Народні школи

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
EU 1.png

Народні школи (нижчі початкові школи), затальноосв. школи, приступні для дітей широких нар. мас; деякі Н. ш. є підготовними до сер. шкіл, ін. не дають цих прав. На укр. землях у Рос. Імперії Н. ш. за статутом з 1786 р. мали назви: малі школи з 2-річним і головні з 4-річним курсом навчання. До Н. ш. належали початкові школи різних відомств — міністерські (казенні), церк. — парафіяльні, приватні, недільні, а за статутом з 1864 і 1874 pp. — і земські. Навчання в них тривало звич. З роки, а в міністерських двоклясових — 5 pp. Докладніше див. ЕУ 1, стор. 921-24.

На укр. землях під Австрією до Н. ш. можна зарахувати після шкільної реформи 1775-83 pp. нормальні, головні, тривіяльні й парафіяльні школи. У 1860-их pp. всі ці школи були реорганізовані на Н. ш. (нім. Volksschule, поль., — Szkola ludowa). Це були 1-, 2-, 3-, 4-, 5-, 6-, 7-клясні школи, залежно від числа учнів; час навчання 6-7 pp. Н. ш.в Галичині й Буковині були дещо інакше організовані в м., ніж у с.; вищий ступінь міськ. Н. ш. мав назву виділових шкіл. Подібні відносини існували на Закарпатті (закон 1868 p.), але тут частина Н. ш. була у віданні церкви (в Галичині й Буковині майже всі Н. ш. були держ.). Докладніше див. ЕУ 1, стор. 927-28, 932, 933.

Лише в Галичині й на Буковині мовою навчання була укр., на Наддніпрянщині — рос., на Закарпатті перев. угор. Про Н. ш. в роки укр. державности див. ЕУ 1, стор. 933-34.

Н. ш, на укр. землях під Польщею дістали 1921 p. такий самий устрій, як і в усій Польщі, згодом на підставі закону з 11.3.1932 Н. ш. були 3-ступневі (1 ступінь — перші 4 pp. навчання, 2 ступінь — 5-6 pp., 3 ступінь 7 pp.). Докладніше див. ЕУ 1, стор. 943-46. На Закарпатті після його переходу до Чехо-Словаччини Н. ш. зазнали буйного розвитку (див. ЕУ 1, стор. 949), час навчання (з 1930) 8 pp.; Н. ш. вищого ступеня мали назву горожанських. Натомість. рівень Н. ш. на Буковині під рум. окупацією значно знизився через брак кваліфікованих учителів і примусове навчання чужою для укр. дітей рум. мовою (див. ЕУ 1, стор. 950).

Предметами навчання в Н. ш. були: релігія, читання і писання, підстави математики, спів, рисунки, ручна праця, гімнастика, а у вищих клясах також географія, природознавство, історія і література; подекуди вчили й чужої мови. Про Н. ш. в УССР див. Початкове шкільництво.

Р. М.