Перегляд вихідного коду сторінки 40-ві–60-ті роки XX ст.

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

← 40-ві–60-ті роки XX ст.

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Адміністратори.
• Ця сторінка захищена від редагування та інших дій.

---

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

=Хронологічна таблиця&nbsp;&mdash; 40-ві&ndash;60-ті&nbsp;роки XX&nbsp;ст.= ;1940 <div> :Надруковано для обговорення 50 примірників другого проєкту <span class="book">Українського правопису.</span> Його розробила Державна правописна комісія, що її від 1940 року очолив [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунський]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i>, 1999, 269]] :*[[Джерела#UkrPr40|<i>Український правопис</i>. 1940]] </span> </div> <div> :Надруковано <span class="book">Російсько-український словник (Проект)</span>. За ред. [[Михайло Калинович|М.&nbsp;Калиновича]], [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунського]], [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченко]]. Під час обговорення виникли істотні заперечення засад його побудови. Тому було створено спеціяльну комісію для редагування словника під головуванням урядовця з НКО Ф.&nbsp;Редька. До її складу введено й [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]]. Під час роботи комісії виявилося, що неможливо узгіднити супротивні підходи членів комісії до засад укладання словника. На знак протесту проти схвалених засад А.&nbsp;Кримський вийшов зі складу комісії, зазначивши в заяві (4.V.1941&nbsp;р.), що комісія грубо втручається в норми української мови і створює <span class="cit">антинаукового і тенденційно-шкідливого "російсько-російського" словника</span>. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KorR|Корогодський Р. <i>&rdquo;Запротоколюйте мою заяву&rdquo;</i>]] :*[[Джерела#IM-75|<i>ІМ НАН України&nbsp;&mdash; 75&hellip;</i>, 32]]</span> </div> <div> ;14 січня :На виконання ухваленого в листопаді 1939&nbsp;р. рішення уряду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 УРСР] відбулися ліквідаційні збори [[НТШ]] у Львові (проти проголосував [[Роман Зубик]]). Наукові заклади НТШ реорганізовано у відповідні відділи [[УАН|АН УРСР]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 91]]</span> </div> <div> ;4 березня :Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рада_Народних_Комісарів_УРСР РНК УРСР] <span class="doc">Про реорганізацію початкових і середніх шкіл на території західних областей України.</span> Зокрема наказано: <span class="cit">В школах з неукраїнською мовою навчання запровадити <b>обов'язкове</b> вивчення української і російської мов, а в школах з українською мовою &mdash; вивчення російської мови.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, 1, 808]]</span> </div> <div class="backgr"> ;2 серпня :Землі Північної Буковини і частина Бесарабії, де жили українці, увійшли до складу [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 УРСР]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 213]]</span> </div> ;1941 <div> :У Львові видано <span class="book">Правописний словник</span> [[Овсій Ізюмов|О.&nbsp;Ізюмова]] за ред. О.&nbsp;Панейка. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 409]] :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 2898]] </span> </div> <div> :У Кракові видано <span class="book">Український правопис</span>, що упорядкував [[Іван Зілинський]] на основі правопису 1928 року. Розпорядженням Головного Відділу Науки та Навчання в Уряді [http://uk.wikipedia.org/wiki/Генеральна_губернія Генеральної Губернії] його було допущено до вжитку в школах з українською мовою навчання як єдиний дозволений правопис. Мав принаймні чотири видання (1941, 1942 і двічі 1943). :<span class="ind"> :*[[Джерела#UkrPr43|І. Зелинський <i>Український правопис</i>]] </span> </div> <div> :У Римі видано <span class="book">Українсько-італійський словник</span> (<span class="book">Vocabolario ukraino-italiano</span>) [[Євген Онацький|Євгена Онацького]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 430]] :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]] </span> </div> <div> :Словниковий Відділ [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського Наукового Інституту]] в Берліні видав <span class="book">Номенклятуру неорганічної хемії</span> [[Іван Горбачевський|Івана Горбачевського]], <span class="book">Українсько-німецький підручний словник</span> [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]] та інші словники. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]</span> </div> <div class="backgr"> ;22 червня :Напад Німеччини на Радянський Союз. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 217]]</span> </div> <div class="backgr"> ;29 червня :Уряд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A0%D0%A1%D0%A0 УРСР] прийняв ухвалу про евакуацію [[УАН|АН УРСР]]. Центром евакуації стала Уфа. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 97]] </span></div> <div> :У внутрішньому дворі публічної бібліотеки [[УАН|АН УРСР]] спалено спецфонд &mdash; загинуло близько 100 тисяч книжок. </div> <div class="backgr"> ;30 червня :У Львові, на наступний день після відходу радянських частин, проголошено утворення самостійної Української держави. Провідників новопроголошеної держави ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Стецько_Ярослав Я.&nbsp;Стецька], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ребет_Лев Л.&nbsp;Ребета], Р.&nbsp;Ільницького) німецька влада заарештувала й відправила до Берліна, де до них приєднано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бандера_Степан С.&nbsp;Бандеру]. Від них вимагали відкликати Акт 30 червня, однак вони відмовилися це зробити. Після двох місяців слідства їх відправлено до [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%97%D0%B0%D0%BA%D1%81%D0%B5%D0%BD%D0%B3%D0%B0%D1%83%D0%B7%D0%B5%D0%BD концентраційного табору Заксенгаузен]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 224-225]]</span> </div> ;1942 <div> :На початку німецької окупації України місцева українська адміністрація багато зробила в галузі культурного відродження: ремонтували й відкривали школи, почато написання нових підручників, влітку засновано 115 українських газет, відкрито <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> й кооперативи. Проте від початку зими 1941&nbsp;р. було встановлено жорсткий окупаційний режим. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%95%D1%80%D1%96%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D1%85 Гауляйтер Еріх Кох], що очолив [http://uk.wikipedia.org/wiki/Райхскомісаріат_Україна рейхскомісаріят Україна], не гарантував місцевому населеню жодних прав, крім права релігії. Пригнічено все національне життя: усі громадські організації розпущено; закрито більшість драматичних театрів, хорів, опер. Із 115 газет у квітні 1942&nbsp;р. лишилося 40. Усі школи понад четвертий клас закрито. Заборонено друкувати книжки та журнали. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 227-228]] </span> </div> <div> :У Празі видано <span class="book">Український правопис і правописний словник</span> [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 363]]</span> </div> <div> ;травень :У Києві створено комісію для перегляду українського правопису, що мала закінчити роботу у серпні. Повідомлення про це було надруковано в газеті ''Вінницькі вісті'' від 20.VII 1942 року. Див. [[Правописна комісія 1942 року]]. </div> ;1943 <div> :Словниковий Відділ [[Український Науковий Інститут у Берліні|Українського Наукового Інституту в Берліні]] видає низку словників, зокрема <span class="book">Німецько-український технічний словник</span> [[Зенон Кузеля|З.&nbsp;Кузелі]] та І.&nbsp;Жуковського. У Ляйпцігу видано <span class="book">Українсько-німецький словник</span> З.&nbsp;Кузелі та [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]], що охопив майже 100 тис. слів. До словника введено цілком новий матеріял, зокрема найновішу термінологію. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 281]] :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 8, 3175]]</span> </div> <div> ;28 серпня :У селищі Помірки під Харковом розглянуто, в основному схвалено й передано на затвердження Наркомові освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло П.&nbsp;Тичині] проєкт українського правопису Правописної комісії, яку від 1942&nbsp;р. очолив акад. [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]]. Спроби повернути деякі правила правопису 1928&nbsp;р. були невдалими. :Український правопис ще сильніше наближено до російського. У засіданні, крім Наркома освіти та членів правописної комісії Л.&nbsp;Булаховського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим М.&nbsp;Рильського], брали участь Голова Ради Народних Комісарів УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита Н.&nbsp;Хрущов], Секретар ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Коротченко_Дем'ян_Сергійович Д.&nbsp;Коротченко], Голова Президії Верховної Ради УРСР [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гречуха_Михайло М.&nbsp;Гречуха], Заступник Голови Ради Народних Комісарів УРСР В.&nbsp;Старченко, Секретар ЦК КП(б)У з пропаганди К.&nbsp;Литвин, генерали та офіцери. [[Український правопис 1946 р. Пердмова.#photo|Фотографія обговорення]] :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i>, 270]] :*[[Джерела#UkrPr46|<i>Український правопис</i>. 1946], 3-4]]</span> </div> ;1944 <div class="backgr"> :Початок масових депортацій населення західних областей України. Протягом 1944&ndash;1950&nbsp;рр. депортовано 140 тис. людей. Наймасовіша депортація відбулася 1947 року &mdash; 78 тис. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 273]] </span> </div> <div class="backgr"> :Президія [[УАН|АН УРСР]] ухвалила постанову про відновлення роботи усіх установ АН УРСР, що існували до початку війни. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 118]]</span> </div> ;1945 <div> :Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ужгородський_університет Ужгородський Університет]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3302-3303]] </span> </div> <div> :Засновано <span class="edu">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УВАН Українську Вільну Академію Наук]</span> в Німеччині; пізніше переведено до Канади (1949), потім до США (1950). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 9, 3342-3343]] </span> </div> <div class="backgr"> :Тост [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] на честь російського народу: <span class="cit">Я хотел бы поднять тост за здоровье нашего Советского народа и, прежде всего, русского народа. Я пью, прежде всего, за здоровье русского народа потому, что он является наиболее выдающейся нацией из всех наций, входящих в состав Советского Союза. Я поднимаю тост за здоровье русского народа потому, что он заслужил в этой войне общее признание, как руководящей силы Советского Союза среди всех народов нашей страны.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#VelRusNar|Панкратова А. <i>Великий русский народ</i>, 4]]</span> </div> <div> ;5 травня :Народний комісар освіти акад. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Тичина_Павло П.&nbsp;Тичина] підписав і, отже, надав чинности схваленій 1943 року новій (третій) редакціі правопису, що її почали разробляти 1938&nbsp;року. У правописі 1945 року не відновлено жодного з вилучених правил 1928&nbsp;р. Деякі елементи далі наближено до російського правопису, зокрема введено флексію <span class="cit">-і</span> в родовому відмінку однини іменників із <span class="cit">-ен</span>: <span class="cit">імені</span> замість <span class="cit">імени.</span> Перше видання цього правопису вийшло друком 1946 року. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i>, 1999, 270]] :*[[Джерела#UkrPr46|<i>Український правопис</i>. 1946]]</span> </div> ;1946 <div> :Більшість високих шкіл України (крім мистецьких, педагогічних та медичних) підпорядковано новоствореному Міністерству Вищої Освіти СРСР, що керує вищими школами незалежно від адміністративної та господарської підпорядкованости їх в СРСР. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 256]] :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3864]]</span> </div> <div class="backgr"> ;8&ndash;10 березня :Майже через місяць після арешту всіх керівників [[УГКЦ|Української греко-католицької церкви]] на чолі з митрополитом [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сліпий_Йосип Йосипом Сліпим], за дорученням [http://uk.wikipedia.org/wiki/НКВД НКВД] проведено [http://uk.wikipedia.org/wiki/Львівський_собор_1946 Львівський собор УГКЦ], де проголошено про її приєднання до Російської православної церкви. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 273]]</span> </div> <div class="backgr"> ;26 липня :ЦК ВКП(б) ухвалив постанову <span class="doc">Про підготовку, добір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в українській партійній організації.</span> ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] звинувачено, зокрема, в недостатній увазі до добору й ідеологічно-політичного виховання кадрів у галузі науки, літератури й мистецтва, <span class="cit">де знайшла притулок ворожа буржуазно-націоналістична ідеологія</span>. Почато нову хвилю терору проти української інтелігенції. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 270]]</span> </div> <div class="backgr"> ;14 серпня :Постанова ЦК ВКП(б) <span class="doc">О журналах "''Звезда''" и "''Ленинград''".</span> Початок "ждановщины" (за ім'ям її головного виконавця &mdash; голови відділу агітації й пропаганди А.&nbsp;Жданова), що мала на меті виключити з підрадянського інтелектуального життя будь-які прояви прозахідних культурних впливів та лібералізму, незалежного від партійної лінії думки. Мішенями стали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Ахматова_Анна Анна Ахматова], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Зощенко_Михайло Міхаїл Зощенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шостакович_Дмитро Дмітрій Шостакович]. У республіках до стандартних звинувачень у формалізмі, відхиленні від марксизму-ленінізму, захопленні Заходом тощо обов'язково додано ще одне: ідеалізація національного минулого. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 270]]</span> </div> <div> ;15&ndash;17 серпня :Серпневий пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] ухвалив постанову <span class="doc">Про рішення ЦК ВКП(б) по звіту ЦК КП(б)У "Про підготовку, добір та розподіл керівних партійних і радянських кадрів в Українській партійній організації"</span>, де вимагає <span class="cit">посилити боротьбу на ідеологічному фронті&hellip; проти всяких проявів ворожої нам буржуазно-націоналістичної ідeології&hellip; Організувати роботу по написанню справді наукової історії України і української літератури і вжити заходів до корінного поліпшення роботи інститутів суспільних наук [[УАН|Академії наук УРСР]].</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk_77|<i>Комуністична партія України в резолюціях &hellip; 1976&nbsp;&ndash; 1977</i>, '''2''', 162-163]]</span> </div> <div> :Протягом серпня &mdash; жовтня ухвалено низку постанов, спрямованих на дальше російщення та цілковите підпорядкування культури партійному апаратові: <span class="doc">Про перекручення і помилки у висвітленні історії української літератури у <em class="book">Нарисі історії української літератури</em></span> (24 серпня), <span class="doc">Про журнал "Перець"</span> (19 вересня), <span class="doc">Про журнал "Вітчизна"</span> (1 жовтня), <span class="doc">Про репертуар драматичних і оперних театрів УРСР і заходи до його поліпшення</span> (20 жовтня). Слідом за породженою партійними резолюціями хвилею <span class="cit">критики і самокритики</span> в пресі та на зборах в наукових і культурних інституціях, протягом 1946&ndash;1947&nbsp;рр. відбулися масові арешти науковців, літераторів, діячів культури (близько 10 тис. осіб). :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 270]]</span> </div> <div class="backgr"> ;осінь :Початок голоду 1946&ndash;1947&nbsp;рр. Після доповіді про голод в Україні, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита М.&nbsp;Хрущова] звільнено з посади першого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Від березня до грудня 1947&nbsp;року першим секретарем був [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазар Кагановіч]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 272]]</span> </div> <div> ;1 грудня :Запроваджено новий <span class="book">Український правопис</span>, наближений до російського. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i>, 1999, 269-270]] :*[[Джерела#UkrPr46|<i>Український правопис. 1946</i>]]</span> </div> ;1947 <div class="backgr"> :Головою Агітпропу (згодом секретарем ЦК з ідеології) стає Міхаїл Суслов. Був головним ідеологічним цензором і провідником політики російщення народів СРСР до кінця життя (1982&nbsp;р.). Саме він створив псевдопоняття <span class="cit">новая историческая общность &mdash; советский народ.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 271]]</span> </div> <div class="backgr"> ;березень-липень :[http://uk.wikipedia.org/wiki/Операція Вісла Операція "Вісла"]. Комуністичний уряд Польщі вирішив <span class="cit">остаточно розв'язати українську проблему в Польщі.</span> З етнічних українських земель (Холмщина, Посяння, Лемківщина) на захід Польщі депортовано 150 тисяч українців. У місцях переселення в кожному населеному пункті кількість українців не повинна була перевищувати 10%. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 275]]</span> </div> <div> ;15 вересня :Видано <span class="doc">Наказ начальника Головного управління у справах літератури та видавництв при Раді Міністрів Української РСР</span> #26, що надавав чинности виданому для службового користування <span class="book">Зведеному алфавітному списку книжок, що ввійшли до наказів Головліту Української РСР на вилучення та списання в макулатуру з бібліотек громадського користування за період з 1937 до 1 липня 1947&nbsp;р. включно.</span> На перший сторінці надруковано сам наказ, де у п'ятому параграфі сказано: <span class="cit">Особи, що загублять даний зведений список, підлягають притягненню до судової відповідальності.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Bilok| Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 71]]</span> </div> ;1948 <div> :У Києві вийшов друком <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (80 тис. слів). Його готував [[ІМ|Інститут мовознавства]], редактори [[Михайло Калинович|М.&nbsp;Калинович]], [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим|М.&nbsp;Рильський]. Перевидано 1955 р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span> </div> <div> :Видавництво <span class="pub_house">Радянська школа</span> видало <span class="book">Орфографічний словник української мови</span> [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] для середніх шкіл (понад 20&nbsp;000 слів). За браком великого правописного словника мав великий попит, був перевиданий двадцять один раз, востаннє &mdash; 1977 року. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 410]]</span> </div> ;1949 <div> :У Мюнхені &mdash; Сарселі започатковано видання статейної <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (Загальна частина, ЕУ-1) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича] та [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XII]]</span> </div> <div> ;25&ndash;28 січнь :XVI з'їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Закликано викорінити <span class="cit">у творчості деяких працівників науки, літератури та мистецтва &hellip; пережитки українського буржуазного націоналізму, безрідного космополітизму та низькопоклонства перед гнилою культурою буржуазного Заходу.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях&hellip;</i>, '''2''', 251]]</span> </div> ;1950 <div class="backgr"> ;5 березня :У бою з частинами [http://uk.wikipedia.org/wiki/НКВД НКВД] загинув головнокомандувач [http://uk.wikipedia.org/wiki/УПА УПА] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шухевич_Роман Роман Шухевич]. Збройне підпілля продовжувало організовану боротьбу до травня 1954 року. Деякі невеликі частини діяли ще довше, до кінця 50-х років. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 276]]</span> </div> <div class="backgr"> ;28 червня :Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про стан і заходи поліпшення політичної і виховної роботи комсомольських організацій серед міської і сільської молоді УРСР.</span> Висловлено стурбованість, що <span class="cit" id="L1">у школах західних областей ще недостатньо роз'яснюється учням величезне піклування Комуністичної партії та Радянського уряду про соціалістичну перебудову цих областей, про поліпшення життя трудящих. Партійні і комсомольські організації не провадять необхідної роботи серед батьків з питань комуністичного виховання дітей, мало залучаються вчителі, лікарі до читання лекцій, проведення бесід з батьками. В багатьох школах досі не створені комсомольські і піонерські організації.</span> Поставлено вимогу <span class="cit">посилити лекційну пропаганду серед молоді західних областей, зробити її гострішою і дійовою в боротьбі проти окремих проявів буржуазної ідеології, проти залишків українських буржуазних націоналістів... Вести рішучу боротьбу проти окремих проявів аполітичності, безідейності і раболіпства перед іноземщиною, проти українського буржуазного націоналізму і космополітизму.</span> Поставлено вимогу <span class="cit">посилити лекційну пропаганду серед молодізахідних областей, зробити її гострішою і дійовою в боротьбі проти окремих проявів буржуазної ідеології, проти залишків українських буржуазних націоналістів&hellip; Вести рішучу боротьбу проти окремих проявів аполітичності, безідейності і раболіпства перед іноземщиною, проти українського буржуазного націоналізму і космополітизму.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях&hellip;</i>, '''2''', 339-336, 346]]</span> </div> ;1951 <div> ;2 липня :Після Днів української культури в Москві (15&ndash;25 червня) в московській газеті <span class="book">Правда</span> надруковано погромну редакційну статтю <span class="book">Проти націоналістичних ухилів в українській літературі</span> (різка критика вірша [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сосюра_Володимир В.&nbsp;Сосюри] <span class="cit">Любіть Україну</span> та лібрето опери <span class="cit">Богдан Хмельницький</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корнійчук_Олександр О.&nbsp;Корнійчука] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/Василевська_Ванда В.&nbsp;Василевської]). </div> <div class="backgr"> ;листопад :Пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У], присвячений ідеологічній роботі. Засуджено ідеологічні помилки у творчості українських письменників, вирішено тотально перевірити всіх українських комуністів (до вересня 1952 року було "вичищено" 3% складу КП(б)У). Розгорнуто ідеологічну кампанію, протягом лише 1951 року прочитано 25&nbsp;тис. лекцій, що їх примусово відвідали 7,7 млн. чоловік. Головні теми: <span class="book">Великий російський народ &mdash; провідна нація СССР</span> та <span class="book">Українські буржуазні націоналісти &mdash; смертельні вороги українського народу.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 271]]</span> </div> ;1953 <div> :У Києві започатковано видання шеститомового академічного <span class="book">Українсько-російського словника</span> за редакцією [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] (близько 122 тис. слів). Останній том вийшов друком 1963 р. Українську частину словника насичено російськими словами. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span> </div> <div class="backgr"> ;5 березня :Помер [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін].</span> </div> <div class="backgr"> ;грудень :Оприлюднено підготовані за вказівкою Суслова <span class="book">Тезисы к 300-летию воссоединения Украины с Россией.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Apanov|Апанович О. <i>Україно-Російський договір 1654&nbsp;р.&hellip;</i>]]</span> </div> ;1955 <div> :У Києві вийшов друком розширений варіянт <span class="book">Орфографічного словника української мови</span> [[Ілля Кириченко|І.&nbsp;Кириченка]] (близько 40&nbsp;000 слів). Перевидано з відповідними поправками після затвердження правопису 1960 року. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 410]] </span> </div> <div> :У Києві видано <span class="book">Французько-український словник</span> О.&nbsp;Андрієвської та Л.&nbsp;Яворовської (близько 50&nbsp;000 слів). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279, 430]] </span> </div> <div> :У Сарселі започатковано видання гаслової <span class="book">Енциклопедії Українознавства</span> (ЕУ-2) за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Кубійович_Володимир Володимира Кубійовича]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', X-XVI, 1-6]]</span> </div> <div> ;9 лютого :Утворено міністерство Вищої Освіти УРСР, що координує свою працю з перетвореним на союзно-республіканське Міністерством Вищої Освіти СРСР. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 256]]</span> </div> ;1956 <div> ;20 серпня :Рада міністрів СРСР і ЦК КПРС затвердили постанову про повноваження Вищої Атестаційної Комісії (ВАК). :<span class="ind"> :*[[Джерела#Nauch-kadr|<i>Научные кадры в СССР. Сборник документов&hellip;</i>, 167-170]]</span> </div> ;1957 <div> :Створено Словникову комісію АН УРСР (голова &mdash; акад. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Штокало_Йосип Й.&nbsp;Штокало]). Сформовано авторські колективи, що видали протягом 1959&ndash;1972&nbsp;рр. 23 російсько-українські термінологічні словники (обсягом від 8 до 30 тисяч термінів) з точних, природничих та технічних наук. :<span class="ind"> :*[[Джерела#RUFS|<i>Російсько-український фізичний словник</i>, 5-6]] :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 243]] </span> </div> <div> :У Києві видано <span class="book">Українсько-англійський словник</span> [[Михайло Подвезько|Михайла Подвезька]] (близько 60&nbsp;000 слів). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]] </span> </div> <div> :В Аргентині почато видання восьмитомової <span class="book">[[Українська мала енциклопедія|Української Малої Енциклопедії]]</span> єдиного автора &mdash; [[Євген Онацький|Євгена Онацького]] (видання завершено 1967 року). Наклад &mdash; 1000 примірників. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3367]]</span> </div> <div> ;18 грудня :Постановою ЦК КПУ та Ради Міністрів УРСР <span class="book">Про видання Української Радянської Енциклопедії</span> відновлено видавництво <span class="pub_house">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УРЕ УРЕ]</span>, ліквідоване 1934&nbsp;року, під новою назвою <span class="pub_house">Головна редакція Української Радянської Енциклопедії.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#URES|<i>УРЕС</i>, '''1''', 423]] :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 285]]</span> </div> ;1958 <div> :Започатковано видання <span class="book">Української Радянської Енциклопедії</span> у 17&nbsp;тт., головний редактор &mdash; [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бажан_Микола Mикола Бажан]. Видання завершено 1965 року. Великою мірою це видання було спричинене енциклопедичною діяльністю діяспори. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XVI]]</span> </div> <div> :Почато видання двотомового <span class="book">Польсько-українського словника</span> за редакцією [[Лукія Гумецька|Л.&nbsp;Гумецької]] (близько 100&nbsp;000 слів). Видання завершене 1960&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span> </div> <div> :Утворено <span class="org">Термінологічну Комісію НТШ в Америці.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 9]]</span> </div> ;16 листопада <div> :Тези ЦК КПРС і Ради Міністрів СРСР <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні.</span> Стаття 19 проголошувала необов'язковість вивчення мов союзних республік у школах. :<span class="ind"> :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти&hellip;</i>, 254-255]]</span> </div> <div> ;22&ndash;25 грудня :На сесії Верховної Ради СРСР представники Білорусії, України, Молдавії, Латвії, Литви, Естонії, Грузії, Вірменії, Азербайджану і Киргизії виступили проти положення тез і боронили обов'язковість вивчення в усіх школах місцевої мови. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Zas-WS|<i>Заседания ВС СССР. Стенографический отчет&hellip;</i>, 291-440]]</span> </div> <div> ;22 грудня :У газеті <span class="book">Правда</span> виступили [http://uk.wikipedia.org/wiki/Рильський_Максим Максим Рильский] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Бажан_Микола Микола Бажан], обґрунтовуючи потребу обов'язкового вивчення і російської, і української мов. </div> <div> ;24 грудня :Сесія Верховної Ради СРСР ухвалила закон <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в країні.</span> Питання про необов'язковість вивчення мов союзних республік у школі залишено на розгляд республіканських рад. Цей пункт не був прийнятий лише в Азербайджані та Латвії. Після жорстких чисток партійних та урядових апаратів цей пункт прийняли й там. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 281-282]] :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти&hellip;</i>, 255]]</span> </div> ;1959 <div> :Вперше після 1936 року видано кілька термінологічних словників. Це російсько-українські словники, що їх підготувала словникова комісія [[УАН|АН УРСР]]: фізичний, геологічний, гірничий, з машинознавства та машинобудування. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Horecky|Горецький П.Й. <i>Історія української лексикографії</i>]]</span> </div> <div> :У Києві видано <span class="book">Словник наголосів української літературної мови</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Погрібний_Анатолій_Григорович М.&nbsp;Погрібного] за ред. І.&nbsp;Варченка (близько 50&nbsp;000 слів). Друге видання (1964 р.) містило 52 тис. слів. За браком орфографічних словників, цим словником часто користовувался замість правописного. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 280, 411]]</span> </div> <div> :У Києві видано <span class="book">Німецько-український словник</span> В.&nbsp;Лещинської та інш. (близько 50 тис. слів). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span> </div> <div> ;17 квітня :Сесія Верховної Ради УРСР ухвалила закон <span class="doc">Про зміцнення зв'язку школи з життям і про дальший розвиток системи народної освіти в Українській РСР.</span> <span class="cit">С т а т т я 9. Навчання в школах Української PCP здійснюється рідною мовою учнів. В школу з якою мовою навчання віддавати своїх дітей вирішують батьки. Вивчення однієї з мов народів СРСР. якою не провадиться викладання в даній школі, здійснюється за бажанням батьків і учнів при наявності відповідних контингентів.</span> Тобто вивчення української мови в школах оголошено необов'язковим. На "вимогу батьків і дітей" зменшенно кількість шкіл з українською мовою викладання, ігноровано вивчення української мови й літератури в російських школах, скорочено кількість годин викладання української літератури й мови в середніх спеціальних навчальних закладах. </div> <div> :Закон провадив і реформу освіти. Семирічки та десятирічки перетворено на восьмирічні (обов'язкові) та одиннадцятирічні загальноосвітні політехнічні школи з виробничою підготовкою. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, '''2''', 517]]</span> </div> <div class="backgr"> ;22 травня :Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Завдання партійних організацій України по посиленню масово-політичної роботи серед трудящих.</span> Партійні організації <span class="cit"> в умовах розгорнутого комуністичного будівництва, коли зближення і взаємодопомога соціалістичних націй і народностей набирають винятково широкого розмаху</span>, забов'язано насамперед провадити роботу <span class="cit">по інтернаціональному вихованню трудящих, по вихованню в них безмежної любові до великого російського народу і всіх народів нашої Батьківщини.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk_77|<i>Комуністична партія України в резолюціях &hellip; 1976&nbsp;&ndash; 1977</i>, '''2''', 539-540]]</span> </div> <div> ;25&ndash;29 травня :У Москві відбулася Всесоюзна термінологічна нарада. В її рекомендаціях проголошено <span class="cit">принцип минимального расхождения в соответствующих терминах между литературными языками народов СССР.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Vopr_term|<i>Вопросы терминологии&hellip;</i>, 227]]</span> </div> <div> ;вересень :У харківському журналі <span class="book">Прапор</span> почато публікацію <span class="book">Російсько-українського словника сталих виразів</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вирган_Іван Івана Виргана] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пилинська_Марія Марії Пилинської]. Публікацію завершено у жовтні 1971 року. Окремим виданням словника видано в Харкові 2000&nbsp;р. (близько 50 тис. слів). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279,430]]</span> </div> ;1960 <div class="backgr"> ;9 січня :Постанова пленуму ЦК КПРС <span class="doc">Про завдання партійної пропаганди в сучасних умовах.</span> Головним завданням визначено <span class="cit">строго враховувати в пропагандистській роботі національні особливості різних верств населення нашої країни, зробивши головний упор на інтернаціональне виховання трудящих, на дальше зміцнення дружби народів, на неухильне зближення і всебічне взаємне збагачення соціалістичних націй. Необхідно вести непримиренну боротьбу проти проявів буржуазного націоналізму, тенденцій до ідеалізації і затушовування соціальних суперечностей минулого, до перекручування справжньої історії тієї або іншої нації та її взаємовідносин з іншими народами СРСР, проти окремих проявів національної замкненості і винятковості.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP</i>, '''2''', 558-566]]</span> </div> <div class="backgr"> ;27 квітня :Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] <span class="doc">Про стан ідеологічної роботи на Україні та заходи до її поліпшення.</span> <span class="cit">Одним з найважливіших завдань партійних організацій є інтернаціональне виховання трудящих України, виховання їх в дусі любові і глибокої поваги до великого російського народу і всіх братніх народів Радянського Союзу. Вся ідеологічна робота повинна сприяти дальшому зміцненню дружби народів, зближенню соціалістичних націй. Необхідно вести непримиренну боротьбу проти аполітичності, націоналізму і космополітизму, проти розтлінної буржуазної ідеології, особливо українського буржуазного націоналізму&hellip; Партійним комітетам встановити постійний контроль за діяльністю видавництв і книготоргівельних організацій, за ідейним і художнім рівнем друкованої продукції&hellip;</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk_77|<i>Комуністична партія України в резолюціях &hellip; 1976&nbsp;&ndash; 1977</i>, '''2''', 668-669]]</span> </div> ;1961 <div> :Набув чинности <span class="book">Український правопис</span> 1960-1961&nbsp;рр. (четверта редакція), де " українські правила наближено до <span class="book">Правил русской орфографии и пунктуации</span>, що вийшли друком 1956&nbsp;р." Голова комісії [[Леонід Булаховський|Л.&nbsp;Булаховський]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#UkrPr60|<i>Український правопис</i>. 2-е вид., 3-4]]</span> </div> <div> :У Києві видано <span class="book">Російсько-український технічний словник</span> М.&nbsp;Матійка та&nbsp;ін., перший термінологічний словник досить великого обсягу (близько 80 000 термінів) від часів погрому [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span> </div> <div> :Відбувся <span class="meeting">Світовий Конґрес Вільної Української Науки</span> в Нью-Йорку і Торонті. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1891]]</span> </div> <div class="backgr"> ;17&ndash;31 жовтня :ХХІІ зїзд КПРС. Прийнято нову програму КПРС. Проголошено політику <span class="cit">злиття націй</span>, що призвела до дальшої русифікації союзних республік. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хрущов_Микита Хрущов] у своїй промові вперше проголосив про формування радянського народу: &hellip; <span class="cit">в СРСР склалася нова історична спільність людей різних національностей, які мають спільні характерні риси, &mdash; <b>радянський народ</b>. Вони мають спільну соціалістичну Батьківщину &mdash; СРСР, спільну економічну базу &mdash; соціалістичне господарство, спільну соціально-класову структуру, спільний світогляд &mdash; марксизм-ленінізм, спільну мету &mdash; побудову комунізму, багато спільних рис у духовному обличчі, в психології.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#XXII|XXII з'їзд КПРС.]]</span> </div> <div> :Ця формула набула офіційної сили після того, як її надрукували в тезах ЦК КПСС до 100-річчя народження [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лєнін Лєніна] (1970) та виголосив у доповіді на XXIV з'їзді КПСС (1971) [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брежнєв_Леонід Л.&nbsp;Брєжнєв]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 286]]</span> </div> ;1962 <div> :Почато видання першого українського етимологічного словника [[Ярослав Рудницький|Ярослава Рудницького]] <span class="book"> An Etymological Dictionary of the Ukrainian Language.</span> Словник доведено до літери Ж (останній, 16-й випуск вийшов 1977&nbsp;р., окремою книжкою (випуски 12&ndash;16) &mdash; 1978&nbsp;р.). Словник перевидано 1980 &ndash; 1982&nbsp;рр. У новому виданні додано низку матеріялів на решту літер. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 162, 281, 525]]</span> </div> <div> :Надруковано повний переклад <span class="book">Біблії</span>, що його зробив протягом 1921&ndash;1940 рр. видатний український лінгвіст [[Іван Огієнко|Іван Огієнко]] (від 1943 &mdash; митрополит Іларіон). :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 20]]</span> </div> <div class="backgr"> ;11 серпня :Постанова пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] <span class="doc">Про завдання партійних організацій України по дальшому посиленню ідеологічної роботи в світлі рішень XXII з'їзду КПРС.</span> Підкреслено, що <span class="cit">при проведенні ідеологічної роботи необхідно всіма засобами підкреслювати новий етап у розвитку національних відносин в СРСР, який характеризується дальшим зближенням націй і досягненням їх повної єдності. Партійні організації повинні рішуче виступати проти тенденцій до національної обмеженості і винятковості, проти консервативних традицій і звичаїв, проти будь-яких пережитків українського буржуазного націоналізму.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях&hellip;</i>, '''2''', 727]]</span> </div> ;1963 <div> :У Києві видано <span class="book">Українсько-французький словник</span> О.&nbsp;Андрієвської та Л.&nbsp;Яворовської (близько 50&nbsp;000 слів). :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279, 430]] </div> <div> :Почато видання повного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] у 6-ти томах. Видання завершено 1964&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''10''', 3821]]</span> </div> <div> :Торонтський університет започаткував видання великого енциклопедичного довідника про Україну англійською мовою <span class="book">Ukraine. A Concise Encyclopedia,</span> базованого на статейній частині <span class="book">Енциклопедії Українознавства.</span> Видання завершено 1971&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ2</i>, '''1''', XI]]</span> </div> <div> :Кардинал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сліпий_Йосип Йосип Сліпий] заснував <span class="edu"> Український Католицький Університет ім. Папи Климентія</span> у Римі. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3425-3426]]</span> </div> <div> :У Римі вийшло друком <span class="book">Святе Письмо</span> в перекладі отця-василіянина [http://uk.wikipedia.org/wiki/Хоменко_Іван_(священик) Івана Хоменка]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i> Християнство й українська мова</i>, 20]]</span> </div> <div> ;11&ndash;15 лютого :Конференція з питань культури української мови в Києві, де більшість учасників вимагали визнати українську мову урядовою в шкільництві і в державних та громадських установах. Див. [[Текст статті „Доля рідної мови"]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 214]] :*[[Джерела#Porkh|Порхун Д. <i>Доля рідної мови</i>]]</span> </div> <div> ;23 травня :ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] і Рада міністрів УРСР прийняли постанову <span class="doc">Про заходи по поліпшенню діяльності Академії наук УРСР</span>, якою [УАН|АН УРСР] підпорядковано АН СРСР. Підстава &mdash; постанова ЦК КПРС і Совміну СРСР <span class="doc">Про заходи по поліпшенню діяльності Академії наук СРСР та академій союзних республік.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 214]]</span> </div> <div class="backgr"> ;липень :Першим секретарем ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КПУ] стає [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шелест_Петро Петро Шелест]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 283]]</span> </div> <div> ;13 червня :Загальні збори [[УАН|АН УРСР]] прийняли новий <span class="doc">Статут Академії наук УРСР</span>. Академію підпорядковано безпосередньо Раді Міністрів [http://uk.wikipedia.org/wiki/УРСР УРСР] та Президії АН СРСР. Рада Міністрів УРСР затвердила його 17 серпня 1963&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 181, 287]]</span> </div> ;1964 <div> ;24 &ndash; 26 травня :Пожежа в Публічній бібліотеці АН УРСР. Найбільше постраждав відділ <q class="nm">Україніка". Згоріло близько 500 000 томів. Частину вдалося відновити за рахунок обмінно-резервного фонду. Однак близько 50 тис. томів (архівні українські документи, кілька рукописних середньовічних книжок, перші примірники українських часописів, багато раритетів українською мовою) втрачено безповоротно. Палія Погружальського визнали "сумашедшим" та відправили з України. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Bilok2|Білокінь С. <i> Пожежі київської Публічної бібліотеки&hellip;</i>]</span> </div> <div> :Майже одночасно горіли бібліотеки в Ашгабаді та Самарканді. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 283]]</span> </div> ;1965 <div> :Згідно з повідомленнями <span class="cit">самвидаву</span>, міністр освіти УРСР Ю.&nbsp;Даденков готував республіканську реформу, що передбачала надавати перевагу під час вступу до вищих навчальних закладів абітурієнтам, що добре знають українську мову; викладання всіх суспільних наук перевести на українську мову; українська мова мала стати мовою діловодства; наукові журнали, підручники й посібники мали друкувати українською мовою тощо. Реформу Даденкова зупинила <span class="cit">директива з Москви.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 284]]</span> </div> <div class="backgr"> ;11 січня :Похорон [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сосюра_Володимир Володимира Сосюри]. Промова [http://uk.wikipedia.org/wiki/Малишко_Андрій Андрія Малишка]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Koljaska|Коляска І. В. <i>Освіта в Радянській Україні</i>, 198-200]]</span> </div> <div class="backgr"> ;серпень - вереснь :Хвиля арештів української інтелігенції. Заарештовано [http://uk.wikipedia.org/wiki/Світличний_Іван Івана Світличного], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Косів_Михайло Михайла Косова], братів [http://uk.wikipedia.org/wiki/Горинь_Михайло Михайла] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Горинь_Богдан Богдана] Горинів. На захист заарештованих виступили письменники [http://uk.wikipedia.org/wiki/Стельмах_Михайло Михайло Стельмах] (депутат ВР СРСР), [http://uk.wikipedia.org/wiki/Малишко_Андрій Андрій Малишко] (депутат ВР УРСР), композитор [http://uk.wikipedia.org/wiki/Майборода_Георгій Георгій Майборода], авіаконструктор [http://uk.wikipedia.org/wiki/Антонов_Олег Олег Антонов], кінорежисер [http://uk.wikipedia.org/wiki/Параджанов_Сергій Сергій Параджанов] та інші. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 285]]</span> </div> <div class="backgr"> ;4 вересня :Громадянський протест проти політичних арештів на прем'єрі кінофільму "Тіні забутих предків" у кінотеатрі "Україна". :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 285]]</span> </div> <div> ;вереснь - грудень :Іван Дзюба написав книжку <span class="book">Інтернаціоналізм чи русіфікація?.</span> В грудні він передав її [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шелест_Петро Шелестові] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Щербицький_Володимир Щербицькому] разом з листом протесту проти політичних арештів діячів української культури. Книжку розповсюджували самвидавом. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 285]]</span> </div> ;1966 <div> :Видавництво <span class="pub_house">[http://uk.wikipedia.org/wiki/УРЕ УРЕ]</span> започаткувало перше видання <span class="book">Українського радянського енциклопедичного словника</span> у трьох томах, завершено 1968 р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3386]] </span> </div> <div> :Створено <span class="org">Український Термінологічний Центр Америки</span>, що є, згідно зі статутом, автономною клітиною [[НТШ]]-А та [http://uk.wikipedia.org/wiki/УВАН УВАН]. Перший голова &mdash; В.&nbsp;Давиденко, протягом 1978&ndash;1992&nbsp;рр. &mdash; [[Анатоль Вовк]]; нині &mdash; Орест Попович. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Anat_Vovk|<i>Анатоль Вовк</i>, 9]]</span> </div> <div> ;4 серпня :Проголошено створення союзно-республіканського міністерства освіти СРСР (<span class="book">Правда</span>, 4 августа 1966). </div> <div> ;9 серпня :Президія Верховної Ради УРСР схвалила постанову про перетворення міністерства освіти з республіканського на союзно-республіканське (<span class="book">Радянська Україна</span>, 9 серпня 1966). </div> ;1968 <div> :У Києві вийшов тритомовий <span class="book">Русско-украинский словарь</span> (близько 120 000 слів). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 279]]</span> </div> <div> :Створено першу <span class="org">катедру українознавства</span> при [http://uk.wikipedia.org/wikiГарвардський_університет Гарвардському університеті] (США). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3323]]</span> </div> <div> :В Австралії видано <span class="book">Український правописний словник</span> [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нитченко_Дмитро Дмитра Нитченка (Чуба)]. Друге видання, під назвою <span class="book">Український ортографічний словник</span>, &mdash; 1985&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 661]]</span> </div> <div class="backgr"> ;квітень :Лист 139 діячів науки, літератури, мистецтва, робітників та студентів з протестом проти репресій і закритих судів, що відбулися в Україні протягом 1965&ndash;1966&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Holuben|Голубенко П. <i>Україна і Росія у світлі культурних взаємин</i>, 506-510]]</span> </div> <div> ;26 листопада та 14 грудня :Пожежі в Георгіївській церкві Видубецького монастиря в Києві, де перебували на зберіганні обмінно-резервні фонди Центральної Наукової бібліотеки АН УРСР. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Bilok2|Білокінь С. <i> Пожежі київської Публічної бібліотеки&hellip;</i>]]</span> </div> [[Категорія:Хронологічні таблиці]]

Повернення до сторінки «40-ві–60-ті роки XX ст.».