Відмінності між версіями «70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 16: Рядок 16:
 
;1972 30 січня
 
;1972 30 січня
 
<div class=«backgr»>
 
<div class=«backgr»>
:Ухвала Політбюро ЦК КПСС про початок кампанії проти дисидентства та <span class="cit">самвидаву.</span> Через два тижні почалися масові арешти української інтелігенції.
+
:Ухвала Політбюро ЦК КПСС про початок кампанії проти дисидентства та <span class="cit">самвидаву.</span> Через два тижні почалися масові арешти української інтелігенції. Протягом 1972&ndash;1973&nbsp;рр. заарештовано від 70 до 100 осіб. Незрівнянно більше зазнали позбавлення роботи, заборони друкувати свої твори тощо. Переслідування охопило різні верстви українського суспільства, включно з керівництвом та першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ]. Репресії 1970-х років отримали назву <span class="cit">великого
Протягом 1972&ndash;1973&nbsp;рр. заарештовано від 70 до 100 осіб. Незрівнянно більше зазнали
+
позбавлення роботи, заборони друкувати свої твори тощо. Переслідування охопило різні верстви українського суспільства, включно з керівництвом та першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ]. Репресії 1970-х років отримали назву <span class="cit">великого
+
 
погрому.</span>
 
погрому.</span>
 
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 286-288]]
 
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 286-288]]

Версія за 18:02, 5 березня 2010

Хронологічна таблиця — 70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.

1970
Інститут мовознавства ім. О. Потебні почав видавати одинадцятитомовий Словник української мови (120 000 слів). Видання завершено 1980 р.
1971
Згідно з повідомленнями самвидаву, міністр освіти УРСР Ю. Даденков вимагав переведення усіх навчальних закладів на території України під безпосереднє керування Міністерства освіти УРСР.
У доповіді на XXIV з'їзді КПРС Л. Брєжнєв виголосив формулу про формування нової історичної спільності — радянського народу. Проведення в життя цієї формули передбачало усунення перешкод, що стояли на шляху формування цієї нової історичної спільноти, передовсім буржуазно-націоналістичних пережитків. Одним з головних напрямків такої роботи стало російщення усіх народів СРСР.
1972 30 січня
Ухвала Політбюро ЦК КПСС про початок кампанії проти дисидентства та самвидаву. Через два тижні почалися масові арешти української інтелігенції. Протягом 1972–1973 рр. заарештовано від 70 до 100 осіб. Незрівнянно більше зазнали позбавлення роботи, заборони друкувати свої твори тощо. Переслідування охопило різні верстви українського суспільства, включно з керівництвом та першим секретарем ЦК КПУ. Репресії 1970-х років отримали назву великого

погрому.

травень
Усунуто від влади й переведено до Москви Петра Шелеста. Першим секретарем ЦК КПУ стає Володимир Щербицький>. Чистка керівних кадрів КПУ. Посилення русифікаційної політики в Україні. Після усунення Шелеста й міністра освіти Ю. Даденкова безборонно проваджено русифікацію шкіл — досить було заяви кількох батьків, щоб перевести школу на російську мову викладання.
жовтень
Секретарем ЦК КПУ з питань ідеології стає В. Маланчук (Мілман). Разом з головою КГБ України В. Федорчуком, він був головним натхненником і організатором великого погрому 1970-х років в Україні.
1972–1979
Погром української історичної науки. Припинили існування періодичні збірники. Багато вже готових монографій не вийшли друком. Змінено трактування історії України. Українці були фактично позбавлені своєї власної історії.
1973
У Гарварді (м. Кембрідж, шт. Масачусетс, США) засновано Український науковий інститут (згодом — Інститут українських студій) Гарвардського університету.
січень
Резолюція ЦК КПРС Про літературно-мистецьку критику, що вимагала від літераторів більшої активности у впровадженні партійної лінії в галузь мистецької критики. Партійна критика літератури набула масового характеру. Розкритиковані твори зникали з бібліотек, а їхніх авторів на довгі роки позбавляли змоги друкувати свої твори.
1974
У Києві видано Англо-український словник Михайла Подвезька та Миколи Балли (65 000 слів).
Вийшов друком Словник іншомовних слів за ред. Олександра Мельничука (близько 25 000 слів). Друге видання — 1985 р.
Почато друк другого видання УРЕ у 12 томах (завершено 1985 р.).

На відміну від першого видання, друге виходило паралельно українською та російською мовами з великою перевагою в накладах російської версії. Це відповідало запровадженій протягом 70–80 рр. методології русифікації видань через двомовність.

Постанова ЦК КПРС Про підготовку до 50-річчя створення СРСР, де проголошено створення нової історичної спільності — радянського народу. Затверджено офіційний курс на денаціоналізацію.
середина 70-х
Українську мову вилучено із наукової періодики, підручників, монографій тощо.
1975
У Києві Інститут мовознавства АН УРСР видав Орфографічний словник української мови (близько 114 000 слів) за ред.

С. Головащука та В. Русанівського, що відповідав духові й букві русифікаційного правопису 1960 року. Мав кілька стереотипних перевидань.

1976
При Альбертському університеті у Канаді організовано Канадський інститут українських студій (КІУС).
1978 31 серпня
Таємна постанова ЦК КПРС Про дальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках. За матеріялами цієї постанови Рада Міністрів СРСР прийняла постанову від 13 жовтня 1978 р. Про заходи по дальшому вдосконаленню вивчення і викладання російської мови в союзних республіках. Ці постанови дали сигнал посилити русіфікацію. ЦК КПУ схвалив московський документ і розробив свої таємні заходи.
2 листопада
Рада Міністрів УРСР, у відповідь на постанову ЦК, ухвалила постанову Про заходи по дальшому вдосконаленню вивчення і викладання російської мови в загальноосвітній школі <acronym>УРСР</acronym>. Колегія Міністерства освіти УРСР, на виконання решений партии и правительства, розглянула питання про викладання російської мови в загальноосвітніх школах і педагогічних навчальних закладах.
1979
В Америці вийшов Правописний словник української мови за редакцією Ярослава Рудницького.
У Гайдельбергу видано книжку Юрія Шевельова A Historical Phonology of the Ukrainian Language. Авторизований український переклад Історична фонологія української мови видало харківське видавництво Акта 2002 року.
22–24 травня
У Ташкенті відбулася Всесоюзна науково-теоретична конференція Русский язык — язык дружбы и сотрудничества народов СССР, що ухвалила розгорнуті рекомендації з русифікації народів СССР.
За матеріалами конференції у Москві 1981 р. видано книжку Русский язык — язык дружбы и сотрудничества народов СССР. Про добровільність переходу до вивчення спеціальних дисциплін російською мовою свідчать циркуляри, що надходили з Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР ректорам вищих і директорам середніх спеціальних навчальних закладів.
1982
Інститут мовознавства АН УРСР почав видавати Етимологічний словник української мови у сімох томах. Натепер вийшли друком чотири томи (останній, 2003 року, таким малим накладом, що його не мали змоги отримати навіть передплатники).
У США видано словник Анатоля Вовка Вибірковий англійсько-український словник з природознавства, техніки і сучасного побуту, Нью Йорк, вид-во УТЦА. Частина 1 (А-М); Частина II (N-Z). Перероблене и доповнене видання цього словника вийшло 1998 року в Україні - Англійсько-український словник вибраної лексики: Природничі науки, техніка, сучасний побут. - Нью-Йорк; Львів: Укр. Термінолог. центр Північної Америки при НТШ, 1998.
1983 10 червня
Постанова ЦК КПУ і Ради Міністрів України Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26 травня 1983 р. #473 (Про додаткові заходи по поліпшенню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік).
1986
Видавництво УРЕ почало друге видання

Українського радянського енциклопедичного словника у трьох томах (понад 40 000 гасел). Видання завершено 1987 року.

У США видано словник Анатоля Вовка Англійсько-український словник назв кольорів і

кольорознавства.

Нова редакція Програми КПРС, де написано, що національне питання, яке залишилося від минулого, в Радянському Союзі успішно розв’язано.
1988
Заходами Канадського інституту українських студій (КІУС), НТШ (Сарсель, Франція) та Канадської фундації українознавства започатковано видання п’ятитомової англомовної словникової енциклопедії Encyclopedia of Ukraine, базованої на гасловій частині Енциклопедії Українознавства. Перші два томи зредагував Володимир Кубійович, решту три — професор Торонтського Університету Данило Струк (Гуcар-Струк). Видання завершено 1993 року.
1989
У видавництві Наукова думка вийшов перший том нового академічного повного зібрання творів Тараса Шевченка у дванадцяти томах. На сьогодні видано 3 томи, останній — 1991 р.
11 лютого
Установча конференція Товариства української мови ім. Тараса Шевченка, метою якого проголошено утвердження української мови в усіх ділянках суспільного життя. Статут Товариства надруковано 2 березня в газеті Літературна Україна.
16 лютого
В газеті Літературна Україна надруковано проєкт Програми Народного Руху України за перебудову. Він містить вимогу надати українській мові статус державної мови в УРСР.
21 жовтня
Установчі збори відновили Наукове Товариство ім. Шевченка

у Львові. Головою НТШ обрано Олега Романова. Відновлено випуск Записок НТШ.

28 жовтня
Верховна Рада УРСР ухвалила закон Про мови в Українській РСР.

Українській мові надано статус державної мови.

14 листопада
Затверджено Український правопис 1989 року (п'яту редакцію

правопису 1933 р.), оприлюднено 1990 р. Попри повернення деяких правил правопису 1928 року (найпомітніше — повернення літери ґ), як зазначено в передмові, третє видання є органічним продовженням першого (1946 р.) і другого (1960 р.). Голова Орфографічної комісії АН УРСР Віталій Русанівський.

1990 24 квітня
ВР СРСР ухвалила Закон О языках народов СССР, у четвертій статті якого записано, що с учетом исторически сложившихся условий и в целях обеспечения общесоюзных задач русский язык признается на территории СССР официальным языком СССР и используется как средство межнационального общения.
16 липня
Верховна Рада УРСР прийняла Декларацію про державний суверенітет України.
1991 17 січня
Президія Верховної Ради УРСР затвердила постанову Про статус Академії наук УРСР. Академія отримала статус самоврядної організації.
24 серпня
Верховна Рада УРСР майже одноголосно (чотири голоси проти) прийняла Акт про незалежність України.
7 жовтня
Президія НАН України заснувала на базі трьох відділів Інституту мовознавства ім. О. Потебні Інститут української мови. Директором став Олександр Тараненко, від червня 1998 р. — Василь Німчук.
1 грудня
Всеукраїнський референдум підтвердив Акт про незалежність України.
7–8 грудня
Беловезька зустріч керівників Білорусії, Росії та України констатувала припинення існування СССР. Підписано угоду про створення Співдружности Незалежних Держав.
1992 24 серпня
Загальні збори Академії наук затвердили новий статут АН України.
11 вересня
У Києвському університеті відкрито перший в світі Лінгвістичний музей. Засновник і збирач фонду — Костянтин Тищенко.
22–25 вересня
У Львові проведено Першу міжнародну конференція Проблеми української науково-технічної термінології, що стала регулярною. У вересні 2008 року відбулася десята конференція. Матеріяли цих конференцій див. на сайті Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології [1]
1993
НТШ у Львові</a> почало перевидавати гаслову Енциклопедію Українознавства (ЕУ-2). Останній 11 том (Доповнення і виправлення) видано 2003 року.
У Києві вийшов друком перший англійсько-український термінологічний словник — Англо-український математичний словник Р. Воронки, М. Кратка,
Є. Мейнаровича та В. Павленка (близько 10 000 термінів).
Видано четверте, виправлене і доповнене, видання Українського правопису, головним досягненням якого є виправлення помічених помилок третього видання й оновлення ілюстративного матеріялу. Потребу єдиного українського правопису воно не задовольняє. Голова Орфографічної комісії АН України В. Русанівський.
26 червня
Учасники міжнародної конференції Фізика в Україні прийняли Термінологічну правописну конвенцію, де зроблено спробу унормувати правописні положення, що їх недостатньо чітко чи суперечливо подано в чинній редакції правопису. Конвенцію подано до Національної правописної комісії як пропозицію, що її підписали редактори провідних фізичних видань, працівники освітніх закладів тощо.
1994
Видано Орфографічний словник української мови (120 000 слів). Словник є спробою допасувати словника 1975 р. до вимог третього видання правопису.
У Києві перевидано тритомову статейну Енциклопедію Українознавства (ЕУ1).
8 червня
Уряд України своєю постановою затвердив склад Національної правописної комісії.
19 липня
Інавгураційна промова президента Леоніда Кучми. Ближчим часом я маю намір запропонувати зміни до чинного законодавства з метою надання російській мові офіційного статусу при збереженні за українською мовою державного статусу. Це речення спричинило вибухову активізацію сил, що протидіяли запровадженню та виконанню Закону про мови, і різкий відкат у вживанні української мови в державних установах та освітніх

закладах.

1996
У Києві видано двотомовий Англо-український словник Миколи Балли (близько 120 000 слів).
28 червня
Верховна Рада України прийняла Конституцію України. Мовну політику держави визначає стаття 10.
Стаття 10
  • Державною мовою в Україні є українська мова.
    Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.
    В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.
    Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.
    Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.
1999
Восени надруковано Український правопис. Проєкт найновішої редакції, керівник авторського колективу Василь Німчук. Наклад (100 прим.) було поширено серед фахівців з проханням надіслати зауваги. Трохи згодом текст Проєкту було виставлено в Інтернеті http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/zmist.htm)
2000
У Києві видано Енциклопедію української мови. Друге видання здійснено 2004 року на замовлення Держкомітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціяльно значущих видань (це означає, що книжка не надійшла у продж; наклад за невідомими критеріями розподілено між "зацікавленими" посадовцями, бібліотеками і установами).
Українське Біблійне Товариство (засновано у червні 1991р.) видало Новий Заповіт. Це частина нового повного перекладу Біблії.

XXI сторіччя

2001
У Києві видано Великий тлумачний словник сучасної української мови

за ред. В. Бусла (170 000 гасел).

січень – лютий
Правописне божевілля — масований наступ ЗМІ (переважно російськомовних) проти проєкту Найновішої редакції українського правопису, що його мала розглядати Національна правописна комісія на засіданні, призначеному на 14 лютого. Обговорення припинено після того, як Президент оголосив річний мораторій на прийняття нового правопису.
24–27 червня
Апостольський візит Папи Римського Івана Павла II в Україну. Протягом візиту в літургійних відправах, проповідях, благословеннях та виступах, трансльованих з Києва та Львова у понад 100 країн світу, Першоєрарх Католицької Церкви звертався до громадян України українською мовою.
2002 19 лютого
Кабінет міністрів України прийняв постанову 198 Про Українську національну комісію з питань правопису, згідно з якою iз складу комісії виведено багатьох відомих мовознавців, зокрема більшість авторів Проєкту найновішої редакції та всіх закордонних членів комісії. Натомість до комісії залучено функціонерів високого рангу (немовознавців) та мовознавців, відомих своїм негативним ставленням до реформи правопису. Постанову не надруковано, інформація про неї є лише на сайті Кабінету міністрів
2003
Видано Український правопис, проект, керівник авторського колективу В. Русанівський. Наклад — 75 примірників.