Києво-Могилянська Академія

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
DIU.png

КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (Київська Академія) — один з перших загальноосвітніх вищих навчальних закладів у Східній Європі. Бере свій початок від заснованої у 1615 Київської братської школи, яка відігравала важливу роль у боротьбі проти національно-культурного гніту українського народу. В 1632 до неї була приєднана школа при Києво-Печерській Лаврі, заснована в 1631 (див. Лаврська школа). Об'єд­наний навчальний заклад дістав назву Києво-Братської Колегії (або на честь його покровителя П. Могили) Києво-Могилянської Колегії. Сучасники прирівнювали колегію до академій (університетів), проте юридична назва академії була закріплена лише в 1701. Кількість учнів колегії в 1700 досягала двох тисяч, пізніше коливалася в межах 500-1200. Значну частину їх складали сини міщан, козаків, селян. Академія поділялася на 7 (у 18 ст. — на 8) класів («шкіл»). Вищу ступінь навчання складали «школи — риторики і поетики» (тут вивчалися науки гуманітарного циклу), дворічна «школа філософії» (гуманітарні і природничі науки), чотирирічна «школа богослів'я». Лекції читалися переважно на латинській мові. Багато викладачів, переборюючи наслідки середньовічної схоластики, орієнтувалися на досягнення педагогіки гуманізму. В їх лекціях простежувалися елементи раціоналізму та матеріалістичного сенсуалізму. Глибоко та оригінально розроблялися в К.–М.А. проблеми логіки, семіотики, психології. В академії проводилися публічні наукові виступи, ставилися вистави. Видатними просвітителями були професори академії І. Гізель, Ф. Прокопович, С. Яворський, М. Козачинський, Г. Кониський. У 1734 в академії вчився М. Ломоносов. Вихованцями К.–М.А. були Є. Славинецький, С. Полоцький, Г. Сковорода, Я. Козельський, гетьман України І. Самойлович. У 17 ст. філіали академії діяли у Вінниці, Гощі, Кременці, Яссах (Молдавське князівство), за її зразком були створені колегії у Чернігові (1701), Харкові (1726), Переяславі (1738). У 18–ст. досвід К.–М.А. широко використовувався при організації середніх і вищих навчальних закладів Росії. Вихованці академії зробили внесок у розвиток освіти в Білорусії, Молдавії, південних слов'ян. Академія діяла до 1817. Історичне значення К.–М.А. полягає в тому, що вона була значним освітнім і науковим центром України, сприяла пожвавленню культурного життя та зміцненню міжнародних зв'язків.

Я. Ісаєвич (Львів).

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ (КМА).
Юридична Енциклопедія: НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «КИЄВО-МОГИЛЯНСЬКА АКАДЕМІЯ».
Вікіпедія: Національний університет «Києво-Могилянська академія».