Лоський Кость

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
EU 1.png
Лоський Кость (1874—1933), правник, гром.-політ. діяч, письм. і публіцист. Піонер нац. відродження Холмщини (1905 заснував «Просвіту» в Грубешові і вид. укр. популярних книжок, співвидавець газ. «Буг»). 1917—18 губ. комісар Холмської губ., помічник губ. комісара в Галичині, чл. Центр. Ради, дир. департаменту внутр. справ при Ген. секретаріяті, згодом в мін-ві закордонних справ; 1918—19 укр. посол у Фінляндії, пізніше в Швеції і Норвегії. З 1920 р. на еміграції віддався перев. наук. діяльності; проф. рим. права УВУ, д. чл. НТШ; помер у Празі. Праці: «Украинский вопрос. Россия и Антанта» (1918 під псевд. Вишевич); «Нарис рим. історії» (1919), «Короткий нарис грец. історії» (1921), «Іст. джерела рим. права» (1921) й ін.; з 1896 довголітній співроб. «Исторического Вестника» (Петербург). Зб. фейлетонів і ст. «Від великого до смішного» (1919), переклади А. Чехова і Г. Гайне, популярні нариси.