Добрянський Адольф

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
EU 1.png

Добрянський Адольф (1817—1901), визначний закарп. політ. діяч родом із Земплинщини (с. Рудлів), правник. З 1840 р. урядовець у Пешті; виступав в оборону прав неугор. народів. 1848 чл. слов'янського з'їзду в Празі і Гол. Руської Ради у Львові; автор проекту створення окремого самоуправного краю із всіх укр. земель у межах Австрії; 1848—49 австр. комісар при рос. армії, що допомагала Австрії в придушенні угор. повстання. 1849 р. Д. подав цісареві проект розподілу Угорщини на нац. дистрикти («Пам'ятник русинів угорських» з 19.10.1849) і після його затвердження став з жовтня 1849 до 1860 р. намісником «Руського дистрикту» в Ужгороді. На цей час припадає сильний культ. рух і відродження Закарпаття (див. Закарпаття). Після заведення конституції 1860 р. і зміцнення угор. впливів Д. втратив пост намісника; він і далі виступав в оборону прав закарп. українців, бувши тричі обраний послом до угор. сойму; проекти Д. угор. більшістю в соймі не приймалися, тим паче, що Д. культ. орієнтувався на Росію. З 1864 р. Д., стояв на чолі осв. т-ва «Общество св. Василія В.», в 1867—71 рр. ред. москвофільської газ. «Свѣтъ». Втративши впливи, Д. переїхав до Австрії, 1881 р. до Львова, де його вплутали до процесу держ. зради (гол. обвинувачена була дочка Д. Ольга Грабар); звільнений, переїхав до Варшави, помер в Інсбруці. З публіцистичних праць рос, нім. і угор. мовами важливіші: «Проект политической программы Руси Австрийской», «О западных границах Подкарпатской Руси», «Программа для проведения национальной автономии Австрии», «Les Slaves ď Autriche et les Magyars».

Література::

  • Свенцицкий И. Материалы для истории возрождения Карпатской Руси. Л. 1906—09.
  • Попов А. А. И. Добрянский, его жизнь и деятельность. Мукачів 1928.
  • Zapletal F. A. Dobrjanskij a naši Rusini 1849—51. Прага 1927.

В. М.