Studium Ruthenum

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
DIU.png

«STUDIUM RUTENUM» («Студіум рутенум», офіц. назва — «Провізоричний науковий інститут в руській мові») — тимчасова навчальна установа, яка існувала при Львівському ун-ті в 1787—1809. Заснований указом 9.3.1787 імператором Йосифом II. Призначений для підготовки кандидатів на посади греко-католицьких священиків. Студенти «S.r.» через незнання латинської мови не могли навчатися на теологічному ф-ті Львівського унту. Навчання у «S.r.» проводилось українською (церковно-слов'янською мовою). Існувало два відділи — філософський (термін навчання 2 роки) і богословський (5 років). На філософському ф-ті вивчали логіку, етику і метафізику, математику, фізику. Богословський відділ мав у своєму складі 6 кафедр: церковної історії, єврейської мови і герменевтики Старого Завіту, грецької мови і герменевтики Нового Завіту, догматики, морального богослов'я, церковного права. Викладачі «S.r.» обирались на конкурсній основі. Перевага надавалась тим викладачам, які мали власний переклад відповідного підручника, що давало можливість зменшувати брак необхідної навчальної літератури. «S.r.» мав власну бібліотеку, основу якої складали твори з богослов'я та педагогіки, частина з яких надійшла з університетської бібліотеки. До «S.r.» могли вступати кандидати, які досягли 17-річного віку, вміли читати і писати українською мовою, а також мали довідки про стан здоров'я, про походження з Галичини тощо. Для проживання студентам «S.r.» було надано приміщення Греко-католицької генеральної семінарії. Заняття проходили у семінарії та в університеті. Навчання, як і в університеті, розпочиналося 3 грудня, згодом — з 1 вересня. Студенти складали два іспити на рік — у січні та червні. У «S.r.» одночасно навчалось 168 вихованців із двох дієцезій — Перемиської і Львівської. За весь час існування «S.r.» у ньому навчалося 470 студентів. У навчальному закладі викладали відомі вчені і діячі — П. Подій, І. Зиманчик, М. Гарасевич, А. Ангелович, І. Лаврівський, М. Левицький, Т. Захаросевич, І. Мохнацький А. Родкевич, М. Гриневецький, А. Павлович та ін. Збільшення кількості студентів, які знали латинську і могли навчатися у Львівському ун-ті, спричинило протягом 1808—09 поступове закриття цього навчального закладу. Вихованці «S.r.» відіграли вагому роль у національному відродженні Галичини у 1830 роках і в революції 1848—49 в Австрійській імперії.

В. Качмар (Львів).