Український Народний Університет

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
DIU.png

УКРАЇНСЬКИЙ НАРОДНИЙ УНІВЕРСИТЕТ (УНУ) — вищий навч. заклад, відкритий за Української Центральної Ради у Києві відповідно до рішення 2-го Всеукраїнського пед. з'їзду (відбувся у серпні 1917). Ініціатива заснування ун-ту виходила від Українського наукового товариства, Українського науково-технічного т-ва «Праця», київ. «Просвіти» та кооперативних орг-цій. У статуті ун-ту визначалася основна мета: підготовка нових наук. сил у справі українізації освіти. Відкритий на громад. та приватні кошти, навчання було платним. Формування викладацького складу розпочалося у серпні 1917. Ректор УНУ — І. Ганицький, викладачі - О. Грушевський, Б. Кістяківський, М. Кравчук, О. Лук'яненко, І. Огіенко, Г. Павлуцький, М. Туган-Барановський, К. Широцький та ін. Урочисте відкриття ун-ту відбулося 5.10.1917 у приміщенні УЦР. Заняття розпочалися 9.10.1917. Університет працював за програмою держ. ун-тів і мав 3 ф-ти: іст.-філол., природничо-математичний та правничий. До навч. закладу приймалися юнаки й дівчата віком не менше 16 років, які закінчили 6 класів гімназії, учительський ін-т або семінарію. Ун-т мав два відділи — підготовчий та академічний. Курс викладання на академічному відділі був розрахований на 3 роки. Підготовчий відділ передбачав термін навчання 1-2 роки за програмою серед. кл. гімназії. За навч. планом до ун-ту мали набрати 500 студентів, але на кінець жовтня записалося 1370 осіб (частина були вільними слухачами). УНУ за короткий час став центром культ.-просв. роботи у Києві. Активно діяла «Студентська громада». Культ.-просв. комісією ун-ту були відкриті двотижневі курси з історії та мистецтва старого Києва з метою підготовки керівників дитячих, шкільних та дорослих екскурсій по іст. пам'яткам міста; працювали курси кооперативні та українознавства. На громад, та приватні пожертви були відкриті школи для дорослих із ліквідації неписьменності. Наприк. грудня 1917 частина студентів ун-ту разом з учнями 2-ї укр. гімназії ім. Кирило-Мефодіївського т-ва вступила до Студентського куреня січових стрільців, який 29.1.1918 на станції Крути вступив у бій з більшовицькими загонами. На поч. 1918 при УНУ була створена комісія на чолі з ректором І. Ганицьким для розробки проекту відкриття в містах України мережі вищих шкіл на правах філій нар. ун-ту, проте реалізувати ці заходи за часів УЦР не вдалося. За законом уряду гетьмана П. Скоропадського (17.8.1918) УНУ було перетворено на Київський держ. укр. ун-т. Реорганізація ун-ту розпочалася 1.7.1918. Урочистий акт відкриття ун-ту відбувся 6.10.1918. Всі студенти УНУ стали студентами нового навч. закладу. Окрім трьох існуючих було відкрито медичний ф-т. Основною мовою викладання визнавалася укр. Ректором ун-ту було обрано І. Ганицького, у вересні 1918 — Ф. Сушицького. На іст.-філол. ф-ті (декан Г. Павлуцький) були засновані кафедри історії України, історії церкви, філософії, історії мистецтва, слов'янської філології, укр. мови, укр. письменства, рос. письменства й мови. Деканом правничого ф-ту був обраний М. Туган-Барановський, фізико-математичного — Ф. Швець, медичного — О. Корчак-Чепурківський. На поч. 1920-х професорсько-викладацький склад ун-ту становив понад 60 осіб. З встановленням у Києві більшовицької влади припинив існування як самостійний навч. заклад. Відповідно до наказу Київського губ. відділу нар. освіти від 19.3.1920 ф-ти ун-ту були об'єднані з профільними ф-тами ін. вищих шкіл Києва, на базі яких утворена мережа нових навч. закладів.

С. Панькова (Київ).