Кирило і Методій

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
DIU.png

КИРИЛО І МЕФОДІЙ — слов'янські просвітителі та проповідники християнства, творці слов'янської азбуки. Кирило (мирське ім'я  — Костянтин; бл. 827 — 14.2.869) і його старший брат Мефодій (бл.820 — п. між 6.4. і 19.4.885). Н. у м. Солунь (тепер Фессалоніки, Греція) в сім'ї воєнначальника. З 840 Кирило вчився у Константинополі при дворі візантійського імператора Михайла III, де одним з його вчителів був Фотій. Добре знав слов'янську, грецьку, латинську, єврейську і арабську мови. Був патріаршим бібліотекарем, викладав філософію. В 40–60-х рр. 9 ст. брав участь у диспутах з іконоборцями і мусульманами в Сирії. Бл. 860 їздив з дипломатичною місією до хозарів. Мефодій рано вступив на військову службу. Протягом 10 років управляв заселеною слов'янами областю Візантії. Постригшись у ченці, став ігуменом монастиря Поліхрон на березі Мармурового моря. Влітку 863 К. і М. на запрошення князя Ростислава переселились до Моравії, щоб проповідувати християнство. Перед від'їздом К. створив один з перших слов'янських алфавітів (у науці немає єдиного погляду з питання, яку азбуку створив К. — кирилицю чи глаголицю). К. і М. перекладали на старослов'янську мову церковні книги — вибрані місця з Євангелія, Псалтир, Апостольські послання. За запровадження слов'янської мови в богослужінні були звинувачені в єресі. В 866 на виклик Папи Римського Адріана II їздили до Рима. Отримали від нього спеціальне послання, в якому їм дозволялося розповсюджувати слов'янські церковні книги і проводити богослужіння на слов'янській мові. Після приїзду до Рима Кирило помер. Мефодій був висв'ячений на архієпископа Моравії і Панонії І в 870 повернувся до Панонії. Внаслідок інтриг німецьких феодалів деякий час перебував в ув'язненні. В 882-884 жив у Візантії. В серед. 884 повернувся до Моравії, де перекладав Біблію на слов'янську мову. К. і М. заклали основи слов'янської писемності і літератури. Ім'я К. і М. носила перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське Братство.

Додаткова література:
  • Лавров П.А. Кирило та Методій у давньослов’янському письменстві. К., 1928
  • Лавров П.А. Материалы по истории возникновения древнейшей славянской письменности. Л., 1930
  • Dvornik Fr. Les Légendes de Constantin et de Méthode vues de Byzance. Prague, 1933
  • Grivec Fr. Žitija Konstantina i Metodija. Ljubljana, 1951
  • Grivec Fr. Konstantin und Method, Lehrer der Slaven. Wiesbaden, 1960
  • Dvornik F. Byzantine Missions among the Slavs. New Brunswick, 1970
  • Климент Охридски. Събрани съчинения, т. 3. София, 1973
  • Кирило-Методиевски студии, кн. 1 (видання продовжується). Софія, 1984
  • Кирило-Методиевска енциклопедия, т .2. София, 1995
  • Верещагин Е.М. Церковно-славянская книжность на Руси. М., 2001
  • Шевченко І. Україна між Сходом і Заходом. Львів, 2001
  • Шевченко І. Апостол слов’ян Константин-Кирило яко «бібліотекар», або до якої міри візантійцем був автор Житія Константина. «Ruthenica», II. К., 2003
Посилання на інші джерела на ту саму тему: