Омелян Огоновський

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
EU 1.png

Огоновський Омелян (1833—94), мово- й літературознавець, письм. і гром. діяч родом з Рогатинщини, свящ., брат Олександра; {Закін. 1857 Львів. духовну семінарію. Паралельно слухав лекції на філос. ф-ті Львів. ун-ту. В 1858-67 працював учителем укр. і класичних мов у гімназіях Львова — ЕУМ} з 1867 р. керівник катедри укр. мови й літератури Львівського Ун-ту. Як мовознавець відстоював окремішність укр. мови з опертям її літ. варіанту на нар. основу (середньошкільна «Граматика руського язика», 1889, на зах.-укр. нар. основі, з етимологічним правописом). Обширний матеріал для іст. граматики укр. мови містять його праці: «Studien auf dem Gebiete der ruthenischen Sprache» (1880), монографія в дусі Міклошіча з етимології ц.-слов., укр. та поль. прийменників; досліджував мову старо-поль. перекладу Біблії королеви Зофії (1880). Гол. праця з літературознавства — «Історія літератури руської» (І—IV частини, 6 випусків, 1887-93) написана дещо безсистемно, але містить великий біо-бібліографічний матеріал (особливо з 19 в.) і довгий час належала до основних праць з іст. укр. літератури. Зокрема позитивною рисою її була послідовно дотримана концепція самобутности й окремішности укр. літератури супроти ін. слов. літератур. Ця концепція викликала заперечення з боку рос. критики (О. Пипін), а відповідь О. («Моєму критикові», 1890 й ін.) пожвавила дискусію про самобутність укр. літератури, яка мала позитивний вплив на літ. процес того часу, посиливши на Україні (І. Нечуй-Левицький, М. Костомаров та ін.) опір поґодінській теорії. О. видав «Слово о полку Ігореві» з укр. перекладом і коментарями (1876), хрестоматії — староц.-слов. (1871) та середньошкільну староукр. (1881), «Кобзар» Т. Шевченка в 2 тт. (1893). Писав поеми («Хрест», 1860) і драми («Гальшка Острозька», 1881, «Федько Острозький», 1882).

О. був визначним діячем народовецького табору і опівзасновником їх орг-ції Нар. Рада, співзасновником і видатним діячем т-ва «Просвіта» (його довголітній — 1877-94 рр. — і найвизначніший гол.), чл.-засновником т-ва ім. Шевченка.

Література::

  • Макарушка О. О. Огоновський, його життя і діяльність, ЗНТШ, V, Л. 1895
  • Кокорудз І. Житє і діяльність О. Огоновського., ЗНТШ, V, Л. 1895 {ЕУМ}
  • Лев В. Омелян Огоновський. Л. 1933
  • Вілецький Л. Омелян Огоновський. Вінніпег 1950

В. Радзикевич

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Огоновський Омелян Михайлович.