Відмінності між версіями «40-ві–60-ті роки XX ст.»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
(1968)
 
(Не показано 11 проміжних версій цього користувача)
Рядок 1: Рядок 1:
=Хронологічна таблиця — 40-ві–60-ті роки XX ст.=
+
{{Зміст праворуч}}
  
;1940
+
==1940==
 
<div>
 
<div>
 
:Надруковано для обговорення 50 примірників другого проєкту <span class="book">Українського правопису.</span> Його розробила Державна правописна комісія, що її від 1940 року очолив [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунський]].
 
:Надруковано для обговорення 50 примірників другого проєкту <span class="book">Українського правопису.</span> Його розробила Державна правописна комісія, що її від 1940 року очолив [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунський]].
Рядок 37: Рядок 37:
 
</div>
 
</div>
  
;1941
+
==1941==
 
<div>
 
<div>
 
:У Львові видано <span class="book">Правописний словник</span> [[Овсій Ізюмов|О.&nbsp;Ізюмова]] за ред. О.&nbsp;Панейка.
 
:У Львові видано <span class="book">Правописний словник</span> [[Овсій Ізюмов|О.&nbsp;Ізюмова]] за ред. О.&nbsp;Панейка.
Рядок 88: Рядок 88:
 
</div>
 
</div>
  
;1942
+
==1942==
 
<div>
 
<div>
 
:На початку німецької окупації України місцева українська адміністрація багато зробила в галузі культурного відродження: ремонтували й відкривали школи, почато написання нових підручників, влітку засновано 115 українських газет, відкрито <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> й кооперативи. Проте від початку зими 1941&nbsp;р. було встановлено жорсткий окупаційний режим. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D1%85 Гауляйтер Еріх Кох], що очолив [http://uk.wikipedia.org/wiki/Райхскомісаріат_Україна рейхскомісаріят Україна], не гарантував місцевому населеню жодних прав, крім права релігії. Пригнічено все національне життя: усі громадські організації розпущено; закрито більшість драматичних театрів, хорів, опер. Із 115 газет у квітні 1942&nbsp;р. лишилося 40. Усі школи понад четвертий клас закрито. Заборонено друкувати книжки та журнали.  
 
:На початку німецької окупації України місцева українська адміністрація багато зробила в галузі культурного відродження: ремонтували й відкривали школи, почато написання нових підручників, влітку засновано 115 українських газет, відкрито <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> й кооперативи. Проте від початку зими 1941&nbsp;р. було встановлено жорсткий окупаційний режим. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D1%85 Гауляйтер Еріх Кох], що очолив [http://uk.wikipedia.org/wiki/Райхскомісаріат_Україна рейхскомісаріят Україна], не гарантував місцевому населеню жодних прав, крім права релігії. Пригнічено все національне життя: усі громадські організації розпущено; закрито більшість драматичних театрів, хорів, опер. Із 115 газет у квітні 1942&nbsp;р. лишилося 40. Усі школи понад четвертий клас закрито. Заборонено друкувати книжки та журнали.  
Рядок 107: Рядок 107:
  
  
;1943
+
==1943==
 
<div>
 
<div>
 
:Словниковий Відділ [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського Наукового Інституту в Берліні]] видає низку словників, зокрема <span class="book">Німецько-український технічний словник</span> [[Зенон Кузеля|З.&nbsp;Кузелі]] та І.&nbsp;Жуковського. У Ляйпцігу видано <span class="book">Українсько-німецький словник</span> З.&nbsp;Кузелі та [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]], що охопив майже 100 тис. слів. До словника введено цілком новий матеріял, зокрема найновішу термінологію.
 
:Словниковий Відділ [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського Наукового Інституту в Берліні]] видає низку словників, зокрема <span class="book">Німецько-український технічний словник</span> [[Зенон Кузеля|З.&nbsp;Кузелі]] та І.&nbsp;Жуковського. У Ляйпцігу видано <span class="book">Українсько-німецький словник</span> З.&nbsp;Кузелі та [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]], що охопив майже 100 тис. слів. До словника введено цілком новий матеріял, зокрема найновішу термінологію.
Рядок 116: Рядок 116:
  
 
<div>
 
<div>
 +
[[Файл:Pomirky 28 08 43.png|200px|thumb|right|Село Помірки (під Харковом) обговорення проекту укр. правопису]]
 
;28 серпня
 
;28 серпня
 
:У селищі Помірки під Харковом розглянуто, в основному схвалено й передано на затвердження Наркомові освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло П.&nbsp;Тичині] проєкт українського правопису Правописної комісії, яку від 1942&nbsp;р. очолив акад. [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]]. Спроби повернути деякі правила правопису 1928&nbsp;р. були невдалими.
 
:У селищі Помірки під Харковом розглянуто, в основному схвалено й передано на затвердження Наркомові освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло П.&nbsp;Тичині] проєкт українського правопису Правописної комісії, яку від 1942&nbsp;р. очолив акад. [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]]. Спроби повернути деякі правила правопису 1928&nbsp;р. були невдалими.
  
:Український правопис ще сильніше наближено до російського. У засіданні, крім Наркома освіти та членів правописної комісії Л.&nbsp;Булаховського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим М.&nbsp;Рильського], брали участь Голова Ради Народних Комісарів УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита Н.&nbsp;Хрущов], Секретар ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Коротченко_Дем'ян_Сергійович Д.&nbsp;Коротченко], Голова Президії Верховної Ради УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гречуха_Михайло М.&nbsp;Гречуха], Заступник Голови Ради Народних Комісарів УРСР В.&nbsp;Старченко, Секретар ЦК КП(б)У з пропаганди К.&nbsp;Литвин, генерали та офіцери. [[Український правопис 1946 р. Передмова.#photo|Фотографія обговорення]]
+
:Український правопис ще сильніше наближено до російського. У засіданні, крім Наркома освіти та членів правописної комісії Л.&nbsp;Булаховського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим М.&nbsp;Рильського], брали участь Голова Ради Народних Комісарів УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита Н.&nbsp;Хрущов], Секретар ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Коротченко_Дем'ян_Сергійович Д.&nbsp;Коротченко], Голова Президії Верховної Ради УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гречуха_Михайло М.&nbsp;Гречуха], Заступник Голови Ради Народних Комісарів УРСР В.&nbsp;Старченко, Секретар ЦК КП(б)У з пропаганди К.&nbsp;Литвин, генерали та офіцери.  
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i>, 270]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i>, 270]]
 
:*[[Джерела#UkrPr46|''Український правопис.'' 1946, 3-4]]</span>
 
:*[[Джерела#UkrPr46|''Український правопис.'' 1946, 3-4]]</span>
</div>
+
</div><br style="clear:both;" />
  
;1944
+
==1944==
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
:Початок масових депортацій населення західних областей України. Протягом  1944&ndash;1950&nbsp;рр. депортовано 140 тис. людей. Наймасовіша депортація відбулася 1947 року &mdash; 78 тис.  
 
:Початок масових депортацій населення західних областей України. Протягом  1944&ndash;1950&nbsp;рр. депортовано 140 тис. людей. Наймасовіша депортація відбулася 1947 року &mdash; 78 тис.  
Рядок 138: Рядок 139:
 
</div>
 
</div>
  
;1945
+
==1945==
 
<div>
 
<div>
 
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгородський_університет Ужгородський Університет].
 
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгородський_університет Ужгородський Університет].
Рядок 165: Рядок 166:
 
</div>
 
</div>
  
;1946
+
==1946==
 
<div>
 
<div>
 
:Більшість високих шкіл України (крім мистецьких, педагогічних та медичних) підпорядковано новоствореному Міністерству Вищої Освіти СРСР, що керує вищими школами незалежно від адміністративної та господарської підпорядкованости їх в СРСР.
 
:Більшість високих шкіл України (крім мистецьких, педагогічних та медичних) підпорядковано новоствореному Міністерству Вищої Освіти СРСР, що керує вищими школами незалежно від адміністративної та господарської підпорядкованости їх в СРСР.
Рядок 222: Рядок 223:
 
</div>
 
</div>
  
;1947
+
==1947==
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
:Головою Агітпропу (згодом секретарем ЦК з ідеології) стає Міхаїл Суслов. Був головним ідеологічним цензором і провідником політики російщення народів СРСР до кінця життя (1982&nbsp;р.). Саме він створив псевдопоняття <span class="cit">новая историческая общность &mdash; советский народ.</span>
 
:Головою Агітпропу (згодом секретарем ЦК з ідеології) стає Міхаїл Суслов. Був головним ідеологічним цензором і провідником політики російщення народів СРСР до кінця життя (1982&nbsp;р.). Саме він створив псевдопоняття <span class="cit">новая историческая общность &mdash; советский народ.</span>
Рядок 243: Рядок 244:
 
</div>
 
</div>
  
;1948
+
==1948==
 
<div>
 
<div>
 
:У Києві вийшов друком <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (80 тис. слів). Його готував [[ІМ|Інститут мовознавства]], редактори [[Михайло Калинович|М.&nbsp;Калинович]], [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим|М.&nbsp;Рильський]. Перевидано 1955 р.
 
:У Києві вийшов друком <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (80 тис. слів). Його готував [[ІМ|Інститут мовознавства]], редактори [[Михайло Калинович|М.&nbsp;Калинович]], [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим|М.&nbsp;Рильський]. Перевидано 1955 р.
Рядок 256: Рядок 257:
 
</div>
 
</div>
  
;1949
+
==1949==
 
<div>
 
<div>
 
:У Мюнхені &mdash; Сарселі започатковано видання статейної <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (Загальна частина, ЕУ-1) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича] та [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
 
:У Мюнхені &mdash; Сарселі започатковано видання статейної <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (Загальна частина, ЕУ-1) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича] та [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
 +
 +
:[http://litopys.org.ua/encycl/eui.htm Статейна частина у текстовому форматі на сайті Ізборник]
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XII]]</span>
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XII]]</span>
Рядок 270: Рядок 273:
 
</div>
 
</div>
  
;1950
+
==1950==
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;5 березня
 
;5 березня
Рядок 285: Рядок 288:
 
</div>
 
</div>
  
;1951  
+
==1951==
 
<div>
 
<div>
 
;2 липня
 
;2 липня
Рядок 298: Рядок 301:
 
</div>
 
</div>
  
;1953
+
==1953==
 
<div>
 
<div>
 
:У Києві започатковано видання шеститомового академічного <span class="book">Українсько-російського словника</span> за редакцією [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] (близько 122 тис. слів). Останній том вийшов друком 1963 р. Українську частину словника насичено російськими словами.
 
:У Києві започатковано видання шеститомового академічного <span class="book">Українсько-російського словника</span> за редакцією [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] (близько 122 тис. слів). Останній том вийшов друком 1963 р. Українську частину словника насичено російськими словами.
Рядок 307: Рядок 310:
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;5 березня
 
;5 березня
:Помер [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін].</span>
+
:Помер [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін].
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 317: Рядок 320:
 
</div>
 
</div>
  
;1955
+
==1955==
 
<div>
 
<div>
 
:У Києві вийшов друком розширений варіянт <span class="book">Орфографічного словника української мови</span> [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] (близько 40&nbsp;000 слів). Перевидано з відповідними поправками після затвердження правопису 1960 року.  
 
:У Києві вийшов друком розширений варіянт <span class="book">Орфографічного словника української мови</span> [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] (близько 40&nbsp;000 слів). Перевидано з відповідними поправками після затвердження правопису 1960 року.  
Рядок 331: Рядок 334:
  
 
<div>
 
<div>
:У Сарселі започатковано видання гаслової <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (ЕУ-2) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича].  
+
:У Сарселі започатковано видання гаслової <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (ЕУ-2) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича].
 +
 
 +
:[http://diasporiana.org.ua/?s=енциклопедія+українознавства Djvu- файли енциклопедії на сайті Diasporiana]
 +
 
 +
:[http://litopys.org.ua/encycl/euii.htm Словникова частина у текстовому форматі на сайті Ізборник]
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', X-XVI, 1-6]]</span>
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', X-XVI, 1-6]]</span>
Рядок 343: Рядок 350:
 
</div>
 
</div>
  
;1956  
+
==1956==
 
<div>
 
<div>
 
;20 серпня
 
;20 серпня
Рядок 351: Рядок 358:
 
</div>
 
</div>
  
;1957
+
==1957==
 
<div>
 
<div>
 
:Створено Словникову комісію АН УРСР (голова &mdash; акад. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Штокало_Йосип Й.&nbsp;Штокало]). Сформовано авторські колективи, що видали протягом 1959&ndash;1972&nbsp;рр. 23 російсько-українські термінологічні словники (обсягом від 8 до 30 тисяч термінів) з точних, природничих та технічних наук.
 
:Створено Словникову комісію АН УРСР (голова &mdash; акад. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Штокало_Йосип Й.&nbsp;Штокало]). Сформовано авторські колективи, що видали протягом 1959&ndash;1972&nbsp;рр. 23 російсько-українські термінологічні словники (обсягом від 8 до 30 тисяч термінів) з точних, природничих та технічних наук.
Рядок 366: Рядок 373:
  
 
<div>
 
<div>
:В Аргентині почато видання восьмитомової <span class="book">[[Українська мала енциклопедія|Української Малої Енциклопедії]]</span> єдиного автора &mdash; [[Євген Онацький|Євгена Онацького]] (видання завершено 1967 року). Наклад &mdash; 1000 примірників.
+
:В Аргентині почато видання восьмитомової <span class="book">[[Українська мала енциклопедія|Української Малої Енциклопедії]]</span> єдиного автора &mdash; [[Євген Онацький|Євгена Онацького]] (видання завершено 1967 року). Наклад &mdash; 1000 примірників. [http://diasporiana.org.ua/?s=мала+енциклопедія Djvu-файли енциклопедії на сайті Disporiana]
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3367]]</span>
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3367]]</span>
Рядок 379: Рядок 386:
 
</div>
 
</div>
  
;1958
+
==1958==
 
<div>
 
<div>
 
:Започатковано видання <span class="book">Української Радянської Енциклопедії</span> у 17&nbsp;тт., головний редактор &mdash; [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бажан_Микола Mикола Бажан]. Видання завершено 1965 року. Великою мірою це видання було спричинене енциклопедичною діяльністю діяспори.
 
:Започатковано видання <span class="book">Української Радянської Енциклопедії</span> у 17&nbsp;тт., головний редактор &mdash; [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бажан_Микола Mикола Бажан]. Видання завершено 1965 року. Великою мірою це видання було спричинене енциклопедичною діяльністю діяспори.
Рядок 425: Рядок 432:
 
</div>
 
</div>
  
;1959
+
==1959==
 
<div>
 
<div>
 
:Вперше після 1936 року видано кілька термінологічних словників. Це російсько-українські словники, що їх підготувала словникова комісія [[УАН|АН УРСР]]: фізичний, геологічний, гірничий, з машинознавства та машинобудування.
 
:Вперше після 1936 року видано кілька термінологічних словників. Це російсько-українські словники, що їх підготувала словникова комісія [[УАН|АН УРСР]]: фізичний, геологічний, гірничий, з машинознавства та машинобудування.
Рядок 435: Рядок 442:
 
:У Києві видано <span class="book">Словник наголосів української літературної мови</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Погрібний_Анатолій_Григорович М.&nbsp;Погрібного] за ред. І.&nbsp;Варченка (близько 50&nbsp;000 слів). Друге видання (1964 р.) містило 52 тис. слів. За браком орфографічних словників, цим словником часто користовувался замість правописного.
 
:У Києві видано <span class="book">Словник наголосів української літературної мови</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Погрібний_Анатолій_Григорович М.&nbsp;Погрібного] за ред. І.&nbsp;Варченка (близько 50&nbsp;000 слів). Друге видання (1964 р.) містило 52 тис. слів. За браком орфографічних словників, цим словником часто користовувался замість правописного.
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 280, 411]]</span>  
+
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 444]]</span>  
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 443: Рядок 450:
 
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span>
 
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 +
<div>
 +
;лютий
 +
:У другому числі журналу «Вітчизна» надруковано першу подачу синонімічного словника Андрія Багмета під назвою «Матеріали до синонімічного словника української мови» з передмовою М. Т. Рильского та редакційним зверненням до читачів ([[Передмова до синонімічного словника А. Багмета|Текст передмови та звернення]]). Протягом 1959-1962 років було надруковано частину А-Н. Від 1969 року до 1971 у журналі «Україна» було оприлюднено частину О-П.  У такому незавершеному варіанті, але після певного редагування, словник було видано у США під назвою «Словник синонімів української мови», т. 1, Нью-Йорк, 1982. Про започаткування журнальної подачі цього словника розповідає у своїх спогадах Володимир П'янов (с. 277-282). 
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 589-590]]</span>
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Nash_Lukash_1|П'янов В. Вирішальне слово за Лукашем. У кн: ''Наш Лукаш. Книга 1.'', 277-289.]]</span>
 +
</div>
 +
  
 
<div>
 
<div>
 
;17 квітня
 
;17 квітня
:Сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР.</span> <span class="cit">С т а т т я 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР. якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів.</span> Тобто вивчення української мови в школах оголошено необов'язковим. На "вимогу батьків і дітей" зменшенно кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови й літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах.  
+
:Сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР.</span> <span class="cit">С&nbsp;т&nbsp;а&nbsp;т&nbsp;т&nbsp;я 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР. якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів.</span> Тобто вивчення української мови в школах оголошено необов'язковим. На "вимогу батьків і дітей" зменшенно кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови й літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах.  
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 474: Рядок 491:
 
:У харківському журналі <span class="book">Прапор</span> почато публікацію <span class="book">Російсько-українського словника сталих виразів</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вирган_Іван Івана Виргана] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пилинська_Марія Марії Пилинської]. Публікацію завершено у жовтні 1971 року. Окремим виданням словника видано в Харкові 2000&nbsp;р. (близько 50 тис. слів).
 
:У харківському журналі <span class="book">Прапор</span> почато публікацію <span class="book">Російсько-українського словника сталих виразів</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вирган_Іван Івана Виргана] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пилинська_Марія Марії Пилинської]. Публікацію завершено у жовтні 1971 року. Окремим виданням словника видано в Харкові 2000&nbsp;р. (близько 50 тис. слів).
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span>
+
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 773]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
;1960  
+
==1960==
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;9 січня
 
;9 січня
Рядок 493: Рядок 510:
 
</div>
 
</div>
  
;1961
+
==1961==
 
<div>
 
<div>
 
:Набув чинности <span class="book">Український правопис</span> 1960-1961&nbsp;рр. (четверта редакція), де " українські правила наближено до <span class="book">Правил русской орфографии и пунктуации</span>, що вийшли друком 1956&nbsp;р." Голова комісії [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]].
 
:Набув чинности <span class="book">Український правопис</span> 1960-1961&nbsp;рр. (четверта редакція), де " українські правила наближено до <span class="book">Правил русской орфографии и пунктуации</span>, що вийшли друком 1956&nbsp;р." Голова комісії [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]].
Рядок 525: Рядок 542:
 
</div>
 
</div>
  
;1962
+
==1962==
 
<div>
 
<div>
 
:Почато видання першого українського етимологічного словника [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]] <span class="book"> An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language.</span> Словник доведено до літери Ж (останній, 16-й випуск вийшов 1977&nbsp;р., окремою книжкою (випуски 12&ndash;16) &mdash; 1978&nbsp;р.). Словник перевидано 1980 &ndash; 1982&nbsp;рр. У новому виданні додано низку матеріялів на решту літер.
 
:Почато видання першого українського етимологічного словника [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]] <span class="book"> An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language.</span> Словник доведено до літери Ж (останній, 16-й випуск вийшов 1977&nbsp;р., окремою книжкою (випуски 12&ndash;16) &mdash; 1978&nbsp;р.). Словник перевидано 1980 &ndash; 1982&nbsp;рр. У новому виданні додано низку матеріялів на решту літер.
Рядок 545: Рядок 562:
 
</div>
 
</div>
  
;1963
+
==1963==
 
<div>
 
<div>
 
:У Києві видано <span class="book">Українсько-французький словник</span> О.&nbsp;Андрієвської та Л.&nbsp;Яворовської (близько 50&nbsp;000 слів).
 
:У Києві видано <span class="book">Українсько-французький словник</span> О.&nbsp;Андрієвської та Л.&nbsp;Яворовської (близько 50&nbsp;000 слів).
Рядок 604: Рядок 621:
 
</div>
 
</div>
  
;1964
+
==1964==
 
<div>
 
<div>
 
;24 &ndash; 26 травня
 
;24 &ndash; 26 травня
:Пожежа в Публічній бібліотеці АН УРСР. Найбільше постраждав відділ <q class="nm">Україніка". Згоріло близько 500 000 томів. Частину вдалося відновити за рахунок обмінно-резервного фонду. Однак близько 50 тис. томів (архівні українські документи, кілька рукописних середньовічних книжок, перші примірники українських часописів, багато раритетів українською мовою) втрачено безповоротно. Палія Погружальського визнали "сумашедшим" та відправили з України.
+
:Пожежа в Публічній бібліотеці АН УРСР. Найбільше постраждав відділ <q class="nm"> Україніка</q>. Згоріло близько 500 000 томів. Частину вдалося відновити за рахунок обмінно-резервного фонду. Однак близько 50 тис. томів (архівні українські документи, кілька рукописних середньовічних книжок, перші примірники українських часописів, багато раритетів українською мовою) втрачено безповоротно. Палія Погружальського визнали "сумашедшим" та відправили з України.
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
:*[[Джерела#Bilok2|Білокінь С. <i> Пожежі київської Публічної бібліотеки&hellip;</i>]</span>
+
:*[[Джерела#Bilok2|Білокінь С. <i> Пожежі київської Публічної бібліотеки&hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 618: Рядок 635:
 
</div>
 
</div>
  
;1965
+
==1965==
 
<div>
 
<div>
:Згідно з повідомленнями <span class="cit">самвидаву</span>, міністр освіти УРСР Ю.&nbsp;Даденков готував республіканську реформу, що передбачала надавати перевагу під час вступу до вищих навчальних закладів абітурієнтам, що добре знають українську мову; викладання всіх суспільних наук перевести на українську мову; українська мова мала стати мовою діловодства; наукові журнали, підручники й посібники мали друкувати українською мовою тощо. Реформу Даденкова зупинила <span class="cit">директива з Москви.</span>
+
:Згідно з повідомленнями <span class="cit">самвидаву</span>, міністр освіти УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Даденков_Юрій_Миколайович Ю.&nbsp;Даденков] готував республіканську реформу, що передбачала надавати перевагу під час вступу до вищих навчальних закладів абітурієнтам, що добре знають українську мову; викладання всіх суспільних наук перевести на українську мову; українська мова мала стати мовою діловодства; наукові журнали, підручники й посібники мали друкувати українською мовою тощо. Реформу Даденкова зупинила <span class="cit">директива з Москви.</span>
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
 
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 284]]</span>
 
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 284]]</span>
Рядок 653: Рядок 670:
 
</div>
 
</div>
  
;1966
+
==1966==
 
<div>
 
<div>
 
:Видавництво <span class="pub_house">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УРЕ УРЕ]</span> започаткувало перше видання <span class="book">Українського радянського енциклопедичного словника</span> у трьох томах, завершено 1968 р.
 
:Видавництво <span class="pub_house">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УРЕ УРЕ]</span> започаткувало перше видання <span class="book">Українського радянського енциклопедичного словника</span> у трьох томах, завершено 1968 р.
Рядок 676: Рядок 693:
 
</div>
 
</div>
  
;1968
+
==1968==
 
<div>
 
<div>
:У Києві вийшов тритомовий <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (близько 120 000 слів).
+
:У Києві вийшов тритомовий <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (близько 120 000 слів). [[Світличний І. Новий словник. Який він?]]
 
:<span class="ind">  
 
:<span class="ind">  
 
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>  
 
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span>  

Поточна версія на 18:56, 26 вересня 2017

1940

Надруковано для обговорення 50 примірників другого проєкту Українського правопису. Його розробила Державна правописна комісія, що її від 1940 року очолив М. Грунський.
Надруковано Російсько-український словник (Проект). За ред. М. Калиновича, М. Грунського, І. Кириченко. Під час обговорення виникли істотні заперечення засад його побудови. Тому було створено спеціяльну комісію для редагування словника під головуванням урядовця з НКО Ф. Редька. До її складу введено й А. Кримського. Під час роботи комісії виявилося, що неможливо узгіднити супротивні підходи членів комісії до засад укладання словника. На знак протесту проти схвалених засад А. Кримський вийшов зі складу комісії, зазначивши в заяві (4.V.1941 р.), що комісія грубо втручається в норми української мови і створює антинаукового і тенденційно-шкідливого "російсько-російського" словника.
14 січня
На виконання ухваленого в листопаді 1939 р. рішення уряду УРСР відбулися ліквідаційні збори НТШ у Львові (проти проголосував Роман Зубик). Наукові заклади НТШ реорганізовано у відповідні відділи АН УРСР.
4 березня
Постанова РНК УРСР Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України. Зокрема наказано: В школах з неукраїнською мовою навчання запровадити обов'язкове вивчення української і російської мов, а в школах з українською мовою — вивчення російської мови.
2 серпня
Землі Північної Буковини і частина Бесарабії, де жили українці, увійшли до складу УРСР.

1941

У Львові видано Правописний словник О. Ізюмова за ред. О. Панейка.
У Кракові видано Український правопис, що упорядкував Іван Зілинський на основі правопису 1928 року. Розпорядженням Головного Відділу Науки та Навчання в Уряді Генеральної Губернії його було допущено до вжитку в школах з українською мовою навчання як єдиний дозволений правопис. Мав принаймні чотири видання (1941, 1942 і двічі 1943).
У Римі видано Українсько-італійський словник (Vocabolario ukraino-italiano) Євгена Онацького.
Словниковий Відділ Українського Наукового Інституту в Берліні видав Номенклятуру неорганічної хемії Івана Горбачевського, Українсько-німецький підручний словник Ярослава Рудницького та інші словники.
22 червня
Напад Німеччини на Радянський Союз.
29 червня
Уряд УРСР прийняв ухвалу про евакуацію АН УРСР. Центром евакуації стала Уфа.
У внутрішньому дворі публічної бібліотеки АН УРСР спалено спецфонд — загинуло близько 100 тисяч книжок.
30 червня
У Львові, на наступний день після відходу радянських частин, проголошено утворення самостійної Української держави. Провідників новопроголошеної держави (Я. Стецька, Л. Ребета, Р. Ільницького) німецька влада заарештувала й відправила до Берліна, де до них приєднано С. Бандеру. Від них вимагали відкликати Акт 30 червня, однак вони відмовилися це зробити. Після двох місяців слідства їх відправлено до концентраційного табору Заксенгаузен.

1942

На початку німецької окупації України місцева українська адміністрація багато зробила в галузі культурного відродження: ремонтували й відкривали школи, почато написання нових підручників, влітку засновано 115 українських газет, відкрито Просвіти й кооперативи. Проте від початку зими 1941 р. було встановлено жорсткий окупаційний режим. Гауляйтер Еріх Кох, що очолив рейхскомісаріят Україна, не гарантував місцевому населеню жодних прав, крім права релігії. Пригнічено все національне життя: усі громадські організації розпущено; закрито більшість драматичних театрів, хорів, опер. Із 115 газет у квітні 1942 р. лишилося 40. Усі школи понад четвертий клас закрито. Заборонено друкувати книжки та журнали.
У Празі видано Український правопис і правописний словник Ярослава Рудницького.
травень
У Києві створено комісію для перегляду українського правопису, що мала закінчити роботу у серпні. Повідомлення про це було надруковано в газеті Вінницькі вісті від 20.VII 1942 року. Див. Правописна комісія 1942 року.


1943

Словниковий Відділ Українського Наукового Інституту в Берліні видає низку словників, зокрема Німецько-український технічний словник З. Кузелі та І. Жуковського. У Ляйпцігу видано Українсько-німецький словник З. Кузелі та Ярослава Рудницького, що охопив майже 100 тис. слів. До словника введено цілком новий матеріял, зокрема найновішу термінологію.
Село Помірки (під Харковом) обговорення проекту укр. правопису
28 серпня
У селищі Помірки під Харковом розглянуто, в основному схвалено й передано на затвердження Наркомові освіти П. Тичині проєкт українського правопису Правописної комісії, яку від 1942 р. очолив акад. Л. Булаховський. Спроби повернути деякі правила правопису 1928 р. були невдалими.
Український правопис ще сильніше наближено до російського. У засіданні, крім Наркома освіти та членів правописної комісії Л. Булаховського, М. Рильського, брали участь Голова Ради Народних Комісарів УРСР Н. Хрущов, Секретар ЦК КП(б)У Д. Коротченко, Голова Президії Верховної Ради УРСР М. Гречуха, Заступник Голови Ради Народних Комісарів УРСР В. Старченко, Секретар ЦК КП(б)У з пропаганди К. Литвин, генерали та офіцери.

1944

Початок масових депортацій населення західних областей України. Протягом 1944–1950 рр. депортовано 140 тис. людей. Наймасовіша депортація відбулася 1947 року — 78 тис.
Президія АН УРСР ухвалила постанову про відновлення роботи усіх установ АН УРСР, що існували до початку війни.

1945

Засновано Українську Вільну Академію Наук в Німеччині; пізніше переведено до Канади (1949), потім до США (1950).
Тост Сталіна на честь російського народу: Я хотел бы поднять тост за здоровье нашего Советского народа и, прежде всего, русского народа. Я пью, прежде всего, за здоровье русского народа потому, что он является наиболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в состав Советского Союза. Я поднимаю тост за здоровье русского народа потому, что он заслужил в этой войне общее признание, как руководящей силы Советского Союза среди всех народов нашей страны.
5 травня
Народний комісар освіти акад. П. Тичина підписав і, отже, надав чинности схваленій 1943 року новій (третій) редакціі правопису, що її почали разробляти 1938 року. У правописі 1945 року не відновлено жодного з вилучених правил 1928 р. Деякі елементи далі наближено до російського правопису, зокрема введено флексію в родовому відмінку однини іменників із -ен: імені замість імени. Перше видання цього правопису вийшло друком 1946 року.

1946

Більшість високих шкіл України (крім мистецьких, педагогічних та медичних) підпорядковано новоствореному Міністерству Вищої Освіти СРСР, що керує вищими школами незалежно від адміністративної та господарської підпорядкованости їх в СРСР.
8–10 березня
Майже через місяць після арешту всіх керівників Української греко-католицької церкви на чолі з митрополитом Йосипом Сліпим, за дорученням НКВД проведено Львівський собор УГКЦ, де проголошено про її приєднання до Російської православної церкви.
26 липня
ЦК ВКП(б) ухвалив постанову Про підготовку, добір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в українській партійній організації. ЦК КП(б)У звинувачено, зокрема, в недостатній увазі до добору й ідеологічно-політичного виховання кадрів у галузі науки, літератури й мистецтва, де знайшла притулок ворожа буржуазно-націоналістична ідеологія. Почато нову хвилю терору проти української інтелігенції.
14 серпня
Постанова ЦК ВКП(б) О журналах "Звезда" и "Ленинград". Початок "ждановщины" (за ім'ям її головного виконавця — голови відділу агітації й пропаганди А. Жданова), що мала на меті виключити з підрадянського інтелектуального життя будь-які прояви прозахідних культурних впливів та лібералізму, незалежного від партійної лінії думки. Мішенями стали Анна Ахматова, Міхаїл Зощенко, Дмітрій Шостакович. У республіках до стандартних звинувачень у формалізмі, відхиленні від марксизму-ленінізму, захопленні Заходом тощо обов'язково додано ще одне: ідеалізація національного минулого.
15–17 серпня
Серпневий пленум ЦК КП(б)У ухвалив постанову Про рішення ЦК ВКП(б) по звіту ЦК КП(б)У "Про підготовку, добір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в Українській партійній організації", де вимагає посилити боротьбу на ідеологічному фронті… проти всяких проявів ворожої нам буржуазно-націоналістичної ідeології… Організувати роботу по написанню справді наукової історії України і української літератури і вжити заходів до корінного поліпшення роботи інститутів суспільних наук Академії наук УРСР.
Протягом серпня — жовтня ухвалено низку постанов, спрямованих на дальше російщення та цілковите підпорядкування культури партійному апаратові: Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у Нарисі історії української літератури (24 серпня), Про журнал "Перець" (19 вересня), Про журнал "Вітчизна" (1 жовтня), Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення (20 жовтня). Слідом за породженою партійними резолюціями хвилею критики і самокритики в пресі та на зборах в наукових і культурних інституціях, протягом 1946–1947 рр. відбулися масові арешти науковців, літераторів, діячів культури (близько 10 тис. осіб).
осінь
Початок голоду 1946–1947 рр. Після доповіді про голод в Україні, М. Хрущова звільнено з посади першого секретаря ЦК КП(б)У. Від березня до грудня 1947 року першим секретарем був Лазар Кагановіч.
1 грудня
Запроваджено новий Український правопис, наближений до російського.

1947

Головою Агітпропу (згодом секретарем ЦК з ідеології) стає Міхаїл Суслов. Був головним ідеологічним цензором і провідником політики російщення народів СРСР до кінця життя (1982 р.). Саме він створив псевдопоняття новая историческая общность — советский народ.
березень-липень
Вісла Операція "Вісла". Комуністичний уряд Польщі вирішив остаточно розв'язати українську проблему в Польщі. З етнічних українських земель (Холмщина, Посяння, Лемківщина) на захід Польщі депортовано 150 тисяч українців. У місцях переселення в кожному населеному пункті кількість українців не повинна була перевищувати 10%.
15 вересня
Видано Наказ начальника Головного управління у справах літератури та видавництв при Раді Міністрів Української РСР #26, що надавав чинности виданому для службового користування Зведеному алфавітному списку книжок, що ввійшли до наказів Головліту Української РСР на вилучення та списання в макулатуру з бібліотек громадського користування за період з 1937 до 1 липня 1947 р. включно. На перший сторінці надруковано сам наказ, де у п'ятому параграфі сказано: Особи, що загублять даний зведений список, підлягають притягненню до судової відповідальності.

1948

У Києві вийшов друком Русско-украинский словарь (80 тис. слів). Його готував Інститут мовознавства, редактори М. Калинович, Л. Булаховський та [1]. Перевидано 1955 р.
Видавництво Радянська школа видало Орфографічний словник української мови І. Кириченка для середніх шкіл (понад 20 000 слів). За браком великого правописного словника мав великий попит, був перевиданий двадцять один раз, востаннє — 1977 року.

1949

У Мюнхені — Сарселі започатковано видання статейної Енциклопедії Українознавства (Загальна частина, ЕУ-1) за ред. Володимира Кубійовича та Зенона Кузелі.
Статейна частина у текстовому форматі на сайті Ізборник
25–28 січнь
XVI з'їзд КП(б)У. Закликано викорінити у творчості деяких працівників науки, літератури та мистецтва … пережитки українського буржуазного націоналізму, безрідного космополітизму та низькопоклонства перед гнилою культурою буржуазного Заходу.

1950

5 березня
У бою з частинами НКВД загинув головнокомандувач УПА Роман Шухевич. Збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до травня 1954 року. Деякі невеликі частини діяли ще довше, до кінця 50-х років.
28 червня
Постанова пленуму ЦК КП(б)У Про стан і заходи поліпшення політичної і виховної роботи комсомольських організацій серед міської і сільської молоді УРСР. Висловлено стурбованість, що у школах західних областей ще недостатньо роз'яснюється учням величезне піклування Комуністичної партії та Радянського уряду про соціалістичну перебудову цих областей, про поліпшення життя трудящих. Партійні і комсомольські організації не провадять необхідної роботи серед батьків з питань комуністичного виховання дітей, мало залучаються вчителі, лікарі до читання лекцій, проведення бесід з батьками. В багатьох школах досі не створені комсомольські і піонерські організації. Поставлено вимогу посилити лекційну пропаганду серед молоді західних областей, зробити її гострішою і дійовою в боротьбі проти окремих проявів буржуазної ідеології, проти залишків українських буржуазних націоналістів... Вести рішучу боротьбу проти окремих проявів аполітичності, безідейності і раболіпства перед іноземщиною, проти українського буржуазного націоналізму і космополітизму. Поставлено вимогу посилити лекційну пропаганду серед молодізахідних областей, зробити її гострішою і дійовою в боротьбі проти окремих проявів буржуазної ідеології, проти залишків українських буржуазних націоналістів… Вести рішучу боротьбу проти окремих проявів аполітичності, безідейності і раболіпства перед іноземщиною, проти українського буржуазного націоналізму і космополітизму.

1951

2 липня
Після Днів української культури в Москві (15–25 червня) в московській газеті Правда надруковано погромну редакційну статтю Проти націоналістичних ухилів в українській літературі (різка критика вірша В. Сосюри Любіть Україну та лібрето опери Богдан Хмельницький О. Корнійчука і В. Василевської).
листопад
Пленум ЦК КП(б)У, присвячений ідеологічній роботі. Засуджено ідеологічні помилки у творчості українських письменників, вирішено тотально перевірити всіх українських комуністів (до вересня 1952 року було "вичищено" 3% складу КП(б)У). Розгорнуто ідеологічну кампанію, протягом лише 1951 року прочитано 25 тис. лекцій, що їх примусово відвідали 7,7 млн. чоловік. Головні теми: Великий російський народ — провідна нація СССР та Українські буржуазні націоналісти — смертельні вороги українського народу.

1953

У Києві започатковано видання шеститомового академічного Українсько-російського словника за редакцією І. Кириченка (близько 122 тис. слів). Останній том вийшов друком 1963 р. Українську частину словника насичено російськими словами.
5 березня
Помер Сталін.
грудень
Оприлюднено підготовані за вказівкою Суслова Тезисы к 300-летию воссоединения Украины с Россией.

1955

У Києві вийшов друком розширений варіянт Орфографічного словника української мови І. Кириченка (близько 40 000 слів). Перевидано з відповідними поправками після затвердження правопису 1960 року.
У Києві видано Французько-український словник О. Андрієвської та Л. Яворовської (близько 50 000 слів).
У Сарселі започатковано видання гаслової Енциклопедії Українознавства (ЕУ-2) за ред. Володимира Кубійовича.
Djvu- файли енциклопедії на сайті Diasporiana
Словникова частина у текстовому форматі на сайті Ізборник
9 лютого
Утворено міністерство Вищої Освіти УРСР, що координує свою працю з перетвореним на союзно-республіканське Міністерством Вищої Освіти СРСР.

1956

20 серпня
Рада міністрів СРСР і ЦК КПРС затвердили постанову про повноваження Вищої Атестаційної Комісії (ВАК).

1957

Створено Словникову комісію АН УРСР (голова — акад. Й. Штокало). Сформовано авторські колективи, що видали протягом 1959–1972 рр. 23 російсько-українські термінологічні словники (обсягом від 8 до 30 тисяч термінів) з точних, природничих та технічних наук.
У Києві видано Українсько-англійський словник Михайла Подвезька (близько 60 000 слів).
В Аргентині почато видання восьмитомової Української Малої Енциклопедії єдиного автора — Євгена Онацького (видання завершено 1967 року). Наклад — 1000 примірників. Djvu-файли енциклопедії на сайті Disporiana
18 грудня
Постановою ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР Про видання Української Радянської Енциклопедії відновлено видавництво УРЕ, ліквідоване 1934 року, під новою назвою Головна редакція Української Радянської Енциклопедії.

1958

Започатковано видання Української Радянської Енциклопедії у 17 тт., головний редактор — Mикола Бажан. Видання завершено 1965 року. Великою мірою це видання було спричинене енциклопедичною діяльністю діяспори.
Почато видання двотомового Польсько-українського словника за редакцією Л. Гумецької (близько 100 000 слів). Видання завершене 1960 р.
Утворено Термінологічну Комісію НТШ в Америці.
16 листопада
Тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні. Стаття 19 проголошувала необов'язковість вивчення мов союзних республік у школах.
22–25 грудня
На сесії Верховної Ради СРСР представники Білорусії, України, Молдавії, Латвії, Литви, Естонії, Грузії, Вірменії, Азербайджану і Киргизії виступили проти положення тез і боронили обов'язковість вивчення в усіх школах місцевої мови.
22 грудня
У газеті Правда виступили Максим Рильский та Микола Бажан, обґрунтовуючи потребу обов'язкового вивчення і російської, і української мов.
24 грудня
Сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні. Питання про необов'язковість вивчення мов союзних республік у школі залишено на розгляд республіканських рад. Цей пункт не був прийнятий лише в Азербайджані та Латвії. Після жорстких чисток партійних та урядових апаратів цей пункт прийняли й там.

1959

Вперше після 1936 року видано кілька термінологічних словників. Це російсько-українські словники, що їх підготувала словникова комісія АН УРСР: фізичний, геологічний, гірничий, з машинознавства та машинобудування.
У Києві видано Словник наголосів української літературної мови М. Погрібного за ред. І. Варченка (близько 50 000 слів). Друге видання (1964 р.) містило 52 тис. слів. За браком орфографічних словників, цим словником часто користовувался замість правописного.
У Києві видано Німецько-український словник В. Лещинської та інш. (близько 50 тис. слів).
лютий
У другому числі журналу «Вітчизна» надруковано першу подачу синонімічного словника Андрія Багмета під назвою «Матеріали до синонімічного словника української мови» з передмовою М. Т. Рильского та редакційним зверненням до читачів (Текст передмови та звернення). Протягом 1959-1962 років було надруковано частину А-Н. Від 1969 року до 1971 у журналі «Україна» було оприлюднено частину О-П. У такому незавершеному варіанті, але після певного редагування, словник було видано у США під назвою «Словник синонімів української мови», т. 1, Нью-Йорк, 1982. Про започаткування журнальної подачі цього словника розповідає у своїх спогадах Володимир П'янов (с. 277-282).


17 квітня
Сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР. С т а т т я 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР. якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів. Тобто вивчення української мови в школах оголошено необов'язковим. На "вимогу батьків і дітей" зменшенно кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови й літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах.
Закон провадив і реформу освіти. Семирічки та десятирічки перетворено на восьмирічні (обов'язкові) та одиннадцятирічні загальноосвітні політехнічні школи з виробничою підготовкою.
22 травня
Постанова пленуму ЦК КП(б)У Завдання партійних організацій України по посиленню масово-політичної роботи серед трудящих. Партійні організації в умовах розгорнутого комуністичного будівництва, коли зближення і взаємодопомога соціалістичних націй і народностей набирають винятково широкого розмаху, забов'язано насамперед провадити роботу по інтернаціональному вихованню трудящих, по вихованню в них безмежної любові до великого російського народу і всіх народів нашої Батьківщини.
25–29 травня
У Москві відбулася Всесоюзна термінологічна нарада. В її рекомендаціях проголошено принцип минимального расхождения в соответствующих терминах между литературными языками народов СССР.
вересень
У харківському журналі Прапор почато публікацію Російсько-українського словника сталих виразів Івана Виргана та Марії Пилинської. Публікацію завершено у жовтні 1971 року. Окремим виданням словника видано в Харкові 2000 р. (близько 50 тис. слів).

1960

9 січня
Постанова пленуму ЦК КПРС Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах. Головним завданням визначено строго враховувати в пропагандистській роботі національні особливості різних верств населення нашої країни, зробивши головний упор на інтернаціональне виховання трудящих, на дальше зміцнення дружби народів, на неухильне зближення і всебічне взаємне збагачення соціалістичних націй. Необхідно вести непримиренну боротьбу проти проявів буржуазного націоналізму, тенденцій до ідеалізації і затушовування соціальних суперечностей минулого, до перекручування справжньої історії тієї або іншої нації та її взаємовідносин з іншими народами СРСР, проти окремих проявів національної замкненості і винятковості.
27 квітня
Постанова пленуму ЦК КПУ Про стан ідеологічної роботи на Україні та заходи до її поліпшення. Одним з найважливіших завдань партійних організацій є інтернаціональне виховання трудящих України, виховання їх в дусі любові і глибокої поваги до великого російського народу і всіх братніх народів Радянського Союзу. Вся ідеологічна робота повинна сприяти дальшому зміцненню дружби народів, зближенню соціалістичних націй. Необхідно вести непримиренну боротьбу проти аполітичності, націоналізму і космополітизму, проти розтлінної буржуазної ідеології, особливо українського буржуазного націоналізму… Партійним комітетам встановити постійний контроль за діяльністю видавництв і книготоргівельних організацій, за ідейним і художнім рівнем друкованої продукції…

1961

Набув чинности Український правопис 1960-1961 рр. (четверта редакція), де " українські правила наближено до Правил русской орфографии и пунктуации, що вийшли друком 1956 р." Голова комісії Л. Булаховський.
У Києві видано Російсько-український технічний словник М. Матійка та ін., перший термінологічний словник досить великого обсягу (близько 80 000 термінів) від часів погрому Інституту Української Наукової Мови.
Відбувся Світовий Конґрес Вільної Української Науки в Нью-Йорку і Торонті.
17–31 жовтня
ХХІІ зїзд КПРС. Прийнято нову програму КПРС. Проголошено політику злиття націй, що призвела до дальшої русифікації союзних республік. Хрущов у своїй промові вперше проголосив про формування радянського народу: … в СРСР склалася нова історична спільність людей різних національностей, які мають спільні характерні риси, — радянський народ. Вони мають спільну соціалістичну Батьківщину — СРСР, спільну економічну базу — соціалістичне господарство, спільну соціально-класову структуру, спільний світогляд — марксизм-ленінізм, спільну мету — побудову комунізму, багато спільних рис у духовному обличчі, в психології.
Ця формула набула офіційної сили після того, як її надрукували в тезах ЦК КПСС до 100-річчя народження Лєніна (1970) та виголосив у доповіді на XXIV з'їзді КПСС (1971) Л. Брєжнєв.

1962

Почато видання першого українського етимологічного словника Ярослава Рудницького An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language. Словник доведено до літери Ж (останній, 16-й випуск вийшов 1977 р., окремою книжкою (випуски 12–16) — 1978 р.). Словник перевидано 1980 – 1982 рр. У новому виданні додано низку матеріялів на решту літер.
Надруковано повний переклад Біблії, що його зробив протягом 1921–1940 рр. видатний український лінгвіст Іван Огієнко (від 1943 — митрополит Іларіон).
11 серпня
Постанова пленуму ЦК КПУ Про завдання партійних організацій України по дальшому посиленню ідеологічної роботи в світлі рішень XXII з'їзду КПРС. Підкреслено, що при проведенні ідеологічної роботи необхідно всіма засобами підкреслювати новий етап у розвитку національних відносин в СРСР, який характеризується дальшим зближенням націй і досягненням їх повної єдності. Партійні організації повинні рішуче виступати проти тенденцій до національної обмеженості і винятковості, проти консервативних традицій і звичаїв, проти будь-яких пережитків українського буржуазного націоналізму.

1963

У Києві видано Українсько-французький словник О. Андрієвської та Л. Яворовської (близько 50 000 слів).
Почато видання повного зібрання творів Тараса Шевченка у 6-ти томах. Видання завершено 1964 р.
Торонтський університет започаткував видання великого енциклопедичного довідника про Україну англійською мовою Ukraine. A Concise Encyclopedia, базованого на статейній частині Енциклопедії Українознавства. Видання завершено 1971 р.
Кардинал Йосип Сліпий заснував Український Католицький Університет ім. Папи Климентія у Римі.
У Римі вийшло друком Святе Письмо в перекладі отця-василіянина Івана Хоменка.
11–15 лютого
Конференція з питань культури української мови в Києві, де більшість учасників вимагали визнати українську мову урядовою в шкільництві і в державних та громадських установах. Див. Текст статті „Доля рідної мови".
23 травня
ЦК КПУ і Рада міністрів УРСР прийняли постанову Про заходи по поліпшенню діяльності Академії наук УРСР, якою [УАН|АН УРСР] підпорядковано АН СРСР. Підстава — постанова ЦК КПРС і Совміну СРСР Про заходи по поліпшенню діяльності Академії наук СРСР та академій союзних республік.
липень
Першим секретарем ЦК КПУ стає Петро Шелест.
13 червня
Загальні збори АН УРСР прийняли новий Статут Академії наук УРСР. Академію підпорядковано безпосередньо Раді Міністрів УРСР та Президії АН СРСР. Рада Міністрів УРСР затвердила його 17 серпня 1963 р.

1964

24 – 26 травня
Пожежа в Публічній бібліотеці АН УРСР. Найбільше постраждав відділ Україніка. Згоріло близько 500 000 томів. Частину вдалося відновити за рахунок обмінно-резервного фонду. Однак близько 50 тис. томів (архівні українські документи, кілька рукописних середньовічних книжок, перші примірники українських часописів, багато раритетів українською мовою) втрачено безповоротно. Палія Погружальського визнали "сумашедшим" та відправили з України.
Майже одночасно горіли бібліотеки в Ашгабаді та Самарканді.

1965

Згідно з повідомленнями самвидаву, міністр освіти УРСР Ю. Даденков готував республіканську реформу, що передбачала надавати перевагу під час вступу до вищих навчальних закладів абітурієнтам, що добре знають українську мову; викладання всіх суспільних наук перевести на українську мову; українська мова мала стати мовою діловодства; наукові журнали, підручники й посібники мали друкувати українською мовою тощо. Реформу Даденкова зупинила директива з Москви.
серпень - вереснь
Хвиля арештів української інтелігенції. Заарештовано Івана Світличного, Михайла Косова, братів Михайла та Богдана Горинів. На захист заарештованих виступили письменники Михайло Стельмах (депутат ВР СРСР), Андрій Малишко (депутат ВР УРСР), композитор Георгій Майборода, авіаконструктор Олег Антонов, кінорежисер Сергій Параджанов та інші.
4 вересня
Громадянський протест проти політичних арештів на прем'єрі кінофільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна".
вереснь - грудень
Іван Дзюба написав книжку Інтернаціоналізм чи русіфікація?. В грудні він передав її Шелестові та Щербицькому разом з листом протесту проти політичних арештів діячів української культури. Книжку розповсюджували самвидавом.

1966

Видавництво УРЕ започаткувало перше видання Українського радянського енциклопедичного словника у трьох томах, завершено 1968 р.
Створено Український Термінологічний Центр Америки, що є, згідно зі статутом, автономною клітиною НТШ-А та УВАН. Перший голова — В. Давиденко, протягом 1978–1992 рр. — Анатоль Вовк; нині — Орест Попович.
4 серпня
Проголошено створення союзно-республіканського міністерства освіти СРСР (Правда, 4 августа 1966).
9 серпня
Президія Верховної Ради УРСР схвалила постанову про перетворення міністерства освіти з республіканського на союзно-республіканське (Радянська Україна, 9 серпня 1966).

1968

У Києві вийшов тритомовий Русско-украинский словарь (близько 120 000 слів). Світличний І. Новий словник. Який він?
Створено першу катедру українознавства при Гарвардському університеті (США).
В Австралії видано Український правописний словник Дмитра Нитченка (Чуба). Друге видання, під назвою Український ортографічний словник, — 1985 р.
квітень
Лист 139 діячів науки, літератури, мистецтва, робітників та студентів з протестом проти репресій і закритих судів, що відбулися в Україні протягом 1965–1966 р.
26 листопада та 14 грудня
Пожежі в Георгіївській церкві Видубецького монастиря в Києві, де перебували на зберіганні обмінно-резервні фонди Центральної Наукової бібліотеки АН УРСР.