Карл XII

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 00:16, 14 лютого 2011, створена Victor Kubai (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
right

КАРЛ XII [17(27).6,1682 — 30.11(11.12).1718] — король Швеції (1697-1718), визначний полководець. Син Карла XI. Спираючись на економічну і політичну могутність Швеції, маючи в розпоряджені першокласну для того часу армію і флот, вів війни проти Данії, Польщі, Московської держави, Саксонії. Його основна діяльність була пов'язаназ керівництвом шведською армією під час Північної війни 1700-21. На поч. війни примусив капітулювати Данію (1700), розгромив московську армію під Нарвою (1700) і, завдавши поразки польсько-саксонським військам, вступив на територію Польщі і Саксонії. Змусив Августа II Фрідріха укласти Альтранштадський мир 1706, за умовами якого останній зрікся престолу на користь С. Лещинського. В 1705-08 вів через С. Лещинського таємні переговори з гетьманом І. Мазепою про умови участі України в антимосковській каоліції. Влітку 1708 50-тисячна армія К. XII розпочала бойові дії проти московських військ у Білорусії. 21.9.1708 шведські полки на чолі з К. XII, за попередньою домовленістю з гетьманом, вступили на територію Лівобережної України (в р-ні с. Дрокова на Стародубщині). 28.3(8.4). 1709 К. XII уклав з гетьманом І. Мазепою та кошовим отаманом К. Гордієнком шведсько-український союзний договір. За умовами його К. XII визнавав Україну незалежною державою і зобов'язувався надати допомогу українському уряду в боротьбі проти московських військ на території України. 27,6(8.7).1709 шведська армія під командуванням К. XII зазнала поразки у Полтавській битві 1709 і змушена була разом з І. Мазепою відступити на турецьку територію у м. Бендери. Після смерті І. Мазепи (1709) К. XII уклав союз з новообраним гетьманом П.Орликом та кримським ханом для спільної боротьби проти Московського царства. 5(16).4.1710 К. XII підтвердив акт обрання гетьманом П. Орлика і договір між ним і Військом Запорізьким (див. Конституція П. Орлика 1710) та як «протектор України» проголосив себе гарантом безпеки і державної незалежності України. В 1710-13 робив спроби організувати спільний шведсько-турецько-український похід проти Московського царства. В 1715 повернувся до Швеції, де намагався створити нову армію і продовжити війну. В 1716-18 спробував захопити Норвегію, яка належала Данії. Загинув під час облоги норвезької фортеці Фрідріхсгалле.