфі сказано: <span class="cit">Особи, що загублять даний зведений список, підлягають притягненню до судової відповідальності.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok| Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб…</i>, 71]]</span>
</div>

;1948
<div>
:У Києві вийшов друком <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (80 тис. слів). Його готував [[ІМ|Інститут мовознавства]], редактори [[Михайло Калинович|М. Калинович]], [[Леонід Булаховський|Л. Булаховський]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим|М. Рильський]. Перевидано 1955 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>
</div>

<div>
:Видавництво <span class="pub_house">Радянська школа</span> видало <span class="book">Орфографічний словник української мови</span> [[Ілля Кириченко|І. Кириченка]] для середніх шкіл (понад 20 000 слів). За браком великого правописного словника мав великий попит, був перевиданий двадцять один раз, востаннє — 1977 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 410]]</span>
</div>

;1949
<div>
:У Мюнхені — Сарселі започатковано видання статейної <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (Загальна частина, ЕУ-1) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича] та [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XII]]</span>
</div>

<div>
;25–28 січнь
:XVI з'їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Закликано викорінити <span class="cit">у творчості деяких працівників науки, літератури та мистецтва … пережитки українського буржуазного націоналізму, безрідного космополітизму та низькопоклонства перед гнилою культурою буржуазного Заходу.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях…</i>, '''2''', 251]]</span>
</div>

;1950
<div class="backgr">
;5 березня
:У бою з частинами [http://uk.wikipedia.org/wiki/НКВД НКВД] загинув головнокомандувач [http://uk.wikipedia.org/wiki/УПА УПА] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шухевич_Роман Роман Шухевич]. Збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до травня 1954 року. Деякі невеликі частини діяли ще довше, до кінця 50-х років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 276]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;28 червня
:Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про стан і заходи поліпшення політичної і виховної роботи комсомольських організацій серед міської і сільської молоді УРСР.</span> Висловлено стурбованість, що <span class="cit" id="L1">у школах західних областей ще недостатньо роз'яснюється учням величезне піклування Комуністичної партії та Радянського уряду про соціалістичну перебудову цих областей, про поліпшення життя трудящих. Партійні і комсомольські організації не провадять необхідної роботи серед батьків з питань комуністичного виховання дітей, мало залучаються вчителі, лікарі до читання лекцій, проведення бесід з батьками. В багатьох школах досі не створені комсомольські і піонерські організації.</span> Поставлено вимогу <span class="cit">посилити лекційну пропаганду серед молоді західних областей, зробити її гострішою і дійовою в боротьбі проти окремих проявів буржуазної ідеології, проти залишків українських буржуазних націоналістів... Вести рішучу боротьбу проти окремих проявів аполітичності, безідейності і раболіпства перед іноземщиною, проти українського буржуазного націоналізму і космополітизму.</span> Поставлено вимогу <span class="cit">посилити лекційну пропаганду серед молодізахідних областей, зробити її гострішою і дійовою в боротьбі проти окремих проявів буржуазної ідеології, проти залишків українських буржуазних націоналістів… Вести рішучу боротьбу проти окремих проявів аполітичності, безідейності і раболіпства перед іноземщиною, проти українського буржуазного націоналізму і космополітизму.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях…</i>, '''2''', 339-336, 346]]</span>
</div>

;1951
<div>
;2 липня
:Після Днів української культури в Москві (15–25 червня) в московській газеті <span class="book">Правда</span> надруковано погромну редакційну статтю <span class="book">Проти націоналістичних ухилів в українській літературі</span> (різка критика вірша [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сосюра_Володимир В. Сосюри] <span class="cit">Любіть Україну</span> та лібрето опери <span class="cit">Богдан Хмельницький</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корнійчук_Олександр О. Корнійчука] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Василевська_Ванда В. Василевської]).
</div>

<div class="backgr">
;листопад
:Пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У], присвячений ідеологічній роботі. Засуджено ідеологічні помилки у творчості українських письменників, вирішено тотально перевірити всіх українських комуністів (до вересня 1952 року було "вичищено" 3% складу КП(б)У). Розгорнуто ідеологічну кампанію, протягом лише 1951 року прочитано 25 тис. лекцій, що їх примусово відвідали 7,7 млн. чоловік. Головні теми: <span class="book">Великий російський народ — провідна нація СССР</span> та <span class="book">Українські буржуазні націоналісти — смертельні вороги українського народу.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 271]]</span>
</div>

;1953
<div>
:У Києві започатковано видання шеститомового академічного <span class="book">Українсько-російського словника</span> за редакцією [[Ілля Кириченко|І. Кириченка]] (близько 122 тис. слів). Останній том вийшов друком 1963 р. Українську частину словника насичено російськими словами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;5 березня
:Помер [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін].</span>
</div>

<div class="backgr">
;грудень
:Оприлюднено підготовані за вказівкою Суслова <span class="book">Тезисы к 300-летию воссоединения Украины с Россией.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Apanov|Апанович О. <i>Україно-Російський договір 1654 р.…</i>]]</span>
</div>

;1955
<div>
:У Києві вийшов друком розширений варіянт <span class="book">Орфографічного словника української мови</span> [[Ілля Кириченко|І. Кириченка]] (близько 40 000 слів). Перевидано з відповідними поправками після затвердження правопису 1960 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 410]] </span>
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Французько-український словник</span> О. Андрієвської та Л. Яворовської (близько 50 000 слів).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279, 430]] </span>
</div>

<div>
:У Сарселі започатковано видання гаслової <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (ЕУ-2) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', X-XVI, 1-6]]</span>
</div>

<div>
;9 лютого
:Утворено міністерство Вищої Освіти УРСР, що координує свою працю з перетвореним на союзно-республіканське Міністерством Вищої Освіти СРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 256]]</span>
</div>

;1956
<div>
;20 серпня
:Рада міністрів СРСР і ЦК КПРС затвердили постанову про повноваження Вищої Атестаційної Комісії (ВАК).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nauch-kadr|<i>Научные кадры в СССР. Сборник документов…</i>, 167-170]]</span>
</div>

;1957
<div>
:Створено Словникову комісію АН УРСР (голова — акад. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Штокало_Йосип Й. Штокало]). Сформовано авторські колективи, що видали протягом 1959–1972 рр. 23 російсько-українські термінологічні словники (обсягом від 8 до 30 тисяч термінів) з точних, природничих та технічних наук.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#RUFS|<i>Російсько-український фізичний словник</i>, 5-6]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 243]] </span>
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Українсько-англійський словник</span> [[Михайло Подвезько|Михайла Подвезька]] (близько 60 000 слів).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]] </span>
</div>

<div>
:В Аргентині почато видання восьмитомової <span class="book">[[Українська мала енциклопедія|Української Малої Енциклопедії]]</span> єдиного автора — [[Євген Онацький|Євгена Онацького]] (видання завершено 1967 року). Наклад — 1000 примірників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3367]]</span>
</div>

<div>
;18 грудня
:Постановою ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР <span class="book">Про видання Української Радянської Енциклопедії</span> відновлено видавництво <span class="pub_house">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УРЕ УРЕ]</span>, ліквідоване 1934 року, під новою назвою <span class="pub_house">Головна редакція Української Радянської Енциклопедії.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#URES|<i>УРЕС</i>, '''1''', 423]]
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 285]]</span>
</div>

;1958
<div>
:Започатковано видання <span class="book">Української Радянської Енциклопедії</span> у 17 тт., головний редактор — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бажан_Микола Mикола Бажан]. Видання завершено 1965 року. Великою мірою це видання було спричинене енциклопедичною діяльністю діяспори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XVI]]</span>
</div>

<div>
:Почато видання двотомового <span class="book">Польсько-українського словника</span> за редакцією [[Лукія Гумецька|Л. Гумецької]] (близько 100 000 слів). Видання завершене 1960 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>
</div>

<div>
:Утворено <span class="org">Термінологічну Комісію НТШ в Америці.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 9]]</span>
</div>

;16 листопада
<div>
:Тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні.</span> Стаття 19 проголошувала необов'язковість вивчення мов союзних республік у школах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти…</i>, 254-255]]</span>
</div>

<div>
;22–25 грудня
:На сесії Верховної Ради СРСР представники Білорусії, України, Молдавії, Латвії, Литви, Естонії, Грузії, Вірменії, Азербайджану і Киргизії виступили проти положення тез і боронили обов'язковість вивчення в усіх школах місцевої мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zas-WS|<i>Заседания ВС СССР. Стенографический отчет…</i>, 291-440]]</span>
</div>

<div>
;22 грудня
:У газеті <span class="book">Правда</span> виступили [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим Максим Рильский] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бажан_Микола Микола Бажан], обґрунтовуючи потребу обов'язкового вивчення і російської, і української мов.
</div>

<div>
;24 грудня
:Сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні.</span> Питання про необов'язковість вивчення мов союзних республік у школі залишено на розгляд республіканських рад. Цей пункт не був прийнятий лише в Азербайджані та Латвії. Після жорстких чисток партійних та урядових апаратів цей пункт прийняли й там.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 281-282]]
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти…</i>, 255]]</span>
</div>

;1959
<div>
:Вперше після 1936 року видано кілька термінологічних словників. Це російсько-українські словники, що їх підготувала словникова комісія [[УАН|АН УРСР]]: фізичний, геологічний, гірничий, з машинознавства та машинобудування.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>]]</span>
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Словник наголосів української літературної мови</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Погрібний_Анатолій_Григорович М. Погрібного] за ред. І. Варченка (близько 50 000 слів). Друге видання (1964 р.) містило 52 тис. слів. За браком орфографічних словників, цим словником часто користовувался замість правописного.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 280, 411]]</span>
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Німецько-український словник</span> В. Лещинської та інш. (близько 50 тис. слів).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span>
</div>

<div>
;17 квітня
:Сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР.</span> <span class="cit">С т а т т я 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР. якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів.</span> Тобто вивчення української мови в школах оголошено необов'язковим. На "вимогу батьків і дітей" зменшенно кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови й літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах.
</div>

<div>
:Закон провадив і реформу освіти. Семирічки та десятирічки перетворено на восьмирічні (обов'язкові) та одиннадцятирічні загальноосвітні політехнічні школи з виробничою підготовкою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, '''2''', 517]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;22 травня
:Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Завдання партійних організацій України по посиленню масово-політичної роботи серед трудящих.</span> Партійні організації <span class="cit"> в умовах розгорнутого комуністичного будівництва, коли зближення і взаємодопомога соціалістичних націй і народностей набирають винятково широкого розмаху</span>, забов'язано насамперед провадити роботу <span class="cit">по інтернаціональному вихованню трудящих, по вихованню в них безмежної любові до великого російського народу і всіх народів нашої Батьківщини.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk_77|<i>Комуністична партія України в резолюціях …
1976 – 1977</i>, '''2''', 539-540]]</span>
</div>

<div>
;25–29 травня
:У Москві відбулася Всесоюзна термінологічна нарада. В її рекомендаціях проголошено <span class="cit">принцип минимального расхождения в соответствующих терминах между литературными языками народов СССР.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Vopr_term|<i>Вопросы терминологии…</i>, 227]]</span>
</div>

<div>
;вересень
:У харківському журналі <span class="book">Прапор</span> почато публікацію <span class="book">Російсько-українського словника сталих виразів</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вирган_Іван Івана Виргана] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пилинська_Марія Марії Пилинської]. Публікацію завершено у жовтні 1971 року. Окремим виданням словника видано в Харкові 2000 р. (близько 50 тис. слів).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span>
</div>

;1960
<div class="backgr">
;9 січня
:Постанова пленуму ЦК КПРС <span class="doc">Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах.</span> Головним завданням визначено <span class="cit">строго враховувати в пропагандистській роботі національні особливості різних верств населення нашої країни, зробивши головний упор на інтернаціональне виховання трудящих, на дальше зміцнення дружби народів, на неухильне зближення і всебічне взаємне збагачення соціалістичних націй. Необхідно вести непримиренну боротьбу проти проявів буржуазного націоналізму, тенденцій до ідеалізації і затушовування соціальних суперечностей минулого, до перекручування справжньої історії тієї або іншої нації та її взаємовідносин з іншими народами СРСР, проти окремих проявів національної замкненості і винятковості.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, '''2''', 558-566]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;27 квітня
:Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] <span class="doc">Про стан ідеологічної роботи на Україні та заходи до її поліпшення.</span> <span class="cit">Одним з найважливіших завдань партійних організацій є інтернаціональне виховання трудящих України, виховання їх в дусі любові і глибокої поваги до великого російського народу і всіх братніх народів Радянського Союзу. Вся ідеологічна робота повинна сприяти дальшому зміцненню дружби народів, зближенню соціалістичних націй. Необхідно вести непримиренну боротьбу проти аполітичності, націоналізму і космополітизму, проти розтлінної буржуазної ідеології, особливо українського буржуазного націоналізму… Партійним комітетам встановити постійний контроль за діяльністю видавництв і книготоргівельних організацій, за ідейним і художнім рівнем друкованої продукції…</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk_77|<i>Комуністична партія України в резолюціях …
1976 – 1977</i>, '''2''', 668-669]]</span>
</div>

;1961
<div>
:Набув чинности <span class="book">Український правопис</span> 1960-1961 рр. (четверта редакція), де " українські правила наближено до <span class="book">Правил русской орфографии и пунктуации</span>, що вийшли друком 1956 р." Голова комісії [[Леонід Булаховський|Л. Булаховський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr60|<i>Український правопис</i>. 2-е вид., 3-4]]</span>
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Російсько-український технічний словник</span> М. Матійка та ін., перший термінологічний словник досить великого обсягу (близько 80 000 термінів) від часів погрому [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>
</div>

<div>
:Відбувся <span class="meeting">Світовий Конґрес Вільної Української Науки</span> в Нью-Йорку і Торонті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1891]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17–31 жовтня
:ХХІІ зїзд КПРС. Прийнято нову програму КПРС. Проголошено політику <span class="cit">злиття націй</span>, що призвела до дальшої русифікації союзних республік. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита Хрущов] у своїй промові вперше проголосив про формування радянського народу: … <span class="cit">в СРСР склалася нова історична спільність людей різних національностей, які мають спільні характерні риси, — <b>радянський народ</b>. Вони мають спільну соціалістичну Батьківщину — СРСР, спільну економічну базу — соціалістичне господарство, спільну соціально-класову структуру, спільний світогляд — марксизм-ленінізм, спільну мету — побудову комунізму, багато спільних рис у духовному обличчі, в психології.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#XXII|XXII з'їзд КПРС.]]</span>
</div>

<div>
:Ця формула набула офіційної сили після того, як її надрукували в тезах ЦК КПСС до 100-річчя народження [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лєнін Лєніна] (1970) та виголосив у доповіді на XXIV з'їзді КПСС (1971) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брежнєв_Леонід Л. Брєжнєв].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 286]]</span>
</div>

;1962
<div>
:Почато видання першого українського етимологічного словника [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]] <span class="book"> An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language.</span> Словник доведено до літери Ж (останній, 16-й випуск вийшов 1977 р., окремою книжкою (випуски 12–16) — 1978 р.). Словник перевидано 1980 – 1982 рр. У новому виданні додано низку матеріялів на решту літер.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 162, 281, 525]]</span>
</div>

<div>
:Надруковано повний переклад <span class="book">Біблії</span>, що його зробив протягом 1921–1940 рр. видатний український лінгвіст [[Іван Огієнко|Іван Огієнко]] (від 1943 — митрополит Іларіон).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;11 серпня
:Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] <span class="doc">Про завдання партійних організацій України по дальшому посиленню ідеологічної роботи в світлі рішень XXII з'їзду КПРС.</span> Підкреслено, що <span class="cit">при проведенні ідеологічної роботи необхідно всіма засобами підкреслювати новий етап у розвитку національних відносин в СРСР, який характеризується дальшим зближенням націй і досягненням їх повної єдності. Партійні організації повинні рішуче виступати проти тенденцій до національної обмеженості і винятковості, проти консервативних традицій і звичаїв, проти будь-яких пережитків українського буржуазного націоналізму.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях…</i>, '''2''', 727]]</span>
</div>

;1963
<div>
:У Києві видано <span class="book">Українсько-французький словник</span> О. Андрієвської та Л. Яворовської (близько 50 000 слів).
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279, 430]]
</div>

<div>
:Почато видання повного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] у 6-ти томах. Видання завершено 1964 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3821]]</span>
</div>

<div>
:Торонтський університет започаткував видання великого енциклопедичного довідника про Україну англійською мовою <span class="book">Ukraine. A Concise Encyclopedia,</span> базованого на статейній частині <span class="book">Енциклопедії Українознавства.</span> Видання завершено 1971 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XI]]</span>
</div>

<div>
:Кардинал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сліпий_Йосип Йосип Сліпий] заснував <span class="edu"> Український Католицький Університет ім. Папи Климентія</span> у Римі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3425-3426]]</span>
</div>

<div>
:У Римі вийшло друком <span class="book">Святе Письмо</span> в перекладі отця-василіянина [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хоменко_Іван_(священик) Івана Хоменка].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

<div>
;11–15 лютого
:Конференція з питань культури української мови в Києві, де більшість учасників вимагали визнати українську мову урядовою в шкільництві і в державних та громадських установах. Див. [[Текст статті „Доля рідної мови"]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 214]]
:*[[Джерела#Porkh|Порхун Д. <i>Доля рідної мови</i>]]</span>
</div>

<div>
;23 травня
:ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] і Рада міністрів УРСР прийняли постанову <span class="doc">Про заходи по поліпшенню діяльності Академії наук УРСР</span>, якою [УАН|АН УРСР] підпорядковано АН СРСР. Підстава — постанова ЦК КПРС і Совміну СРСР <span class="doc">Про заходи по поліпшенню діяльності Академії наук СРСР та академій союзних республік.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 214]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;липень
:Першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] стає [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шелест_Петро Петро Шелест].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 283]]</span>
</div>

<div>
;13 червня
:Загальні збори [[УАН|АН УРСР]] прийняли новий <span class="doc">Статут Академії наук УРСР</span>. Академію підпорядковано безпосередньо Раді Міністрів [http://uk.wikipedia.org/wiki/УРСР УРСР] та Президії АН СРСР. Рада Міністрів УРСР затвердила його 17 серпня 1963 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 181, 287]]</span>
</div>

;1964
<div>
;24 – 26 травня
:Пожежа в Публічній бібліотеці АН УРСР. Найбільше постраждав відділ <q class="nm">Україніка". Згоріло близько 500 000 томів. Частину вдалося відновити за рахунок обмінно-резервного фонду. Однак близько 50 тис. томів (архівні українські документи, кілька рукописних середньовічних книжок, перші примірники українських часописів, багато раритетів українською мовою) втрачено безповоротно. Палія Погружальського визнали "сумашедшим" та відправили з України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok2|Білокінь С. <i> Пожежі київської Публічної бібліотеки…</i>]</span>
</div>

<div>
:Майже одночасно горіли бібліотеки в Ашгабаді та Самарканді.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 283]]</span>
</div>

;1965
<div>
:Згідно з повідомленнями <span class="cit">самвидаву</span>, міністр освіти УРСР Ю. Даденков готував республіканську реформу, що передбачала надавати перевагу під час вступу до вищих навчальних закладів абітурієнтам, що добре знають українську мову; викладання всіх суспільних наук перевести на українську мову; українська мова мала стати мовою діловодства; наукові журнали, підручники й посібники мали друкувати українською мовою тощо. Реформу Даденкова зупинила <span class="cit">директива з Москви.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 284]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;11 січня
:Похорон [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сосюра_Володимир Володимира Сосюри]. Промова [http://uk.wikipedia.org/wiki/Малишко_Андрій Андрія Малишка].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Koljaska|Коляска І. В. <i>Освіта в Радянській Україні</i>, 198-200]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;серпень - вереснь
:Хвиля арештів української інтелігенції. Заарештовано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Світличний_Іван Івана Світличного], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Косів_Михайло Михайла Косова], братів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Горинь_Михайло Михайла] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Горинь_Богдан Богдана] Горинів. На захист заарештованих виступили письменники [http://uk.wikipedia.org/wiki/Стельмах_Михайло Михайло Стельмах] (депутат ВР СРСР), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Малишко_Андрій Андрій Малишко] (депутат ВР УРСР), композитор [http://uk.wikipedia.org/wiki/Майборода_Георгій Георгій Майборода], авіаконструктор [http://uk.wikipedia.org/wiki/Антонов_Олег Олег Антонов], кінорежисер [http://uk.wikipedia.org/wiki/Параджанов_Сергій Сергій Параджанов] та інші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 285]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;4 вересня
:Громадянський протест проти політичних арештів на прем'єрі кінофільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна".
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 285]]</span>
</div>

<div>
;вереснь - грудень
:Іван Дзюба написав книжку <span class="book">Інтернаціоналізм чи русіфікація?.</span> В грудні він передав її [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шелест_Петро Шелестові] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Щербицький_Володимир Щербицькому] разом з листом протесту проти політичних арештів діячів української культури. Книжку розповсюджували самвидавом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 285]]</span>
</div>

;1966
<div>
:Видавництво <span class="pub_house">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УРЕ УРЕ]</span> започаткувало перше видання <span class="book">Українського радянського енциклопедичного словника</span> у трьох томах, завершено 1968 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3386]] </span>
</div>

<div>
:Створено <span class="org">Український Термінологічний Центр Америки</span>, що є, згідно зі статутом, автономною клітиною [[НТШ]]-А та [http://uk.wikipedia.org/wiki/УВАН УВАН]. Перший голова — В. Давиденко, протягом 1978–1992 рр. — [[Анатоль Вовк]]; нині — Орест Попович.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 9]]</span>
</div>

<div>
;4 серпня
:Проголошено створення союзно-республіканського міністерства освіти СРСР (<span class="book">Правда</span>, 4 августа 1966).
</div>

<div>
;9 серпня
:Президія Верховної Ради УРСР схвалила постанову про перетворення міністерства освіти з республіканського на союзно-республіканське (<span class="book">Радянська Україна</span>, 9 серпня 1966).
</div>

;1968
<div>
:У Києві вийшов тритомовий <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (близько 120 000 слів).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>
</div>

<div>
:Створено першу <span class="org">катедру українознавства</span> при [http://uk.wikipedia.org/wikiГарвардський_університет Гарвардському університеті] (США).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3323]]</span>
</div>

<div>
:В Австралії видано <span class="book">Український правописний словник</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нитченко_Дмитро Дмитра Нитченка (Чуба)]. Друге видання, під назвою <span class="book">Український ортографічний словник</span>, — 1985 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 661]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;квітень
:Лист 139 діячів науки, літератури, мистецтва, робітників та студентів з протестом проти репресій і закритих судів, що відбулися в Україні протягом 1965–1966 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holuben|Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 506-510]]</span>
</div>

<div>
;26 листопада та 14 грудня
:Пожежі в Георгіївській церкві Видубецького монастиря в Києві, де перебували на зберіганні обмінно-резервні фонди Центральної Наукової бібліотеки АН УРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok2|Білокінь С. <i> Пожежі київської Публічної бібліотеки…</i>]]</span>
</div>
[[Категорія:Хронологічні таблиці|1940]]

30-ті рр. XX ст.

2011-05-26T05:19:13Z

WikiSysop:

==Хронологічна таблиця — 30-ті рр. XX ст.==

;1930
<div>
:Видано <span class="book">Правописний словник</span> [[Григорій Голоскевич|Г. Голоскевича]] (40 000 слів). Передруковано у Нью-Йорку 1952 і 1962 рр. та у Львові 1994 р. Див. [[Правописні словники 1917 — 1948 рр.]].
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Правописний словник та правила правопису й розділових знаків</span> [[Григорій Сабалдир|Г. Сабалдиря]] (25 тис. слів). Див. [[Правописні словники 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
:У Львові започатковано видання <span class="book">[[Українська Загальна Енциклопедія|Української Загальної Енциклопедії]]</span> в 3 томах за ред. [[Іван Раковський|І. Раковського]]. Останній том видано 1935 року.
</div>

<div>
:Започатковано видання <span class="book">[[Історичний словник українського язика|Історичного словника українського язика]]</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]] (вийшли друком два зошити (А-Ж), припинено 1932 р.). Цей словник є одним з джерел <span class="book">[[ЕСУМ|Етимологічного словника української мови]]</span> (видання почато 1982 р, досі не завершено). Див. [[Словники інших типів 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступні томи серії <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>: <span class="book">Словник ділової мови. Термінологія та фразеологія</span>, XVII том. — <span class="book">Словник економічної термінології</span>, XVIII том. — <span class="book">Словник будівельної термінології</span>, XIX том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Мірництво</span>, XX том. — <span class="book">Словник музичної термінології.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Більшість професійних шкіл підпорядковано комісаріятам у Москві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 10, 3864]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">[[Український Науковий Інститут у Варшаві|Український Науковий Інститут]]</span> у Варшаві. Діяв до 1939 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 9, 3434]] </span>
</div>

<div>
:В Ужгороді створено <span class="org">[[Учительська Громада Підкарпатської Руси|Учительське Товариство Підкарпатської Руси]].</span> Діяло до 1939 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 9, 3474-3475]] </span>
</div>

<div>
;перша половина року
:У першому числі журналу <span class="book">Прапор марксизму</span> вміщено статтю [[Наум Каганович|Наума Кагановича]] <span class="book">Проти "народництва" в мовознавстві (Куди йде українська літературна мова?).</span> Стаття започаткувала кампанію проти <span class="cit">шкідництва на мовному фронті</span>, що її провадили переважно політики, зокрема [http://uk.wikipedia.org/wiki/Постишев_Павло Постишев], Затонський ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]) та найактивніший з усіх [[Андрій Хвиля]] (Олінтер) (понад десять виступів).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 186]]</span>
</div>

<div>
;28–29 січня
:У Києві надзвичайний церковний собор злікідував [[УАПЦ|Українську Автокефальну Православну Церкву]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 378]]</span>
</div>

<div>
;7 березня
:Президія [[ВУАН]] прийняла ухвалу про реформу мовних установ. Зліквідовано [[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]], комісії: [[Комісія для складання Словника української живої мови|для складання словника живої української мови]], [[Комісія для складання історичного Словника української мови|історичного словника української мови]], етимологічного словника, нормативної граматики української мови, діалектологічну, історії української мови. На їхніх залишках створено [[ІМ|Науково-Дослідчий Інститут Мовознавства]]. Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рада_Народних_Комісарів_УСРР Раднаркому] від 1 серпня 1930 р. до нього зараховано київську та харківську науково-дослідчі катедри мовознавства і дніпропетровську мовознавчу секцію. До нового інституту після чисток потрапила лише половина старого складу. Директором новоствореного інституту призначено [[Григорій Ткаченко|Г. Ткаченка]] (перебував на посаді протягом короткого часу), потім [[Наум Каганович|Наума Кагановича]] (до 1937 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 206-207]]
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 74]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 188]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;9 березня- 13 квітня
:Процес "[[СВУ|Спілки Визволення України]]", перший з низки антиукраїнських процесів: "Український національний центр" (1932), "Українська військова організація" (1933), "Об’єднання українських націоналістів" (1934), "Контрреволюційна боротьбистська організація" (1935, 1937), "Українська контрреволюційна націоналістична організація" (1936) тощо. У цих справах проходили не лише представники української інтелігенції, тобто провідна рушійна сила українізації, а й партійні та державні керівники, що були її ворогами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 813-814]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;27 червня
:Виступ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] на XVІ з’їзді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 ВКП(б)] з промовою, що дає тлумачення "теорії" [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ленін Леніна] про злиття націй. <span class="cit">Треба дати національним культурам розвинутись і розгорнутися, виявивши всі свої потенції, щоб створити умови для злиття їх в одну спільну культуру з однією спільною мовою. Розквіт національних формою і соціалістичних змістом культур в умовах диктатури пролетаріату в одній країні для злиття їх в одну спільну соціалістичну (і формою і змістом) культуру з однією спільною мовою, коли пролетаріат переможе в усьому світі і соціалізм увійде в побут — в цьому саме й полягає діялектичність ленінської постави питання про національну культуру</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JosjaproU|Сталін Й. <i>Статті і промови про Україну</i>, 204]]</span>
</div>

<div>
;14 серпня
:У Москві ЦИК та СНК СССР ухвалили постанову про обов’язкове загальне початкове навчання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 380]]</span>
</div>

<div>
;осінь
:"[http://uk.wikipedia.org/wiki/Пацифікація_у_Галичині_(1930) Пацифікація]." Масові репресії польського уряду ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Пілсудський Ю. Пілсудський] — прем’єр-міністр, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Славой-Складковський Ф. Савой-Складовський] — міністр внутрішніх справ) щодо українського населення Галичини. Масові арешти активістів українських організацій і установ, ліквідація філій <span class="org">[[Просвіта|Просвіт]]</span>, молодіжних організацій. Почалося згортання української шкільної освіти, зокрема закрито українські [[Гімназії|гімназії]] в Тернополі, Рогатині, Станіславі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 559-560]]</span>
</div>

<div>
;4 грудня
:Відбулося засідання <span class="edu">Редакційного бюра [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%95 УРЕ]</span>, де вироблено засади укладання енциклопедії. Ухвалено видавати <span class="p_ed">Бюлетень УРЕ</span> для обговорення структури, мовного оформлення, співвідношення окремих частин енциклопедії (вийшло 3 числа).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#B_URE|<i>Бюлетень УРЕ</i>, '''1''', 1-14]]</span>
</div>

<div>
:Видання <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%95 УРЕ]</span> плановано обсягом "40 томів по 60 авторських аркушів у кожному томі. Вихід першого тому <span class="book">УРЕ</span> накреслено на травень 1932 року і останнього на кінець 1938 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#B_URE|<i>Бюлетень УРЕ</i>, '''1''', 45]]</span>
</div>

;1931
<div>
:У Харкові видано <span class="book">Правописний словник</span>[[Овсій Ізюмов|О. Ізюмова]] (60 тис. слів). Друге видання за редакцією О. Панейка — у Львові 1941 р., без прізвища автора. Див. [[Правописні словники 1917 — 1948 рр.]].
</div>

<div>
:Видано <span class="book">Підвищений курс української мови</span> — детальний огляд нової української літературної мови. Автори курсу — колектив харківських мовознавців, редактор — [[Леонід Булаховський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106]]</span>
</div>

<div>
:Нерепресовані працівники [[ІУНМ]] та Історично-філологічного відділу [[УАН|АН УССР]] продовжували справу видання термінологічних словників у відділі термінології та номенклатури Науково-Дослідчого Інституту Мовознавства (згодом - [[ІМ|Інститут Мовознавства]]). Започатковано нову нумерацію серії <span class="book"> Матеріяли до української термінології та номенклатури</span> Інституту Мовознавства. Видано: II том — <span class="book">Словник гірничної термінології</span>, III том — <span class="book">Словник антропогеографічної термінології.</span> Поза нумерацією видано під шапкою НДІМ третю частину <span class="book">Словника математичної термінології. Том III. Астрономічна термінологія й номенклатура.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Відділ термінології та номенклатури [[ІМ|Науково-Дослідчого Інституту Мовознавства]] започаткував <span class="book"> Серію практичних словників.</span> Із запланованої серії видано лише чотири: Вип. 1 — <span class="book">Практичний словник медичної термінології</span>,Вип. 2 — <span class="book">Практичний словник сільсько-господарчої термінології</span>, Вип. 3 — <span class="book">Практичний словник виробничої термінології</span>, Вип. 4 — <span class="book">Практичний словник біологічної термінології.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Видано збірку <span class="book">На мовознавчому фронті</span> за редакцією директора [[ІМ|Інституту Мовознавства]] [[Григорій Ткаченко|Г. Ткаченка]] (перша публікація новоствореного інституту). Переважну більшість статей присвячено критиці попередньої роботи [[УАН|Академії наук]] в ділянці мовознавства з позицій нових політичних вимог.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 188]]</span>
</div>

<div>
:У Львові видано двотомовий <span class="book">Українско-польський і Польсько-український словник</span> [[Євген Грицак|Є. Грицака]] і [[Кость Кисілевський|К. Кисілевського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 281]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;лютий — березень
:Арешти у справі підпільного "Українського національного центру" (УНЦ). Більшість заарештованих — емігранти, що повернулися в Україну протягом 1920-х років, переважно інтелігенція: політичні діячі, літератори, науковці, митці. Серед них [[Михайло Грушевський|Михайло Грушевський]] (23 березня).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 970-971]]
:*[[Джерела#Pyrih|Пиріг Р.Я. <i>Життя Михайла Грушевського</i>, 110]] </span>
</div>

<div>
;28 червня
:Постановою ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] у Харкові створено <span class="edu"> [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vseukrainska_asotsiatsiia&abcvar=3&bbcvar=21 Всеукраїнську асоціацію марксо-ленінських інститутів]</span> (ВУАМЛІН), ще один чинник ідеологізації суспільних наук. Президентом її став [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шліхтер_Олександр О. Шліхтер]. На початку 30-х років ВУАМЛІН, що працювала під проводом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Академія_комуністична Комуністичної Академії в Москві], стала політичним опонентом і суперником [[ВУАН|Академії наук]]. У її виданнях почато кілька політичних кампаній проти українських науковців.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 69]]</span>
</div>

;1932
<div>
:У Харкові у видавництві <span class="pub_house">Українська Радянська Енциклопедія</span> видано <span class="book">Словник чужомовних слів</span> за ред. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Badan_Yavorenko_O&abcvar=2&bbcvar=1 О. Бадана-Яворенка]. Див. [[Словники інших типів 1917 — 1948 рр.]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213]]</span>
</div>

<div>
:Сектор термінології та номенкатури [[ІМ|Науково-Дослідчого Інституту Мовознавства]] видав томи серії <span class="book"> Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>: ІV том — <span class="book">Словник транспортової термінології</span>, VII том — <span class="book">Словник ботанічної термінології</span>, IX том — <span class="book">Словник фізичної термінології.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Організовано Комісію з перекладу Святого Письма, богослужбових книжок при <span class="edu">[[Український Науковий Інститут у Варшаві|Українському науковому інституті]]</span> у Варшаві з підкомісіями в Крем’янці та Луцьку. Вислідом праці була публікація <span class="book">Літургії св. Йоана Золотоустого</span>, <span class="book">Псалтиря</span> (1936 p.), <span class="book">Божественної Літургії св. Василія Великого,</span> <span class="book">Божественної Літургії Раніш Освячених Дарів св. Григорія Двоєслова</span> (1939 p.). Працю Комісії припинено 1939 p., проте деякі переклади її видано 1942 p.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 22]]</span>
</div>

<div>
;23 квітня
:Постанова ЦК ВКП(б) <span class="doc">О перестройке литературно-художественных организаций.</span> Зліквідовано всі літературні організації та утворено підготовчий комітет для організації єдиної [http://uk.wikipedia.org/wiki/Спілка_письменників_СРСР Спілки письменників СРСР] та відповідні республіканські комітети.
</div>

<div>
:Остаточно СП СРСР та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Національна_спілка_письменників_України СПУ] оформлено 1934 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 3001]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;7 серпня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Закон_про_п'ять_колосків Закон про п’ять колосків]. ВЦИК та СНК СССР ухвалили постанову <span class="doc">О охране государственной собственности предприятий, колхозов и кооперативов и о укреплении общественной (социалистической) собственности.</span> Крадіжку колгоспного майна карано розстрілом, а <span class="cit">при смягчающих обсоятельствах</span> — 10 роками позбавлення волі. До початку 1933 року за цим законом засуджено 54645 осіб, із них 2110 до страти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 181]]</span>
</div>

<div>
;4 вересня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/ВУЦВК ВУЦВК] ухвалив постанову про організацію <span class="edu">[http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Inst_chervonoi_profesury&abcvar=11&bbcvar=17 Інституту Червоної Професури].</span> На навчальній базі [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vseukrainska_asotsiatsiia&abcvar=3&bbcvar=21 ВУАМЛІН] створено сім самостійних Інститутів Червоної Професури: економіки, філософії, аграрний, історії партії та партбудівництва, літератури, мистецтва та мови, історії, радбудівництва та права.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 389]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;14 грудня
:Постановa РНК СРСР і ЦК ВКП(б) про хлібозаготівлю в Україні, на Північному Кавказі та у Західних областях. Водночас документ вимагав <span class="cit">правильного проведення українізації</span> в Україні й поза її межами в регіонах, де компактно мешкали українці. Документ також містив категоричну вимогу <span class="cit">боротися з петлюрівськими та іншими контрреволюційними елементами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holod|<i>Голод 1932-1933 років на Україні…</i>, 292-293]].</span>
</div>

<div>
:15 грудня [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Молотов Молотов] підписали телеграму-директиву аналогічного змісту до місцевих керівників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shapov|Шаповал Ю. І. <i>Сталінізм і Україна</i>]] </span>
</div>

;1933
<div>
:Відновлено університети, що їх 1920 р. було реорганізовано в [[ІНО|Інститути Народньої Освіти]], а 1930 р. — в [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Inst_prof_osvity&abcvar=11&bbcvar=17 Інститути Професійної Освіти] і [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Inst_soc_vyhovannya&abcvar=11&bbcvar=17 Соціяльного Виховання].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1889]]</span>
</div>

<div>
:Сектор термінології та номенклатури [[ІМ|НДІ Мовознавства]] видав останній том серії <span class="book"> Матеріяли до української термінології та номенклатури</span> — VI том — <span class="book">Словник сільсько-господарської термінології.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:У Стрию [[Музичне товариство ім. Лисенка]] видало <span class="book">Музичний словник</span> [[Зиновій Лисько|Зиновія Лиська]]. Вихідними мовами словника є німецька, італійська та польська. Інші мови (французська, латинська, англійська іспанська, тощо) подано тільки для термінів, прийнятих в міжнародній термінології. Репринтно відтворено 1994 р., видавництво <span class="pub_house">Музична Україна.</span> Див. [[Словники, укладені без участи УНТ та ІУНМ]].
</div>

<div class="backgr">
;24 січня
:Постанова ЦК ВКП(б), де українську парторганізацію суворо картали за невиконання плану хлібозаготівель. Проведено серйозні кадрові зміни в керівництві України. На посади другого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] та першого секретаря Харківського обкому КП(б)У призначено [http://uk.wikipedia.org/wiki/Постишев_Павло Павла Постишева]. Одночасно він залишався секретарем ЦК ВКП(б). Постишев мав великі повноваження від [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] і міг контактувати безпосередньо з ним, не повідомляючи першого секретаря ЦК КП(б)У [http://uk.wikipedia.org/wiki/Косіор_Станіслав Косіора]. З ним приїхали й інші більшовицькі функціонери, зокрема В. Балицький ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Balytskyj_V&abcvar=2&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Балицький_Всеволод УВ]), що став головою [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Derzhavne_polit_upranya_USRR&abcvar=5&bbcvar=6 ГПУ] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shapov_33|Шаповал Ю. І. <i> Голод 1932 – 1933 років…</i>, 88]]</span>
</div>

<div>
;23 лютого
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] ухвалило зняти [[Микола Скрипник|Миколу Скрипника]] з посади Наркома освіти. Цією ж ухвалою зміцнено позиції ще одного представника команди [http://uk.wikipedia.org/wiki/Постишев_Павло Павла Постишева] — [[Микола Попов|М. Попова]], що мав завдання ідеологічно забезпечити ліквідацію <span class="cit">націоналістичного ухилу</span> М. Скрипника.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shapov_33|Шаповал Ю. І. <i> Голод 1932 – 1933 років…</i>, 95]]</span>
</div>

<div>
;1 березня
:[[Микола Скрипник|Миколу Скрипника]] знято з посади Наркома освіти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Soldat|Солдатенко В. <i>Українізація…</i>]]</span>
</div>

<div>
;4 березня
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] ухвалило документ <span class="doc">Про проєкт резолюції про підсумки українізації.</span> В ньому зокрема сказано: <span class="cit">Вважати політично недоцільним випускати брошуру тов. Скрипника</span> (стенограму його промови на засіданні Колеґії наркомату освіти 14.II.33 р.). На посаду Наркома освіти замість[[ Микола Скрипник|Миколи Скрипника]] призначено Володимира Затонського ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]), його заступником став [[Андрій Хвиля|А. Хвиля]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти…</i>, 212]]</span>
</div>

<div>
;6 квітня
:За наказом нового керівництва Наркомосу [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] організовано <span class="org">комісію для перевірки роботи на мовному фронті.</span> Голова комісії — [[Андрій Хвиля]], у складі комісії [[Микола Наконечний]], [[Олекса Синявський]], [[Кость Німчинов]], Грищенко, [[Наум Каганович]]. Завданням комісії було відкинути <span class="cit">штучне відмежування української мови від російської мови</span> у словниках та усунення <span class="cit">націоналістичних правил правопису, що орієнтували українську мову на польську, чеську буржуазні культури.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr33|<i>Український правопис. 1933</i>, 3]]
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 264]]</span>
</div>

<div>
;24 квітня
:Напередодні наради з питань національної політики голова комісії НКО в справі перевірки роботи на мовному фронті [[Андрій Хвиля|А. Хвиля]] подав доповідну записку до Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У]. У цій записці чи не вперше [[Микола Скрипник|М. Скрипника]] звинувачено в тому, що він <span class="cit">не тільки не вів боротьбу проти… буржуазно-націоналістичної лінії у питаннях створення української наукової термінології, а й сприяв цьому викривленню партійної лінії на фронті мовознавства.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#S-SUMSU|Смаль-Стоцький Р. <i>Українська мова…</i>, 186-188]]
:*[[Джерела#Shapov|Шаповал Ю. І. <i>Сталінізм і Україна</i>, 37]]</span>
</div>

<div>
;25 квітня
:Засідання <span class="org">комісії для перевірки роботи на мовному фронті</span>. З доповіддю <span class="book">Націоналістична небезпека на мовному фронті й боротьба проти неї</span> виступив [[Андрій Хвиля|А. Хвиля]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Olentir|Хвиля А. <i>Знищити коріння українського націоналізму…</i>, 52-70]].</span>
:Резолюції комісії на цю доповідь, в питаннях термінології та в справі граматичній, що їх надруковано в першому числі журналу <span class="book">Мовознавство</span> ([[Джерела#RezNKO|<i>Резолюції комісії НКО…</i>]]) (дві перші) та збірці статей ([[Джерела#Olentir|Хвиля А. <i>Знищити коріння українського націоналізму…</i>, 115-129]]), стають засадничими у <span class="cit">знешкодженні</span> словників і правопису 1928 р. і відкиданні <span class="cit">штучного відмежовування української мови від російської мови</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr33|<i>Український правопис. 1933</i>, 5]]</span>
</div>

<div>
;26 квітня
:Нарада в ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] з питань національної політики. Новопризначений Нарком освіти В. Затонський ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]) у доповіді про національну політику партії в школі наголосив, що <span class="cit">падіння числа шкіл російської нацменшости є наслідок перекручення лінії партії</span>, працівники освіти <span class="cit">засмічені націоналістичними, класово-ворожими елементами.</span> Він назвав відповідальних за це: <span class="cit">… Ці націоналістичні елементи могли так широко провадити свою діяльність тому, що їм допомагали деякі вказівки самого Наркомпросу.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Kvitn_Nac_pol|<i>В ЦК КП(б)У. Нарада з питань національної політики</i>.]]</span>
</div>

<div>
:Доповіді [[Андрій Хвиля|А. Хвилі]] на засіданні комісії та на цій нараді ([[Джерела#Olentir|Хвиля А. <i>Знищити коріння українського націоналізму…</i>, 71-85]]) стали основою статті <span class="book">Викорінити, знищити націоналістичне коріння на мовному фронті</span> в журналі <span class="p_ed">Більшовик України</span>, що була видана ще й окремою брошурою накладом 60 тисяч примірників. Широкому загалові викладено завдання: <span class="cit">а) припинити негайно видання всіх словників, б) переглянути словники і всю термінологію, в) провести уніфікацію технічної термінології з тою термінологією, що є в Радянському Союзі і вживана й на Україні, г) переглянути кадри на мовному фронті і вигнати з цього фронту буржуазно-націоналістичні елементи, д) переглянути український правопис, е) змінити настанову щодо мовного оформлення УРЕ, є) видати спеціального документа, який би всі ці питання всебічно охопив і забезпечив цілковитий дальший розвиток української радянської культури на мовному фронті дійсно більшовицькими шляхами, так як цьому вчив нас Ленін, як вчить нас тов. Сталін</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OlentirB|Хвиля А. <i>Викорінити, знищити націоналістичне коріння…</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;квітень - травень
:Пік голодомору ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golodomor_19321933&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Голодомор_в_Україні_1932—1933 УВ]). За півроку від голоду померли кілька мільйонів людей. Щоб компенсувати нестачу робочої сили, до вимерлих або напіввимерлих сіл переселено селян з інших районів СРСР, здебільшого з центральних районів Росії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб державного управління…</i>, 250-251]]
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 183]]</span>
</div>

<div>
;3 травня
:Колеґія [[НКО]] прийняла і затвердила ухвалу <span class="org">комісії НКО для перегляду роботи на мовному фронті</span> <span class="doc">Про зміну окремих пунктів офіційного <em class="book">Українського правопису</em> (SS 54-55, чужомовні <em>І, h, g</em>).</span>
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 264-265]]
:Отже, новий правопис прийнято без загального обговорення (було лише кілька заяв [[Андрій Хвиля|Хвилі]]). Хто саме переглядав правопис, невідомо, найімовірніше, це був [[Наум Каганович|Н. Каганович]]. До правопису внесено 126 поправок, а розділ про чужі слова переписано цілком; написання їх майже цілковито виправлено за російським взірцем. Літеру "ґ" вилучено з абетки. Правило, коли писати <span class="cit">л</span> чи <span class="cit">ль</span>, скопійовано з російського з усіма непослідовностями (Ісландія, але Фінляндія тощо). Норми російського правопису поширено навіть на слова, які ще до змін 1928—1929 pp. мали форму, відмінну від російської, зокрема <span class="cit">хемія</span> та <span class="cit">магнет</span> перетворилися на <span class="cit">хімію</span> та <span class="cit">магніт</span>. Прикметники із суфіксами -<span class="cit">ськ</span>-, -<span class="cit">зьк</span>-, -<span class="cit">цьк</span> - так допасовано до російських норм, що неможливо було сформулювати правило на українській основі. Сказано, що слід дотримуватися <span class="cit">узвичаєної</span> вимови; промовчано, що ця вимова не українська, а російська. Газети та інші видання переведено на новий правопис негайно (у травні), ще до його затвердження і публікації.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 194-196]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;13 травня
:Самогубство [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хвильовий_Микола Миколи Хвильового].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 1012]]</span>
</div>
<div>
;Друга половина року
:[[ІМ|Науково-дослідний інститут мовознавсва]] почав виконувати ухвали мовної комісії [[НКО]]. Відділ української літературної мови до кінця року розглянув 15 питань українського словотвору, новий правопис, ухвалену НКО географічну. математичну і фізичну термінологію. Прийнято настанови, які суфікси та префікси треба вилучати і які вводити замість них. Ці настанови були засадничими для словникового відділу, який у цей час "знешкоджував" термінологічні словники. Роботу над іншими словниками відкладено. Див. Додаток В.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Khr_NDIM|<i>Хроніка НДІМ</i>]] </span>
</div>

<div>
:У Харкові видано книжку [[Андрій Хвиля|А. Хвилі]] <span class="book">Знищити коріння українського націоналізму</span> з вимогами провести чистку серед мовознавців і в мовознавчих установах; вилучити з ужитку всі праці <span class="cit">буржуазних мовознавців</span> у ділянці термінологіі, лексикографії й синтакси; переглянути правопис; підготувати нові словники, загальні й термінологічні. Головну хибу попередньої роботи Хвиля вбачає в тім, що <span class="cit">особливо велику шкідницьку роботу провели українські націоналісти на мовному фронті, намагаючись відірвати розвиток української мови від мови російської.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 190]]
:*[[Джерела#Olentir|Хвиля А. <i>Знищити коріння українського націоналізму…</i>, 4]]</span>
</div>

<div>
:Видано <span class="book">Медичний термінологічний бюлетень,</span> перший з п’яти [[Репресивні термінологічні бюлетені 1933 — 1935 рр|репресивних бюлетенів]], що ними <span class="cit">знешкоджувано</span> словники [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови]]. Передмова [[Володимир Ярошенко|В. Ярошенко]] та [[Ілля Кириченко|І. Кириченко]] <span class="cit">За радянську медичну термінологію.</span> Головним завданням <span class="cit"> знешкоджування</span> було знищити питомо українські слова та конструкції й замінити їх на російські чи подібні до російських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Halja|Наконечна Г. <i>Українська науково-технічна термінологія…</i>, 31-34]],
:*[[Джерела#MTB1|<i>Медичний термінологічний бюлетень</i>]]</span>
</div>

<div>
:Критиці піддано і "націоналістичну" теорію викладання близьких мов. Згідно з нею, українську та російську мови викладали порівняльно, з наголошуванням характерних особливостей кожної з них. Цей метод теж належало викорінити, нові підручники мали подавати матеріял <span class="cit">у систематичному викладі без спеціяльного підкреслювання й випинання "особливостей".</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Levch|Левченко Г. <i>Викорінити націоналістичне шкідництво в підручниках з мови</i>]]</span>
</div>

<div>
;червень
:Наприкінці місяця Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] затвердило постанову <span class="doc">Про зміну в українській науковій термінології, граматиці та правопису</span>, подану комісією у складі [[Микола Попов|М. Попова]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Косіор_Станіслав С. Косіора], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Постишев_Павло Павла Постишева], В. Затонського ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]) та [[Андрій Хвиля|А. Хвилі]]. Постанову не оприлюднено, текст зберігся лише в архіві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Jef_H|Єфіменко Г. <i>Ставлення владних структур до розвитку…</i>, 182]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;7 липня
:Самогубство [[Микола Скрипник|Миколи Скрипника]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Soldat|Солдатенко В. <i>Українізація…</i>]]</span>
</div>

<div>
;9 липня
:Збори Харківського партактиву <span class="doc">Про націоналістичні ухили в лавах партійної організації і про завдання боротьби з ними.</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського] критиковано за те, що він вимагав <span class="cit">підміни більшовицької українізації буржуазно-націоналістичною,</span> а [[Микола Скрипник|Скрипника]] звинувачено в тому, що він <span class="cit">докотився до прямих закликів розвивати національну свідомість.</span> У виступі секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] [[Микола Попов|М. Попова]] є такі пасажі: <span class="cit">Особливо великого значення в боротьбі з буржуазним націоналізмом і українським націоналістичним ухилом набирає питання про мову й правопис. Цьому питанню ЦК КП(б)У надає винятково великого значення. Буржуазні націоналісти, переважно з числа західно-українських емігрантів, особливо широку роботу розгорнули над засміченням української мови й термінології, щоб максимально відірвати українську культуру від російської.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PopovNac|Попов М.М. <i>Про націоналістичні ухили…</i>]]</span>
</div>

<div>
;5 вересня
:Народний комісар освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] В. Затонський ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]) затверджує правопис комісії [[Андрій Хвиля|Хвилі]]. Див. [[Український правопис 1933 р.|Текст постанови]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr33|<i>Український правопис. 1933</i>, 3]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;жовтень
:Погром театру <span class="org">Березіль.</span> Арешт Леся Курбаса ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kurbas_Les&abcvar=14&bbcvar=23 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лесь_Курбас УВ]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 384-385]] </span>
</div>

<div>
;18–22 листопада
:Об’єднаний пленум ЦК і ЦКК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У]. Формальний кінець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Українізація_1920—30-х українізації].
</div>

<div>
:Резолюція на доповідь [http://uk.wikipedia.org/wiki/Косіор_Станіслав С.В. Косіора] <span class="doc">Підсумки і найближчі завдання національної політики на Україні.</span> Оголошено, що <span class="cit">розгром українського націоналізму, викриття націоналістичних дворушників, що пролізли до партії, є найдоконечніша умова й складова частина більшовицької українізації.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Kosior|Косіор С. В. <i>Підсумки і найближчі завдання…</i>]]</span>
</div>

<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Постишев_Павло Павла Постишева] у своїй доповіді повідомив: <span class="cit">…за цей час було вигнано понад двох тисяч чоловік з системи Наркомпросу, понад 300 наукових та редакторських працівників. Тільки по 8 центральних радянських установах ми вибили понад 200 чол. націоналістів та білогвардійців, які займали посади завідуючих відділами, завідуючих секторами тощо.</span> Резолюція на доповідь Постишева — <span class="cit">… в даний момент головною небезпекою є місцевий націоналізм, що поєднується з імперіалістичними інтервентами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Post| Постишев П.П. <i>Радянська Україна…</i>]]</span>
</div>

<div>
:Протягом лише 1933 року в обласних управліннях народної освіти з політичних мотивів замінено 100\% керівників, у районних — 90\%. Всі вони зазнали репресій. 4 тисячі учителів звільнено з шкіл як <span class="cit">класово-ворожі елементи.</span> Розширено мережу російських шкіл та класів. Із 29 директорів педагогічних вузів звільнено 18, втратили роботу також 210 викладачів. Затонський ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]) у виступі зазначив, що лише <span class="cit">брак педагогічних кадрів не дає нам можливости поставити питання, що коли ти по походженню з куркулів, чи з попів, то ми тебе звільняємо.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shapov_33|Шаповал Ю. І. <i> Голод 1932 – 1933 років…</i>, 97]],
:*[[Джерела#Zaton|Затонський В. <i>З питань національної політики…</i>]]</span>
</div>

;1934
<div>
:Кампанію проти <span class="cit">шкідників на мовному фронті</span> перебирає на себе журнал <span class="p_ed">Мовознавство</span>, новозаснований орган (піврічник) [[ІМ|Інституту мовознавства]] (до п’ятого числа його редактором був [[Павло Мустяца|П. Мустяца]], від п’ятого [[Наум Каганович]]). Редакційний вступ до першого числа закликав лінгвістів <span class="cit">раз назавжди покінчити з старими буржуазними філологічними традиціями в праці і вийти з кабінетів на заводи, в цехи, на колгоспні лани.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 189-191]]</span>
</div>

<div>
:Головний удар був спрямований проти [[Олена Курило|Олени Курило]], [[Сергій Смеречинський|Сергія Смеречинського]], [[Євген Тимченко|Євгена Тимченка]], [[Іван Шелудько|Івана Шелудька]] та[[ Микола Сулима|Миколи Сулими]]; їх названо <span class="cit">посіпаками буржуазії в її боротьбі проти пролетарської революції</span>, що плекають <span class="cit">фашистсько-інтервенціоністські пляни</span>, але згадано й багатьох інших, зокрема, [[Олекса Синявський|Олексу Синявського]], [[Леонід Булаховський|Леоніда Булаховського]].
</div>

<div>
:Триває <span class="cit">знешкоджування</span> термінологічних словників [[ІУНМ]]. Вийшов [[Репресивні термінологічні бюлетені 1933 — 1935 рр|репресивний]] <span class="book">Математичний термінологічний бюлетень</span> з передмовою [[Дельчо Дрінов|Д. Дрінова]] і [[Григорій Сабалдир|Г. Сабалдиря]] <span class="doc"> [[Математичний термінологічний бюлетень. Передмова|Проти націоналізму в математичній термінології]].</span>
</div>

<div>
:У Львові вийшов друком <span class="book">Правописний словник</span> К. Кисілевського. Див. [[Правописні словники 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
:У Варшаві [[Український Науковий Інститут у Варшаві|Український Науковий Інститут]] почав видавати повне зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Павло Зайцев|Павла Зайцева]]. Видання завершено 1939 р. З запланованих 16 томів видано 13 (без т.1, 5, 13). З деякими виправленнями і доповненнями це видання вийшло вдруге у США в 14 томах (Чікаґо, 1959–1963).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3821]]</span>
</div>

<div>
;лютий
:Видано окремою книжкою <span class="book">Український правопис</span> (1933). Склад правописної комісії не названо. У передмові [[Андрій Хвиля|Андрія Хвилі]] зазначено: <span class="cit">Основні виправлення стосуються ліквідації усіх правил, що орієнтували українську мову на польську та чеську буржуазні культури, перекручували сучасну українську мову, ставили бар’єр між українською та російською мовами.</span> Див. [[Український правопис 1933 р.|Текст постанови та передмова]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 265-267]]
:*[[Джерела#UkrPr33|<i>Український правопис. 1933</i>, 4-5]]</span>
</div>

<div>
;24 березня
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] ухвалило вилучити з масових бібліотек і продажу твори [[Микола Скрипник|Миколи Скрипника]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 401]]</span>
</div>

<div>
;1 квітня
:Постанова ВУЦВК [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] про безпосереднє підпорядкування докорінно перебудованої [[ВУАН|Академії наук]] Раднаркомові УСРР з метою <span class="cit">досягти повнішого зв’язку Всеукраїнської Академії наук з практикою соціалістичного будівництва.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, '''І''', 646]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;11 липня
:Наркомом внутрішніх справ [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] став В.А. Балицький ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Balytskyj_V&abcvar=2&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Балицький_Всеволод УВ]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні…</i>, 21-78]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;Серпень
:Надруковано статтю [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна], А. Жданова, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кіров_Сергій С. Кірова] <span class="book">Замечания по поводу конспекта учебника по истории СССР</span>, де від радянських істориків зажадали створити <span class="cit"> такий підручник історії СРСР, де б історія Великоросії не відривалася від історії інших народів СРСР.</span>
:Такий принцип послідовно було проведено в <span class="book">Истории СССР, краткий курс</span> (перше видання — 1937) за редакцією А. Шестакова, що стала обов’язковим підручником історії в усьому СРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 182]]</span>
</div>

<div>
;3 листопада
:Зліквідовано видавництво <span class="pub_house">Українська Радянська Енциклопедія.</span> Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] ухвалило: <span class="cit">в зв’язку з потребою корінної перевірки матеріялів, що їх підготовляв минулий склад робітників УРЕ — на рік припинити роботу по випуску підготовлених томів УРЕ. Апарат УРЕ розпустити. Матеріали і майно УРЕ передати Наркомосу.</span> На цей час був готовий до друку перший том (за деякими джерелами, його навіть було надруковано обмеженим накладом). Було плановано видати ще два томи 1934 р. Роботу над УРЕ поновлено лише в грудні 1957 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 9, 3386"]]
:*[[Джерела#URE_repr|Рубльов О., Фельбаба М. <i> Долі співробітників УРЕ…</i>]]</span>
</div>

<div>
;29 листопада
:У Братиславі доцент Масарикового університету (Брно) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Якобсон_Роман Роман Якобсон] у доповіді <span class="doc">О языковых проблемах в СССР</span> вперше озвучив ідею уніфікації наукового і технічного лексикону, обов’язкового для всіх народів СРСР. Див. також [[Jakobson R. Slavische Sprachfrqagen in der Sovjetunion]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#S-SUMSU|Смаль-Стоцький Р. <i>Українська мова…</i>, 250]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1 грудня
:Вбивство [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кіров_Сергій С. Кірова]. Режим скористався цим: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] особисто підготував постанову ЦВК СССР <span class="doc">Про порядок ведення справ про підготовку або здійснення терористичних актів.</span> Згідно з цією постановою, термін розслідування зменшено до 10 днів, розгляд справ у суді проваджено без адвокатів і прокурора, оскарження вироку та клопотання про помилування не дозволено, а вироки виконувано негайно після винесення.
</div>

<div>
;15 грудня
:Підписано до друку <span class="book">Список №2</span>, до якого додано <span class="book">Список №1</span> у новій редакції. Усе разом звалося <span class="book">Зведені списки літератури, що підлягає вилученню з продажу, бібліотек та учбових закладів.</span> Списки видано під шапкою <span class="cit"> НКО [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР], Головліт - Бібуправа.</span> Отже, їх повинен був завізувати нарком освіти <u>Володимир Затонський</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zatonsky_V&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир УВ]) (1933–38).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб державного управління…</i>, 68]] </span>
</div>

;1935
<div>
:Видано ще три [[Репресивні термінологічні бюлетені 1933 — 1935 рр|репресивні бюлетені]]: <span class="book">Ботанічний термінологічний бюлетень</span>, <span class="book">Фізичний термінологічний бюлетень</span> (передмова <span class="doc">[[Фізичний термінологічний бюлетень. Передмова|Ліквідувати націоналістичне шкідництво в радянській фізичній термонілогії]]</span>), <span class="book">Виробничий термінологічний бюлетень</span> (передмова <span class="doc">[[Виробничий термінологічний бюлетень. Передмова|Викорінити націоналізм у виробничій термінології]]</span>).
</div>

<div>
:На засадах п’яти бюлетенів протягом 1934–1935 років видано десять шкільних словників, обсягом від 35 до 212 сторінок. Див. [[Словники, що їх укладено з урахуванням настанов репресивних термінологічних бюлетенів]].
</div>

<div>
:Видано <span class="book">Словник-покажчик до українського правопису</span> на засадах [[Правопис|правопису]] 1933 р. Див. [[Правописні словники 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
;19 липня
:Ухвала Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] <span class="cit">Про вилучення обкомами КП(б)У зінов’євсько-троцкістської і націоналістичної літератури з бібліотек України та здачу її до областних органів [[НКВД]].</span> Серед заборонених авторів: Борис Антоненко-Давидович ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Antonenko_Davydovych_B&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Антоненко-Давидович УВ]), Микола Вороний ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Voronyj_M&abcvar=3&bbcvar=18 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вороний_Микола УВ]), Микола Куліш ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kul%B3sh_M_G&abcvar=14&bbcvar=23 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Куліш_Микола УВ]), Валер’ян Поліщук ([ ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Поліщук_Валер'ян УВ]), Валер’ян Підмогильний ([ ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Підмогильний_Валер'ян УВ]), Євген Плужник ([ ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Плужник_Євген УВ]), Олександр Олесь ([ ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_Олесь УВ]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 407]]</span>
</div>

;1936
<div>
:Видано розрахований на початкову та середню школу <span class="book">Орфографічний словник</span> [[Дора Леві|Д. Леві]], [[Григорій Левченко|Г. Левченка]], [[Людмила Рак|Л. Рак]]. Цей словник був основним правописним довідником до публікації 1946 нового <span class="book">Українського правопису.</span> Див. [[Правописні словники 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
:[[Ілля Кириченко|І. Кириченко]], один з авторів [[Репресиві бюлетені|репресивного медичного бюлетеня]], видав на його засадах <span class="book">Словник медичної термінології</span>, <span class="cit">очищений від шкідницької термінології.</span> Відтоді термінознавчу працю в Україні припинено на багато років. Див. [[Словники, що їх укладено з урахуванням настанов репресивних термінологічних бюлетенів]].
</div>

<div>
:При РНК СРСР створено Комітет у справах вищої школи, якому підпорядковано усі вищі школи в усіх республіках.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 256]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3864]]</span>
</div>

<div>
:Затверджено загальносоюзну систему освіти: початкова (чотирирічна школа), неповна середня (семирічна школа) і повна середня (десятирічна школа). Початкова школа була обов’язковою на селі, неповна середня — в місті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3864]]</span>
</div>

<div>
;21 лютого
:Раднарком [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] затвердив новий статут [[ВУАН|Академії наук]]. Реорганізовану 1934–1935 рр. ВУАН перейменовано на Академію наук УСРР. Новий статут складено за взірцем статуту АН СРСР. Ліквідовано Раду Академії. Найвищим органом АН УСРР стали Загальні збори, а між ними найвищим керівним органом стала Президія АН УСРР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, '''І''', 670]]</span>
</div>

<div>
:Зліквідовано близько двадцяти інститутів [[УАН|Академії Наук]], зокрема Інститут шевченкознавства, Інститут єврейської пролетарської культури, Інститут польської пролетарської культури тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук…</i>, ч.II, 45-49]]</span>
</div>

;1937
<div>
:Інститут мовознавства видав <span class="book">Російсько-український словник</span> [[Степан Василевський|С. Василевського]] та [[Євген Рудницький|Є. Рудницького]] за загальною редакцією С. Василевського та [[Павло Мустяца|П. Мустяці]]. Цей словник значно менший (близько 45 тис. слів) і далеко гірший, ніж його попередник — академічний словник 1924–1933 рр. Автори найбільше дбали про те, аби вилучити "класово ворожі" (тобто українські) слова і ввести якомога більше слів "революційних". Хоча цей словник ідеально відповідав ідеологічним настановам деукраїнізації, його згодом вилучили з бібліотек та книгарень. Див. [[Російсько-українські словники 1917 — 1948 рр.]].
</div>

<div>
:Інститути зліквідованої [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vseukrainska_asotsiatsiia&abcvar=3&bbcvar=21 ВУАМЛІН] з її кадрами передано до [[УАН|Академії наук]]. На цій базі створено академічні інститути економіки, історії, філософії, радянського будівництва і права.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 79]]</span>
</div>

<div>
:У Жовкві вийшло друком <span class="book">Євангеліє</span> в перекладі о. Михайла Кравчука.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;Перша половина року
:Газета <span class="p_ed">Комуніст</span> почала напади на <span class="book">Український правопис</span> [[Андрій Хвиля|Хвилі]]. Фактично закиди зводилися до написання слова Европа (мало б бути Європа, згідно з російською вимовою) і до правила утворювання складених слів типу <span class="cit">двоповерховий</span>, що мали б починатися, на взірець російських, першим складником у формі <span class="cit">двох</span>-, <span class="cit">трьох</span>- (рос. <span class="cit">двух</span>-, <span class="cit">трёх</span> -). Решта — загальники про шпигунів, фашизм, інтервенцію тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 200-202]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 березня
:Кінець правління [http://uk.wikipedia.org/wiki/Постишев_Павло Павла Постишева]. Його призначено першим секретарем Куйбишевського обкому, а невдовзі заарештовано й розстріляно.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 613]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;14 червня
:Наркомом внутрішніх справ [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] став [http://uk.wikipedia.org/wiki/Леплевський_Ізраїль Ізраїль Лепелевський]. На час його правління в Україні припав період великого терору.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні…</i>, 217, 143-186]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;Серпень
:Ліквідація майже всіх членів уряду [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] та ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У]. (З усіх колишніх керівників КП(б)У лишилися [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бойченко_Олександр Олександр Бойченко] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Петровський_Григорій Григорій Петровський]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 237-238]]</span>
</div>

<div>
:Фізичне знищення і заслання працівників [[ІМ|Інституту мовознавства]] (із старого складу лишилися: [[Петро Горецький|П. Горецький]], [[Ігор Губаржевський|І. Губаржевський]] (під час війни емігрував) та [[Ілля Кириченко|І. Кириченко]]). Тяглість розвитку українського мовознавства перервано.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 201]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;27 жовтня – 4 листопада
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сандармох Масовий розстріл "соловецького етапу" в місцевості Сандармох] під Медвежегорськом (Карелія). Серед жертв — українські письменники, науковці, артисти. [[Розстрільні списки]] надруковано у ([[Джерела#Bilok3|Білокінь С. <i>Розстрільний список Соловків</i>]]), а в ([[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса…</i>]]) наведено копії ориґиналів. Де саме відбувся цей розстріл, стало відомо лише 1997 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса…</i>, '''1''', 28-30]]</span>
</div>

;1938
<div class="backgr">
;28 січня
:Після п’яти місяців безвладдя вирішено формально зберегти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР Українську Республіку]. Оголошено про "обрання" [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита М. Хрущова] та [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Burmystenko_M&abcvar=2&bbcvar=23 М. Бурмистенка] першим та другим секретарем ЦК.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 1029-1030]]</span>
</div>

<div>
;22 лютого
:Повідомлено про призначення нового голови [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рада_Народних_Комісарів_УСРР Раднаркому] [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Korotchenko_D&abcvar=14&bbcvar=18 Д. Коротченка] та наркома освіти Гр. Хоменка.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 180]]</span>
</div>

<div>
;20 квітня
:Ухвалено постанови [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рада_Народних_Комісарів_УСРР РНК УРСР] і ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] <span class="doc">Про обов’язкове вивчення російської мови в неросійських школах України</span> та <span class="doc">Про реорганізацію шкіл на Україні</span> на виконання рішення РНК СРСР і ЦК ВКП(б) <span class="doc">Об обязательном изучении русского языка в школах национальных республик и областей</span>. У постановах вперше фігурує наказ про <strong>обов’язковість</strong> викладання російської мови в усіх неросійських школах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ZbzUSSR|<i>Збірник законів УРСР</i>, 1938, № 27, 105-106]]</span>
</div>

<div>
;травень
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/Уряд_УНР_в_екзилі Уряду УНР в екзилі] засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/УММАН Українську Могилянсько-Мазепинську Академію Наук (УММАН)]. Академія мала лише один відділ — українознавства з 24 катедрами. Першим президентом був [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцький]], від серпня 1938 — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Фещенко-Чопівський І. Фещенко-Чопівський]. Перестала існувати з початком другої світової війни. Відновлена у Мюнхені в серпні 1978 р. з ініціятиви [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]], що став її президентом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3368]]
:*[[Джерела#YaRud|Носко-Оборонів Т. <i>Ярослав Богдан Рудницький</i>., 25]] </span>
</div>

<div>
;8 травня
:ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] ухвалив постанову <span class="doc">Про складання нового українського правопису</span> і розглянув склад Правописної комісії: Ф. Редько (голова), [[Микола Грунський|М. Грунський]] (відповідальний секретар), Шматлай, Бойко, І. Пеліпас, Гаврик, Гринштейн. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рада_Народних_Комісарів_УСРР РНК УРСР] затвердила постанову та склад комісії 14 травня. Головним завданням [[Правопис|правопису]] проголошено <span class="cit">насамперед ліквідувати націоналістичні перекручення… українського правопису.</span> Восени 1938 року <span class="book">Український правопис (проєкт видання четвертого)</span> надруковано на правах рукопису для обговорення, наклад 350 примірників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 268-269]]
:*[[Джерела#Jef_H|Єфіменко Г. <i>Ставлення владних структур до розвитку…</i>, 184]]</span>
</div>

<div>
;13–18 червня
:ХІV з’їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КП(б)У] обрав новий ЦК і наголосив потребу <span class="cit">ліквідувати наслідки ворожого шкідництва у викладанні російської мови в неповних середніх і середніх школах, а також у вузах.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях…</i>, 601]]</span>
</div>

<div>
;5 жовтня
:Заарештовано [[Олена Курило|Олену Курило]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AshAlp|Ашнин Ф.Д., Алпатов В.М. <i> ”Дело славистов”</i>, 140]]</span>
</div>

;1939
<div>
:У Харкові-Києві започатковано видання 10-томового академічного <span class="book">зібрання творів Тараса Шевченка.</span> До війни вийшли перший і другий томи з передмовою [[Андрій Хвиля|А. Хвилі]]. По війні видання завершено (друге видання 1,2 тт. 1951–1953, 3–10 тт. 1949–1964).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3821]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;Лютий
: Зліквідовано або реорганізовано національні райони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 186]]</span>
</div>

<div>
;22 лютого
:На Загальних зборах [[УАН|АН УРСР]] обрано 30 дійсних членів і 60 членів-кореспондентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 281, 301-302]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;23 серпня
:Підписано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пакт_Молотова-Рібентропа пакт Молотова-Рібентропа].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 419]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;Вересень
:Приєднання Західної України до СРСР.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 210-213]]</span>
</div>
[[Категорія:Хронологічні таблиці|1930]]

1900–1916 рр

2011-05-26T05:17:06Z

WikiSysop: /* 1905 */

{{Зміст праворуч}}
== 1900 ==

<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

== 1901 ==
<div>
13 листопада
:Виступ львівських студентів — українців з вимогою створити український університет — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]</span>
</div>

== 1903 ==
<div>
:У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй]. Деякі частини переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] (після смерти П. Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </span>
</div>

<div>
:У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

<div>
;20–21 серпня
:Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 238-239]]</span>
</div>

== 1904 ==
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

<div>
: У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25 000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…, XX]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]</span>
</div>

<div>
;кінець року
:Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В. Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І. Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О. Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М. Дмитрієв]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 258]]</span>
</div>

<div>
;12 грудня
:Голова Комітету міністрів С. Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;28 та 31 грудня
:На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18–30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры … Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г. Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>, 3]]</span>
</div>

== 1905 ==
<div>
:Створено перші товариства <span class="org»>[[Просвіта]]</span> в Центральній та Східній Україні:
:*8.10.1905 — Катеринослав ([[Дмитро Яворницький|Д. Яворницький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біднов_Василь В. Біднов], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дорошенко_Дмитро Д. Дорошенко] та [[Наталія Дорошенко|Н. Дорошенко]]),
:*25.11.1905 — Одеса ([[Іван Луценко|І. Луценко]], [[Михайло Комаров|М. Комаров]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 С. Шелухін], [[Андрій Ніковський|А. Ніковський]],[http://uk.wikipedia.org/wiki/Слабченко_Михайло М. Слабченко]),
:*травень 1906 — Київ ([[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г. Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Красицький], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]]).
:Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911 рр.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>

<div>
: Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]</span>
</div>

<div>
;18 лютого
:Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.

:[[Объ отмѣнѣ стѣсненій малорусскаго печатнаго слова|DJVU файли оригіналу та перекладу з текстовим шаром і навігацією.]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского …</i>]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
[[Файл:PSZRI 3 25 1 141.jpg|100px|thumb|right|Повний текст]]
;25 лютого
:Цар Ніколай ІІ затвердив положення Комітету Міністрів: <span class="cit">Отмѣнить ограничительныя мѣры, установленныя для изданія книгъ Священнаго Писанія на малорусскомъ языкѣ, съ тѣмъ однако, чтобы на каждое такое изданіе испрашивалось благословеніе Святѣйшаго Синода.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе ІІІ.'', '''25, І''', 141]]</span>
</div>

<div>
;квітень
:На Радах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Документи Комітету Міністрів 1905 року]] [[Записка Харківського університету]] [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Проєкт записки Київського університету (В. Антонович)]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження…</i>]]
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>]]
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i> , 258]]</span>
</div>

<div>
;вересень
:Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 181]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 жовтня
:Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая II], де обіцяно правдиву свободу слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 86]]</span>
</div>

<div>
;24 листопада
:Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881 рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга …</i>, 181–182]]</span>
</div>

<div>
;листопад
:У Петербургу відбувся [[Конґрес поневолених народів Росії]]. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам [[РІ|Російської Імперії]].
</div>

== 1906 ==
<div>
:В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були [[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [[Василь Доманицький|В. Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], М. Крупський, [[Володимир Страшкевич|В. Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В. Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </span>
</div>

<div>
:Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В. Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;15 вересня
:Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]</span>
</div>

== 1907 ==
<div>
:З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908 р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914 р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </span>
</div>

<div>
:В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року). Див. [[Як повстав Грінченків словник. На підставі документів]].
:Словник містив понад 68 000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
:До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:Словник введено до бази пошуку сaйту [http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…]]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </span>
</div>

<div>
:У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908 р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </span>
</div>

<div>
:У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В. Доманицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса …</i>]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]</span>
</div>

<div>
;6 січня
:<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф. Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]</span>
</div>

<div>
;1908–1909
:Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М. Король, о. В. Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О. Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В. Дудикевич] та Д. Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span>
:За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр…</i>, 282]]</span>
</div>

== 1908 ==
<div>
:Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]</span>
</div>

<div>
;29 березня
:Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах…</i>]]</span>
</div>

== 1909 ==
<div>
1–2 лютого
:У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]</span>
</div>

== 1910 ==
<div>
:У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання — Київ-Лейпціг, 1918 р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </span>
</div>

<div>
:Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]</span>
</div>

<div id='1910.01.20'>
;20 січня
:Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П. Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 54]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]</span>
</div>

<div>
;12 жовтня
:Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

== 1912 ==
<div>
:У Харківскому <span class="org">Товаристві ім. Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </span>
</div>

<div>
:Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>

== 1913 ==
<div>
:У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології — гуртки передали до УНТ в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:У свято Воскресіння Христового 1913 р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;23 грудня 1913 - 3 січня 1914
:У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7 000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]</span>
</div>

== 1914 ==
<div>
:В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий — 1916 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917 р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

<div>
:У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М. Ясенівського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]</span>
</div>

<div>
;4 лютого
:Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора …</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;18 липня (1 серпня)
:Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
;21 липня
:В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;серпень- вересень
:Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
:Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони — коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6]]</span>
</div>

<div>
:В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6-10]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 7]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12 000 осіб).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;3 вересня
:Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 307]]</span>
</div>

<div>
;6 вересня
:Закрито [[Просвіта|Просвіту]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 308]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання — 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309-310]]</span>
</div>

<div>
;грудень
:Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 71]]</span>
</div>

== 1915 ==
<div class="backgr">
;18 квітня
:Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 10-12]]
:*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 червня
:Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 314]]</span>
</div>

[[Категорія: Хронологічні таблиці]]

1900–1916 рр

2011-05-26T05:16:29Z

WikiSysop: /* 1905 */

{{Зміст праворуч}}
== 1900 ==

<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

== 1901 ==
<div>
13 листопада
:Виступ львівських студентів — українців з вимогою створити український університет — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]</span>
</div>

== 1903 ==
<div>
:У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй]. Деякі частини переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] (після смерти П. Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </span>
</div>

<div>
:У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

<div>
;20–21 серпня
:Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 238-239]]</span>
</div>

== 1904 ==
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

<div>
: У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25 000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…, XX]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]</span>
</div>

<div>
;кінець року
:Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В. Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І. Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О. Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М. Дмитрієв]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 258]]</span>
</div>

<div>
;12 грудня
:Голова Комітету міністрів С. Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;28 та 31 грудня
:На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18–30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры … Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г. Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>, 3]]</span>
</div>

== 1905 ==
<div>
:Створено перші товариства <span class="org»>[[Просвіта]]</span> в Центральній та Східній Україні:
:*8.10.1905 — Катеринослав ([[Дмитро Яворницький|Д. Яворницький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біднов_Василь В. Біднов], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дорошенко_Дмитро Д. Дорошенко] та [[Наталія Дорошенко|Н. Дорошенко]]),
:*25.11.1905 — Одеса ([[Іван Луценко|І. Луценко]], [[Михайло Комаров|М. Комаров]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 С. Шелухін], [[Андрій Ніковський|А. Ніковський]],[http://uk.wikipedia.org/wiki/Слабченко_Михайло М. Слабченко]),
:*травень 1906 — Київ ([[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г. Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Красицький], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]]).
:Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911 рр.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>

<div>
: Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]</span>
</div>

<div>
;18 лютого
:Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.

:[[Объ отмѣнѣ стѣсненій малорусскаго печатнаго слова|DJVU файли оригіналу та перекладу з текстовим шаром і навігацією.]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского …</i>]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;25 лютого
:Цар Ніколай ІІ затвердив положення Комітету Міністрів: <span class="cit">Отмѣнить ограничительныя мѣры, установленныя для изданія книгъ Священнаго Писанія на малорусскомъ языкѣ, съ тѣмъ однако, чтобы на каждое такое изданіе испрашивалось благословеніе Святѣйшаго Синода.</span> [[Файл:PSZRI 3 25 1 141.jpg|100px|thumb|right|Повний текст]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе ІІІ.'', '''25, І''', 141]]</span>
</div>

<div>
;квітень
:На Радах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Документи Комітету Міністрів 1905 року]] [[Записка Харківського університету]] [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Проєкт записки Київського університету (В. Антонович)]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження…</i>]]
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>]]
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i> , 258]]</span>
</div>

<div>
;вересень
:Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 181]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 жовтня
:Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая II], де обіцяно правдиву свободу слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 86]]</span>
</div>

<div>
;24 листопада
:Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881 рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга …</i>, 181–182]]</span>
</div>

<div>
;листопад
:У Петербургу відбувся [[Конґрес поневолених народів Росії]]. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам [[РІ|Російської Імперії]].
</div>

== 1906 ==
<div>
:В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були [[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [[Василь Доманицький|В. Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], М. Крупський, [[Володимир Страшкевич|В. Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В. Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </span>
</div>

<div>
:Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В. Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;15 вересня
:Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]</span>
</div>

== 1907 ==
<div>
:З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908 р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914 р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </span>
</div>

<div>
:В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року). Див. [[Як повстав Грінченків словник. На підставі документів]].
:Словник містив понад 68 000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
:До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:Словник введено до бази пошуку сaйту [http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…]]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </span>
</div>

<div>
:У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908 р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </span>
</div>

<div>
:У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В. Доманицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса …</i>]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]</span>
</div>

<div>
;6 січня
:<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф. Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]</span>
</div>

<div>
;1908–1909
:Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М. Король, о. В. Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О. Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В. Дудикевич] та Д. Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span>
:За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр…</i>, 282]]</span>
</div>

== 1908 ==
<div>
:Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]</span>
</div>

<div>
;29 березня
:Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах…</i>]]</span>
</div>

== 1909 ==
<div>
1–2 лютого
:У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]</span>
</div>

== 1910 ==
<div>
:У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання — Київ-Лейпціг, 1918 р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </span>
</div>

<div>
:Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]</span>
</div>

<div id='1910.01.20'>
;20 січня
:Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П. Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 54]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]</span>
</div>

<div>
;12 жовтня
:Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

== 1912 ==
<div>
:У Харківскому <span class="org">Товаристві ім. Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </span>
</div>

<div>
:Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>

== 1913 ==
<div>
:У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології — гуртки передали до УНТ в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:У свято Воскресіння Христового 1913 р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;23 грудня 1913 - 3 січня 1914
:У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7 000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]</span>
</div>

== 1914 ==
<div>
:В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий — 1916 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917 р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

<div>
:У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М. Ясенівського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]</span>
</div>

<div>
;4 лютого
:Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора …</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;18 липня (1 серпня)
:Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
;21 липня
:В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;серпень- вересень
:Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
:Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони — коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6]]</span>
</div>

<div>
:В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6-10]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 7]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12 000 осіб).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;3 вересня
:Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 307]]</span>
</div>

<div>
;6 вересня
:Закрито [[Просвіта|Просвіту]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 308]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання — 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309-310]]</span>
</div>

<div>
;грудень
:Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 71]]</span>
</div>

== 1915 ==
<div class="backgr">
;18 квітня
:Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 10-12]]
:*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 червня
:Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 314]]</span>
</div>

[[Категорія: Хронологічні таблиці]]

Хронологічні таблиці (зміст)

2011-05-26T05:14:46Z

WikiSysop:

'''Хронологічні таблиці (зміст)'''
* [[Хронологічна таблиця. До кінця XV століття|До кінця XV ст]].
* [[XVI ст]].
* [[XVII ст]].
* [[XVIII ст]].
* [[XIX ст]].
* [[1900–1916 рр]].
* [[1917-1919 рр]].
* [[20-ті рр. XX ст.]]
* [[30-ті рр. XX ст.]]
* [[40-ві–60-ті роки XX ст.]]
* [[70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.]]

[[Категорія:Хронологічні таблиці|*]]

Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

2011-05-26T05:14:27Z

WikiSysop: /* Хронологічні таблиці */

{{Зміст праворуч}}
<div align="right"><b><i>Поточна версія сайту</i> — 0.2</b></div>

==Про сайт==
*[[Навіщо створено цей сайт]]
*[[Що треба знати про сайт]]
*[[Історія сайту]]
== Хронологічні таблиці ==
* [[Хронологічна таблиця. До кінця XV століття|До кінця XV ст]].
* [[XVI ст]].
* [[XVII ст]].
* [[XVIII ст]].
* [[XIX ст]].
* [[1900–1916 рр|1900–1916]].
* [[1917-1919 рр|1917–1919]].
* [[20-ті рр. XX ст.|1920-ті]]
* [[30-ті рр. XX ст.|1930-ті]]
* [[40-ві–60-ті роки XX ст.|1940-ві–1960-ті]]
* [[70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.|з 1970-тих]]

==Допоміжні сторінки==
*[[Скорочення|Скорочення, уживані в таблицях]]
*[[Джерела|Список використаних джерел]]
==[[Бібліотека]]==

== Категорії ==
[[:Категорія:Головні категорії|Головні категорії]]: [[:Категорія:Персоналії|Персоналії]], [[:Категорія:Освіта|Освіта]], [[:Категорія:Документи та матеріали|Документи та матеріали]], [[:Категорія:Словники|Словники]], [[:Категорія:Правопис|Правопис]], [[:Категорія:Хронологічні таблиці|Хронологічні таблиці]]
-----
<div align="center"><b><i>Сайт створено за підтримки видавництва КІС та [http://ua.wikimedia.org Громадської організації "Вікімедіа Україна"].</i></b></div>

Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

2011-05-26T05:14:14Z

WikiSysop: /* Хронологічні таблиці */

{{Зміст праворуч}}
<div align="right"><b><i>Поточна версія сайту</i> — 0.2</b></div>

==Про сайт==
*[[Навіщо створено цей сайт]]
*[[Що треба знати про сайт]]
*[[Історія сайту]]
== Хронологічні таблиці ==
* [[Хронологічна таблиця. До кінця XV століття|До кінця XV ст]].
* [[XVI ст]].
* [[XVII ст]].
* [[XVIII ст]].
* [[XIX ст]].
* [[1900–1916 рр|1901–1916]].
* [[1917-1919 рр|1917–1919]].
* [[20-ті рр. XX ст.|1920-ті]]
* [[30-ті рр. XX ст.|1930-ті]]
* [[40-ві–60-ті роки XX ст.|1940-ві–1960-ті]]
* [[70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.|з 1970-тих]]

==Допоміжні сторінки==
*[[Скорочення|Скорочення, уживані в таблицях]]
*[[Джерела|Список використаних джерел]]
==[[Бібліотека]]==

== Категорії ==
[[:Категорія:Головні категорії|Головні категорії]]: [[:Категорія:Персоналії|Персоналії]], [[:Категорія:Освіта|Освіта]], [[:Категорія:Документи та матеріали|Документи та матеріали]], [[:Категорія:Словники|Словники]], [[:Категорія:Правопис|Правопис]], [[:Категорія:Хронологічні таблиці|Хронологічні таблиці]]
-----
<div align="center"><b><i>Сайт створено за підтримки видавництва КІС та [http://ua.wikimedia.org Громадської організації "Вікімедіа Україна"].</i></b></div>

1900–1916 рр

2011-05-26T05:13:56Z

WikiSysop: перейменував «1901–1916 рр» на «1900–1916 рр»

{{Зміст праворуч}}
== 1900 ==

<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

== 1901 ==
<div>
13 листопада
:Виступ львівських студентів — українців з вимогою створити український університет — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]</span>
</div>

== 1903 ==
<div>
:У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй]. Деякі частини переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] (після смерти П. Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </span>
</div>

<div>
:У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

<div>
;20–21 серпня
:Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 238-239]]</span>
</div>

== 1904 ==
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

<div>
: У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25 000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…, XX]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]</span>
</div>

<div>
;кінець року
:Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В. Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І. Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О. Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М. Дмитрієв]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 258]]</span>
</div>

<div>
;12 грудня
:Голова Комітету міністрів С. Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;28 та 31 грудня
:На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18–30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры … Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г. Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>, 3]]</span>
</div>

== 1905 ==
<div>
:Створено перші товариства <span class="org»>[[Просвіта]]</span> в Центральній та Східній Україні:
:*8.10.1905 — Катеринослав ([[Дмитро Яворницький|Д. Яворницький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біднов_Василь В. Біднов], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дорошенко_Дмитро Д. Дорошенко] та [[Наталія Дорошенко|Н. Дорошенко]]),
:*25.11.1905 — Одеса ([[Іван Луценко|І. Луценко]], [[Михайло Комаров|М. Комаров]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 С. Шелухін], [[Андрій Ніковський|А. Ніковський]],[http://uk.wikipedia.org/wiki/Слабченко_Михайло М. Слабченко]),
:*травень 1906 — Київ ([[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г. Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Красицький], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]]).
:Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911 рр.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>

<div>
: Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]</span>
</div>

<div>
;18 лютого
:Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.

:[[Объ отмѣнѣ стѣсненій малорусскаго печатнаго слова|DJVU файли оригіналу та перекладу з текстовим шаром і навігацією.]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского …</i>]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;25 лютого
:Цар Ніколай ІІ затвердив положення Комітету Міністрів: <span class="cit">Отмѣнить ограничительныя мѣры, установленныя для изданія книгъ Священнаго Писанія на малорусскомъ языкѣ, съ тѣмъ однако, чтобы на каждое такое изданіе испрашивалось благословеніе Святѣйшаго Синода.</span> [[Файл:PSZRI 3 25 1 141.jpg|100px|thumb|center|Повний текст]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе ІІІ.'', '''25, І''', 141]]</span>
</div>

<div>
;квітень
:На Радах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Документи Комітету Міністрів 1905 року]] [[Записка Харківського університету]] [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Проєкт записки Київського університету (В. Антонович)]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження…</i>]]
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>]]
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i> , 258]]</span>
</div>

<div>
;вересень
:Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 181]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 жовтня
:Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая II], де обіцяно правдиву свободу слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 86]]</span>
</div>

<div>
;24 листопада
:Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881 рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга …</i>, 181–182]]</span>
</div>

<div>
;листопад
:У Петербургу відбувся [[Конґрес поневолених народів Росії]]. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам [[РІ|Російської Імперії]].
</div>

== 1906 ==
<div>
:В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були [[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [[Василь Доманицький|В. Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], М. Крупський, [[Володимир Страшкевич|В. Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В. Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </span>
</div>

<div>
:Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В. Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;15 вересня
:Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]</span>
</div>

== 1907 ==
<div>
:З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908 р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914 р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </span>
</div>

<div>
:В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року). Див. [[Як повстав Грінченків словник. На підставі документів]].
:Словник містив понад 68 000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
:До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:Словник введено до бази пошуку сaйту [http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…]]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </span>
</div>

<div>
:У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908 р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </span>
</div>

<div>
:У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В. Доманицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса …</i>]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]</span>
</div>

<div>
;6 січня
:<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф. Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]</span>
</div>

<div>
;1908–1909
:Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М. Король, о. В. Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О. Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В. Дудикевич] та Д. Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span>
:За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр…</i>, 282]]</span>
</div>

== 1908 ==
<div>
:Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]</span>
</div>

<div>
;29 березня
:Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах…</i>]]</span>
</div>

== 1909 ==
<div>
1–2 лютого
:У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]</span>
</div>

== 1910 ==
<div>
:У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання — Київ-Лейпціг, 1918 р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </span>
</div>

<div>
:Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]</span>
</div>

<div id='1910.01.20'>
;20 січня
:Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П. Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 54]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]</span>
</div>

<div>
;12 жовтня
:Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

== 1912 ==
<div>
:У Харківскому <span class="org">Товаристві ім. Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </span>
</div>

<div>
:Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>

== 1913 ==
<div>
:У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології — гуртки передали до УНТ в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:У свято Воскресіння Христового 1913 р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;23 грудня 1913 - 3 січня 1914
:У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7 000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]</span>
</div>

== 1914 ==
<div>
:В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий — 1916 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917 р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

<div>
:У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М. Ясенівського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]</span>
</div>

<div>
;4 лютого
:Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора …</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;18 липня (1 серпня)
:Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
;21 липня
:В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;серпень- вересень
:Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
:Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони — коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6]]</span>
</div>

<div>
:В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6-10]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 7]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12 000 осіб).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;3 вересня
:Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 307]]</span>
</div>

<div>
;6 вересня
:Закрито [[Просвіта|Просвіту]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 308]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання — 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309-310]]</span>
</div>

<div>
;грудень
:Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 71]]</span>
</div>

== 1915 ==
<div class="backgr">
;18 квітня
:Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 10-12]]
:*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 червня
:Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 314]]</span>
</div>

[[Категорія: Хронологічні таблиці]]

1901–1916 рр

2011-05-26T05:13:56Z

WikiSysop: перейменував «1901–1916 рр» на «1900–1916 рр»

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[1900–1916 рр]]

1900–1916 рр

2011-05-26T05:13:42Z

WikiSysop:

{{Зміст праворуч}}
== 1900 ==

<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

== 1901 ==
<div>
13 листопада
:Виступ львівських студентів — українців з вимогою створити український університет — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]</span>
</div>

== 1903 ==
<div>
:У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй]. Деякі частини переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] (після смерти П. Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </span>
</div>

<div>
:У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

<div>
;20–21 серпня
:Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 238-239]]</span>
</div>

== 1904 ==
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 246-247]]</span>
</div>

<div>
: У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25 000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…, XX]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]</span>
</div>

<div>
;кінець року
:Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В. Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І. Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О. Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М. Дмитрієв]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i>, 258]]</span>
</div>

<div>
;12 грудня
:Голова Комітету міністрів С. Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;28 та 31 грудня
:На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18–30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры … Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г. Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>, 3]]</span>
</div>

== 1905 ==
<div>
:Створено перші товариства <span class="org»>[[Просвіта]]</span> в Центральній та Східній Україні:
:*8.10.1905 — Катеринослав ([[Дмитро Яворницький|Д. Яворницький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біднов_Василь В. Біднов], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дорошенко_Дмитро Д. Дорошенко] та [[Наталія Дорошенко|Н. Дорошенко]]),
:*25.11.1905 — Одеса ([[Іван Луценко|І. Луценко]], [[Михайло Комаров|М. Комаров]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І. Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 С. Шелухін], [[Андрій Ніковський|А. Ніковський]],[http://uk.wikipedia.org/wiki/Слабченко_Михайло М. Слабченко]),
:*травень 1906 — Київ ([[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г. Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Красицький], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]]).
:Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911 рр.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>

<div>
: Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]</span>
</div>

<div>
;18 лютого
:Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.

:[[Объ отмѣнѣ стѣсненій малорусскаго печатнаго слова|DJVU файли оригіналу та перекладу з текстовим шаром і навігацією.]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского …</i>]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 44]]</span>
</div>

<div>
;25 лютого
:Цар Ніколай ІІ затвердив положення Комітету Міністрів: <span class="cit">Отмѣнить ограничительныя мѣры, установленныя для изданія книгъ Священнаго Писанія на малорусскомъ языкѣ, съ тѣмъ однако, чтобы на каждое такое изданіе испрашивалось благословеніе Святѣйшаго Синода.</span> [[Файл:PSZRI 3 25 1 141.jpg|100px|thumb|center|Повний текст]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе ІІІ.'', '''25, І''', 141]]</span>
</div>

<div>
;квітень
:На Радах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Документи Комітету Міністрів 1905 року]] [[Записка Харківського університету]] [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Проєкт записки Київського університету (В. Антонович)]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження…</i>]]
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг…</i>]]
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907)</i> , 258]]</span>
</div>

<div>
;вересень
:Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 181]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 жовтня
:Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая II], де обіцяно правдиву свободу слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 86]]</span>
</div>

<div>
;24 листопада
:Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881 рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга …</i>, 181–182]]</span>
</div>

<div>
;листопад
:У Петербургу відбувся [[Конґрес поневолених народів Росії]]. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам [[РІ|Російської Імперії]].
</div>

== 1906 ==
<div>
:В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були [[Борис Грінченко|Б. Грінченко]], [[Василь Доманицький|В. Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремов]], М. Крупський, [[Володимир Страшкевич|В. Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В. Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </span>
</div>

<div>
:Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В. Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;15 вересня
:Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]</span>
</div>

== 1907 ==
<div>
:З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908 р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914 р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </span>
</div>

<div>
:В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року). Див. [[Як повстав Грінченків словник. На підставі документів]].
:Словник містив понад 68 000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
:До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:Словник введено до бази пошуку сaйту [http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>…]]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </span>
</div>

<div>
:У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908 р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </span>
</div>

<div>
:У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В. Доманицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса …</i>]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]</span>
</div>

<div>
;6 січня
:<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф. Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису… 1999</i>, 248-249]]</span>
</div>

<div>
;1908–1909
:Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М. Король, о. В. Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О. Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В. Дудикевич] та Д. Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span>
:За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр…</i>, 282]]</span>
</div>

== 1908 ==
<div>
:Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]</span>
</div>

<div>
;29 березня
:Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах…</i>]]</span>
</div>

== 1909 ==
<div>
1–2 лютого
:У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]</span>
</div>

== 1910 ==
<div>
:У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання — Київ-Лейпціг, 1918 р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </span>
</div>

<div>
:Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 11]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]</span>
</div>

<div id='1910.01.20'>
;20 січня
:Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П. Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 54]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]</span>
</div>

<div>
;12 жовтня
:Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

== 1912 ==
<div>
:У Харківскому <span class="org">Товаристві ім. Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]] </span>
</div>

<div>
:В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </span>
</div>

<div>
:Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>

== 1913 ==
<div>
:У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології — гуртки передали до УНТ в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї…</i>, 12]]</span>
</div>

<div>
;Великдень
:У свято Воскресіння Христового 1913 р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div>
;23 грудня 1913 - 3 січня 1914
:У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7 000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]</span>
</div>

== 1914 ==
<div>
:В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий — 1916 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]</span>
</div>

<div>
:У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917 р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 56]]</span>
</div>

<div>
:У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М. Ясенівського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]</span>
</div>

<div>
;4 лютого
:Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора …</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;18 липня (1 серпня)
:Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
;21 липня
:В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;серпень- вересень
:Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

<div>
:Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони — коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6]]</span>
</div>

<div>
:В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 6-10]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 7]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12 000 осіб).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
</div>

<div>
:Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;3 вересня
:Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 307]]</span>
</div>

<div>
;6 вересня
:Закрито [[Просвіта|Просвіту]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 308]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309]]</span>
</div>

<div>
;18 вересня
:Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання — 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 309-310]]</span>
</div>

<div>
;грудень
:Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині…</i>, 71]]</span>
</div>

== 1915 ==
<div class="backgr">
;18 квітня
:Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України…</i>, 10-12]]
:*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 червня
:Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої…</i>, 314]]</span>
</div>

[[Категорія: Хронологічні таблиці]]

XIX ст

2011-05-26T05:11:12Z

WikiSysop:

{{Зміст праворуч}}
== 1800-ті ==
<div>

:Невідомий автор із кола учасників [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новгород-Сіверський_патріотичний_гурток Новгород-Сіверського патріотичного гуртка] написав <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Русів Історію русів]</span>.<br>([http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm Оригінальний текст, переклад І. Драча та стаття І. Крип’якевича ''Історія русів'' на сайті ІЗБОРНИК]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 891-892]]</span>
</div>

=== 1801 ===
<div>
;31 березня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I] зняв заборону ввозити іноземні книжки та дозволив відкрити приватні друкарні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

<div>
;14 червня
:Вийшов указ, щоб на заголовних листах книжок, друкованих з дозволу [[Цензура|цензури]], був напис <span class="cit">по одобрению которой цензуры печатано</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

=== 1802 ===
<div>
:В Російській Імперії сформовано міністерства, зокрема міністерство народної освіти. Думка про заснування цього міністерства належала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василеві Каразину], що був близький до молодого царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I]. Міністром освіти призначено гр. П. Завадського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 232]]</span>
</div>

=== 1803 ===
<div>
;24 січня
:Згідно з затвердженими правилами, при міністерстві народної освіти створено Головне управління школами, що складалося з шести кураторів шкільних округ. Керманичем справ Головного управління був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь В. Каразин]. До Віленської шкільної округи, на чолі з поляком кн. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чарторийський Адамом Чарторийським], входили Волинсвька, Київська, та Подільська губернії. Решту українських губерній віднесено до Харківської шкільної округи на чолі зі Станіславом Потоцьким. Головне управління школами встановило такі типи шкіл: [[Гімназії|гімназії]] — в кожнім губерніяльнім місті, догляд за ними мав належати університетові; [[Повітові школи|повітові школи]] — бодай по одній в кожнім губерніяльнім і повітовім місті, догляд за ними мав належати директорові гімназії; [[Парафіяльні школи|парафіяльні]] ("приходські") школи по селах, догляд за ними мав належати управителеві відповідної повітової школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 233-234]]</span>
</div>

=== 1804 ===
<div>
;9 липня
:Запроваджено обов’язкову попередню [[Цензура|цензуру]] книжок. <span class="cit">Высочайшим повелением</span> затверджено «''Уставъ о Цензурѣ''». У ньому сказано: <span class="cit">Ни одна книга или сочинение не должны быти напечатаны в Империи Российской, ни пущены в продаж, не быв прежде рассмотрены цензурой</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 439]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 96]]</span>
</div>

<div>
;5 листопада
:Прийнято «''Уставъ учебныхъ заведеній, подведомыхъ Университетамъ''», що нав’язував українським школам систему російської освіти. Вчителям та учням наказано вживати лише російську мову.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''28''', 626]]</span>
</div>

=== 1805 ===
<div>
:Заходами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василя Каразина] засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харківський університет]. Першим його ректором призначено професора [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рижський_Іван_Степанович Івана Рижського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3561-3562]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 237-254]] </span>
</div>
<div>
:При Університеті за 10 пунктом «''Утвердительной грамотой Харьковскаго Императорскаго Университета''» (5 листопада 1803 року) запроваджено [[Цензура|цензуру]]: <span class="cit">Университетъ имѣетъ собственную свою Ценсуру для всѣхъ издаваемыхъ имъ или Членами его сочиненій, къ наукамъ и словесности относящихся, также для книгъ, выписываемых для своего употребленія из чужихъ краевъ. Къ ведению его принадлежитъ Ценсура всѣхъ сочиненій часными людьми в Округѣ издаваемыхъ.</span> Завдяки цьому протягом першого десятиріччя ХІХ ст. тут було оприлюднено 210 видань. Серед них книжки українською мовою, що зробило полтаво-харківську мову основою мови літературної. Саме тут на початку ХІХ ст. назви Україна та український набули загальнонаціонального змісту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 650-651]]</span>
</div>

=== 1808 ===
<div>
:Закрито [[Studium Ruthenum|Руський інститут]] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_університет Львівського університету], де на двох факультетах (філософському та богословському) низку предметів викладали українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3086]]</span>
</div>

== 1810-ті ==
=== 1811 ===
<div>
;9 липня
:Друга пожежа у [[Києво-Могилянська Академія|Київській академії]], горіла й бібліотека (згоріло близько 1000 книжок).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_T| <i>Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии (1796 – 1869)</i>, '''3''', 324]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA| Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 117]]
:*[[Джерела#Shewch2| Шевчук В. <i>Муза Роксоланська…, 1993</i>, 6]]</span>
</div>

=== 1816 ===
<div>
:Отець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Могильницький Іван Могильницький] під патронатом єпископа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Михайло_(кардинал) Михайла Левицького], заснував перше в Галичині культурно-освітнє товариство — <span class="org">Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення просвіти і культури серед вірних.</span> Головним завданням було готувати й друкувати шкільні книжки народною мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1633]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 519]]</span>
</div>

=== 1817 ===
<div>
:В Одесі засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рішельєвський_ліцей Рішельєвський Ліцей] (1865 р. перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новоросійський_університет Новоросійський Університет]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1826-1827]]</span>
</div>
<div>
;24 липня
:Св. Синод на підставі <span class="cit">особого доклада</span> комісії духовних училищ закрив [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську Академію]], що проіснувала понад 200 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

=== 1818 ===
<div>
:Видання складеної 1804–1805 рр. <span class="book">Грамматики малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] в Петербургу ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]). Вона містить <span class="book">Краткий малороссийский словарь</span> (1131 слово), базований на чисто народному матеріялі, зокрема <span class="cit">хресні імена</span> та <span class="cit">фрази і приповідки</span> ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl1.htm текст]). <span class="book">Грамматику…</span> розглянуто й схвалено на засіданні Російської академії наук 11 березня 1805р. Протягом багатьох років це був найкращий український словник. Велике значення мав фонетичний принцип правопису українських слів. Граматику фотодруком перевидав 1978 року в Мюнхені [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 40]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 324]]</span>
</div>
<div class="edu">
:У Харкові відкрито перший <span>Институт благородных девиц.</span> Мова викладання до середини 50-х років — французська, потім — російська. Згодом відкрито [[Жіноча освіта|інститути шляхетних дівчат]] у Полтаві (1818), Одесі (1829), Києві (1838).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 324-325]]</span>
</div>

=== 1819 ===
<div class="edu">
:Замість закритої 1817 року [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]] створено [[Київська духовна Академія|Київську Духовну Академію]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

== 1820-ті ==
=== 1820 ===
<div class="edu">
:Засновано [[Безбородьківський Ліцей|Гімназію вищих наук ім. кн. О. Безбородька]] у Ніжині (1832 року реорганізовано в ліцей, 1875 перетворено на Історично-Філолологічний Інститут ім. кн. О. Безбородька). Першим директором був українець із Закарпаття [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kukolnik_V&abcvar=14&bbcvar=23 Василь Кукольник], а після нього (від 1 листопада 1821 р.) також закарпатець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Орлай Іван Орлай].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 106]]</span>
</div>

=== 1822 ===
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Прибавление к грамматике малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 324]]</span>
</div>

=== 1823 ===
<div>
:Надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Іван Войцехович|Івана Войцеховича]] із добіркою 1173 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XI]]</span>
</div>

=== 1826 ===
<div>
;10 червня
:Прийнято другий [[Цензура|цензурний]] статут, що дістав назву <span class="cit">чугунного статута.</span> За ним цензура мала дві інстанції. Вищу з трьох міністрів: народної просвіти, внутрішніх та іноземних справ. Нижча інстанція — Головний цензурний комітет у Петербургу і цензурні комітети у Москві, Вільні та Дерпті, що підлягали <span class="cit">попечителям учебных округов.</span> У пункті 151 сказано: <span class="cit">не позволяется пропускать к печатанию места в сочинениях и переводах, имеющие двоякий смысл, ежели один из них противен цензурным правилам</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke2| Лемке М. К. <i>Николаевские жандармы и литература…</i>, 90-98]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 214-215]]</span>
</div>

=== 1828 ===
<div>
;22 квітня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколай I] затвердив третій статут про [[Цензура|цензуру]]. За ним найвищу цензурну інстанцію, Головне управління цензури, підпорядковано Міністерству народної освіти. Цьому управлінню підлягали цензурні комітети в університетських містах Ризі, Вільні, Києві, Одесі, Тифлісі. Цензори працювали під безпосереднім проводом попечителів навчальних округів. Їхнім обов’язком було цензурувати не лише друковану продукцію, що виходила в межах округу, а й закордонні надходження. Статут був чинний упродовж усього царювання Ніколая I.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 377]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 220-221]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;3 липня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] про створення в імператорський канцелярії [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB III відділу] — таємної політичної поліції і жандармерії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 468]]</span>
</div>
<div>
;20 – 30 рр.
:Діяльність [[Руська трійця|Руської трійці]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2657]]</span>
</div>

== 1830-ті ==
=== 1830 ===
<div>
:В Одесі засновано першу в Україні міську загальнодоступну бібліотеку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 392]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;1831
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая І] про скасування [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] скрізь в Україні крім Києва.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 437]]</span>
</div>

=== 1832 ===
<div>
:Від цього року засновники будь-яких видань мали отримувати "височайший" дозвіл царя. Крім докладної інформації про видання, до в [[Цензура|цензурних]] комітетів треба було подавати <span class="cit">обстоятелные сведения о способностях издателя и нравственной его благонадежности</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 231]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div>
;14 грудня
:Утворено кураторію Київської шкільної округи (Київська, Волинська, Подільська та Чернігівська губернії).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 254]]</span>
</div>

== 1833 ==
<div>
;21 березня
:Міністр освіти гр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Уваров] у своїй промові до кураторів шкільних округ вказав, що всю освітню діяльність треба ґрунтувати на триєдиній формулі: <span class="cit">[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 православие, самодержавие, народность].</span> Ця політична формула стала прапором міністерства освіти до кінця існування царської [[РІ|Росії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244-245]]</span>
</div>

== 1834 ==
<div>
:В Росії прийнято новий університетський статут, що покінчив з фікцією академічної свободи статуту 1804 року. Куратор шкільної округи за новим статутом мусив перебувати в університетському місті. Ректор та декани залишалися виборними, але компетенцію професорської ради обмежено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244]]</span>
</div>
<div>
;15 липня
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університет св. Володимира у Києві]. Його статут затверджено спеціяльним указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] урядовому сенатові від 25 грудня 1833 року. Університет підпорядковано одночасно і міністрові народної освіти, і попечителеві навчального округу, що офіціяльно був <span class="cit">начальником университета.</span> Тобто київський університет був позбавлений головного привілею — внутрішнього самоврядування. Першим ректором був [[Михайло Максимович|Михайло Максимович]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1024]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 252-268]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;23 грудня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] Київ позбавлено статусу, передбаченного [[Магдебурзьке право|Магдебурзьким правом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU| Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів …</i>, 288]]</span>
</div>

== 1835 ==
<div>
;4 листопада
:Засновано друкарню [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університету св. Володимира] в Києві. У ній друкували, зокрема, матеріяли <span class="org">Временной комиссии для разбора древних актов</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга</i>, 42-45]]</span>
</div>

== 1837 ==
<div>
:[[Руська трійця|Руська трійця]] видала в Будапешті альманах <span class="book">[[Русалка Дністровая]].</span> Надруковано 1000 примірників, із них 800 конфіскувала львівська поліція.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2643]]</span>
</div>

== 1838 ==
<div>
;8 лютого
:Відкрито Комітет внутрішньої [[Цензура|цензури]] в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університеті Св. Володимира] і контролював практично всі друкарні Київського навчального округу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh|Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 11]]</span>
</div>

==1840 ==
<div class="backgr">
;25 червня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] скасовано [[Литовські Статути|Литовський статут]], що вже давно став українським національним правом. В Україні в повному обсязі почали діяти російські загальноімперські закони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1303]]</span>
</div>

== 1843 ==
<div>
:[[Павло Білецький-Носенко]] уклав <span class="book">Словник української мови.</span> Автор подав рукописа до Академії Наук, де він, як і рукописи словника 1834 року та <span class="book">Граматики</span> 1843 року, "загубився". Знайдено цей рукопис лише 1964 року. 1966 року словник вийшов друком у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 47-48, 276]] </span>
:*[[Джерела#Bil-No|Білецький-Носенко П. ''Словник української мови'']]

</div>
<div>
:За ініціативою [[Михайло Максимович|М. Максимовича]] в Києві створено <span class="org">Временную комиссию для разбора древних актов.</span> Існувала до 1907 року як урядова установа при київському генерал-губернаторстві. 1921 року була приєднана до УАН. Видала багато важливих матеріялів до української археології, історії, палеографії, картографії тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1017]]</span>
</div>

== 1847 ==
<div class="backgr">
;березень
:Розгром [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS| Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i> , 124]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>
<div>
;9 березня
:Міністерство внутрішніх справ Австрійської Імперії ухвалило друкувати всі закони й оголошення у східних галицьких повітах також і руською мовою, кирилицею.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nahaje| Нагаєвський В. <i>Історія української держави двадцятого століття</i>, 26]]</span>
</div>
<div>
;19 червня
:Циркуляр міністра внутрішніх справ з наказом вилучити з продажу твори учасників [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KMT| <i>Кирило-Мефодіївське товариство</i>, 84-87]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>

== 1848 ==
<div>
:Відкрито катедру української мови й літератури у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівському університеті]. Першим керівником її був [[Яків Головацький|Яків Головацький]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>, 122-123]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;2 травня
:На хвилі "Весни Народів" ([http://cyclop.com.ua/content/view/991/58/1/1/#60 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 УВ]) у Львові створено першу політичну організацію українців — Головну Руську Раду ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]). Головне завдання — оборона прав українського народу в Австрії. Раду розпущено 1851 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 398]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 166-167]]</span>
</div>
<div>
;15 травня
:У Львові почала виходити перша газета галицьких українців <span class="book">[[Зоря Галицкая|Зоря галицька]].</span> Редактор Антон Павенцький. Випуск припинився 1857р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 264]]</span>
</div>
<div>
;15 червня
:За почином [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2 о. Л. Трещаківського], Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала українську культурно-освітню установу — [[Народний Дім у Львові|Народний Дім у Львові]] (Руський Народний Інститут Народний Дім). За взірцем львівського постали Народні Доми у багатьох містах і селах Галичини та в інших українських землях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div>
;16 липня
:Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала у Львові <span class="pub_house">[[Галицько-Руська Матиця|Галицько-Руську Матицю]]</span> (товариство для просвітньої й літературно-видавничої справи та шкільництва рідною мовою) подібно до інших слов’янських <span class="pub_house">Матиць.</span> Першим головою був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Куземський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 341]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 146]]</span>
</div>
<div>
;19–26 жовтня
:За ініціятивою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Миколи Устияновича] та [[Іван Борискевич|Івана Борискевича]] Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) скликала у Львові [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 Собор Руських Учених], що накреслив програму організації української науки та народного шкільництва (зокрема видання шкільних загальноосвітніх довідників).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 2929]]</span>
</div>
<div>
;листопад
:Розпорядженням міністерства народної освіти Австрії вивчення русино-української мови визнано обов’язковим у всіх [[Гімназії|гімназіях]] Східної Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>.]]</span>
</div>

== 1850 ==
<div>
:У Києві відкрито першу [[Жіноча освіта|жіночу гімназію]]. 1860 року відкрито такі гімназії у Харкові та Полтаві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 325-326]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 690]]</span>
</div>

== 1851 ==
<div>
:На доручення австро-угорського уряду видано словника <span class="book">Правничо-політична термінологія для слов’янських мов, вживаних в Австрії</span>, що містив близько 17 000 німецьких термінів з українськими відповідниками (уклали [[Яків Головацький|Я. Головацький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Г. Шашкевич] та [[Юрій Вислобоцький|Ю. Вислобоцький]]). Це перший український термінологічний словник.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 277]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1852 ==
<div>
:При Київському університеті утворено Київський центральний архів, що містив архівні матеріяли Комісії для розбору давніх актів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]] </span>
</div>
<div>
:У календарі <span class="book">Перемышлянинъ</span> вміщено невелику збірку [[Іван Гавришкевич|І. Гавришкевича]] <span class="book">Початок до уложеня термінології ботанічної руської</span>. Цю статтю можна вважати першою друкованою працею з української природничої термінології.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1855 ==
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Словарь малорусского наречия</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Афанасьєв-Чужбинський_Олександр Афанасьєва-Чужбинського] (А-З). Видання не завершено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36]]</span>
</div>

<div>
;кінець 50-х років
:У Петербургу створено першу <span class="org">[[Громади|Громаду]].</span> До її складу входили [[Микола Костомаров|М. Костомаров]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], [[Василь Білозерський|В. Білозерський]], Ф. Лазаревський, [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]] та інші. Пізніше постали Громади в містах України. 1897 р. усі Громади, що існували в 20 містах України, об’єдналися в <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Загальну українську безпартійну демократичну організацію]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

== 1856 ==
<div>
:Початок друкарської активности Петербурзької <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Пантелеймон Куліш]] у Петербургу заснував власну друкарню. Окрім дешевих книжок <span class="book">Сільської бібліотеки</span> (у 1860–1861 рр. видано 39 книжечок цієї серії), він видав <span class="book">Записки о Южной Руси</span> (1856-1857), <span class="book"> Чорну раду</span> (1857), альманах <span class="book">Хата</span> (1860), збірки творів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Котляревського] (1862), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка-Основ'яненко Г. Квітки] (1858), [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA Марка Вовчка] (1857). Друге видавництво, що належало [[Микола Костомаров|М. Костомарову]], видало <span class="book">Арихметику</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кониський_Олександр О. Кониського] (1863) та <span class="book">Оповідання з Святого Письма</span> [[Степан Опатович|С. Опатовича]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36, 276]]
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

== 1857 ==
<div>
;лютий
:Інструкція попечителям Київського та Віленського навчальних округів про те, щоб <span class="cit">должности учителей истории в гимназиях и уездных училищах замещаемы были исключительно природными русскими</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 144]]</span>
</div>

== 1859 ==
<div>
:[[Азбучна війна|''Азбучна війна'']] (також ''азбучна завірюха''), рух галицьких українців, спричинений спробою австрійського уряду (мін. освіти Л. Тун), за наполяганням галицького намісника графа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%29 А. Ґолуховського], запровадити латинку замість кириличної абетки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 12]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 31-32]] </span>
</div>
<div>
:Розпорядження [[Цензура|цензурі]], щоб <span class="cit">сочинения на малороссийском наречии, писанные собственно для распространения их между простым народом, печатались не иначе, как русскими буквами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 295]]</span>
</div>
<div>
;1 липня
:Вийшло перше число газети <span class="p_ed">[[Кіевский Телеграф|Киевский телеграф]]</span>. Від 1874 року газета була неофіційним органом києвської <span class="org">[[Громади|Громади]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 308]]</span>
</div>
<div>
;11 жовтня
:У Києві відкрито першу [[Недільні школи|недільну українську школу]]. У 1859–1860 роках їх працювало у містах та деяких селах України 68. Викладали в них, з дозволу тодішнього попечителя Київської шкільної округи, відомого хірурга [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2 Ніколая Пірогова], українською мовою. Ці школи закрито за розпорядженням міністра освіти 12 червня 1862 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 277]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1860-ті ==
=== 1860 ===
<div>
:[[Пилип Морачевський]] зробив переклад Євангелії українською мовою. Цей перекад був однією з причин видання циркуляру міністра внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Валуєв_Петро Валуєва](<span class="doc"> [[Валуєвський циркуляр|Валуєвський циркуляр]]</span>) про обмеження українського друкованого слова рамками художньої літератури. Переклад вийшов друком 1906–1911 рр., проте дозволено використовувати його у церковних відправах лише в часи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A6%D0%A0 Української Центральної Ради]. Перевидано в Канаді (1948) та США (1966).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 5; 1648]]</span>
</div>

<div>
;початок 60-х
:Український визвольний рух, започаткований 1848 р., поділився на два крила — рух так званих "[[Москвофільство|общеросів]]" (москвофілів) і рух [[Народовці|народовців]]. У мовних питаннях москвофіли обстоювали "староруську мову" (суміш книжної давньоукраїнської, російської та народно-розмовної — "[[Язичіє|язичіє]]") та [[Максимовичівка|етимологічний правопис Максимовича]]. Народовці, так само як і [[Українофільство|українофіли]], обстоювали українську мову і фонетичний правопис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр …</i>, 268]]</span>
</div>

=== 1861 ===
<div>
:У III томі <span class="book">Старосветского бандуриста</span> надруковано <span class="book">Словарь малороссийских идиомов</span> (11127 слів) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Закревський_Микола М. Закревського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]] </span>
</div>
<div>
:В Києві створено [[Громади|Громаду]]. В неї входили [[Володимир Антонович|В. Антонович]], [[Михайло Драгоманов|М. Драгоманов]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло П. Чубинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Тадей Т. Рильський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Вовк], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] та інші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

<div>
:Надруковано перший випуск <span class="book">Опыта южнорусского словаря</span> [[Каленик Шейковський|Каленика Шейковського]] (А-В). Ще два випуски (Т-Ю) видано 1886.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 737]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIV, XVII-XVIII]]</span>
</div>

<div>
;12 січня
:У Петербургу вийшло перше число щомісячного суспільно-політичного та літературного україномовного журналу <span class="book">[[Основа]]</span> (видавець [[Василь Білозерський|В. Білозарський]], редакори — [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] і [[Микола Костомаров|М. Костомаров]]). Проіснував 22 місяці. В кінці майже кожного числа вміщено словники.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1893]]</span>
</div>

<div>
;січень
:У Львові на базі гуртка львівської інтелігенції <span class="org">Молода Русь</span> утворено культурно-просвітницьке товариство клубного типу <span class="org"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0 Руська Бесіда]</span> (від 1928 р. — <span class="org">Українська Бесіда</span>). Пізніше товариства з такою назвою постали у 34 містах Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3340]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;19 лютого
:Скасування кріпацтва. Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр II] підписав маніфест <span class="doc">Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 59]]</span>
</div>

<div>
;Липень
:В журналі <span class="book">[[Основа]]</span> надруковано першу (поза Галичиною) статтю з української термінології — <span class="book">Заметку о русинской терминологии</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

<div>
:Л. Глібов почав видавати літературно-суспільний тижневик <span class="book">[[Черниговский листок]].</span> Закрито у серпні 1863 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3712]]</span>
</div>

=== 1862 ===
<div>
:Початок видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> Вийшли друком популярна книжечка з географії <span class="book">Дещо про світ Божий</span>, <span class="book">Таблицы для первоначального чтения</span>, <span class="book"> Арифметика популярная.</span> За петербурзькою традицією книжки видавали на зібрані кошти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

<div>
:У Львові почав виходити перший друкований орган народовців — літературний тижневик <span class="p_ed">[[Вечерниці]].</span> Його заклала так звана Друга руська трійця ([[Володимир Шашкевич]], [[Ксенофонт Климкович]] та [[Федір Заревич]]). Вийшло 17 чисел.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239]]
:*[[Джерела#Chykal| Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907) </i>, 13]]</span>
</div>

<div>
;12 червня
:За розпорядженням міністра освіти закрито всі українські [[Недільні школи|недільні школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

=== 1863 ===
<div>
;12 січня
:<span class="cit">Высочайшим повелением</span> усі [[Цензура|цензурні]] заклади підпорядковано міністрові внутрішніх справ. Реорганізацію завершено 1 березня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 495]]</span>
</div>
<div>
;18 червня
:В [[РІ|Росії]] прийнято новий університетський статут, що відновив університетську автономію: ректор і декани стали виборними, факультети мали право [[Цензура|цензури]] праць своїх членів, якщо їх видавав університет, владу куратора шкільної округи зведено до загального нагляду за діяльністю університету.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 246]]</span>
</div>
<div>
;18 липня
:Таємний <span class="doc">[[Валуєвський циркуляр]]</span> ([[Валуєвський цикуляр: тексти|тексти]]). Заборонено видавати українською мовою книжки релігійного змісту, навчальні та призначені до початкового читання народу. До друку дозволено лише твори красного письменства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 302-304]]. </span>
</div>

<div>
:Протягом семи років після циркуляру видано 20 українських книжок — така сама кількість, як протягом одного 1862 року (1864 — 12, 1865 — 5, 1866 — 0, 1867–1869 — по одній).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 137]]</span>
</div>

=== 1864 ===
<div>
;14 липня
:Уряд Росії прийняв новий Статут про початкову школу, згідно з яким навчання наказано провадити лише російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 345, 347-349]]</span>
</div>

<div>
;1864–1872
:У Галичині виходять шістьма випусками <span class="book">Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої</span> [[Іван Верхратський|Івана Верхратського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XII]]
:*[[Джерела#Halja|Наконечна Г. <i>Українська науково-технічна…</i>, 9-10]]
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

== 1865 ==
<div>
;6 квітня
:[[Цензура|Цензурна]] реформа. Царський уряд видає <span class="doc">Временные правила о печати</span>, згідно з якими керувати цензурою та наглядати за друкарнями має створене при міністерстві внутрішніх справ Головне управління у справах друку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 386]]</span>
</div>

<div>
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Новоросійський університет] в Одесі. Першим ректором був Іван Соколов.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268-270]]</span>
</div>

=== 1866 ===
<div>
:Засновано міську загальнодоступну бібліотеку в Києві. Її мали комплектувати виключно російськими книжками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 393]]</span>
</div>

=== 1867 ===
<div>
:У Львові надруковано перший великий (двотомовий) <span class="book">Німецько-руський словар</span> [[Омелян Партицький|Омеляна Партицького]] (близько 50 000 слів), що містив, поряд із словами галицько-української літературної мови, <span class="cit">народні слова.</span> Автор використав низку рукописних збірок, зокрема п’ятитомову збірку [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD отця Скоморовського], та завів до словника чимало вдалих термінів, що згодом увійшли до наукового обігу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 426]] </span>
</div>

<div>
:У Львові почато видання літературно-наукового і політичного часопису <span class="p_ed">[[Правда]].</span> До виходу 1880 р. <span class="p_ed">[[Діло|Діла]]</span> часопис був провідним органом [[Народовці|народовців]] і загальноукраїнською трибуною літературного, наукового і політичного життя.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2293]]</span>
</div>

=== 1868 ===
<div>
;8 грудня
:У Львові засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>
<div>
;12 травня
:Затверджено тринадцять тимчасових [[Цензура|цензурних]] правил. Крім них, до цензурних комітетів було надіслано додатки:<span class="cit">1) особое постановление для цензоров, 2) список всех прежних законов по делам печати, не подвергшихся отмене</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 475-476]]</span>
</div>

=== 1869 ===
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван Іван Пулюй] у книжці <span class="book">Молитовник для руського народу</span> (друге видання 1871 р.) оприлюднив у Відні свій переклад молитов та низки літургійних текстів. Це був перший крок до запровадження новоукраїнської літературної мови у церкві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>
<div>
:[[Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]] надрукував книжечку <span class="book">Святе Письмо або вся Библія старого Завіту. Русько-українською мовою переложена,</span> що містила <span class="book">П’ятикнижжя Мойсееве</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;11 лютого
:Галицьке намісництво затверджує статут <span class="org">[[Народний Дім у Львові|Руськoго Народнoго Інституту Народний Дім]].</span> Покровителем Народного дому визначено Галицького митрополита.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;21 листопада
:Прийнято закон про запровадження <span class="cit">в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных урожденцев</span> (тобто, надісланим в Україну російським чиновникам) значної доплати до нормального утримання. Підтверджено законом від 13 червня 1886 року. Доплату скасовано лише 1919 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 212]]</span>
</div>

== 1870-ті ==
=== 1870 ===
<div>
:Засновано [[Колегія Павла Ґалаґана|Колеґію Павла Ґалаґана]] в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 1078]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почав виходити перший на Буковині український часопис <span class="book">[[Буковинська Зоря]].</span> Друковано штучною українсько-слав’янською мовою (язичієм).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 192]]</span>
</div>

=== 1871 ===
<div>
:У Відні [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>

=== 1872 ===
<div>
:Початок другого періоду видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Цензура]] дозволила перевидати збірку <span class="book">Дещо про світ Божий.</span> Після цього відновлено видання популярних книжок для народу з різних галузей знань, зокрема літератури для дітей. Видано низку творів художньої літератури та наукові праці членів <span class="org">Громади.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя…</i>]]</span>
</div>

=== 1873 ===
<div>
:Видано словник <span class="book">Словниця української або югової-руської мови</span> [[Фортунат Піскунов|Ф. Піскунова]] (8000 слів). Друге видання (1882) містило 15000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 454]]</span>
</div>
<div>
;13 лютого
:У Києві засновано урядовий <span class="org">[[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]</span>, що став осередком українського наукового життя. Під його проводом налагоджено випуск українознавчої літератури, засновано мережу українських книгарень. Головою Відділу став [[Григорій Ґалаґан]], а виконавчим секретарем — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло Павло Чубинський]. Ліквідовано 1876 р. [[Емський указ|Емським указом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2073]]</span>
</div>
<div>
;11 грудня
:Засновано <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Літературне товариство ім. Тараса Шевченка у Львові]]</span>, що стало базою вільного розвитку української літератури та науки поза межами дії російської [[Цензура|цензури]] та адміністративних утисків. Ініціяторами його створення були громадські та культурні діячі зі Східних і Центральних земель під проводом [[Олександр Кониський|Oлександра Кониського]], фундаторами — [[Єлисавета Милорадович|Єлисавета Милорадович-Скоропадська]], [[Дмитро Пильчиків|Дмитро Пильчиков]], [[Михайло Жученко|М. Жученко]], о. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kachala_S&abcvar=14&bbcvar=1 Степан Качала] та ін.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]</span>
</div>

=== 1874 ===
<div>
:У Києві видано <span class="book">Опыт русско-украинского словаря</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]] (7600 слів), що довго був єдиним добрим підручником української лексики і, за висловом [[Агатангел Кримський|А. Кримського]], <span class="cit"> відслужив велику службу українцям</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 276]] </span>
</div>
<div>
:Початок антиукраїнофільської компанії в газеті <span class="p_ed">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 Киевлянин].</span>
</div>
<div>
;25 травня
:Видано новий статут [[Початкове шкільництво|початкової школи]], де четвертим параграфом підтверджено положення статуту від 14 липня 1864 р. про те, шо <span class="cit">в начальных народних школах обучение ведется на русском языке</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 348]]</span>
</div>

=== 1875 ===
<div>
:На базі Теологічного інституту засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Чернівецький Університет] з німецькою мовою навчання та окремими катедрами української та румунської мов. Катедру української мови очолювали: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 К. Ганкевич] (1875–1876), [[Гнат Онишкевич|Г. Онишкевич]] (1876-1882), [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцький]] (1885–1913)
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3713]]</span>
</div>

=== 1876 ===
<div>
:У Києві видано <span class="book">Очерк звуковой истории малорусского наречия</span> [[Павло Житецький|Павла Житецького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 169-170]] </span>
</div>
<div>
:У Женеві [[Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]] створює українське видавництво. Воно друкувало позацензурні твори української літератури, що їх таємно пересилали в [[РІ|Російську Імперію]], брошури іншими мовами для інформування европейців про Україну, перший політичний часопис <span class="p_ed">[[Громада]]</span> (5 тт. від 1878 по 1882). Видавництво діяло до 1889 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 589]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 170]]</span>
</div>
<div>
;24 квітня
:Імператорське <span class="org">[[Особое Совещание|Особое Совещание для пресечения украинофильской пропаганды]]</span> під головуванням міністра внутрішніх справ запропонувало особливі заходи проти українофілів. На підставі цих пропозицій сформульовано таємний [[Емський указ|Емський указ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 204-211]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 173-181]]</span>
</div>
<div>
;18–30 травня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Імператор Алєксандр ІІ] підписав у німецькому місті Емсі таємний [[Цензура|цензурний]] указ (<span class="doc">[[Емський указ]]</span>). До пунктів [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляру]] додано заборону сценічних вистав і читання на <span class="cit">малоросійському наріччі</span>, а також і <span class="cit"> друкування на такому ж текстів до музичних нот.</span> Окремим пунктм заборонено видавати газету <span class="book">[[Кіевский Телеграф|Кіевский телеграф]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 381-383]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>,242-244]]</span>
</div>
<div>
:На підставі цього указу "тимчасово" закрито (назавжди) [[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]. Росія почала таємно фінансувати з фонду III відділу львівську москвофільську газету <span class="book">[[Слово]]</span> — <span class="cit">издающуюся в направлении враждебном украинофильскому.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch2| Савченко Ф. <i>Справа про щорічну, таємну субсидію;…</i>]]
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 161-173]]
</span>
</div>

=== 1878 ===
<div>
:У Києві вдкрито [[Жіноча освіта|Вищі жіночі курси]] з дворічним навчанням. Другі такі курси відкрито у Одесі аж 1903 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 275]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Белея] та [[Іван Франко|І. Франка]] засновано видавництво <span class="pub_house">Дрібна бібліотека.</span> 14 виданих випусків містили переважно переклади з Байрона, Шелі, Гайне, Золя, Добролюбова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 595]]</span>
</div>

== 1880-ті ==
=== 1880 ===
<div>
:У Львові [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій. 1886 року Британське Біблійне товариство придбало у П. Куліша повний переклад Нового Завіту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;14 січня
:У Львові вийшло друком перше число часопису <span class="p_ed">[[Діло]].</span> Першим редактором був [[Володимир Барвінський|Володимир Барвінський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 521]]</span>
</div>

=== 1881 ===
<div>
:Засновано <span class="org">[[Рідна Школа (т-во)|Руське (від 1912 року — Українське) Товариство Педагогів]]</span> (від 1926 р. <span class="org">Рідна Школа</span>) у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2519-2520]]</span>
</div>
<div>
;8 жовтня
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив доклад <span class="org">Особого Совещания</span>, скликаного заради перегляду [[Емський указ|Емського указу]]. Розглядали лише [[Цензура|цензурні]] пункти. Дозволено друкувати словники і тексти до пісень <span class="cit">при условии соблюдения общепринятого русского правописания.</span> Театральні вистави українською мовою мали отримувати дозвіл генерал-губернатора. Заборонено створення <span class="cit">специально малорусского театра и формирование трупп для исполнения пьес и сцен исключительно на малорусском наречии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Najbl_76| <i>Найближчі відгуки указа 1976 р. про заборону
українського письменства</i>, 266-269]]</span>
</div>

=== 1882 ===
<div>
:З ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Лебединцева] за участю [[Володимир Антонович|В. Антоновича]], [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревського]], [[Павло Житецький|П. Житецького]] та інших започатковано щомісячник <span class="p_ed">[[Киевская старина]]</span> (у 1907 р. виходив українською мовою під назвою <span class="p_ed">Україна</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1000; '''9''', 3307]]</span>
</div>
<div>
:У Західній Україні надруковано великий двотомовий (другий том 1886 р.) <span class="book">Малорусько-німецький словар</span> [[Євген Желехівський|Євгена Желехівського]] (понад 64000 слів), що містив весь відомий натоді український лексичний матеріял із широким застосуванням діалектологічних записів. Правопис цього словника отримав назву [[Желехівка|желехівки]]. [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]] перевидав його у Мюнхені 1982 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XVIII-XIX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 168-169, 276]]</span>
</div>

=== 1883 ===
<div>
:У Закарпатті видано <span class="book">Русько-мадярский словарь</span> [[Василь Чопей|Василя (Ласло) Чопея]] (близько 20 тисяч слів). Цей словник був першим науковим джерелом інформації про закарпатські українські говірки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>,]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 731]]</span>
</div>
<div>
:Київський генерал-губернатор О. Дрентельн заборонив театральні вистави українською мовою в межах свого генерал-губернаторства (на Київщині, Волині та Поділлі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 410]]</span>
</div>

=== 1884 ===
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив новий університетський статут, за яким університети цілком підлягали міністерству освіти. Прерогативою міністерства ставали не лише вибори ректорів, призначення, підвищення й звільнення професорів, а й затвердження програм окремих курсів і навіть розкладів лекцій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 247]]</span>
</div>

=== 1886 ===
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив «Правила объ особыхъ преимущесвахъ гражданской службы въ отдаленных мѣстностях, а также въ губерніяхъ Западныхъ и Царства Польского», що ними <span class="cit">лицамъ русскаго происхожденія, искіючая однако мѣстныхъ уроженцевъ, производятся, по нѣкоторымъ должностямъ, прибавки къ содержанію</span>. Ці правила сприяли переселенню росіян зі старих імперських територій в Україну. [[Правила 1886|Текст правил щодо "Особых преимуществ службы въ Западныхъ губерніяхъ".]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание третье''. '''VI'''. '''1886'''. Санкт-Петербург, 1888, стор.347.]]</span>
</div>

=== 1887 ===
<div>
:Засновано педагогічне товариство <span class="doc">[[Українська Школа|Руська Школа]]</span> (від 1910 — <span class="org">Українська Школа</span>) в Чернівцях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3404]]</span>
</div>

=== 1889 ===
<div>
:Започатковано український педагогічний двотижневик (від 1911 р. місячник) <span class="book">[[«Учитель»|Учитель]]</span> для Галичини й Буковини. Виходив у Львові до червня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3473]]</span>
</div>

== 1890-ті ==
=== 1890 ===
<div>
;15 травня
:Міністерство внутрішніх справ видало <span class="doc">Правила для народных библиотек</span>, за якими право дозволу відкривати бібліотеки належало місцевому губернаторові, він же призначав доглядача. Комплектування бібліотек відбувалося лише за каталогом книг, що їх <span class="cit">апробировал ученый комитет министерства просвещения для народных библиотек</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 398]]</span>
</div>

=== 1892 ===
<div>
:В Малоросії заборонено перекладати українською мовою російські твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 217]]</span>
</div>
<div>
:Австрійське Міністерство освіти на прохання українських громадських і культурно-освітніх організацій санкціювало впровадження фонетичного [[Правопис|правопису]] в українських школах, до урядових оповіщень та інших сферах вжитку української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр Західноукраїнського …</i>, 282]]</span>
</div>
<div>
;13 березня
:Загальні збори <span class="org">Літературного Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові</span> ухвалили перетворити товариство у <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Львові]]</span> й прийняли статут (затверджено Галицьким намісництвом 16 листопада). За статутом НТШ складалося з трьох секцій: історично-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської. Першим головою НТШ став [[Олександр Барвінський|Олександер Барвінський]]. Започатковано <span class="p_ed">[[Записки НТШ]]</span>, спочатку як неперіодичні збірки. Від 1895 — квартальник, згодом двомісячник. Першим редактором став О. Барвінський, від 1894 р. — [[Михайло Грушевський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 10-11]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 744]]</span>
</div>

=== 1893 ===
<div>
:У Львові надруковано підручник [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцького]] та [[Теодор Гартнер|Ф. Ґартнера]] <span class="book"> Руська граматика</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 87, 106, 580]]</span>
</div>
<div>
:У Львові видано 4-томовий <span class="book">Словарь російсько-український</span> [[Михайло Комаров|Михайла Уманця (М. Комарова)]] і А. Спілки (тобто Адеська Спілка, спільний псевдонім одеських співпрацівників М. Комарова). Словник містить близько 37 000 російських слів. Багато українських відповідників проілюстровано цитатами. Останній том вийшов друком 1898 р. Словника перевидав 1923 р. [[Зенон Кузеля|Зенон Кузеля]] і 1925 р. ДВУ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIX-XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 242, 276]]</span>
</div>
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних</span> [[Кость Левицький|Костя Левицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 277]]</span>
</div>
<div>
;15 вересня
:У Джерсі-Сіті (США) вийшло перше число української газети <span class="book">[[Свобода (США)|Свобода]].</span> До 1903 р. виходила етимологічним, пізніше фонетичним правописом. До постання української преси в Канаді та Бразилії обслуговувала й ці країни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2728-2729]]</span>
</div>
<div>
;грудень
:Філологічна Секція НТШ у Львові склала відозву <span class="book">До земляків</span> із закликом збирати народні терміни (надруковано в <span class="p_ed">[[Зоря|Зорі]]</span>, ч.2 1894 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 10]]</span>
</div>

=== 1894 ===
<div>
:У Петербургу створено <span class="org">''Товариство ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга''.</span> Попри назву, головною метою цього товариства стало видання творів Шевченка. Головою став сенaтор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Маркевич], що мав авторитет у високих бюрократичних колах. Він допоміг з копіюванням творів Шевченка, конфіскованих під час арешту, і дістав 1905 року дозвіл [[Цензура|цензури]] на видання <span class="book">Кобзаря.</span> Товариство існувало до 1917 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка в умовах…</i>]]</span>
</div>

=== 1895 ===
<div>
:У Києві за участю [[Олександр Лотоцький|О. Лотоцького]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремова]], [[Василь Доманицький|В. Доманицького]], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевського]] та [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківського]] засновано видавництво <span class="pub_house">[[Вік]].</span> Видавало белетристичні та популярні книжки. Існувало до 1918 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 280]]</span>
</div>
<div>
;2 грудня
:Головне управління у справах друку спеціальним указом заборонило видавати українською мовою книжки для дітей, <span class="cit">хотя бы по сушеству содержания они и представлялись благонамеренными</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского печатного слова</i>, 88]]
:*[[Джерела#Fabryk| Фабрикант Ник. <i>Краткий очерк из истории отношений …</i>]] </span>
</div>

=== 1896 ===
<div>
:У Києві видано перший том двотомового <span class="book">Русско-малороссийского словаря</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]]. Другий том вийшов друком 1899 р. Словник містить близько 40000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 632]]</span>
</div>
<div>
;1898-1902
:У Львові [[НТШ]] починає видання «Лікарського Збірника», органа новоствореної Лікарської комісії. Редактор видання [[Євген Озаркевич]] ініціює створення розділу «Термінологія». В ньому було надруковано понад 20 сторінок словників латинсько-українських та німецько-українських медичних термінів, що можна вважати за початок укладання української медичної термінології.
</div>

=== 1898 ===
<div>
:У Петербургу з ініціятиви киян [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] та М. Федоровського засновано <span class="pub_house">[[Доброчинне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книжок|Благотворительное общество издания общеполезных и дешовых книг]]</span> — видавниче товариство української книжки. Голови товариства: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мордовець_Данило Д. Мордовець], згодом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Русов_Олександр О. Русов], пізніше П. Стебницький. До 1917 року видано 80 популярних українських брошур. Протягом 1904–1905 років подавало до найвищих інституцій імперії записки, домагаючися скасування обмежень українського слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Rusova| Русова С. <i>Життя українського ідеаліста …</i>, 22]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 140]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціативи [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] започатковано <span class="p_ed">[[Літературно-Науковий Вісник]]</span> (від 1907 р. виходив у Києві), видання НТШ на базі журналів <span class="book">[[Зоря]]</span> (НТШ) та <span class="book">[[Житє і Слово]]</span> ([[Іван Франко|І. Франка]]). До редакції крім М. Грушевського (гол. редактор) входили І. Франко, [[Олександр Борковський|О. Борковський]] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Маковей_Осип О. Маковей], згодом, замість двох останніх, [[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]. Фактичним редактором львівського періоду ЛНВ був Іван Франко.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1364-1365]]</span>
</div>
<div>
:Початок діяльности <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка|Українсько-Руської Видавничої Спілки]]</span> у Львові (від 1922 р. <span class="pub_house">Українська Видавнича спілка</span>), акціонерного товариства, заснованого за ініціятивою [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (він був і головним директором) для видання творів українських письменників, перекладів творів світової літератури, популярних книжок. Діяла до 1939 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3455-3456]]</span>
</div>
<div>
;4 травня
:Розпорядження російського уряду про підпорядкування усіх шкіл грамотности та [[Недільні школи|недільних шкіл]] духовному відомству.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 354]]</span>
</div>

=== 1899 ===
<div>
;29 липня
:У відповідь на студентські заворушення, що почалися у Петербургу і перекинулися на інші університети, уряд почав віддавати в солдати учасників студентських виступів. Тільки з Київського університету до війська відправили 183 студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 249]]</span>
</div>
<div>
;1–20 липня
:У Києві відбувся XI археологічний з’їзд. Галицьким науковцям не дозволили виголосити доповіді українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holuben| Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 391-393]]</span>
</div>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1800]]

XIX ст

2011-05-26T05:04:41Z

WikiSysop: /* 1816 */

{{Зміст праворуч}}
== 1800-ті ==
<div>

:Невідомий автор із кола учасників [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новгород-Сіверський_патріотичний_гурток Новгород-Сіверського патріотичного гуртка] написав <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Русів Історію русів]</span>.<br>([http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm Оригінальний текст, переклад І. Драча та стаття І. Крип’якевича ''Історія русів'' на сайті ІЗБОРНИК]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 891-892]]</span>
</div>

=== 1801 ===
<div>
;31 березня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I] зняв заборону ввозити іноземні книжки та дозволив відкрити приватні друкарні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

<div>
;14 червня
:Вийшов указ, щоб на заголовних листах книжок, друкованих з дозволу [[Цензура|цензури]], був напис <span class="cit">по одобрению которой цензуры печатано</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

=== 1802 ===
<div>
:В Російській Імперії сформовано міністерства, зокрема міністерство народної освіти. Думка про заснування цього міністерства належала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василеві Каразину], що був близький до молодого царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I]. Міністром освіти призначено гр. П. Завадського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 232]]</span>
</div>

=== 1803 ===
<div>
;24 січня
:Згідно з затвердженими правилами, при міністерстві народної освіти створено Головне управління школами, що складалося з шести кураторів шкільних округ. Керманичем справ Головного управління був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь В. Каразин]. До Віленської шкільної округи, на чолі з поляком кн. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чарторийський Адамом Чарторийським], входили Волинсвька, Київська, та Подільська губернії. Решту українських губерній віднесено до Харківської шкільної округи на чолі зі Станіславом Потоцьким. Головне управління школами встановило такі типи шкіл: [[Гімназії|гімназії]] — в кожнім губерніяльнім місті, догляд за ними мав належати університетові; [[Повітові школи|повітові школи]] — бодай по одній в кожнім губерніяльнім і повітовім місті, догляд за ними мав належати директорові гімназії; [[Парафіяльні школи|парафіяльні]] ("приходські") школи по селах, догляд за ними мав належати управителеві відповідної повітової школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 233-234]]</span>
</div>

=== 1804 ===
<div>
;9 липня
:Запроваджено обов’язкову попередню [[Цензура|цензуру]] книжок. <span class="cit">Высочайшим повелением</span> затверджено «''Уставъ о Цензурѣ''». У ньому сказано: <span class="cit">Ни одна книга или сочинение не должны быти напечатаны в Империи Российской, ни пущены в продаж, не быв прежде рассмотрены цензурой</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 439]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 96]]</span>
</div>

<div>
;5 листопада
:Прийнято «''Уставъ учебныхъ заведеній, подведомыхъ Университетамъ''», що нав’язував українським школам систему російської освіти. Вчителям та учням наказано вживати лише російську мову.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''28''', 626]]</span>
</div>

=== 1805 ===
<div>
:Заходами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василя Каразина] засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харківський університет]. Першим його ректором призначено професора [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рижський_Іван_Степанович Івана Рижського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3561-3562]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 237-254]] </span>
</div>
<div>
:При Університеті за 10 пунктом «''Утвердительной грамотой Харьковскаго Императорскаго Университета''» (5 листопада 1803 року) запроваджено [[Цензура|цензуру]]: <span class="cit">Университетъ имѣетъ собственную свою Ценсуру для всѣхъ издаваемыхъ имъ или Членами его сочиненій, къ наукамъ и словесности относящихся, также для книгъ, выписываемых для своего употребленія из чужихъ краевъ. Къ ведению его принадлежитъ Ценсура всѣхъ сочиненій часными людьми в Округѣ издаваемыхъ.</span> Завдяки цьому протягом першого десятиріччя ХІХ ст. тут було оприлюднено 210 видань. Серед них книжки українською мовою, що зробило полтаво-харківську мову основою мови літературної. Саме тут на початку ХІХ ст. назви Україна та український набули загальнонаціонального змісту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 650-651]]</span>
</div>

=== 1808 ===
<div>
:Закрито [[Studium Ruthenum|Руський інститут]] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_університет Львівського університету], де на двох факультетах (філософському та богословському) низку предметів викладали українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3086]]</span>
</div>

== 1810-ті ==
=== 1811 ===
<div>
;9 липня
:Друга пожежа у [[Києво-Могилянська Академія|Київській академії]], горіла й бібліотека (згоріло близько 1000 книжок).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_T| <i>Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии (1796 – 1869)</i>, '''3''', 324]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA| Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 117]]
:*[[Джерела#Shewch2| Шевчук В. <i>Муза Роксоланська…, 1993</i>, 6]]</span>
</div>

=== 1816 ===
<div>
:Отець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Могильницький Іван Могильницький] під патронатом єпископа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Михайло_(кардинал) Михайла Левицького], заснував перше в Галичині культурно-освітнє товариство — <span class="org">Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення просвіти і культури серед вірних.</span> Головним завданням було готувати й друкувати шкільні книжки народною мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1633]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 519]]</span>
</div>

=== 1817 ===
<div>
:В Одесі засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рішельєвський_ліцей Рішельєвський Ліцей] (1865 р. перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новоросійський_університет Новоросійський Університет]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1826-1827]]</span>
</div>
<div>
;24 липня
:Св. Синод на підставі <span class="cit">особого доклада</span> комісії духовних училищ закрив [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську Академію]], що проіснувала понад 200 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

=== 1818 ===
<div>
:Видання складеної 1804–1805 рр. <span class="book">Грамматики малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] в Петербургу ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]). Вона містить <span class="book">Краткий малороссийский словарь</span> (1131 слово), базований на чисто народному матеріялі, зокрема <span class="cit">хресні імена</span> та <span class="cit">фрази і приповідки</span> ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl1.htm текст]). <span class="book">Грамматику…</span> розглянуто й схвалено на засіданні Російської академії наук 11 березня 1805р. Протягом багатьох років це був найкращий український словник. Велике значення мав фонетичний принцип правопису українських слів. Граматику фотодруком перевидав 1978 року в Мюнхені [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 40]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 324]]</span>
</div>
<div class="edu">
:У Харкові відкрито перший <span>Институт благородных девиц.</span> Мова викладання до середини 50-х років — французська, потім — російська. Згодом відкрито [[Жіноча освіта|інститути шляхетних дівчат]] у Полтаві (1818), Одесі (1829), Києві (1838).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 324-325]]</span>
</div>

=== 1819 ===
<div class="edu">
:Замість закритої 1817 року [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]] створено [[Київська духовна Академія|Київську Духовну Академію]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

== 1820-ті ==
=== 1820 ===
<div class="edu">
:Засновано [[Безбородьківський Ліцей|Гімназію вищих наук ім. кн. О. Безбородька]] у Ніжині (1832 року реорганізовано в ліцей, 1875 перетворено на Історично-Філолологічний Інститут ім. кн. О. Безбородька). Першим директором був українець із Закарпаття [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kukolnik_V&abcvar=14&bbcvar=23 Василь Кукольник], а після нього (від 1 листопада 1821 р.) також закарпатець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Орлай Іван Орлай].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 106]]</span>
</div>

=== 1822 ===
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Прибавление к грамматике малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 324]]</span>
</div>

=== 1823 ===
<div>
:Надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Іван Войцехович|Івана Войцеховича]] із добіркою 1173 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XI]]</span>
</div>

=== 1826 ===
<div>
;10 червня
:Прийнято другий [[Цензура|цензурний]] статут, що дістав назву <span class="cit">чугунного статута.</span> За ним цензура мала дві інстанції. Вищу з трьох міністрів: народної просвіти, внутрішніх та іноземних справ. Нижча інстанція — Головний цензурний комітет у Петербургу і цензурні комітети у Москві, Вільні та Дерпті, що підлягали <span class="cit">попечителям учебных округов.</span> У пункті 151 сказано: <span class="cit">не позволяется пропускать к печатанию места в сочинениях и переводах, имеющие двоякий смысл, ежели один из них противен цензурным правилам</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke2| Лемке М. К. <i>Николаевские жандармы и литература…</i>, 90-98]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 214-215]]</span>
</div>

=== 1828 ===
<div>
;22 квітня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколай I] затвердив третій статут про [[Цензура|цензуру]]. За ним найвищу цензурну інстанцію, Головне управління цензури, підпорядковано Міністерству народної освіти. Цьому управлінню підлягали цензурні комітети в університетських містах Ризі, Вільні, Києві, Одесі, Тифлісі. Цензори працювали під безпосереднім проводом попечителів навчальних округів. Їхнім обов’язком було цензурувати не лише друковану продукцію, що виходила в межах округу, а й закордонні надходження. Статут був чинний упродовж усього царювання Ніколая I.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 377]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 220-221]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;3 липня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] про створення в імператорський канцелярії [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB III відділу] — таємної політичної поліції і жандармерії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 468]]</span>
</div>
<div>
;20 – 30 рр.
:Діяльність [[Руська трійця|Руської трійці]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2657]]</span>
</div>

== 1830-ті ==
=== 1830 ===
<div>
:В Одесі засновано першу в Україні міську загальнодоступну бібліотеку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 392]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;1831
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая І] про скасування [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] скрізь в Україні крім Києва.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 437]]</span>
</div>

=== 1832 ===
<div>
:Від цього року засновники будь-яких видань мали отримувати "височайший" дозвіл царя. Крім докладної інформації про видання, до в [[Цензура|цензурних]] комітетів треба було подавати <span class="cit">обстоятелные сведения о способностях издателя и нравственной его благонадежности</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 231]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div>
;14 грудня
:Утворено кураторію Київської шкільної округи (Київська, Волинська, Подільська та Чернігівська губернії).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 254]]</span>
</div>

== 1833 ==
<div>
;21 березня
:Міністр освіти гр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Уваров] у своїй промові до кураторів шкільних округ вказав, що всю освітню діяльність треба ґрунтувати на триєдиній формулі: <span class="cit">[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 православие, самодержавие, народность].</span> Ця політична формула стала прапором міністерства освіти до кінця існування царської [[РІ|Росії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244-245]]</span>
</div>

== 1834 ==
<div>
:В Росії прийнято новий університетський статут, що покінчив з фікцією академічної свободи статуту 1804 року. Куратор шкільної округи за новим статутом мусив перебувати в університетському місті. Ректор та декани залишалися виборними, але компетенцію професорської ради обмежено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244]]</span>
</div>
<div>
;15 липня
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університет св. Володимира у Києві]. Його статут затверджено спеціяльним указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] урядовому сенатові від 25 грудня 1833 року. Університет підпорядковано одночасно і міністрові народної освіти, і попечителеві навчального округу, що офіціяльно був <span class="cit">начальником университета.</span> Тобто київський університет був позбавлений головного привілею — внутрішнього самоврядування. Першим ректором був [[Михайло Максимович|Михайло Максимович]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1024]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 252-268]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;23 грудня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] Київ позбавлено статусу, передбаченного [[Магдебурзьке право|Магдебурзьким правом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU| Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів …</i>, 288]]</span>
</div>

== 1835 ==
<div>
;4 листопада
:Засновано друкарню [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університету св. Володимира] в Києві. У ній друкували, зокрема, матеріяли <span class="org">Временной комиссии для разбора древних актов</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга</i>, 42-45]]</span>
</div>

== 1837 ==
<div>
:[[Руська трійця|Руська трійця]] видала в Будапешті альманах <span class="book">[[Русалка Дністровая]].</span> Надруковано 1000 примірників, із них 800 конфіскувала львівська поліція.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2643]]</span>
</div>

== 1838 ==
<div>
;8 лютого
:Відкрито Комітет внутрішньої [[Цензура|цензури]] в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університеті Св. Володимира] і контролював практично всі друкарні Київського навчального округу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh|Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 11]]</span>
</div>

==1840 ==
<div class="backgr">
;25 червня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] скасовано [[Литовські Статути|Литовський статут]], що вже давно став українським національним правом. В Україні в повному обсязі почали діяти російські загальноімперські закони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1303]]</span>
</div>

== 1843 ==
<div>
:[[Павло Білецький-Носенко]] уклав <span class="book">Словник української мови.</span> Автор подав рукописа до Академії Наук, де він, як і рукописи словника 1834 року та <span class="book">Граматики</span> 1843 року, "загубився". Знайдено цей рукопис лише 1964 року. 1966 року словник вийшов друком у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 47-48, 276]] </span>
:*[[Джерела#Bil-No|Білецький-Носенко П. ''Словник української мови'']]

</div>
<div>
:За ініціативою [[Михайло Максимович|М. Максимовича]] в Києві створено <span class="org">Временную комиссию для разбора древних актов.</span> Існувала до 1907 року як урядова установа при київському генерал-губернаторстві. 1921 року була приєднана до УАН. Видала багато важливих матеріялів до української археології, історії, палеографії, картографії тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1017]]</span>
</div>

== 1847 ==
<div class="backgr">
;березень
:Розгром [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS| Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i> , 124]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>
<div>
;9 березня
:Міністерство внутрішніх справ Австрійської Імперії ухвалило друкувати всі закони й оголошення у східних галицьких повітах також і руською мовою, кирилицею.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nahaje| Нагаєвський В. <i>Історія української держави двадцятого століття</i>, 26]]</span>
</div>
<div>
;19 червня
:Циркуляр міністра внутрішніх справ з наказом вилучити з продажу твори учасників [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KMT| <i>Кирило-Мефодіївське товариство</i>, 84-87]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>

== 1848 ==
<div>
:Відкрито катедру української мови й літератури у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівському університеті]. Першим керівником її був [[Яків Головацький|Яків Головацький]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>, 122-123]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;2 травня
:На хвилі "Весни Народів" ([http://cyclop.com.ua/content/view/991/58/1/1/#60 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 УВ]) у Львові створено першу політичну організацію українців — Головну Руську Раду ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]). Головне завдання — оборона прав українського народу в Австрії. Раду розпущено 1851 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 398]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 166-167]]</span>
</div>
<div>
;15 травня
:У Львові почала виходити перша газета галицьких українців <span class="book">[[Зоря Галицкая|Зоря галицька]].</span> Редактор Антон Павенцький. Випуск припинився 1857р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 264]]</span>
</div>
<div>
;15 червня
:За почином [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2 о. Л. Трещаківського], Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала українську культурно-освітню установу — [[Народний Дім у Львові|Народний Дім у Львові]] (Руський Народний Інститут Народний Дім). За взірцем львівського постали Народні Доми у багатьох містах і селах Галичини та в інших українських землях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div>
;16 липня
:Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала у Львові <span class="pub_house">[[Галицько-Руська Матиця|Галицько-Руську Матицю]]</span> (товариство для просвітньої й літературно-видавничої справи та шкільництва рідною мовою) подібно до інших слов’янських <span class="pub_house">Матиць.</span> Першим головою був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Куземський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 341]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 146]]</span>
</div>
<div>
;19–26 жовтня
:За ініціятивою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Миколи Устияновича] та [[Іван Борискевич|Івана Борискевича]] Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) скликала у Львові [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 Собор Руських Учених], що накреслив програму організації української науки та народного шкільництва (зокрема видання шкільних загальноосвітніх довідників).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 2929]]</span>
</div>
<div>
;листопад
:Розпорядженням міністерства народної освіти Австрії вивчення русино-української мови визнано обов’язковим у всіх [[Гімназії|гімназіях]] Східної Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>.]]</span>
</div>

== 1850 ==
<div>
:У Києві відкрито першу [[Жіноча освіта|жіночу гімназію]]. 1860 року відкрито такі гімназії у Харкові та Полтаві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 325-326]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 690]]</span>
</div>

== 1851 ==
<div>
:На доручення австро-угорського уряду видано словника <span class="book">Правничо-політична термінологія для слов’янських мов, вживаних в Австрії</span>, що містив близько 17 000 німецьких термінів з українськими відповідниками (уклали [[Яків Головацький|Я. Головацький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Г. Шашкевич] та [[Юрій Вислобоцький|Ю. Вислобоцький]]). Це перший український термінологічний словник.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 277]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1852 ==
<div>
:При Київському університеті утворено Київський центральний архів, що містив архівні матеріяли Комісії для розбору давніх актів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]] </span>
</div>
<div>
:У календарі <span class="book">Перемышлянинъ</span> вміщено невелику збірку [[Іван Гавришкевич|І. Гавришкевича]] <span class="book">Початок до уложеня термінології ботанічної руської</span>. Цю статтю можна вважати першою друкованою працею з української природничої термінології.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1855 ==
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Словарь малорусского наречия</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Афанасьєв-Чужбинський_Олександр Афанасьєва-Чужбинського] (А-З). Видання не завершено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36]]</span>
</div>

<div>
;кінець 50-х років
:У Петербургу створено першу <span class="org">[[Громади|Громаду]].</span> До її складу входили [[Микола Костомаров|М. Костомаров]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], [[Василь Білозерський|В. Білозерський]], Ф. Лазаревський, [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]] та інші. Пізніше постали Громади в містах України. 1897 р. усі Громади, що існували в 20 містах України, об’єдналися в <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Загальну українську безпартійну демократичну організацію]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

== 1856 ==
<div>
:Початок друкарської активности Петербурзької <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Пантелеймон Куліш]] у Петербургу заснував власну друкарню. Окрім дешевих книжок <span class="book">Сільської бібліотеки</span> (у 1860–1861 рр. видано 39 книжечок цієї серії), він видав <span class="book">Записки о Южной Руси</span> (1856-1857), <span class="book"> Чорну раду</span> (1857), альманах <span class="book">Хата</span> (1860), збірки творів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Котляревського] (1862), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка-Основ'яненко Г. Квітки] (1858), [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA Марка Вовчка] (1857). Друге видавництво, що належало [[Микола Костомаров|М. Костомарову]], видало <span class="book">Арихметику</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кониський_Олександр О. Кониського] (1863) та <span class="book">Оповідання з Святого Письма</span> [[Степан Опатович|С. Опатовича]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36, 276]]
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

== 1857 ==
<div>
;лютий
:Інструкція попечителям Київського та Віленського навчальних округів про те, щоб <span class="cit">должности учителей истории в гимназиях и уездных училищах замещаемы были исключительно природными русскими</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 144]]</span>
</div>

== 1859 ==
<div>
:[[Азбучна війна|''Азбучна війна'']] (також ''азбучна завірюха''), рух галицьких українців, спричинений спробою австрійського уряду (мін. освіти Л. Тун), за наполяганням галицького намісника графа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%29 А. Ґолуховського], запровадити латинку замість кириличної абетки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 12]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 31-32]] </span>
</div>
<div>
:Розпорядження [[Цензура|цензурі]], щоб <span class="cit">сочинения на малороссийском наречии, писанные собственно для распространения их между простым народом, печатались не иначе, как русскими буквами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 295]]</span>
</div>
<div>
;1 липня
:Вийшло перше число газети <span class="p_ed">[[Кіевский Телеграф|Киевский телеграф]]</span>. Від 1874 року газета була неофіційним органом києвської <span class="org">[[Громади|Громади]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 308]]</span>
</div>
<div>
;11 жовтня
:У Києві відкрито першу [[Недільні школи|недільну українську школу]]. У 1859–1860 роках їх працювало у містах та деяких селах України 68. Викладали в них, з дозволу тодішнього попечителя Київської шкільної округи, відомого хірурга [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2 Ніколая Пірогова], українською мовою. Ці школи закрито за розпорядженням міністра освіти 12 червня 1862 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 277]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1860 ==
<div>
:[[Пилип Морачевський]] зробив переклад Євангелії українською мовою. Цей перекад був однією з причин видання циркуляру міністра внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Валуєв_Петро Валуєва](<span class="doc"> [[Валуєвський циркуляр|Валуєвський циркуляр]]</span>) про обмеження українського друкованого слова рамками художньої літератури. Переклад вийшов друком 1906–1911 рр., проте дозволено використовувати його у церковних відправах лише в часи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A6%D0%A0 Української Центральної Ради]. Перевидано в Канаді (1948) та США (1966).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 5; 1648]]</span>
</div>

<div>
;початок 60-х
:Український визвольний рух, започаткований 1848 р., поділився на два крила — рух так званих "[[Москвофільство|общеросів]]" (москвофілів) і рух [[Народовці|народовців]]. У мовних питаннях москвофіли обстоювали "староруську мову" (суміш книжної давньоукраїнської, російської та народно-розмовної — "[[Язичіє|язичіє]]") та [[Максимовичівка|етимологічний правопис Максимовича]]. Народовці, так само як і [[Українофільство|українофіли]], обстоювали українську мову і фонетичний правопис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр …</i>, 268]]</span>
</div>

== 1861 ==
<div>
:У III томі <span class="book">Старосветского бандуриста</span> надруковано <span class="book">Словарь малороссийских идиомов</span> (11127 слів) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Закревський_Микола М. Закревського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]] </span>
</div>
<div>
:В Києві створено [[Громади|Громаду]]. В неї входили [[Володимир Антонович|В. Антонович]], [[Михайло Драгоманов|М. Драгоманов]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло П. Чубинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Тадей Т. Рильський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Вовк], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] та інші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

<div>
:Надруковано перший випуск <span class="book">Опыта южнорусского словаря</span> [[Каленик Шейковський|Каленика Шейковського]] (А-В). Ще два випуски (Т-Ю) видано 1886.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 737]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIV, XVII-XVIII]]</span>
</div>

<div>
;12 січня
:У Петербургу вийшло перше число щомісячного суспільно-політичного та літературного україномовного журналу <span class="book">[[Основа]]</span> (видавець [[Василь Білозерський|В. Білозарський]], редакори — [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] і [[Микола Костомаров|М. Костомаров]]). Проіснував 22 місяці. В кінці майже кожного числа вміщено словники.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1893]]</span>
</div>

<div>
;січень
:У Львові на базі гуртка львівської інтелігенції <span class="org">Молода Русь</span> утворено культурно-просвітницьке товариство клубного типу <span class="org"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0 Руська Бесіда]</span> (від 1928 р. — <span class="org">Українська Бесіда</span>). Пізніше товариства з такою назвою постали у 34 містах Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3340]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;19 лютого
:Скасування кріпацтва. Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр II] підписав маніфест <span class="doc">Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 59]]</span>
</div>

<div>
;Липень
:В журналі <span class="book">[[Основа]]</span> надруковано першу (поза Галичиною) статтю з української термінології — <span class="book">Заметку о русинской терминологии</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

<div>
:Л. Глібов почав видавати літературно-суспільний тижневик <span class="book">[[Черниговский листок]].</span> Закрито у серпні 1863 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3712]]</span>
</div>

== 1862 ==
<div>
:Початок видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> Вийшли друком популярна книжечка з географії <span class="book">Дещо про світ Божий</span>, <span class="book">Таблицы для первоначального чтения</span>, <span class="book"> Арифметика популярная.</span> За петербурзькою традицією книжки видавали на зібрані кошти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

<div>
:У Львові почав виходити перший друкований орган народовців — літературний тижневик <span class="p_ed">[[Вечерниці]].</span> Його заклала так звана Друга руська трійця ([[Володимир Шашкевич]], [[Ксенофонт Климкович]] та [[Федір Заревич]]). Вийшло 17 чисел.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239]]
:*[[Джерела#Chykal| Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907) </i>, 13]]</span>
</div>

<div>
;12 червня
:За розпорядженням міністра освіти закрито всі українські [[Недільні школи|недільні школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1863 ==
<div>
;12 січня
:<span class="cit">Высочайшим повелением</span> усі [[Цензура|цензурні]] заклади підпорядковано міністрові внутрішніх справ. Реорганізацію завершено 1 березня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 495]]</span>
</div>
<div>
;18 червня
:В [[РІ|Росії]] прийнято новий університетський статут, що відновив університетську автономію: ректор і декани стали виборними, факультети мали право [[Цензура|цензури]] праць своїх членів, якщо їх видавав університет, владу куратора шкільної округи зведено до загального нагляду за діяльністю університету.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 246]]</span>
</div>
<div>
;18 липня
:Таємний <span class="doc">[[Валуєвський циркуляр]]</span> ([[Валуєвський цикуляр: тексти|тексти]]). Заборонено видавати українською мовою книжки релігійного змісту, навчальні та призначені до початкового читання народу. До друку дозволено лише твори красного письменства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 302-304]]. </span>
</div>

<div>
:Протягом семи років після циркуляру видано 20 українських книжок — така сама кількість, як протягом одного 1862 року (1864 — 12, 1865 — 5, 1866 — 0, 1867–1869 — по одній).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 137]]</span>
</div>

== 1864 ==
<div>
;14 липня
:Уряд Росії прийняв новий Статут про початкову школу, згідно з яким навчання наказано провадити лише російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 345, 347-349]]</span>
</div>

<div>
;1864–1872
:У Галичині виходять шістьма випусками <span class="book">Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої</span> [[Іван Верхратський|Івана Верхратського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XII]]
:*[[Джерела#Halja|Наконечна Г. <i>Українська науково-технічна…</i>, 9-10]]
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

== 1865 ==
<div>
;6 квітня
:[[Цензура|Цензурна]] реформа. Царський уряд видає <span class="doc">Временные правила о печати</span>, згідно з якими керувати цензурою та наглядати за друкарнями має створене при міністерстві внутрішніх справ Головне управління у справах друку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 386]]</span>
</div>

<div>
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Новоросійський університет] в Одесі. Першим ректором був Іван Соколов.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268-270]]</span>
</div>

== 1866 ==
<div>
:Засновано міську загальнодоступну бібліотеку в Києві. Її мали комплектувати виключно російськими книжками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 393]]</span>
</div>

== 1867 ==
<div>
:У Львові надруковано перший великий (двотомовий) <span class="book">Німецько-руський словар</span> [[Омелян Партицький|Омеляна Партицького]] (близько 50 000 слів), що містив, поряд із словами галицько-української літературної мови, <span class="cit">народні слова.</span> Автор використав низку рукописних збірок, зокрема п’ятитомову збірку [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD отця Скоморовського], та завів до словника чимало вдалих термінів, що згодом увійшли до наукового обігу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 426]] </span>
</div>

<div>
:У Львові почато видання літературно-наукового і політичного часопису <span class="p_ed">[[Правда]].</span> До виходу 1880 р. <span class="p_ed">[[Діло|Діла]]</span> часопис був провідним органом [[Народовці|народовців]] і загальноукраїнською трибуною літературного, наукового і політичного життя.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2293]]</span>
</div>

== 1868 ==
<div>
;8 грудня
:У Львові засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>
<div>
;12 травня
:Затверджено тринадцять тимчасових [[Цензура|цензурних]] правил. Крім них, до цензурних комітетів було надіслано додатки:<span class="cit">1) особое постановление для цензоров, 2) список всех прежних законов по делам печати, не подвергшихся отмене</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 475-476]]</span>
</div>

== 1869 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван Іван Пулюй] у книжці <span class="book">Молитовник для руського народу</span> (друге видання 1871 р.) оприлюднив у Відні свій переклад молитов та низки літургійних текстів. Це був перший крок до запровадження новоукраїнської літературної мови у церкві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>
<div>
:[[Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]] надрукував книжечку <span class="book">Святе Письмо або вся Библія старого Завіту. Русько-українською мовою переложена,</span> що містила <span class="book">П’ятикнижжя Мойсееве</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;11 лютого
:Галицьке намісництво затверджує статут <span class="org">[[Народний Дім у Львові|Руськoго Народнoго Інституту Народний Дім]].</span> Покровителем Народного дому визначено Галицького митрополита.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;21 листопада
:Прийнято закон про запровадження <span class="cit">в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных урожденцев</span> (тобто, надісланим в Україну російським чиновникам) значної доплати до нормального утримання. Підтверджено законом від 13 червня 1886 року. Доплату скасовано лише 1919 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 212]]</span>
</div>

== 1870 ==
<div>
:Засновано [[Колегія Павла Ґалаґана|Колеґію Павла Ґалаґана]] в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 1078]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почав виходити перший на Буковині український часопис <span class="book">[[Буковинська Зоря]].</span> Друковано штучною українсько-слав’янською мовою (язичієм).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 192]]</span>
</div>

== 1871 ==
<div>
:У Відні [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>

== 1872 ==
<div>
:Початок другого періоду видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Цензура]] дозволила перевидати збірку <span class="book">Дещо про світ Божий.</span> Після цього відновлено видання популярних книжок для народу з різних галузей знань, зокрема літератури для дітей. Видано низку творів художньої літератури та наукові праці членів <span class="org">Громади.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя…</i>]]</span>
</div>

== 1873 ==
<div>
:Видано словник <span class="book">Словниця української або югової-руської мови</span> [[Фортунат Піскунов|Ф. Піскунова]] (8000 слів). Друге видання (1882) містило 15000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 454]]</span>
</div>
<div>
;13 лютого
:У Києві засновано урядовий <span class="org">[[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]</span>, що став осередком українського наукового життя. Під його проводом налагоджено випуск українознавчої літератури, засновано мережу українських книгарень. Головою Відділу став [[Григорій Ґалаґан]], а виконавчим секретарем — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло Павло Чубинський]. Ліквідовано 1876 р. [[Емський указ|Емським указом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2073]]</span>
</div>
<div>
;11 грудня
:Засновано <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Літературне товариство ім. Тараса Шевченка у Львові]]</span>, що стало базою вільного розвитку української літератури та науки поза межами дії російської [[Цензура|цензури]] та адміністративних утисків. Ініціяторами його створення були громадські та культурні діячі зі Східних і Центральних земель під проводом [[Олександр Кониський|Oлександра Кониського]], фундаторами — [[Єлисавета Милорадович|Єлисавета Милорадович-Скоропадська]], [[Дмитро Пильчиків|Дмитро Пильчиков]], [[Михайло Жученко|М. Жученко]], о. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kachala_S&abcvar=14&bbcvar=1 Степан Качала] та ін.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]</span>
</div>

== 1874 ==
<div>
:У Києві видано <span class="book">Опыт русско-украинского словаря</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]] (7600 слів), що довго був єдиним добрим підручником української лексики і, за висловом [[Агатангел Кримський|А. Кримського]], <span class="cit"> відслужив велику службу українцям</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 276]] </span>
</div>
<div>
:Початок антиукраїнофільської компанії в газеті <span class="p_ed">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 Киевлянин].</span>
</div>
<div>
;25 травня
:Видано новий статут [[Початкове шкільництво|початкової школи]], де четвертим параграфом підтверджено положення статуту від 14 липня 1864 р. про те, шо <span class="cit">в начальных народних школах обучение ведется на русском языке</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 348]]</span>
</div>

== 1875 ==
<div>
:На базі Теологічного інституту засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Чернівецький Університет] з німецькою мовою навчання та окремими катедрами української та румунської мов. Катедру української мови очолювали: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 К. Ганкевич] (1875–1876), [[Гнат Онишкевич|Г. Онишкевич]] (1876-1882), [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцький]] (1885–1913)
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3713]]</span>
</div>

== 1876 ==
<div>
:У Києві видано <span class="book">Очерк звуковой истории малорусского наречия</span> [[Павло Житецький|Павла Житецького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 169-170]] </span>
</div>
<div>
:У Женеві [[Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]] створює українське видавництво. Воно друкувало позацензурні твори української літератури, що їх таємно пересилали в [[РІ|Російську Імперію]], брошури іншими мовами для інформування европейців про Україну, перший політичний часопис <span class="p_ed">[[Громада]]</span> (5 тт. від 1878 по 1882). Видавництво діяло до 1889 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 589]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 170]]</span>
</div>
<div>
;24 квітня
:Імператорське <span class="org">[[Особое Совещание|Особое Совещание для пресечения украинофильской пропаганды]]</span> під головуванням міністра внутрішніх справ запропонувало особливі заходи проти українофілів. На підставі цих пропозицій сформульовано таємний [[Емський указ|Емський указ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 204-211]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 173-181]]</span>
</div>
<div>
;18–30 травня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Імператор Алєксандр ІІ] підписав у німецькому місті Емсі таємний [[Цензура|цензурний]] указ (<span class="doc">[[Емський указ]]</span>). До пунктів [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляру]] додано заборону сценічних вистав і читання на <span class="cit">малоросійському наріччі</span>, а також і <span class="cit"> друкування на такому ж текстів до музичних нот.</span> Окремим пунктм заборонено видавати газету <span class="book">[[Кіевский Телеграф|Кіевский телеграф]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 381-383]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>,242-244]]</span>
</div>
<div>
:На підставі цього указу "тимчасово" закрито (назавжди) [[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]. Росія почала таємно фінансувати з фонду III відділу львівську москвофільську газету <span class="book">[[Слово]]</span> — <span class="cit">издающуюся в направлении враждебном украинофильскому.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch2| Савченко Ф. <i>Справа про щорічну, таємну субсидію;…</i>]]
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 161-173]]
</span>
</div>

== 1878 ==
<div>
:У Києві вдкрито [[Жіноча освіта|Вищі жіночі курси]] з дворічним навчанням. Другі такі курси відкрито у Одесі аж 1903 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 275]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Белея] та [[Іван Франко|І. Франка]] засновано видавництво <span class="pub_house">Дрібна бібліотека.</span> 14 виданих випусків містили переважно переклади з Байрона, Шелі, Гайне, Золя, Добролюбова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 595]]</span>
</div>

== 1880 ==
<div>
:У Львові [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій. 1886 року Британське Біблійне товариство придбало у П. Куліша повний переклад Нового Завіту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;14 січня
:У Львові вийшло друком перше число часопису <span class="p_ed">[[Діло]].</span> Першим редактором був [[Володимир Барвінський|Володимир Барвінський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 521]]</span>
</div>

== 1881 ==
<div>
:Засновано <span class="org">[[Рідна Школа (т-во)|Руське (від 1912 року — Українське) Товариство Педагогів]]</span> (від 1926 р. <span class="org">Рідна Школа</span>) у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2519-2520]]</span>
</div>
<div>
;8 жовтня
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив доклад <span class="org">Особого Совещания</span>, скликаного заради перегляду [[Емський указ|Емського указу]]. Розглядали лише [[Цензура|цензурні]] пункти. Дозволено друкувати словники і тексти до пісень <span class="cit">при условии соблюдения общепринятого русского правописания.</span> Театральні вистави українською мовою мали отримувати дозвіл генерал-губернатора. Заборонено створення <span class="cit">специально малорусского театра и формирование трупп для исполнения пьес и сцен исключительно на малорусском наречии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Najbl_76| <i>Найближчі відгуки указа 1976 р. про заборону
українського письменства</i>, 266-269]]</span>
</div>

== 1882 ==
<div>
:З ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Лебединцева] за участю [[Володимир Антонович|В. Антоновича]], [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревського]], [[Павло Житецький|П. Житецького]] та інших започатковано щомісячник <span class="p_ed">[[Киевская старина]]</span> (у 1907 р. виходив українською мовою під назвою <span class="p_ed">Україна</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1000; '''9''', 3307]]</span>
</div>
<div>
:У Західній Україні надруковано великий двотомовий (другий том 1886 р.) <span class="book">Малорусько-німецький словар</span> [[Євген Желехівський|Євгена Желехівського]] (понад 64000 слів), що містив весь відомий натоді український лексичний матеріял із широким застосуванням діалектологічних записів. Правопис цього словника отримав назву [[Желехівка|желехівки]]. [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]] перевидав його у Мюнхені 1982 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XVIII-XIX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 168-169, 276]]</span>
</div>

== 1883 ==
<div>
:У Закарпатті видано <span class="book">Русько-мадярский словарь</span> [[Василь Чопей|Василя (Ласло) Чопея]] (близько 20 тисяч слів). Цей словник був першим науковим джерелом інформації про закарпатські українські говірки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>,]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 731]]</span>
</div>
<div>
:Київський генерал-губернатор О. Дрентельн заборонив театральні вистави українською мовою в межах свого генерал-губернаторства (на Київщині, Волині та Поділлі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 410]]</span>
</div>

== 1884 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив новий університетський статут, за яким університети цілком підлягали міністерству освіти. Прерогативою міністерства ставали не лише вибори ректорів, призначення, підвищення й звільнення професорів, а й затвердження програм окремих курсів і навіть розкладів лекцій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 247]]</span>
</div>

== 1886 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив «Правила объ особыхъ преимущесвахъ гражданской службы въ отдаленных мѣстностях, а также въ губерніяхъ Западныхъ и Царства Польского», що ними <span class="cit">лицамъ русскаго происхожденія, искіючая однако мѣстныхъ уроженцевъ, производятся, по нѣкоторымъ должностямъ, прибавки къ содержанію</span>. Ці правила сприяли переселенню росіян зі старих імперських територій в Україну. [[Правила 1886|Текст правил щодо "Особых преимуществ службы въ Западныхъ губерніяхъ".]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание третье''. '''VI'''. '''1886'''. Санкт-Петербург, 1888, стор.347.]]</span>
</div>

== 1887 ==
<div>
:Засновано педагогічне товариство <span class="doc">[[Українська Школа|Руська Школа]]</span> (від 1910 — <span class="org">Українська Школа</span>) в Чернівцях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3404]]</span>
</div>

== 1889 ==
<div>
:Започатковано український педагогічний двотижневик (від 1911 р. місячник) <span class="book">[[«Учитель»|Учитель]]</span> для Галичини й Буковини. Виходив у Львові до червня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3473]]</span>
</div>

== 1890 ==
<div>
;15 травня
:Міністерство внутрішніх справ видало <span class="doc">Правила для народных библиотек</span>, за якими право дозволу відкривати бібліотеки належало місцевому губернаторові, він же призначав доглядача. Комплектування бібліотек відбувалося лише за каталогом книг, що їх <span class="cit">апробировал ученый комитет министерства просвещения для народных библиотек</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 398]]</span>
</div>

== 1892 ==
<div>
:В Малоросії заборонено перекладати українською мовою російські твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 217]]</span>
</div>
<div>
:Австрійське Міністерство освіти на прохання українських громадських і культурно-освітніх організацій санкціювало впровадження фонетичного [[Правопис|правопису]] в українських школах, до урядових оповіщень та інших сферах вжитку української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр Західноукраїнського …</i>, 282]]</span>
</div>
<div>
;13 березня
:Загальні збори <span class="org">Літературного Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові</span> ухвалили перетворити товариство у <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Львові]]</span> й прийняли статут (затверджено Галицьким намісництвом 16 листопада). За статутом НТШ складалося з трьох секцій: історично-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської. Першим головою НТШ став [[Олександр Барвінський|Олександер Барвінський]]. Започатковано <span class="p_ed">[[Записки НТШ]]</span>, спочатку як неперіодичні збірки. Від 1895 — квартальник, згодом двомісячник. Першим редактором став О. Барвінський, від 1894 р. — [[Михайло Грушевський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 10-11]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 744]]</span>
</div>

== 1893 ==
<div>
:У Львові надруковано підручник [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцького]] та [[Теодор Гартнер|Ф. Ґартнера]] <span class="book"> Руська граматика</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 87, 106, 580]]</span>
</div>
<div>
:У Львові видано 4-томовий <span class="book">Словарь російсько-український</span> [[Михайло Комаров|Михайла Уманця (М. Комарова)]] і А. Спілки (тобто Адеська Спілка, спільний псевдонім одеських співпрацівників М. Комарова). Словник містить близько 37 000 російських слів. Багато українських відповідників проілюстровано цитатами. Останній том вийшов друком 1898 р. Словника перевидав 1923 р. [[Зенон Кузеля|Зенон Кузеля]] і 1925 р. ДВУ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIX-XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 242, 276]]</span>
</div>
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних</span> [[Кость Левицький|Костя Левицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 277]]</span>
</div>
<div>
;15 вересня
:У Джерсі-Сіті (США) вийшло перше число української газети <span class="book">[[Свобода (США)|Свобода]].</span> До 1903 р. виходила етимологічним, пізніше фонетичним правописом. До постання української преси в Канаді та Бразилії обслуговувала й ці країни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2728-2729]]</span>
</div>
<div>
;грудень
:Філологічна Секція НТШ у Львові склала відозву <span class="book">До земляків</span> із закликом збирати народні терміни (надруковано в <span class="p_ed">[[Зоря|Зорі]]</span>, ч.2 1894 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 10]]</span>
</div>

== 1894 ==
<div>
:У Петербургу створено <span class="org">''Товариство ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга''.</span> Попри назву, головною метою цього товариства стало видання творів Шевченка. Головою став сенaтор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Маркевич], що мав авторитет у високих бюрократичних колах. Він допоміг з копіюванням творів Шевченка, конфіскованих під час арешту, і дістав 1905 року дозвіл [[Цензура|цензури]] на видання <span class="book">Кобзаря.</span> Товариство існувало до 1917 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка в умовах…</i>]]</span>
</div>

== 1895 ==
<div>
:У Києві за участю [[Олександр Лотоцький|О. Лотоцького]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремова]], [[Василь Доманицький|В. Доманицького]], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевського]] та [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківського]] засновано видавництво <span class="pub_house">[[Вік]].</span> Видавало белетристичні та популярні книжки. Існувало до 1918 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 280]]</span>
</div>
<div>
;2 грудня
:Головне управління у справах друку спеціальним указом заборонило видавати українською мовою книжки для дітей, <span class="cit">хотя бы по сушеству содержания они и представлялись благонамеренными</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского печатного слова</i>, 88]]
:*[[Джерела#Fabryk| Фабрикант Ник. <i>Краткий очерк из истории отношений …</i>]] </span>
</div>

== 1896 ==
<div>
:У Києві видано перший том двотомового <span class="book">Русско-малороссийского словаря</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]]. Другий том вийшов друком 1899 р. Словник містить близько 40000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 632]]</span>
</div>
<div>
;1898-1902
:У Львові [[НТШ]] починає видання «Лікарського Збірника», органа новоствореної Лікарської комісії. Редактор видання [[Євген Озаркевич]] ініціює створення розділу «Термінологія». В ньому було надруковано понад 20 сторінок словників латинсько-українських та німецько-українських медичних термінів, що можна вважати за початок укладання української медичної термінології.
</div>

== 1898 ==
<div>
:У Петербургу з ініціятиви киян [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] та М. Федоровського засновано <span class="pub_house">[[Доброчинне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книжок|Благотворительное общество издания общеполезных и дешовых книг]]</span> — видавниче товариство української книжки. Голови товариства: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мордовець_Данило Д. Мордовець], згодом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Русов_Олександр О. Русов], пізніше П. Стебницький. До 1917 року видано 80 популярних українських брошур. Протягом 1904–1905 років подавало до найвищих інституцій імперії записки, домагаючися скасування обмежень українського слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Rusova| Русова С. <i>Життя українського ідеаліста …</i>, 22]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 140]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціативи [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] започатковано <span class="p_ed">[[Літературно-Науковий Вісник]]</span> (від 1907 р. виходив у Києві), видання НТШ на базі журналів <span class="book">[[Зоря]]</span> (НТШ) та <span class="book">[[Житє і Слово]]</span> ([[Іван Франко|І. Франка]]). До редакції крім М. Грушевського (гол. редактор) входили І. Франко, [[Олександр Борковський|О. Борковський]] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Маковей_Осип О. Маковей], згодом, замість двох останніх, [[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]. Фактичним редактором львівського періоду ЛНВ був Іван Франко.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1364-1365]]</span>
</div>
<div>
:Початок діяльности <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка|Українсько-Руської Видавничої Спілки]]</span> у Львові (від 1922 р. <span class="pub_house">Українська Видавнича спілка</span>), акціонерного товариства, заснованого за ініціятивою [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (він був і головним директором) для видання творів українських письменників, перекладів творів світової літератури, популярних книжок. Діяла до 1939 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3455-3456]]</span>
</div>
<div>
;4 травня
:Розпорядження російського уряду про підпорядкування усіх шкіл грамотности та [[Недільні школи|недільних шкіл]] духовному відомству.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 354]]</span>
</div>

== 1899 ==
<div>
;29 липня
:У відповідь на студентські заворушення, що почалися у Петербургу і перекинулися на інші університети, уряд почав віддавати в солдати учасників студентських виступів. Тільки з Київського університету до війська відправили 183 студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 249]]</span>
</div>
<div>
;1–20 липня
:У Києві відбувся XI археологічний з’їзд. Галицьким науковцям не дозволили виголосити доповіді українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holuben| Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 391-393]]</span>
</div>

== 1900 ==
<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246]]</span>
</div>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1800]]

20-ті рр. XX ст.

2011-05-25T14:27:05Z

WikiSysop:

==Хронологічна таблиця — 20-ті рр. XX ст.==

;1920-і роки
<div>
:Проведено цензурну акцію масового вилучення та знищення "шкідливої" літератури з бібліотек, книгарень, книжкових складів, навчальних закладів. Провадили її не лише суто цензурні органи, а й представники відомств, спеціяльні комісії партійних органів та профспілкових організацій. У звітах вилучені книжки вимірювано у тисячах примірників або в пудах. Настанови складено таким чином, що вилучити можна було практично будь-яку книжку. Вилучені книжки передавали на паперові фабрики на переробляння, як макулатуру.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб…</i>, 66-70]]
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 86-89]]</span>
</div>

;1920
<div>
:Згідно з урядовою схемою народної освіти в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР], т. зв. "схемою Гринька" ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Г. Гринько] — нарком освіти 1920–1923рр.), зліквідовано університети й організовано натомість [[ІНО|Інститути Народної Освіти (ІНО)]]. За цією схемою плановано було створити систему соціяльного виховання та професійної освіти з вузькою спеціалізацією профшкіл, технікумів та інститутів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1887]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 651-658]]</span>
</div>

<div>
:У Харкові почала працювати школа червоних старшин, де викладали переважно галицькі офіцери з колишньої [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%A3%D0%93%D0%90 ЧУГА].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти…</i>, 196]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 123]]</span>
</div>

<div>
:У Києві надруковано <span class="book">Російсько-український медичний словник. Матеріяли до Української медичної термінології.</span> за редакцією [[Мартирій Галин|М. Галина]]. Словника перевидано в Києві 1994 р. Див. [[Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ]]
</div>

<div>
:У Катеринославі надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]] (т.I, А-К, близько 8 200 слів), що мав бути доповненням до <span class="book">Словаря …</span> [[Борис Грінченко|Грінченка]] і містив лише слова, що їх в цьому словнику не було, або що мали інші значення. Див. [[Українсько-російські словники 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
:В Західній Україні видано <span class="book">Словник польсько-український і україно-польський</span> [[Іларіон Свєнціцький|Іларіона Свенціцького]].
</div>

<div>
:Засновано просвітнє товариство <span class="org">[[Ріднa Хата т-ов|Рідна Хата]]</span> на Холмщині та Підляшші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2517]]</span>
</div>

<div>
:Засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span> в Ужгороді на Закарпатті. Діяло до 1939 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2371-2372]]</span>
</div>

;17 січня
<div>
:З ініціятиви <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2 Товариства Українських Журналістів та Письменників]</span>, <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Українського Соціологічного Інституту]</span> та <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Товариства Прихильників Освіти]</span> у Відні засновано <span class="edu">[[УВУ|Український Вільний Університет]]</span> (від 1921 р. у Празі, від 1945 — у Мюнхені). Першим ректором став [http://uk.wikipedia.org/wiki/Колесса_Олександр Олександер Колесса].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418-3421]]</span>
</div>

<div>
;4 травня
:Постанова Наркомату Освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] про викладання українських дисциплін у вчительських семінаріях і на вчительських курсах.
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 108]]</span>
</div>

;6 травня
<div class="backgr">
:Закінчився [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 перший зимовий похід] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР]. Боротьбу з більшовиками продовжували лише партизанські загони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 260-261]] </span>
</div>

<div>
;червень
:Вийшов друком <span class="book">Чин Божественної Літургії св. Іоанна Златоустого</span> в перекладі з грецької мови отця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 В. Липківського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

;18 серпня
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] прийняв положення про Всеукраїнське державне видавництво (пізніше Державне видавництво України — [[ДВУ]]). Це було спробою зосередити цензурну діяльність у Всеукрвидаві, що дістав право давати дозвіл на друкування всієї періодичної преси, видань установ і організацій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, '''1''', 69]]</span>
</div>

<div>
;21 вересня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Рада Народних Комісарів] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ZbNKO|<i>Збірник декретів, наказів і розпоряджень…</i>, Вип. 3, 4-5]]</span>
</div>

<div>
;29 листопада
:Спільне зібрання [[УАН|Академії наук]] схвалило <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span> (доповнені й упорядковані, здебільшого [[Агатангел Кримський|А. Кримським]], <span class="book">Головніші правила</span> …). Правила затвердив народний комісар освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринько]. 1921 р. [[Правопис|правопис]] видано в Києві окремою брошурою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису в XX ст</i>. 1999, 252-253]]</span>
</div>

;1921
<div>
:Засновано <span class="edu">[[Львівський (таємний) Університет|таємний Львівський Український Університет]].</span> Діяв до 1925 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1422-1423]]</span>
</div>

<div>
:У Жовкві вийшов <span class="book">Новий Заповіт</span> і <span
class="book">П’ятикнижжя</span> в перекладі [[Ярослав Левицький|Я. Левицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
</div>

;21 січня
<div>
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про Українську Академію Наук.</span> Фактично скасовано право Спільного зібрання обирати керівництво та вносити зміни до статуту [[УАН|Академії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KBURSR_79|<i>Культурне будівництво в УPCP (1917 – 1927)</i>, 177]]</span>
</div>

<div>
;3 березня
:П’ятий з’їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти (НКО), <span class="cit">спрямовану на усунення національної ворожнечі і на розвиток української мови як мови більшості трудящих України.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>,108 ]]</span>
</div>

<div>
;30 травня
:На спільному Зібранні[[УАН|Української Академії Наук]] затверджено створення [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови (ІУНМ)]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук…</i>, 115-116]]
:*[[Джерела#Hladkyj|Гладкий М. <i>Інститут Української Наукової Мови ВУАН</i>, 6]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;травень
:Процес членів [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9F%D0%A1%D0%A0 Української партії соціалістів-революціонеерів (УПСР)], так звана <span class="cit">справа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Голубович_Всеволод Голубовича]</span> (колишнього прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР]). Рішення Політбюро [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] від 17 травня 1921 року: <span class="cit">Процес використати, щоб дати характеристику поведінки української інтелігенції.</span> Головне завдання партійнх органів та чекістів — розколоти українську інтелігенцію — сформулювало Політбюро КП(б)У на засіданні 4 червня 1921 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні…</i>, 15]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 934-935]] </span>
</div>

<div>
;1 червня
:[[УНТ|Українське Наукове Товариство]] об’єдналося з [[ВУАН]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 43]]
:*[[Джерела#IANU_D|<i>Історія Академії наук України … Документи і матеріали.</i>, 279]]
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук…</i>, 31]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;14 червня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] прийняла положення <span class="doc">Про Всеукраїнську Академію наук</span>, що підпорядковувало її Наркомпросу. За новим статутом керівництво академічними справами від спільного зібрання перейшло до Президії, а керівним органом стала Рада Академії, обмеженний склад якої мав затверджувати Наркомпрос. Керівництво Академії далі працювало за першим статутом аж до весни 1928 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 42]] </span></div>

<div>
;14 жовтня
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] Всеукрвидав, що від травня був підпорядкований Наркомату освіти, отримує нові цензурні повноваження. Крім видавничої справи, тепер <span class="cit">розподіл і поширення творів друку являють виключну монополію Всеукрвидаву.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, '''1''', 133-134]]</span>
</div>

<div>
;31 жовтня
:Всеукраїнська православна церковна рада проголосила створення [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]]. Першим єпископом УАПЦ став протоієрей [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%29 Василь Липківський]. Однією з головних ознак УАПЦ стала рідна мова в усіх ділянках конфесійного життя. Українська літературна мова залунала в храмах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;23 листопада
:Кінець [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 другого зимового походу] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР], останньої спроби вибороти незалежність України у Національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 260-261]]</span>
</div>

;1922
<div>
:У Львові виходять наближені до <span class="book">Найголовніших правил</span> … <span class="book">Правописні правила, прийняті[[НТШ]] ім. Шевченка у Львові.</span> Це був великий поступ у творенні єдиного [[Правопис|правопису]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…</i> 1999, 252-253]]</span>
</div>

<div>
:На початку року ліквідовано усі <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> (на червень 1921 р. 4822 товариства, читальні, будинки Просвіти).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2370]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 626]]</span>
</div>

<div>
:За сприяння уряду Чехословаччини в Подебрадах відкрито [[Українська Господарська Академія|Українську Господарчу Академію]] (діяла до 1935 р.). При ній працювала термінологічна комісія з [[Євген Чикаленко|Євгеном Чикаленком]] на чолі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3349-3350]] </span>
</div>

<div>
:У Львові <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка]]</span> за фінансової підтримки Січових Стрільців відновлює видання <span class="p_ed"> [[ЛНВ|Літературно-Наукового Вісника]]</span> (за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Донцов_Дмитро Д. Донцова]). Видання припинено 1932 р. через фінансові причини. Натомість виходив «Вісник» (до 1939 р).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1365]]</span>
</div>

<div>
:Військова цензура заборонила розповсюджувати в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] і конфіскувала близько тисячі пудів закуплених [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Вукоопспілкою] книжок [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] <span class="book">Ілюстрована історія України</span> та <span class="book">Історія України, прикладена до програм вищих початкових шкіл й нижчих класів шкіл середніх.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 85-86]]</span>
</div>

<div>
;13 березня
:Набрав чинности Кримінально-процесуальний кодекс, де в §22 сказано, що легальні процеси <span class="cit">провадяться однією з двох державних мов, українською або російською.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 109]]</span>
</div>

<div>
;1 квітня
:У Харкові відкрито [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Komunistychny_univer_Artema&abcvar=14&bbcvar=18 Комуністичний Університет ім. Артема].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>…Хронологічний довідник</i>, 350]]</span>
</div>

<div>
;6 червня
:Радянську цензуру оформлено організаційно: при <span class="org">Народном комиссариате просвещения [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A1%D0%A4%D0%A1%D0%A0 РСФСР]</span> створено <span class="org">Главное управление по делам литературы и издательств</span> — [[Главлит]]. [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%9D%D0%9A СНК РСФСР] прийняв <span class="doc">Положение о Главном управлении по делам литературы и издательств</span>, де докладно визначено його функції: попередній контроль усіх видів друкованої продукції, видача дозволу на видавничу діяльність, укладання списків забороненої літератури. Територію [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] у цьому документі потрактовано як таку, що перебуває під юрисдикцією російських цензурних органів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб…</i>, 66]]
:*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?…</i>, 244]]
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 81-82]]</span>
</div>

<div>
;17–19 серпня
:Арешти за <span class="cit">списком антирадянської інтелігенції</span> (складено [[ГПУ]] України до 3 серпня 1922 року, схвалено ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК], затвердженo 9 вересня 1922 р. на засіданні спеціяльної комісії ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] у Москві). Акція була втіленням ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD Леніна] вислати за кордон професуру. Список містив 77 осіб, зокрема 47 працівникив високої школи (із них 32 професори) з Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси, Кам’янця-Подільського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]</span>
</div>

<div>
;серпень
:ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] розіслав обіжники за підписами другого секретаря ЦК Д. Лебедя та замзавагітпропом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dymanshteyn_S&abcvar=5&bbcvar=10 Диманштейна] про посилення ідеологічного контролю за літературою, виданою українською мовою, позаяк вона просякнута "шовинистическим духом".
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 85]]
:*[[Джерела#Dymansh|Диманштейн С. <i>Идеологическая борьба в национальном вопросе</i>]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:XII партійна конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)]. Висунуто вимогу посилити наступ на опозиційні партії й течії та вперше прирівняно до них "мнимо безпартійну буржуазно-демократичну інтелігенцію, яка в своїх контрреволюційних цілях зловживає докорінними інтересами цілих корпорацій і для якої справжні інтереси науки, техніки, педагогики, кооперації… є тільки… політичним прикриттям."
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів…</i>, 379]]</span>
</div>

<div>
;29 серпня
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] при Наркоматі освіти створено український цензурний орган — <span class="org">Центральне управління у справах друку.</span> Українське цензурне законодавство підпорядковано російському. Цензурному контролю підлягала вся друкована продукція державних, кооперативних та приватних видавництв (крім видань партійних і державних органів). Цензурований рукопис проходив потрійний контроль: політредактора, завідувача літературного відділу та керівника управління. Встановлено також ідеологічний нагляд за театрами, кінотеатрами, всіма масовими видовищами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб…</i>, 66]]
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 82]]</span>
</div>

<div>
;Осінь
:Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь висунув теорію "боротьби двох культур": російської — революційної, передової, пролетарської і міської та української — контрреволюційної, відсталої й сільської. У цьому двобої українській культурі належало поступитися й загинути.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Leb|Лебедь Д. <i>Советская Украина и национальный вопрос…</i>]]</span>
</div>

<div>
;7 вересня
:Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь, доповідаючи [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Й. Сталінові], В. Куйбишеву та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Молотов В. Молотову] про арешти української інтелігенції, що її належало вислати за кордон, писав, що <span class="cit">висилати українських професорів за кордон взагалі недоцільно, бо там і так склалося досить потужне емігрантське угруповання</span> й звертався з пропозицією обмежитися засланням у віддалені райони федерації. Таким чином залишилися в СРСР українські інтелектуали, що їх згодом перемололи процеси 30–40-х років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]</span>
</div>

<div>
;22 листопада
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] затвердив <span class="doc">Кодекс законів про народну освіту в УСРР</span>, де сказано: <span class="cit">Українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки.</span> Кодекс містив також положення про [[УАН|Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН)]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Kod_NO|<i>Кодекс законов о народном просвещении УССР…</i>]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;30 грудня
:Створення [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0 СРСР].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України…</i>, 806-807]] </span>
</div>

;1923
<div>
:<span class="org">[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]]</span> видав наступні томи <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>: <span class="book">Словник геологічної термінології</span>, <span class="book">Словник хемичної термінології</span>, <span class="book">Словник математичної термінології. Ч. I. Термінологія чистої математики.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Засновано <span class="edu">[[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова]] в Празі.</span> Діяв до 1933 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418]] </span>
</div>

<div>
:В Празі засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 Українське Історично-Філологічне Товариство].</span> Діяло до 1945 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3409]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Богословське Наукове Товариство у Львові].</span> Діяло до 1939 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 146]] </span>
</div>

<div>
;лютий
:Центральне управління у справах друку дало вказівку вилучити книжкову продукцію спільних підприємств <span class="pub_house">Українська школа</span> (Київ — Львів — Відень), <span class="pub_house">Дніпросоюз</span> (Київ — Відень), <span class="pub_house">[[Українське видавництво]]</span> (Відень — Катеринослав), <span class="pub_house">Українсько-галицька накладня</span> (Київ — Лейпціг).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 86]]</span>
</div>

<div>
;квітень
:Центральне управління у справах друку дає дозвіл продати на макулатуру 35 тисяч примірників книжок [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] <span class="book">Всесвітня історія в короткому огляді</span> (в 6 т.) та <span class="book">Коротка історія України.</span> Підстава — <span class="cit">ідеологія автора не відповідає сучасності.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 86]]</span>
</div>

<div>
;4–10 квітня
:VII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] засудила теорію боротьби двох культур.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях…</i>, 158]]</span>
</div>

<div>
;17–25 квітня
:ХІІ з’їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] прийняв резолюцію з національного питання. Проголошено політику <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F коренізації]</span> партійно-державного апарату в неросійських республіках. В Україні ця політика набрала форми <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_1920%E2%80%9430-%D1%85 українізації].</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів…</i>, '''2''', 416-425]]</span>
</div>

<div>
;22 червня
:Пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] прийняв постанову <span class="doc">Про заходи по здійсненню резолюції ХІІ з’їзду з національного питання в галузі партійної роботи.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, '''1''', 229-232]]</span>
</div>

<div>
:Напередодні та під час роботи пленуму українська меншість партії боролася за справжнє впровадження політики українізації у щоденне життя; зокрема висунуто вимогу визнати українську мову, нарівнi з російською, державною мовою в Україні. На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів попри протести [http://uk.wikipedia.org/wiki/Петровський_Григорій Г. Петровського] й [http://uk.wikipedia.org/wiki/Фрунзе_Михайло М. Фрунзе], проте на загальній сесії її відкинули і термін "державна мова" замінили на "дві загальновживані мови".
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 109-110]]</span>
</div>

<div>
;27 липня
:Декрет [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи у справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, '''1''', 239-240]]</span>
</div>

<div>
;1 серпня
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови.</span> В ній сказано: <span class="cit">мови всіх національностей, що є на території України, оголошуються рівноправними… Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. Діловодство в губерніальних і окружних органах провадиться переважно українською мовою, за винятком тих місцевостей, де абсолютна або відносна більшість населення належить до іншої національності.</span> Див. [[Витяг з постанови 01.08.1923]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, 1, 243-246]]</span>
</div>

;1924
<div>
:Вийшов друком перший том <span class="book">Російсько-українського словника</span> за ред. [[Агатангел Кримський|А. Кримського]] (А-Ж). Другий том (З-Н) вийшов 1929 року, третій (О-П), за ред. [[Сергій Єфремов|С. Єфремова]], 1927 р. Четвертий том (Р-Я), за ред. С. Єфремова, був готовий до друку, проте набір розсипано, а гранки вилучено і знищено за наказом урядових органів після процесу [[СВУ]]. Словника вилучено з бібліотек, він зберігся лише у "спецхранах". Див.[[Російсько-українські словники 1917 — 1948 рр.]]
</div>

<div>
:Перша згадка про "[[Спeцхран|спeцхран]]" - книжковий ГУЛАГ. В інструкції за підписами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Крупська Н. Крупскої], П. Лєбєдєва-Полянского та М. Смушкової написано: <span class="cit">Не более двух экземпляров всех изъятых в качестве вредных и контрреволюционных книг должны быть оставлены в центральной библиотеке. Такие книги должны храниться в особо запертых шкапах и выдаваться исключительно для научных и литературных работ</span> (журнал <span class="book">Красный библиотекарь</span>, 1924, №1, с.137). Подано також список лiтератури, що її належало вилучити (225 назв). Після 1924 року списки не друкують, вони дістають гриф "ДСП" (<span class="cit">для служебного пользования</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?…</i>, 245, 248-249]]</span>
</div>

<div>
:У Києві видано <span class="book">Нариси з історії української мови</span> [[Алєксєй Шахматов|О. Шахматова]] та [[Агатангел Кримський|А. Кримського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;березень – 8 квітня
:Відкритий судовий процес у справі Київського обласного центру дії — перший політичний процес проти науковців в Україні. Серед 18 підсудних був президент [[ВУАН]] 1921–1922 рр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Василенко_Микола Микола Василенко].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 45-47]]
:*[[Джерела#KOCD|<i>Дело Киевского областного центра действий</i>]]</span>
</div>

<div>
;1 липня
:Початок формування [[Спeцхран|спецхранів]]. Центральне управління у справах друку розіслало своїм губвідділам <span class="doc">Інструкцію по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень….</span> У ній є спеціяльний розділ: <span class="cit">Книжки, визнані взагалі шкідливими, але цінні як історичний, науковий, дослідницький матеріал, можуть залишатися у бібліотеках, якщо бібліотека велика — з обмеженням видачі. З маленьких бібліотек такі цінні, але шкідливі книги вилучаються й передаються до центральної бібліотеки.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 87]]</span>
</div>

<div>
;31 липня
:За проєктом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Grabsky_S&abcvar=4&bbcvar=20 Ст. Ґрабського] (міністра освіти Польської республіки 1923–1926 рр.) прийнято закон (<span class="cit">lex Grabski</span>) про обмежене вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Українські школи ставали українсько-польськими; вибір між польською та українською мовами робили на підставі референдумів батьків. Результат: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, у 1937/39 їх лишилося 352.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 479; '''10''', 3862]] </span>
</div>

<div>
:Засновано <span class="org">Педагогічне Товариство Підкарпатської Руси.</span> Діяло до 1939 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1874]]</span>
</div>

<div>
;12–16 травня
:VIII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Виступ Е.І. Квірінґа ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kviring_E&abcvar=14&bbcvar=3 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квірінг_Емануїл УВ]), де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріяту в Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Kwiring|Квиринг Э. И. <i>О нацменьшинствах…</i>]]</span>
</div>

<div>
;29 вересня
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] порекомендувало призначити на посаду Наркома освіти замість [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир В. Затонського] колишнього [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8 боротьбіста] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О. Шумського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле – заради майбутнього</i>, 323]]</span>
</div>

;1925
<div>
:Видано <span class="book">Український правопис</span>. Він містив <span class="book">Найголовніші правила</span>, що їх видала Академія наук, із деякими додатками [[Микола Грунський|М. Грунського]] та [[Григорій Сабалдир|Г. Сабалдиря]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 158]]</span>
</div>

<div>
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав V том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span> — <span class="book">Nomina Anatomica Ucrainica. Анатомічні назви.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Видано <span class="book">Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки</span> [[Тадей Секунда|Т. Секунди]] з українським та російським показником. Терміни розглянув і прийняв Технічний Відділ [[ІУНМ]] [[ВУАН]]. Див. [[Словники, що їх укладено за участю ІУНМ]].
</div>

<div>
;5–11 січня
:У Харкові відбувся перший Всеукраїнський Учительський з’їзд.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#I_VUz|<i>Перший Всеукраїнський Учительський з'їзд…</i>]]</span>
</div>

<div>
;квітень
:За постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] проведено структурні зміни в Наркомпросі УСРР. Замість Укрголовліту створено Управління справами літератури і видавництв.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні…</i>, 82]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;7 квітня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін] призначив на посаду Першого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича] й доручив йому спеціяльну місію: просувати нову політику і водночас дбати, щоб не вийти поза межі, визначені партією, тобто відвернути сепаратизм у політиці чи навіть питаннях культури.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 169]]</span>
</div>

<div>
;26 червня
:На закритому засіданні Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] голова [[ГПУ]] в Україні [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Balytskyj_V&abcvar=2&bbcvar=1 В. Балицький] привернув увагу партійного керівництва до української інтелігенції. Прийнято постанову: <span class="cit">Створити комісію у складі [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Кагановича], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубар_Влас Чубаря], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринька] і Балицького для вивчення питання про українську інтелігенцію, нашої тактики щодо неї, зокрема стосовно [[УАН|Академії]] та [[Михайло Грушевський|Грушевського]], залучення до роботи тощо.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса…</i>, 1]]</span>
</div>

<div>
;23 липня
:Раднарком України ухвалив створити при Наркомпросі Комісію для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] під головуванням наркома освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О. Шумського]. До Комісії залучено (з пізнішими кооптаціями) 36 осіб, зокрема десятьох працівників [[ВУАН|Академії]] та десятьох чільних партійних діячів. Наступником Шумського став [[Микола Скрипник]], головою авторського колективу і фактичним науковим керівником був видатний мовознавець [[Олекса Синявський]].
</div>

<div>
:За основу взято <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span>, що підготувала ВУАН, а Наркомпрос затвердив 1921 року. Комісії було доручено скласти проєкт, після загального обговорення його мала прийняти спеціяльно скликана конференція і подати на атвердження уряду. Впорядковувати [[Правопис|правопис]] науковцям належало <span class="cit">на базі традиції й природи української мови</span>, враховуючи її історію. Матеріяли доручено опрацювати членам Комісії й передати на редагування [[Агатангел Кримський|А. Кримському]], [[Всеволод Ганцов|В. Ганцову]] й [[Олекса Синявський|О. Синявському]]. Ортографічний словник доручено складати [[Григорій Голоскевич|Г. Голоскевичу]]. Остаточну редакцію покладено на О. Синявського. Перший Пленум комісії відбувся 11–21 листопада 1925 року в Харкові. Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.|ВІД ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ПРИ НКО ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису …</i>, 1999, 252-255]]
:*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 158-159]]</span>
</div>

;1926
<div>
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав IV том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>, вип. 2 — <span class="book">Словник математичної термінології. Ч. II. Термінологія теоретичної механіки.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:У Празі видано великий <span class="book">Медичний латинсько-український словник</span> [[Мартирій Галин|М. Галина]], під ред. д-ра мед. [[Борис Матюшенко|Б. Матюшенка]] і д-ра Наливайка. Друге видання 1969 р. у Детройті.
</div>

<div>
:У Берліні відкрито <span class="org">[[Український Науковий Інститут у Берліні|Український Науковий Інститут]].</span> Діяв до 1945 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 3433-3434]] </span>
</div>

<div>
:У Празі відбувся <span class="meeting">[[Український Науковий З’їзд]]</span> (другий — 1931 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1888]]</span>
</div>

<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Раднарком] видав книжку декретів і директив <span class="book">Українізація радянських установ (Декрети, інструкції і матеріяли. - Ч.2).</span> Вона містила текст <span class="cit">Положення про забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвиткові української культури.</span> Державні службовці повинні були цілком перейти на українську мову або піти з посад.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrRadUst|<i>Українізація радянських установ…</i>]]</span>
</div>

<div>
;22 лютого
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] знову порушує питання <span class="doc">Про настрої серед української інтелігенції.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса…</i>, 1]]</span>
</div>

<div>
;30 березня
:Початок таємного готування "контрукраїнізації". Створено обіжника [[ГПУ]] <span class="doc">Об украинской общественности</span>, де сказано, що українізацію використовують для організації прибічників націоналізму та визначено носіїв українського націоналізму — [[УАПЦ]], [[ВУАН]] і власне всю сферу культури.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні…</i>, 31-32]]</span>
</div>

<div>
;26 квітня
:Лист [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича], що став директивою для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] у боротьбі з "націоналістичним ухилом" і започаткував цькування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JosjaproU|Сталін Й. <i>Статті і промови про Україну</i>, 197-198]]</span>
</div>

<div>
;червень
:Ухвалено резолюцію пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про підсумки українізації</span>, що протягом п’яти років правила за політичну директиву.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, 1, 312-315]]</span>
</div>

<div>
;серпень
:Комісія для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] надрукувала проєкт правопису (Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.]]). Почалося його широке обговорення на всіх територіях проживання українців (видано 5 випусків спеціяльного додатку до газети <span class="book">Вісті ВУЦВК</span> під назвою <span class="book">Український правопис: Дискусійний бюлетень</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису …</i>, 1999, 256-257, 266]]
:*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 159]]</span>
</div>

<div>
;4 вересня
:Обіжник [[ГПУ]] <span class="doc">[[Обіжник ГПУ "Об украинском сепаратизме"|Об украинском сепаратизме]]</span> (надруковано 75 примірників із грифом <span class="cit">Совершенно секретно. Перепечатанию не подлежит. Хранить наравне с шифром под ответственность начальника органа ГПУ</span>). Провідною ідеєю цього документу було упокорити українську інтелігенцію і фізично знищити нескорених.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні…</i>, 31-32]]
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса…</i>, 1]]</span>
</div>

;1927
<div>
:Видано <span class="book">Курс історії українського язика. Вступ і фонетика</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]] (друге доповнене видання — 1930).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 632]] </span>
</div>

<div>
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав VI том <span class="book">Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span>: Вип. 1. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви птахів</span>, Вип. 2. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia.—Reptilia.—Amphibia.—Pisces.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:У видавництві "Горно" почато друк 3-го видання, виправленого і доповненого "Словника української мови" Грінченка за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]] та [[Ніковський Андрій|Андрія Ніковського]]. Засади цього видання викладені у [[Вступне слово до 3 видання словника Грінченка (1927-1928 рр.)|Вступному слові]]. Із планованих 5 томів світ побачили лише три. Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>ЕУ2</i>,610]] </span>
</div>

<div>
:Почато видання повного академічного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]]. Із планованих 8–12 томів світ побачили лише третій (Листування) та четвертий (Щоденні записки). Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 10, 3821]] </span>
</div>

<div>
;2 лютого
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] звільнило [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О. Шумського] з посади Народного комісара освіти. Почалася боротьба з <span class="cit">націоналістичним ухилом</span> Шумського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Волобуєв_Михайло Волобуєва] (шумськизмом, хвильовизмом та волобуєвщиною), що призвела до самогубства Хвильового. Шумського та Волобуєва вислано з України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле – заради майбутнього</i>, 326-327]]</span>
</div>

<div>
;5 березня
:Президія [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] призначила Наркомом освіти [[Микола Скрипник|Миколу Скрипника]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Soldat|Солдатенко В. <i>Українізація…</i>, 8]]</span>
</div>

<div>
;19 квітня
:Постанова ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span
class="doc">Про підсумки українізації.</span> Проголошено <span class="cit">Тверде та рішуче переведення українізації (в розумінні переведення на українську мову) роботи всіх установ (державних, господарських та ін.) на території України, за винятком районів нацменшостей населення, вимагає обов’язкового знання української мови (як мови більшості населення) всіма службовцями установ.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, 1, 347-348]]</span>
</div>

<div>
;26 травня–6 червня
:<span class="meeting">Всеукраїнська правописна конференція</span> в Харкові. Серед учасників: 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: [[Кирило Студинський]], [[Іларіон Свєнціцький]], [[Василь Сімович]]. Про перебіг конференції можна прочитати в статті Олекси Синявського ''Коротка історія "Українського правопису"'' [[Файл:KOR ISTORIJA Pravop.PDF]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису …</i>, 1999, 257-261]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 159]]</span>
</div>

<div>
;3 липня
:Ухвалено постанову ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span
class="doc">Про комуністичний університет імені Артема.</span> У постанові зазначено, що <span class="cit">деякі успіхи в галузі українізації навчальної роботи в університеті хоч і є, але … темп українізації університету загальмований…27–28 p. є останнім строком українізації лекторського складу Комуністичного університету.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP…</i>, '''1''', 347-348]]</span>
</div>

<div>
;6 липня
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвиткові української культури</span>, де зазначено: <span class="cit">Всі службовці державних органів в національно-територіальних адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшості, а також українською мовою.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ZbUkr|<i>Збірник постанов, інструкцій…</i>, 18-25]] </span>
</div>

<div>
;20–29 листопада
:Резолюція Х з’їзду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] на доповідь [[Микола Скрипник|М. Скрипника]] <span class="doc">Про завдання культурного будівництва на Україні.</span> З’ізд констатував <span class="cit">кволість підвищення відсотку української книжки в загальній кількості бібліотечного фонду. Зокрема, … по деяких профспілкових бібліотеках є лише 2% українських книжок… Треба зазначити потребу посилити процес переходу поточної партійної роботи і особливо керівних кадрів на українську мову.</span>
</div>

<div>
:Також висловлено <span class="cit">потребу поставити велике наукове завдання про видання великої радянської української енциклопедії.</span> Фактично редакція <span class="pub_house">[[УРЕ]]</span> почала свої роботу наприкінці 1930 р. Головним редакторм став [[Микола Скрипник|М. Скрипник]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KPbU-X|<i>Десятий з'їзд Комуністичної партії…</i>, 599-600]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;20–29 листопада
:Засідання політбюро, присвячене [[ВУАН]]. Наголошено потребу ввести до складу Президії ВУАН нових членів, лояльних до партії і радянської влади. Наркомпросові наказано не затверджувати у складі дійсних членів усіх <span class="cit">явно ворожих</span> елементів, від 1 січня 1928 року користуватися виключно статутом Академії 1921 року. Визнано бажаним запросити на посаду президента [http://uk.wikipedia.org/wiki/Заболотний_Данило Дмитра Заболотного], що перебував в Ленінграді.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 51]] </span></div>

;1928
<div class="backgr">
:Початок колективізації та "розкуркулювання" в Україні. Розкуркулених засилають до Сибіру та на Далекий Схід.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 178-179]]</span>
</div>

<div>
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступні томи серії <span class="book"> Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span> (від IX тому — <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>): VI том, вип. 3. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви безхребетних тварин. Evertebrata</span>, VII том. — <span class="book">Словник ботанічної номенклатури</span>, IX том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Комунальне господарство</span>, X том. — <span class="book">Словник технічної термінології (загальний)</span>, XI том. — <span class="book">Словник природничої термінології</span>, XII том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Електротехніка</span>, XIII том. — <span class="book">Словник термінів педагогіки, психольогії та шкільного адміністрування</span>, XIV том. — <span class="book">Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
:Митрополит [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9 Андрей Шептицький] заснував <span class="edu">[[Греко-Католицька Богословська Академія|Греко-Католицьку Богословську Академію]]</span> у Львові. Діяла до 1944 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 431]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;9 березня
:Засідання колеґії Наркомпросу в Харкові про наслідки перевірки [[ВУАН]]. Згодом видано документ <span class="doc">Висновки і пропозиції стану та роботи ВУАН</span>, що його називали <span class="cit">обвинувальним актом щодо Академії.</span> Колеґія затвердила 47 дійсних членів ВУАН
(від 1919 до 1927 р. обрано 82).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 51-52]]</span>
</div>

<div>
;6 вересня
:Нарком освіти [[Микола Скрипник|М. Скрипник]] затвердив Український правопис, тобто надав йому статус обов’язкового ([[Постанова про затвердження правопису 1928 р.|Текст Постанови]]). Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов’язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід [[НТШ]] у Львові ухвалив дотримуватися норм нового [[Правопис|правопису]] в Галичині попри незгоду й протести багатьох галицьких мовознавців та письменників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису …</i>, 1999, 264]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого…</i>, 160]]</span>
</div>

;1929
<div>
:Видано <span class="book">Український правопис.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#UkrPr28|<i>Український правопис</i>. Харків: ДВУ, 1929.]]</span>
</div>

<div>
:Видано <span class="book">Загальний курс української мови для вчителів-заочників.</span> Автори — колектив харківських мовознавців, редактор — [[Леонід Булаховський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 56-57]]</span>
</div>

<div>
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступний том серії <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>: XV том. — <span class="book">Словник механічної термінології. Силовні.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
</div>

<div>
;15 травня
:ХІ Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив постанову <span class="doc">Про стан та перспективи культурного будівництва.</span> Наголошено успіхи українізації та потребу повного переведення високої школи на українську мову навчання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень…</i>, 1929, №19, 156]] </span></div>

<div>
;друга половина року
:Арешти інтелігенції та діячів [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]] за справою <span class="org">[[СВУ|Спілки Визволення України]]</span> (СВУ), що мала дати сигнал до масового наступу на національне (і не лише українське) відродження в Україні. Див. [[Доповідна записка голові ГПУ УСРР]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 175-177]]

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1920]]

XIX ст

2011-05-25T14:26:13Z

WikiSysop: /* 1900 */

{{Зміст праворуч}}
== 1800-ті ==
<div>

:Невідомий автор із кола учасників [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новгород-Сіверський_патріотичний_гурток Новгород-Сіверського патріотичного гуртка] написав <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Русів Історію русів]</span>.<br>([http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm Оригінальний текст, переклад І. Драча та стаття І. Крип’якевича ''Історія русів'' на сайті ІЗБОРНИК]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 891-892]]</span>
</div>

=== 1801 ===
<div>
;31 березня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I] зняв заборону ввозити іноземні книжки та дозволив відкрити приватні друкарні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

<div>
;14 червня
:Вийшов указ, щоб на заголовних листах книжок, друкованих з дозволу [[Цензура|цензури]], був напис <span class="cit">по одобрению которой цензуры печатано</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

=== 1802 ===
<div>
:В Російській Імперії сформовано міністерства, зокрема міністерство народної освіти. Думка про заснування цього міністерства належала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василеві Каразину], що був близький до молодого царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I]. Міністром освіти призначено гр. П. Завадського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 232]]</span>
</div>

=== 1803 ===
<div>
;24 січня
:Згідно з затвердженими правилами, при міністерстві народної освіти створено Головне управління школами, що складалося з шести кураторів шкільних округ. Керманичем справ Головного управління був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь В. Каразин]. До Віленської шкільної округи, на чолі з поляком кн. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чарторийський Адамом Чарторийським], входили Волинсвька, Київська, та Подільська губернії. Решту українських губерній віднесено до Харківської шкільної округи на чолі зі Станіславом Потоцьким. Головне управління школами встановило такі типи шкіл: [[Гімназії|гімназії]] — в кожнім губерніяльнім місті, догляд за ними мав належати університетові; [[Повітові школи|повітові школи]] — бодай по одній в кожнім губерніяльнім і повітовім місті, догляд за ними мав належати директорові гімназії; [[Парафіяльні школи|парафіяльні]] ("приходські") школи по селах, догляд за ними мав належати управителеві відповідної повітової школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 233-234]]</span>
</div>

=== 1804 ===
<div>
;9 липня
:Запроваджено обов’язкову попередню [[Цензура|цензуру]] книжок. <span class="cit">Высочайшим повелением</span> затверджено «''Уставъ о Цензурѣ''». У ньому сказано: <span class="cit">Ни одна книга или сочинение не должны быти напечатаны в Империи Российской, ни пущены в продаж, не быв прежде рассмотрены цензурой</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 439]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 96]]</span>
</div>

<div>
;5 листопада
:Прийнято «''Уставъ учебныхъ заведеній, подведомыхъ Университетамъ''», що нав’язував українським школам систему російської освіти. Вчителям та учням наказано вживати лише російську мову.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''28''', 626]]</span>
</div>

=== 1805 ===
<div>
:Заходами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василя Каразина] засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харківський університет]. Першим його ректором призначено професора [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рижський_Іван_Степанович Івана Рижського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3561-3562]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 237-254]] </span>
</div>
<div>
:При Університеті за 10 пунктом «''Утвердительной грамотой Харьковскаго Императорскаго Университета''» (5 листопада 1803 року) запроваджено [[Цензура|цензуру]]: <span class="cit">Университетъ имѣетъ собственную свою Ценсуру для всѣхъ издаваемыхъ имъ или Членами его сочиненій, къ наукамъ и словесности относящихся, также для книгъ, выписываемых для своего употребленія из чужихъ краевъ. Къ ведению его принадлежитъ Ценсура всѣхъ сочиненій часными людьми в Округѣ издаваемыхъ.</span> Завдяки цьому протягом першого десятиріччя ХІХ ст. тут було оприлюднено 210 видань. Серед них книжки українською мовою, що зробило полтаво-харківську мову основою мови літературної. Саме тут на початку ХІХ ст. назви Україна та український набули загальнонаціонального змісту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 650-651]]</span>
</div>

=== 1808 ===
<div>
:Закрито [[Studium Ruthenum|Руський інститут]] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_університет Львівського університету], де на двох факультетах (філософському та богословському) низку предметів викладали українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3086]]</span>
</div>

== 1810-ті ==
=== 1811 ===
<div>
;9 липня
:Друга пожежа у [[Києво-Могилянська Академія|Київській академії]], горіла й бібліотека (згоріло близько 1000 книжок).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_T| <i>Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии (1796 – 1869)</i>, '''3''', 324]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA| Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 117]]
:*[[Джерела#Shewch2| Шевчук В. <i>Муза Роксоланська…, 1993</i>, 6]]</span>
</div>

=== 1816 ===
<div>
:Отець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Могильницький Іван Могильницьки] під патронатом єпископа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Михайло_(кардинал) Михайла Левицького], заснував перше в Галичині культурно-освітнє товариство — <span class="org">Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення просвіти і культури серед вірних.</span> Головним завданням було готувати й друкувати шкільні книжки народною мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1633]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 519]]</span>
</div>

=== 1817 ===
<div>
:В Одесі засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рішельєвський_ліцей Рішельєвський Ліцей] (1865 р. перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новоросійський_університет Новоросійський Університет]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1826-1827]]</span>
</div>
<div>
;24 липня
:Св. Синод на підставі <span class="cit">особого доклада</span> комісії духовних училищ закрив [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську Академію]], що проіснувала понад 200 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

=== 1818 ===
<div>
:Видання складеної 1804–1805 рр. <span class="book">Грамматики малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] в Петербургу ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]). Вона містить <span class="book">Краткий малороссийский словарь</span> (1131 слово), базований на чисто народному матеріялі, зокрема <span class="cit">хресні імена</span> та <span class="cit">фрази і приповідки</span> ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl1.htm текст]). <span class="book">Грамматику…</span> розглянуто й схвалено на засіданні Російської академії наук 11 березня 1805р. Протягом багатьох років це був найкращий український словник. Велике значення мав фонетичний принцип правопису українських слів. Граматику фотодруком перевидав 1978 року в Мюнхені [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 40]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 324]]</span>
</div>
<div class="edu">
:У Харкові відкрито перший <span>Институт благородных девиц.</span> Мова викладання до середини 50-х років — французська, потім — російська. Згодом відкрито [[Жіноча освіта|інститути шляхетних дівчат]] у Полтаві (1818), Одесі (1829), Києві (1838).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 324-325]]</span>
</div>

=== 1819 ===
<div class="edu">
:Замість закритої 1817 року [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]] створено [[Київська духовна Академія|Київську Духовну Академію]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

== 1820-ті ==
=== 1820 ===
<div class="edu">
:Засновано [[Безбородьківський Ліцей|Гімназію вищих наук ім. кн. О. Безбородька]] у Ніжині (1832 року реорганізовано в ліцей, 1875 перетворено на Історично-Філолологічний Інститут ім. кн. О. Безбородька). Першим директором був українець із Закарпаття [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kukolnik_V&abcvar=14&bbcvar=23 Василь Кукольник], а після нього (від 1 листопада 1821 р.) також закарпатець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Орлай Іван Орлай].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 106]]</span>
</div>

=== 1822 ===
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Прибавление к грамматике малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 324]]</span>
</div>

=== 1823 ===
<div>
:Надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Іван Войцехович|Івана Войцеховича]] із добіркою 1173 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XI]]</span>
</div>

=== 1826 ===
<div>
;10 червня
:Прийнято другий [[Цензура|цензурний]] статут, що дістав назву <span class="cit">чугунного статута.</span> За ним цензура мала дві інстанції. Вищу з трьох міністрів: народної просвіти, внутрішніх та іноземних справ. Нижча інстанція — Головний цензурний комітет у Петербургу і цензурні комітети у Москві, Вільні та Дерпті, що підлягали <span class="cit">попечителям учебных округов.</span> У пункті 151 сказано: <span class="cit">не позволяется пропускать к печатанию места в сочинениях и переводах, имеющие двоякий смысл, ежели один из них противен цензурным правилам</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke2| Лемке М. К. <i>Николаевские жандармы и литература…</i>, 90-98]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 214-215]]</span>
</div>

=== 1828 ===
<div>
;22 квітня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколай I] затвердив третій статут про [[Цензура|цензуру]]. За ним найвищу цензурну інстанцію, Головне управління цензури, підпорядковано Міністерству народної освіти. Цьому управлінню підлягали цензурні комітети в університетських містах Ризі, Вільні, Києві, Одесі, Тифлісі. Цензори працювали під безпосереднім проводом попечителів навчальних округів. Їхнім обов’язком було цензурувати не лише друковану продукцію, що виходила в межах округу, а й закордонні надходження. Статут був чинний упродовж усього царювання Ніколая I.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 377]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 220-221]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;3 липня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] про створення в імператорський канцелярії [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB III відділу] — таємної політичної поліції і жандармерії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 468]]</span>
</div>
<div>
;20 – 30 рр.
:Діяльність [[Руська трійця|Руської трійці]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2657]]</span>
</div>

== 1830-ті ==
=== 1830 ===
<div>
:В Одесі засновано першу в Україні міську загальнодоступну бібліотеку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 392]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;1831
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая І] про скасування [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] скрізь в Україні крім Києва.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 437]]</span>
</div>

=== 1832 ===
<div>
:Від цього року засновники будь-яких видань мали отримувати "височайший" дозвіл царя. Крім докладної інформації про видання, до в [[Цензура|цензурних]] комітетів треба було подавати <span class="cit">обстоятелные сведения о способностях издателя и нравственной его благонадежности</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 231]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div>
;14 грудня
:Утворено кураторію Київської шкільної округи (Київська, Волинська, Подільська та Чернігівська губернії).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 254]]</span>
</div>

== 1833 ==
<div>
;21 березня
:Міністр освіти гр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Уваров] у своїй промові до кураторів шкільних округ вказав, що всю освітню діяльність треба ґрунтувати на триєдиній формулі: <span class="cit">[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 православие, самодержавие, народность].</span> Ця політична формула стала прапором міністерства освіти до кінця існування царської [[РІ|Росії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244-245]]</span>
</div>

== 1834 ==
<div>
:В Росії прийнято новий університетський статут, що покінчив з фікцією академічної свободи статуту 1804 року. Куратор шкільної округи за новим статутом мусив перебувати в університетському місті. Ректор та декани залишалися виборними, але компетенцію професорської ради обмежено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244]]</span>
</div>
<div>
;15 липня
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університет св. Володимира у Києві]. Його статут затверджено спеціяльним указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] урядовому сенатові від 25 грудня 1833 року. Університет підпорядковано одночасно і міністрові народної освіти, і попечителеві навчального округу, що офіціяльно був <span class="cit">начальником университета.</span> Тобто київський університет був позбавлений головного привілею — внутрішнього самоврядування. Першим ректором був [[Михайло Максимович|Михайло Максимович]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1024]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 252-268]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;23 грудня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] Київ позбавлено статусу, передбаченного [[Магдебурзьке право|Магдебурзьким правом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU| Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів …</i>, 288]]</span>
</div>

== 1835 ==
<div>
;4 листопада
:Засновано друкарню [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університету св. Володимира] в Києві. У ній друкували, зокрема, матеріяли <span class="org">Временной комиссии для разбора древних актов</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга</i>, 42-45]]</span>
</div>

== 1837 ==
<div>
:[[Руська трійця|Руська трійця]] видала в Будапешті альманах <span class="book">[[Русалка Дністровая]].</span> Надруковано 1000 примірників, із них 800 конфіскувала львівська поліція.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2643]]</span>
</div>

== 1838 ==
<div>
;8 лютого
:Відкрито Комітет внутрішньої [[Цензура|цензури]] в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університеті Св. Володимира] і контролював практично всі друкарні Київського навчального округу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh|Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 11]]</span>
</div>

==1840 ==
<div class="backgr">
;25 червня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] скасовано [[Литовські Статути|Литовський статут]], що вже давно став українським національним правом. В Україні в повному обсязі почали діяти російські загальноімперські закони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1303]]</span>
</div>

== 1843 ==
<div>
:[[Павло Білецький-Носенко]] уклав <span class="book">Словник української мови.</span> Автор подав рукописа до Академії Наук, де він, як і рукописи словника 1834 року та <span class="book">Граматики</span> 1843 року, "загубився". Знайдено цей рукопис лише 1964 року. 1966 року словник вийшов друком у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 47-48, 276]] </span>
:*[[Джерела#Bil-No|Білецький-Носенко П. ''Словник української мови'']]

</div>
<div>
:За ініціативою [[Михайло Максимович|М. Максимовича]] в Києві створено <span class="org">Временную комиссию для разбора древних актов.</span> Існувала до 1907 року як урядова установа при київському генерал-губернаторстві. 1921 року була приєднана до УАН. Видала багато важливих матеріялів до української археології, історії, палеографії, картографії тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1017]]</span>
</div>

== 1847 ==
<div class="backgr">
;березень
:Розгром [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS| Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i> , 124]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>
<div>
;9 березня
:Міністерство внутрішніх справ Австрійської Імперії ухвалило друкувати всі закони й оголошення у східних галицьких повітах також і руською мовою, кирилицею.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nahaje| Нагаєвський В. <i>Історія української держави двадцятого століття</i>, 26]]</span>
</div>
<div>
;19 червня
:Циркуляр міністра внутрішніх справ з наказом вилучити з продажу твори учасників [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KMT| <i>Кирило-Мефодіївське товариство</i>, 84-87]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>

== 1848 ==
<div>
:Відкрито катедру української мови й літератури у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівському університеті]. Першим керівником її був [[Яків Головацький|Яків Головацький]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>, 122-123]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;2 травня
:На хвилі "Весни Народів" ([http://cyclop.com.ua/content/view/991/58/1/1/#60 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 УВ]) у Львові створено першу політичну організацію українців — Головну Руську Раду ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]). Головне завдання — оборона прав українського народу в Австрії. Раду розпущено 1851 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 398]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 166-167]]</span>
</div>
<div>
;15 травня
:У Львові почала виходити перша газета галицьких українців <span class="book">[[Зоря Галицкая|Зоря галицька]].</span> Редактор Антон Павенцький. Випуск припинився 1857р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 264]]</span>
</div>
<div>
;15 червня
:За почином [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2 о. Л. Трещаківського], Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала українську культурно-освітню установу — [[Народний Дім у Львові|Народний Дім у Львові]] (Руський Народний Інститут Народний Дім). За взірцем львівського постали Народні Доми у багатьох містах і селах Галичини та в інших українських землях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div>
;16 липня
:Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала у Львові <span class="pub_house">[[Галицько-Руська Матиця|Галицько-Руську Матицю]]</span> (товариство для просвітньої й літературно-видавничої справи та шкільництва рідною мовою) подібно до інших слов’янських <span class="pub_house">Матиць.</span> Першим головою був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Куземський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 341]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 146]]</span>
</div>
<div>
;19–26 жовтня
:За ініціятивою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Миколи Устияновича] та [[Іван Борискевич|Івана Борискевича]] Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) скликала у Львові [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 Собор Руських Учених], що накреслив програму організації української науки та народного шкільництва (зокрема видання шкільних загальноосвітніх довідників).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 2929]]</span>
</div>
<div>
;листопад
:Розпорядженням міністерства народної освіти Австрії вивчення русино-української мови визнано обов’язковим у всіх [[Гімназії|гімназіях]] Східної Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>.]]</span>
</div>

== 1850 ==
<div>
:У Києві відкрито першу [[Жіноча освіта|жіночу гімназію]]. 1860 року відкрито такі гімназії у Харкові та Полтаві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 325-326]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 690]]</span>
</div>

== 1851 ==
<div>
:На доручення австро-угорського уряду видано словника <span class="book">Правничо-політична термінологія для слов’янських мов, вживаних в Австрії</span>, що містив близько 17 000 німецьких термінів з українськими відповідниками (уклали [[Яків Головацький|Я. Головацький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Г. Шашкевич] та [[Юрій Вислобоцький|Ю. Вислобоцький]]). Це перший український термінологічний словник.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 277]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1852 ==
<div>
:При Київському університеті утворено Київський центральний архів, що містив архівні матеріяли Комісії для розбору давніх актів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]] </span>
</div>
<div>
:У календарі <span class="book">Перемышлянинъ</span> вміщено невелику збірку [[Іван Гавришкевич|І. Гавришкевича]] <span class="book">Початок до уложеня термінології ботанічної руської</span>. Цю статтю можна вважати першою друкованою працею з української природничої термінології.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1855 ==
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Словарь малорусского наречия</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Афанасьєв-Чужбинський_Олександр Афанасьєва-Чужбинського] (А-З). Видання не завершено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36]]</span>
</div>

<div>
;кінець 50-х років
:У Петербургу створено першу <span class="org">[[Громади|Громаду]].</span> До її складу входили [[Микола Костомаров|М. Костомаров]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], [[Василь Білозерський|В. Білозерський]], Ф. Лазаревський, [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]] та інші. Пізніше постали Громади в містах України. 1897 р. усі Громади, що існували в 20 містах України, об’єдналися в <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Загальну українську безпартійну демократичну організацію]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

== 1856 ==
<div>
:Початок друкарської активности Петербурзької <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Пантелеймон Куліш]] у Петербургу заснував власну друкарню. Окрім дешевих книжок <span class="book">Сільської бібліотеки</span> (у 1860–1861 рр. видано 39 книжечок цієї серії), він видав <span class="book">Записки о Южной Руси</span> (1856-1857), <span class="book"> Чорну раду</span> (1857), альманах <span class="book">Хата</span> (1860), збірки творів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Котляревського] (1862), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка-Основ'яненко Г. Квітки] (1858), [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA Марка Вовчка] (1857). Друге видавництво, що належало [[Микола Костомаров|М. Костомарову]], видало <span class="book">Арихметику</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кониський_Олександр О. Кониського] (1863) та <span class="book">Оповідання з Святого Письма</span> [[Степан Опатович|С. Опатовича]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36, 276]]
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

== 1857 ==
<div>
;лютий
:Інструкція попечителям Київського та Віленського навчальних округів про те, щоб <span class="cit">должности учителей истории в гимназиях и уездных училищах замещаемы были исключительно природными русскими</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 144]]</span>
</div>

== 1859 ==
<div>
:[[Азбучна війна|''Азбучна війна'']] (також ''азбучна завірюха''), рух галицьких українців, спричинений спробою австрійського уряду (мін. освіти Л. Тун), за наполяганням галицького намісника графа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%29 А. Ґолуховського], запровадити латинку замість кириличної абетки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 12]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 31-32]] </span>
</div>
<div>
:Розпорядження [[Цензура|цензурі]], щоб <span class="cit">сочинения на малороссийском наречии, писанные собственно для распространения их между простым народом, печатались не иначе, как русскими буквами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 295]]</span>
</div>
<div>
;1 липня
:Вийшло перше число газети <span class="p_ed">[[Кіевский Телеграф|Киевский телеграф]]</span>. Від 1874 року газета була неофіційним органом києвської <span class="org">[[Громади|Громади]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 308]]</span>
</div>
<div>
;11 жовтня
:У Києві відкрито першу [[Недільні школи|недільну українську школу]]. У 1859–1860 роках їх працювало у містах та деяких селах України 68. Викладали в них, з дозволу тодішнього попечителя Київської шкільної округи, відомого хірурга [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2 Ніколая Пірогова], українською мовою. Ці школи закрито за розпорядженням міністра освіти 12 червня 1862 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 277]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1860 ==
<div>
:[[Пилип Морачевський]] зробив переклад Євангелії українською мовою. Цей перекад був однією з причин видання циркуляру міністра внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Валуєв_Петро Валуєва](<span class="doc"> [[Валуєвський циркуляр|Валуєвський циркуляр]]</span>) про обмеження українського друкованого слова рамками художньої літератури. Переклад вийшов друком 1906–1911 рр., проте дозволено використовувати його у церковних відправах лише в часи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A6%D0%A0 Української Центральної Ради]. Перевидано в Канаді (1948) та США (1966).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 5; 1648]]</span>
</div>

<div>
;початок 60-х
:Український визвольний рух, започаткований 1848 р., поділився на два крила — рух так званих "[[Москвофільство|общеросів]]" (москвофілів) і рух [[Народовці|народовців]]. У мовних питаннях москвофіли обстоювали "староруську мову" (суміш книжної давньоукраїнської, російської та народно-розмовної — "[[Язичіє|язичіє]]") та [[Максимовичівка|етимологічний правопис Максимовича]]. Народовці, так само як і [[Українофільство|українофіли]], обстоювали українську мову і фонетичний правопис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр …</i>, 268]]</span>
</div>

== 1861 ==
<div>
:У III томі <span class="book">Старосветского бандуриста</span> надруковано <span class="book">Словарь малороссийских идиомов</span> (11127 слів) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Закревський_Микола М. Закревського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]] </span>
</div>
<div>
:В Києві створено [[Громади|Громаду]]. В неї входили [[Володимир Антонович|В. Антонович]], [[Михайло Драгоманов|М. Драгоманов]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло П. Чубинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Тадей Т. Рильський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Вовк], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] та інші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

<div>
:Надруковано перший випуск <span class="book">Опыта южнорусского словаря</span> [[Каленик Шейковський|Каленика Шейковського]] (А-В). Ще два випуски (Т-Ю) видано 1886.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 737]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIV, XVII-XVIII]]</span>
</div>

<div>
;12 січня
:У Петербургу вийшло перше число щомісячного суспільно-політичного та літературного україномовного журналу <span class="book">[[Основа]]</span> (видавець [[Василь Білозерський|В. Білозарський]], редакори — [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] і [[Микола Костомаров|М. Костомаров]]). Проіснував 22 місяці. В кінці майже кожного числа вміщено словники.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1893]]</span>
</div>

<div>
;січень
:У Львові на базі гуртка львівської інтелігенції <span class="org">Молода Русь</span> утворено культурно-просвітницьке товариство клубного типу <span class="org"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0 Руська Бесіда]</span> (від 1928 р. — <span class="org">Українська Бесіда</span>). Пізніше товариства з такою назвою постали у 34 містах Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3340]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;19 лютого
:Скасування кріпацтва. Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр II] підписав маніфест <span class="doc">Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 59]]</span>
</div>

<div>
;Липень
:В журналі <span class="book">[[Основа]]</span> надруковано першу (поза Галичиною) статтю з української термінології — <span class="book">Заметку о русинской терминологии</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

<div>
:Л. Глібов почав видавати літературно-суспільний тижневик <span class="book">[[Черниговский листок]].</span> Закрито у серпні 1863 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3712]]</span>
</div>

== 1862 ==
<div>
:Початок видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> Вийшли друком популярна книжечка з географії <span class="book">Дещо про світ Божий</span>, <span class="book">Таблицы для первоначального чтения</span>, <span class="book"> Арифметика популярная.</span> За петербурзькою традицією книжки видавали на зібрані кошти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

<div>
:У Львові почав виходити перший друкований орган народовців — літературний тижневик <span class="p_ed">[[Вечерниці]].</span> Його заклала так звана Друга руська трійця ([[Володимир Шашкевич]], [[Ксенофонт Климкович]] та [[Федір Заревич]]). Вийшло 17 чисел.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239]]
:*[[Джерела#Chykal| Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907) </i>, 13]]</span>
</div>

<div>
;12 червня
:За розпорядженням міністра освіти закрито всі українські [[Недільні школи|недільні школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1863 ==
<div>
;12 січня
:<span class="cit">Высочайшим повелением</span> усі [[Цензура|цензурні]] заклади підпорядковано міністрові внутрішніх справ. Реорганізацію завершено 1 березня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 495]]</span>
</div>
<div>
;18 червня
:В [[РІ|Росії]] прийнято новий університетський статут, що відновив університетську автономію: ректор і декани стали виборними, факультети мали право [[Цензура|цензури]] праць своїх членів, якщо їх видавав університет, владу куратора шкільної округи зведено до загального нагляду за діяльністю університету.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 246]]</span>
</div>
<div>
;18 липня
:Таємний <span class="doc">[[Валуєвський циркуляр]]</span> ([[Валуєвський цикуляр: тексти|тексти]]). Заборонено видавати українською мовою книжки релігійного змісту, навчальні та призначені до початкового читання народу. До друку дозволено лише твори красного письменства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 302-304]]. </span>
</div>

<div>
:Протягом семи років після циркуляру видано 20 українських книжок — така сама кількість, як протягом одного 1862 року (1864 — 12, 1865 — 5, 1866 — 0, 1867–1869 — по одній).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 137]]</span>
</div>

== 1864 ==
<div>
;14 липня
:Уряд Росії прийняв новий Статут про початкову школу, згідно з яким навчання наказано провадити лише російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 345, 347-349]]</span>
</div>

<div>
;1864–1872
:У Галичині виходять шістьма випусками <span class="book">Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої</span> [[Іван Верхратський|Івана Верхратського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XII]]
:*[[Джерела#Halja|Наконечна Г. <i>Українська науково-технічна…</i>, 9-10]]
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

== 1865 ==
<div>
;6 квітня
:[[Цензура|Цензурна]] реформа. Царський уряд видає <span class="doc">Временные правила о печати</span>, згідно з якими керувати цензурою та наглядати за друкарнями має створене при міністерстві внутрішніх справ Головне управління у справах друку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 386]]</span>
</div>

<div>
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Новоросійський університет] в Одесі. Першим ректором був Іван Соколов.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268-270]]</span>
</div>

== 1866 ==
<div>
:Засновано міську загальнодоступну бібліотеку в Києві. Її мали комплектувати виключно російськими книжками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 393]]</span>
</div>

== 1867 ==
<div>
:У Львові надруковано перший великий (двотомовий) <span class="book">Німецько-руський словар</span> [[Омелян Партицький|Омеляна Партицького]] (близько 50 000 слів), що містив, поряд із словами галицько-української літературної мови, <span class="cit">народні слова.</span> Автор використав низку рукописних збірок, зокрема п’ятитомову збірку [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD отця Скоморовського], та завів до словника чимало вдалих термінів, що згодом увійшли до наукового обігу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 426]] </span>
</div>

<div>
:У Львові почато видання літературно-наукового і політичного часопису <span class="p_ed">[[Правда]].</span> До виходу 1880 р. <span class="p_ed">[[Діло|Діла]]</span> часопис був провідним органом [[Народовці|народовців]] і загальноукраїнською трибуною літературного, наукового і політичного життя.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2293]]</span>
</div>

== 1868 ==
<div>
;8 грудня
:У Львові засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>
<div>
;12 травня
:Затверджено тринадцять тимчасових [[Цензура|цензурних]] правил. Крім них, до цензурних комітетів було надіслано додатки:<span class="cit">1) особое постановление для цензоров, 2) список всех прежних законов по делам печати, не подвергшихся отмене</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 475-476]]</span>
</div>

== 1869 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван Іван Пулюй] у книжці <span class="book">Молитовник для руського народу</span> (друге видання 1871 р.) оприлюднив у Відні свій переклад молитов та низки літургійних текстів. Це був перший крок до запровадження новоукраїнської літературної мови у церкві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>
<div>
:[[Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]] надрукував книжечку <span class="book">Святе Письмо або вся Библія старого Завіту. Русько-українською мовою переложена,</span> що містила <span class="book">П’ятикнижжя Мойсееве</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;11 лютого
:Галицьке намісництво затверджує статут <span class="org">[[Народний Дім у Львові|Руськoго Народнoго Інституту Народний Дім]].</span> Покровителем Народного дому визначено Галицького митрополита.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;21 листопада
:Прийнято закон про запровадження <span class="cit">в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных урожденцев</span> (тобто, надісланим в Україну російським чиновникам) значної доплати до нормального утримання. Підтверджено законом від 13 червня 1886 року. Доплату скасовано лише 1919 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 212]]</span>
</div>

== 1870 ==
<div>
:Засновано [[Колегія Павла Ґалаґана|Колеґію Павла Ґалаґана]] в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 1078]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почав виходити перший на Буковині український часопис <span class="book">[[Буковинська Зоря]].</span> Друковано штучною українсько-слав’янською мовою (язичієм).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 192]]</span>
</div>

== 1871 ==
<div>
:У Відні [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>

== 1872 ==
<div>
:Початок другого періоду видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Цензура]] дозволила перевидати збірку <span class="book">Дещо про світ Божий.</span> Після цього відновлено видання популярних книжок для народу з різних галузей знань, зокрема літератури для дітей. Видано низку творів художньої літератури та наукові праці членів <span class="org">Громади.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя…</i>]]</span>
</div>

== 1873 ==
<div>
:Видано словник <span class="book">Словниця української або югової-руської мови</span> [[Фортунат Піскунов|Ф. Піскунова]] (8000 слів). Друге видання (1882) містило 15000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 454]]</span>
</div>
<div>
;13 лютого
:У Києві засновано урядовий <span class="org">[[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]</span>, що став осередком українського наукового життя. Під його проводом налагоджено випуск українознавчої літератури, засновано мережу українських книгарень. Головою Відділу став [[Григорій Ґалаґан]], а виконавчим секретарем — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло Павло Чубинський]. Ліквідовано 1876 р. [[Емський указ|Емським указом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2073]]</span>
</div>
<div>
;11 грудня
:Засновано <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Літературне товариство ім. Тараса Шевченка у Львові]]</span>, що стало базою вільного розвитку української літератури та науки поза межами дії російської [[Цензура|цензури]] та адміністративних утисків. Ініціяторами його створення були громадські та культурні діячі зі Східних і Центральних земель під проводом [[Олександр Кониський|Oлександра Кониського]], фундаторами — [[Єлисавета Милорадович|Єлисавета Милорадович-Скоропадська]], [[Дмитро Пильчиків|Дмитро Пильчиков]], [[Михайло Жученко|М. Жученко]], о. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kachala_S&abcvar=14&bbcvar=1 Степан Качала] та ін.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]</span>
</div>

== 1874 ==
<div>
:У Києві видано <span class="book">Опыт русско-украинского словаря</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]] (7600 слів), що довго був єдиним добрим підручником української лексики і, за висловом [[Агатангел Кримський|А. Кримського]], <span class="cit"> відслужив велику службу українцям</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 276]] </span>
</div>
<div>
:Початок антиукраїнофільської компанії в газеті <span class="p_ed">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 Киевлянин].</span>
</div>
<div>
;25 травня
:Видано новий статут [[Початкове шкільництво|початкової школи]], де четвертим параграфом підтверджено положення статуту від 14 липня 1864 р. про те, шо <span class="cit">в начальных народних школах обучение ведется на русском языке</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 348]]</span>
</div>

== 1875 ==
<div>
:На базі Теологічного інституту засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Чернівецький Університет] з німецькою мовою навчання та окремими катедрами української та румунської мов. Катедру української мови очолювали: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 К. Ганкевич] (1875–1876), [[Гнат Онишкевич|Г. Онишкевич]] (1876-1882), [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцький]] (1885–1913)
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3713]]</span>
</div>

== 1876 ==
<div>
:У Києві видано <span class="book">Очерк звуковой истории малорусского наречия</span> [[Павло Житецький|Павла Житецького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 169-170]] </span>
</div>
<div>
:У Женеві [[Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]] створює українське видавництво. Воно друкувало позацензурні твори української літератури, що їх таємно пересилали в [[РІ|Російську Імперію]], брошури іншими мовами для інформування европейців про Україну, перший політичний часопис <span class="p_ed">[[Громада]]</span> (5 тт. від 1878 по 1882). Видавництво діяло до 1889 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 589]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 170]]</span>
</div>
<div>
;24 квітня
:Імператорське <span class="org">[[Особое Совещание|Особое Совещание для пресечения украинофильской пропаганды]]</span> під головуванням міністра внутрішніх справ запропонувало особливі заходи проти українофілів. На підставі цих пропозицій сформульовано таємний [[Емський указ|Емський указ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 204-211]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 173-181]]</span>
</div>
<div>
;18–30 травня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Імператор Алєксандр ІІ] підписав у німецькому місті Емсі таємний [[Цензура|цензурний]] указ (<span class="doc">[[Емський указ]]</span>). До пунктів [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляру]] додано заборону сценічних вистав і читання на <span class="cit">малоросійському наріччі</span>, а також і <span class="cit"> друкування на такому ж текстів до музичних нот.</span> Окремим пунктм заборонено видавати газету <span class="book">[[Кіевский Телеграф|Кіевский телеграф]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 381-383]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>,242-244]]</span>
</div>
<div>
:На підставі цього указу "тимчасово" закрито (назавжди) [[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]. Росія почала таємно фінансувати з фонду III відділу львівську москвофільську газету <span class="book">[[Слово]]</span> — <span class="cit">издающуюся в направлении враждебном украинофильскому.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch2| Савченко Ф. <i>Справа про щорічну, таємну субсидію;…</i>]]
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 161-173]]
</span>
</div>

== 1878 ==
<div>
:У Києві вдкрито [[Жіноча освіта|Вищі жіночі курси]] з дворічним навчанням. Другі такі курси відкрито у Одесі аж 1903 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 275]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Белея] та [[Іван Франко|І. Франка]] засновано видавництво <span class="pub_house">Дрібна бібліотека.</span> 14 виданих випусків містили переважно переклади з Байрона, Шелі, Гайне, Золя, Добролюбова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 595]]</span>
</div>

== 1880 ==
<div>
:У Львові [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій. 1886 року Британське Біблійне товариство придбало у П. Куліша повний переклад Нового Завіту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;14 січня
:У Львові вийшло друком перше число часопису <span class="p_ed">[[Діло]].</span> Першим редактором був [[Володимир Барвінський|Володимир Барвінський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 521]]</span>
</div>

== 1881 ==
<div>
:Засновано <span class="org">[[Рідна Школа (т-во)|Руське (від 1912 року — Українське) Товариство Педагогів]]</span> (від 1926 р. <span class="org">Рідна Школа</span>) у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2519-2520]]</span>
</div>
<div>
;8 жовтня
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив доклад <span class="org">Особого Совещания</span>, скликаного заради перегляду [[Емський указ|Емського указу]]. Розглядали лише [[Цензура|цензурні]] пункти. Дозволено друкувати словники і тексти до пісень <span class="cit">при условии соблюдения общепринятого русского правописания.</span> Театральні вистави українською мовою мали отримувати дозвіл генерал-губернатора. Заборонено створення <span class="cit">специально малорусского театра и формирование трупп для исполнения пьес и сцен исключительно на малорусском наречии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Najbl_76| <i>Найближчі відгуки указа 1976 р. про заборону
українського письменства</i>, 266-269]]</span>
</div>

== 1882 ==
<div>
:З ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Лебединцева] за участю [[Володимир Антонович|В. Антоновича]], [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревського]], [[Павло Житецький|П. Житецького]] та інших започатковано щомісячник <span class="p_ed">[[Киевская старина]]</span> (у 1907 р. виходив українською мовою під назвою <span class="p_ed">Україна</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1000; '''9''', 3307]]</span>
</div>
<div>
:У Західній Україні надруковано великий двотомовий (другий том 1886 р.) <span class="book">Малорусько-німецький словар</span> [[Євген Желехівський|Євгена Желехівського]] (понад 64000 слів), що містив весь відомий натоді український лексичний матеріял із широким застосуванням діалектологічних записів. Правопис цього словника отримав назву [[Желехівка|желехівки]]. [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]] перевидав його у Мюнхені 1982 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XVIII-XIX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 168-169, 276]]</span>
</div>

== 1883 ==
<div>
:У Закарпатті видано <span class="book">Русько-мадярский словарь</span> [[Василь Чопей|Василя (Ласло) Чопея]] (близько 20 тисяч слів). Цей словник був першим науковим джерелом інформації про закарпатські українські говірки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>,]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 731]]</span>
</div>
<div>
:Київський генерал-губернатор О. Дрентельн заборонив театральні вистави українською мовою в межах свого генерал-губернаторства (на Київщині, Волині та Поділлі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 410]]</span>
</div>

== 1884 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив новий університетський статут, за яким університети цілком підлягали міністерству освіти. Прерогативою міністерства ставали не лише вибори ректорів, призначення, підвищення й звільнення професорів, а й затвердження програм окремих курсів і навіть розкладів лекцій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 247]]</span>
</div>

== 1886 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив «Правила объ особыхъ преимущесвахъ гражданской службы въ отдаленных мѣстностях, а также въ губерніяхъ Западныхъ и Царства Польского», що ними <span class="cit">лицамъ русскаго происхожденія, искіючая однако мѣстныхъ уроженцевъ, производятся, по нѣкоторымъ должностямъ, прибавки къ содержанію</span>. Ці правила сприяли переселенню росіян зі старих імперських територій в Україну. [[Правила 1886|Текст правил щодо "Особых преимуществ службы въ Западныхъ губерніяхъ".]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание третье''. '''VI'''. '''1886'''. Санкт-Петербург, 1888, стор.347.]]</span>
</div>

== 1887 ==
<div>
:Засновано педагогічне товариство <span class="doc">[[Українська Школа|Руська Школа]]</span> (від 1910 — <span class="org">Українська Школа</span>) в Чернівцях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3404]]</span>
</div>

== 1889 ==
<div>
:Започатковано український педагогічний двотижневик (від 1911 р. місячник) <span class="book">[[«Учитель»|Учитель]]</span> для Галичини й Буковини. Виходив у Львові до червня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3473]]</span>
</div>

== 1890 ==
<div>
;15 травня
:Міністерство внутрішніх справ видало <span class="doc">Правила для народных библиотек</span>, за якими право дозволу відкривати бібліотеки належало місцевому губернаторові, він же призначав доглядача. Комплектування бібліотек відбувалося лише за каталогом книг, що їх <span class="cit">апробировал ученый комитет министерства просвещения для народных библиотек</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 398]]</span>
</div>

== 1892 ==
<div>
:В Малоросії заборонено перекладати українською мовою російські твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 217]]</span>
</div>
<div>
:Австрійське Міністерство освіти на прохання українських громадських і культурно-освітніх організацій санкціювало впровадження фонетичного [[Правопис|правопису]] в українських школах, до урядових оповіщень та інших сферах вжитку української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр Західноукраїнського …</i>, 282]]</span>
</div>
<div>
;13 березня
:Загальні збори <span class="org">Літературного Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові</span> ухвалили перетворити товариство у <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Львові]]</span> й прийняли статут (затверджено Галицьким намісництвом 16 листопада). За статутом НТШ складалося з трьох секцій: історично-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської. Першим головою НТШ став [[Олександр Барвінський|Олександер Барвінський]]. Започатковано <span class="p_ed">[[Записки НТШ]]</span>, спочатку як неперіодичні збірки. Від 1895 — квартальник, згодом двомісячник. Першим редактором став О. Барвінський, від 1894 р. — [[Михайло Грушевський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 10-11]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 744]]</span>
</div>

== 1893 ==
<div>
:У Львові надруковано підручник [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцького]] та [[Теодор Гартнер|Ф. Ґартнера]] <span class="book"> Руська граматика</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 87, 106, 580]]</span>
</div>
<div>
:У Львові видано 4-томовий <span class="book">Словарь російсько-український</span> [[Михайло Комаров|Михайла Уманця (М. Комарова)]] і А. Спілки (тобто Адеська Спілка, спільний псевдонім одеських співпрацівників М. Комарова). Словник містить близько 37 000 російських слів. Багато українських відповідників проілюстровано цитатами. Останній том вийшов друком 1898 р. Словника перевидав 1923 р. [[Зенон Кузеля|Зенон Кузеля]] і 1925 р. ДВУ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIX-XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 242, 276]]</span>
</div>
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних</span> [[Кость Левицький|Костя Левицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 277]]</span>
</div>
<div>
;15 вересня
:У Джерсі-Сіті (США) вийшло перше число української газети <span class="book">[[Свобода (США)|Свобода]].</span> До 1903 р. виходила етимологічним, пізніше фонетичним правописом. До постання української преси в Канаді та Бразилії обслуговувала й ці країни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2728-2729]]</span>
</div>
<div>
;грудень
:Філологічна Секція НТШ у Львові склала відозву <span class="book">До земляків</span> із закликом збирати народні терміни (надруковано в <span class="p_ed">[[Зоря|Зорі]]</span>, ч.2 1894 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 10]]</span>
</div>

== 1894 ==
<div>
:У Петербургу створено <span class="org">''Товариство ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга''.</span> Попри назву, головною метою цього товариства стало видання творів Шевченка. Головою став сенaтор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Маркевич], що мав авторитет у високих бюрократичних колах. Він допоміг з копіюванням творів Шевченка, конфіскованих під час арешту, і дістав 1905 року дозвіл [[Цензура|цензури]] на видання <span class="book">Кобзаря.</span> Товариство існувало до 1917 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка в умовах…</i>]]</span>
</div>

== 1895 ==
<div>
:У Києві за участю [[Олександр Лотоцький|О. Лотоцького]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремова]], [[Василь Доманицький|В. Доманицького]], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевського]] та [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківського]] засновано видавництво <span class="pub_house">[[Вік]].</span> Видавало белетристичні та популярні книжки. Існувало до 1918 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 280]]</span>
</div>
<div>
;2 грудня
:Головне управління у справах друку спеціальним указом заборонило видавати українською мовою книжки для дітей, <span class="cit">хотя бы по сушеству содержания они и представлялись благонамеренными</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского печатного слова</i>, 88]]
:*[[Джерела#Fabryk| Фабрикант Ник. <i>Краткий очерк из истории отношений …</i>]] </span>
</div>

== 1896 ==
<div>
:У Києві видано перший том двотомового <span class="book">Русско-малороссийского словаря</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]]. Другий том вийшов друком 1899 р. Словник містить близько 40000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 632]]</span>
</div>
<div>
;1898-1902
:У Львові [[НТШ]] починає видання «Лікарського Збірника», органа новоствореної Лікарської комісії. Редактор видання [[Євген Озаркевич]] ініціює створення розділу «Термінологія». В ньому було надруковано понад 20 сторінок словників латинсько-українських та німецько-українських медичних термінів, що можна вважати за початок укладання української медичної термінології.
</div>

== 1898 ==
<div>
:У Петербургу з ініціятиви киян [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] та М. Федоровського засновано <span class="pub_house">[[Доброчинне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книжок|Благотворительное общество издания общеполезных и дешовых книг]]</span> — видавниче товариство української книжки. Голови товариства: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мордовець_Данило Д. Мордовець], згодом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Русов_Олександр О. Русов], пізніше П. Стебницький. До 1917 року видано 80 популярних українських брошур. Протягом 1904–1905 років подавало до найвищих інституцій імперії записки, домагаючися скасування обмежень українського слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Rusova| Русова С. <i>Життя українського ідеаліста …</i>, 22]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 140]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціативи [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] започатковано <span class="p_ed">[[Літературно-Науковий Вісник]]</span> (від 1907 р. виходив у Києві), видання НТШ на базі журналів <span class="book">[[Зоря]]</span> (НТШ) та <span class="book">[[Житє і Слово]]</span> ([[Іван Франко|І. Франка]]). До редакції крім М. Грушевського (гол. редактор) входили І. Франко, [[Олександр Борковський|О. Борковський]] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Маковей_Осип О. Маковей], згодом, замість двох останніх, [[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]. Фактичним редактором львівського періоду ЛНВ був Іван Франко.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1364-1365]]</span>
</div>
<div>
:Початок діяльности <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка|Українсько-Руської Видавничої Спілки]]</span> у Львові (від 1922 р. <span class="pub_house">Українська Видавнича спілка</span>), акціонерного товариства, заснованого за ініціятивою [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (він був і головним директором) для видання творів українських письменників, перекладів творів світової літератури, популярних книжок. Діяла до 1939 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3455-3456]]</span>
</div>
<div>
;4 травня
:Розпорядження російського уряду про підпорядкування усіх шкіл грамотности та [[Недільні школи|недільних шкіл]] духовному відомству.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 354]]</span>
</div>

== 1899 ==
<div>
;29 липня
:У відповідь на студентські заворушення, що почалися у Петербургу і перекинулися на інші університети, уряд почав віддавати в солдати учасників студентських виступів. Тільки з Київського університету до війська відправили 183 студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 249]]</span>
</div>
<div>
;1–20 липня
:У Києві відбувся XI археологічний з’їзд. Галицьким науковцям не дозволили виголосити доповіді українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holuben| Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 391-393]]</span>
</div>

== 1900 ==
<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246]]</span>
</div>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1800]]

XIX ст

2011-05-25T14:25:41Z

WikiSysop:

{{Зміст праворуч}}
== 1800-ті ==
<div>

:Невідомий автор із кола учасників [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новгород-Сіверський_патріотичний_гурток Новгород-Сіверського патріотичного гуртка] написав <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/Історія_Русів Історію русів]</span>.<br>([http://litopys.org.ua/istrus/rusiv.htm Оригінальний текст, переклад І. Драча та стаття І. Крип’якевича ''Історія русів'' на сайті ІЗБОРНИК]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 891-892]]</span>
</div>

=== 1801 ===
<div>
;31 березня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I] зняв заборону ввозити іноземні книжки та дозволив відкрити приватні друкарні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

<div>
;14 червня
:Вийшов указ, щоб на заголовних листах книжок, друкованих з дозволу [[Цензура|цензури]], був напис <span class="cit">по одобрению которой цензуры печатано</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 88]]</span>
</div>

=== 1802 ===
<div>
:В Російській Імперії сформовано міністерства, зокрема міністерство народної освіти. Думка про заснування цього міністерства належала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василеві Каразину], що був близький до молодого царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/Олександр_І_(російський_імператор) Алєксандра I]. Міністром освіти призначено гр. П. Завадського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 232]]</span>
</div>

=== 1803 ===
<div>
;24 січня
:Згідно з затвердженими правилами, при міністерстві народної освіти створено Головне управління школами, що складалося з шести кураторів шкільних округ. Керманичем справ Головного управління був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь В. Каразин]. До Віленської шкільної округи, на чолі з поляком кн. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чарторийський Адамом Чарторийським], входили Волинсвька, Київська, та Подільська губернії. Решту українських губерній віднесено до Харківської шкільної округи на чолі зі Станіславом Потоцьким. Головне управління школами встановило такі типи шкіл: [[Гімназії|гімназії]] — в кожнім губерніяльнім місті, догляд за ними мав належати університетові; [[Повітові школи|повітові школи]] — бодай по одній в кожнім губерніяльнім і повітовім місті, догляд за ними мав належати директорові гімназії; [[Парафіяльні школи|парафіяльні]] ("приходські") школи по селах, догляд за ними мав належати управителеві відповідної повітової школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 233-234]]</span>
</div>

=== 1804 ===
<div>
;9 липня
:Запроваджено обов’язкову попередню [[Цензура|цензуру]] книжок. <span class="cit">Высочайшим повелением</span> затверджено «''Уставъ о Цензурѣ''». У ньому сказано: <span class="cit">Ни одна книга или сочинение не должны быти напечатаны в Империи Российской, ни пущены в продаж, не быв прежде рассмотрены цензурой</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 439]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 96]]</span>
</div>

<div>
;5 листопада
:Прийнято «''Уставъ учебныхъ заведеній, подведомыхъ Университетамъ''», що нав’язував українським школам систему російської освіти. Вчителям та учням наказано вживати лише російську мову.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''28''', 626]]</span>
</div>

=== 1805 ===
<div>
:Заходами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каразін_Василь Василя Каразина] засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Харківський_університет Харківський університет]. Першим його ректором призначено професора [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рижський_Іван_Степанович Івана Рижського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3561-3562]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 237-254]] </span>
</div>
<div>
:При Університеті за 10 пунктом «''Утвердительной грамотой Харьковскаго Императорскаго Университета''» (5 листопада 1803 року) запроваджено [[Цензура|цензуру]]: <span class="cit">Университетъ имѣетъ собственную свою Ценсуру для всѣхъ издаваемыхъ имъ или Членами его сочиненій, къ наукамъ и словесности относящихся, также для книгъ, выписываемых для своего употребленія из чужихъ краевъ. Къ ведению его принадлежитъ Ценсура всѣхъ сочиненій часными людьми в Округѣ издаваемыхъ.</span> Завдяки цьому протягом першого десятиріччя ХІХ ст. тут було оприлюднено 210 видань. Серед них книжки українською мовою, що зробило полтаво-харківську мову основою мови літературної. Саме тут на початку ХІХ ст. назви Україна та український набули загальнонаціонального змісту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе первое.'', '''28''', 650-651]]</span>
</div>

=== 1808 ===
<div>
:Закрито [[Studium Ruthenum|Руський інститут]] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_університет Львівського університету], де на двох факультетах (філософському та богословському) низку предметів викладали українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3086]]</span>
</div>

== 1810-ті ==
=== 1811 ===
<div>
;9 липня
:Друга пожежа у [[Києво-Могилянська Академія|Київській академії]], горіла й бібліотека (згоріло близько 1000 книжок).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_T| <i>Акты и документы, относящиеся к истории Киевской
академии (1796 – 1869)</i>, '''3''', 324]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA| Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 117]]
:*[[Джерела#Shewch2| Шевчук В. <i>Муза Роксоланська…, 1993</i>, 6]]</span>
</div>

=== 1816 ===
<div>
:Отець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Могильницький Іван Могильницьки] під патронатом єпископа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Левицький_Михайло_(кардинал) Михайла Левицького], заснував перше в Галичині культурно-освітнє товариство — <span class="org">Товариство галицьких греко-католицьких священиків для поширення просвіти і культури серед вірних.</span> Головним завданням було готувати й друкувати шкільні книжки народною мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1633]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 519]]</span>
</div>

=== 1817 ===
<div>
:В Одесі засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рішельєвський_ліцей Рішельєвський Ліцей] (1865 р. перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/Новоросійський_університет Новоросійський Університет]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1826-1827]]</span>
</div>
<div>
;24 липня
:Св. Синод на підставі <span class="cit">особого доклада</span> комісії духовних училищ закрив [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянську Академію]], що проіснувала понад 200 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

=== 1818 ===
<div>
:Видання складеної 1804–1805 рр. <span class="book">Грамматики малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] в Петербургу ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]). Вона містить <span class="book">Краткий малороссийский словарь</span> (1131 слово), базований на чисто народному матеріялі, зокрема <span class="cit">хресні імена</span> та <span class="cit">фрази і приповідки</span> ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl1.htm текст]). <span class="book">Грамматику…</span> розглянуто й схвалено на засіданні Російської академії наук 11 березня 1805р. Протягом багатьох років це був найкращий український словник. Велике значення мав фонетичний принцип правопису українських слів. Граматику фотодруком перевидав 1978 року в Мюнхені [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 40]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 324]]</span>
</div>
<div class="edu">
:У Харкові відкрито перший <span>Институт благородных девиц.</span> Мова викладання до середини 50-х років — французська, потім — російська. Згодом відкрито [[Жіноча освіта|інститути шляхетних дівчат]] у Полтаві (1818), Одесі (1829), Києві (1838).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 324-325]]</span>
</div>

=== 1819 ===
<div class="edu">
:Замість закритої 1817 року [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]] створено [[Київська духовна Академія|Київську Духовну Академію]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO|Титов Хв. <i>Стара вища освіта…</i>, 277-280]]</span>
</div>

== 1820-ті ==
=== 1820 ===
<div class="edu">
:Засновано [[Безбородьківський Ліцей|Гімназію вищих наук ім. кн. О. Безбородька]] у Ніжині (1832 року реорганізовано в ліцей, 1875 перетворено на Історично-Філолологічний Інститут ім. кн. О. Безбородька). Першим директором був українець із Закарпаття [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kukolnik_V&abcvar=14&bbcvar=23 Василь Кукольник], а після нього (від 1 листопада 1821 р.) також закарпатець [http://uk.wikipedia.org/wiki/Іван_Орлай Іван Орлай].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 106]]</span>
</div>

=== 1822 ===
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Прибавление к грамматике малороссійскаго наречія</span> [[Олексій Павловський|О. Павловського]] ([http://izbornyk.org.ua/rizne/slovpavl0.htm текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 416]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 324]]</span>
</div>

=== 1823 ===
<div>
:Надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Іван Войцехович|Івана Войцеховича]] із добіркою 1173 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XI]]</span>
</div>

=== 1826 ===
<div>
;10 червня
:Прийнято другий [[Цензура|цензурний]] статут, що дістав назву <span class="cit">чугунного статута.</span> За ним цензура мала дві інстанції. Вищу з трьох міністрів: народної просвіти, внутрішніх та іноземних справ. Нижча інстанція — Головний цензурний комітет у Петербургу і цензурні комітети у Москві, Вільні та Дерпті, що підлягали <span class="cit">попечителям учебных округов.</span> У пункті 151 сказано: <span class="cit">не позволяется пропускать к печатанию места в сочинениях и переводах, имеющие двоякий смысл, ежели один из них противен цензурным правилам</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke2| Лемке М. К. <i>Николаевские жандармы и литература…</i>, 90-98]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 270-274]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 214-215]]</span>
</div>

=== 1828 ===
<div>
;22 квітня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколай I] затвердив третій статут про [[Цензура|цензуру]]. За ним найвищу цензурну інстанцію, Головне управління цензури, підпорядковано Міністерству народної освіти. Цьому управлінню підлягали цензурні комітети в університетських містах Ризі, Вільні, Києві, Одесі, Тифлісі. Цензори працювали під безпосереднім проводом попечителів навчальних округів. Їхнім обов’язком було цензурувати не лише друковану продукцію, що виходила в межах округу, а й закордонні надходження. Статут був чинний упродовж усього царювання Ніколая I.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 377]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 220-221]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;3 липня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] про створення в імператорський канцелярії [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%B2%D1%96%D0%B4%D0%B4%D1%96%D0%BB III відділу] — таємної політичної поліції і жандармерії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 468]]</span>
</div>
<div>
;20 – 30 рр.
:Діяльність [[Руська трійця|Руської трійці]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2657]]</span>
</div>

== 1830-ті ==
=== 1830 ===
<div>
:В Одесі засновано першу в Україні міську загальнодоступну бібліотеку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 392]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;1831
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая І] про скасування [[Магдебурзьке право|Магдебурзького права]] скрізь в Україні крім Києва.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 437]]</span>
</div>

=== 1832 ===
<div>
:Від цього року засновники будь-яких видань мали отримувати "височайший" дозвіл царя. Крім докладної інформації про видання, до в [[Цензура|цензурних]] комітетів треба було подавати <span class="cit">обстоятелные сведения о способностях издателя и нравственной его благонадежности</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 231]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 10]]</span>
</div>
<div>
;14 грудня
:Утворено кураторію Київської шкільної округи (Київська, Волинська, Подільська та Чернігівська губернії).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 254]]</span>
</div>

== 1833 ==
<div>
;21 березня
:Міністр освіти гр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B2_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Уваров] у своїй промові до кураторів шкільних округ вказав, що всю освітню діяльність треба ґрунтувати на триєдиній формулі: <span class="cit">[http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%8F_%D0%BE%D1%84%D0%B8%D1%86%D0%B8%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D0%B9_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%B8 православие, самодержавие, народность].</span> Ця політична формула стала прапором міністерства освіти до кінця існування царської [[РІ|Росії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244-245]]</span>
</div>

== 1834 ==
<div>
:В Росії прийнято новий університетський статут, що покінчив з фікцією академічної свободи статуту 1804 року. Куратор шкільної округи за новим статутом мусив перебувати в університетському місті. Ректор та декани залишалися виборними, але компетенцію професорської ради обмежено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 244]]</span>
</div>
<div>
;15 липня
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університет св. Володимира у Києві]. Його статут затверджено спеціяльним указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] урядовому сенатові від 25 грудня 1833 року. Університет підпорядковано одночасно і міністрові народної освіти, і попечителеві навчального округу, що офіціяльно був <span class="cit">начальником университета.</span> Тобто київський університет був позбавлений головного привілею — внутрішнього самоврядування. Першим ректором був [[Михайло Максимович|Михайло Максимович]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1024]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 252-268]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;23 грудня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] Київ позбавлено статусу, передбаченного [[Магдебурзьке право|Магдебурзьким правом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU| Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших часів …</i>, 288]]</span>
</div>

== 1835 ==
<div>
;4 листопада
:Засновано друкарню [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університету св. Володимира] в Києві. У ній друкували, зокрема, матеріяли <span class="org">Временной комиссии для разбора древних актов</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність  –- книга</i>, 42-45]]</span>
</div>

== 1837 ==
<div>
:[[Руська трійця|Руська трійця]] видала в Будапешті альманах <span class="book">[[Русалка Дністровая]].</span> Надруковано 1000 примірників, із них 800 конфіскувала львівська поліція.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2643]]</span>
</div>

== 1838 ==
<div>
;8 лютого
:Відкрито Комітет внутрішньої [[Цензура|цензури]] в Києві. Цей підрозділ протягом багатьох років діяв при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9D%D0%A3 університеті Св. Володимира] і контролював практично всі друкарні Київського навчального округу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh|Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено”…</i>, 11]]</span>
</div>

==1840 ==
<div class="backgr">
;25 червня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Микола_I Ніколая I] скасовано [[Литовські Статути|Литовський статут]], що вже давно став українським національним правом. В Україні в повному обсязі почали діяти російські загальноімперські закони.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1303]]</span>
</div>

== 1843 ==
<div>
:[[Павло Білецький-Носенко]] уклав <span class="book">Словник української мови.</span> Автор подав рукописа до Академії Наук, де він, як і рукописи словника 1834 року та <span class="book">Граматики</span> 1843 року, "загубився". Знайдено цей рукопис лише 1964 року. 1966 року словник вийшов друком у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 47-48, 276]] </span>
:*[[Джерела#Bil-No|Білецький-Носенко П. ''Словник української мови'']]

</div>
<div>
:За ініціативою [[Михайло Максимович|М. Максимовича]] в Києві створено <span class="org">Временную комиссию для разбора древних актов.</span> Існувала до 1907 року як урядова установа при київському генерал-губернаторстві. 1921 року була приєднана до УАН. Видала багато важливих матеріялів до української археології, історії, палеографії, картографії тощо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1017]]</span>
</div>

== 1847 ==
<div class="backgr">
;березень
:Розгром [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS| Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i> , 124]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>
<div>
;9 березня
:Міністерство внутрішніх справ Австрійської Імперії ухвалило друкувати всі закони й оголошення у східних галицьких повітах також і руською мовою, кирилицею.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nahaje| Нагаєвський В. <i>Історія української держави двадцятого століття</i>, 26]]</span>
</div>
<div>
;19 червня
:Циркуляр міністра внутрішніх справ з наказом вилучити з продажу твори учасників [[Кирило-Методіївське братство|Кирило-Методіївського братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KMT| <i>Кирило-Мефодіївське товариство</i>, 84-87]]
:*[[Джерела#Tymosh| Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть позволено” …</i>, 11]]</span>
</div>

== 1848 ==
<div>
:Відкрито катедру української мови й літератури у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівському університеті]. Першим керівником її був [[Яків Головацький|Яків Головацький]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>, 122-123]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;2 травня
:На хвилі "Весни Народів" ([http://cyclop.com.ua/content/view/991/58/1/1/#60 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B5%D1%81%D0%BD%D0%B0_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2 УВ]) у Львові створено першу політичну організацію українців — Головну Руську Раду ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]). Головне завдання — оборона прав українського народу в Австрії. Раду розпущено 1851 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 398]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 166-167]]</span>
</div>
<div>
;15 травня
:У Львові почала виходити перша газета галицьких українців <span class="book">[[Зоря Галицкая|Зоря галицька]].</span> Редактор Антон Павенцький. Випуск припинився 1857р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 264]]</span>
</div>
<div>
;15 червня
:За почином [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%89%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9B%D0%B5%D0%B2 о. Л. Трещаківського], Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала українську культурно-освітню установу — [[Народний Дім у Львові|Народний Дім у Львові]] (Руський Народний Інститут Народний Дім). За взірцем львівського постали Народні Доми у багатьох містах і селах Галичини та в інших українських землях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div>
;16 липня
:Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) заснувала у Львові <span class="pub_house">[[Галицько-Руська Матиця|Галицько-Руську Матицю]]</span> (товариство для просвітньої й літературно-видавничої справи та шкільництва рідною мовою) подібно до інших слов’янських <span class="pub_house">Матиць.</span> Першим головою був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%9A%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Михайло Куземський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 341]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 146]]</span>
</div>
<div>
;19–26 жовтня
:За ініціятивою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%8F%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Миколи Устияновича] та [[Іван Борискевич|Івана Борискевича]] Головна Руська Рада ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Golovna_RR&abcvar=4&bbcvar=18 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1020/58/1/14/#27560 ЮВ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%A0%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0 УВ]) скликала у Львові [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%83%D1%87%D0%B5%D0%BD%D0%B8%D1%85 Собор Руських Учених], що накреслив програму організації української науки та народного шкільництва (зокрема видання шкільних загальноосвітніх довідників).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 2929]]</span>
</div>
<div>
;листопад
:Розпорядженням міністерства народної освіти Австрії вивчення русино-української мови визнано обов’язковим у всіх [[Гімназії|гімназіях]] Східної Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefOsv| Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>.]]</span>
</div>

== 1850 ==
<div>
:У Києві відкрито першу [[Жіноча освіта|жіночу гімназію]]. 1860 року відкрито такі гімназії у Харкові та Полтаві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 325-326]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 690]]</span>
</div>

== 1851 ==
<div>
:На доручення австро-угорського уряду видано словника <span class="book">Правничо-політична термінологія для слов’янських мов, вживаних в Австрії</span>, що містив близько 17 000 німецьких термінів з українськими відповідниками (уклали [[Яків Головацький|Я. Головацький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B0%D1%88%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Г. Шашкевич] та [[Юрій Вислобоцький|Ю. Вислобоцький]]). Це перший український термінологічний словник.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 277]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1852 ==
<div>
:При Київському університеті утворено Київський центральний архів, що містив архівні матеріяли Комісії для розбору давніх актів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268]] </span>
</div>
<div>
:У календарі <span class="book">Перемышлянинъ</span> вміщено невелику збірку [[Іван Гавришкевич|І. Гавришкевича]] <span class="book">Початок до уложеня термінології ботанічної руської</span>. Цю статтю можна вважати першою друкованою працею з української природничої термінології.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 149]]</span>
</div>

== 1855 ==
<div>
:В Петербургу видано <span class="book">Словарь малорусского наречия</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Афанасьєв-Чужбинський_Олександр Афанасьєва-Чужбинського] (А-З). Видання не завершено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36]]</span>
</div>

<div>
;кінець 50-х років
:У Петербургу створено першу <span class="org">[[Громади|Громаду]].</span> До її складу входили [[Микола Костомаров|М. Костомаров]], [[Тарас Шевченко|Т. Шевченко]], [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]], [[Василь Білозерський|В. Білозерський]], Ф. Лазаревський, [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревський]] та інші. Пізніше постали Громади в містах України. 1897 р. усі Громади, що існували в 20 містах України, об’єдналися в <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%A3%D0%91%D0%94%D0%9E Загальну українську безпартійну демократичну організацію]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

== 1856 ==
<div>
:Початок друкарської активности Петербурзької <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Пантелеймон Куліш]] у Петербургу заснував власну друкарню. Окрім дешевих книжок <span class="book">Сільської бібліотеки</span> (у 1860–1861 рр. видано 39 книжечок цієї серії), він видав <span class="book">Записки о Южной Руси</span> (1856-1857), <span class="book"> Чорну раду</span> (1857), альманах <span class="book">Хата</span> (1860), збірки творів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Котляревського] (1862), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квітка-Основ'яненко Г. Квітки] (1858), [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%BE_%D0%92%D0%BE%D0%B2%D1%87%D0%BE%D0%BA Марка Вовчка] (1857). Друге видавництво, що належало [[Микола Костомаров|М. Костомарову]], видало <span class="book">Арихметику</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кониський_Олександр О. Кониського] (1863) та <span class="book">Оповідання з Святого Письма</span> [[Степан Опатович|С. Опатовича]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 36, 276]]
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

== 1857 ==
<div>
;лютий
:Інструкція попечителям Київського та Віленського навчальних округів про те, щоб <span class="cit">должности учителей истории в гимназиях и уездных училищах замещаемы были исключительно природными русскими</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 144]]</span>
</div>

== 1859 ==
<div>
:[[Азбучна війна|''Азбучна війна'']] (також ''азбучна завірюха''), рух галицьких українців, спричинений спробою австрійського уряду (мін. освіти Л. Тун), за наполяганням галицького намісника графа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D2%91%D0%B5%D0%BD%D0%BE%D1%80_%D0%93%D0%BE%D0%BB%D1%83%D1%85%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%28%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9%29 А. Ґолуховського], запровадити латинку замість кириличної абетки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 12]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 31-32]] </span>
</div>
<div>
:Розпорядження [[Цензура|цензурі]], щоб <span class="cit">сочинения на малороссийском наречии, писанные собственно для распространения их между простым народом, печатались не иначе, как русскими буквами.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 295]]</span>
</div>
<div>
;1 липня
:Вийшло перше число газети <span class="p_ed">[[Кіевский Телеграф|Киевский телеграф]]</span>. Від 1874 року газета була неофіційним органом києвської <span class="org">[[Громади|Громади]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 308]]</span>
</div>
<div>
;11 жовтня
:У Києві відкрито першу [[Недільні школи|недільну українську школу]]. У 1859–1860 роках їх працювало у містах та деяких селах України 68. Викладали в них, з дозволу тодішнього попечителя Київської шкільної округи, відомого хірурга [[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%B2 Ніколая Пірогова], українською мовою. Ці школи закрито за розпорядженням міністра освіти 12 червня 1862 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 277]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1860 ==
<div>
:[[Пилип Морачевський]] зробив переклад Євангелії українською мовою. Цей перекад був однією з причин видання циркуляру міністра внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Валуєв_Петро Валуєва](<span class="doc"> [[Валуєвський циркуляр|Валуєвський циркуляр]]</span>) про обмеження українського друкованого слова рамками художньої літератури. Переклад вийшов друком 1906–1911 рр., проте дозволено використовувати його у церковних відправах лише в часи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A6%D0%A0 Української Центральної Ради]. Перевидано в Канаді (1948) та США (1966).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 5; 1648]]</span>
</div>

<div>
;початок 60-х
:Український визвольний рух, започаткований 1848 р., поділився на два крила — рух так званих "[[Москвофільство|общеросів]]" (москвофілів) і рух [[Народовці|народовців]]. У мовних питаннях москвофіли обстоювали "староруську мову" (суміш книжної давньоукраїнської, російської та народно-розмовної — "[[Язичіє|язичіє]]") та [[Максимовичівка|етимологічний правопис Максимовича]]. Народовці, так само як і [[Українофільство|українофіли]], обстоювали українську мову і фонетичний правопис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр …</i>, 268]]</span>
</div>

== 1861 ==
<div>
:У III томі <span class="book">Старосветского бандуриста</span> надруковано <span class="book">Словарь малороссийских идиомов</span> (11127 слів) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Закревський_Микола М. Закревського].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]] </span>
</div>
<div>
:В Києві створено [[Громади|Громаду]]. В неї входили [[Володимир Антонович|В. Антонович]], [[Михайло Драгоманов|М. Драгоманов]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло П. Чубинський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Тадей Т. Рильський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BE%D0%B2%D0%BA_%D0%A5%D0%B2%D0%B5%D0%B4%D1%96%D1%80_%D0%9A%D1%96%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф. Вовк], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М. Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М. Старицький], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І. Нечуй-Левицький] та інші.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 180]]</span>
</div>

<div>
:Надруковано перший випуск <span class="book">Опыта южнорусского словаря</span> [[Каленик Шейковський|Каленика Шейковського]] (А-В). Ще два випуски (Т-Ю) видано 1886.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 737]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIV, XVII-XVIII]]</span>
</div>

<div>
;12 січня
:У Петербургу вийшло перше число щомісячного суспільно-політичного та літературного україномовного журналу <span class="book">[[Основа]]</span> (видавець [[Василь Білозерський|В. Білозарський]], редакори — [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] і [[Микола Костомаров|М. Костомаров]]). Проіснував 22 місяці. В кінці майже кожного числа вміщено словники.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1893]]</span>
</div>

<div>
;січень
:У Львові на базі гуртка львівської інтелігенції <span class="org">Молода Русь</span> утворено культурно-просвітницьке товариство клубного типу <span class="org"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B0 Руська Бесіда]</span> (від 1928 р. — <span class="org">Українська Бесіда</span>). Пізніше товариства з такою назвою постали у 34 містах Галичини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3340]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;19 лютого
:Скасування кріпацтва. Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр II] підписав маніфест <span class="doc">Общее положение о крестьянах, вышедших из крепостной зависимости</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України…</i>, 59]]</span>
</div>

<div>
;Липень
:В журналі <span class="book">[[Основа]]</span> надруковано першу (поза Галичиною) статтю з української термінології — <span class="book">Заметку о русинской терминологии</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

<div>
:Л. Глібов почав видавати літературно-суспільний тижневик <span class="book">[[Черниговский листок]].</span> Закрито у серпні 1863 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3712]]</span>
</div>

== 1862 ==
<div>
:Початок видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> Вийшли друком популярна книжечка з географії <span class="book">Дещо про світ Божий</span>, <span class="book">Таблицы для первоначального чтения</span>, <span class="book"> Арифметика популярная.</span> За петербурзькою традицією книжки видавали на зібрані кошти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя: …</i>]]</span>
</div>

<div>
:У Львові почав виходити перший друкований орган народовців — літературний тижневик <span class="p_ed">[[Вечерниці]].</span> Його заклала так звана Друга руська трійця ([[Володимир Шашкевич]], [[Ксенофонт Климкович]] та [[Федір Заревич]]). Вийшло 17 чисел.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239]]
:*[[Джерела#Chykal| Чикаленко Є. <i>Спогади (1864 – 1907) </i>, 13]]</span>
</div>

<div>
;12 червня
:За розпорядженням міністра освіти закрито всі українські [[Недільні школи|недільні школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1748]]</span>
</div>

== 1863 ==
<div>
;12 січня
:<span class="cit">Высочайшим повелением</span> усі [[Цензура|цензурні]] заклади підпорядковано міністрові внутрішніх справ. Реорганізацію завершено 1 березня.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 495]]</span>
</div>
<div>
;18 червня
:В [[РІ|Росії]] прийнято новий університетський статут, що відновив університетську автономію: ректор і декани стали виборними, факультети мали право [[Цензура|цензури]] праць своїх членів, якщо їх видавав університет, владу куратора шкільної округи зведено до загального нагляду за діяльністю університету.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 246]]</span>
</div>
<div>
;18 липня
:Таємний <span class="doc">[[Валуєвський циркуляр]]</span> ([[Валуєвський цикуляр: тексти|тексти]]). Заборонено видавати українською мовою книжки релігійного змісту, навчальні та призначені до початкового читання народу. До друку дозволено лише твори красного письменства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lemke| Лемке М. К. <i>Эпоха цензурных реформ …</i>, 302-304]]. </span>
</div>

<div>
:Протягом семи років після циркуляру видано 20 українських книжок — така сама кількість, як протягом одного 1862 року (1864 — 12, 1865 — 5, 1866 — 0, 1867–1869 — по одній).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 137]]</span>
</div>

== 1864 ==
<div>
;14 липня
:Уряд Росії прийняв новий Статут про початкову школу, згідно з яким навчання наказано провадити лише російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 345, 347-349]]</span>
</div>

<div>
;1864–1872
:У Галичині виходять шістьма випусками <span class="book">Початки до уложення номенклятури і термінольогії природописної народньої</span> [[Іван Верхратський|Івана Верхратського]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XII]]
:*[[Джерела#Halja|Наконечна Г. <i>Українська науково-технічна…</i>, 9-10]]
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 9]]</span>
</div>

== 1865 ==
<div>
;6 квітня
:[[Цензура|Цензурна]] реформа. Царський уряд видає <span class="doc">Временные правила о печати</span>, згідно з якими керувати цензурою та наглядати за друкарнями має створене при міністерстві внутрішніх справ Головне управління у справах друку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 386]]</span>
</div>

<div>
:Відкрито [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Новоросійський університет] в Одесі. Першим ректором був Іван Соколов.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 268-270]]</span>
</div>

== 1866 ==
<div>
:Засновано міську загальнодоступну бібліотеку в Києві. Її мали комплектувати виключно російськими книжками.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 393]]</span>
</div>

== 1867 ==
<div>
:У Львові надруковано перший великий (двотомовий) <span class="book">Німецько-руський словар</span> [[Омелян Партицький|Омеляна Партицького]] (близько 50 000 слів), що містив, поряд із словами галицько-української літературної мови, <span class="cit">народні слова.</span> Автор використав низку рукописних збірок, зокрема п’ятитомову збірку [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D0%BC%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD отця Скоморовського], та завів до словника чимало вдалих термінів, що згодом увійшли до наукового обігу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 426]] </span>
</div>

<div>
:У Львові почато видання літературно-наукового і політичного часопису <span class="p_ed">[[Правда]].</span> До виходу 1880 р. <span class="p_ed">[[Діло|Діла]]</span> часопис був провідним органом [[Народовці|народовців]] і загальноукраїнською трибуною літературного, наукового і політичного життя.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2293]]</span>
</div>

== 1868 ==
<div>
;8 грудня
:У Львові засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
</div>
<div>
;12 травня
:Затверджено тринадцять тимчасових [[Цензура|цензурних]] правил. Крім них, до цензурних комітетів було надіслано додатки:<span class="cit">1) особое постановление для цензоров, 2) список всех прежних законов по делам печати, не подвергшихся отмене</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 475-476]]</span>
</div>

== 1869 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван Іван Пулюй] у книжці <span class="book">Молитовник для руського народу</span> (друге видання 1871 р.) оприлюднив у Відні свій переклад молитов та низки літургійних текстів. Це був перший крок до запровадження новоукраїнської літературної мови у церкві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>
<div>
:[[Пантелеймон Куліш|Пантелеймон Куліш]] надрукував книжечку <span class="book">Святе Письмо або вся Библія старого Завіту. Русько-українською мовою переложена,</span> що містила <span class="book">П’ятикнижжя Мойсееве</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;11 лютого
:Галицьке намісництво затверджує статут <span class="org">[[Народний Дім у Львові|Руськoго Народнoго Інституту Народний Дім]].</span> Покровителем Народного дому визначено Галицького митрополита.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5'''; 1697]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 497]]</span>
</div>
<div class="backgr">
;21 листопада
:Прийнято закон про запровадження <span class="cit">в десяти Юго-Западных губерниях лицам русского происхождения, исключая, однако, местных урожденцев</span> (тобто, надісланим в Україну російським чиновникам) значної доплати до нормального утримання. Підтверджено законом від 13 червня 1886 року. Доплату скасовано лише 1919 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 212]]</span>
</div>

== 1870 ==
<div>
:Засновано [[Колегія Павла Ґалаґана|Колеґію Павла Ґалаґана]] в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3'''; 1078]] </span>
</div>

<div>
:У Чернівцях почав виходити перший на Буковині український часопис <span class="book">[[Буковинська Зоря]].</span> Друковано штучною українсько-слав’янською мовою (язичієм).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 192]]</span>
</div>

== 1871 ==
<div>
:У Відні [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>

== 1872 ==
<div>
:Початок другого періоду видавничої активности Київської <span class="org">[[Громади|Громади]].</span> [[Цензура]] дозволила перевидати збірку <span class="book">Дещо про світ Божий.</span> Після цього відновлено видання популярних книжок для народу з різних галузей знань, зокрема літератури для дітей. Видано низку творів художньої літератури та наукові праці членів <span class="org">Громади.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bokhon| Бохонко О. <i>Дві відлиги одного сторіччя…</i>]]</span>
</div>

== 1873 ==
<div>
:Видано словник <span class="book">Словниця української або югової-руської мови</span> [[Фортунат Піскунов|Ф. Піскунова]] (8000 слів). Друге видання (1882) містило 15000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 454]]</span>
</div>
<div>
;13 лютого
:У Києві засновано урядовий <span class="org">[[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]</span>, що став осередком українського наукового життя. Під його проводом налагоджено випуск українознавчої літератури, засновано мережу українських книгарень. Головою Відділу став [[Григорій Ґалаґан]], а виконавчим секретарем — [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубинський_Павло Павло Чубинський]. Ліквідовано 1876 р. [[Емський указ|Емським указом]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2073]]</span>
</div>
<div>
;11 грудня
:Засновано <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Літературне товариство ім. Тараса Шевченка у Львові]]</span>, що стало базою вільного розвитку української літератури та науки поза межами дії російської [[Цензура|цензури]] та адміністративних утисків. Ініціяторами його створення були громадські та культурні діячі зі Східних і Центральних земель під проводом [[Олександр Кониський|Oлександра Кониського]], фундаторами — [[Єлисавета Милорадович|Єлисавета Милорадович-Скоропадська]], [[Дмитро Пильчиків|Дмитро Пильчиков]], [[Михайло Жученко|М. Жученко]], о. [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kachala_S&abcvar=14&bbcvar=1 Степан Качала] та ін.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]</span>
</div>

== 1874 ==
<div>
:У Києві видано <span class="book">Опыт русско-украинского словаря</span> [[Михайло Левченко|Михайла Левченка]] (7600 слів), що довго був єдиним добрим підручником української лексики і, за висловом [[Агатангел Кримський|А. Кримського]], <span class="cit"> відслужив велику службу українцям</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XV-XVI]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 276]] </span>
</div>
<div>
:Початок антиукраїнофільської компанії в газеті <span class="p_ed">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%BB%D1%8F%D0%BD%D0%B8%D0%BD_%28%D0%B3%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D1%82%D0%B0%29 Киевлянин].</span>
</div>
<div>
;25 травня
:Видано новий статут [[Початкове шкільництво|початкової школи]], де четвертим параграфом підтверджено положення статуту від 14 липня 1864 р. про те, шо <span class="cit">в начальных народних школах обучение ведется на русском языке</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 348]]</span>
</div>

== 1875 ==
<div>
:На базі Теологічного інституту засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Чернівецький Університет] з німецькою мовою навчання та окремими катедрами української та румунської мов. Катедру української мови очолювали: [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 К. Ганкевич] (1875–1876), [[Гнат Онишкевич|Г. Онишкевич]] (1876-1882), [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцький]] (1885–1913)
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3713]]</span>
</div>

== 1876 ==
<div>
:У Києві видано <span class="book">Очерк звуковой истории малорусского наречия</span> [[Павло Житецький|Павла Житецького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 169-170]] </span>
</div>
<div>
:У Женеві [[Михайло Драгоманов|Михайло Драгоманов]] створює українське видавництво. Воно друкувало позацензурні твори української літератури, що їх таємно пересилали в [[РІ|Російську Імперію]], брошури іншими мовами для інформування европейців про Україну, перший політичний часопис <span class="p_ed">[[Громада]]</span> (5 тт. від 1878 по 1882). Видавництво діяло до 1889 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 589]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність  –- книга…</i>, 170]]</span>
</div>
<div>
;24 квітня
:Імператорське <span class="org">[[Особое Совещание|Особое Совещание для пресечения украинофильской пропаганды]]</span> під головуванням міністра внутрішніх справ запропонувало особливі заходи проти українофілів. На підставі цих пропозицій сформульовано таємний [[Емський указ|Емський указ]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 204-211]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>, 173-181]]</span>
</div>
<div>
;18–30 травня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%D0%86%D0%86_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Імператор Алєксандр ІІ] підписав у німецькому місті Емсі таємний [[Цензура|цензурний]] указ (<span class="doc">[[Емський указ]]</span>). До пунктів [[Валуєвський циркуляр|Валуєвського циркуляру]] додано заборону сценічних вистав і читання на <span class="cit">малоросійському наріччі</span>, а також і <span class="cit"> друкування на такому ж текстів до музичних нот.</span> Окремим пунктм заборонено видавати газету <span class="book">[[Кіевский Телеграф|Кіевский телеграф]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 381-383]]
:*[[Джерела#Miller|Миллер А. И. <i>”Украинский вопрос”…</i>,242-244]]</span>
</div>
<div>
:На підставі цього указу "тимчасово" закрито (назавжди) [[Південно-Західний відділ Російського географічного товариства|Юго-Западный Отдел Императорского Географіческого Общества]]. Росія почала таємно фінансувати з фонду III відділу львівську москвофільську газету <span class="book">[[Слово]]</span> — <span class="cit">издающуюся в направлении враждебном украинофильскому.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Savch2| Савченко Ф. <i>Справа про щорічну, таємну субсидію;…</i>]]
:*[[Джерела#Savch|Савченко Ф. <i>Заборона українства 1876 р</i>, 161-173]]
</span>
</div>

== 1878 ==
<div>
:У Києві вдкрито [[Жіноча освіта|Вищі жіночі курси]] з дворічним навчанням. Другі такі курси відкрито у Одесі аж 1903 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 275]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B5%D0%B9_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 І. Белея] та [[Іван Франко|І. Франка]] засновано видавництво <span class="pub_house">Дрібна бібліотека.</span> 14 виданих випусків містили переважно переклади з Байрона, Шелі, Гайне, Золя, Добролюбова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 595]]</span>
</div>

== 1880 ==
<div>
:У Львові [[Пантелеймон Куліш|П. Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І. Пулюй] вперше оприлюднили новоукраїнський переклад Євангелій. 1886 року Британське Біблійне товариство придбало у П. Куліша повний переклад Нового Завіту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]]</span>
</div>
<div>
;14 січня
:У Львові вийшло друком перше число часопису <span class="p_ed">[[Діло]].</span> Першим редактором був [[Володимир Барвінський|Володимир Барвінський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 521]]</span>
</div>

== 1881 ==
<div>
:Засновано <span class="org">[[Рідна Школа (т-во)|Руське (від 1912 року — Українське) Товариство Педагогів]]</span> (від 1926 р. <span class="org">Рідна Школа</span>) у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2519-2520]]</span>
</div>
<div>
;8 жовтня
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив доклад <span class="org">Особого Совещания</span>, скликаного заради перегляду [[Емський указ|Емського указу]]. Розглядали лише [[Цензура|цензурні]] пункти. Дозволено друкувати словники і тексти до пісень <span class="cit">при условии соблюдения общепринятого русского правописания.</span> Театральні вистави українською мовою мали отримувати дозвіл генерал-губернатора. Заборонено створення <span class="cit">специально малорусского театра и формирование трупп для исполнения пьес и сцен исключительно на малорусском наречии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Najbl_76| <i>Найближчі відгуки указа 1976 р. про заборону
українського письменства</i>, 266-269]]</span>
</div>

== 1882 ==
<div>
:З ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%B1%D0%B5%D0%B4%D0%B8%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%B2_%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Т. Лебединцева] за участю [[Володимир Антонович|В. Антоновича]], [[Олександр Лазаревський|О. Лазаревського]], [[Павло Житецький|П. Житецького]] та інших започатковано щомісячник <span class="p_ed">[[Киевская старина]]</span> (у 1907 р. виходив українською мовою під назвою <span class="p_ed">Україна</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 1000; '''9''', 3307]]</span>
</div>
<div>
:У Західній Україні надруковано великий двотомовий (другий том 1886 р.) <span class="book">Малорусько-німецький словар</span> [[Євген Желехівський|Євгена Желехівського]] (понад 64000 слів), що містив весь відомий натоді український лексичний матеріял із широким застосуванням діалектологічних записів. Правопис цього словника отримав назву [[Желехівка|желехівки]]. [[Олекса Горбач|Олекса Горбач]] перевидав його у Мюнхені 1982 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XVIII-XIX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 168-169, 276]]</span>
</div>

== 1883 ==
<div>
:У Закарпатті видано <span class="book">Русько-мадярский словарь</span> [[Василь Чопей|Василя (Ласло) Чопея]] (близько 20 тисяч слів). Цей словник був першим науковим джерелом інформації про закарпатські українські говірки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>,]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 731]]</span>
</div>
<div>
:Київський генерал-губернатор О. Дрентельн заборонив театральні вистави українською мовою в межах свого генерал-губернаторства (на Київщині, Волині та Поділлі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 410]]</span>
</div>

== 1884 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив новий університетський статут, за яким університети цілком підлягали міністерству освіти. Прерогативою міністерства ставали не лише вибори ректорів, призначення, підвищення й звільнення професорів, а й затвердження програм окремих курсів і навіть розкладів лекцій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 247]]</span>
</div>

== 1886 ==
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_III_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Алєксандр III] затвердив «Правила объ особыхъ преимущесвахъ гражданской службы въ отдаленных мѣстностях, а также въ губерніяхъ Западныхъ и Царства Польского», що ними <span class="cit">лицамъ русскаго происхожденія, искіючая однако мѣстныхъ уроженцевъ, производятся, по нѣкоторымъ должностямъ, прибавки къ содержанію</span>. Ці правила сприяли переселенню росіян зі старих імперських територій в Україну. [[Правила 1886|Текст правил щодо "Особых преимуществ службы въ Западныхъ губерніяхъ".]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собрание третье''. '''VI'''. '''1886'''. Санкт-Петербург, 1888, стор.347.]]</span>
</div>

== 1887 ==
<div>
:Засновано педагогічне товариство <span class="doc">[[Українська Школа|Руська Школа]]</span> (від 1910 — <span class="org">Українська Школа</span>) в Чернівцях.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3404]]</span>
</div>

== 1889 ==
<div>
:Започатковано український педагогічний двотижневик (від 1911 р. місячник) <span class="book">[[«Учитель»|Учитель]]</span> для Галичини й Буковини. Виходив у Львові до червня 1914 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3473]]</span>
</div>

== 1890 ==
<div>
;15 травня
:Міністерство внутрішніх справ видало <span class="doc">Правила для народных библиотек</span>, за якими право дозволу відкривати бібліотеки належало місцевому губернаторові, він же призначав доглядача. Комплектування бібліотек відбувалося лише за каталогом книг, що їх <span class="cit">апробировал ученый комитет министерства просвещения для народных библиотек</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 398]]</span>
</div>

== 1892 ==
<div>
:В Малоросії заборонено перекладати українською мовою російські твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i>Українська культура</i>, 217]]</span>
</div>
<div>
:Австрійське Міністерство освіти на прохання українських громадських і культурно-освітніх організацій санкціювало впровадження фонетичного [[Правопис|правопису]] в українських школах, до урядових оповіщень та інших сферах вжитку української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр Західноукраїнського …</i>, 282]]</span>
</div>
<div>
;13 березня
:Загальні збори <span class="org">Літературного Товариства ім. Тараса Шевченка у Львові</span> ухвалили перетворити товариство у <span class="org">[[Наукове Товариство ім. Шевченка|Наукове Товариство імені Тараса Шевченка у Львові]]</span> й прийняли статут (затверджено Галицьким намісництвом 16 листопада). За статутом НТШ складалося з трьох секцій: історично-філософської, філологічної та математично-природописно-лікарської. Першим головою НТШ став [[Олександр Барвінський|Олександер Барвінський]]. Започатковано <span class="p_ed">[[Записки НТШ]]</span>, спочатку як неперіодичні збірки. Від 1895 — квартальник, згодом двомісячник. Першим редактором став О. Барвінський, від 1894 р. — [[Михайло Грушевський]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918 – 1993)</i>, 10-11]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1711-1713]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 744]]</span>
</div>

== 1893 ==
<div>
:У Львові надруковано підручник [[Степан Смаль-Стоцький|С. Смаль-Стоцького]] та [[Теодор Гартнер|Ф. Ґартнера]] <span class="book"> Руська граматика</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 87, 106, 580]]</span>
</div>
<div>
:У Львові видано 4-томовий <span class="book">Словарь російсько-український</span> [[Михайло Комаров|Михайла Уманця (М. Комарова)]] і А. Спілки (тобто Адеська Спілка, спільний псевдонім одеських співпрацівників М. Комарова). Словник містить близько 37 000 російських слів. Багато українських відповідників проілюстровано цитатами. Останній том вийшов друком 1898 р. Словника перевидав 1923 р. [[Зенон Кузеля|Зенон Кузеля]] і 1925 р. ДВУ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XIX-XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 242, 276]]</span>
</div>
<div>
:У Львові надруковано <span class="book">Німецько-український словар висловів правничих і адміністраційних</span> [[Кость Левицький|Костя Левицького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 271, 277]]</span>
</div>
<div>
;15 вересня
:У Джерсі-Сіті (США) вийшло перше число української газети <span class="book">[[Свобода (США)|Свобода]].</span> До 1903 р. виходила етимологічним, пізніше фонетичним правописом. До постання української преси в Канаді та Бразилії обслуговувала й ці країни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2728-2729]]</span>
</div>
<div>
;грудень
:Філологічна Секція НТШ у Львові склала відозву <span class="book">До земляків</span> із закликом збирати народні терміни (надруковано в <span class="p_ed">[[Зоря|Зорі]]</span>, ч.2 1894 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організації термінологічної справи…</i>, 10]]</span>
</div>

== 1894 ==
<div>
:У Петербургу створено <span class="org">''Товариство ім. Т.Г. Шевченка для допомоги нужденним уродженцям Південної Росії, що вчаться у вищих навчальних закладах Санкт-Петербурга''.</span> Попри назву, головною метою цього товариства стало видання творів Шевченка. Головою став сенaтор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B0%D1%80%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Андрій Маркевич], що мав авторитет у високих бюрократичних колах. Він допоміг з копіюванням творів Шевченка, конфіскованих під час арешту, і дістав 1905 року дозвіл [[Цензура|цензури]] на видання <span class="book">Кобзаря.</span> Товариство існувало до 1917 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання «Кобзаря» Тараса Шевченка в умовах…</i>]]</span>
</div>

== 1895 ==
<div>
:У Києві за участю [[Олександр Лотоцький|О. Лотоцького]], [[Сергій Єфремов|С. Єфремова]], [[Василь Доманицький|В. Доманицького]], [[Федір Матушевський|Ф. Матушевського]] та [[Володимир Дурдуківський|В. Дурдуківського]] засновано видавництво <span class="pub_house">[[Вік]].</span> Видавало белетристичні та популярні книжки. Існувало до 1918 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 280]]</span>
</div>
<div>
;2 грудня
:Головне управління у справах друку спеціальним указом заборонило видавати українською мовою книжки для дітей, <span class="cit">хотя бы по сушеству содержания они и представлялись благонамеренными</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского печатного слова</i>, 88]]
:*[[Джерела#Fabryk| Фабрикант Ник. <i>Краткий очерк из истории отношений …</i>]] </span>
</div>

== 1896 ==
<div>
:У Києві видано перший том двотомового <span class="book">Русско-малороссийского словаря</span> [[Євген Тимченко|Є. Тимченка]]. Другий том вийшов друком 1899 р. Словник містить близько 40000 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, XX]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276, 632]]</span>
</div>
<div>
;1898-1902
:У Львові [[НТШ]] починає видання «Лікарського Збірника», органа новоствореної Лікарської комісії. Редактор видання [[Євген Озаркевич]] ініціює створення розділу «Термінологія». В ньому було надруковано понад 20 сторінок словників латинсько-українських та німецько-українських медичних термінів, що можна вважати за початок укладання української медичної термінології.
</div>

== 1898 ==
<div>
:У Петербургу з ініціятиви киян [[Петро Стебницький|П. Стебницького]] та М. Федоровського засновано <span class="pub_house">[[Доброчинне товариство для видання загальнокорисних і дешевих книжок|Благотворительное общество издания общеполезных и дешовых книг]]</span> — видавниче товариство української книжки. Голови товариства: [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мордовець_Данило Д. Мордовець], згодом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Русов_Олександр О. Русов], пізніше П. Стебницький. До 1917 року видано 80 популярних українських брошур. Протягом 1904–1905 років подавало до найвищих інституцій імперії записки, домагаючися скасування обмежень українського слова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Rusova| Русова С. <i>Життя українського ідеаліста …</i>, 22]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 140]]</span>
</div>
<div>
:У Львові з ініціативи [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] започатковано <span class="p_ed">[[Літературно-Науковий Вісник]]</span> (від 1907 р. виходив у Києві), видання НТШ на базі журналів <span class="book">[[Зоря]]</span> (НТШ) та <span class="book">[[Житє і Слово]]</span> ([[Іван Франко|І. Франка]]). До редакції крім М. Грушевського (гол. редактор) входили І. Франко, [[Олександр Борковський|О. Борковський]] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Маковей_Осип О. Маковей], згодом, замість двох останніх, [[Володимир Гнатюк|В. Гнатюк]]. Фактичним редактором львівського періоду ЛНВ був Іван Франко.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1364-1365]]</span>
</div>
<div>
:Початок діяльности <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка|Українсько-Руської Видавничої Спілки]]</span> у Львові (від 1922 р. <span class="pub_house">Українська Видавнича спілка</span>), акціонерного товариства, заснованого за ініціятивою [[Михайло Грушевський|М. Грушевського]] (він був і головним директором) для видання творів українських письменників, перекладів творів світової літератури, популярних книжок. Діяла до 1939 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3455-3456]]</span>
</div>
<div>
;4 травня
:Розпорядження російського уряду про підпорядкування усіх шкіл грамотности та [[Недільні школи|недільних шкіл]] духовному відомству.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 354]]</span>
</div>

== 1899 ==
<div>
;29 липня
:У відповідь на студентські заворушення, що почалися у Петербургу і перекинулися на інші університети, уряд почав віддавати в солдати учасників студентських виступів. Тільки з Київського університету до війська відправили 183 студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 249]]</span>
</div>
<div>
;1–20 липня
:У Києві відбувся XI археологічний з’їзд. Галицьким науковцям не дозволили виголосити доповіді українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Holuben| Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 391-393]]</span>
</div>

== 1900 ==
<div>
:У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису…. 1999</i>, 246]]</span>
</div>

[[Категорія:Хронологічні таблиці]]

Хронологічна таблиця. До кінця XV століття

2011-05-25T14:21:06Z

WikiSysop: /* ІX сторіччя */

{{Зміст праворуч}}
'''Хронологічна таблиця — До кінця XV століття'''
: Повернутися до: [[Хронологічні таблиці (зміст)|Всі таблиці]]

== ІX сторіччя ==
<div class="backgr">
;860
:Київський князь [[Аскольд|Аскольд (Оскольд)]] прийняв християнство.
:Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%28%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85%29 Фотія] (60-ті роки IX ст.):
:<span class="cit">Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться, … , тобто так звані руси. … тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення…</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 37-74]]
</span></div>

;861
:У Паннонському житії [[Кирило і Методій|Кирила]] засвідчено існування писемности на Русі.
:<span class="cit">Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов, що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову, порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.</span>
:(Цитовано за [[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в …</i>, 254]]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в …</i>, 254]]
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 68-69]]
:*[[Джерела#Istrin|Істрін, ''1100 лет славянской азбуки'', 19, 108-116]]
:*[[Джерела#Skazan|''Сказания о начале'' … 77, 115-117]]
</span>

<div class="litop">
;866 – 882
:На думку [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Brajchevskyj_M&abcvar=2&bbcvar=20 М. Брайчевського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. Рибакова], під час правління [[Аскольд|Аскольда]] створено <span class="book">Літопис Аскольда</span>, частина якого увійшла до тексту <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'' ,148 ]]
</span>
</div>

<div class="backgr">
;882
:Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини [[Олег|Олега]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit02.htm#r882 Див. ''Літопис Руський'',13]). Вбивство київських князів [[Аскольд|Аскольда і Діра]] (деякі історики вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії [[Рюриковичі|Рюриковичів]]. У літописанні далі пауза до кінця X ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'' ,13]]
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 77-86]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда…'',148 ]]</span>
</div>

== X сторіччя ==

<div class="backgr">
;955
:Княгиня [[Ольга|Ольга]] прийняла християнство під час подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім'ям Олена ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit04.htm#r955 Див. ''Літопис Руський'', 35-38]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 35-38]]
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 88-102]]</span>
</div>

<div class="litop">
;972–980
:Відродження [[Літописи|літописання]]. Оскільки менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ярополка Святославича], Б. Рибаков називає записи цих років <span class="book">Літописом Ярополка.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;988–989
:Князь [[Володимир Святославич|Володимир]] охрестив [[Київська Русь|Русь]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit06.htm#r988 Див. ''Літопис Руський'', рік 988]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 66]],
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 115-165]]</span>
</div>

<div class="edu">
;988
:Заснування першої школи в Києві. <span class="cit">І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. … І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit06.htm#page66 Див. ''Літопис Руський'', 66]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 66]]</span>
</div>

== XI сторіччя ==

<div class="law">
;1015–1016
:Укладено перший звід законів на Русі — <span class="book">Правду Ярослава</span> (<span class="book">[[Руська Правда|Руську правду]]</span>). Первісно містив 18 статей з правовими нормами, що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю. Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини. <br>[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 40-41]]</span>
</div>

<div class="bibliot">
;1037
:Князь [[Ярослав Мудрий|Ярослав Мудрий]] заснував першу на [[Київська Русь|Русі]] бібліотеку та скрипторій у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%28%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%29 Софійському соборі] в Києві. <span class="cit">І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг… Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit08.htm#r1037 Див. ''Літопис Руський'', 89]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 89]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1037–1039
:Початок давньоруського [[Літописи|літописання]]: за князювання [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] у київській митрополії укладено <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 46-48]]</span>
</div>

:Між 1037–1050 роками [[Іларіон|Іларіон]] (від 1055 р. київський митрополит) написав <span class="book"> Слово о законі і благодаті.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 46-48]]</span>

<div class="manu">
;1048
:Посольство французького короля Генриха І Капета до [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Шлюб князевої доньки [[Анна Ярославна|Анни]] з французьким королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Реймське Євангеліє].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 1128]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 39]]</span>
</div>

<div class="manu">
;середина XI сторіччя
:Укладено [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%94%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Турівське Євангеліє].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 3285]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1054
:Завершення поділу християнської церкви на Східну та Західну ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0 Схизма]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 58-59]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1056–1057
:У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника Остромира (<span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Остромирове Євангеліє]</span> ).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 1902]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1072–1073
:Ігумен [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0 Києво-Печерського монастиря] Никон уклав літописний звід, першу історію руської землі і, отже, започаткував систематичне руське літописання. Він виклав події у хронологічному порядку за роками від "створення світу", доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що побутували в усній традиції. Никонів літопис заклав підвалини пізнішого літописного зводу — <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 419]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
</div>

<div class="law">
;1072
:Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів — <span class="book"> [[Руська Правда|Правду Ярославичів]]</span>. Містить норми кримінального, цивільного та процесуального права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського суспільства.<br>[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]</span>
</div>

<div class="manu">
;1073
:У Києві переписано енциклопедичний збірник <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_1073 Ізборник Святослава] (див. [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik01.htm Запаско, 19-22], [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik.htm опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій]).</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 857]]
:*[[Джерела#ZapPKM|Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва…, 19-22]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1076
:Диякон Іоанн уклав у Києві <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Ізборник]</span>, одну з небагатьох точно датованих пам'яток XI ст., що дійшли до нас в оригіналі (див. [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik01.htm Запаско, 19-22], [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik.htm опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 857-858]]
:*[[Джерела#ZapPKM|Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва…, 19-22]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1086
:Київський князь [[Всеволод Ярославич|Всеволод Ярославич]] заснував у Києві монастир св. Андрія (Янчин монастир). Ігуменею стала княжна <u>Анна (Янка) Всеволодівна</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Anna_V&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 УВ]). Вона створила при монастирі першу зафіксовану в літописі школу для дівчат ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit10.htm#r1086 Див. ''Літопис Руський'', 125-126]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 125-126]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1093

:Ігумен [[Киево-Печерська Лавра|Печерського монастиря]] Іван уклав <span class="book">Початкове зведення.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
</div>

<div class="manu">
;близько 1100
:На замовлення князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_I_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Мстислава], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], в Києві переписано напрестольне Євангеліє (<span class="book">[[Мстиславове Євангеліє]]</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''5''', 1657]]</span>
</div>

== XII сторіччя ==

<div class="manu">
;1110-і pp.
:<span class="book">[[Повчання Мономаха|Поучення дітям]]</span> [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit27.htm текст поучення]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 454-462]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 35-53]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1113
:[[Нестор літописець|Нестор]], чернець [[Киево-Печерська Лавра|Києво-Печерського монастиря]], уклав першу редакцію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.<br>За гіпотезою [[Алєксєй Шахматов|Шахматова]], Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''4''', 1369]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148-149]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1116
:Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у складі [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївського]] (XIV ст.) та [[Радзівіллівський літопис|Радзивілівського]] (XV ст.) літописних списків. Замовником був київський князь [[Володимир Мономах|Володимир Мономах]]. Сильвестр переробив деякі статті про події 1093–1110 рр., підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', 4, 1369]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 149]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1118
:На доручення князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Мстислава Володимировича], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], укладено третю редакщію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у складі [[Іпатіївський літопис|Іпатіївського]] та Хлебниківського списків XIV ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''4''', 1370]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 149]]</span>
</div>

<div class="law">
;1120–1130
:Укладено нову редакцію <span class="book">[[Руська Правда|Поширеної Руської Правди]]</span>, найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними групами руського суспільства.
:[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]</span>
</div>

<div class="manu">
;середина XII сторіччя
:В Богородичому монастирі с. Городища біля Володимира (Волинського) написано <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB Христинопільський апостол]</span> — переклад з грецької діянь і послань апостольських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''10''', 3635]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1164
:Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав <span class="book">Євангеліє</span> (<span class="book">Добрилове Євангеліє</span>). Книжка перебуває в Державній російській бібліотеці (Москва).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''2''', 552]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1169
:Володимиро-суздальський князь <u>Андрій Боголюбський</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Andrij_Boholiubskyj&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УВ]) [http://izbornyk.org.ua/litop/lit19.htm#r1171b захопив і пограбував Київ]. Ця подія підводить риску під "київською добою", коли існувала спільна різноплеменна держава. Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 295-296]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 44]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1187
:Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями: <span class="cit">… був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністюкріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit21.htm#r1187b Див. ''Літопис Руський'', 343]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 343]]</span>
</div>

== XIII сторіччя ==

<div class="litop">
;початок XIII сторіччя
:Завершено творення <span class="book">[[Київський літопис|Київського літопису]]</span>, що в усіх списках закінчується 1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів — київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у <u>Видубецькому монастирі</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vydub%B3tskyj_monastyr&abcvar=3&bbcvar=10 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80 УВ]) близько 1200 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 44]]
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 1025]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1202–1205
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Роман Мстиславич] об'єднав [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинське князівство]] та [[Київська Русь|Київську землю]], цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 145-146; 665-666]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1234
:Дата укладення <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Києво-Печерського патерика]]</span>, точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях XV-XVI ст. (у 16 списках).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Abram|''Києво-Печерський Патерик (1931) '', X-XII]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 74-76]]
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 299]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 8-9]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1238–1264
:Князювання в Галичі [[Данило Галицький|Данила Романовича (Галицького)]]. Князь переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх були покликали бояри. 1239 року приєднав до [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської землі]]< Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 193-194]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1239
:Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1237b Див. ''Літопис Руський'', 395-397]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395-397]]</span>
</div>

;1240
<div class="backgr">
;листопад-грудень
:Орда хана <u>Батия</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Batyj&abcvar=2&bbcvar=1 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/974/58/1/1/#52 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 УВ]) зруйнувала Київ ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1240 Див. ''Літопис Руський'', 395]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1241
:Монголо-татари погромили [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинську землю]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1240b1 Див. ''Літопис Руський'', 397-398]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 397-398]]</span>
</div>

<div class="edu">
;Друга половина XIII сторіччя
:На Волині існували школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 36]]</span>
</div>

<div class="litop">
:Створено <span class="book">[[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинський літопис]]</span>. Він складається з <span class="book">Літописця Данила Галицького</span> (1205–1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та <span class="book">Волинського літописця</span> (1259–1290). Пізніше (в середині XV ст.) увійшов до <span class="book">[[Іпатіївський літопис|Іпатіївського літописного зводу]]</span> та до <span class="book">Хлебниківського зводу</span> (список XVI ст. галицького походження). Він є продовженням <span class="book">[[Київський літопис|Київського літопису]]</span>; охоплює 92 роки — від 1201 до 1291. Три літописи (<span class="book">[[Повість минулих літ|Повість минулих літ]], Київський, Галицько-Волинський</span>) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як [[Літописи|літопис]] свідомого етносу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 71-74]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 56]],
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 9-12]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1253
:Посли римського папи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_IV Інокентія IV] коронували князя [[Данило Галицький|Данила Галицького]] королем Русі ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit24.htm#r1255 Див. ''Літопис Руський'', 412]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 412-413]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1283
:У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав Євангеліє (<span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B5_%D1%94%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Євсевієве Євангеліє]</span>). Мова цієї пам'ятки містить риси української мови. Книжка пербуває у Державній бібліотеці Росії (Москва).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''2''', 650]]</span>
</div>

== XIV сторіччя ==

;XIV – XV ст.

<div class="">
:Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова, що de facto була державною мовою та мовою правничих документів у [[ВКЛ|Великому князівстві Литовському]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 58-59]]</span>
</div>

<div class="edu">
:Є дані про існування шкіл у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 192]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1340
:Отруєно князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%86_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2 Юрія ІІ]. Землі [[Галицько-Волинська держава|Галицького князівства]] потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С. ''Історія України - Руси'' , '''III''', 132-133; '''IV''', 19-39]],
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 74-76]]</span>
</div>

<div class="law">
;1347
:Король [[Казимир III Великий|Казимир ІІІ]] видав руською мовою <span class="book">Вислицький статут</span>, що був першим повним записом польського звичаєвого права.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 279]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1348
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Празький університет], що став джерелом науки та культури для Польщі та усіх народів на її території, зокрема українців.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', кн.1, 61]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. ''Історія освіти в Україні'', 50]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1352
:Поділ земель [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської Русі]] між [[Польща|Польським королівством]] і [[ВКЛ|Великим князівством Литовським]]. Польща отримала Галичину й частину Поділля, Литва — Волинь та Берестейську землю.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Hramoty|''Грамоти XIV ст.'', 30]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 74-76]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1356
:За наказом польського короля [[Казимир III Великий|Казимира III]] Львів отримав [[Магдебурзьке право|Магдебурзьке право]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 437]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1362
:Перемога коаліційного русько-литовського війська [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B4 Ольгерда] над татарами на річці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 Сині Води] (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські землі — князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське. Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 91]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1364
:[[Казимир III Великий|Казимир III]] заснував [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Краківский університет]. 1400 року [[Владислав II Ягайло|Владислав Ягайло]] реорганізував його, звідси й назва — Ягелонський університет. Від самого початку там навчалися українці. За списками студентів, лише протягом XV-XVI ст. тут одержали освіту 800 українців. Наприкінці XIV та на початку XV ст. при Краківському університеті існували спеціальні гуртожитки для "литовських" та "руських" студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''10''', 3960]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 88]]</span>
</div>

;1371

<div class="backgr">
;травень
:Відновлену патріяршим собором [[Галицька митрополія|Галицьку митрополичу катедру]] обійняв [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD владика Антоній]. Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська, Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 82]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1375
:Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_XI Папа Григорій XI] своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 82-83]]</span>
</div>

;1385
<div class="backgr">
;14 серпня
:[[Кревська унія|Кревська унія]] об'єднала [[Польща|Польщу]] та [[ВКЛ|Литву]] в єдину державу через шлюб польської королеви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0 Ядвіги] та литовського князя [[Владислав II Ягайло|Ягайла]]. Литва прийняла римо-католицизм. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40204.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С. ''Історія України - Руси'' , '''IV''', 180-182]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 92-93]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1397
:Королева [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0 Ядвіга] заснувала Литовську колегію та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Празькому університеті]. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrush505.htm Грушевський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', кн.1, 61-62]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. ''Історія освіти в Україні'', 50]]</span>
</div>

<div class="manu">
:У Києві в колах митрополита [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD Кипріяна] переписано <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D1%80 Київський Псалтир]</span>. Зберігається в петербурзькій Публічній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедрина без плетіння у вигляді окремих зошитів. В 1963 році <span class="book">Київський Псалтир</span> реставрований.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 91-92]]</span>
</div>

<div class="edu">
;кінець XIV сторіччя
:В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При єпископських катедрах [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F дієцезій] (Львів, Перемишль, Холм, Кам'янець) створено школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під спільною опікою єпископа й магістрату.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 87]]
</span>
</div>

== XV сторіччя ==

<div class="dict"> 
:У рукописних книжках великого поширення набули <span class="book">[[Глоси|глоси]]</span> — пояснення чи переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом. Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях. Глоси стали одним з джерел перших давньоукраїнських словників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|''Українська мова. Енциклопедія'', 92-93]]</span>
</div>

<div class="edu">
:Є дані про існування шкіл у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 200]]</span>
</div>

<div class="edu">
:У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу, що її заснували генуезці — втікачі із захопленої турками Феодосії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 36, 192, 200]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1401
:У с. Королеві на Закарпатті переписано <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Королівське Євангеліє].</span> Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною пам'яткою українського письменства та книжкового мистецтва. Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 96-97]]</span>
</div>

;1413
<div class="backgr">
;2 жовтня
:[[Городельська унія]], всупереч положенням [[Кревська унія|Кревської унії]], підтвердила існування [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] як незалежної держави. Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати великим князем литовським після смерти [[Витовт|Вітовта]]. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40204.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С. ''Історія України - Руси'' , '''IV''', 182-183]]
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 174]]</span>
</div>

<div class="soc">
;1439
:Постало перше братство — [[Львівське братство|Львівське]] (при церкві Успіння Богородиці у Львові).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 140]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F Флорентійська унія]. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об'єднання підписав митрополит Київський <u>Ісидор</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Isydor&abcvar=11&bbcvar=21 ЕІУ]). (Бувши ув'язненим за це в Москві, через півроку втік до Риму). Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 3520]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102, 127]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1440
:Перша редакція <span class="book">Литовських</span> чи <span class="book">[[Літописи|Західно-руських літописів]]</span>, державних літописів [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]]. Вони ґрунтуються на давній українській літописній традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині XVI ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 97-103]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 17]]</span>
</div>

<div class="druk">
;1450–1490
:Заснування і робота друкарні у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE Грушівському монастирі] св. Архангела Михаїла (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі відомі анонімні видання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Oros|Орос О. ''Грушівський монастир…'']]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1453
:Під навалою турків упав Константинополь.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102]]</span>
</div>

;1458
<div class="backgr">
;3 вересня
:Після зречення <u>Ісидора</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Isydor&abcvar=11&bbcvar=21 ЕІУ]), папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою <u>поділ Руської митрополії на Київську та Московську</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%281458%E2%80%941596%29 УВ]). Настав кінець церковної спільности княжої Руси.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1459
:На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0#.D0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.B8.D0.B2_.D0.A0.D0.9F.D0.A6_.D0.B2.D1.96.D0.B4_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.86.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D1.86.D0.B5.D1.80.D0.BA.D0.B2.D0.B8 УВ]) (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102]]</span>
</div>

<div class="druk">
;1460
:Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря св. Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля <u>Казимира IV</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_IV_%D0%AF%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kazymyr_IV&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ]). Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Macuk|Мацюк О. ''Чи було друкування…'' ]]</span>
</div>

<div class="trans">
;1460-і
:У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Семен Олелькович]. Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 99]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1460–1462
:Створено Касіянові редакції <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Києво-Печерського патерика]].</span> <br> Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462 року; житія згруповано за хронологічним принципом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Abram|''Києво-Печерський Патерик (1931) '', XIII-XIV]]</span>
</div>

<div class="law">
;1468
:Великий князь Литовський і польський король <u>Казимир Ягайлович (Казимир ІV)</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_IV_%D0%AF%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kazymyr_IV&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ]) видав <u><span class="book">Судебник</span></u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_1468 УВ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1362/58/1/5/#7368 ЮЕ]) українсько-білоруською літературною мовою. <span class="book">Судебника</span> та <span class="book">[[Руська Правда|Руську правду]]</span> використано у складанні <span class="book">[[Литовські Статути|Литовських статутів]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefIUP|Єфремов С. ''Історія українського письменства'', 110]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 16]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1481
:Ліквідація Київського удільного князівства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 99]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1489
:Укладено <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%97-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97 Четьї]</span> (двотомову збірку житій святих) — пам'ятку українського та білоруського письменства, де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. ''Християнство й українська мова'', 15]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 97]]</span>
</div>

<div class="druk">
;1491
:У друкарні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82 Швайпольта (Святополка) Фіоля] в Кракові видано кириличні книжки слов'янською мовою з елементами живої української мови (див. [http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrush509.htm Грушевський], [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd02.htm Огієнко], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is05.htm Ісаєвич]). Це найдавніші кириличні книжки із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу або були мандрівними: друкарні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA Ф. Скорини] (див.[http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd04.htm Огієнко]) у Вільні (1525), Заблудові (1561), Єв'ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В. Тяпинського тощо (див. [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd05.htm Огієнко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', Ч.1, 147-158]]
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. ''Історія українського друкарства'', 40-41]]
:*[[Джерела#Isajev_U_K|Ісаєвич Я. Д. ''Українське книговидання…'']]
:*[[Джерела#Oros|Орос О. ''Грушівський монастир…'']]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1492
:Активізація політики [[ВКМ|Великого князівства Московського]], що дістала назву "збирання руських земель". Початок тривалих воєн з [[ВКЛ|Великим князівством Литовським]], що втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь <u>Іван III</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Ivan_III&abcvar=11&bbcvar=3http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Ivan_III&abcvar=11&bbcvar=3 ЕІУ]) вперше вжив титул-претензію <span class="cit">государь всея Руси.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 99-100, 119]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1494–1497
:Київ отримав [[Магдебурзьке право|Магдебурзьке право]] згідно з грамотою Великого князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%28%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Олександра].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 437]]</span>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|0860]]

Зведена таблиця

2011-05-25T14:20:28Z

WikiSysop:

XVIII ст

2011-05-25T14:19:44Z

WikiSysop:

==XVIII сторіччя==
;перша чверть
<div>
:Складено козацькі [[Літописи|літописи]]. Найвідоміші з них — <span class="book"> [http://izbornyk.org.ua/samovyd/sam.htm Літопис Самовидця]</span>, <span class="book"> [http://izbornyk.org.ua/grab/hrab.htm Літопис Григорія Граб'янки]</span> та <span class="book">[http://izbornyk.org.ua/velichko/vel.htm Літопис Самійла Величка].</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|Грицай М.С. та інш. <i>Давня українська література</i>., 269-281]]</span>
</div>

;1701
<div>
:За наказом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пєтра І] московську Елліно-грецьку академію, рівень навчання в якій не відповідав вимогам часу, реорганізовано на взірець [[Києво-Могилянська Академія|Київської академії]] у [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%8F Слов'яно-латинську академію]. Реорганізацію втілювали професори Києво-Могилянської академії на чолі зі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_%28%D0%AF%D0%B2%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Стефаном Яворським], що їх Пьотр І викликав до Москви.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#URES|<i>УРЕС</i>, '''3''', 239]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 169]] </span>
</div>
<div>
:Щоб налагодити навчальний процес, почали викликати викладачів з [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської академії]]. Указами [[СВПСинод|синоду]], що виходили майже щороку від 1701 до 1762, до московської академії було забрано 95 професорів і студентів Києво-Могилянської академії (1777–24, 1778–22, 1779–29, і так щороку). До того ж, за наказом Синоду Академія від 1754 до 1768 р відправила до Росії 300 студентів вивчати <span class="cit">медико-хірургію й фaрмацію</span>. Вихованців Києво-Могилянської академії викликали до Росії, де вони засновували школи і залишалися, бо їх позбавили змоги вертатися в Україну.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''2'''; 34, 112-115, 651-652, 665-666]]</span>
</div>

;26 вересня
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пьотр І] видає грамоту, що ще раз підтверджує [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянській академії]] статус високої школи: <span class="cit">Академии их Киево-Могилянской, что от прежнего своего основания имеет равные привилегии как обыкновенно иные Академии во всех государствах иноземческих, право свободности иметь подтвеждено.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PamVK|<i>Памятники, изданные Временной комиссией…</i>, '''2''', 328]]</span>
</div>

;1708
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пьотр І] наказав використовувати у друкарнях нову абетку — [[Гражданський шрифт|гражданку]]. Кирилицю залишено лише на друкування церковних книжок.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Pysmo-shrift|Різник М.Г. <i>Письмо і шрифт</i>, 100–101]]</span>
</div>

;13 листопада
<div class="backgr">
:За наказом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пєтра І] зруйновано гетьманську столицю Батурин. З винятковою жорстокістю замордовано всіх його мешканців.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IsRus|<i>Исторія Русовъ или Малой Россіи</i>, 205-207]]</span>
</div>
;1709
;8 липня
<div class="backgr">
:Полтавська катастрофа.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 596-597]]</span>
</div>

;1714
<div>
:Створено анонімний рукопис <span class="book">Семимовний лексикон</span> (<span class="book">Гептаглосон</span>). До латинського реєстру на 22–25 тисяч слів подано відповідники грецькою, турецькою, вірменською, українською та румунською мовами. Українська лексика цього словника не пов'язана з роботами [[Памво Беринда|П. Беринди]] чи [[Лаврентій Зизаній|Л. Зізанія]]. Рукопис зберігається у Боделянський бібліотеці (Англія).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 36]]</span>
</div>

;1718
;ніч 21–22 квітня
<div>
:Пожежа у [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерській лаврі]]. Згоріла й <span class="cit">… многочисленная и найдревнейшая, библіотека … В ней содержались великія тысячи книг рукописных и разных драгоценных манускриптов, писаных на разных языках, … а особливо все записки и документы, до исторіи правленія Славянских племен и царств и до их законов и устройств касающіесь.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bolkh|Болховітінов Євгеній, митрополит. <i>Вибрані праці…</i>, 288]]
:*[[Джерела#IsRus|<i>Исторія Русовъ или Малой Россіи</i>, 225–226]]</span>
</div>

;1720
;5 жовтня
<div>
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пєтра І] про підпорядкування усіх вільних друкарень цензурі [[СВПСинод|Духовної колегії]] та заборону друкувати в Малоросії будь-які книжки, крім церковних, слов'янською мовою; тексти мали бути індентичними друкованим в Росії, <span class="cit">дабы никакой розни и особого наречия не было</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, 5, 164]]
:*[[Джерела#PSPravIsp|<i>Полное собраніе постановленій и распоряженій…</i>, 7, 23]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 4]]</span>
</div>

;1721
;25 січня
<div>
:Маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пєтра I] про підпорядкування церкви монархові і ліквідацію патріяршества. Керувати церковним життям поставлено новостворену [[СВПСинод|Духовну колегію]] (згодом Святейший Правительствующий Синод). Разом з маніфестом видано Регламент Духовной колегії. Згідно з ним, належало обов'язково відкрити архиєрейські школи в усіх єпархіях Росії. В усій Російській Імперії введено попередню цензуру богословських творів: <span class="cit">Аще кто о чем богословское письмо сочинит, и тое б не печатать, но первое презентовать в Колегиум. А Колегиум расмотреть должно, нет ли каковаго в письме оном прегрешения, учению православному противного</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 167]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 5]]</span>
</div>

;22 лютого
<div>
:Розпорядження [[СВПСинод|Синоду]] ввести мовну цензуру. Усі книжки <span class="cit">исправления ради и согласия с великороссийскими</span> треба було надсилати до Синодальної контори, а доглядати за друкарнями поставлено цензора. Він мав переглядати українські видання, порівнюючи їх з великоросійськими, і лише ті з них дозволяти до друку, що нічим не відрізнялися від московських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSPravIsp|<i>Полное собраніе постановленій и распоряженій…</i>, '''5''', с.36]]</span>
</div>

;22 жовтня
<div class="backgr">
:Сенат проголосив [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пєтра I] імператорм, а [[МЦ|Московська держава]] дістала назву [[РI|Російської имперії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Solo|Соловьев С.М. <i>Публичные чтения о Петре Великом</i>124]]</span>
</div>

;1722
;16 травня
<div class="backgr">
:Під час реорганізації загальноімперських органів, замість [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B7 Малоросійського посольського приказу] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%86 Пьотр I] створив [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F Малоросійську колеґію], підпорядковану не Колеґії іноземних справ (що заступила Посольський приказ), а [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сенат Сенатові]. Розташована у гетьманській столиці Глухові, вона стала центральним органом російської колоніяльної адміністрації в Лівобережній Україні. Її членами були шість російських штаб-офіцерів із розквартированих в Україні полків з президентом-бригадиром Стєпаном Вєльяміновим на чолі. У військових справах вона підлгала головнокомандувачу російських військ в Україні М. Голіцину. Колеґія мала право переглядати ухвали всіх місцевих судів. Таким чином покладено початок руйнації віковічного судового устрою і [http://cyclop.com.ua/content/view/1091/58/1/4/#7204 звичаєвого права].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 283]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:[[Київська митрополія|Київську митрополію]] перетворено на архиєпископію, ієрарха мав призначати Петербург.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 286]]</span>
</div>

;1723
;квітень
<div class="backgr">
:Після арешту в Петербургу [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%B3%D0%B5%D1%82%D1%8C%D0%BC%D0%B0%D0%BD наказного гетьмана] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%BB%D1%83%D0%B1%D0%BE%D1%82%D0%BE%D0%BA_%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE Павла Полуботка] українське козацтво підпорядковано російському чиновникові — князеві М. Голіцину. Новою інструкцією [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F Малоросійської колеґії] дозволено давати накази полковникам без згоди генеральної старшини.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 283]]</span>
</div>

;1726
<div>
:У Харкові єпископ білгородський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B8%D1%85%D0%BE%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%84%D0%BF%D0%B8%D1%84%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B9 Єпіфаній Тихорський], колишній випускник [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської академії]], відкрив на базі Білгородської духовної семінарії, Слов'яно-греко-латинську школу, що її 1734 року перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%83%D0%BC Харківський колеґіум]. Після відкриття [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського університету] втратила своє значення і 1817 року її перетворено на Харківську Духовну Семінарію.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3557-3558]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 176-193]] </span>
</div>

<div>
:Московський [[СВПСинод|Синод]] заборонив [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерській лаврі]] видавати без дозволу будь-які церковні книжки, крім виданих у Пітербургу та Москві, тобто дозволено видавати книжки лише <span class="cit">на великороссийском наречии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSPravIsp|<i>Полное собраніе постановленій и распоряженій…</i>, '''5''', 402]]</span>
</div>

;1727
;2 вересня
<div class="backgr">
:Найвища Таємна Рада, опікунський орган при царі-дитині [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_II_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Пєтрі II], з огляду на перспективу російсько-турецької війни змінила політику щодо України з метою <span class="cit">приласкания тамошнего народа.</span> Указом Пєтра ІІ ліквідовано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F Малоросійську колеґію] і контроль над [[Гетьманщина|Гетьманатом]] знову передано до Колеґії закордонних справ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 284]]</span>
</div>

;1 жовтня
<div class="backgr">
:У Глухові на гетьмана обрано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Апостол_Данило Данила Апостола].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 284]]</span>
</div>

;1728
;28 серпня
<div class="backgr">
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D0%BE_II_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Пєтра ІІ] про скликання [http://cyclop.com.ua/content/view/1127/58/1/11/#20385 Кодифікаційної комісії]. Гетьман [http://uk.wikipedia.org/wiki/Апостол_Данило Данило Апостол] створив спеціяльну комісію з дванадцяти осіб під головуванням генерального судді Івана Борзни, що мала скласти єдиний судовий кодекс України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 285]]</span>
</div>

<div>
:Кодекс українського права (<span class="book">[[Права, за якими судиться малоросійський народ]]</span>, рукопис у 460 сторінок) завершено 1743 року, однак сенат його не затверджував доти, доки на Україну не поширили загальноросійське законодавство. Проте de facto малоросійські права діяли навіть після ліквідації [[Гетьманщина|Гетьманщини]], позаяк українські суди в поточній практиці спиралися на друковані праці місцевих юристів. Кодекса вперше оприлюднив професор Київського університету [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кістяковський_Олександр О. Кистяковський] 1879 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 618-619]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2292]]</span>
</div>

;1731
<div>
:Імператриця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Анна Іоановна] наказала забрати з українських церков книжки старого українського друку і замінити їх книжками московських видань та ввести викладання у колеґіумах російською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти…</i>, 56]]</span>
</div>

;1734
<div>
:Митрополит [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D1%84%D0%B0%D1%97%D0%BB_%D0%97%D0%B0%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Рафаїл Заборовський] склав Інструкцію, що окреслювала правила внутрішнього життя [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської Академії]]. Перший пункт наголошує всестановий характер Академії: <span class="cit">В Академію приймається кожна вільна людина, відкіль вона не прибула б, аби тільки визнавала східню християнську віру та була б здібна до навчання</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 127]]
:*[[Джерела#Ascoch|Аскоченский В. <i>Киев с древнейшим его училищем Академиею</i>, '''6''', 102]]</span>
</div>

;31 січня
<div class="backgr">
:Імператриця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Анна Іоановна] своєю грамотою заборонила вибори гетьмана і створила нову колеґію, Правління гетьманского уряду, що до нього входили троє росіян з-поміж найвищих чинів дислокованої на території [[Гетьманщина|Гетьманату]] армії і троє українців — генеральний суддя, генеральний осавул та генеральний підскарбій. Реально Україною правили керівники російської трійки: спочатку — князь О. Шаховской, далі — князь Баратинскій та інш.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 285]]
:*[[Джерела#Bant|Бантыш-Каменский Д.Н. <i>История Малой России…</i>, 445]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Шаховской отримав від імператриці секретний указ про заохочення шлюбів між українцями та росіянами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Ukaz_AI|<i>Указ императрицы Анны Иоановны правителю Малороссии…</i>]]</span>
</div>

;березень
<div class="backgr">
:Після отримання в серпні 1733 р. жалуваної грамоти імператриці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Анни Іоановни] з дозволом повернутися, запорожці закладають [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87 Нову Січ]. За Січчю визнано право на споконвічну козацьку територію, відому як Вольності Війська Запорозького, де тривало козацьке самоврядування.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 292]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 757-759]]</span>
</div>

;1738
<div>
:Єпископ Арсеній Берло заснував Переяславський колеґіум та співацьку школу в Глухові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 193-196]]</span>
</div>

<div>
:В [[Києво-Могилянська Академія|Київській Академії]] введено вивчення німецької та гебрайської мов.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 146]]</span>
</div>

;16 вересня
<div>
:[[СВПСинод|Св. Синод]] видав наказ про збереження вольности студентів [[Києво-Могилянська Академія|Київської Академії]] <span class="cit">по прежнему обыкновению</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''2''', 444]]</span>
</div>

;26 грудня
<div>
:Указ Імператриці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Анни Іоановни] генерал-губернаторові Лєонтьєву про конфіскацію і спалення всіх привезених зі Львова календарів на 1739 рік, бо там є <span class="cit">некоторые злоумышленные и непристойные пассажи … а вместо тех календарей могут в Киеве и во всей Украине употреблять Российские календари</span>…
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 8-9]]</span>
</div>

;1744
<div class="backgr">
:Імператриця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Єлізавєта Пєтровна] відвідала Україну, батьківщину свого чоловіка — графа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B7%D1%83%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олексія Розумовського] (графський титул родині Розумів надано 1744 р.).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 292]]</span>
</div>

;1745
<div class="backgr">
:Поновлено скасовану 1722 року [[Київська митрополія|Київську митрополію]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 286]]</span>
</div>

;1747
<div>
;22 січня
:[[СВПСинод|Св. Синод]] наказав київському митрополитові <span class="cit">выслать в С.Петербург без всяких отмен и отлагательств в самой скорости и неотменно</span> професорів [[Києво-Могилянська Академія|Київської Академії]] Варлаама Лащевського та Гедеона Сломинського, що мали підготувати нове видання Біблії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''1''', 366, 368-370]]</span>
</div>

;1748
<div>
:Перша письмова згадка про [[Канцелярський курінь]] — спеціяльний навчальний заклад напіввійськового типу, заснований при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D0%B5%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D1%80%D1%96%D1%8F Генеральній військовій канцелярії]. Готував службовців до державних, адміністративно-судових і фінансових органів [[Гетьманщина|Гетьманщини]]. Кандидати на навчання повинні були добре знати граматику, риторику, основи філософії, логіку. У тих, хто успішно склав вступні іспити, брали присягу та вводили їх до списку військових канцеляристів. Слухачі вивчали чужі мови, юриспруденцію, камеральні (фінансово-економічні) науки, військову справу. Також навчали співів, музики (гри на скрипці, флейті, басах). Канцелярський курінь працював у гетьманських столицях — Батурині та Глухові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 283]]</span>
</div>

;1750
<div class="backgr">
;24 квітня
:У Глухові обрано на гетьмана [http://uk.wikipedia.org/wiki/Розумовський_Кирило Кирила Розумовського]. З цієї нагоди імператриця надала йому чин генерал-фельдмаршала і вручила гетьманські клейноди: прапор, бунчук, військову печатку та срібні литаври.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 286]]</span>
</div>

;1751
<div>
:В Москві видано Біблію (<span class="book">Синодальная</span> або <span class="book">Елизаветинская Библія</span>), що її підготували професори [[Києво-Могилянська Академія|Київської Академії]] Варлаам Лащевський та Гедеон Сломинський. За цим виданням друкують книжки св. Письма і тепер. Саме тому і в теперішній слов'янській Біблії можна побачити старі українські форми чи старий український наголос.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''1''', 366, 368-370]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Почато так звану сербську колонізацію верхів'їв Інгулу та Інгульця. Збудована 1754 р. фортеця св. Єлізавети (тепер Кіровоград) стала центром викраяної із земель Бугогардівської та Інгулецької [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%BD%D0%BA%D0%B0 паланок] провінції [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%B0_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F Нова Сербія].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 294]]</span>
</div>

;1753
<div class="backgr">
:Почато створення другої округи сербських колоністів — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B2%27%D1%8F%D0%BD%D0%BE-%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B1%D1%96%D1%8F Слов'яно-Сербії] на лівому березі Дніпра.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 294]]</span>
</div>

<div>
:В [[Києво-Могилянська Академія|Київській Академії]] введено вивчення французської мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 146]]</span>
</div>

;1754
<div>
:На [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87 Січі] відкрито спеціяльну школу. В ній готували полкову старшину, тлумачів, військових канцеляристів для паланок.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 1091]]</span>
</div>

;17 квітня
<div class="backgr">
:Цариця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Єлізавєта] видає [[СВПСинод|Синодові]] Височайший наказ, згідно з яким на вільні архиєрейські місця можна призначати великоросів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XIV''', 58-59]]</span>
</div>

<div>
:[[СВПСинод|Св. Синод]] відрапортував цариці про заходи, що їх вжито заради виконання її наказу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgKMD|Огієнко I. <i>Київська митрополитанська друкарня</i>, 14]]</span>
</div>

;1755
<div>
;21 вересня
:[[СВПСинод|Св. Синод]] наказав переробити <span class="book">Четьи-Минеи</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Туптало_Дмитро св. Д. Ростовського] (Дмитро Туптало) та <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Печерський Патерик]]</span> на російський правопис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''2''', 163]]</span>
</div>

<div>
;1757–1770
:Освітня діяльність лубенського полковника Івана Кулябка. Він реалізує свій, схвалений гетьманом, проєкт примноження освічених людей в полку. По сотнях переписано хлопців від 12 до 15 років, найздібніших до науки віддавали <q>до школи тамтешніх приходів</q>, а тих, що не надаються до навчання, збирали щонеділі і в свята в одне місце на військові вправи. 1760 року по сотнях лубенського полку вчилися грамоти 1642 хлопці.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 206]]
:*[[Джерела#1000|<i>Тисяча років української…</i>, '''4''', кн. I, 110–111]]</span>
</div>

;1759
<div>
:[[СВПСинод|Синод]] видав розпорядження вилучити зі шкіл українські букварі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena|<i>Об отмене стеснений…</i>, 8]]</span>
</div>

<div>
;січень
:Указ Переяславської консисторії про заборону [[Мандрівні дяки|мандрівних дяків]], що сторіччями тримали нижчу освіту в Україні. Таких учителів священикам заборонили приймати й тримати у школах. Остаточно мандрівних дяків було знищено 1782 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#1000|<i>Тисяча років української…</i>, '''4''', кн. I, 111]]</span>
</div>

;1763
<div class="backgr">
;Вересень
:У Глухові відбулася старшинська рада, де вироблено пункти чолобитної до імператриці [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] про відновлення договірних взаємин між царем та Україною на підставі Статей Хмельницького. За цими пунктами [[Гетьманщина|Гетьманщина]] перетворювалася на цивільну шляхетську державу зі спадковими гетьманами — родом Розумовських. У пункті 19 цього документу йшлося про заснування двох університетів (у Києві та Глухові) та кількох гімназій та облаштування при них друкарень.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 286]]
:*[[Джерела#Bant|Бантыш-Каменский Д.Н. <i>История Малой России…</i>, 461]]
:*[[Джерела#Proshenije|<i>Прошение малороссийского шляхетства и старшин…</i>]]</span>
</div>

<div>
:Про Глухівську раду донесли цариці, це її стурбувало. Гетьмана викликано до Петербурга. Одночасно секретар цариці, колишній вихователь [http://uk.wikipedia.org/wiki/Розумовський_Кирило Розумовського] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Теплов_Григорій Григорій Теплов] подав <span class="book">Записку о непорядках в Малороссии</span>, що після неї почато ліквідацію гетьманства та повне підпорядкування України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 287]]
:*[[Джерела#Bant|Бантыш-Каменский Д.Н. <i>История Малой России…</i>, 461]]
:*[[Джерела#Tepl|Теплов Г.Н. <i>О непорядках которые происходят ныне…</i>]]</span>
</div>

<div>
:При [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерській лаврі]] на основі іконописних майстерень створено Малярську школу на чолі з італійським малярем Веньяміном Фредеріче. Проіснувала до революції 1917 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 201-202]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;10 грудня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни II] про заборону вільного переходу селян від пана до пана.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XVI''', 454-457]]</span>
</div>

;1764
<div class="backgr">
:Усі землі, заселені колоністами, об'єднано у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9D%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F Новоросійську губернію]. Адміністрація губернії трактувала запорозькі землі як порожні. Почалося привласнення січових земель.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 294]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;10 листопада
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] про ліквідацію посади гетьмана й підпорядкування України [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F Малоросійській колеґії] (її традиційно називають другою Малоросійською колеґією). До складу колеґії мали входити 4 вищі російські офіцери та 4 представники генеральної старшини, а президентом і одночасно генерал-губернатором призначено графа Пєтра Румянцева.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Ukaz|<i>Указ имп. Екатерины II об учреждении…</i>]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 287]]</span>
</div>

;1765
<div>
:Наказ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] <span class="cit">присвоить немедленно [[Києво-Могилянська Академія|Академии Киевской]] образ учения, для всех училищ в империи всероссийской узаконенный.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#SbRIO| <i>Сборник русского исторического общества</i>, 348]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;17 лютого
:Видано закон про заборону українським ченцям без особливого дозволу наїжджати до [[РІ|Московщини]] та про заборону місцевим архиєреям висвячувати архимандритів без дозволу [[СВПСинод|Св. Синоду]]. Цей закон призвів до того, що вже у 1770-х роках у монастирях Київської єпархії майже половина настоятелів (архимандритів та ігуменів, хоча ігуменів закон зовсім не торкався) були росіяни.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 125-127]]
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''4''', VI-VII]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;28 липня
:Маніфестом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] замість п'яти полкових адміністративних округ у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Слобожанщині] створено [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D1%96%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE-%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D1%8F Слобідсько-Українську губернію] з загальноімперськими керівними органами. Замість козацьких полків належало сформувати п'ять гусарських полків.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 291]]</span>
</div>

;1766

<div>
;6 листопада
:Указ [[СВПСинод|Св. Синоду]] з вимогою Київській та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F Чернігівській] друкарням подавати на розгляд нoві книжки, позаяк від 1728 р. вони <span class="cit">никаких книг для усмотрения их исправности более уже в Святейший Синод не присылали и позволения о печатании оных не требовано.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSPravIsp|<i>Полное собраніе постановленій и распоряженій…</i>, '''5'''; с.446]]</span>
</div>

<div>
;9 листопада
:[[СВПСинод|Св. Синод наказує]] [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерській лаврі]]: <span class="cit">чтобы впредь в типографии тоя Лавры печатать и на продажу употреблять одни те книги, который в Московской типографии с апробации Св Синода печатаются…</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''5'''; 165]]</span>
</div>

<div>
;14 грудня
:Оприлюднено маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни II] про скликання депутатів до <span class="org">Комиссии для сочинения проекта нового уложенияи для советов о способах к достижению общенародного благоденствия.</span> Комісія працювала від 1767 до 1774 р. Від [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D1%8F Малоросії] було обрано 34 депутати: 11 — від шляхетства та козацтва, 10 — від міщан, 2 — від Запорожжя. Комісія не досягла жодних практичних результатів її ліквідовано указом від 4 грудня 1774 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Efim| Ефименко А.Я. <i>История украинского народа</i>, 324-332]]</span>
</div>

<div>
:Низка наказів українським депутатам: домагатися відкриття двох університетів, військових шкіл, привілеїв для духовних шкіл (завести, крім грецької та німецької мов, французьку, математику), заснування друкарні при Київській митрополії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nakazy| <i>Наказы малороссійским депутатам…</i>]]</span>
</div>

;1769 p.
<div>
:[[СВПСинод|Синод Російської православної церкви]] заборонив друкувати та використовувати український <span class="book">Буквар.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#otmena|<i>Об отмене стеснений…</i>, 8]]
:*[[Джерела#Kozach| <i>Минуле книги на Україні</i>, 38-39]]</span>
</div>

;1770–1790 pр.
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D1%87%D0%B0%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B4%D1%80%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D0%BD%D1%8F Почаївська друкарня] випускає порадники, господарські та богослужебні книжки, написані живою українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Dwa|<i>Два почаївські стародруки…</i>]]
:*[[Джерела#NimchX| Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>

;1772
<div class="backgr">
;5 серпня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97 Перший поділ] [[Польща|Польщі]]. Східну Білорусію приєднано до Російської імперії, а Галичину — до Австрійської.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 605]]</span>
</div>

;1773
<div>
:Папа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BB%D0%B8%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D1%82_XIV Климент XIV] видав буллу про скасування [[Єзуїти|ордену єзуїтів]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 108]]</span>
</div>

;травень 1773 - березень 1775
<div>
:Польський сейм ухвалив повернути все майно [[Єзуїти|єзуїтів]] у [[Польща|Польщі]] на потреби народної освіти; опікуватися тим майном і керувати народною освітою доручено Едукаційній комісії з вісьмох членів та Товариству для видання підручників (утворено 7 березня 1776 р.)
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 108]].
Значну частину єзуїтських шкіл на українських та білоруських землях Едукаційна комісія передала [Василіани|василіянам].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 110]].</span>
</div>

;1774
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F Марія-Терезія] заснувала у Відні при церкві св.Варвари греко-католицьку семинарію <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B1%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%83%D0%BC Барбареум (Barbareum)]</span>, шо давала студентам із Західної України не лише систематичну богословську освіту, а й змогу контактувати із західною культурою. Існувала до 1784 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 91-91]]
:*[[Джерела# SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 197]]</span>
</div>

<div>
:Під проводом відомого педагога Фельбігера в Австрії проведено реформу народного шкільництва. Встановлено три типи шкіл: [[Нормальні школи|нормальна]] (шестикласна, що готувала вчителів для головних шкіл), [[Головні школи|головна]] (чотирикласна, мала бути в кожнім окружнім та більших містах), тривіяльна (дво- або трикласна школа в менших містах, містечках та великих селах). Населення мало право утримувати власним коштом [[Парафіяльні школи|парафіяльні школи]], так звані дяківки.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 507]]</span>
</div>

;1775
<div>
;7 травня
:Наказ [[СВПСинод|Св. Синоду]] Київському митрополитові Гавриїлові Кременецькому відіслати нововидані у лаврській друкарні книжки <span class="cit">в Московскую типографию для освидетельствования, сходственно ли оные напечатаны против книг Московской типографии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''4'''; 196-197]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;4 червня
:Російське військо на чолі з генерал-поручиком [http://uk.wikipedia.org/wiki/Текелій_Петро Пєтром Тєкєлієм] (10 піхотних, 8 кавалерійських та 13 донських полків) знищило [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%A1%D1%96%D1%87 Запорозьку Січ].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 295]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 759]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:;3 серпня
Оприлюднено Маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] <span class="doc">Об уничтожении Запорожской Сечи, и о причислении оной к Новороссийской Губернии</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XX''', 190-193]]</span>
</div>

;1776
<div class="backgr">
;15 лютого
:Видано закон [[РІ|Російської імперії]], що забороняв будь-кому з податного стану постригатися у ченці. Це унеможливлювало втечу кріпаків до монастирів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XVII'''; 583-585]]</span>
</div>

;1776–1783
<div>
:Шкільна реформа в Галичині з поділом шкіл на [[Нормальні школи|нормальні]], [[Головні школи|головні]] та тривіяльні. 1786 року в Галичині було 47 шкіл німецького типу: нормальна школа у Львові, 15 окружних, 2 головних, 29 тривіяльних.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 507]]</span>
</div>

;1779
<div>
:В Полтаві відкрито Словенську семінарію.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 196-198]]</span>
</div>

;1780
<div>
:Пожежа у Братському монастирі. В бібліотеці [[Києво-Могилянська Академія|Київської академії]] згоріло близько 9 тис. томів із 12 тис.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_T| <i>Акты и документы… Киевской академии (1796 – 1869)</i> i>, '''3'''; 324]]</span>
</div>

;1781
<div>
:В Галичині заведено обов'язкове загальне навчання. Відкрито школи в усіх населених пунктах, де було 90–100 дітей шкільного віку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3860]] </span>
</div>
<div class="backgr">
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_II Йосиф ІІ] здійснює політичні реформи, спрямовані на скасування кріпацтва. Селяни отримують статус, подібний до орендарів, що передають свою землю у спадщину; їхні стосунки з землевласниками врегульовано законодавчо.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#SubUI||Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 196]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;16 вересня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] на території [[Гетьманщина|Гетьманщини]] замість полків запроваджено Малоросійське генерал-губернаторство, що складалося з трьох намісництв: Київського, Чернігівського та Новгород-Сіверського, влаштованих за приписом загальноімперського <span class="doc">Установлення про губернії</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 288]]</span>
</div>

;1782
<div>
:Після перепису 1782 року, що прив'язав усіх до певного місця, нікому не вільно було перебувати в ролі [[Мандрівні дяки|мандрівного дяка]]. Отже дяківські школи мусили закриватися через брак вчителів і освіта в Україні почала занепадати.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 205]]</span>
</div>

<div>
;7 вересня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] про створення <span class="org">Комиссии для заведения в России народных училищ.</span> Головою її від початку до 1799 р. був граф [http://uk.wikipedia.org/wiki/Завадовський П. Завадовський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XXI''', 663-666]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 212]]</span>
</div>

;1783
<div>
:Едукаційна комісія Польського сейму встановила нову систему шкільництва. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Краківська] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D1%8E%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Віленська] академії ставали [[Головні школи|головними школами]], кожна з чотирма факультетами: богословським, філософічним, медичним і правничим. Всю [[Польща|Польщу]] поділено на 10 округ. Зокрема: Волинська з окружним містом Крем'янцем, Українська з окружним містом Вінницею та Піярська, що керувала всіма школами [[Піяри|піярів]] у Польщі. В кожній окрузі мали бути окружні школи — шестикласні з семирічним навчанням та декілька підокружних шкіл з трьома класами (дворічний курс у кожному класі). У кожній парафії мала бути [[Парафіяльні школи|парафіяльна школа]], вищі — у містах, нижчі — в селах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 109]]</span>
</div>

<div>
:Заснування [[Греко-Католицька Духовна Семінарія|Греко-католицької Духовної Семінарії]] у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2'''; 431]]</span>
</div>

<div>
;15 січня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] про дозвіл приватним особам заводити друкарні з тим, що кожну світську книжку треба подавати на цензуру <span class="cit">управам благочиния.</span> Скасовано 16 вересня 1796 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 37]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;3 травня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ], що поширив закони [[РІ|Російської імперії]] на селян Лівобережної України й [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D0%B6%D0%B0%D0%BD%D1%89%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Слобожанщини]. Українських селян позбавлено права полишати панів, тобто закріпачено.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 288]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;28 червня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] про створення замість козацьких полків 10 кінних (карабінерських) полків регулярної армії з 6-річним терміном служби.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 288]]</span>
</div>

;1784
<div>
:Імператор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D0%BF_II Йосиф ІІ] засновує [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівський університет] — перший в Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4'''; 1420]]</span>
</div>

<div>
;26 жовтня
:Наказом київського митрополита [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Самуїла Миславського], українця, що більшу частину життя прожив у Росії, викладання в [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянській академії]] переведено на російську мову, до того ж неодмінно з такою самою вимовою, як у Великоросії, та аби в усіх церквах дяки та священики читали молитви і правили службу Божу <span class="cit">голосом, свойственным российскому наречию</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''5'''; 81-82]]</span>
</div>

<div>
:В Академії з'являється новий предмет — российское красноречие. Цей курс читали колишні випускники [[Києво-Могилянська Академія|Академії]], яких [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 м. Самуїл] відряджав до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Московський_університет московського університету] <span class="cit">для изучения словесных наук и для усвоения великороссийского говора и произношения</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tit_VO| Титов Хв. <i>Стара вища освіта в київській Україні …</i>, 258]]</span>
</div>

;1785
<div class="backgr">
;21 квітня
:Оголошено імператорський маніфест <span class="doc">Грамота на права, вольности и преимущества благородного росийского дворянства</span>, яким [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріна ІІ] практично зрівняла українську шляхту в правах з російськими дворянами і долучила її до кіл <span class="cit">верноподданого российского дворянства</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 288]]
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XXI''', 344–358]]</span>
</div>

;1786 жовтень
<div>
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ], за яким усі книжки, <span class="cit">не свидетельствованные в синоде</span>, підлягали конфіскації на всій теріторії імперії. Знищення українського книговидавання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''5'''; 164-166]]</span>
</div>

<div>
;13 лютого
:Наказом митрополита [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Самуїла Миславського], російська мова стає єдиною мовою викладання в [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянській академії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''5'''; 122-123]]</span>
</div>

<div>
;10 квітня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] про поширення секуляризації монастирських земель на Україну. Сконфісковано всі монастирські землі та маєтки, чим завдано ще одного удару по українських школах, бо їхніми засновниками були представники високого духовенства, а утримували їх монастирі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи</i>, '''XXII''', 575]]</span>
</div>

<div>
;5 серпня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріна II] ухвалила Статут [[Народні школи|народних шкіл]]. За ним заведено школи трьох типів: головні — чотирикласні, середні — трикласні та малі — двокласні. Утримання їх покладено на місцеві кошти. Щоб запровадити цей статут, були потрібні народні учителі. Отож на духовні семінарії покладено завдання готувати своїх учнів до праці у народних школах. Дістала таке завдання й [[Києво-Могилянська Академія|Київська Академія]]. Вона перетворилася на школу потрійного типу — нижчу, середню й високу, бо довелося відкрити нижчі класи народної школи, де учнів Академії практично готували до учительської праці.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 142, 212]]</span>
</div>

<div>
;29 жовтня
:Наказ [[СВПСинод|Синоду]] митрополитові Київському [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Самуїлові Миславському] про обов'язкову [[Цензура|цензуру]] усіх перекладених книжок, що їх друкували в [[Києво-Печерська Лавра|Лаврі]] для [[Києво-Могилянська Академія|Академії]]: <span class="cit">Святейший Синод на печатание в Киевопечерской типографии вышеупоминаемых новых переводов, без надлежащего их освидетельствования, дозволения дать не может. А естьли Ваше Преосвященство какие для той Академии переводы находите нужными, об оных с приложением с каждого перевода екземпляра, представлять Святейшему Синоду о каждом особо.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''5'''; 164-165]]</span>
</div>

<div>
;16 листопада
:Наказ [[СВПСинод|Синоду]] митрополитові Київському [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BC%D1%83%D1%97%D0%BB_%D0%9C%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Самуїлові Миславському], щоб у книжках, що їх друкували у [[Києво-Печерська Лавра|Лаврі]], <span class="cit">никаких несходств с печатаемыми в Московской Синодальной типографии книгами произойти не могло.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktKMA_P|<i>Акты и документы,… Киевской академии (1762 – 1796)</i>, '''5'''; 165-166]]</span>
</div>

;1787
<div>
:В друкарні [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] почато друкування гражданським шрифтом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 312]]</span>
</div>

<div>
;15 березня
:Засновано <span class="org">[[Studium Ruthenum|Студіюм Рутенум]]</span> (Руський інститут) при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівському Університі]. Викладали тут штучним <span class="cit">язичієм</span>, що поєднувало слов'янську мову з місцевою українською говіркою. Закрито 1809 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3086]]</span>
</div>

<div>
;22 березня
:Австрійський шкільний статут визнав руську (українську) мову в Галичині за крайову. Відтоді русини почали домагатися від уряду заснування тривіяльних шкіл з українською мовою викладання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 508]]</span>
</div>

;1788
<div>
:Початок діяльности [[Ставропігійський інститут|Ставропігійного Інституту]] у Львові, заснованого на підвалинах [[Львівське братство|Львівського Успенського Братства]]. Він видавав шкільні підручники та утримував школу з бурсою. Проіснував до 1939 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8'''; 3011]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 107]]</span>
</div>

;1789
<div>
:Розпорядження Едукаційної комісі Польського сейму про закриття руських (українських) церковних шкіл та усунення з усіх інших шкіл руської мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 111-112]]</span>
</div>

<div>
;1 травня
:В Києві на Подолі відкрито [[Головні школи|головну школу]]. Того самого року відкрито головну школу й у Чернігові. Протягом 1798–1799 років на Київщині була лише одна головна школа, на Полтавщині — три, на Чернігівщині — шість, а малих, тобто сільських, шкіл не було зовсім. Більшість дітей далі вчилися у дяківських школах, наприклад, у Ніжині у дяків вчилося вдвічі більше дітей, ніж в урядовій школі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 213-214]]</span>
</div>

;1790
<div>
:У Почаєві надруковано збірку духовних поезій <span class="book">Богогласникъ</span> з нотами, що відіграла виняткову роль у поширенні книжної української мови та духовному єднанні українців. Багато колядок і церковних пісень із <span class="book">Богогласника</span> звучать і нині.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX| Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
</div>

;1792
<div>
:Цісарський патент наказував учити українських дітей в Галичині їхньою рідною мовою бодай двічі на тиждень: вівторок і четвер. Запроваджено шкільну повинність (скасовано 1812 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Nahaje| Нагаєвський В. <i>Історія української держави…</i>, 22]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Переселення Чорноморського козацького війська на так званий чорноморський кордон. Після з'єднання з західною частиною Лінійного війська (1880 р.) дістало назву на [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D0%B1%D0%B0%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BA%D0%BE%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE Кубанське козацьке військо].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10'''; 3771]]</span>
</div>

;1793
<div>
:Видано <span class="book">Летописец Малыя России</span>, де в додатку [http://uk.wikipedia.org/wiki/Туманський_Федір Федора Туманського] під назвою <span class="book">Изъяснение малороссийских речений</span> подано тлумачення 333 українських народних слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1'''; 324]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;27 березня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97 Другий поділ] [[Польща|Польщі]]. До складу Російської імперії долучено Правобережну Україну.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 605]]</span>
</div>

;1795
<div class="backgr">
;3 січня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D0%B8_%D0%A0%D0%B5%D1%87%D1%96_%D0%9F%D0%BE%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D1%97 Третій поділ] [[Польща|Польщі]]. До складу Російської імперії увійшли Західна Волинь, Західна Білорусія, Литва та Курляндія.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 605]]</span>
</div>

;1796
<div>
;16 вересня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/Катерина_II Єкатєріни ІІ] <span class="doc">Об ограничении свободы книгопечатания и ввозе иностранних книг, об учреждении ценсур.</span> Цим указом заборонено вільні друкарні, крім тих, що містяться при урядових установах, або таких, що мають царський дозвіл. За вказівкою цариці всі такі друкарні в Україні опечатали. Засновано особливу [[Цензура|цензуру]] з однієї духовної і двох світських осіб, у столицях — у віданні сенату, в інших місцях — під наглядом губернської влади. Для іноземних книжок засновано особливу митну цензуру.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Tymosh|Тимошик М. <i>”К печатанью не должно быть…</i>, 10]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 64]]</span>
</div>

;1797
<div class="backgr">
;грудень
:В Україні запроваджено [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%BA%D1%80%D1%83%D1%82%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%BD%D0%BD%D1%96%D1%81%D1%82%D1%8C рекрутську повинність]: призов до царської армії на 25 років. Більшість українських рекрутів закінчували службу цілковито зрусифікованими.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти…</i>, 74]]</span>
</div>

;1798
<div>
:Видано <span class="book">Енеїду</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Котляревського]. До неї додано словничок <span class="book">Собрание малороссийских слов</span> (972 слова). До третього видання 1809 р. додано словничок із 153 слів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IULXIX| <i>Історія української літератури…</i>, 21-32]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1'''; 324]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 275]]
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i> Предисловіе…</i>, X-XI]]</span>
</div>

;1799
<div>
;14 березня
:Указом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_I_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Павла I] створено духовну [[Цензура|цензуру]], що їй підлягали рукописи та книжки духовного змісту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 374]]</span>
</div>

;1800
<div>
;18 квітня
:Указ [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_I_%28%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%96%D0%BC%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%29 Павла I], що вимагав <span class="cit">церковныя книги прежних изданий для совершенного согласия с великороссийскими такими церковными книгами справлять прежде, дабы никакой розни и особливого наречия в них не было.</span> Заборонено ввозити через кордон <span class="cit">всякого рода книг, на каком бы языке оные ни были без изъятия… равномерно и музыку</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 373]]
:*[[Джерела#Skabich|Скабичевский А.М. <i>Очерки истории русской цензуры</i>, 70]]</span>
</div>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1701]]

Зведена таблиця

2011-05-25T14:18:20Z

WikiSysop:

XVII ст

2011-05-25T14:17:32Z

WikiSysop:

<h2>XVII сторіччя</h2>
;початок сторіччя
<div>
:Час масового постання [[Братства|братств]]. Створено Рогатинське, Кам’янець-Подільське, Красноставське, Самбірське, [[Київське братство|Київське]], [[Луцьке братство|Луцьке]], Шаргородське, Немирівське, Вінницьке та інші братства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 168-176]]
:*[[Джерела#Isajev|Ісаєвич Я. Д. <i>Братства та їх роль у розвитку…</i>]]
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>]]</span>
</div>

<div>
:[[Братства]] засновували друкарні, відкривали [[Братські школи|школи]], забезпечували їх підручниками, утримували свом коштом вчителів та найбідніших учнів, надавали їм допомогу на навчання у високих школах, підтримували зв’язки з громадськими та політичними діячами, науковцями, письменниками. Наприкінці XVI та в перший половині XVII ст. існувало 30 великих [[Братства|братств]] і стільки ж [[Братські школи|братських шкіл]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 141]]</span>
</div>

<div>
:Навколо архимандрита [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерського монастиря]] [[Єлісей Плетенецький|Єлісея Плетенецького]], як колись в Острогу, збирається гурт інтелектуалів. Серед них [[Памво Беринда|Памво Беринда]], [[Лаврентій Зизаній|Лаврентій Зизаній]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F Захарія Копистенський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B5%D0%BC%D0%BA%D0%B0_%D0%A2%D0%B0%D1%80%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9 Тарасій Земка], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%BE%D1%84%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9Атанасій Кальнофойський], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Касіян Сакович]. Саме вони зініціювали практично одночасне заснування друкарні при монастирі й створення у [[Київське братство|Києві братства]] та [[Київська братська школа|школи]] при ньому.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 142]]</span>
</div>

<div>
;1602
:Відкрито [[Січова школа|січову школу]] при Самарському монастирі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 1091]] </span>
</div>

<div>
;1604–1606
:У Стрятині (Галичина) працює друкарня Федора та [[Гедеон Балабан|Гедеона]] Балабанів. Видано <span class="book">Служебник</span> (1604), <span class="book"> Требник</span> (1606). 1606 року друкарню перенесено до Крилоса, де завершено друкування <span class="book">[[Учительні Євангелія|Євангелія Учительного]]</span>. Щоб підготувати й видати ці книжки, зібрано гурт культурних діячів, серед них редактор, колишній вчитель [[Львівська братська школа|Львівської братської школи]] Федір Касіянович, гравер і лексикограф [[Памво Беринда|Памво Беринда]]. У виданні <span class="book">Требника</span> брав участь Федір Балабан. Про нього в передмові до книжки сказано, що він вчився в Італії, але не зрікся православної віри.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 164-169]] </span>
</div>

<div>
;1606–1611
:У Панівцях на Поділлі працює кальвіністська друкарня, що видавала антикатолицькі твори протестантів І. Зигровіуса, Я. Хоцимовського, П. Гилевського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 363-365]] </span>
</div>

<div>
;1608
:Засновано єзуїтський [[Колегії|колеґіум]] у Львові. Відкрито колеґіуми також в Ярославі (1575), Кам’янці (1611), Луцьку (1614), Перемишлі (1617), Острогу (1624), Києві (1647). Тут навчали латинської, польської, слов’янської мов, поетики, риторики, діялектики (логіки). В цих (і пізніших) колеґіумах вчилася не лише римо-католицька, а й православна молодь.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 171-172]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1614
:Видано <span class="book">[[Литовські Статути|Литовський статут]]</span> польською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIULM|Огієнко І. <i> Історія української літературної мови</i>, 150]]</span>
</div>

<div>
;1615
:Відкрито єзуїтський [[Колегії|колеґіум]] у с. Гуменному на Закарпатті. Навчання велося латинською мовою, тільки викладання релігії для українських учнів — русько-слов’янською. 1646 року колеґіум перенесено до Ужгорода, а 1649 року перетворено на [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%B6%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B3%D1%96%D0%BC%D0%BD%D0%B0%D0%B7%D1%96%D1%8F Ужгородську гімназію].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3302]] </span>
</div>

<div>
;15 жовтня
:Засновано [[Київська братська школа|Kиївське Богоявленськe братствo]] та [[Братські школи|школу]]. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%83%D0%BB%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%88%D0%BA%D0%B0 Галшка (Єлизавета) Василівна Гулевичівна] вписала в київські <span class="cit">гродські книги</span> свій фундуш (дарчу), за яким її спадкову землю на Подолі в Києві передано у власність київському братству за умови, що на цій землі буде збудовано монастир і <span class="cit">школа дітям, як шляхетським, так і міщанським.</span> Новий храм Богоявлення Господнього на свої кошти збудував гетьман [[Петро Сагайдачний]]. Новозаснований Богоявленський монастир став патрональним братським; при ньому створено школу на взірець львівської. Першими ректорами були [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BE%D0%B2 Іов Борецький], [[Мелетій Смотрицький|Мелетій Смотрицький]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Касіян Сакович]. Загальний навчальний патронат здійснювали науковці Києво-Печерського кола.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i> Києво-Могилянська академія</i>, 44-47]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 142, 168-176]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 87]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1616
:Архимандритом військового запорозького Трахтемирівського монастиря стає князь [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%83%D1%80%D1%86%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87-%D0%9A%D0%BE%D1%80%D1%96%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%99%D0%BE%D1%81%D0%B8%D1%84 Єзекіл Булига-Курцевич]. Людина впливова, рішуча, освічена (закінчив Падуанський університет). Завдяки йому монастир стає посередником між [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%96%D1%87 Січчю] та Києвом. Починається залучення козаків до культурного життя України.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 143]]</span>
</div>

<div>
:[[Єлісей Плетенецький]] перевозить до Києва відкуплену від львівського владики [[Гедеон Балабан|Гедеона Балабана]] друкарню й засновує Києво-Печерську друкарню, що аж до середини XVII ст. була найбільшою в Україні. Її першодрук — <span class="book">Часослов</span>; книжку призначено й до шкільного вжитку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 255-268]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 142]]</span>
</div>

<div>
:[[Мелетій Смотрицький|Мелетій Смотрицький]] надрукував у м.Єв’є (Вевіс біля Вільнюса) український переклад <span class="book">[[Учительні Євангелія|Учительного Євангелія]]</span>, що його автором вважали константинопольського патріярха Калиста. 1637 року книжку без змін перевидано в друкарні Києво-Печерської Лаври. Завдяки цьому перекладові ще на початку XVII ст. українською літературною мовою надруковано більшу частину тексту Нового Заповіту.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Melet|Смотрицький М. <i> Граматика</i>.]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 581-582]] </span>
</div>

<div>
;1619
:Друкарня Віленського братства в Єв’є (тепер — Вевіс біля Вільнюса) видала <span class="book">Грамматіки Славенскиѧ правилноє Сѵнтаґма</span> [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]] — перший в історії української лінгвістики повний курс слов’янської мови, що аж до першої чверти XIX ст. був провідним підручником слов’янської мови в Україні (див. [http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim12.htm Німчук]). Книжка Смотрицького вплинула на граматики української, білоруської та російської мов та на розвиток граматичної думки в Сербії, Болгарії, Румунії. Факсимільне перевидання вийшло друком у Києві 1972 року ([http://izbornyk.org.ua/smotrgram/sm.htm Текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Melet|Смотрицький М. <i> Граматика</i>]]
:*[[Джерела#Melet| Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105, 581-182]] </span>
</div>

;1620
<div>
:Створено [[Братські школи|братську школу]] в Луцьку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 172]]</span>
</div>

<div>
:До складу [[Київська братська школа|Київського братства]] записався гетьман запорозьких козаків [[Петро Сагайдачний|Петро Конашевич-Сагайдачний]] з <span class="cit">усім військом</span>. Записавшися до братства, Військо Запорозьке отримувало формальне право на опіку над ним. Сам гетьман став ктитором Києво-Братського училищного монастиря і постійно дбав про його школу. Коли помирав від ран, отриманих у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Хотинській битві], то майже всі свої кошти заповів Київській, Львівській та Луцькій школам. Його поховано 10 квітня 1622 р. на території Братського монастиря. Над його могилою 20 вихованців братської школи виголосили <span class="book">Вірші на жалісний погреб славного рицаря Петра Конашевича Сагайдачного</span> ([http://izbornyk.org.ua/ukrpoetry/anto37.htm#ska2 Текст]), що написав [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Касіян Сакович]. Могилу зруйновано у 30-х роках XX ст., разом з усім цвинтарем. На місці цвинтаря створено плац військово-морського училища.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i> Києво-Могилянська академія</i>, 31-34]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 142, 168-176]]</span>
</div>

<div>
:Видано <span class="book">[[Номоканон]]</span> (гр. <span class="cit">законоправило</span>) — переклад візантійської збірки церковних і державних законів із індексом заборонених книжок (наступні видання 1624, 1629).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1791]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;жовтень
:У Братський церкві Єрусалимський патріярх Теофан, що повертався з московської подорожі, висвятив [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BE%D0%B2 Іова Борецького] на митрополита, [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]] — на архиєпископа Полоцького, Ісайю Копистенського — на владику Перемишльського. Через кілька днів у Трахтемирові він висвятив решту владик. Православний єпископат було цілком відновлено. Королівського затвердження довелося чекати двадцять років, до смерти короля [[Сигізмунд III|Жигмонта (Сигізмунда) III]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 143]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;16 грудня
:Собор Російської православної церкви на чолі з патріярхом [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82_%28%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Філаретом] постановив перехрещувати вихідців з Литви та Польщі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i> Українська культура…</i>, 136]]
:*[[Джерела#KharCer|Харлампович К.В. <i> Малороссийское влияние на великорусскую…</i>, 7]]
:*[[Джерела#Shljap|Шляпкин И. <i>Св. Дмитрий Ростовский и его…</i>, 100]]</span>
</div>

;1621
<div class="backgr">
;28 квітня
:Польською мовою написанo <span class="book">Протестацію (Protestacija)</span>. Твір має форму послання новопоставленних ієрархів до короля з обґрунтуванням правочинности їхніх дій та законности права руського народу на православ’я.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakPS|Яковенко Н.М. <i>Паралельний світ.</i>, 304-305]]
:*[[Джерела#DavULit|Грицай М.С., … <i> Давня українська література</i>, 135]]</span>
</div>

<div>
;1624
:В Острогу онука князя [[Костянтин-Василь Острозький|К. Острозького]] Анна Алоїза Хоткевичева заснувала єзуїтський колеґіум.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 172]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 63]]</span>
</div>

<div>
;1624–1627
:Укладено <span class="book">Густинський літопис</span> — перший узагальнювальний твір з історії України-Руси XVII ст. (автор, гіпотетично, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F Захарія Копистeнський]). Літопис поєднує світську та агіографічну історію Руси. ([http://litopys.org.ua/gustmon/gusm.htm Текст літопису]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakPS|Яковенко Н.М. <i>Паралельний світ.</i>, 305]] </span>
</div>

<div>
;1625–1630
:У Києві працювали друкарні Т. Вербицького (див. [http://izbornyk.org.ua/verbbuk/ver01.htm Буквар…]) та С. Соболя (див. [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd12.htm Огієнко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#BukTF|Буквар Тимофія Вербицького 1627. — Київ, 1995]]
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 320-324]] </span>
</div>

<div>
;1626
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE Кирило Транквіліон Ставровецький] привіз до Чернігова свою мандрівну друкарню, що вже видала низку книжок (серед них <span class="book">[[Учительні Євангелія|Учительноє Євангеліє]]</span> 1619 року). Працювала до 1646 р. ([http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd14.htm Огієнко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 340-341]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:[[Лаврентій Зизаній|Лаврентій Зизаній-Тустановський]] виявив бажання надрукувати у Москві свій <span class="book">Катехизисъ.</span> У диспуті з московськими справщиками він мусив пожертвувати своїми думками та мовою, аби його працю було видано.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i> Мартиролог українського слова</i>, 122]]</span>
</div>

;1627
<div>
:У Києві видано <span class="book">Лексиконъ славенорωсскій и имeнъ тлъкованіє</span> [[Памво Беринда|Памви Беринди]] (перевидано 1653 р. у друкарні Кутеїнського монастиря (Білорусь) з новою передмовою), що послідовно виокремлює слов’янську і тодішню українську народну розмовну мову. Факсимільне перевидання першодруку 1627 р. вийшло в Києві 1961 р. ([http://izbornyk.org.ua/berlex/be.htm Текст]).Це перший справжній словник книжної української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lexikon|<i>Лексікон словенороський Памви Беринди</i>]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 45-46]]</span>
</div>

<div>
:У Києві у типографії Тимофія Вербицького видано <span class="book">Буквар</span> (див. [http://izbornyk.org.ua/verbbuk/ver01.htm Буквар…]). Факсимільне перевидання першодруку 1627 р. вийшло в Києві 1995 р. ([http://izbornyk.org.ua/verbbuk/ver02.htm текст]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#BukTF|Буквар Тимофія Вербицького 1627. — Київ, 1995]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Після смерти [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%BF%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%97%D0%B0%D1%85%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%8F Захарії Копистeнського] архимандритом [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] став [[Петро Могила|Петро Могила]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 169]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1 грудня
:<span class="book">[[Учительні Євангелія|Учительноє Євангеліє]]</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE Кирила Транквіліона Ставровецького] засуджено в Москві (і за зміст, і за <span class="cit">слог его еретический</span>). Цар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE_%D0%A4%D0%B5%D0%B4%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Михайло Федорович] та [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B8%D0%BB%D0%B0%D1%80%D0%B5%D1%82_%28%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 патріярх Філарет] наказали всі його твори <span class="cit">собрати и на пожарех сжечь…</span> Далі наказано: <span class="cit">чтобы впредь никто никаких книг литовския печати и письменных литовских не покупали</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Sobr_Gos_Gramot|<i> Собраніе Гос. Грамотъ</i>, '''ІІІ''', №77]]
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i> Українська культура…</i>, 138-139]] </span>
</div>

;1631
<div>
;осінь
:Архимандрит [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]] [[Петро Могила|Петро Могила]] заснував [[Лаврська школа|Лаврську школу]]. Він запросив досвідчених викладачів — у школі працювали професори, що закінчили латинські академії у Польщі, Литві, Відні. Лаврську школу створено за взірцем польських високих шкіл — [[Колегії|колеґій]]. Складалася вона з підготовчих класів, де вивчали мови (слов’янську, латинську, грецьку й польську), середніх класів піїтики й риторики, та вищих класів, філософського й теологічного.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i> Києво-Могилянська академія</i>, 39-41]]</span>
</div>

<div>
;1632
:[[Петро Могила|Петро Могила]] об’єднує [[Київська братська школа|Братську]] та [[Лаврська школа|Лаврську]] школи. Об’єднана школа працювала на території Братського монастиря. Вона отримала назву Колеґії, або [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Братської колеґії]]. П. Могила за згодою братства став <span class="cit"> старшим братом</span> і опікуном (<span class="cit">довічним охоронцем і наставником</span>) Колеґії й Братського училищного монастиря.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Isajev|Ісаєвич Я. Д. <i>Братства та їх роль у розвитку…</i>]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i> Києво-Могилянська академія</i>, 41-47]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 171]]</span>
</div>

<div>
:Помираючи, [[Петро Могила|П. Могила]] заповів [[Києво-Могилянська Академія|Колеґії]] все своє майно. По смерти Петра Могили Колеґію стали називати Києво-Могилянською (пізніше, від 1704 до 1709 р. — Могилянсько-Мазепинською, ще згодом, від 6 січня 1735 р. — Могилянсько-Заборовською).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PamVK|<i>Памятники, изданные Временной комиссией…</i>, '''2''', 429-436]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 123, 125]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;вересень
:На [[Елекційний сейм|елекційному сеймі]] під тиском православних делегатів підготовано <span class="doc">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_%D0%B4%D0%BB%D1%8F_%D0%B7%D0%B0%D1%81%D0%BF%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D1%94%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D1%80%D1%83%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%BD%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D1%83 Пункти про заспокоєння руського народу грецької релігії]</span>. За ними православна церква в Україні офіційно діставала право на ієрархію на чолі з митрополитом і чотирма єпископами (львівським, луцьким, перемишльським, мстиславським), вільно відправляти богослужіння, мати церкви, монастирі, друкарні, школи, братства. Православним повернуто частину монастирів та маєтностей, проголошено право добровільного вибору православної чи уніятської церкви.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 825]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 144]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;листопад
:Першим провідником офіційно відновленої Руської православної церкви став [[Петро Могила|Петро Могила]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 825]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 144]]</span>
</div>

;1633
<div class="backgr">
;14 березня
:Король [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_IV_%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0 Владислав IV Ваза] затверджує прийняті на елекційному сеймі <span class="doc">Пункти про заспокоєння руського народу грецької релігії</span>, і, отже, визнає акт відновлення православної єрархії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 825]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 144]]</span>
</div>

<div>
;1635
:[[Петро Могила|Петро Могила]] заснував латино-польський відділ друкарні [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерської лаври]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 268]] </span>
</div>

<div>
;18 березня
:Король [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%BB%D0%B0%D0%B4%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_IV_%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0 Владислав IV Ваза] відповів відмовою на клопотання [[Петро Могила|Петра Могили]] про перетворення [[Києво-Могилянська Академія|Києвської колеґії]] на Академію і дав привілей, що дозволяв викладати в ній науки не далі діялектики й логіки, тобто курсу філософії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#MyrShev|Шевчук М. <i>У лабіринті історичних подій…</i>, 385]]</span>
</div>

;1636
<div>
:[[Петро Могила|Петро Могила]], митрополит Київський, благословив новостворене Кременецьке братство і школу при ньому, за умови, щоб у ній були <span class="cit">порядки шкіл Київських, до того ж — визнано зверхність ректора тих же шкіл Київських, і науки визволенії різними мовами трактовано.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Petrov1|Петров Н.И. <i> Киевская академия во II половине…</i>, 128]]</span>
</div>

<div>
:Школи такого самого типу, підлеглі [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянській колеґії]], відкрито у Вінниці (1638) та в Гощі на Волині (1639). Гощанська (Гойська) колегія діяла до кінця XVII ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i> Києво-Могилянська академія</i>, 49]]</span>
</div>

;1638
<div>
:У Киселині соцініяни створили академію, що діяла протягом 1638 – 1644 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 171-172]]
:*[[Джерела#JakUShl|Яковенко Н.М. <i>Українська шляхта…</i>, 202]]</span>
</div>

<div>
:У Кременці видано <span class="book">Грамматіки или писненница языка Словенъского</span> (<span class="book">Кременецька граматика</span>), скорочений виклад <span class="book">Граматики</span> [[Мелетій Смотрицький|Мелетія Смотрицького]] ([http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim14.htm Німчук]). Вона була навчальним посібником для учнів Кременецької [[Братські школи|братської школи]]. Aвторство приписують луцькому єпископові [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%83%D0%B7%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%90%D1%82%D0%B0%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%96%D0%B9 Атанасію Пузині]. Збереглося шість примірників книжки: три у Москві, двa у Львові та один у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105]]
:*[[Джерела#Melet|Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985]]
:*[[Джерела#Chern|Чернихівський Г. П. <i>Кременецька граматика 1638 року</i>]]</span>
</div>

;1639
<div>
:У Львові працює друкарня [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B7%D0%BA%D0%B0_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE Михайла Сльозки] ([http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd08.htm Огієнко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 128-140]]
:*[[Джерела#Vul_Ruska| Кос Г., Федина Р. <i> Вулиця Руська…</i>, 31]]</span>
</div>

;1640
<div class="backgr">
;8-18 вересня
:Митрополит [[Петро Могила|Петро Могила]] скликав у Києві синод, де обговорено перший православний <span class="book">Катехизис — Православне сповідання віри</span>, що його уклали Петро Могила та його найближчий сподвижник [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D1%81%D0%B0%D1%8F Ісая Трохимович-Козловський]. 1642 року його обговорено на соборі в Ясах, а після схвалення чотирьох патріярхів грецького обряду <span class="book">Катехизис</span> видрукувано 1645 року в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 169]]</span>
</div>

<div>
;1642
:[[Єпіфаній Славинецький|Єпіфаній Славинецький]] уклав <span class="book">Лексиконъ латинській</span> (27 000 статей). Словника видано у Києві 1973 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LexLat|<i> Лексикон латинський… Лексикон словено-латинський…</i>]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 275]] </span>
</div>

<div>
;1643
:[[Іван Ужевич]], український студент теології Сорбонського університету в Парижі, уклав латинською мовою граматику книжної української мови (див. [http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim15.htm Німчук], [http://izbornyk.org.ua/uzhgram/uz.htm текст]). Відомо два варіянти рукопису — паризький (1643) і арраський (1647). Твір видано в Києві 1970 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#GramUzh|<i>Граматика слов’янська І. Ужевича</i>.]]
:*[[Джерела#NimchMov|Німчук В. <i>Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст</i>. Київ, 1985.]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 643]]</span>
</div>

;1645
<div>
:Київський воєвода Ян Тишкевич ввів до Києва [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B7%D1%83%D1%97%D1%82%D0%B8 єзуїтів]; вони відкрили в Києві костел і [[Колегії|колеґіум]], що 1646 р. отримав королівський привілей.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 91]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1648
:Початок [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%87%D1%87%D0%B8%D0%BD%D0%B0 Хмельниччини], козацької революції 1648–1657 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 1017-1019]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 177-194]]</span>
</div>

;1649
<div class="backgr">
;24 травня
:У грамоті царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олексія Михайловича] до київського митрополита [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2 Сильвестра Косова] висловлено прохання направити до Москви [[Корецький-Сатановський|Арсенія Корецького-Сатановського]] та Дамаскіна Птицького, щоб вони взяли участь у перекладі Біблії з грецької мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#VUSR|<i>Воссоединение Украины с Россией…</i>, '''2''', №80]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;8 червня
:Ігумен Братського монастиря [http://uk.wikipedia.org/wiki/Інокентій_Гізель Інокентій Гізель] повідомляє у листі до царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олексія Михайловича], що до Москви відряджено [[Корецький-Сатановський|Арсенія Корецького-Сатановського]] та [[Єпіфаній Славинецький|Єпіфанія Славинецького]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#AktJuZR|''Акты, относящиеся к истории Южной и Западной России'', '''3''', 324]]</span>
</div>

;1650
<div>
:У Москві [[Єпіфаній Славинецький]] та Арсеній [[Корецький-Сатановський]] завершили укладання рукописного словника <span class="book">Лексиконъ словено-латинській</span> (близько 7 500 статей). Словника видано у Києві 1973 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LexLat|<i> Лексикон латинський… Лексикон словено-латинський…</i>]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 275]] </span>
</div>

;друга половина сторіччя
<div>
:Створено анонімний рукопис першого відомого українського активного словника (тобто з українським реєстром) — <span class="book">[[Синоніма славеноросская]]</span> ([http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz70.htm Текст]). Це зворотна версія <span class="book">Лексикона…</span> [[Памво Беринда|Памви Беринди]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 274-275]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 32-36]],
:*[[Джерела#LexLZ|<i>Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма словеноросская</i>]] </span>
</div>

<div>
:Чернечий чин [[Василіани|василіян]] засновує свої школи у Правобережній Україні. Ці школи побудовано за взірецем єзуїтських шкіл. Наприкінці XVIII ст. відомі шестикласні василіянські школи у Барі, Любарі, Умані, Каневі, Острогу, Овручі, Володимирі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 106]]</span>
</div>

<div>
:Відкривали школи і ченці чину [[Піяри|піярів]] (з’явилися у Польщі 1641 р.). Піярські школи були в Холмі, Львові, Межиріччі, Золочеві та інших містах. Піярські школи успішно конкурували з єзуїтськими, особливо після реформи 1740 року, що її провів Станіслав Косарський.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 106-107]]</span>
</div>

<div>
:У василіянських і піярських школах вчилися діти і греко-католиків, і православних. </div>

<div class="backgr">
;1654
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D0%B5%D1%8F%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%80%D0%B0%D0%B4%D0%B0 Переяславська Рада].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 562]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;1654 та 1657
:Подорожі антіохійського патріярха [[Макарій III|Макарія]] до Москви. Племінник (за ішими даними - син) патріярха [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%90%D0%BB%D0%B5%D0%BF%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Павло Алепський] у спогадах про цю мандрівку написав про високий рівень освіти у тогочасній Україні. Уривки тексту див. [[Подорож Патріарха Макарія#ПРО ГРАМОТНІСТЬ НА УКРАЇНІ|Подорож патріарха Макарія]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Khaleb|Булос ібн Аз-Заім (Павло Халебський) <i>Подорож Патріарха Макарія</i>]]</span>
</div>

;1656
<div>
;20 жовтня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BF%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%80%27%D1%8F Віленське замирення]. Перемовини у Вільні почалися 22 серпня. На вимогу московської сторони українську делегацію не допущено до переговорів, а пропозиції [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%B4%D0%B0%D0%BD Б. Хмельницького] відкинуто. Серед вимог царя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D1%96%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D1%85%D0%B0%D0%B9%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Олексія Михайловича] був пункт щодо друкування книжок: <span class="cit">всe тe, в которых мeстностях книги печатаны и их слагатели или печатники или друкари, смертью казнены и книги собрав сожжены были и впредь чтобы крeпкий заказ был безчестных воровских книг никому с наших королевскаго величества подданых нигдe не печатати под страхом смертной казни</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 415]], </span>
</div>

;1658
<div class="backgr">
:Початок [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D1%83%D1%97%D0%BD%D0%B0 Руїни] (1658–1686). Україну поділено уздовж Дніпра на Лівобережну та Правобережну, що ворогували між собою. Постійна братовбивча війна, напади сусідніх держав перетворили землю Правобережжя, що її недавно називали краєм, <span class="cit">що плине молоком і медом</span>, на пустку.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 685]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 209-225]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;16 жовтня
:На козацькій раді під Гадячем складено <span class="doc">[[Гадяцький трактат|Гадяцькі пакти]]</span> ([[Гадяцький трактат (текст)|Текст]]).Головнюю ідеєю було перетворення Речі Посполитої на федерацію Корони Польської, Великого князівства Литовського і Великого князівства Руського, тобто Козацької держави. Усі три частини федерації мала об’єднувати особа спільно обраного короля та спільний виборний сейм. Найвищим органом влади у Великому князівстві Руському мали бути Національні Збори (парламент), а виконавча влада мала належати пожиттєво обраному і затвердженому королем гетьманові. Князівству належала власна скарбниця, свій найвищий судовий трибунал та підпорядкована гетьманові армія. Православну церкву урівнювано у правах з католицькою (у спільному сенаті митрополит та владики отримували постійні місця сенаторів). Унію в Князівстві мали скасувати.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i> Нарис історії України з найдавніших…</i>, 211-213]]</span>
</div>

<div>
:Саме у <span class="doc">[[Гадяцький трактат|Гадяцькому трактаті]]</span> вперше сказано про академічний статус [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянського колеґіуму]] й дано дозвіл відкрити ще одну академію ([[Гадяцький трактат (текст)#edu|див.]]). Дозволено заводити колеґіуми без обмеження числа та вільно заводити друкарні й писати про справи віри.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shewch1|Шевчук В. <i>Іван Виговський та Гадяцький трактат…</i>, 140-147]]</span>
</div>

;1659
<div>
:Відкрито [[Січова школа|січову школу]] на Чортомлицький Січі. Вона мала назву Січова центральна.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 1091]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;22 травня
:На <span class="doc">[[Гадяцький трактат|Гадяцьких пактах]]</span> урочисто присягли король, уряд та козацькі посланці — пакти прийнято.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shewch1|Шевчук В. <i>Іван Виговський та Гадяцький трактат…</i>, 145]]</span>
</div>

;1661
<div>
;20 січня
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Львівський університет]. Грамотою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD_II_%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 Яна II Казимира] Львівській єзуїтській [[Колегії|колеґії]] надано <span class="cit">гідність академії і титул університету</span> з правом викладання всіх тодішніх університетських дисциплін, присудження вчених ступенів бакалавра, ліценціата, магістра і доктора.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 238]]
:*[[Джерела#Vul_Ruska| Кос Г., Федина Р. <i> Вулиця Руська…</i>, 28]]</span>
</div>

;1662
<div class="backgr">
;31 грудня
:В Москві створено державну установу <span class="org">Приказ Малыя России</span> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D1%80%D0%B8%D0%BA%D0%B0%D0%B7 Малоросійський Приказ]), що визначала стосунки царського уряду з [[Гетьманщина|Гетьманщиною]]. Новий приказ офіційно підлягав Посольському приказові (міністерству зовнішніх стосунків), хоча фактично керував його діяльністю сам цар. Приказ ліквідували 1722 року, створивши [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B0%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F Малоросійську колеґію], що перебувала в Глухові й була центральним органом колоніяльної адміністрації в Лівобережній Україні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 447-448]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1663
:В [[ВКМ|Московії]] силами [[Єпіфаній Славинецький|Єпіфанія Славинецького]] та його Чудовської школи вперше видано Біблію, докладно перевірену за грецьким текстом. Виконати цю роботу в Москві тоді не було змоги, тож використали готовий переклад — <span class="book">[[Острозька Біблія|Острозьку біблію]]</span>. Як сказано у передмові до неї: <span class="cit">с готового перевода, князя Константина Острозского печати, неизменно, кроме орфографии и неких вмале имен и речений нужднейших, явственных погрешений.</span> Змінено і наголоси з українських на російські. Передруковано не лише текст, а й передмову князя Костянтина, з єдиною заміною — вираз <span class="cit">народ Русскій</span> на <span class="cit">народ Великороссійскій.</span> Лише 1751 року, за цариці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%BB%D0%B8%D0%B7%D0%B0%D0%B2%D0%B5%D1%82%D0%B0_%D0%9F%D0%B5%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 Єлізавєти], було видано значно виправлену Біблію, що нею користуються й сьогодні.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 197]] </span>
</div>

;1667
<div class="backgr">
;13 січня
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80 Андрусівське замирення]. Поділ України між [[Польща|Польщею]] та Московським царством (див. [http://izbornyk.org.ua/velichko/vel25.htm Величко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 25]]
:*[[Джерела#LitVel| Величко С.В. <i> Літопис</i>, <b>2</b>, 54-70]]
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов…</i>, ''1'', 631-643]] </span>
</div>

;1669
<div>
:На сеймі ухвалено постанову, що король давніх привілеїв дотримуватися не буде і всю документацію видаватиме лише польською та латинською мовами. Постанову підтверджено і на Варшавському сеймі 1696 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 127]] </span>
</div>

;1670
<div>
;25 квітня
:Король польський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB Міхал-Корибут Вишневецький] видав грамоту, якою повертав Київському Братському монастиреві всі маєтки. Це дало змогу відбудувати [[Києво-Могилянська Академія|Київську колеґію]], що сильно постраждала через війну.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitVel| Величко С.В. <i> Літопис</i>,136]]</span>
</div>

<div>
;22 грудня
:Король польський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B1%D1%83%D1%82_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D1%96%D1%85%D0%B0%D0%BB Міхал-Корибут Вишневецький] підписав договір, що підготувала Острозька комісія на підставі значно обмеженого <span class="doc">[[Гадяцький трактат|Гадяцького трактату]]</span> ([[Джерела#LitVel| Величко С.В. <i> Літопис</i>, 132-139]]). Згідно з ним, [[Києво-Могилянська Академія|Київська колеґія]] отримала підтвердження отриманого за <span class="doc">Гадяцьким трактатом</span> статусу академії ([[Джерела#LitVel| Величко С.В. <i> Літопис</i>, 136]]). Невдовзі було запроваджено курс богослов’я. Це завершило кількість курсів, що їх належало читати в академії ([[Джерела#Ascoch|Аскоченский В. <i> Киев с древнейшим…</i>, 212]]).
</div>

;1671
<div>
:Архиєпископ [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80 Лазар Баранович] заснував друкарню у Новгороді Сіверському. Згодом (1679р.) він перевів друкарню до Чернігова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i> Історія українського друкарства</i>, 341]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;1672
:У [[ВКМ|Великому князівстві Московському]] заборонено тримати вдома українські книжки польського та литовського друку — їх треба було віддавати воєводі.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Ejngorn|Эйнгорн В. <i> Книги киевской и львовской печати в Москве</i>]]
:*[[Джерела#OgUK|Огієнко І. <i> Українська культура…</i>, 139]]</span>
</div>

;1676
<div>
:Ректор [[Києво-Могилянська Академія|Київської колеґії]] Теофан Прокопович (дядько [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%B5%D0%BE%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%9F%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Феофана Прокоповича]) відкрив клас богослов’я, таким чином перетворивши її на академію.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Ascoch|Аскоченский В. <i> Киев с древнейшим…</i>, 212]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1677
:Початок цензури українських книжок у Московській державі. Патріярх [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%28%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Іоаким] наказав видирати з українських книжок листки, бо вони <span class="cit">несходны с книгами московскими.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Mansv|Мансветов Г. <i> Как у нас правились церковные книги</i>, 20]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;1685
:Українську Православну Церкву фактично перепідпорядковано із юрисдикції Константинопольського патріярха до Московського патріярха.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ArJuZR|<i>Архив Юго-Западной России</i>,ч.1, '''5''', 167]]
:*[[Джерела#Titov|Титов Ф. <i> Киево-Печерская Лавра…</i>, 32]] </span>
</div>

<div class="backgr">
:Використано сфальшовану версію [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D1%80%D0%B5%D0%B7%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D1%96_%D1%81%D1%82%D0%B0%D1%82%D1%82%D1%96_1654 Московських березневих статей 1654 року], де серед інших змін на користь Москви додано статтю про бажану зверхність патріярха Московського над митрополитом Київським та його церквою. Московський патріярх без згоди Царгорода призначив митрополитом Київським єпископа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BD_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA-%D0%A7%D0%B5%D1%82%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Гедеона Святополка Четвертинського]. За настольною грамотою ([[Джерела#ArJuZR|<i>Архив Юго-Западной России</i>,ч.1, '''5''', 239]]) Київська митрополія не підлягала Московському патріярхові, а лише була під його благословенням. Дальша історія митрополії є історією поступового нищення її особливостей у системі загальноросійської церковної структури. Цей процес особливо прискорився від 1721 року, коли київського митрополіта, замість обирати з місцевих ієрархів, почав призначати Синод.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Efim|Ефименко А.Я. <i>История украинского народа</i>, 470]] </span>
</div>

;1686
<div class="backgr">
;6 травня
:Підписано складений за [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%83%D1%81%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80 Андрусівським замиренням] договір (<span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%B8%D1%80 Вечный мир]</span>). Він остаточно затвердив поділ України між [[Польща|Польщею]] та [[МЦ|Московським царством]]. За ним Московське царство отримувало Лівобережну Україну та Київ. Київщина, Волинь і Галичина відходили Польщі. Поділля залишалося під владою Туреччини (1699 року приєднано до Польщі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 119]]
:*[[Джерела#PSZRI|<i>Полное Собраніе Законов…</i>, 2, 770-786]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;травень
:Константинопольський патріярх Досифей віддає київську митрополію Московському патріярхові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ArJuZR|<i> Архив Юго-Западной России</i>, ч.1, '''5''', 144, 177]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1687
:Прихильники греко-візантійських традицій, греки брати [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%85%D1%83%D0%B4%D1%8B Іоанікій та Софроній Ліхуди] на базі Заіконоспаської школи Симеона Полоцького заснували у Москві першу в [[МЦ|Московській державі]] високу школу — [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%8F Елліно-грецьку академію]. 1701 року, наказом Пєтра I, її реорганізовано за взірецем [[Києво-Могилянська Академія|Київської академії]] і переіменовано на Слав’яно-латинську, 1775 — Слов’яно-греко-латинську, 1814 — реорганізовано у Московську духовну академію і переведено до Троїце-Сергієвої лаври. На Академію, за її Уставом, було покладено, окрім навчальних, [[Цензура|цензурні]] й навіть полицейскі функції та юрисдикция трибунала у справах віри.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i> Києво-Могилянська академія</i>, 169]]
:*[[Джерела#URES|<i>УРЕС</i>, '''3''', 239]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;липень
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B0 Іван Мазепа] підписує Коломацькі статті, де вперше в історії московсько-українських стосунків висловлено вимогу, щоб на майбутнє [[Гетьманщина|Українська]] та [[МЦ|Московська держави]] злилися в єдину самодержавну царську державу, і започаковано русифікацію українців.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 330]] </span>
</div>

;1689–1690
<div>
:Боротьба московського патріярха [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%98%D0%BE%D0%B0%D0%BA%D0%B8%D0%BC_%28%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Іоакима] з друкуванням у [[Києво-Печерська Лавра|Києво-Печерській лаврі]] книжок <span class="cit">без предварительного разрешения от патриарха и содержащия еретическия мнения.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ArJuZR|<i> Архив Юго-Западной России</i>, ч.1, '''5''', 284]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1690
:Собор Російської православної церкви засудив <span class="cit">киевския новыя книги</span> [[Петро Могила|Петра Могили]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE Кирила Ставровецького], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D0%BB%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BE%D0%B0%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B9 Іоаникія Галятовського], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2 Сильвестра Косова], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80 Лазаря Барановича] та інших, наклавши на них <span class="cit">проклятство й анафему, не точию сугубо й трегубо, но й многогубо</span>. [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%8F%D0%BD%D0%BE-%D0%B3%D1%80%D0%B5%D0%BA%D0%BE-%D0%BB%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%B0%D1%8F_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D0%B8%D1%8F Елліно-грецькій академії], з [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D1%85%D1%83%D0%B4%D1%8B Ліхудами] на чолі, надано широкі права щодо [[Цензура|цензури]] в освіті. Зокрема, заборонено тримати вдома вчителів чужих мов, латинські, польські та німецькі книжки. Академія повинна була наглядати за чистотою православної віри в країні й судила за звинуваченням в образі релігії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bahalij|Багалій Д. <i> Нарис української історіографії</i>, 26]]
:*[[Джерела#Lubimov|Любимов С. <i> Борьба между представителями…</i>, 146]]</span>
</div>

;1692
<div>
:Боротьба московського [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B0%D0%BD_%28%D0%9F%D0%B0%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B0%D1%80%D1%85_%D0%9C%D0%BE%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 патріярха Адріана] проти вільного друкування церковних книжок у друкарні Києво-Печерської лаври.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#ArJuZR|<i> Архив Юго-Западной России</i>, ч.1, 5, 359]]</span>
</div>

;1694
<div>
;11 січня
:Московський царський уряд надає посольству на чолі з ректором [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської академії]] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%99%D0%BE%D0%B0%D1%81%D0%B0%D1%84 Йоасафом Кроковським] грамоту, що підтвердила право академії на привілеї — приймати та навчати дітей усіх станів з України, Московського князівства <span class="cit">и иных стран приходящих.</span> Дозволено читати курс богослов’я й чинити власний суд над викладачами й студентами, тобто надано право самоврядування.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#PamVK|<i>Памятники, изданные Временной комиссией…</i>, '''2''', 316-324]]</span>
</div>

;1696
<div>
:Варшавський сейм прийняв постанову про мову українських канцелярій: <span class="cit">Писар повинен по-польськи, а не по-руськи писати</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIULM|Огієнко І. <i> Історія української літературної мови</i>, 150]].</span>
</div>

;1700
<div>
:Колишній вихованець [[Києво-Могилянська Академія|Києво-Могилянської академії]], чернігівський архиєпископ [[Іван Максимович]] за сприяння [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D0%B0%D0%B7%D0%B5%D0%BF%D0%B0 Івана Мазепи] заснував [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%BD%D1%96%D0%B3%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%B3%D1%96%D1%8F Чернігівську колеґію], яка постала на базі архиєрейської школи, що її [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B7%D0%B0%D1%80_%D0%91%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87Лазар Баранович] перевів з Новгород-Сіверська.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 167-176]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3722]]</span>
</div>

[[Категорія: Хронологічні таблиці|1602]]

XVI ст

2011-05-25T14:16:27Z

WikiSysop:

{{Зміст праворуч}}

: Повернутися до: [[Хронологічна таблиця|Вся таблиця]]

==XVI сторіччя==
; 
<div>
:Перші відомі спроби вживати народну мову у Святому письмі (<span class="book">[[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницьке Євангеліє]]</span>, <span class="book">[[Крехівський апостол|Крехівський Апостол]]</span>), у віршуванні (пісня-балада <span class="book">[[Дунаю, Дунаю|Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?]]</span>, <span class="book">[[Пасквіль]]</span> Яна Жорнавницького), в діловому листуванні (<span class="book">[[Чолобитна до короля Стефана Баторія від шляхти Брацлавского воєводства]]</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 349-353]]
:*[[Джерела#1000|<i>Тисяча років української суспільно-політичної думки</i>, '''2''', кн.1, 333]]
:*[[Джерела#UPXVI|<i>Українська поезія XVI століття</i>, 29]]</span>
</div>
<div>
:Перші відомі спроби показати відмінності між слов'янською й українською мовами та їхнє місце серед інших мов (<span class="book">[[Розмовник XVI ст.|Розмовник]]</span> XVI ст., що зберігається у Французькій національній бібліотеці в Парижі).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Bilod|Білодiд І.К. <i>Києво-Могилянська академія в історії…</i>, 33-36]] </span></div>

<div>
:У Києві (1563), Заблудові (1567), Острогу, Володимирі (1572) та інших містах, а також на Запорожжі постають численні [[Початкове шкільництво|початкові школи]] при церквах, де вчителями були ченці київських монастирів. У цих школах здебільшого дотримувано традицій шкіл княжої доби. Окрім того, існували школи при судах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 22]]
:*[[Джерела#JavrIZK|Эварницкий Д. <i>История запорожских козаков</i>, 316]] </span>
</div>

<div>
:У Польщі починають діяти католицькі катедральні та [[Парафіяльні школи|парафіяльні школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 58-59]] </span>
</div>

<div>
:Протестанські громади [[Социніани|социніян]] починають відкривати [[Социніанські школи|школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 171-172]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1509
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B0%D0%B2%D0%BB%D0%BE_%D0%A0%D1%83%D1%81%D0%B8%D0%BD Павло Русин] з Кросна, магістр [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Краківського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Віденського університетів], видав у Відні збірку латиномовних поезій.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. <i>Муза Роксоланська… Конспект</i>, 22]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1510
:Виникнення теоріїї <span class="cit">Москва — третій Рим</span> ([http://cyclop.com.ua/content/view/1195/58/1/12/#24865 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC УВ]), що проголошувала право Москви на Візантійський (а відтак і Київський) спадок. В основу її лягла фраза псковського ченця Філофея з його послання до [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vasylij_III&abcvar=3&bbcvar=1 Василія III] з приводу приєднання Пскова: <span class="cit">Два Рими впали, третій стоїть, а четвертому не бувати.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Kinan| Кінан Е. <i>Російські історичні міфи</i>, 25-26]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 120]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1525
:Король польський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_I_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9 Жигмонт (Сигізмунд) I] видав декрет про обмеження прав православних міщан. Іх позбавлено привілеїв, що мали міщани-католики, а ремісникам обмежено вступ до цехів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IL|<i>Історія Львова в документах і матеріалах</i>, 31-32]]</span>
</div>

;1529
<div>
:На соймі у Вільні ухвалено перший (старий) <span class="book">[[Литовські Статути|Литовський статут]].</span> Документ уклала спеціяльна комісія правників. Створено юридичну систему, прийнятну в усій величезній різноетнічній державі, що органічно поєднала поняття [http://cyclop.com.ua/content/view/1299/58/1/7/#14110 римського права], відгуки положень <span class="book">[[Руська Правда|Руської правди]]</span>, норми [http://cyclop.com.ua/content/view/1091/58/1/4/#7204 звичаєвого] руського (білоруського та українського) і литовського права, низку пунктів чеських, польських і німецьких судебників. Статут написано українсько-білоруською літературною мовою (див. [http://history.franko.lviv.ua/monyak_r3-2.htm#9 Яковенко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 106-108]]</span>
</div>
;1547
<div class="backgr">
;16 січня
:Великий князь московський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D1%80%D0%BE%D0%B7%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Іван IV Лютий] був коронований за візантійським обрядом на царство Російською православною церквою та прийняв титул <span class="cit">царь и великій князь всеа Русіи, Владимирскій, Московскій, Новгородцкій, Псковскій, Резанскій, Тверскій, Югорскій, Пермскій, Вятцкій, Болгарскій и иныхъ</span>. 1561 року Іван IV отримав грамоту від константинопольського патріарха Іоасафа, в якій містилося визнання Івана IV царем, існують однак відомості про те, що ця грамота була сфальсифікована.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2585]]</span>
</div>

<div>
;друга половина XVI сторіччя
:Поширення на українських землях ідей [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%84%D0%BE%D1%80%D0%BC%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F Реформації], зокрема [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Antytrynitarii&abcvar=1&bbcvar=17 антитринітаризму], кальвінізму ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kalvinizm&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1113/58/1/7/#13365 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%BC УВ]) та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%86%D0%B8%D0%BD%D1%96%D0%B0%D0%BD%D0%B8 социніянства]. Протестантські громади діяли на Волині (у Гощі, Черняхові, Киселині, Немирові тощо) та Поділлі (у Панівцях, Дубецьку). Вони започатковували друкарні, школи з викладанням семи вільних наук. [[Социніани|Социніяни]] мали в Киселині свою академію, що діяла протягом 1638 – 1644 років.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 131-134]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;близько 1552
:Початок Запорозької Січі ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zaporozka_sich&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1087/58/1/7/#7210 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%81%D1%96%D1%87 УВ]). Князь Дмитро Вишневецький ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vyshnevskyj_D&abcvar=3&bbcvar=10 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE_%D0%92%D0%B8%D1%88%D0%BD%D0%B5%D0%B2%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УВ]) збудував на острові Мала Хортиця фортецю й почав гуртувати козаків.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 110, 757-759]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 117-118]]</span>
</div>

;15 серпня 1556 – 29 серпня 1561
<div>
:На Волині Михайло Василевич переклав українською мовою Євангеліє. Рукопис почато у Дворецькому монастирі, завершено в селі Пересопниця. Звідси походить його назва <span class="book">[[Пересопницьке Євангеліє|Пересопницьке Євангеліє]]</span>. Перекладач зберіг чимало елементів слов'янської мови. Запис у <span class="book">Пересопницькому Євангелії</span> свідчить, що його призначено до читання в церкві.<br> Зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В.І. Вернадського. Транслітерований текст видано 2001 року в Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Chep|Чепіга І. П. <i>Пересопницьке Євангеліє</i>]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 438-439]] </span>
</div>

<div class="backgr">
;1558–1583
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D1%96%D0%B2%D0%BE%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B2%D1%96%D0%B9%D0%BD%D0%B0 Лівонська війна]. Поразки [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] спричинили зближення його з [[Польща|Польщею]] і зрештою привели до [[Люблінська унія|Люблинської унії]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 120]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1563
:Король польський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_I_%D0%A1%D1%82%D0%B0%D1%80%D0%B8%D0%B9 Жигмонт (Сигізмунд) I] видав привілей, що урівнював права православної та римо-католицької шляхти.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 108]]</span>
</div>

;1563–1572
<div>
:Під впливом реформаційних ідей невідомий автор переклав українською книжною мовою <span class="book">Апостол</span> (був подарований у XVII сторіччі Святомиколаївському Крехівському монастиреві, звідси його назва <span class="book"> [[Крехівський апостол|Крехівський апостол]]</span>). Перекладач користувався кальвіністським виданням Біблії (Берестя, 1563), польським виданням Нового Заповіту (1556), <span class="book">Апостолом</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA Франциска Скорини] (1525), текстами слов'янською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 259-260]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;середина 1560-х
:У <span class="book">Казанській історії</span>, пам'ятці російської публіцистики, вперше виразно проголошено ідею спадковости держав: <span class="cit">Москва — другий Київ</span>, що на ній базовано патримоніяльне право московських князів на Київ. <span class="cit">Воссия ныне стольный и преславный град Москва яко вторый Киев.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakPS|Яковенко Н.М. <i>Паралельний світ</i>, 302]]
:*[[Джерела#KazIst|<i>Казанская история</i>, 57]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1565
:Католицький єпіскопат закликав до Польщі [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B7%D1%83%D1%97%D1%82%D0%B8 єзуїтів].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 59]]</span>
</div>

;1566
;січень
<div>
:Набув чинности Другий <span class="book">[[Литовські Статути|Литовський статут]]</span>, що його ухвалено на Віленському сеймі 1565–1566 рр. Цей статут називають Волинським з огляду на особливу роль волинської шляхти в його укладанні. Законодавчо закріплено земські реформи; завершено формування [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] як правової держави. Статут написано українсько-білоруською книжною мовою (див. [http://history.franko.lviv.ua/monyak_r3-2.htm#9 Яковенко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 106-108]]</span>
</div>

;1568
<div>
:У Заблудові, в маєтку литовського гетьмана [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%BE%D0%B4%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Г. Ходкевича], [[Іван Федорович|Іван Федорович]] і [[Петро Мстиславець|Петро Мстиславець]] видали <span class="book">Псалтир</span> з часословом та <span class="book">[[Учительні Євангелія|Учительне Євангеліє]]</span> (спочатку подано канонічний текст, далі пояснення його), призначені до церковного вжитку. Євангелія написано книжною українською мовою, аби їх могли зрозуміти прості люди.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 60]]</span>
</div>

;1569
<div>
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B7%D1%83%D1%97%D1%82%D0%B8 Єзуїти] заснували [[Колегії|колеґіум]] у Вільні (від 1578 року — академія). Тут навчалися й студенти з українських земель.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 281]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 125]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;10 січня
:Пiсля кiлькaрiчниx пoпeрeднix дeбaтiв, у Люблiнi рoзпoчaвся сeйм, ''спiльний стaнaм [[Польща|Пoльськoї Кoрoни]] зi стaнaми [[ВКЛ|Вeликoгo князiвствa Литoвськoгo]]''. У гoстриx дeбaтax, кoтрi нeрaз oпинялися нa грaнi рoзриву i нaвiть збрoйнoї сутички, врeштi булo дoсягнутo згoди про утвoрeння нoвoї фeдeрaтивнoї дeржaви двox нaрoдiв – [[Річ Посполита|Рeчi Пoспoлитoї]]. Див. [http://history.franko.lviv.ua/monyak_r4-1.htm#3 Яковенко].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 121-122]]</span>
</div>

;5 червня
<div>
:Король [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_%D0%86%D0%86_%D0%90%D0%B2%D0%B3%D1%83%D1%81%D1%82 Жигмонт (Сигізмунд) II Август] підписав акт [[Люблінська унія|Люблинської унії]] (угоди про об'єднання [[Польща|Польщі]] та [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] в єдину федеративну державу — [[Річ Посполита|Річ Посполиту]]). В ньому, зокрема, записано:<br><span class="cit">На прохання всіх станів постановляємо, що по всяких їхніх судових справах, як позови, вписи до книг, акти й усякі їхні потреби, так і наших судів гродських і земських, як і з нашої коронної канцелярії наші декрети, і по всіх наших коронних потребах королівських і земських листи до них не яким іншим, а тільки руським письмом мають бути писані й проваджені на вічні часи.</span><br>Цитовано за [[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 106-108]]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIULM|Огієнко І. <i>Історія української літературної мови</i>, 147]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1 липня
:Актом [[Люблінська унія|Люблинської Унії]] династичний зв'язок, закладений [[Кревська унія|Кревським актом]], перетворено на реальну федерацію двох народів (польського та литовського) і таким чином створено одну з найбільших держав тогочасної Європи — поліетнічну [[Річ Посполита|Річ Посполиту]], що проіснувала до кінця XVII ст. Платою за державну суверенність [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] стало передання під юрисдикцію [[Польща|Корони Польської]] українських земель — Підляшшя, Волині, Київщини та Брацлавщини. Див. [http://history.franko.lviv.ua/monyak_r4-1.htm#3 Яковенко].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 121, 124]]</span>
</div>

;1570-і pp
<div>
:Князь [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтин Острозький]] заснував школи в Турові (1572), Володимирі Волинському (1577), Слуцьку(1580).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1901]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 62]]</span>
</div>

;1573
<div>
:[[Іван Федорович|Іван Федорович]] заснував у Львові першу відому (через книжки, що дійшли до нашого часу) друкарню в Україні. Після його смерти друкарнею опікувалося [[Львівське братство|Львівське братство]]. Першодруком цієї друкарні був <span lass="book">Апостол</span> (1574).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 75-76]] </span>
</div>
<div>
:У Римі папа [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_XIII Григорій XIII] заснував Атанасієву колеґію, призначену давати освіту людям грецького обряду.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2510]]</span>
</div>

;1574
<div>
:[[Іван Федорович|Іван Федорович]] видав у Львові першого <span class="book">Букваря</span> [http://izbornyk.org.ua/fedorovych/bf.htm Текст]. 1975 року в Києві видано репринт з його єдиного відомого примірника, що належить Гарвадському університетові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 695]]
:*[[Джерела#ZapMSIF|Запаско Я. <i>Мистецька спадщина Івана Федорова</i>, 24]]
:*[[Джерела#BukIF|<i>Буквар Івана Федорова</i>]]</span>
</div>

;1576
<div>
:З ініціятиви князя [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтина Острозького]] в Острогу створено науковий гурток. Спочатку його метою було підготувати першу друковану Біблію слов'янською мовою і таким чином утвердити її рівноправність із гебрайською, грекою та латиною. Проте сфера діяльности гуртка була значно ширшою. Фактично він займався історико-філологічними студіями: виправлянням зіпсованих переписувачами місць, текстологічними розшуками та порівняннями, перекладами з греки та коментуванням східнохристиянської класики. Очолював гурток [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Герасим Смотрицький]; участь брали українські, білоруські, литовські, польські, грецькі науковці та друкар [[Іван Федорович|Іван Федорович]]. Сучасники називали Острозький науковий гурток академією. Див. ([[Острозький науковий гурток|Яковенко]], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is08.htm Ісаєвич Я. Глава ''Остріг на Волині: перша академія, перша "слов’янська" друкована Біблія'']).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 125-127]]
:*[[Джерела#Isajev_U_K|Ісаєвич Я. ''Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми'']]</span>
</div>

<div>
:Коштом князя [[Костянтин-Василь Острозький|Острозького]] засновано друкарню в Острогу (працювала до 20-х років XVII ст.). За часів князя Костянтина Острозького вона була науково-видавничим закладом, де друкували літургійну, патрологічну (тобто біографії й тексти творів <span class="cit">батьків церкви</span>) літературу та писання членів Острозького наукового гуртка. Полемічну літературу друковано простою, себто тодішньою українською літературною, мовою; із 28 відомих натепер книжок Острозького друку лише 14 церковнослов'янські. Див. ([http://history.franko.lviv.ua/monyak_r4-1.htm#6 Яковенко], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is08.htm Ісаєвич Я. Глава ''Остріг на Волині: перша академія, перша "слов’янська" друкована Біблія''], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is09.htm Ісаєвич Я. Глава ''Острозька академія: редагування і видання книг'']).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 188-246]]
:*[[Джерела#Isajev_U_K|Ісаєвич Я. ''Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми'']]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 125-127]]</span>
</div>

<div>
:Крім Острозької друкарні, на Волині були друкарні в Дермані (1602–1605), Костянтинові, Почаєві (працювала з перервами від 1618 до 1918 р.), Рахманові (1625), Луцьку (1624), Крем'янці (1628), в селі Чорна (1629), у Житомирі (1783). Див. [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd10.htm Огієнко].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 194-198]] </span>
</div>

<div>
:Відкрито першу початкову [[Січова школа|січову школу]] (в межах сучасного міста Новомосковська Дніпропетровської обл.). Цим започатковано систему навчальних закладів, відкритих і утримуваних коштом [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE_%D0%97%D0%B0%D0%BF%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B5 Війська Запорозького Низового]. Вихованці вчилися читати, писати, рахувати; вивчали Закон Божий. Були заняття з музики та співів і військових вправ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 1091]]</span>
</div>

;1578
<div>
:Перша письмова згадка про [[Острозька академія|Острозьку школу]], що її заснував князь [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%82%D1%8F%D0%BD%D1%82%D0%B8%D0%BD_%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 К. Острозький] (діяла до 1608 р). Курс навчання складався із семи вільних наук — тривіуму (граматика, риторика, діялектика) та квадривіуму (аритметика, геометрія, музика й астрономія). Провідним було вивчення слов'янської, грецької та латинської мов. Сучасники називали школу "тримовною гімназією", [[Колегії|колеґіумом]], пізніше академією. Першим ректором був [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC_%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Герасим Смотрицький] (помер 1594 р.), після нього [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%9B%D1%83%D0%BA%D0%B0%D1%80%D1%96%D1%81 Кирило Лукарис]. Учнями цієї школи були, зокрема, [[Мелетій Смотрицький|Максим (у чернецтві Мелетій) Смотрицький]], [[Петро Сагайдачний|Петро Конашевич-Сагайдачний]]. Див. ([http://history.franko.lviv.ua/monyak_r4-1.htm#6 Яковенко], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is08.htm Ісаєвич Я. Глава ''Остріг на Волині: перша академія, перша "слов’янська" друкована Біблія''], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is09.htm Ісаєвич Я. Глава ''Острозька академія: редагування і видання книг'']).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 62-63]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 125-127]]
:*[[Джерела#Isajev_U_K|Ісаєвич Я. ''Українське книговидання: витоки, розвиток, проблеми'']]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. <i>Муза Роксоланська… Конспект</i>, 36]] </span>
</div>

<div>
:Острозька друкарня на потреби "дітищного училища" видає <span class="book">Азбуку</span> ([http://izbornyk.org.ua/fedorovych2/cf.htm Текст]) та перевидає львівського <span class="book">Букваря</span> [[Іван Федорович|Івана Федоровича]]. Деякі автори вважають, що ці книжки становлять одне видання ([http://izbornyk.org.ua/fedorovych/bf82.htm Опис видань]).<br> <span class="book">Азбуку</span> виявлено в одному примірнику в Німеччині. У ній подано грецьку абетку та двомовний грецько-слов'янський паралельний. Факсимільно перевидано у Москві 1983 р.<br> До тексту львівського <span class="book">Букваря</span> додано <span class="book">Сказаніє о письменах</span> давньоболгарського письменника Чорноризця Храбра (див. [http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim03.htm Німчук]). Відомо про два примірники цієї книжки: один у Данії, другий в Німеччині (зшитий разом з <span class="book">Азбукою</span>), обидва примірники дефектні, але в значній мірі доповнюють один одного.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 695]]
:*[[Джерела#NimchMov|Німчук В. <i>Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст</i>]]
:*[[Джерела#ZapMSIF|Запаско Я. <i>Мистецька спадщина Івана Федорова</i>, 24-28]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 126]]</span>
</div>

;1580
<div>
:[[Іван Федорович|Іван Федорович]] видав у Острогу <span class="book">Книгу Нового заповіту </span>(Псалтир і Новий Заповіт). Видання містило абетковий покажчик та пояснення реалій Нового Заповіту під назвою <span class="book">Книжка собраніє віщей нужнійших</span>, що їх уклав дяк школи і член літературно-наукового гуртка Тимофій Михайлович.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 194-198]] </span>
</div>

<div>
:Надруковано український переклад Євангелія [[Социніани|соціянина]] Василя Тяпинського. Текст у книжці подано у два стовпчикі — слов'янською мовою і переклад.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. <i>Муза Роксоланська… Конспект</i>, 35]]</span>
</div>

;1581
<div>
:В Острогу видано віршований твір українсько-білоруського поета [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC%D1%88%D0%B0 Андрія Римші] <span class="book">Хронологія</span> [http://izbornyk.org.ua/ukrpoetry/anto07.htm#hron Текст], де наведено назви місяців латинською, гебрайською та народною українською мовами й описано відповідні біблійні події та свята. Це перше окреме друковане видання поетичного твору книжною українською мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|Грицай М.С., … <i>Давня українська літератур</i>, 112, 164]]
:*[[Джерела#ZapMSIF|Запаско Я. <i>Мистецька спадщина Івана Федорова</i>, 32, 36]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. <i>Муза Роксоланська… Конспект</i>, 36]] </span>
</div>

<div>
:Шляхтич Валентин Негалевський ([[Социніани|соціянин]]) у с. Хорошеві на Волині переклав простою мовою Новий Заповіт з польського видання Мартина Чеховича (Краків, 1577). Рукопис зберігається в Інституті рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefIUP|Єфремов С. <i> Історія українського письменства</i>, 119]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. <i>Муза Роксоланська… Конспект</i>, 36]]</span>
</div>

;12 серпня
<div>
:Видано <span class="book">[[Острозька Біблія|Острозьку Біблію]]</span>. Текст Біблії перевірено за кількома канонічними списками, зібраними з монастирів, серед них грецький (з Ватикану) та слов'янський (з Москви). Книжка містить передмову князя [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтина Острозького]] та вірші [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BC%D0%BE%D1%82%D1%80%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%93%D0%B5%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BC Герасима Смотрицького], що оспівують видавця та його герб. Це видання [[Іван Федорович|Івана Федоровича]] з поліграфічного погляду є шедевром слов'янського книгодрукування. Вона стала основою Синодальної (Єлізавєтінской) Біблії 1751 року. 1983 року на гроші української громади Канади здійснено фототипичне видання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 194-198]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 543]] </span>\
</div>

<div>
:В одному з примірників <span class="book">[[Острозька Біблія|Острозької Біблії]]</span> було знайдено рукописний додаток на 7 аркушах — <span class="book">Лексисъ съ толкованіємъ словенскихъ словъ просто</span> [http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz100.htm Текст], перший відомий слов'яно-український словник невідомого автора. Його матеріяли згодом увійшли до словників [[Лаврентій Зизаній|Лаврентія Зизанія]] та [[Памво Беринда|Памви Беринди]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 324]]
:*[[Джерела#Horecky|Горецький П. Й. <i>Історія української лексикографії</i>, 12-14]]</span>
</div>

;1584
<div>
:Декрет [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B5%D1%84%D0%B0%D0%BD_%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9 Стефана Баторія], що дозволив віленським міщанам утримувати училища.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 24-25]] </span>
</div>

<div>
:Від 1585 р. декрет поширено й на всі православні [[Братства|братства]] [[ВКЛ|Великого Литовського князівства]] та Галичини Це сприяло постанню [[Братські школи|братських шкіл]]. Братські школи протистояли римо-католицьким, зокрема єзуїтським; це зумовило зміст програм братських шкіл і навіть їхню назву — греко-слов'янські. Значне місце займало вивчення слов'янської мови; вивчення мови грецької було зумовлене належністю української церкви до грецької. У братських школах вчилися діти різних станів: у шкільних статутах зазначено, що <span class="cit">багатії над убогими у школі нічим вищі не можуть бути, лише самою наукою, плоттю ж рівні усі.</span> Поступово, під впливом европейськіх шкіл, у більшості братських шкіл почали викладати латину, а також <span class="cit">сім вільних наук</span> (граматику, діялектику, риторику, аритметику, геометрію, астрономію, музику). Див. [[Шкільництво кінця XVI - першої половини XVIІ|Яковенко]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 170-174]]</span>
</div>

;1585
<div>
:Розроблено Статут [[Львівське братство|Успенського братства]] у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Vul_Ruska|Кос Г., Федина Р. <i> Вулиця Руська у Львові</i>, 21]]</span>
</div>

;1586
<div>
:Укладено статут [[Львівська братська школа|братської школи Успенського братства]] у Львові (<span class="book">Порядок школьний</span>), що правив за взірець статутів інших братських шкіл. Серед тих, хто підтримував школу — князь [[Костянтин-Василь Острозький|В.-К. Острозький]], молдавський господар Єремія Могила, гетьман [[Петро Сагайдачний]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Isajev|Ісаєвич Я. Д. <i>Братства та їх роль…</i>]]
:*[[Джерела#KhyzhKMA|Хижняк З. І. <i>Києво-Могилянська академія</i>, 24]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 140-141]]</span>
</div>

<div>
:У Вільні в друкарні [[Мамоничі|Мамоничів]] вийшла перша друкована граматика слов'янської мови <span class="book">Кграматика словеньска языка.</span> Вона була публікацією відомого рукопису <span class="book">О осми частѣхъ слова</span> (див. [http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim05.htm Німчук]), написаного ймовірно у Сербії в середині XIV ст. Видання підготували вчителі [[Острозька академія|Острозької школи]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105]]
:*[[Джерела#NimchMov|Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985.]]</span>
</div>

;1 січня
<div>
:Патріярх Антіохійський Йоахим IV Доу надав [[Львівське братство|Львівському братству]] право патріяршої [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%82%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%B3%D1%96%D1%8F ставропігії] (незлежности від місцевої церковної влади) й затвердив його статут. 1593 року ці права підтвердив Константинопольський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_II_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81 патріярх Єремія]. Право ставропігії мали ще Віленське, [[Луцьке братство|Луцьке]] та [[Київське братство|Київське братства]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 140]],
:*[[Джерела#IL|<i>Історія Львова в документах і матеріалах</i>, 50-53]]
:*[[Джерела#Vul_Ruska|Кос Г., Федина Р. <i> Вулиця Руська у Львові</i>, 21]]</span>
</div>

;1588
<div>
:Король польський та Великий князь Литовський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_III_%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0 Жигмонт (Сигізмунд) ІІІ Ваза] затвердили Третій (новий) <span class="book"> [[Литовські Статути|Литовський статут]]</span>. Його, подібно до попередніх, написано тогочасною українсько-білоруською літературною мовою.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 413]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1589
:Константинопольський [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F_II_%D0%A2%D1%80%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D1%81 патріярх Єремія] проголосив автокефалію Московського патріярхату. Він приїхав до Москви по субсидії на відновлення Константинопольської резиденції. Борис Годунов майже рік протримав паріярха під домашнім арештом, доки той не погодився рукоположити митрополита Іова на патріярха Московського. Після цього Єремію відпустили з багатими дарами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Skr|Скрынников Р.Г. <i>Борис Годунов</i>, 31-60]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:По проголошенні Іова патріярхом Московським і всієї Русі влада склала <span class="cit">утверждающую грамоту</span> про його обрання. В ній йшлося про роль Московської держави, оплоту православної церкви: <span class="cit">… великое российское царствие — третий Рим — благочестием всех превзыде, и вся благочестивая царствие в твое едино собрана, и ты един под небесем, христианский царь, именуешись в всей вселенной, во всех христианах …</span> Теорія <span class="cit">Москва — третій Рим</span> ([http://cyclop.com.ua/content/view/1195/58/1/12/#24865 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%80%D0%B5%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A0%D0%B8%D0%BC УВ]) стала офіційною ідеологією Москви. Це підштовхнуло українських єпископів до унії з католицькою церквою і зробило прихильниками унійної ідеї короля Польщі та політичні верхи [[Річ Посполита|Речі Посполитої]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Shpak|Шпаков А.Я. <i> Государство и церковь в их взаимных…</i>, 140]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 128-129]]</span>
</div>

;1590
<div>
:Українські посли на Варшавському сеймі провели постанову: <span class="cit">Поправа прав Воєводств Волинського, Брацлавського й Київського. Щоб статути для тих Воєводств, за їхнім правом, писалися руським язиком і письмом, не мішаючи слів латинських</span>.
:<span class="book">Volumina Legum, том ІІ, с. 1340</span>. Цит. за [[Джерела#OgIULM|Огієнко І. <i> Історія української літературної мови</i>, 150]]. </span>
</div>

<div>
:Відкрито кальвіністську школу в с. Панівцях на Поділлі. В протестантських школах вивчали мови — латинську, грецьку, слов'янську; філософію (діялектику й етику). Діяла до 1611 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 172]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;20 червня
:Четверо владик руських єпархій (луцький — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Кирило Терлецький], львівський — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D0%BB%D0%B0%D0%B1%D0%B0%D0%BD_%D0%93%D0%B5%D0%B4%D0%B5%D0%BE%D0%BD Ґедеон Балабан], пінський — Лев Пелчицький, холмський — Діонісій Збируйський) на синоді в Бересті склали лист-проєкт, де висловили згоду визнати зверхність папи за умови збереження церковного устрою і чину богослужіння Східного обряду.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 128]]</span>
</div>

;1591
<div>
:Відновила роботу братська друкарня у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 140]]</span>
</div>

<div>
:У Львові надруковано граматику грецької мови <span class="book">[[Адельфотес|Адельфотес. Грамматіка доброглаголиваго еллино-словенскаго языка]]</span> (факсимільно перевидав [[Олекса Горбач]] 1988 року в Мюнхені), що її склали студенти [[Львівська братська школа|ставропігійної школи]] під проводом Арсенія Грека. Ця граматика є компіляцією граматик Ласкаріса, почасти Крузія, Кленарда, Мелянхтона, проте важлива тим, що дає поряд із грецьким матеріялом слов'янські паралелі й спричинилася до розвитку граматичної термінології в Україні. Ця книжка була одночасно й підручником грецької мови (див. [http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim10.htm Німчук]). Перший ректор Києво-братської школи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BE%D0%B2 Іов Борецький] замовив у [[Львівське братство|Львівського братства]] <span class="cit">граматіки грецкіє друку лвовського</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 27]]
:*[[Джерела#NimchMov|Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985.]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 105]],
:*[[Джерела#Titov_StDr|Титов Хв. <i> Матеріяли для історії книжної справи…</i>, 75]]</span>
</div>

<div>
:Братська друкарня у Львові видала <span class="book">Просфониму</span> (гр. <span class="cit">привітання</span>) — перший відомий надрукований панегірик українською мовою. Невідомий автор створив <span class="book">Просфониму</span> з нагоди приїзду київського митрополита [[Михайло Рaгоза|Михайла Рагози]] до Львова.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 73]]</span>
</div>

;1592
;15 жовтня
<div>
:Король [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%B3%D1%96%D0%B7%D0%BC%D1%83%D0%BD%D0%B4_III_%D0%92%D0%B0%D0%B7%D0%B0 Жигмонт (Сигізмунд) III] надав [[Львівське братство|львівскому Успенському братству]] привілей, що визнавав [[Львівська братська школа|братську школу]] вільних наук, себто школа дістала право ввести до програми латинську мову.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 70-71]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1594
:Наприкінці року владики луцький — [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Кирило Терлецький] та володимиро-берестейський — [[Іпатій Потій|Іпатій Потій]], за участю луцького католицького єпископа Бернарда Мацейовського, склали так звані <span class="doc">Торчинські артикули</span>, що на їхній підставі невдовзі було проголошено унію. Головний їхній зміст такий: 1) Форми таїнств, обрядів і свят Руської церкви лишаються незмінними; 2) кандидатів на найвищі духовні пости обирають, згідно з традицією, духовні особи лише з-поміж людей руської та грецької нації; владик посвячує митрополит, а митрополита — владики, однак підтвердження він мусить дістати від папи, як раніше діставав із Константинополя; 3) владики отримують обов'язкові місця в сенаті нарівні з католицькими єпископами (всупереч наполяганням Рима, цей пункт не було реалізовано аж до 1790 р.); 4) усі монастирі, церкви й церковні братства перебувають під контролем владик без втручання світських осіб; 5) людей грецького обряду заборонено вихрещувати в латинство; 6) Руська церква нарівні з Римською може закладати школи та семінарії грецької і слов'янської мови, а також влаштовувати друкарні під контролем церковних влад; 7) Юрисдикція патріярхату Східної церкви на території Руси втрачає чинність.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 129]]</span>
</div>

;1595
<div>
:Ян Замойський ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Zamoysky_Ja&abcvar=9&bbcvar=1 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%BD_%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УВ]) заснував [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BC%D0%BE%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B0%D0%BA%D0%B0%D0%B4%D0%B5%D0%BC%D1%96%D1%8F Замостську Академію], польську високу школу. Фундатор академї виключив з її програми богословіє як предмет, що вносить з собою полемічний елемент виховання. Бідних студентів звільняли від плати за навчання й утримували в бурсі коштом фундатора. Студентів поділено за національністю на п'ять груп: пoльску, литовську, руську, пруську, та чужоземну. :В Академії студіювали, зокрема, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D1%81%D1%96%D1%8F%D0%BD_%D0%A1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Касіян Сакович], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%B2%D0%B5%D1%81%D1%82%D1%80_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B2 Сильвестр Косів], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D0%B7%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9-%D0%A2%D1%80%D0%BE%D1%84%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%86%D1%81%D0%B0%D1%8F Ісая Трофимович-Козловський]. Вона, як писав [[Петро Могила]] в присвяті до книжки Т. Замойському, <span class="cit">так много народові нашому пожитку й утіхи принесла, іж не мало з неї людей учоних, росторопних і поважних, а церкві нашій православній велце потрібних вишло.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 742]]
:*[[Джерела#JefIUP|Єфремов С. <i> Історія українського письменства</i>, 117]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 338]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;25 липня
:Князь [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтин Острозький]] видає <span class="book">Оповіщення</span> — універсал проти унії, надрукований в Острозький друкарні, де закликав православну Русь стати на захист благочестя (православія).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 129]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;лютий
:Владика луцький [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%80%D0%B8%D0%BB%D0%BE_%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 Кирило Терлецький] вручив <span class="doc">Торчинські артикули</span>, із підписами тодішнього митрополита [[Михайло Рaгоза|Михайла Рагози]] та сімох владик, папському нунцієві у Польщі Маласпіні, а той передав їх до Рима.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 129]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;23 грудня
:В залі Константина у Ватикані, після офіційних слухань і перемовин, у присутності 33 кардиналів відбулася урочиста церемонія адаптації Руської церкви до союзу з Римською. Тим же днем датовано папську буллу <span class="doc">Magnus Dominus (Великий Господь)</span>, що проголосила унію завершеною.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 130]]</span>
</div>

;1596
<div>
:Друкарня Віленського братства (Вільно-Вільнюс) видала три книжки [[Лаврентій Зизаній|Лаврентія Зизанія-Тустановського]]: <span class="book">Наука ку читаню і розуміню писма словенскаго (Буквар)</span>, граматику слов'янської мови <span class="book">Грамматіка словенска</span> ( див. [http://izbornyk.org.ua/nimchuk/nim11.htm Німчук], [http://izbornyk.org.ua/zyzgram/zy.htm текст]) та <span class="book">Лексисъ сирѣчъ реченія вкратцѣ собранны и из словенскаго языка на простый рускій діялектъ истолкованы</span> ([http://izbornyk.org.ua/zyzlex/zyz.htm текст]). Цього словника широко вживано в Україні аж поки 1627 року в Києві вийшов <span class="book">Лексикон</span> [[Памво Беринда|Памви Беринди]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''3''', 827-828]]
:*[[Джерела#NimchMov|Німчук В. Мовознавство на Україні в XIV—XVII ст. Київ, 1985.]]
:*[[Джерела#LexLZ|<i>Лексис Лаврентія Зизанія. Синоніма словеноросская</i>]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 188, 274]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;16–20 жовтня
:[[Берестейська унія|Берестейська унія]]. У Бересті відбувся собор задля урочистого проголошення унії православної церкви з католицькою. Утворено Українську греко-католицьку церкву. Проти унії виступили деякі православні єпископи на чолі з князем [[Костянтин-Василь Острозький|Костянтином Острозьким]]. Вони провели свій собор, де засудили унію. Із інструменту порозуміння унія перетворилася на символ розбрату і протистояння; конфлікт і досі не подолано остаточно.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 58-59]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н. М. <i>Нарис історії України з найдавніших…</i>, 130-131]]</span>
</div>

;1597
<div>
:Київський біскуп [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vereschynskyj_J&abcvar=3&bbcvar=6 Йосип Верещинський] заснував у місті Фастові першу на Київщині друкарню. Див. [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd13.htm Огієнко].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. <i>Історія українського друкарства</i>, 330-331]]</span>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|1509]]

Зведена таблиця

2011-05-25T14:14:55Z

WikiSysop:

Зведена таблиця

2011-05-25T14:13:45Z

WikiSysop:

Зведена таблиця

2011-05-25T14:12:46Z

WikiSysop: Створена сторінка: {{XVI ст}}

Хронологічна таблиця. До кінця XV століття

2011-05-25T14:11:37Z

WikiSysop:

Хронологічна таблиця. До кінця XV століття

2011-05-25T14:09:30Z

WikiSysop: /* XV сторіччя */

{{Зміст праворуч}}
'''Хронологічна таблиця — До кінця XV століття'''
: Повернутися до: [[Хронологічна таблиця|Вся таблиця]]

== ІX сторіччя ==
<div class="backgr">
;860
:Київський князь [[Аскольд|Аскольд (Оскольд)]] прийняв християнство.
:Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%28%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85%29 Фотія] (60-ті роки IX ст.):
:<span class="cit">Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться, … , тобто так звані руси. … тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення…</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 37-74]]
</span></div>

;861
:У Паннонському житії [[Кирило і Методій|Кирила]] засвідчено існування писемности на Русі.
:<span class="cit">Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов, що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову, порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.</span>
:(Цитовано за [[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в …</i>, 254]]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в …</i>, 254]]
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 68-69]]
:*[[Джерела#Istrin|Істрін, ''1100 лет славянской азбуки'', 19, 108-116]]
:*[[Джерела#Skazan|''Сказания о начале'' … 77, 115-117]]
</span>

<div class="litop">
;866 – 882
:На думку [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Brajchevskyj_M&abcvar=2&bbcvar=20 М. Брайчевського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б. Рибакова], під час правління [[Аскольд|Аскольда]] створено <span class="book">Літопис Аскольда</span>, частина якого увійшла до тексту <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'' ,148 ]]
</span>
</div>

<div class="backgr">
;882
:Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини [[Олег|Олега]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit02.htm#r882 Див. ''Літопис Руський'',13]). Вбивство київських князів [[Аскольд|Аскольда і Діра]] (деякі історики вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії [[Рюриковичі|Рюриковичів]]. У літописанні далі пауза до кінця X ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'' ,13]]
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 77-86]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда…'',148 ]]</span>
</div>

== X сторіччя ==

<div class="backgr">
;955
:Княгиня [[Ольга|Ольга]] прийняла християнство під час подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім'ям Олена ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit04.htm#r955 Див. ''Літопис Руський'', 35-38]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 35-38]]
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 88-102]]</span>
</div>

<div class="litop">
;972–980
:Відродження [[Літописи|літописання]]. Оскільки менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ярополка Святославича], Б. Рибаков називає записи цих років <span class="book">Літописом Ярополка.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;988–989
:Князь [[Володимир Святославич|Володимир]] охрестив [[Київська Русь|Русь]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit06.htm#r988 Див. ''Літопис Руський'', рік 988]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 66]],
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства …'', 115-165]]</span>
</div>

<div class="edu">
;988
:Заснування першої школи в Києві. <span class="cit">І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. … І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit06.htm#page66 Див. ''Літопис Руський'', 66]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 66]]</span>
</div>

== XI сторіччя ==

<div class="law">
;1015–1016
:Укладено перший звід законів на Русі — <span class="book">Правду Ярослава</span> (<span class="book">[[Руська Правда|Руську правду]]</span>). Первісно містив 18 статей з правовими нормами, що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю. Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини. <br>[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 40-41]]</span>
</div>

<div class="bibliot">
;1037
:Князь [[Ярослав Мудрий|Ярослав Мудрий]] заснував першу на [[Київська Русь|Русі]] бібліотеку та скрипторій у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%28%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%29 Софійському соборі] в Києві. <span class="cit">І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг… Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit08.htm#r1037 Див. ''Літопис Руський'', 89]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 89]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1037–1039
:Початок давньоруського [[Літописи|літописання]]: за князювання [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] у київській митрополії укладено <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 46-48]]</span>
</div>

:Між 1037–1050 роками [[Іларіон|Іларіон]] (від 1055 р. київський митрополит) написав <span class="book"> Слово о законі і благодаті.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 46-48]]</span>

<div class="manu">
;1048
:Посольство французького короля Генриха І Капета до [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Шлюб князевої доньки [[Анна Ярославна|Анни]] з французьким королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Реймське Євангеліє].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 1128]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 39]]</span>
</div>

<div class="manu">
;середина XI сторіччя
:Укладено [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%94%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Турівське Євангеліє].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 3285]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1054
:Завершення поділу християнської церкви на Східну та Західну ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0 Схизма]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 58-59]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1056–1057
:У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника Остромира (<span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Остромирове Євангеліє]</span> ).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 1902]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1072–1073
:Ігумен [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0 Києво-Печерського монастиря] Никон уклав літописний звід, першу історію руської землі і, отже, започаткував систематичне руське літописання. Він виклав події у хронологічному порядку за роками від "створення світу", доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що побутували в усній традиції. Никонів літопис заклав підвалини пізнішого літописного зводу — <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 419]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
</div>

<div class="law">
;1072
:Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів — <span class="book"> [[Руська Правда|Правду Ярославичів]]</span>. Містить норми кримінального, цивільного та процесуального права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського суспільства.<br>[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]</span>
</div>

<div class="manu">
;1073
:У Києві переписано енциклопедичний збірник <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_1073 Ізборник Святослава] (див. [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik01.htm Запаско, 19-22], [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik.htm опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій]).</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 857]]
:*[[Джерела#ZapPKM|Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва…, 19-22]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1076
:Диякон Іоанн уклав у Києві <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Ізборник]</span>, одну з небагатьох точно датованих пам'яток XI ст., що дійшли до нас в оригіналі (див. [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik01.htm Запаско, 19-22], [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik.htm опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 857-858]]
:*[[Джерела#ZapPKM|Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва…, 19-22]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1086
:Київський князь [[Всеволод Ярославич|Всеволод Ярославич]] заснував у Києві монастир св. Андрія (Янчин монастир). Ігуменею стала княжна <u>Анна (Янка) Всеволодівна</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Anna_V&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 УВ]). Вона створила при монастирі першу зафіксовану в літописі школу для дівчат ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit10.htm#r1086 Див. ''Літопис Руський'', 125-126]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 125-126]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1093

:Ігумен [[Киево-Печерська Лавра|Печерського монастиря]] Іван уклав <span class="book">Початкове зведення.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
</div>

<div class="manu">
;близько 1100
:На замовлення князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_I_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Мстислава], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], в Києві переписано напрестольне Євангеліє (<span class="book">[[Мстиславове Євангеліє]]</span>).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''5''', 1657]]</span>
</div>

== XII сторіччя ==

<div class="manu">
;1110-і pp.
:<span class="book">[[Повчання Мономаха|Поучення дітям]]</span> [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit27.htm текст поучення]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 454-462]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 35-53]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1113
:[[Нестор літописець|Нестор]], чернець [[Киево-Печерська Лавра|Києво-Печерського монастиря]], уклав першу редакцію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.<br>За гіпотезою [[Алєксєй Шахматов|Шахматова]], Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''4''', 1369]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 148-149]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1116
:Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у складі [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївського]] (XIV ст.) та [[Радзівіллівський літопис|Радзивілівського]] (XV ст.) літописних списків. Замовником був київський князь [[Володимир Мономах|Володимир Мономах]]. Сильвестр переробив деякі статті про події 1093–1110 рр., підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', 4, 1369]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 149]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1118
:На доручення князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Мстислава Володимировича], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], укладено третю редакщію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у складі [[Іпатіївський літопис|Іпатіївського]] та Хлебниківського списків XIV ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''4''', 1370]]
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда'', 149]]</span>
</div>

<div class="law">
;1120–1130
:Укладено нову редакцію <span class="book">[[Руська Правда|Поширеної Руської Правди]]</span>, найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними групами руського суспільства.
:[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]</span>
</div>

<div class="manu">
;середина XII сторіччя
:В Богородичому монастирі с. Городища біля Володимира (Волинського) написано <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB Христинопільський апостол]</span> — переклад з грецької діянь і послань апостольських.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''10''', 3635]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1164
:Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав <span class="book">Євангеліє</span> (<span class="book">Добрилове Євангеліє</span>). Книжка перебуває в Державній російській бібліотеці (Москва).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''2''', 552]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1169
:Володимиро-суздальський князь <u>Андрій Боголюбський</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Andrij_Boholiubskyj&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УВ]) [http://izbornyk.org.ua/litop/lit19.htm#r1171b захопив і пограбував Київ]. Ця подія підводить риску під "київською добою", коли існувала спільна різноплеменна держава. Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 295-296]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 44]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1187
:Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями: <span class="cit">… був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністюкріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit21.htm#r1187b Див. ''Літопис Руський'', 343]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 343]]</span>
</div>

== XIII сторіччя ==

<div class="litop">
;початок XIII сторіччя
:Завершено творення <span class="book">[[Київський літопис|Київського літопису]]</span>, що в усіх списках закінчується 1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів — київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у <u>Видубецькому монастирі</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vydub%B3tskyj_monastyr&abcvar=3&bbcvar=10 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80 УВ]) близько 1200 р.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 44]]
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 1025]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1202–1205
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Роман Мстиславич] об'єднав [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинське князівство]] та [[Київська Русь|Київську землю]], цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 145-146; 665-666]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1234
:Дата укладення <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Києво-Печерського патерика]]</span>, точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях XV-XVI ст. (у 16 списках).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Abram|''Києво-Печерський Патерик (1931) '', X-XII]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 74-76]]
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 299]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 8-9]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1238–1264
:Князювання в Галичі [[Данило Галицький|Данила Романовича (Галицького)]]. Князь переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх були покликали бояри. 1239 року приєднав до [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської землі]]< Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 193-194]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1239
:Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1237b Див. ''Літопис Руський'', 395-397]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395-397]]</span>
</div>

;1240
<div class="backgr">
;листопад-грудень
:Орда хана <u>Батия</u> ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Batyj&abcvar=2&bbcvar=1 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/974/58/1/1/#52 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 УВ]) зруйнувала Київ ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1240 Див. ''Літопис Руський'', 395]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1241
:Монголо-татари погромили [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинську землю]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1240b1 Див. ''Літопис Руський'', 397-398]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 397-398]]</span>
</div>

<div class="edu">
;Друга половина XIII сторіччя
:На Волині існували школи.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 36]]</span>
</div>

<div class="litop">
:Створено <span class="book">[[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинський літопис]]</span>. Він складається з <span class="book">Літописця Данила Галицького</span> (1205–1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та <span class="book">Волинського літописця</span> (1259–1290). Пізніше (в середині XV ст.) увійшов до <span class="book">[[Іпатіївський літопис|Іпатіївського літописного зводу]]</span> та до <span class="book">Хлебниківського зводу</span> (список XVI ст. галицького походження). Він є продовженням <span class="book">[[Київський літопис|Київського літопису]]</span>; охоплює 92 роки — від 1201 до 1291. Три літописи (<span class="book">[[Повість минулих літ|Повість минулих літ]], Київський, Галицько-Волинський</span>) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як [[Літописи|літопис]] свідомого етносу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 71-74]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 56]],
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 9-12]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1253
:Посли римського папи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_IV Інокентія IV] коронували князя [[Данило Галицький|Данила Галицького]] королем Русі ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit24.htm#r1255 Див. ''Літопис Руський'', 412]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 412-413]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1283
:У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав Євангеліє (<span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B5_%D1%94%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Євсевієве Євангеліє]</span>). Мова цієї пам'ятки містить риси української мови. Книжка пербуває у Державній бібліотеці Росії (Москва).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''2''', 650]]</span>
</div>

== XIV сторіччя ==

;XIV – XV ст.

<div class="">
:Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова, що de facto була державною мовою та мовою правничих документів у [[ВКЛ|Великому князівстві Литовському]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 58-59]]</span>
</div>

<div class="edu">
:Є дані про існування шкіл у Києві.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 192]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1340
:Отруєно князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%86_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2 Юрія ІІ]. Землі [[Галицько-Волинська держава|Галицького князівства]] потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С. ''Історія України - Руси'' , '''III''', 132-133; '''IV''', 19-39]],
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 74-76]]</span>
</div>

<div class="law">
;1347
:Король [[Казимир III Великий|Казимир ІІІ]] видав руською мовою <span class="book">Вислицький статут</span>, що був першим повним записом польського звичаєвого права.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 279]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1348
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Празький університет], що став джерелом науки та культури для Польщі та усіх народів на її території, зокрема українців.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', кн.1, 61]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. ''Історія освіти в Україні'', 50]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1352
:Поділ земель [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської Русі]] між [[Польща|Польським королівством]] і [[ВКЛ|Великим князівством Литовським]]. Польща отримала Галичину й частину Поділля, Литва — Волинь та Берестейську землю.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Hramoty|''Грамоти XIV ст.'', 30]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 74-76]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1356
:За наказом польського короля [[Казимир III Великий|Казимира III]] Львів отримав [[Магдебурзьке право|Магдебурзьке право]].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 437]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1362
:Перемога коаліційного русько-литовського війська [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B4 Ольгерда] над татарами на річці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 Сині Води] (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські землі — князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське. Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 91]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1364
:[[Казимир III Великий|Казимир III]] заснував [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Краківский університет]. 1400 року [[Владислав II Ягайло|Владислав Ягайло]] реорганізував його, звідси й назва — Ягелонський університет. Від самого початку там навчалися українці. За списками студентів, лише протягом XV-XVI ст. тут одержали освіту 800 українців. Наприкінці XIV та на початку XV ст. при Краківському університеті існували спеціальні гуртожитки для "литовських" та "руських" студентів.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''10''', 3960]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 88]]</span>
</div>

;1371

<div class="backgr">
;травень
:Відновлену патріяршим собором [[Галицька митрополія|Галицьку митрополичу катедру]] обійняв [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD владика Антоній]. Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська, Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 82]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1375
:Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_XI Папа Григорій XI] своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 82-83]]</span>
</div>

;1385
<div class="backgr">
;14 серпня
:[[Кревська унія|Кревська унія]] об'єднала [[Польща|Польщу]] та [[ВКЛ|Литву]] в єдину державу через шлюб польської королеви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0 Ядвіги] та литовського князя [[Владислав II Ягайло|Ягайла]]. Литва прийняла римо-католицизм. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40204.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С. ''Історія України - Руси'' , '''IV''', 180-182]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 92-93]]</span>
</div>

<div class="edu">
;1397
:Королева [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0 Ядвіга] заснувала Литовську колегію та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Празькому університеті]. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrush505.htm Грушевський].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', кн.1, 61-62]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. ''Історія освіти в Україні'', 50]]</span>
</div>

<div class="manu">
:У Києві в колах митрополита [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD Кипріяна] переписано <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D1%80 Київський Псалтир]</span>. Зберігається в петербурзькій Публічній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедрина без плетіння у вигляді окремих зошитів. В 1963 році <span class="book">Київський Псалтир</span> реставрований.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 91-92]]</span>
</div>

<div class="edu">
;кінець XIV сторіччя
:В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При єпископських катедрах [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F дієцезій] (Львів, Перемишль, Холм, Кам'янець) створено школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під спільною опікою єпископа й магістрату.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 87]]
</span>
</div>

== XV сторіччя ==

<div class="dict"> 
:У рукописних книжках великого поширення набули <span class="book">[[Глоси|глоси]]</span> — пояснення чи переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом. Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях. Глоси стали одним з джерел перших давньоукраїнських словників.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EUM|''Українська мова. Енциклопедія'', 92-93]]</span>
</div>

<div class="edu">
:Є дані про існування шкіл у Львові.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 200]]</span>
</div>

<div class="edu">
:У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу, що її заснували генуезці — втікачі із захопленої турками Феодосії.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В. ''Западнорусские православные школы… '' , 36, 192, 200]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1401
:У с. Королеві на Закарпатті переписано <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Королівське Євангеліє].</span> Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною пам'яткою українського письменства та книжкового мистецтва. Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 96-97]]</span>
</div>

;1413
<div class="backgr">
;2 жовтня
:[[Городельська унія]], всупереч положенням [[Кревська унія|Кревської унії]], підтвердила існування [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] як незалежної держави. Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати великим князем литовським після смерти [[Витовт|Вітовта]]. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40204.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С. ''Історія України - Руси'' , '''IV''', 182-183]]
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 174]]</span>
</div>

<div class="soc">
;1439
:Постало перше братство — [[Львівське братство|Львівське]] (при церкві Успіння Богородиці у Львові).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 140]]</span>
</div>

<div class="backgr">
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F Флорентійська унія]. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об'єднання підписав митрополит Київський <u>Ісидор</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Isydor&abcvar=11&bbcvar=21 ЕІУ]). (Бувши ув'язненим за це в Москві, через півроку втік до Риму). Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 3520]]
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102, 127]]</span>
</div>

<div class="litop">
;1440
:Перша редакція <span class="book">Литовських</span> чи <span class="book">[[Літописи|Західно-руських літописів]]</span>, державних літописів [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]]. Вони ґрунтуються на давній українській літописній традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині XVI ст.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 97-103]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 17]]</span>
</div>

<div class="druk">
;1450–1490
:Заснування і робота друкарні у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE Грушівському монастирі] св. Архангела Михаїла (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі відомі анонімні видання.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Oros|Орос О. ''Грушівський монастир…'']]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1453
:Під навалою турків упав Константинополь.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102]]</span>
</div>

;1458
<div class="backgr">
;3 вересня
:Після зречення <u>Ісидора</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Isydor&abcvar=11&bbcvar=21 ЕІУ]), папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою <u>поділ Руської митрополії на Київську та Московську</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%281458%E2%80%941596%29 УВ]). Настав кінець церковної спільности княжої Руси.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1459
:На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0#.D0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.B8.D0.B2_.D0.A0.D0.9F.D0.A6_.D0.B2.D1.96.D0.B4_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.86.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D1.86.D0.B5.D1.80.D0.BA.D0.B2.D0.B8 УВ]) (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 102]]</span>
</div>

<div class="druk">
;1460
:Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря св. Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля <u>Казимира IV</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_IV_%D0%AF%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kazymyr_IV&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ]). Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Macuk|Мацюк О. ''Чи було друкування…'' ]]</span>
</div>

<div class="trans">
;1460-і
:У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Семен Олелькович]. Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 99]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1460–1462
:Створено Касіянові редакції <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Києво-Печерського патерика]].</span> <br> Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462 року; житія згруповано за хронологічним принципом.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#Abram|''Києво-Печерський Патерик (1931) '', XIII-XIV]]</span>
</div>

<div class="law">
;1468
:Великий князь Литовський і польський король <u>Казимир Ягайлович (Казимир ІV)</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_IV_%D0%AF%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kazymyr_IV&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ]) видав <u><span class="book">Судебник</span></u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_1468 УВ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1362/58/1/5/#7368 ЮЕ]) українсько-білоруською літературною мовою. <span class="book">Судебника</span> та <span class="book">[[Руська Правда|Руську правду]]</span> використано у складанні <span class="book">[[Литовські Статути|Литовських статутів]]</span>.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JefIUP|Єфремов С. ''Історія українського письменства'', 110]]
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 16]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1481
:Ліквідація Київського удільного князівства.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 99]]</span>
</div>

<div class="manu">
;1489
:Укладено <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%97-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97 Четьї]</span> (двотомову збірку житій святих) — пам'ятку українського та білоруського письменства, де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
:<span class="ind">
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. ''Християнство й українська мова'', 15]]
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 97]]</span>
</div>

<div class="druk">
;1491
:У друкарні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82 Швайпольта (Святополка) Фіоля] в Кракові видано кириличні книжки слов'янською мовою з елементами живої української мови (див. [http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrush509.htm Грушевський], [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd02.htm Огієнко], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is05.htm Ісаєвич]). Це найдавніші кириличні книжки із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу або були мандрівними: друкарні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA Ф. Скорини] (див.[http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd04.htm Огієнко]) у Вільні (1525), Заблудові (1561), Єв'ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В. Тяпинського тощо (див. [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd05.htm Огієнко]).
:<span class="ind">
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', Ч.1, 147-158]]
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. ''Історія українського друкарства'', 40-41]]
:*[[Джерела#Isajev_U_K|Ісаєвич Я. Д. ''Українське книговидання…'']]
:*[[Джерела#Oros|Орос О. ''Грушівський монастир…'']]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1492
:Активізація політики [[ВКМ|Великого князівства Московського]], що дістала назву "збирання руських земель". Початок тривалих воєн з [[ВКЛ|Великим князівством Литовським]], що втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь <u>Іван III</u> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Ivan_III&abcvar=11&bbcvar=3http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Ivan_III&abcvar=11&bbcvar=3 ЕІУ]) вперше вжив титул-претензію <span class="cit">государь всея Руси.</span>
:<span class="ind">
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших…'', 99-100, 119]]</span>
</div>

<div class="backgr">
;1494–1497
:Київ отримав [[Магдебурзьке право|Магдебурзьке право]] згідно з грамотою Великого князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%28%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Олександра].
:<span class="ind">
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 437]]</span>

[[Категорія:Хронологічні таблиці|0860]]

Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

2011-05-25T14:08:37Z

WikiSysop: /* Хронологічні таблиці */

{{Зміст праворуч}}
<div align="right"><b><i>Поточна версія сайту</i> — 0.2</b></div>

==Про сайт==
*[[Навіщо створено цей сайт]]
*[[Що треба знати про сайт]]
*[[Історія сайту]]
== Хронологічні таблиці ==
* [[Хронологічна таблиця. До кінця XV століття|До кінця XV ст]].
* [[XVI ст]].
* [[XVII ст]].
* [[XVIII ст]].
* [[XIX ст]].
* [[1901–1916 рр|1901–1916]].
* [[1917-1919 рр|1917–1919]].
* [[20-ті рр. XX ст.|1920-ті]]
* [[30-ті рр. XX ст.|1930-ті]]
* [[40-ві–60-ті роки XX ст.|1940-ві–1960-ті]]
* [[70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.|з 1970-тих]]

==Допоміжні сторінки==
*[[Скорочення|Скорочення, уживані в таблицях]]
*[[Джерела|Список використаних джерел]]
==[[Бібліотека]]==

== Категорії ==
[[:Категорія:Головні категорії|Головні категорії]]: [[:Категорія:Персоналії|Персоналії]], [[:Категорія:Освіта|Освіта]], [[:Категорія:Документи та матеріали|Документи та матеріали]], [[:Категорія:Словники|Словники]], [[:Категорія:Правопис|Правопис]], [[:Категорія:Хронологічні таблиці|Хронологічні таблиці]]
-----
<div align="center"><b><i>Сайт створено за підтримки видавництва КІС та [http://ua.wikimedia.org Громадської організації "Вікімедіа Україна"].</i></b></div>

Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

2011-05-25T14:07:46Z

WikiSysop: /* Хронологічні таблиці */

{{Зміст праворуч}}
<div align="right"><b><i>Поточна версія сайту</i> — 0.2</b></div>

==Про сайт==
*[[Навіщо створено цей сайт]]
*[[Що треба знати про сайт]]
*[[Історія сайту]]
== Хронологічні таблиці ==
* [[Хронологічна таблиця. До кінця XV століття|До кінця XV ст]].
* [[XVI ст]].
* [[XVII ст]].
* [[XVIII ст]].
* [[XIX ст]].
* [[1901–1916 рр|1901–1916]].
* [[1917-1919 рр|1917-1919]].
* [[20-ті рр. XX ст.|1920-ті]]
* [[30-ті рр. XX ст.|1930-ті]]
* [[40-ві–60-ті роки XX ст.|1940-ві–1960-ті]]
* [[70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.|з 1970-тих]]

==Допоміжні сторінки==
*[[Скорочення|Скорочення, уживані в таблицях]]
*[[Джерела|Список використаних джерел]]
==[[Бібліотека]]==

== Категорії ==
[[:Категорія:Головні категорії|Головні категорії]]: [[:Категорія:Персоналії|Персоналії]], [[:Категорія:Освіта|Освіта]], [[:Категорія:Документи та матеріали|Документи та матеріали]], [[:Категорія:Словники|Словники]], [[:Категорія:Правопис|Правопис]], [[:Категорія:Хронологічні таблиці|Хронологічні таблиці]]
-----
<div align="center"><b><i>Сайт створено за підтримки видавництва КІС та [http://ua.wikimedia.org Громадської організації "Вікімедіа Україна"].</i></b></div>

Віктор Дубровський

2010-10-06T09:10:25Z

WikiSysop: Перенаправлено на Дубровський Віктор Григорович

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дубровський Віктор Григорович]]

Доманицький Василь

2010-10-06T09:09:34Z

WikiSysop: /* Українська мова. Енциклопедія */

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
<p><b>ДОМАНИЦЬКИЙ</b> Василь Миколайович [псевд. — Вітер, Василь Потребітель,
Звенигородець, Колодянин та ін.; 7(19).III 1877, с. Колодисте, тепер Тальнівського
р-ну Черкас, обл. — 28.VIII (10.ІХ) 1910, м. Аркашон, деп. Жиронда,
Франція; похов. у Колодистому] — укр. філолог, фольклорист, етнограф,
історик, бібліограф. Закін. 1900
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Київ. ун-т].
Деякий час учителював.
Автор першого укр. словника іншомов. слів «Словарик. Пояснення чужих
та не дуже зрозумілих слів» (1906). Д. належать наук. праці «Козаччина на
переломі XVI і XVII в., 1591-1603» (1904), «Авторство Марка Вовчка» (1908)
тощо. Написав рецензії на словники
[[Борис Грінченко|Б. Грінченка]] та
[[Дубровський Віктор Григорович|В. Дубровського]] (1909).
В етногр. працях Д. («Про Буковину та життя буковинських українців», 1910;
«Народний календар у Ровенськім повіті. Волинської губернії», 1912, та ін.)
міститься багато лекс. діалектного матеріалу. За ред. Д. вийшло перше наук.
видання «Кобзаря»
[[Тарас Шевченко|Т. Шевченка]] (1907).
Фактичний редактор органу укр.
фракції у 2-й Держ. Думі Росії
«Рідна справа — Думські вісті», редактор
«Історії України»
[[Микола Аркас|М. Аркаса]].
</p>
<p> '''Літ.''':
<ul><li>Павловський М. ''Хто такий був Василь Доманицький''. К., 1920</li>
<li>Лобач-Жученко Б. Б. ''З нових мат-лів про Василя Доманицького''. «Рад. літературознавство», 1970, № 8
</li></ul></p>
<p>
Й. О. Дзендзелівський
</p></div>

== Посилання ==
* [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Domanycky_V&abcvar=5&bbcvar=18 e-Енциклопедія історії України: <b>ДОМАНИЦЬКИЙ Василь</b>.]<br>
* http://uk.wikipedia.org/wiki/Доманицький_Василь_Миколайович

[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Історики]]
[[Категорія:Мовознавці]]
[[Категорія:Лексикографи]]

Дубровський Віктор Григорович

2010-10-06T09:07:31Z

WikiSysop: перейменував «Дубровський Віктор» на «Дубровський Віктор Григорович»

<div style="background-color:#EEE5DE">
<p><b>ДУБРОВСЬКИЙ</b> Віктор Григорович (1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф.
У 20-х pp. працював редактором в [[Інститут Української Наукової Мови|Ін-ті укр. наук. мови]] ВУАН.

Упорядкував «Українсько-російський словник» (1909, перевид. — 1914, 1917, 1918
під назвою «[[Словник українсько-московський]]», «[[Словник московсько-український]]»), «Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів» (1925, доп. вид. 1926), «Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків» (1920).

Автор праці «Московсько-українська фразеологія. (Практичний підручник до вивчення української мови)» (1917). У 1930 репресований (за сфабрикованою «[[Справа СВУ|справою СВУ]]») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у пн. райони СРСР. Подальша доля невідома.

Й. О. Дзендзелівський
</p></div>

== Посилання ==
* http://www.ex.ua/view/1101139
* http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vonu/bbk/2009/Lyashenko_14_19_2009.pdf

[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Мовознавці]]
[[Категорія:Термінознавці]]
[[Категорія:Лексикографи]]
[[Категорія:Інститут Української Наукової Мови]]

Дубровський Віктор

2010-10-06T09:07:31Z

WikiSysop: перейменував «Дубровський Віктор» на «Дубровський Віктор Григорович»

#ПЕРЕНАПРАВЛЕННЯ [[Дубровський Віктор Григорович]]

Дубровський Віктор Григорович

2010-10-06T09:07:08Z

WikiSysop: /* Українська мова. Енциклопедія */

Дубровський Віктор Григорович

2010-10-06T09:06:22Z

WikiSysop: /* Посилання */

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
<p><b>ДУБРОВСЬКИЙ</b> Віктор Григорович (1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф.
У 20-х pp. працював редактором в [[Інститут Української Наукової Мови|Ін-ті укр. наук. мови]] ВУАН.

Упорядкував «Українсько-російський словник» (1909, перевид. — 1914, 1917, 1918
під назвою «[[Словник українсько-московський]]», «[[Словник московсько-український]]»), «Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів» (1925, доп. вид. 1926), «Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків» (1920).

Автор праці «Московсько-українська фразеологія. (Практичний підручник до вивчення української мови)» (1917). У 1930 репресований (за сфабрикованою «[[Справа СВУ|справою СВУ]]») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у пн. райони СРСР. Подальша доля невідома.

Й. О. Дзендзелівський
</p></div>

== Посилання ==
* http://www.ex.ua/view/1101139
* http://www.nbuv.gov.ua/portal/Natural/Vonu/bbk/2009/Lyashenko_14_19_2009.pdf

[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Мовознавці]]
[[Категорія:Термінознавці]]
[[Категорія:Лексикографи]]
[[Категорія:Інститут Української Наукової Мови]]

Дубровський Віктор Григорович

2010-10-06T08:57:58Z

WikiSysop:

=Українська мова. Енциклопедія=
<div style="background-color:#EEE5DE">
<p><b>ДУБРОВСЬКИЙ</b> Віктор Григорович (1876, Фастів — після 1936) — український лексикограф.
У 20-х pp. працював редактором в [[Інститут Української Наукової Мови|Ін-ті укр. наук. мови]] ВУАН.

Упорядкував «Українсько-російський словник» (1909, перевид. — 1914, 1917, 1918
під назвою «[[Словник українсько-московський]]», «[[Словник московсько-український]]»), «Російсько-український технічний словник. З додатком сільськогосподарських термінів» (1925, доп. вид. 1926), «Словник термінів з обсягу культури та технології цукрових буряків» (1920).

Автор праці «Московсько-українська фразеологія. (Практичний підручник до вивчення української мови)» (1917). У 1930 репресований (за сфабрикованою «[[Справа СВУ|справою СВУ]]») і висланий в Алмати (1932-36), де вдруге був заарештований і висланий у пн. райони СРСР. Подальша доля невідома.

Й. О. Дзендзелівський
</p></div>

== Посилання ==
* http://www.ex.ua/view/1101139

[[Категорія:Персоналії]]
[[Категорія:Науковці]]
[[Категорія:Мовознавці]]
[[Категорія:Термінознавці]]
[[Категорія:Лексикографи]]
[[Категорія:Інститут Української Наукової Мови]]