Київський літопис
КИЇВСЬКИЙ ЛІТОПИС — одна з найдавніших історичних і літературних пам'яток княжої доби. К.л. — складова частина Іпатіївського літопису, продовження «Повісті минулих літ». Охоплює події з 1111–17 до 1200. Зібраний у Видубицькому монастирі і містить запозичення з втраченого Чернігівського та незбереженої частини Галицького літописів. Літопис ведено і далі, принаймні до 1237, деякі його уривки увійшли до новгородського літопису. До К.л. увійшли монастирські, особисті й родові князівські літописи, воїнські повісті, оповідання про народні повстання. Зокрема, оповідання про долю князя Ізяслава Мстиславича; про забиття киянами ченця Ігоря чернігівського; звіт київського посла Петра Бориславича до князя Володимирка; розповідь про смерть князя Ростислава Мстиславича, про вбивство князя Андрія Боголюбського, про похід князя Ігоря Святославича та ін. К.л. має світський характер, хоч серед авторів є і духовні особи. Твір відображає тогочасний ідеал «лицарства» з чітко усталеними поняттями честі, слави, є виразом ідеології українського патріотизму. К.л. досліджували М. Грушевський, Д. Чижевський, М. Приселков, Д. Лихачев. Переклад К.л. увійшов до «Літопису руського» (1989).
О. Рибак (Львів).
Вид.:
- Поли. собр. рус. летописей, т. 2. Ипатьевская летопись. СПб., 1908
- Київ. літопис. «Київ», 1984, № 6-8
- Літопис руський. За Іпатським списком. К , 1989
Додаткова література:
- Франчук В. Ю. Книжна лексика в Київ. літописі. «Мовознавство», 1980, №6
- Мельничук О. С. Про мову Київ. літопису XII ст. «Мовознавство», 1983, №2
- Махновець Л. Для сучасників, для пам'яті поколінь. Від перекладача Київ. літопису. «Київ», 1984, №8
- Франчук В. Ю. Киев. летопись. Состав и источники в лингв. освещении. К., 1986
Посилання на інші джерела на ту саму тему:
e-Енциклопедія історії України: Київський літопис.
Юридична Енциклопедія: Київський літопис.
Вікіпедія: Київський літопис.
