Могильницький Іван

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

Перейти до: навігація, пошук

Українська мова. Енциклопедія

МОГИЛЬНИЦЬКИЙ Іван (1777 — 24. VI 1831, м. Перемишль, тепер Польща)  — укр. культур.-осв. і церк. діяч. Закін. теол. ф-т Віден. ун-ту. Був священиком у с. Дроздовичі (тепер Старосамбірського р-ну Львів, обл.), деканом у Нижанковичах (тепер смт того самого р-ну). З 1816 — ректор дяко-вчительського ін-ту в Перемишлі, заснованого за його ініціативою; з 1817 — каноник і (одночасно) інспектор шкіл Перемиської єпархії. Виступав за повернення укр. мови в нар. школи та проти духовних утисків укр. народу. Заснував 1815 у Перемишлі першу в Галичині просвітню орг-цію  — «Товариство галицьких священиків греко-католицького обряду» для видання укр. загальноосв. і реліг. книжок (проіснувало до серед. 1817). В трактаті «Відомість о руском языці» стверджував самостійність укр. мови, яка своїм віком, рівнем розвитку та істор. значенням не поступається жодній із слов'ян, мов і вже тому не може розглядатися як якась мішанина, що виникла з польс., великорус, та ін. слов'ян. мов, як це зумисне робили деякі польс. та рос. вчені. Написав першу в Галичині граматику укр. мови  — «Граматыку языка славено-руского» (прибл. 1823), яка разом з повним текстом «Відомості о руском язьщі» вперше була опубл. лише 1910. У 1815-27 М. підготував і видав ряд підручників для укр. нар. шкіл, зокрема «Букварь славено-руского языка».

Тв.: Філол. праці. Л., 1910.

Літ.:

  • Головацкий Я. Ф. Розправа о языцѣ; южнорускім и єго нарєчіяхь. Л., 1849;
  • Маковей О. Три галиц. граматики (Іван Могильницький, Йосиф Левицькикий і Йосиф Лозинський). ЗНТШ (Л.), 1903, т. 51, 54
  • Возняк М. С. Студії над галиц.-укр. граматиками XIX в. ЗНТШ (Львів) 1999, т. 89-90

М. Т. Демський

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Іван Могильницький.

Особисті інструменти