Перегляд вихідного коду сторінки 70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

← 70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Адміністратори.
• Ця сторінка захищена від редагування та інших дій.

---

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

==Хронологічна таблиця&nbsp;&mdash; 70-ті&nbsp;роки ХХ&nbsp;ст.&ndash;поч.&nbsp;ХХІ&nbsp;ст.== ;1970 <div> :[[ІМ|Інститут мовознавства ім.&nbsp;О.&nbsp;Потебні]] почав видавати одинадцятитомовий <span class="book">Словник української мови</span> (120&nbsp;000 слів). Видання завершено 1980&nbsp;р. :*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 564-565]] </div> ;1971 <div> :Згідно з повідомленнями <span class="cit">самвидаву</span>, міністр освіти УРСР Ю.&nbsp;Даденков вимагав переведення усіх навчальних закладів на території України під безпосереднє керування Міністерства освіти УРСР. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 284]] </div> <div class=«backgr»> :У доповіді на XXIV з'їзді КПРС Л.&nbsp;Брєжнєв виголосив формулу про <q class="cit"> формування нової історичної спільності&nbsp;&mdash; радянського народу</q>. Проведення в життя цієї формули передбачало усунення перешкод, що стояли на шляху формування цієї нової історичної спільноти, передовсім <span class="cit">буржуазно-націоналістичних пережитків.</span> Одним з головних напрямків такої роботи стало російщення усіх народів СРСР. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 286-288]] </div> ;1972 ;30 січня <div class=«backgr»> :Ухвала Політбюро ЦК КПСС про початок кампанії проти дисидентства та <span class="cit">самвидаву.</span> Через два тижні почалися масові арешти української інтелігенції. Протягом 1972&ndash;1973&nbsp;рр. заарештовано від 70 до 100 осіб. Незрівнянно більше зазнали позбавлення роботи, заборони друкувати свої твори тощо. Переслідування охопило різні верстви українського суспільства, включно з керівництвом та першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ]. Репресії 1970-х років отримали назву <span class="cit">великого погрому.</span> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 286-288]] </div> ;травень <div class=«backgr»> :Усунуто від влади й переведено до Москви [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шелест_Петро Петра Шелеста]. Першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] стає [http://uk.wikipedia.org/wiki/Щербицький_Володимир Володимир Щербицький]>. Чистка керівних кадрів КПУ. Посилення русифікаційної політики в Україні. Після усунення Шелеста й міністра освіти Ю.&nbsp;Даденкова безборонно проваджено русифікацію шкіл&nbsp;&mdash; досить було заяви кількох батьків, щоб перевести школу на російську мову викладання. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 286-288]] </div> ;жовтень <div class=«backgr»> :Секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] з питань ідеології стає В.&nbsp;Маланчук (Мілман). Разом з головою КГБ України [[Віталій Федорчук|В.&nbsp;Федорчуком]], він був головним натхненником і організатором <span class="cit">великого погрому</span> 1970-х років в Україні. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 287]] </div> ;1972&ndash;1979 <div> :Погром української історичної науки. Припинили існування періодичні збірники. Багато вже готових монографій не вийшли друком. Змінено трактування історії України. Українці були фактично позбавлені своєї власної історії. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 287-290]] </div> ;1973 <div> :У Гарварді (м. Кембрідж, шт.&nbsp;Масачусетс, США) засновано <span class="org">Український науковий інститут</span> (згодом &mdash; <span class="org">Інститут українських студій</span>) Гарвардського університету. :*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 656]] </div> ;січень <div> :Резолюція ЦК КПРС <span class="doc">Про літературно-мистецьку критику</span>, що вимагала від літераторів більшої активности у впровадженні партійної лінії в галузь мистецької критики. Партійна критика літератури набула масового характеру. Розкритиковані твори зникали з бібліотек, а їхніх авторів на довгі роки позбавляли змоги друкувати свої твори. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 290]] </div> ;1974 <div> :У Києві видано <span class="book">Англо-український словник</span> [[Михайло Подвезько|Михайла Подвезька]] та Миколи Балли (65&nbsp;000 слів). </div> <div> :Вийшов друком <span class="book">Словник іншомовних слів</span> за ред. [[Олександр Мельничук|Олександра Мельничука]] (близько 25&nbsp;000 слів). Друге видання &mdash; 1985&nbsp;р. </div> <div> :Почато друк другого видання <span class="book">[[УРЕ]]</span> у 12 томах (завершено 1985&nbsp;р.). На відміну від першого видання, друге виходило паралельно українською та російською мовами з великою перевагою в накладах російської версії. Це відповідало запровадженій протягом 70&ndash;80&nbsp;рр. методології русифікації видань через двомовність. :*[[Джерела#EU|<i>EU2</i>, '''1''', 1; '''9''', 3386]] </div> <div class=«backgr»> :Постанова ЦК КПРС <span class="doc">Про підготовку до 50-річчя створення СРСР</span>, де проголошено створення <span class="cit">нової історичної спільності &mdash; радянського народу.</span> Затверджено офіційний курс на денаціоналізацію. </div> ;середина 70-х <div> :Українську мову вилучено із наукової періодики, підручників, монографій тощо. </div> ;1975 <div> :У Києві [[ІМ|Інститут мовознавства]] АН УРСР видав <span class="book">Орфографічний словник української мови</span> (близько 114&nbsp;000 слів) за ред. С.&nbsp;[[Головащук]]а та [[Віталій Русанівський|В.&nbsp;Русанівського]], що відповідав духові й букві русифікаційного правопису 1960 року. Мав кілька стереотипних перевидань. </div> ;1976 <div> :При Альбертському університеті у Канаді організовано Канадський інститут українських студій (КІУС). :*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 653]] </div> ;1978 ;31 серпня <div> :Таємна постанова ЦК КПРС <span class="doc">Про дальше вдосконалення вивчення і викладання російської мови в союзних республіках.</span> За матеріялами цієї постанови Рада Міністрів СРСР прийняла постанову від 13 жовтня 1978&nbsp;р. <span class="doc">Про заходи по дальшому вдосконаленню вивчення і викладання російської мови в союзних республіках.</span> Ці постанови дали сигнал посилити русіфікацію. ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] схвалив московський документ і розробив свої таємні заходи. :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи&hellip;</i>, 404-407]] </div> ;2 листопада <div> :Рада Міністрів УРСР, у відповідь на постанову ЦК, ухвалила постанову <span class="doc">Про заходи по дальшому вдосконаленню вивчення і викладання російської мови в загальноосвітній школі <acronym>УРСР</acronym></span>. Колегія Міністерства освіти УРСР, на виконання <span class="cit">решений партии и правительства</span>, розглянула <span class="cit">питання про викладання російської мови в загальноосвітніх школах і педагогічних навчальних закладах.</span> :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи&hellip;</i>, 270-272]] </div> ;1979 <div> :В Америці вийшов <span class="book">Правописний словник української мови</span> за редакцією [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]]. :*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 525]] </div> <div> :У Гайдельбергу видано книжку [[Юрій Шевельов|Юрія Шевельова]] <span class="book">A Historical Phonology of the Ukrainian Language.</span> Авторизований український переклад <span class="book">Історична фонологія української мови</span> видало харківське видавництво <span class="pub_house">Акта</span> 2002 року. </div> ;22&ndash;24 травня <div> :У Ташкенті відбулася Всесоюзна науково-теоретична конференція <span class="doc">Русский язык &mdash; язык дружбы и сотрудничества народов СССР</span>, що ухвалила розгорнуті рекомендації з русифікації народів СССР. :*[[Джерела#Wormtongue_2|<i>Рекомендации&hellip; &laquo;Русский язык&nbsp;&ndash; язык дружбы и сотрудничества народов СССР&raquo;&hellip;</i>, 278-288]] :*[[Джерела#Wormtongue|<i>Русский язык&nbsp;&ndash; язык дружбы и сотрудничества&hellip;</i>, 278-288]] </div> <div> :За матеріалами конференції у Москві 1981 р. видано книжку <span class="book">Русский язык &mdash; язык дружбы и сотрудничества народов СССР.</span> Про <q>добровільність</q> переходу до вивчення спеціальних дисциплін російською мовою свідчать циркуляри, що надходили з Міністерства вищої і середньої спеціальної освіти УРСР ректорам вищих і директорам середніх спеціальних навчальних закладів. :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи&hellip;</i>, 278-288]] </div> ;1982 <div> :[[ІМ|Інститут мовознавства]] АН УРСР почав видавати <span class="book">Етимологічний словник української мови</span> у сімох томах. Натепер вийшли друком чотири томи (останній, 2003 року, таким малим накладом, що його не мали змоги отримати навіть передплатники). :*[[Джерела#EUM|<i> Українська мова. Енциклопедія</i>, 161-162]] </div> <div> :У США видано словник [[Анатоль Вовк|Анатоля Вовка]] <span class="book">Вибірковий англійсько-український словник з природознавства, техніки і сучасного побуту</span>, Нью Йорк, вид-во УТЦА. Частина 1 (А-М); Частина&nbsp;II (N-Z). Перероблене и доповнене видання цього словника вийшло 1998 року в Україні - <span class="book">Англійсько-український словник вибраної лексики: Природничі науки, техніка, сучасний побут.</span> - Нью-Йорк; Львів: Укр. Термінолог. центр Північної Америки при НТШ, 1998. :*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 13, 24]] </div> ;1983 ;10 червня <div> :Постанова ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/КП(б)У КПУ] і Ради Міністрів України <span class="doc">Про організацію виконання в республіці постанови ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР від 26 травня 1983&nbsp;р. #473</span> (<span class="doc">Про додаткові заходи по поліпшенню вивчення російської мови в загальноосвітніх школах та інших навчальних закладах союзних республік</span>). :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи&hellip;</i>, 407-412]] </div> ;1986 <div> :Видавництво <span class="pub_house">[[УРЕ]]</span> почало друге видання <span class="book">Українського радянського енциклопедичного словника</span> у трьох томах (понад 40&nbsp;000 гасел). Видання завершено 1987 року. :*[[Джерела#URES|<i>УРЕС</i>, 1, 5]] </div> <div> :У США видано словник [[Анатоль Вовк|Анатоля Вовка]] <span class="book">Англійсько-український словник назв кольорів і кольорознавства.</span> :*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 13]] </div> <div class=«backgr»> :Нова редакція <span class="book">Програми КПРС,</span> де написано, що <span class="cit">національне питання, яке залишилося від минулого, в Радянському Союзі успішно розв&rsquo;язано.</span> :*[[Джерела#Pog_kpSS_nr|<i>Програма КПРС: нова редакція</i>]] </div> ;1988 <div> :Заходами Канадського інституту українських студій (КІУС), [[НТШ]] (Сарсель, Франція) та Канадської фундації українознавства започатковано видання п&rsquo;ятитомової англомовної словникової енциклопедії <span class="book">Encyclopedia of Ukraine</span>, базованої на гасловій частині <span class="book">Енциклопедії Українознавства.</span> Перші два томи зредагував [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимир Кубійович], решту три &mdash; професор Торонтського Університету [http://uk.wikipedia.org/wiki/Данило_Гузар-Струк Данило Струк (Гуcар-Струк)]. Видання завершено 1993 року. :*[[Джерела#EU|<i>EU2</i>, '''1''', XV]] </div> ;1989 <div> :У видавництві <span class="pub_house">Наукова думка</span> вийшов перший том нового академічного повного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] у дванадцяти томах. На сьогодні видано 3 томи, останній &mdash; 1991&nbsp;р. </div> ;11 лютого <div> :Установча конференція <span class="org">Товариства української мови ім.&nbsp;Тараса Шевченка,</span> метою якого проголошено <span class="cit">утвердження української мови в усіх ділянках суспільного життя.</span> Статут Товариства надруковано 2 березня в газеті <span class="book">Літературна Україна.</span> </div> ;16 лютого <div> :В газеті <span class="book">Літературна Україна</span> надруковано проєкт <span class="doc">Програми Народного Руху України за перебудову.</span> Він містить вимогу <span class="cit">надати українській мові статус державної мови в УРСР.</span> </div> ;21 жовтня <div> :Установчі збори відновили <span class="org">[[НТШ|Наукове Товариство ім.&nbsp;Шевченка]] у Львові.</span> Головою НТШ обрано Олега Романова. Відновлено випуск <span class="p_ed"> [[ЗНТШ|Записок НТШ]].</span> :*[[Джерела#VNTSH|<i>Вісник НТШ. Ювілейний випуск</i>, 10-11]] </div> ;28 жовтня <div> :Верховна Рада УРСР ухвалила закон <span class="doc">Про мови в Українській РСР.</span> Українській мові надано статус державної мови. :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти, документи&hellip;</i>, 307-318]] </div> ;14 листопада <div> :Затверджено <span class="book">Український правопис</span> 1989 року (п'яту редакцію правопису 1933&nbsp;р.), оприлюднено 1990&nbsp;р. Попри повернення деяких правил правопису 1928 року найпомітніше &mdash; повернення літери '''ґ'''), як зазначено в передмові, третє видання <span class="cit">є органічним продовженням першого (1946&nbsp;р.) і другого (1960&nbsp;р.).</span> Голова Орфографічної комісії АН УРСР [[Віталій Русанівський]]. :*[[Джерела#UkrPr90|<i>Український правопис</i>. 3-е вид., 3-4]] </div> ;1990 ;24 квітня <div class=«backgr»> :ВР СРСР ухвалила Закон <span class="doc">О языках народов СССР,</span> у четвертій статті якого записано, що <span class="cit">с учетом исторически сложившихся условий и в целях обеспечения общесоюзных задач русский язык признается на территории СССР официальным языком СССР и используется как средство межнационального общения.</span> :*[[Джерела#Zak_ja_SSsr|<i>Закон СССР &rdquo;О языках народов СССР&rdquo;</i>]] </div> ;16 липня <div class=«backgr»> :Верховна Рада УРСР прийняла <span class="doc">Декларацію про державний суверенітет України</span>. :*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України</i>, 198]] :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 305]] </div> ;1991 ;17 січня <div class=«backgr»> :Президія Верховної Ради УРСР затвердила постанову <span class="doc">Про статус Академії наук УРСР.</span> [[УАН|Академія]] отримала статус самоврядної організації. :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 232]] </div> ;24 серпня <div class=«backgr»> :Верховна Рада УРСР майже одноголосно (чотири голоси проти) прийняла <span class="doc">Акт про незалежність України.</span> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 309]] </div> ;7 жовтня <div> :Президія [[УАН|НАН України]] заснувала на базі трьох відділів [[ІМ|Інституту мовознавства]] ім.&nbsp;О.&nbsp;Потебні [[ІУМ|Інститут української мови]]. Директором став Олександр Тараненко, від червня 1998&nbsp;р. &mdash; Василь Німчук. :*[[Джерела#IUM-10|<i>Інститутові української мови&nbsp;&ndash; 10 років</i>]] </div> ;1 грудня <div class=«backgr»> :Всеукраїнський референдум підтвердив <span class="doc">Акт про незалежність України.</span> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 309]] </div> ;7&ndash;8 грудня <div class=«backgr»> :Беловезька зустріч керівників Білорусії, Росії та України констатувала припинення існування СССР. Підписано угоду про створення Співдружности Незалежних Держав. :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i> Нарис історії України&hellip;</i>, 310]] </div> ;1992 ;24 серпня <div class=«backgr»> :Загальні збори [[УАН|Академії наук]] затвердили новий статут АН України. :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 310]] </div> ;11 вересня <div> :У Києвському університеті відкрито перший в світі <span class="org">[[Лінгвістичний музей]].</span> Засновник і збирач фонду &mdash; [[Костянтин Тищенко]]. :*[[Джерела#Tyshch|Тищенко К. <i>Метатеорія мовознавства</i>, 342-350]] </div> ;22&ndash;25 вересня <div> :У Львові проведено Першу міжнародну конференція <span class="doc">Проблеми української науково-технічної термінології,</span> що стала регулярною. У вересні 2008 року відбулася десята конференція. Матеріяли цих конференцій див. на сайті Технічного комітету стандартизації науково-технічної термінології [http://www.lp.edu.ua/tc.terminology/TK_main.htm] :*[[Джерела#I_UNTT|<i>I Міжн. наукова конференція &rdquo;Проблеми української науково-технічної термінології&rdquo;</i>]] </div> ;1993 <div> :[[НТШ]] у Львові</a> почало перевидавати гаслову <span class="book">Енциклопедію Українознавства</span> (ЕУ-2). Останній 11 том (Доповнення і виправлення) видано 2003 року. :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 2]] </div> <div> :У Києві вийшов друком перший англійсько-український термінологічний словник &mdash; <span class="book">Англо-український математичний словник</span> Р.&nbsp;Воронки, М.&nbsp;Кратка, Є.&nbsp;Мейнаровича та В.&nbsp;Павленка (близько 10&nbsp;000 термінів). </div> <div> :Видано четверте, виправлене і доповнене, видання <span class="book">Українського правопису</span>, головним досягненням якого є виправлення помічених помилок третього видання й оновлення ілюстративного матеріялу. Потребу єдиного українського правопису воно не задовольняє. Голова Орфографічної комісії АН України [[Віталій Русанівський|В.&nbsp;Русанівський]]. :*[[Джерела#UkrPr93|<i>Український правопис</i>. 4-е вид.</i>]] </div> ;26 червня <div> :Учасники міжнародної конференції <q class="meeting">Фізика в Україні</q> прийняли <span class="doc">Термінологічну правописну конвенцію</span>, де зроблено спробу унормувати правописні положення, що їх недостатньо чітко чи суперечливо подано в чинній редакції правопису. Конвенцію подано до Національної правописної комісії як пропозицію, що її підписали редактори провідних фізичних видань, працівники освітніх закладів тощо. :*[[Джерела#Shljakh|Кочерга О. <i> Деякі міркування про шляхи і манівці&hellip;</i>]] :*[[Джерела#TerCon|<i> Термінологічна правописна конвенція</i>]] </div> ;1994 <div> :Видано <span class="book">Орфографічний словник української мови</span> (120&nbsp;000 слів). Словник є спробою допасувати словника 1975&nbsp;р. до вимог третього видання правопису. </div> <div> :У Києві перевидано тритомову статейну <span class="book">Енциклопедію Українознавства</span> (ЕУ1). :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', V-IX]] </div> ;8 червня <div> :Уряд України своєю постановою затвердив склад <span class="org">Національної правописної комісії.</span> </div> ;19 липня <div> :Інавгураційна промова президента Леоніда Кучми. <span class="cit">Ближчим часом я маю намір запропонувати зміни до чинного законодавства з метою надання російській мові офіційного статусу при збереженні за українською мовою державного статусу.</span> Це речення спричинило вибухову активізацію сил, що протидіяли запровадженню та виконанню <span class="doc">Закону про мови</span>, і різкий відкат у вживанні української мови в державних установах та освітніх закладах. :*[[Джерела#Qchmo|Кучма Л. <i>Інаугураційна промова</i>]] </div> ;1996 <div> :У Києві видано двотомовий <span class="book">Англо-український словник</span> Миколи Балли (близько 120&nbsp;000 слів). </div> ;28 червня <div> :Верховна Рада України прийняла <span class="doc">Конституцію України.</span> Мовну політику держави визначає стаття 10. </div> <div> ;<i>Стаття 10</i> *:<i>Державною мовою в Україні є українська мова.</i> *:<i>Держава забезпечує всебічний розвиток і функціонування української мови в усіх сферах суспільного життя на всій території України.</i> *:<i>В Україні гарантується вільний розвиток, використання і захист російської та інших мов національних меншин України.</i> *:<i>Держава сприяє вивченню мов міжнародного спілкування.</i> *:<i>Застосування мов в Україні гарантується Конституцією України та визначається законом.</i> </div> ;1999 <div> :Восени надруковано <span class="book">Український правопис. Проєкт найновішої редакції</span>, керівник авторського колективу Василь Німчук. Наклад (100 прим.) було поширено серед фахівців з проханням надіслати зауваги. Трохи згодом текст Проєкту було виставлено в Інтернеті [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/zmist.htm http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/pravXXI/zmist.htm]) :*[[Джерела#UkrPrN|<i> Український правопис. Проєкт найновішої редакції</i>]] </div> ;2000 <div> :У Києві видано <span class="book">Енциклопедію української мови.</span> Друге видання здійснено 2004 року на замовлення Держкомітету телебачення і радіомовлення України за Програмою випуску соціяльно значущих видань (це означає, що книжка не надійшла у продж; наклад за невідомими критеріями розподілено між "зацікавленими" посадовцями, бібліотеками і установами). <div> :<span class="org">Українське Біблійне Товариство</span> (засновано у червні 1991р.) видало <span class="book">Новий Заповіт.</span> Це частина нового повного перекладу Біблії. :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 20]] </div> ==XXI сторіччя== ;2001 <div> :У Києві видано <span class="book">Великий тлумачний словник сучасної української мови</span> за ред. В.&nbsp;Бусла (170 000 гасел). </div> ;січень &ndash; лютий <div> :<q class="SoCalled">Правописне божевілля</q> &mdash; масований наступ ЗМІ (переважно російськомовних) проти проєкту <span class="book">Найновішої редакції українського правопису</span>, що його мала розглядати Національна правописна комісія на засіданні, призначеному на 14 лютого. Обговорення припинено після того, як Президент оголосив річний мораторій на прийняття нового правопису. :*[[Джерела#Prav_bozh|Кулик&nbsp;В. <i>Правописне божевілля</i>]] :*[[Джерела#Skynmo|<i>Скиньмо чужі правописні кайдани!</i>]] </div> ;24&ndash;27 червня <div> :Апостольський візит Папи Римського Івана Павла&nbsp;II в Україну. Протягом візиту в літургійних відправах, проповідях, благословеннях та виступах, трансльованих з Києва та Львова у понад 100 країн світу, Першоєрарх Католицької Церкви звертався до громадян України українською мовою. :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 29]] </div> ;2002 ;19 лютого <div> :Кабінет міністрів України прийняв постанову 198 <span class="doc">Про Українську національну комісію з питань правопису,</span> згідно з якою iз складу комісії виведено багатьох відомих мовознавців, зокрема більшість авторів <span class="book">Проєкту найновішої редакції</span> та всіх закордонних членів комісії. Натомість до комісії залучено функціонерів високого рангу (немовознавців) та мовознавців, відомих своїм негативним ставленням до реформи правопису. <span class="cit">Постанову не надруковано, інформація про неї є лише на сайті Кабінету міністрів</span> </div> ;2003 <div> :Видано <span class="book">Український правопис, проект</span>, керівник авторського колективу [[Віталій Русанівський|В.&nbsp;Русанівський]]. Наклад &mdash; 75 примірників. :*[[Джерела#UkrPrRu|<i> Український правопис. Проeкт</i>. Київ, 2003]] </div>

Повернення до сторінки «70-ті роки ХХ ст.–поч. ХХІ ст.».