Відмінності між версіями «20-ті рр. XX ст.»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
(1927)
 
(Не показані 35 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
==Хронологічна таблиця — 20-ті рр. XX ст.==
+
{{Зміст праворуч}}
  
;1920-і роки
+
==1920-і роки==
 
<div>  
 
<div>  
:Проведено цензурну акцію масового вилучення та знищення "шкідливої" літератури з бібліотек, книгарень, книжкових складів, навчальних закладів. Провадили її не лише суто цензурні органи, а й представники відомств, спеціяльні комісії партійних органів та профспілкових організацій. У звітах вилучені книжки вимірювано у тисячах примірників або в пудах. Настанови складено таким чином, що вилучити можна було практично будь-яку книжку. Вилучені книжки передавали на паперові фабрики на переробляння, як макулатуру.  
+
:Проведено цензурну акцію масового вилучення та знищення "шкідливої" літератури з бібліотек, книгарень, книжкових складів, навчальних закладів. Провадили її не лише суто цензурні органи, а й представники відомств, спеціяльні комісії партійних органів та профспілкових організацій. У звітах вилучені книжки вимірювано у тисячах примірників або в пудах. Настанови складено таким чином, що вилучити можна було практично будь-яку книжку. Вилучені книжки передавали на паперові фабрики на переробляння, як макулатуру.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66-70]]
 
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66-70]]
 
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86-89]]
 
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86-89]]
 +
:*[[Джерела#Fed_obm|Федотова О. ''Обмеження друкованого слова в Україні у тридцятих роках ХХ століття'']]
 +
</span>
 
</div>
 
</div>
;1920
+
 
 +
==1920==
 
<div>  
 
<div>  
 
:Згідно з урядовою схемою народної освіти в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР], т. зв. "схемою Гринька" ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Г.&nbsp;Гринько] — нарком освіти 1920–1923рр.), зліквідовано університети й організовано натомість [[ІНО|Інститути Народної Освіти (ІНО)]]. За цією схемою плановано було створити систему соціяльного виховання та професійної освіти з вузькою спеціалізацією профшкіл, технікумів та інститутів.  
 
:Згідно з урядовою схемою народної освіти в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР], т. зв. "схемою Гринька" ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Г.&nbsp;Гринько] — нарком освіти 1920–1923рр.), зліквідовано університети й організовано натомість [[ІНО|Інститути Народної Освіти (ІНО)]]. За цією схемою плановано було створити систему соціяльного виховання та професійної освіти з вузькою спеціалізацією профшкіл, технікумів та інститутів.  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1887]]
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1887]]
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 651-658]]
+
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 651-658]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Харкові почала працювати школа червоних старшин, де викладали переважно галицькі офіцери з колишньої [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%A3%D0%93%D0%90 ЧУГА].  
 
:У Харкові почала працювати школа червоних старшин, де викладали переважно галицькі офіцери з колишньої [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%A3%D0%93%D0%90 ЧУГА].  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти&hellip;</i>, 196]]
 
:*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти&hellip;</i>, 196]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 123]]
+
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 123]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Києві надруковано <span class="book">Російсько-український медичний словник. Матеріяли до Української медичної термінології.</span> за редакцією [[Мартирій Галин|М.&nbsp;Галина]]. Словника перевидано в Києві 1994&nbsp;р. Див. [[Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ]]  
 
:У Києві надруковано <span class="book">Російсько-український медичний словник. Матеріяли до Української медичної термінології.</span> за редакцією [[Мартирій Галин|М.&nbsp;Галина]]. Словника перевидано в Києві 1994&nbsp;р. Див. [[Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ]]  
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Катеринославі надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]] (т.I, А-К, близько 8&nbsp;200 слів), що мав бути доповненням до <span class="book">Словаря …</span> [[Борис Грінченко|Грінченка]] і містив лише слова, що їх в цьому словнику не було, або що мали інші значення. Див. [[Українсько-російські словники 1917 — 1948 рр.]]
 
:У Катеринославі надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]] (т.I, А-К, близько 8&nbsp;200 слів), що мав бути доповненням до <span class="book">Словаря …</span> [[Борис Грінченко|Грінченка]] і містив лише слова, що їх в цьому словнику не було, або що мали інші значення. Див. [[Українсько-російські словники 1917 — 1948 рр.]]
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:В Західній Україні видано <span class="book">Словник польсько-український і україно-польський</span> [[Іларіон Свєнціцький|Іларіона Свенціцького]].   
 
:В Західній Україні видано <span class="book">Словник польсько-український і україно-польський</span> [[Іларіон Свєнціцький|Іларіона Свенціцького]].   
Рядок 30: Рядок 40:
 
<div>  
 
<div>  
 
:Засновано просвітнє товариство <span class="org">[[Ріднa Хата т-ов|Рідна Хата]]</span> на Холмщині та Підляшші.  
 
:Засновано просвітнє товариство <span class="org">[[Ріднa Хата т-ов|Рідна Хата]]</span> на Холмщині та Підляшші.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2517]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2517]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span> в Ужгороді на Закарпатті. Діяло до 1939&nbsp;р.  
 
:Засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span> в Ужгороді на Закарпатті. Діяло до 1939&nbsp;р.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2371-2372]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2371-2372]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
 
;17 січня
 
;17 січня
 
 
<div>  
 
<div>  
 
:З ініціятиви <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2 Товариства Українських Журналістів та Письменників]</span>, <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Українського Соціологічного Інституту]</span> та <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Товариства Прихильників Освіти]</span> у Відні засновано <span class="edu">[[УВУ|Український Вільний Університет]]</span> (від 1921&nbsp;р. у Празі, від 1945 — у Мюнхені). Першим ректором став [http://uk.wikipedia.org/wiki/Колесса_Олександр Олександер Колесса].  
 
:З ініціятиви <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2 Товариства Українських Журналістів та Письменників]</span>, <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Українського Соціологічного Інституту]</span> та <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Товариства Прихильників Освіти]</span> у Відні засновано <span class="edu">[[УВУ|Український Вільний Університет]]</span> (від 1921&nbsp;р. у Празі, від 1945 — у Мюнхені). Першим ректором став [http://uk.wikipedia.org/wiki/Колесса_Олександр Олександер Колесса].  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418-3421]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418-3421]]</span>
 
</div>
 
</div>
;4 травня
+
 
 +
;21 лютого
 
<div>  
 
<div>  
 +
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнський_центральний_виконавчий_комітет ВУЦВК] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] прийняв постанову „''Про вживання по всіх установах української мови нарівні з  великоруською''“.
 +
<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1920, №1, арт. 5]]</span>
 +
</div>
 +
 +
<div>
 +
;4 травня
 
:Постанова Наркомату Освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] про викладання українських дисциплін у вчительських семінаріях і на вчительських курсах.
 
:Постанова Наркомату Освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] про викладання українських дисциплін у вчительських семінаріях і на вчительських курсах.
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 108]]
+
<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 108]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
;6 травня
 
;6 травня
 
<div class="backgr">  
 
<div class="backgr">  
 
:Закінчився [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 перший зимовий похід] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР]. Боротьбу з більшовиками продовжували лише партизанські загони.
 
:Закінчився [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 перший зимовий похід] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР]. Боротьбу з більшовиками продовжували лише партизанські загони.
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 260-261]] </div>
+
:<span class="ind">
;червень
+
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 260-261]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;червень
 
:Вийшов друком <span class="book">Чин Божественної Літургії св.&nbsp;Іоанна Златоустого</span> в перекладі з грецької мови отця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 В.&nbsp;Липківського].
 
:Вийшов друком <span class="book">Чин Божественної Літургії св.&nbsp;Іоанна Златоустого</span> в перекладі з грецької мови отця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 В.&nbsp;Липківського].
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
;18 серпня
 
;18 серпня
 
<div>  
 
<div>  
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] прийняв положення про Всеукраїнське державне видавництво (пізніше Державне видавництво України — [[ДВУ]]). Це було спробою зосередити цензурну діяльність у Всеукрвидаві, що дістав право давати дозвіл на друкування всієї періодичної преси, видань установ і організацій.
+
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Всеукраїнський_центральний_виконавчий_комітет ВУЦВК] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] прийняв положення про Всеукраїнське державне видавництво (пізніше Державне видавництво України — [[ДВУ]]). Це було спробою зосередити цензурну діяльність у Всеукрвидаві, що дістав право давати дозвіл на друкування всієї періодичної преси, видань установ і організацій.
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 69]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 69]]</span>
 
</div>
 
</div>
;21 вересня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Рада Народних Комісарів] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах.  
+
;21 вересня
:*[[Джерела#ZbNKO|<i>Збірник декретів, наказів і розпоряджень&hellip;</i>, Вип. 3, 4-5]]  
+
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Рада Народних Комісарів] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах. [http://textbooks.net.ua/content/view/1059/17/ Текст постанови.]
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbNKO|<i>Збірник декретів, наказів і розпоряджень&hellip;</i>, Вип. 3, 4-5]]</span>
 
</div>
 
</div>
;29 листопада
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;29 листопада
 
:Спільне зібрання [[УАН|Академії наук]] схвалило <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span> (доповнені й упорядковані, здебільшого [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримським]], <span class="book">Головніші правила</span> …). Правила затвердив народний комісар освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринько]. 1921&nbsp;р. [[Правопис|правопис]] видано в Києві окремою брошурою.  
 
:Спільне зібрання [[УАН|Академії наук]] схвалило <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span> (доповнені й упорядковані, здебільшого [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримським]], <span class="book">Головніші правила</span> …). Правила затвердив народний комісар освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринько]. 1921&nbsp;р. [[Правопис|правопис]] видано в Києві окремою брошурою.  
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису в XX&nbsp;ст</i>. 1999, 252-253]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. ''Проблеми українського правопису в XX&nbsp;ст.'' 1999, 252-253]]
 +
:*[[Джерела#Shum_Prav|Шумлянський Ф. ''Найголовніші правила українського правопису &hellip;''. Херсон, 1927.]]
 +
</span>
 
</div>
 
</div>
;1921
+
 
 +
==1921==
 
<div>  
 
<div>  
 
:Засновано <span class="edu">[[Львівський (таємний) Університет|таємний Львівський Український Університет]].</span> Діяв до 1925 року.  
 
:Засновано <span class="edu">[[Львівський (таємний) Університет|таємний Львівський Український Університет]].</span> Діяв до 1925 року.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1422-1423]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1422-1423]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
:У Жовкві вийшов <span class="book">Новий Заповіт</span> і <span
+
:У Жовкві видано <span class="book">Новий Заповіт</span> і <span
 
class="book">П’ятикнижжя</span> в перекладі [[Ярослав Левицький|Я.&nbsp;Левицького]].  
 
class="book">П’ятикнижжя</span> в перекладі [[Ярослав Левицький|Я.&nbsp;Левицького]].  
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 +
;17 січня
 +
<div>
 +
:У Відні засновано [https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вільний_університет Український Вільний Університет]. Ініціаторами заснування приватного українського університету поза межами України були видатні науковці [https://uk.wikipedia.org/wiki/Колесса_Олександр_Михайлович О.Колесса], [[Горбачевський_Іван|І.Горбачевський]], [https://uk.wikipedia.org/wiki/Дністрянський_Станіслав_Северинович С.Дністрянський], [[Грушевський Михайло|М.Грушевський]]. Восени УВУ перенесено до Праги.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418-3421]]</span>
 +
</div>
 +
 +
 
;21 січня
 
;21 січня
 
<div>  
 
<div>  
 
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про Українську Академію Наук.</span> Фактично скасовано право Спільного зібрання обирати керівництво та вносити зміни до статуту [[УАН|Академії]].
 
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про Українську Академію Наук.</span> Фактично скасовано право Спільного зібрання обирати керівництво та вносити зміни до статуту [[УАН|Академії]].
:*[[Джерела#KBURSR_79|<i>Культурне будівництво в УPCP (1917&nbsp;&ndash; 1927)</i>, 177]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KBURSR_79|<i>Культурне будівництво в УPCP (1917&nbsp;&ndash; 1927)</i>, 177]]</span>
 
</div>
 
</div>
;3 березня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;3 березня
 
:П’ятий з’їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти (НКО), <span class="cit">спрямовану на усунення національної ворожнечі і на розвиток української мови як мови більшості трудящих України.</span>  
 
:П’ятий з’їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти (НКО), <span class="cit">спрямовану на усунення національної ворожнечі і на розвиток української мови як мови більшості трудящих України.</span>  
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>,108 ]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>,108 ]]</span>
 
</div>
 
</div>
;30 травня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;30 травня
 
:На спільному Зібранні[[УАН|Української Академії Наук]] затверджено створення [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови (ІУНМ)]].  
 
:На спільному Зібранні[[УАН|Української Академії Наук]] затверджено створення [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови (ІУНМ)]].  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук&hellip;</i>, 115-116]]
 
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук&hellip;</i>, 115-116]]
:*[[Джерела#Hladkyj|Гладкий М. <i>Інститут Української Наукової Мови ВУАН</i>, 6]]
+
:*[[Джерела#Hladkyj|Гладкий М. <i>Інститут Української Наукової Мови ВУАН</i>, 6]]</span>
 
</div>
 
</div>
;травень
+
 
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 +
;травень
 
:Процес членів [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9F%D0%A1%D0%A0 Української партії соціалістів-революціонеерів (УПСР)], так звана <span class="cit">справа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Голубович_Всеволод Голубовича]</span> (колишнього прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР]). Рішення Політбюро [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] від 17 травня 1921 року: <span class="cit">Процес використати, щоб дати характеристику поведінки української інтелігенції.</span> Головне завдання партійнх органів та чекістів — розколоти українську інтелігенцію — сформулювало Політбюро КП(б)У на засіданні 4 червня 1921 року.  
 
:Процес членів [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9F%D0%A1%D0%A0 Української партії соціалістів-революціонеерів (УПСР)], так звана <span class="cit">справа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Голубович_Всеволод Голубовича]</span> (колишнього прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР]). Рішення Політбюро [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] від 17 травня 1921 року: <span class="cit">Процес використати, щоб дати характеристику поведінки української інтелігенції.</span> Головне завдання партійнх органів та чекістів — розколоти українську інтелігенцію — сформулювало Політбюро КП(б)У на засіданні 4 червня 1921 року.  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 15]]
 
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 15]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 934-935]] </div>
+
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 934-935]] </span>
;1 червня
+
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;1 червня
 
:[[УНТ|Українське Наукове Товариство]] об’єдналося з [[ВУАН]].  
 
:[[УНТ|Українське Наукове Товариство]] об’єдналося з [[ВУАН]].  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України  (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 43]]
 
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України  (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 43]]
 
:*[[Джерела#IANU_D|<i>Історія Академії наук України &hellip; Документи і матеріали.</i>, 279]]
 
:*[[Джерела#IANU_D|<i>Історія Академії наук України &hellip; Документи і матеріали.</i>, 279]]
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук&hellip;</i>, 31]]
+
:*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук&hellip;</i>, 31]]</span>
 
</div>
 
</div>
;14 червня
+
 
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 +
;14 червня
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] прийняла положення <span class="doc">Про Всеукраїнську Академію наук</span>, що підпорядковувало її Наркомпросу. За новим статутом керівництво академічними справами від спільного зібрання перейшло до Президії, а керівним органом стала Рада Академії, обмеженний склад якої мав затверджувати Наркомпрос. Керівництво Академії далі працювало за першим статутом аж до весни 1928&nbsp;р.
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] прийняла положення <span class="doc">Про Всеукраїнську Академію наук</span>, що підпорядковувало її Наркомпросу. За новим статутом керівництво академічними справами від спільного зібрання перейшло до Президії, а керівним органом стала Рада Академії, обмеженний склад якої мав затверджувати Наркомпрос. Керівництво Академії далі працювало за першим статутом аж до весни 1928&nbsp;р.
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 42]] </div>
+
:<span class="ind">
;14 жовтня
+
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 42]] </span></div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;21 вересня
 +
:РНК  УСРР прийняло постанову „Про  заведення  української  мови  в школах  та  радянських  установах". [http://textbooks.net.ua/content/view/1059/17/ Повний текст постанови.]
 +
<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1921, №24, арт. 509]]</span>
 +
</div>
 +
 +
 +
<div>
 +
;14 жовтня
 
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] Всеукрвидав, що від травня був підпорядкований Наркомату освіти, отримує нові цензурні повноваження. Крім видавничої справи, тепер <span class="cit">розподіл і поширення творів друку являють виключну монополію Всеукрвидаву.</span>   
 
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] Всеукрвидав, що від травня був підпорядкований Наркомату освіти, отримує нові цензурні повноваження. Крім видавничої справи, тепер <span class="cit">розподіл і поширення творів друку являють виключну монополію Всеукрвидаву.</span>   
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 133-134]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 133-134]]</span>
 
</div>
 
</div>
;31 жовтня
+
 
 +
;23 жовтня
 
<div>  
 
<div>  
 +
:Інавгурація [https://uk.wikipedia.org/wiki/Український_вільний_університет Українського Вільного Університету] у Празі. УВУ дістав від уряду Чехословаччини фінансове забезпечення  і змогу користуватися залами та кабінетами [https://uk.wikipedia.org/wiki/Карлів_університет Карлового Університету]
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418-3421]]</span>
 +
</div>
 +
 +
<div>
 +
;31 жовтня
 
:Всеукраїнська православна церковна рада проголосила створення [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]]. Першим єпископом УАПЦ став протоієрей [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%29 Василь Липківський]. Однією з головних ознак УАПЦ стала рідна мова в усіх ділянках конфесійного життя. Українська літературна мова залунала в храмах.  
 
:Всеукраїнська православна церковна рада проголосила створення [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]]. Першим єпископом УАПЦ став протоієрей [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%29 Василь Липківський]. Однією з головних ознак УАПЦ стала рідна мова в усіх ділянках конфесійного життя. Українська літературна мова залунала в храмах.  
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
 
</div>
 
</div>
;23 листопада
+
 
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 +
;23 листопада
 
:Кінець [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 другого зимового походу] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР], останньої спроби вибороти незалежність України у Національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років.  
 
:Кінець [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 другого зимового походу] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР], останньої спроби вибороти незалежність України у Національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років.  
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 260-261]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 260-261]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1922
+
 
 +
==1922==
 
<div>  
 
<div>  
:У Львові виходять наближені до <span class="book">Найголовніших правил</span> … <span class="book">Правописні правила, прийняті[[НТШ]] ім.&nbsp;Шевченка у Львові.</span> Це був великий поступ у творенні єдиного [[Правопис|правопису]].
+
:У Львові виходять наближені до <span class="book">Найголовніших правил</span> … <span class="book">Правописні правила, прийняті [[НТШ]] ім.&nbsp;Шевченка у Львові.</span> Це був великий поступ у творенні єдиного [[Правопис|правопису]]. [[Правописні правила приняті Науковим Товариством ім. Шевченка у Львові|Текст видання.]]
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i> 1999, 252-253]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i> 1999, 252-253]]
 +
:*[[Джерела#Prav_prav_22|''Правописні  правила приняті Науковим  Товариством  ім.  Шевченка  у  Львові]].'' Львів, 1922.</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:На початку року ліквідовано усі <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> (на червень 1921&nbsp;р. 4822 товариства, читальні, будинки Просвіти).  
 
:На початку року ліквідовано усі <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> (на червень 1921&nbsp;р. 4822 товариства, читальні, будинки Просвіти).  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2370]]
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2370]]
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 626]]  
+
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 626]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:За сприяння уряду Чехословаччини в Подебрадах відкрито [[Українська Господарська Академія|Українську Господарчу Академію]] (діяла до 1935&nbsp;р.). При ній працювала термінологічна комісія з [[Євген Чикаленко|Євгеном Чикаленком]] на чолі.  
 
:За сприяння уряду Чехословаччини в Подебрадах відкрито [[Українська Господарська Академія|Українську Господарчу Академію]] (діяла до 1935&nbsp;р.). При ній працювала термінологічна комісія з [[Євген Чикаленко|Євгеном Чикаленком]] на чолі.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3349-3350]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3349-3350]] </span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Львові <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка]]</span> за фінансової підтримки Січових Стрільців відновлює видання <span class="p_ed"> [[ЛНВ|Літературно-Наукового Вісника]]</span> (за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Донцов_Дмитро Д.&nbsp;Донцова]). Видання припинено 1932&nbsp;р. через фінансові причини. Натомість виходив «Вісник» (до 1939&nbsp;р).  
 
:У Львові <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка]]</span> за фінансової підтримки Січових Стрільців відновлює видання <span class="p_ed"> [[ЛНВ|Літературно-Наукового Вісника]]</span> (за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Донцов_Дмитро Д.&nbsp;Донцова]). Видання припинено 1932&nbsp;р. через фінансові причини. Натомість виходив «Вісник» (до 1939&nbsp;р).  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1365]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1365]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Військова цензура заборонила розповсюджувати в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] і конфіскувала близько тисячі пудів закуплених [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Вукоопспілкою] книжок [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] <span class="book">Ілюстрована історія України</span> та <span class="book">Історія України, прикладена до програм вищих початкових шкіл й нижчих класів шкіл середніх.</span>  
 
:Військова цензура заборонила розповсюджувати в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] і конфіскувала близько тисячі пудів закуплених [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Вукоопспілкою] книжок [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] <span class="book">Ілюстрована історія України</span> та <span class="book">Історія України, прикладена до програм вищих початкових шкіл й нижчих класів шкіл середніх.</span>  
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 85-86]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 85-86]]</span>
 
</div>
 
</div>
;13 березня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;13 березня
 
:Набрав чинности Кримінально-процесуальний кодекс, де в §22 сказано, що легальні процеси <span class="cit">провадяться однією з двох державних мов, українською або російською.</span>  
 
:Набрав чинности Кримінально-процесуальний кодекс, де в §22 сказано, що легальні процеси <span class="cit">провадяться однією з двох державних мов, українською або російською.</span>  
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 109]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 109]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1 квітня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;1 квітня
 
:У Харкові відкрито [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Komunistychny_univer_Artema&abcvar=14&bbcvar=18 Комуністичний Університет ім. Артема].  
 
:У Харкові відкрито [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Komunistychny_univer_Artema&abcvar=14&bbcvar=18 Комуністичний Університет ім. Артема].  
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>&hellip;Хронологічний довідник</i>, 350]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>&hellip;Хронологічний довідник</i>, 350]]</span>
 
</div>
 
</div>
;6 червня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
:Радянську цензуру оформлено організаційно: при <span class="org">Народном комиссариате просвещения [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A1%D0%A4%D0%A1%D0%A0 РСФСР]</span> створено <span class="org">Главное управление по делам литературы и издательств</span> — [[Главлит]]. [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%9D%D0%9A СНК РСФСР] прийняв <span class="doc">Положение о Главном управлении по делам литературы и издательств</span>, де докладно визначено його функції: попередній контроль усіх видів друкованої продукції, видача дозволу на видавничу діяльність, укладання списків забороненої літератури. Територію [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] у цьому документі потрактовано як таку, що перебуває під юрисдикцією російських цензурних органів.  
+
;6 червня
 +
:Радянську цензуру оформлено організаційно: при <span class="org">Народном комиссариате просвещения [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A1%D0%A4%D0%A1%D0%A0 РСФСР]</span> створено <span class="org">Главное управление по делам литературы и издательств</span> — [https://uk.wikipedia.org/wiki/Головне_управління_у_справах_літератури_та_видавництв Главлит]. [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%9D%D0%9A СНК РСФСР] прийняв <span class="doc">Положение о Главном управлении по делам литературы и издательств</span>, де докладно визначено його функції: попередній контроль усіх видів друкованої продукції, видача дозволу на видавничу діяльність, укладання списків забороненої літератури. Територію [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] у цьому документі потрактовано як таку, що перебуває під юрисдикцією російських цензурних органів.  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66]]
 
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66]]
 
:*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?&hellip;</i>, 244]]
 
:*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?&hellip;</i>, 244]]
 
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 81-82]]
 
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 81-82]]
 +
:*[[Джерела#Ocher_cenz|Очеретянко В. ''Політична цензура в системі контролю за особистістю та суспільством…'', С. 70-79]]
 +
</span>
 
</div>
 
</div>
;17–19 серпня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;17–19 серпня
 
:Арешти за <span class="cit">списком антирадянської інтелігенції</span> (складено [[ГПУ]] України до 3 серпня 1922 року, схвалено ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК], затвердженo 9 вересня 1922&nbsp;р. на засіданні спеціяльної комісії ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] у Москві). Акція була втіленням ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD Леніна] вислати за кордон професуру. Список містив 77 осіб, зокрема 47 працівникив високої школи (із них 32 професори) з Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси, Кам’янця-Подільського.  
 
:Арешти за <span class="cit">списком антирадянської інтелігенції</span> (складено [[ГПУ]] України до 3 серпня 1922 року, схвалено ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК], затвердженo 9 вересня 1922&nbsp;р. на засіданні спеціяльної комісії ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] у Москві). Акція була втіленням ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD Леніна] вислати за кордон професуру. Список містив 77 осіб, зокрема 47 працівникив високої школи (із них 32 професори) з Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси, Кам’янця-Подільського.  
:*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]</span>
 
</div>
 
</div>
;серпень
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;серпень
 
:ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] розіслав обіжники за підписами другого секретаря ЦК Д.&nbsp;Лебедя та замзавагітпропом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dymanshteyn_S&abcvar=5&bbcvar=10 Диманштейна] про посилення ідеологічного контролю за літературою, виданою українською мовою, позаяк вона просякнута "шовинистическим духом".
 
:ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] розіслав обіжники за підписами другого секретаря ЦК Д.&nbsp;Лебедя та замзавагітпропом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dymanshteyn_S&abcvar=5&bbcvar=10 Диманштейна] про посилення ідеологічного контролю за літературою, виданою українською мовою, позаяк вона просякнута "шовинистическим духом".
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 85]]
 
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 85]]
:*[[Джерела#Dymansh|Диманштейн С. <i>Идеологическая борьба в национальном вопросе</i>]]
+
:*[[Джерела#Dymansh|Диманштейн С. <i>Идеологическая борьба в национальном вопросе</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
:XII партійна конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)]. Висунуто вимогу посилити наступ на опозиційні партії й течії та вперше прирівняно до них "мнимо безпартійну буржуазно-демократичну інтелігенцію, яка в своїх контрреволюційних цілях зловживає докорінними інтересами цілих корпорацій і для якої справжні інтереси науки, техніки, педагогики, кооперації… є тільки… політичним прикриттям."  
 
:XII партійна конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)]. Висунуто вимогу посилити наступ на опозиційні партії й течії та вперше прирівняно до них "мнимо безпартійну буржуазно-демократичну інтелігенцію, яка в своїх контрреволюційних цілях зловживає докорінними інтересами цілих корпорацій і для якої справжні інтереси науки, техніки, педагогики, кооперації… є тільки… політичним прикриттям."  
:*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів&hellip;</i>, 379]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів&hellip;</i>, 379]]</span>
 
</div>
 
</div>
;29 серпня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;29 серпня
 
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] при Наркоматі освіти створено український цензурний орган — <span class="org">Центральне управління у справах друку.</span> Українське цензурне законодавство підпорядковано російському. Цензурному контролю підлягала вся друкована продукція державних, кооперативних та приватних видавництв (крім видань партійних і державних органів). Цензурований рукопис проходив потрійний контроль: політредактора, завідувача літературного відділу та керівника управління. Встановлено також ідеологічний нагляд за театрами, кінотеатрами, всіма масовими видовищами.  
 
:Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] при Наркоматі освіти створено український цензурний орган — <span class="org">Центральне управління у справах друку.</span> Українське цензурне законодавство підпорядковано російському. Цензурному контролю підлягала вся друкована продукція державних, кооперативних та приватних видавництв (крім видань партійних і державних органів). Цензурований рукопис проходив потрійний контроль: політредактора, завідувача літературного відділу та керівника управління. Встановлено також ідеологічний нагляд за театрами, кінотеатрами, всіма масовими видовищами.  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66]]
 
:*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66]]
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 82]]
+
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 82]]</span>
 
</div>
 
</div>
;Осінь
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;Осінь
 
:Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь висунув теорію "боротьби двох культур": російської — революційної, передової, пролетарської і міської та української — контрреволюційної, відсталої й сільської. У цьому двобої українській культурі належало поступитися й загинути.  
 
:Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь висунув теорію "боротьби двох культур": російської — революційної, передової, пролетарської і міської та української — контрреволюційної, відсталої й сільської. У цьому двобої українській культурі належало поступитися й загинути.  
:*[[Джерела#Leb|Лебедь Д. <i>Советская Украина и национальный вопрос&hellip;</i>]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Leb|Лебедь Д. <i>Советская Украина и национальный вопрос&hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
;7 вересня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;7 вересня
 
:Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь, доповідаючи [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Й.&nbsp;Сталінові], В.&nbsp;Куйбишеву та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Молотов В.&nbsp;Молотову] про арешти української інтелігенції, що її належало вислати за кордон, писав, що <span class="cit">висилати українських професорів за кордон взагалі недоцільно, бо там і так склалося досить потужне емігрантське угруповання</span> й звертався з пропозицією обмежитися засланням у віддалені райони федерації. Таким чином залишилися в СРСР українські інтелектуали, що їх згодом перемололи процеси 30–40-х років.  
 
:Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь, доповідаючи [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Й.&nbsp;Сталінові], В.&nbsp;Куйбишеву та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Молотов В.&nbsp;Молотову] про арешти української інтелігенції, що її належало вислати за кордон, писав, що <span class="cit">висилати українських професорів за кордон взагалі недоцільно, бо там і так склалося досить потужне емігрантське угруповання</span> й звертався з пропозицією обмежитися засланням у віддалені райони федерації. Таким чином залишилися в СРСР українські інтелектуали, що їх згодом перемололи процеси 30–40-х років.  
:*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]</span>
 
</div>
 
</div>
;22 листопада
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;22 листопада
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] затвердив <span class="doc">Кодекс законів про народну освіту в УСРР</span>, де сказано: <span class="cit">Українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки.</span> Кодекс містив також положення про [[УАН|Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН)]].  
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] затвердив <span class="doc">Кодекс законів про народну освіту в УСРР</span>, де сказано: <span class="cit">Українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки.</span> Кодекс містив також положення про [[УАН|Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН)]].  
:*[[Джерела#Kod_NO|<i>Кодекс законов о народном просвещении УССР&hellip;</i>]] </div>
+
:<span class="ind">
;30 грудня
+
:*[[Джерела#Kod_NO|<i>Кодекс законов о народном просвещении УССР&hellip;</i>]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 +
;30 грудня
 
:Створення [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0 СРСР].  
 
:Створення [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0 СРСР].  
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 806-807]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 806-807]] </span>
 
</div>
 
</div>
;1923
+
 
 +
==1923==
 
<div>  
 
<div>  
 
:<span class="org">[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]]</span> видав наступні томи <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>: <span class="book">Словник геологічної термінології</span>, <span class="book">Словник хемичної термінології</span>, <span class="book">Словник математичної термінології. Ч.&nbsp;I. Термінологія чистої математики.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].   
 
:<span class="org">[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]]</span> видав наступні томи <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>: <span class="book">Словник геологічної термінології</span>, <span class="book">Словник хемичної термінології</span>, <span class="book">Словник математичної термінології. Ч.&nbsp;I. Термінологія чистої математики.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].   
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Засновано <span class="edu">[[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова]] в Празі.</span> Діяв до 1933&nbsp;р.
 
:Засновано <span class="edu">[[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова]] в Празі.</span> Діяв до 1933&nbsp;р.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418]] </div>
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 
:В Празі засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 Українське Історично-Філологічне Товариство].</span> Діяло до 1945&nbsp;р.  
 
:В Празі засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 Українське Історично-Філологічне Товариство].</span> Діяло до 1945&nbsp;р.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3409]] </div>
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3409]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 
:Засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Богословське Наукове Товариство у Львові].</span> Діяло до 1939&nbsp;р.  
 
:Засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Богословське Наукове Товариство у Львові].</span> Діяло до 1939&nbsp;р.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 146]] </div>
+
:<span class="ind">
;лютий
+
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 146]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;лютий
 
:Центральне управління у справах друку дало вказівку вилучити книжкову продукцію спільних підприємств <span class="pub_house">Українська школа</span> (Київ — Львів — Відень), <span class="pub_house">Дніпросоюз</span> (Київ — Відень), <span class="pub_house">[[Українське видавництво]]</span> (Відень — Катеринослав), <span class="pub_house">Українсько-галицька накладня</span> (Київ — Лейпціг).  
 
:Центральне управління у справах друку дало вказівку вилучити книжкову продукцію спільних підприємств <span class="pub_house">Українська школа</span> (Київ — Львів — Відень), <span class="pub_house">Дніпросоюз</span> (Київ — Відень), <span class="pub_house">[[Українське видавництво]]</span> (Відень — Катеринослав), <span class="pub_house">Українсько-галицька накладня</span> (Київ — Лейпціг).  
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86]]</span>
 
</div>
 
</div>
;квітень
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;квітень
 
:Центральне управління у справах друку дає дозвіл продати на макулатуру 35 тисяч примірників книжок [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] <span class="book">Всесвітня історія в короткому огляді</span> (в 6 т.) та <span class="book">Коротка історія України.</span> Підстава — <span class="cit">ідеологія автора не відповідає сучасності.</span>  
 
:Центральне управління у справах друку дає дозвіл продати на макулатуру 35 тисяч примірників книжок [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] <span class="book">Всесвітня історія в короткому огляді</span> (в 6 т.) та <span class="book">Коротка історія України.</span> Підстава — <span class="cit">ідеологія автора не відповідає сучасності.</span>  
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86]]</span>
 
</div>
 
</div>
;4–10 квітня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;4–10 квітня
 
:VII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] засудила теорію боротьби двох культур.
 
:VII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] засудила теорію боротьби двох культур.
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях&hellip;</i>, 158]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях&hellip;</i>, 158]]</span>
 
</div>
 
</div>
;17–25 квітня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;17–25 квітня
 
:ХІІ з’їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] прийняв резолюцію з національного питання. Проголошено політику <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F коренізації]</span> партійно-державного апарату в неросійських республіках. В Україні ця політика набрала форми <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_1920%E2%80%9430-%D1%85 українізації].</span>  
 
:ХІІ з’їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] прийняв резолюцію з національного питання. Проголошено політику <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F коренізації]</span> партійно-державного апарату в неросійських республіках. В Україні ця політика набрала форми <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_1920%E2%80%9430-%D1%85 українізації].</span>  
:*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів&hellip;</i>, '''2''', 416-425]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів&hellip;</i>, '''2''', 416-425]]</span>
 
</div>
 
</div>
;22 червня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;22 червня
 
:Пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] прийняв постанову <span class="doc">Про заходи по здійсненню резолюції ХІІ з’їзду з національного питання в галузі партійної роботи.</span>
 
:Пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] прийняв постанову <span class="doc">Про заходи по здійсненню резолюції ХІІ з’їзду з національного питання в галузі партійної роботи.</span>
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 229-232]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 229-232]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Напередодні та під час роботи пленуму українська меншість партії боролася за справжнє впровадження політики українізації у щоденне життя; зокрема висунуто вимогу визнати українську мову, нарівнi з російською, державною мовою в Україні. На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів попри протести [http://uk.wikipedia.org/wiki/Петровський_Григорій Г.&nbsp;Петровського] й [http://uk.wikipedia.org/wiki/Фрунзе_Михайло М.&nbsp;Фрунзе], проте на загальній сесії її відкинули і термін "державна мова" замінили на "дві загальновживані мови".  
 
:Напередодні та під час роботи пленуму українська меншість партії боролася за справжнє впровадження політики українізації у щоденне життя; зокрема висунуто вимогу визнати українську мову, нарівнi з російською, державною мовою в Україні. На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів попри протести [http://uk.wikipedia.org/wiki/Петровський_Григорій Г.&nbsp;Петровського] й [http://uk.wikipedia.org/wiki/Фрунзе_Михайло М.&nbsp;Фрунзе], проте на загальній сесії її відкинули і термін "державна мова" замінили на "дві загальновживані мови".  
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 109-110]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 109-110]]</span>
 
</div>
 
</div>
;27 липня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;27 червня
 
:Декрет [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи у справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ.</span>
 
:Декрет [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи у справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ.</span>
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 239-240]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1923, №29, арт.430]]
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 239-240]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1 серпня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови.</span> В ній сказано: <span class="cit">мови всіх національностей, що є на території України, оголошуються рівноправними… Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. Діловодство в губерніальних і окружних органах провадиться переважно українською мовою, за винятком тих місцевостей, де абсолютна або відносна більшість населення належить до іншої національності.</span> Див. [[Витяг з постанови 01.08.1923]].
+
;1 серпня
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 243-246]]
+
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови.</span> В ній сказано: <span class="cit">мови всіх національностей, що є на території України, оголошуються рівноправними… Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. Діловодство в губерніальних і окружних органах провадиться переважно українською мовою, за винятком тих місцевостей, де абсолютна або відносна більшість населення належить до іншої національності.</span> Див. [[Витяг з постанови 01.08.1923]]. [http://textbooks.net.ua/content/view/1065/17/ Повний текст постанови.]
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>,1923, №29, арт.435]] 
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 243-246]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1924
+
 
 +
==1924==
 
<div>  
 
<div>  
 
:Вийшов друком перший том <span class="book">Російсько-українського словника</span> за ред. [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]] (А-Ж). Другий том (З-Н) вийшов 1929 року, третій (О-П), за ред. [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремова]], 1927&nbsp;р. Четвертий том (Р-Я), за ред. С.&nbsp;Єфремова, був готовий до друку, проте набір розсипано, а гранки вилучено і знищено за наказом урядових органів після процесу [[СВУ]]. Словника вилучено з бібліотек, він зберігся лише у "спецхранах". Див.[[Російсько-українські словники 1917 — 1948 рр.]]   
 
:Вийшов друком перший том <span class="book">Російсько-українського словника</span> за ред. [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]] (А-Ж). Другий том (З-Н) вийшов 1929 року, третій (О-П), за ред. [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремова]], 1927&nbsp;р. Четвертий том (Р-Я), за ред. С.&nbsp;Єфремова, був готовий до друку, проте набір розсипано, а гранки вилучено і знищено за наказом урядових органів після процесу [[СВУ]]. Словника вилучено з бібліотек, він зберігся лише у "спецхранах". Див.[[Російсько-українські словники 1917 — 1948 рр.]]   
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Перша згадка про "[[Спeцхран|спeцхран]]" - книжковий ГУЛАГ. В інструкції за підписами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Крупська Н.&nbsp;Крупскої], П.&nbsp;Лєбєдєва-Полянского та М.&nbsp;Смушкової написано: <span class="cit">Не более двух экземпляров всех изъятых в качестве вредных и контрреволюционных книг должны быть оставлены в центральной библиотеке. Такие книги должны храниться в особо запертых шкапах и выдаваться исключительно для научных и литературных работ</span> (журнал <span class="book">Красный библиотекарь</span>, 1924, №1, с.137). Подано також список лiтератури, що її належало вилучити (225 назв). Після 1924 року списки не друкують, вони дістають гриф "ДСП" (<span class="cit">для служебного пользования</span>).  
 
:Перша згадка про "[[Спeцхран|спeцхран]]" - книжковий ГУЛАГ. В інструкції за підписами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Крупська Н.&nbsp;Крупскої], П.&nbsp;Лєбєдєва-Полянского та М.&nbsp;Смушкової написано: <span class="cit">Не более двух экземпляров всех изъятых в качестве вредных и контрреволюционных книг должны быть оставлены в центральной библиотеке. Такие книги должны храниться в особо запертых шкапах и выдаваться исключительно для научных и литературных работ</span> (журнал <span class="book">Красный библиотекарь</span>, 1924, №1, с.137). Подано також список лiтератури, що її належало вилучити (225 назв). Після 1924 року списки не друкують, вони дістають гриф "ДСП" (<span class="cit">для служебного пользования</span>).  
:*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?&hellip;</i>, 245, 248-249]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?&hellip;</i>, 245, 248-249]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Києві видано <span class="book">Нариси з історії української мови</span> [[Алєксєй Шахматов|О.&nbsp;Шахматова]] та [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]].
 
:У Києві видано <span class="book">Нариси з історії української мови</span> [[Алєксєй Шахматов|О.&nbsp;Шахматова]] та [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]].
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]</span>
 
</div>
 
</div>
;березень&nbsp;– 8 квітня
+
 
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 +
;березень&nbsp;– 8 квітня
 
:Відкритий судовий процес у справі Київського обласного центру дії — перший політичний процес проти науковців в Україні. Серед 18 підсудних був президент [[ВУАН]] 1921–1922&nbsp;рр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Василенко_Микола Микола Василенко].  
 
:Відкритий судовий процес у справі Київського обласного центру дії — перший політичний процес проти науковців в Україні. Серед 18 підсудних був президент [[ВУАН]] 1921–1922&nbsp;рр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Василенко_Микола Микола Василенко].  
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 45-47]]
 
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 45-47]]
:*[[Джерела#KOCD|<i>Дело Киевского областного центра действий</i>]]
+
:*[[Джерела#KOCD|<i>Дело Киевского областного центра действий</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1 липня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;1 липня
 
:Початок формування [[Спeцхран|спецхранів]]. Центральне управління у справах друку розіслало своїм губвідділам <span class="doc">Інструкцію по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень….</span> У ній є спеціяльний розділ: <span class="cit">Книжки, визнані взагалі шкідливими, але цінні як історичний, науковий, дослідницький матеріал, можуть залишатися у бібліотеках, якщо бібліотека велика — з обмеженням видачі. З маленьких бібліотек такі цінні, але шкідливі книги вилучаються й передаються до центральної бібліотеки.</span>  
 
:Початок формування [[Спeцхран|спецхранів]]. Центральне управління у справах друку розіслало своїм губвідділам <span class="doc">Інструкцію по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень….</span> У ній є спеціяльний розділ: <span class="cit">Книжки, визнані взагалі шкідливими, але цінні як історичний, науковий, дослідницький матеріал, можуть залишатися у бібліотеках, якщо бібліотека велика — з обмеженням видачі. З маленьких бібліотек такі цінні, але шкідливі книги вилучаються й передаються до центральної бібліотеки.</span>  
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 87]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 87]]</span>
 
</div>
 
</div>
;31 липня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;31 липня
 
:За проєктом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Grabsky_S&abcvar=4&bbcvar=20 Ст.&nbsp;Ґрабського] (міністра освіти Польської республіки 1923–1926&nbsp;рр.) прийнято закон (<span class="cit">lex Grabski</span>) про обмежене вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Українські школи ставали українсько-польськими; вибір між польською та  українською мовами робили на підставі референдумів батьків. Результат: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, у 1937/39 їх лишилося 352.  
 
:За проєктом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Grabsky_S&abcvar=4&bbcvar=20 Ст.&nbsp;Ґрабського] (міністра освіти Польської республіки 1923–1926&nbsp;рр.) прийнято закон (<span class="cit">lex Grabski</span>) про обмежене вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Українські школи ставали українсько-польськими; вибір між польською та  українською мовами робили на підставі референдумів батьків. Результат: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, у 1937/39 їх лишилося 352.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 479; '''10''', 3862]] </div>
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 479; '''10''', 3862]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 
:Засновано <span class="org">Педагогічне Товариство Підкарпатської Руси.</span> Діяло до 1939&nbsp;р.  
 
:Засновано <span class="org">Педагогічне Товариство Підкарпатської Руси.</span> Діяло до 1939&nbsp;р.  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1874]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1874]]</span>
 
</div>
 
</div>
;12–16 травня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;12–16 травня
 
:VIII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Виступ Е.І.&nbsp;Квірінґа  ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kviring_E&abcvar=14&bbcvar=3 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квірінг_Емануїл УВ]), де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріяту в Україні.  
 
:VIII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Виступ Е.І.&nbsp;Квірінґа  ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kviring_E&abcvar=14&bbcvar=3 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квірінг_Емануїл УВ]), де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріяту в Україні.  
:*[[Джерела#Kwiring|Квиринг Э. И. <i>О нацменьшинствах&hellip;</i>]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Kwiring|Квиринг Э. И. <i>О нацменьшинствах&hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
;29 вересня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;29 вересня
 
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] порекомендувало призначити на посаду Наркома освіти замість [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир В.&nbsp;Затонського] колишнього [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8 боротьбіста] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського].
 
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] порекомендувало призначити на посаду Наркома освіти замість [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир В.&nbsp;Затонського] колишнього [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8 боротьбіста] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського].
:*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле&nbsp;&ndash; заради майбутнього</i>, 323]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле&nbsp;&ndash; заради майбутнього</i>, 323]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1925
+
 
 +
<div>
 +
;6-8 жовтня
 +
:Відбувся пленум ЦК КП(б)У, де з доповіддю про українізацію виступив Голова РНК УСРР В. Я. Чубар. [[Доповідь про українізацію Голови РНК УСРР В. Я. Чубаря на пленумі ЦК КП(б)У.|Текст доповіді]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#N_W_U_XX|''Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів'', 114-116]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1925==
 
<div>  
 
<div>  
 
:Видано <span class="book">Український правопис</span>. Він містив <span class="book">Найголовніші правила</span>, що їх видала Академія наук, із деякими додатками [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунського]] та [[Григорій Сабалдир|Г.&nbsp;Сабалдиря]].
 
:Видано <span class="book">Український правопис</span>. Він містив <span class="book">Найголовніші правила</span>, що їх видала Академія наук, із деякими додатками [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунського]] та [[Григорій Сабалдир|Г.&nbsp;Сабалдиря]].
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 158]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 158]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав V том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span> — <span class="book">Nomina Anatomica Ucrainica. Анатомічні назви.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав V том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span> — <span class="book">Nomina Anatomica Ucrainica. Анатомічні назви.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Видано <span class="book">Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки</span> [[Тадей Секунда|Т.&nbsp;Секунди]] з українським та російським показником. Терміни розглянув і прийняв Технічний Відділ [[ІУНМ]] [[ВУАН]]. Див. [[Словники, що їх укладено за участю ІУНМ]].
 
:Видано <span class="book">Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки</span> [[Тадей Секунда|Т.&nbsp;Секунди]] з українським та російським показником. Терміни розглянув і прийняв Технічний Відділ [[ІУНМ]] [[ВУАН]]. Див. [[Словники, що їх укладено за участю ІУНМ]].
 
</div>
 
</div>
;5–11 січня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;5–11 січня
 
:У Харкові відбувся перший Всеукраїнський Учительський з’їзд.  
 
:У Харкові відбувся перший Всеукраїнський Учительський з’їзд.  
:*[[Джерела#I_VUz|<i>Перший Всеукраїнський Учительський з'їзд&hellip;</i>]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#I_VUz|<i>Перший Всеукраїнський Учительський з'їзд&hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
;квітень
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;квітень
 
:За постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] проведено структурні зміни в Наркомпросі УСРР. Замість Укрголовліту створено Управління справами літератури і видавництв.  
 
:За постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] проведено структурні зміни в Наркомпросі УСРР. Замість Укрголовліту створено Управління справами літератури і видавництв.  
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 82]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 82]]</span>
 
</div>
 
</div>
;7 квітня
+
 
 +
<div>
 +
;30 квітня
 +
: ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову „''Про заходи  термінового  переведення  повної  українізації  радянського  апарату''“
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1925, №26, арт. 202]]</span>
 +
</div>
 +
 
 
<div class="backgr">  
 
<div class="backgr">  
 +
;7 квітня
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін] призначив на посаду Першого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича] й доручив йому спеціяльну місію: просувати нову політику і водночас дбати, щоб не вийти поза межі, визначені партією, тобто відвернути сепаратизм у політиці чи навіть питаннях культури.
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін] призначив на посаду Першого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича] й доручив йому спеціяльну місію: просувати нову політику і водночас дбати, щоб не вийти поза межі, визначені партією, тобто відвернути сепаратизм у політиці чи навіть питаннях культури.
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 169]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 169]]</span>
 
</div>
 
</div>
;26 червня
+
 
 +
<div>
 +
;16 червня  
 +
:РНК УСРР прийняла постанову „''Про  практичні  заходи  до  українізації  радянського  апарату''“
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1925, №56, арт. 332]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;26 червня
 
:На закритому засіданні Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] голова [[ГПУ]] в Україні [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Balytskyj_V&abcvar=2&bbcvar=1 В.&nbsp;Балицький] привернув увагу партійного керівництва до української інтелігенції. Прийнято постанову: <span class="cit">Створити комісію у складі [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Кагановича], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубар_Влас Чубаря], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринька] і Балицького для вивчення питання про українську інтелігенцію, нашої тактики щодо неї, зокрема стосовно [[УАН|Академії]] та  [[Михайло Грушевський|Грушевського]], залучення до роботи тощо.</span>  
 
:На закритому засіданні Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] голова [[ГПУ]] в Україні [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Balytskyj_V&abcvar=2&bbcvar=1 В.&nbsp;Балицький] привернув увагу партійного керівництва до української інтелігенції. Прийнято постанову: <span class="cit">Створити комісію у складі [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Кагановича], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубар_Влас Чубаря], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринька] і Балицького для вивчення питання про українську інтелігенцію, нашої тактики щодо неї, зокрема стосовно [[УАН|Академії]] та  [[Михайло Грушевський|Грушевського]], залучення до роботи тощо.</span>  
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]</span>
 
</div>
 
</div>
;23 липня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;23 липня
 
:Раднарком України ухвалив створити при Наркомпросі Комісію для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] під головуванням наркома освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського]. До Комісії залучено (з пізнішими кооптаціями) 36 осіб, зокрема десятьох працівників [[ВУАН|Академії]] та десятьох чільних партійних діячів. Наступником Шумського став [[Микола Скрипник]], головою авторського колективу і фактичним науковим керівником був видатний мовознавець [[Олекса Синявський]].  
 
:Раднарком України ухвалив створити при Наркомпросі Комісію для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] під головуванням наркома освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського]. До Комісії залучено (з пізнішими кооптаціями) 36 осіб, зокрема десятьох працівників [[ВУАН|Академії]] та десятьох чільних партійних діячів. Наступником Шумського став [[Микола Скрипник]], головою авторського колективу і фактичним науковим керівником був видатний мовознавець [[Олекса Синявський]].  
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:За основу взято <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span>, що підготувала ВУАН, а Наркомпрос затвердив 1921 року. Комісії було доручено скласти проєкт, після загального обговорення його мала прийняти спеціяльно скликана конференція і подати на атвердження уряду. Впорядковувати [[Правопис|правопис]] науковцям належало <span class="cit">на базі традиції й природи української мови</span>, враховуючи її історію. Матеріяли доручено опрацювати членам Комісії й передати на редагування [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримському]], [[Всеволод Ганцов|В.&nbsp;Ганцову]] й [[Олекса Синявський|О.&nbsp;Синявському]]. Ортографічний словник доручено складати [[Григорій Голоскевич|Г.&nbsp;Голоскевичу]]. Остаточну редакцію покладено на О.&nbsp;Синявського. Перший Пленум комісії відбувся 11–21 листопада 1925 року в Харкові. Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.|ВІД ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ПРИ НКО ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ]].
 
:За основу взято <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span>, що підготувала ВУАН, а Наркомпрос затвердив 1921 року. Комісії було доручено скласти проєкт, після загального обговорення його мала прийняти спеціяльно скликана конференція і подати на атвердження уряду. Впорядковувати [[Правопис|правопис]] науковцям належало <span class="cit">на базі традиції й природи української мови</span>, враховуючи її історію. Матеріяли доручено опрацювати членам Комісії й передати на редагування [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримському]], [[Всеволод Ганцов|В.&nbsp;Ганцову]] й [[Олекса Синявський|О.&nbsp;Синявському]]. Ортографічний словник доручено складати [[Григорій Голоскевич|Г.&nbsp;Голоскевичу]]. Остаточну редакцію покладено на О.&nbsp;Синявського. Перший Пленум комісії відбувся 11–21 листопада 1925 року в Харкові. Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.|ВІД ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ПРИ НКО ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 252-255]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 252-255]]
 
:*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]]
 
:*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 158-159]]
+
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 158-159]]</span>
 +
 
 +
<div>
 +
;Листопад
 +
:ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову про мову зносин органів влади і діловодства в адміністративно-територіальних одиницях, утворених за національною ознакою. [[Постанова ВУЦВК та РНК УСРР про мову зносин органів влади і діловодства…|Текст постанови]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#N_W_U_XX|''Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів'', 126-127]]</span>
 +
 
 +
:Секція культури і освіти Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції (НК РСІ) оприлюднила попередні висновки про стан українізації. [[Попередні висновки Секції культури і освіти НК РСІ УСРР про обстеження стану українізації|Текст висновків]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#N_W_U_XX|''Національні відносини в Україні у ХХ ст. Збірник документів і матеріалів'', 128-129]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1926
+
 
 +
==1926==
 
<div>  
 
<div>  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав IV том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>, вип. 2 — <span class="book">Словник математичної термінології. Ч.&nbsp;II. Термінологія теоретичної механіки.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав IV том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>, вип. 2 — <span class="book">Словник математичної термінології. Ч.&nbsp;II. Термінологія теоретичної механіки.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Празі видано великий <span class="book">Медичний латинсько-український словник</span> [[Мартирій Галин|М.&nbsp;Галина]], під ред. д-ра мед. [[Борис Матюшенко|Б.&nbsp;Матюшенка]] і д-ра Наливайка. Друге видання 1969&nbsp;р. у Детройті.  
 
:У Празі видано великий <span class="book">Медичний латинсько-український словник</span> [[Мартирій Галин|М.&nbsp;Галина]], під ред. д-ра мед. [[Борис Матюшенко|Б.&nbsp;Матюшенка]] і д-ра Наливайка. Друге видання 1969&nbsp;р. у Детройті.  
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Берліні відкрито <span class="org">[[Український Науковий Інститут у Берліні|Український Науковий Інститут]].</span> Діяв до 1945&nbsp;р.   
 
:У Берліні відкрито <span class="org">[[Український Науковий Інститут у Берліні|Український Науковий Інститут]].</span> Діяв до 1945&nbsp;р.   
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 3433-3434]] </div>
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 3433-3434]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 
:У Празі відбувся <span class="meeting">[[Український Науковий З’їзд]]</span> (другий — 1931 року).
 
:У Празі відбувся <span class="meeting">[[Український Науковий З’їзд]]</span> (другий — 1931 року).
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1888]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1888]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Раднарком] видав книжку декретів і директив <span class="book">Українізація радянських установ (Декрети, інструкції і матеріяли. - Ч.2).</span> Вона містила текст <span class="cit">Положення про забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвиткові української культури.</span> Державні службовці повинні були цілком перейти на українську мову або піти з посад.  
 
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Раднарком] видав книжку декретів і директив <span class="book">Українізація радянських установ (Декрети, інструкції і матеріяли. - Ч.2).</span> Вона містила текст <span class="cit">Положення про забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвиткові української культури.</span> Державні службовці повинні були цілком перейти на українську мову або піти з посад.  
:*[[Джерела#UkrRadUst|<i>Українізація радянських установ&hellip;</i>]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#UkrRadUst|<i>Українізація радянських установ&hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
;22 лютого
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;22 лютого
 
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] знову порушує питання <span class="doc">Про настрої серед української інтелігенції.</span>
 
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] знову порушує питання <span class="doc">Про настрої серед української інтелігенції.</span>
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]</span>
 
</div>
 
</div>
;30 березня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;30 березня
 
:Початок таємного готування "контрукраїнізації". Створено обіжника [[ГПУ]] <span class="doc">Об украинской общественности</span>, де сказано, що українізацію використовують для організації прибічників націоналізму та визначено носіїв українського націоналізму — [[УАПЦ]], [[ВУАН]] і власне всю сферу культури.  
 
:Початок таємного готування "контрукраїнізації". Створено обіжника [[ГПУ]] <span class="doc">Об украинской общественности</span>, де сказано, що українізацію використовують для організації прибічників націоналізму та визначено носіїв українського націоналізму — [[УАПЦ]], [[ВУАН]] і власне всю сферу культури.  
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 31-32]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 31-32]]</span>
 
</div>
 
</div>
;26 квітня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;26 квітня
 
:Лист [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича], що став директивою для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] у боротьбі з "націоналістичним ухилом" і започаткував цькування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського].
 
:Лист [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича], що став директивою для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] у боротьбі з "націоналістичним ухилом" і започаткував цькування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського].
:*[[Джерела#JosjaproU|Сталін Й. <i>Статті і промови про Україну</i>, 197-198]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JosjaproU|Сталін Й. <i>Статті і промови про Україну</i>, 197-198]]</span>
 
</div>
 
</div>
;червень
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;червень
 
:Ухвалено резолюцію пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про підсумки українізації</span>, що протягом п’яти років правила за політичну директиву.
 
:Ухвалено резолюцію пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про підсумки українізації</span>, що протягом п’яти років правила за політичну директиву.
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 312-315]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 312-315]]</span>
 
</div>
 
</div>
;серпень
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;серпень
 
:Комісія для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] надрукувала проєкт правопису (Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.]]). Почалося його широке обговорення на всіх територіях проживання українців (видано 5 випусків спеціяльного додатку до газети <span class="book">Вісті ВУЦВК</span> під назвою <span  class="book">Український правопис: Дискусійний бюлетень</span>).  
 
:Комісія для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] надрукувала проєкт правопису (Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.]]). Почалося його широке обговорення на всіх територіях проживання українців (видано 5 випусків спеціяльного додатку до газети <span class="book">Вісті ВУЦВК</span> під назвою <span  class="book">Український правопис: Дискусійний бюлетень</span>).  
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 256-257, 266]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 256-257, 266]]
 
:*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]]
 
:*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 159]]
+
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 159]]</span>
 
</div>
 
</div>
;4 вересня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
:Обіжник [[ГПУ]] <span class="doc">[[Обіжник ГПУ "Об украинском сепаратизме"|Об украинском сепаратизме]]</span> (надруковано 75 примірників із грифом <span class="cit">Совершенно секретно. Перепечатанию не подлежит. Хранить наравне с шифром под ответственность начальника органа ГПУ</span>). Провідною ідеєю цього документу було упокорити українську інтелігенцію і фізично знищити нескорених.   
+
;4 вересня
 +
:Обіжник [[ГПУ]] <span class="doc">[[Обіжник ГПУ "Об украинском сепаратизме"|Об украинском сепаратизме]]</span> (надруковано 75 примірників із грифом <span class="cit">Совершенно секретно. Перепечатанию не подлежит. Хранить наравне с шифром под ответственность начальника органа ГПУ</span>). Провідною ідеєю цього документу було упокорити українську інтелігенцію і фізично знищити нескорених.  
 +
 
 +
:[[ЦИРКУЛЯРНОЕ ПИСЬМО ГПУ УКРАИНЫ Об украинском сепаратизме|Повний текст обіжника]]
 +
   
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 31-32]]
 
:*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 31-32]]
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]
+
:*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1927
+
 
 +
==1927==
 
<div>  
 
<div>  
 
:Видано <span class="book">Курс історії українського язика. Вступ і фонетика</span> [[Євген Тимченко|Є.&nbsp;Тимченка]] (друге доповнене видання — 1930).  
 
:Видано <span class="book">Курс історії українського язика. Вступ і фонетика</span> [[Євген Тимченко|Є.&nbsp;Тимченка]] (друге доповнене видання — 1930).  
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 632]] </div>
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 632]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав VI том <span class="book">Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span>: Вип.&nbsp;1. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви птахів</span>, Вип.&nbsp;2. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia.—Reptilia.—Amphibia.—Pisces.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав VI том <span class="book">Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span>: Вип.&nbsp;1. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви птахів</span>, Вип.&nbsp;2. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia.—Reptilia.—Amphibia.—Pisces.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
</div>
 
</div>
 +
 +
<div>
 +
:У видавництві "Горно" почато друк 3-го видання, виправленого і доповненого "Словника української мови" Грінченка за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]] та [[Ніковський Андрій|Андрія Ніковського]]. Засади цього видання викладені у [[Вступне слово до 3 видання словника Грінченка (1927-1928 рр.)|Вступному слові]]. Із планованих 5 томів світ побачили лише  три.  Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>ЕУ2</i>,610]] </span>
 +
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Почато видання повного академічного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]]. Із планованих 8–12 томів світ побачили лише третій (Листування) та четвертий (Щоденні записки). Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]].  
 
:Почато видання повного академічного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]]. Із планованих 8–12 томів світ побачили лише третій (Листування) та четвертий (Щоденні записки). Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]].  
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 10, 3821]] </div>
+
:<span class="ind">
;2 лютого
+
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 10, 3821]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;2 лютого
 
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] звільнило [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського] з посади Народного комісара освіти. Почалася боротьба з <span class="cit">націоналістичним ухилом</span> Шумського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Волобуєв_Михайло Волобуєва] (шумськизмом, хвильовизмом та волобуєвщиною), що призвела до самогубства Хвильового. Шумського та Волобуєва вислано з України.  
 
:Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] звільнило [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського] з посади Народного комісара освіти. Почалася боротьба з <span class="cit">націоналістичним ухилом</span> Шумського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Волобуєв_Михайло Волобуєва] (шумськизмом, хвильовизмом та волобуєвщиною), що призвела до самогубства Хвильового. Шумського та Волобуєва вислано з України.  
:*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле&nbsp;&ndash; заради майбутнього</i>, 326-327]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле&nbsp;&ndash; заради майбутнього</i>, 326-327]]</span>
 
</div>
 
</div>
;5 березня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;5 березня
 
:Президія [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] призначила Наркомом освіти [[Микола Скрипник|Миколу Скрипника]].  
 
:Президія [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] призначила Наркомом освіти [[Микола Скрипник|Миколу Скрипника]].  
:*[[Джерела#Soldat|Солдатенко В. <i>Українізація&hellip;</i>, 8]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Soldat|Солдатенко В. <i>Українізація&hellip;</i>, 8]]</span>
 
</div>
 
</div>
;19 квітня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;19 квітня
 
:Постанова ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span
 
:Постанова ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span
 
class="doc">Про підсумки українізації.</span> Проголошено <span class="cit">Тверде та рішуче переведення українізації (в розумінні переведення на українську мову) роботи всіх установ (державних, господарських та ін.) на території України, за винятком районів нацменшостей населення, вимагає обов’язкового знання української мови (як мови більшості населення) всіма службовцями установ.</span>
 
class="doc">Про підсумки українізації.</span> Проголошено <span class="cit">Тверде та рішуче переведення українізації (в розумінні переведення на українську мову) роботи всіх установ (державних, господарських та ін.) на території України, за винятком районів нацменшостей населення, вимагає обов’язкового знання української мови (як мови більшості населення) всіма службовцями установ.</span>
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 347-348]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 347-348]]</span>
 
</div>
 
</div>
;26 травня–6&nbsp;червня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
:<span class="meeting">Всеукраїнська правописна конференція</span> в Харкові. Серед учасників: 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: [[Кирило Студинський]], [[Іларіон Свєнціцький]], [[Василь Сімович]]. Про перебіг конференції можна прочитати в статті Олекси Синявського ''Коротка історія "Українського правопису"'' [[Файл:KOR ISTORIJA Pravop.PDF]].
+
;26 травня–6&nbsp;червня
 +
:<span class="meeting">Всеукраїнська правописна конференція</span> в Харкові. Серед учасників: 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: [[Кирило Студинський]], [[Іларіон Свєнціцький]], [[Василь Сімович]]. Про перебіг конференції можна прочитати в статтях Олекси Синявського [[Синявський О. Коротка історія "Українського правопису"|''Коротка історія "Українського правопису"'']] та [[Скрипник М. Підсумки правописної дискусії|Підсумки правописної дискусії]] Миколи Скрипника.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Skryp_prav|Скрипник М. Підсумки правописної дискусії. Вісті ВУЦВК, 1927 рік, 19 червня.]]  
 +
:*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 257-261]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 257-261]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 159]]
+
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 159]]</span>
 
</div>
 
</div>
;3 липня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;3 липня
 
:Ухвалено постанову ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span
 
:Ухвалено постанову ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span
 
class="doc">Про комуністичний університет імені Артема.</span> У постанові зазначено, що <span class="cit">деякі успіхи в галузі українізації навчальної роботи в університеті хоч і є, але … темп українізації університету загальмований…27–28&nbsp;p. є останнім строком українізації лекторського складу Комуністичного університету.</span>  
 
class="doc">Про комуністичний університет імені Артема.</span> У постанові зазначено, що <span class="cit">деякі успіхи в галузі українізації навчальної роботи в університеті хоч і є, але … темп українізації університету загальмований…27–28&nbsp;p. є останнім строком українізації лекторського складу Комуністичного університету.</span>  
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 347-348]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 347-348]]</span>
 
</div>
 
</div>
;6 липня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;6 липня
 
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвиткові української культури</span>, де зазначено: <span class="cit">Всі службовці державних органів в національно-територіальних адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшості, а також українською мовою.</span>  
 
:Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвиткові української культури</span>, де зазначено: <span class="cit">Всі службовці державних органів в національно-територіальних адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшості, а також українською мовою.</span>  
:*[[Джерела#ZbUkr|<i>Збірник постанов, інструкцій&hellip;</i>, 18-25]] </div>
+
:<span class="ind">
;20–29 листопада
+
:*[[Джерела#ZbUkr|<i>Збірник постанов, інструкцій&hellip;</i>, 18-25]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;20–29 листопада
 
:Резолюція Х з’їзду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] на доповідь [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипника]] <span class="doc">Про завдання культурного будівництва на Україні.</span> З’ізд констатував <span class="cit">кволість підвищення відсотку української книжки в загальній кількості бібліотечного фонду. Зокрема, … по деяких профспілкових бібліотеках є лише 2% українських книжок… Треба зазначити потребу посилити процес переходу поточної партійної роботи і особливо керівних кадрів на українську мову.</span>  
 
:Резолюція Х з’їзду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] на доповідь [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипника]] <span class="doc">Про завдання культурного будівництва на Україні.</span> З’ізд констатував <span class="cit">кволість підвищення відсотку української книжки в загальній кількості бібліотечного фонду. Зокрема, … по деяких профспілкових бібліотеках є лише 2% українських книжок… Треба зазначити потребу посилити процес переходу поточної партійної роботи і особливо керівних кадрів на українську мову.</span>  
 
</div>  
 
</div>  
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Також висловлено <span class="cit">потребу поставити велике наукове завдання про видання великої радянської української енциклопедії.</span> Фактично редакція <span class="pub_house">[[УРЕ]]</span> почала свої роботу наприкінці 1930&nbsp;р. Головним редакторм став [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипник]].
 
:Також висловлено <span class="cit">потребу поставити велике наукове завдання про видання великої радянської української енциклопедії.</span> Фактично редакція <span class="pub_house">[[УРЕ]]</span> почала свої роботу наприкінці 1930&nbsp;р. Головним редакторм став [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипник]].
:*[[Джерела#KPbU-X|<i>Десятий з'їзд Комуністичної партії&hellip;</i>, 599-600]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KPbU-X|<i>Десятий з'їзд Комуністичної партії&hellip;</i>, 599-600]]</span>
 
</div>
 
</div>
;20–29 листопада
+
 
 
<div class="backgr">  
 
<div class="backgr">  
 +
;20–29 листопада
 
:Засідання політбюро, присвячене [[ВУАН]]. Наголошено потребу ввести до складу Президії ВУАН нових членів, лояльних до партії і радянської влади. Наркомпросові наказано не затверджувати у складі дійсних членів усіх <span class="cit">явно ворожих</span> елементів, від 1 січня 1928 року користуватися виключно статутом Академії 1921 року. Визнано бажаним запросити на посаду президента [http://uk.wikipedia.org/wiki/Заболотний_Данило Дмитра Заболотного], що перебував в Ленінграді.
 
:Засідання політбюро, присвячене [[ВУАН]]. Наголошено потребу ввести до складу Президії ВУАН нових членів, лояльних до партії і радянської влади. Наркомпросові наказано не затверджувати у складі дійсних членів усіх <span class="cit">явно ворожих</span> елементів, від 1 січня 1928 року користуватися виключно статутом Академії 1921 року. Визнано бажаним запросити на посаду президента [http://uk.wikipedia.org/wiki/Заболотний_Данило Дмитра Заболотного], що перебував в Ленінграді.
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 51]] </div>
+
:<span class="ind">
;1928
+
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 51]] </span></div>
 +
 
 +
==1928==
 
<div class="backgr">  
 
<div class="backgr">  
 
:Початок колективізації та "розкуркулювання" в Україні. Розкуркулених засилають до Сибіру та на Далекий Схід.
 
:Початок колективізації та "розкуркулювання" в Україні. Розкуркулених засилають до Сибіру та на Далекий Схід.
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 178-179]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 178-179]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступні томи серії <span class="book"> Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span> (від IX&nbsp;тому — <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>): VI том, вип. 3. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви безхребетних тварин. Evertebrata</span>, VII том. — <span class="book">Словник ботанічної номенклатури</span>, IX том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Комунальне господарство</span>, X том. — <span class="book">Словник технічної термінології (загальний)</span>, XI том. — <span class="book">Словник природничої термінології</span>, XII том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Електротехніка</span>, XIII том. — <span class="book">Словник термінів педагогіки, психольогії та шкільного адміністрування</span>, XIV том. — <span class="book">Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступні томи серії <span class="book"> Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span> (від IX&nbsp;тому — <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>): VI том, вип. 3. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви безхребетних тварин. Evertebrata</span>, VII том. — <span class="book">Словник ботанічної номенклатури</span>, IX том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Комунальне господарство</span>, X том. — <span class="book">Словник технічної термінології (загальний)</span>, XI том. — <span class="book">Словник природничої термінології</span>, XII том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Електротехніка</span>, XIII том. — <span class="book">Словник термінів педагогіки, психольогії та шкільного адміністрування</span>, XIV том. — <span class="book">Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]].  
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Митрополит [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9 Андрей Шептицький] заснував <span class="edu">[[Греко-Католицька Богословська Академія|Греко-Католицьку Богословську Академію]]</span> у Львові. Діяла до 1944&nbsp;р.
 
:Митрополит [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9 Андрей Шептицький] заснував <span class="edu">[[Греко-Католицька Богословська Академія|Греко-Католицьку Богословську Академію]]</span> у Львові. Діяла до 1944&nbsp;р.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 431]] </div>
+
:<span class="ind">
;9 березня
+
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 431]] </span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
:Засідання колеґії Наркомпросу в Харкові про наслідки перевірки [[ВУАН]]. Згодом видано документ <span class="doc">Висновки і пропозиції стану та роботи ВУАН</span>, що його називали <span class="cit">обвинувальним актом щодо Академії.</span> Колеґія затвердила 47 дійсних членів ВУАН
+
;9 березня
(від 1919 до 1927&nbsp;р. обрано 82).  
+
:Засідання колеґії Наркомпросу в Харкові про наслідки перевірки [[ВУАН]]. Згодом видано документ <span class="doc">Висновки і пропозиції стану та роботи ВУАН</span>, що його називали <span class="cit">обвинувальним актом щодо Академії.</span> Колеґія затвердила 47 дійсних членів ВУАН (від 1919 до 1927&nbsp;р. обрано 82).  
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 51-52]] </div>
+
:<span class="ind">
;6 вересня
+
:*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 51-52]]</span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;6 вересня
 
:Нарком освіти [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипник]] затвердив Український правопис, тобто надав йому статус обов’язкового ([[Постанова про затвердження правопису 1928 р.|Текст Постанови]]). Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов’язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід [[НТШ]] у Львові ухвалив дотримуватися норм нового [[Правопис|правопису]] в Галичині попри незгоду й протести багатьох галицьких мовознавців та письменників.  
 
:Нарком освіти [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипник]] затвердив Український правопис, тобто надав йому статус обов’язкового ([[Постанова про затвердження правопису 1928 р.|Текст Постанови]]). Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов’язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід [[НТШ]] у Львові ухвалив дотримуватися норм нового [[Правопис|правопису]] в Галичині попри незгоду й протести багатьох галицьких мовознавців та письменників.  
 +
 +
:[[Український правопис. (Проєкт). 1928 р.]] DJVU файл з текстовим шаром.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 264]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 264]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 160]]
+
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 160]]</span>
 
</div>
 
</div>
;1929
+
 
 +
<div>
 +
;5 листопада
 +
:Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії [[Холодний Г. Стан та перспективи наукової роботи ІУНМ|«Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови»]].
 +
</div>
 +
 
 +
==1929==
 
<div>  
 
<div>  
 
:Видано <span class="book">Український правопис.</span>   
 
:Видано <span class="book">Український правопис.</span>   
:*[[Джерела#UkrPr28|<i>Український правопис</i>. Харків: ДВУ, 1929.]]
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#UkrPr28|<i>Український правопис</i>. Харків: ДВУ, 1929.]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:Видано <span class="book">Загальний курс української мови для вчителів-заочників.</span> Автори — колектив харківських мовознавців, редактор — [[Леонід Булаховський]].  
 
:Видано <span class="book">Загальний курс української мови для вчителів-заочників.</span> Автори — колектив харківських мовознавців, редактор — [[Леонід Булаховський]].  
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 56-57]]  
+
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 56-57]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>  
 
<div>  
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступний том серії <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>: XV&nbsp;том. — <span class="book">Словник механічної термінології. Силовні.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
 
:[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступний том серії <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>: XV&nbsp;том. — <span class="book">Словник механічної термінології. Силовні.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]].
 
</div>
 
</div>
;15 травня
+
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;15 травня
 
:ХІ Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив постанову <span class="doc">Про стан та перспективи культурного будівництва.</span> Наголошено успіхи українізації та потребу повного переведення високої школи на українську мову навчання.  
 
:ХІ Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив постанову <span class="doc">Про стан та перспективи культурного будівництва.</span> Наголошено успіхи українізації та потребу повного переведення високої школи на українську мову навчання.  
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1929, №19, 156]] </div>
+
:<span class="ind">
;друга половина року
+
:*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1929, №19, 156]] </span></div>
 +
 
 
<div>  
 
<div>  
 +
;друга половина року
 
:Арешти інтелігенції та діячів [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]] за справою <span class="org">[[СВУ|Спілки Визволення України]]</span> (СВУ), що мала дати сигнал до масового наступу на національне (і не лише українське) відродження в Україні. Див. [[Доповідна записка голові ГПУ УСРР]].
 
:Арешти інтелігенції та діячів [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]] за справою <span class="org">[[СВУ|Спілки Визволення України]]</span> (СВУ), що мала дати сигнал до масового наступу на національне (і не лише українське) відродження в Україні. Див. [[Доповідна записка голові ГПУ УСРР]].
 +
:<span class="ind">
 
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 175-177]]
 
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 175-177]]
 +
 +
[[Категорія:Хронологічні таблиці|1920]]

Поточна версія на 17:24, 31 серпня 2017

1920-і роки

Проведено цензурну акцію масового вилучення та знищення "шкідливої" літератури з бібліотек, книгарень, книжкових складів, навчальних закладів. Провадили її не лише суто цензурні органи, а й представники відомств, спеціяльні комісії партійних органів та профспілкових організацій. У звітах вилучені книжки вимірювано у тисячах примірників або в пудах. Настанови складено таким чином, що вилучити можна було практично будь-яку книжку. Вилучені книжки передавали на паперові фабрики на переробляння, як макулатуру.

1920

Згідно з урядовою схемою народної освіти в УСРР, т. зв. "схемою Гринька" (Г. Гринько — нарком освіти 1920–1923рр.), зліквідовано університети й організовано натомість Інститути Народної Освіти (ІНО). За цією схемою плановано було створити систему соціяльного виховання та професійної освіти з вузькою спеціалізацією профшкіл, технікумів та інститутів.
У Харкові почала працювати школа червоних старшин, де викладали переважно галицькі офіцери з колишньої ЧУГА.
У Києві надруковано Російсько-український медичний словник. Матеріяли до Української медичної термінології. за редакцією М. Галина. Словника перевидано в Києві 1994 р. Див. Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ
У Катеринославі надруковано Словник української мови Дмитра Яворницького (т.I, А-К, близько 8 200 слів), що мав бути доповненням до Словаря … Грінченка і містив лише слова, що їх в цьому словнику не було, або що мали інші значення. Див. Українсько-російські словники 1917 — 1948 рр.
В Західній Україні видано Словник польсько-український і україно-польський Іларіона Свенціцького.
Засновано просвітнє товариство Рідна Хата на Холмщині та Підляшші.
Засновано товариство Просвіта в Ужгороді на Закарпатті. Діяло до 1939 р.
17 січня
21 лютого
ВУЦВК УСРР прийняв постанову „Про вживання по всіх установах української мови нарівні з великоруською“.

4 травня
Постанова Наркомату Освіти УСРР про викладання українських дисциплін у вчительських семінаріях і на вчительських курсах.

6 травня
Закінчився перший зимовий похід Армії УНР. Боротьбу з більшовиками продовжували лише партизанські загони.
червень
Вийшов друком Чин Божественної Літургії св. Іоанна Златоустого в перекладі з грецької мови отця В. Липківського.
18 серпня
ВУЦВК УСРР прийняв положення про Всеукраїнське державне видавництво (пізніше Державне видавництво України — ДВУ). Це було спробою зосередити цензурну діяльність у Всеукрвидаві, що дістав право давати дозвіл на друкування всієї періодичної преси, видань установ і організацій.
21 вересня
Рада Народних Комісарів УСРР ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах. Текст постанови.
29 листопада
Спільне зібрання Академії наук схвалило Найголовніші правила українського правопису (доповнені й упорядковані, здебільшого А. Кримським, Головніші правила …). Правила затвердив народний комісар освіти УСРР Гринько. 1921 р. правопис видано в Києві окремою брошурою.

1921

У Жовкві видано Новий Заповіт і П’ятикнижжя в перекладі Я. Левицького.
17 січня
У Відні засновано Український Вільний Університет. Ініціаторами заснування приватного українського університету поза межами України були видатні науковці О.Колесса, І.Горбачевський, С.Дністрянський, М.Грушевський. Восени УВУ перенесено до Праги.


21 січня
Постанова РНК УСРР Про Українську Академію Наук. Фактично скасовано право Спільного зібрання обирати керівництво та вносити зміни до статуту Академії.
3 березня
П’ятий з’їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти (НКО), спрямовану на усунення національної ворожнечі і на розвиток української мови як мови більшості трудящих України.
травень
Процес членів Української партії соціалістів-революціонеерів (УПСР), так звана справа Голубовича (колишнього прем’єр-міністра УНР). Рішення Політбюро КП(б)У від 17 травня 1921 року: Процес використати, щоб дати характеристику поведінки української інтелігенції. Головне завдання партійнх органів та чекістів — розколоти українську інтелігенцію — сформулювало Політбюро КП(б)У на засіданні 4 червня 1921 року.
14 червня
РНК УСРР прийняла положення Про Всеукраїнську Академію наук, що підпорядковувало її Наркомпросу. За новим статутом керівництво академічними справами від спільного зібрання перейшло до Президії, а керівним органом стала Рада Академії, обмеженний склад якої мав затверджувати Наркомпрос. Керівництво Академії далі працювало за першим статутом аж до весни 1928 р.
21 вересня
РНК УСРР прийняло постанову „Про заведення української мови в школах та радянських установах". Повний текст постанови.


14 жовтня
Постановою РНК УСРР Всеукрвидав, що від травня був підпорядкований Наркомату освіти, отримує нові цензурні повноваження. Крім видавничої справи, тепер розподіл і поширення творів друку являють виключну монополію Всеукрвидаву.
23 жовтня
Інавгурація Українського Вільного Університету у Празі. УВУ дістав від уряду Чехословаччини фінансове забезпечення і змогу користуватися залами та кабінетами Карлового Університету
31 жовтня
Всеукраїнська православна церковна рада проголосила створення Української Автокефальної Православної Церкви. Першим єпископом УАПЦ став протоієрей Василь Липківський. Однією з головних ознак УАПЦ стала рідна мова в усіх ділянках конфесійного життя. Українська літературна мова залунала в храмах.
23 листопада
Кінець другого зимового походу Армії УНР, останньої спроби вибороти незалежність України у Національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років.

1922

У Львові виходять наближені до Найголовніших правилПравописні правила, прийняті НТШ ім. Шевченка у Львові. Це був великий поступ у творенні єдиного правопису. Текст видання.
На початку року ліквідовано усі Просвіти (на червень 1921 р. 4822 товариства, читальні, будинки Просвіти).
За сприяння уряду Чехословаччини в Подебрадах відкрито Українську Господарчу Академію (діяла до 1935 р.). При ній працювала термінологічна комісія з Євгеном Чикаленком на чолі.
У Львові Українська Видавнича Спілка за фінансової підтримки Січових Стрільців відновлює видання Літературно-Наукового Вісника (за ред. Д. Донцова). Видання припинено 1932 р. через фінансові причини. Натомість виходив «Вісник» (до 1939 р).
Військова цензура заборонила розповсюджувати в УСРР і конфіскувала близько тисячі пудів закуплених Вукоопспілкою книжок М. Грушевського Ілюстрована історія України та Історія України, прикладена до програм вищих початкових шкіл й нижчих класів шкіл середніх.
13 березня
Набрав чинности Кримінально-процесуальний кодекс, де в §22 сказано, що легальні процеси провадяться однією з двох державних мов, українською або російською.
6 червня
Радянську цензуру оформлено організаційно: при Народном комиссариате просвещения РСФСР створено Главное управление по делам литературы и издательствГлавлит. СНК РСФСР прийняв Положение о Главном управлении по делам литературы и издательств, де докладно визначено його функції: попередній контроль усіх видів друкованої продукції, видача дозволу на видавничу діяльність, укладання списків забороненої літератури. Територію УСРР у цьому документі потрактовано як таку, що перебуває під юрисдикцією російських цензурних органів.

17–19 серпня
Арешти за списком антирадянської інтелігенції (складено ГПУ України до 3 серпня 1922 року, схвалено ЦК КП(б)У та ВУЦВК, затвердженo 9 вересня 1922 р. на засіданні спеціяльної комісії ЦК РКП(б) у Москві). Акція була втіленням ініціятиви Леніна вислати за кордон професуру. Список містив 77 осіб, зокрема 47 працівникив високої школи (із них 32 професори) з Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси, Кам’янця-Подільського.
серпень
ЦК КП(б)У розіслав обіжники за підписами другого секретаря ЦК Д. Лебедя та замзавагітпропом Диманштейна про посилення ідеологічного контролю за літературою, виданою українською мовою, позаяк вона просякнута "шовинистическим духом".
XII партійна конференція РКП(б). Висунуто вимогу посилити наступ на опозиційні партії й течії та вперше прирівняно до них "мнимо безпартійну буржуазно-демократичну інтелігенцію, яка в своїх контрреволюційних цілях зловживає докорінними інтересами цілих корпорацій і для якої справжні інтереси науки, техніки, педагогики, кооперації… є тільки… політичним прикриттям."
29 серпня
Постановою РНК УСРР при Наркоматі освіти створено український цензурний орган — Центральне управління у справах друку. Українське цензурне законодавство підпорядковано російському. Цензурному контролю підлягала вся друкована продукція державних, кооперативних та приватних видавництв (крім видань партійних і державних органів). Цензурований рукопис проходив потрійний контроль: політредактора, завідувача літературного відділу та керівника управління. Встановлено також ідеологічний нагляд за театрами, кінотеатрами, всіма масовими видовищами.
Осінь
Другий секретар КП(б)У Дмитро Лебідь висунув теорію "боротьби двох культур": російської — революційної, передової, пролетарської і міської та української — контрреволюційної, відсталої й сільської. У цьому двобої українській культурі належало поступитися й загинути.
7 вересня
Другий секретар КП(б)У Дмитро Лебідь, доповідаючи Й. Сталінові, В. Куйбишеву та В. Молотову про арешти української інтелігенції, що її належало вислати за кордон, писав, що висилати українських професорів за кордон взагалі недоцільно, бо там і так склалося досить потужне емігрантське угруповання й звертався з пропозицією обмежитися засланням у віддалені райони федерації. Таким чином залишилися в СРСР українські інтелектуали, що їх згодом перемололи процеси 30–40-х років.
22 листопада
ВУЦВК затвердив Кодекс законів про народну освіту в УСРР, де сказано: Українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки. Кодекс містив також положення про Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН).

1923

Інститут Української Наукової Мови видав наступні томи Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури: Словник геологічної термінології, Словник хемичної термінології, Словник математичної термінології. Ч. I. Термінологія чистої математики. Див. Словники ІУНМ та НДІМ.
лютий
Центральне управління у справах друку дало вказівку вилучити книжкову продукцію спільних підприємств Українська школа (Київ — Львів — Відень), Дніпросоюз (Київ — Відень), Українське видавництво (Відень — Катеринослав), Українсько-галицька накладня (Київ — Лейпціг).
квітень
Центральне управління у справах друку дає дозвіл продати на макулатуру 35 тисяч примірників книжок М. Грушевського Всесвітня історія в короткому огляді (в 6 т.) та Коротка історія України. Підстава — ідеологія автора не відповідає сучасності.
4–10 квітня
VII конференція КП(б)У засудила теорію боротьби двох культур.
17–25 квітня
ХІІ з’їзд РКП(б) прийняв резолюцію з національного питання. Проголошено політику коренізації партійно-державного апарату в неросійських республіках. В Україні ця політика набрала форми українізації.
22 червня
Пленум ЦК КП(б)У прийняв постанову Про заходи по здійсненню резолюції ХІІ з’їзду з національного питання в галузі партійної роботи.
Напередодні та під час роботи пленуму українська меншість партії боролася за справжнє впровадження політики українізації у щоденне життя; зокрема висунуто вимогу визнати українську мову, нарівнi з російською, державною мовою в Україні. На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів попри протести Г. Петровського й М. Фрунзе, проте на загальній сесії її відкинули і термін "державна мова" замінили на "дві загальновживані мови".
27 червня
Декрет РНК УРСР Про заходи у справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ.
1 серпня
Постанова ВУЦВК та РНК УРСР Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови. В ній сказано: мови всіх національностей, що є на території України, оголошуються рівноправними… Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. Діловодство в губерніальних і окружних органах провадиться переважно українською мовою, за винятком тих місцевостей, де абсолютна або відносна більшість населення належить до іншої національності. Див. Витяг з постанови 01.08.1923. Повний текст постанови.

1924

Вийшов друком перший том Російсько-українського словника за ред. А. Кримського (А-Ж). Другий том (З-Н) вийшов 1929 року, третій (О-П), за ред. С. Єфремова, 1927 р. Четвертий том (Р-Я), за ред. С. Єфремова, був готовий до друку, проте набір розсипано, а гранки вилучено і знищено за наказом урядових органів після процесу СВУ. Словника вилучено з бібліотек, він зберігся лише у "спецхранах". Див.Російсько-українські словники 1917 — 1948 рр.
Перша згадка про "спeцхран" - книжковий ГУЛАГ. В інструкції за підписами Н. Крупскої, П. Лєбєдєва-Полянского та М. Смушкової написано: Не более двух экземпляров всех изъятых в качестве вредных и контрреволюционных книг должны быть оставлены в центральной библиотеке. Такие книги должны храниться в особо запертых шкапах и выдаваться исключительно для научных и литературных работ (журнал Красный библиотекарь, 1924, №1, с.137). Подано також список лiтератури, що її належало вилучити (225 назв). Після 1924 року списки не друкують, вони дістають гриф "ДСП" (для служебного пользования).
У Києві видано Нариси з історії української мови О. Шахматова та А. Кримського.
березень – 8 квітня
Відкритий судовий процес у справі Київського обласного центру дії — перший політичний процес проти науковців в Україні. Серед 18 підсудних був президент ВУАН 1921–1922 рр. Микола Василенко.
1 липня
Початок формування спецхранів. Центральне управління у справах друку розіслало своїм губвідділам Інструкцію по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень…. У ній є спеціяльний розділ: Книжки, визнані взагалі шкідливими, але цінні як історичний, науковий, дослідницький матеріал, можуть залишатися у бібліотеках, якщо бібліотека велика — з обмеженням видачі. З маленьких бібліотек такі цінні, але шкідливі книги вилучаються й передаються до центральної бібліотеки.
31 липня
За проєктом Ст. Ґрабського (міністра освіти Польської республіки 1923–1926 рр.) прийнято закон (lex Grabski) про обмежене вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Українські школи ставали українсько-польськими; вибір між польською та українською мовами робили на підставі референдумів батьків. Результат: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, у 1937/39 їх лишилося 352.
Засновано Педагогічне Товариство Підкарпатської Руси. Діяло до 1939 р.
12–16 травня
VIII конференція КП(б)У. Виступ Е.І. Квірінґа (ЕІУ, УВ), де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріяту в Україні.
29 вересня
Політбюро ЦК КП(б)У порекомендувало призначити на посаду Наркома освіти замість В. Затонського колишнього боротьбіста О. Шумського.
6-8 жовтня
Відбувся пленум ЦК КП(б)У, де з доповіддю про українізацію виступив Голова РНК УСРР В. Я. Чубар. Текст доповіді.

1925

Видано Український правопис. Він містив Найголовніші правила, що їх видала Академія наук, із деякими додатками М. Грунського та Г. Сабалдиря.
Інститут Української Наукової Мови видав V том Матеріялів до української природничої термінології та номенклатуриNomina Anatomica Ucrainica. Анатомічні назви. Див. Словники ІУНМ та НДІМ.
Видано Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки Т. Секунди з українським та російським показником. Терміни розглянув і прийняв Технічний Відділ ІУНМ ВУАН. Див. Словники, що їх укладено за участю ІУНМ.
5–11 січня
У Харкові відбувся перший Всеукраїнський Учительський з’їзд.
квітень
За постановою ВУЦВК і РНК УСРР проведено структурні зміни в Наркомпросі УСРР. Замість Укрголовліту створено Управління справами літератури і видавництв.
30 квітня
ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову „Про заходи термінового переведення повної українізації радянського апарату
7 квітня
Сталін призначив на посаду Першого секретаря ЦК КП(б)У Лазаря Кагановича й доручив йому спеціяльну місію: просувати нову політику і водночас дбати, щоб не вийти поза межі, визначені партією, тобто відвернути сепаратизм у політиці чи навіть питаннях культури.
16 червня
РНК УСРР прийняла постанову „Про практичні заходи до українізації радянського апарату


26 червня
На закритому засіданні Політбюро ЦК КП(б)У голова ГПУ в Україні В. Балицький привернув увагу партійного керівництва до української інтелігенції. Прийнято постанову: Створити комісію у складі Кагановича, Чубаря, Шумського, Гринька і Балицького для вивчення питання про українську інтелігенцію, нашої тактики щодо неї, зокрема стосовно Академії та Грушевського, залучення до роботи тощо.
23 липня
Раднарком України ухвалив створити при Наркомпросі Комісію для впорядкування українського правопису під головуванням наркома освіти О. Шумського. До Комісії залучено (з пізнішими кооптаціями) 36 осіб, зокрема десятьох працівників Академії та десятьох чільних партійних діячів. Наступником Шумського став Микола Скрипник, головою авторського колективу і фактичним науковим керівником був видатний мовознавець Олекса Синявський.
За основу взято Найголовніші правила українського правопису, що підготувала ВУАН, а Наркомпрос затвердив 1921 року. Комісії було доручено скласти проєкт, після загального обговорення його мала прийняти спеціяльно скликана конференція і подати на атвердження уряду. Впорядковувати правопис науковцям належало на базі традиції й природи української мови, враховуючи її історію. Матеріяли доручено опрацювати членам Комісії й передати на редагування А. Кримському, В. Ганцову й О. Синявському. Ортографічний словник доручено складати Г. Голоскевичу. Остаточну редакцію покладено на О. Синявського. Перший Пленум комісії відбувся 11–21 листопада 1925 року в Харкові. Див. ВІД ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ПРИ НКО ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ.
Листопад
ВУЦВК та РНК УСРР прийняли постанову про мову зносин органів влади і діловодства в адміністративно-територіальних одиницях, утворених за національною ознакою. Текст постанови.
Секція культури і освіти Народного комісаріату Робітничо-селянської інспекції (НК РСІ) оприлюднила попередні висновки про стан українізації. Текст висновків.

1926

Інститут Української Наукової Мови видав IV том Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури, вип. 2 — Словник математичної термінології. Ч. II. Термінологія теоретичної механіки. Див. Словники ІУНМ та НДІМ.
У Празі видано великий Медичний латинсько-український словник М. Галина, під ред. д-ра мед. Б. Матюшенка і д-ра Наливайка. Друге видання 1969 р. у Детройті.
У Берліні відкрито Український Науковий Інститут. Діяв до 1945 р.
У Празі відбувся Український Науковий З’їзд (другий — 1931 року).
Раднарком видав книжку декретів і директив Українізація радянських установ (Декрети, інструкції і матеріяли. - Ч.2). Вона містила текст Положення про забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвиткові української культури. Державні службовці повинні були цілком перейти на українську мову або піти з посад.
22 лютого
Політбюро ЦК КП(б)У знову порушує питання Про настрої серед української інтелігенції.
30 березня
Початок таємного готування "контрукраїнізації". Створено обіжника ГПУ Об украинской общественности, де сказано, що українізацію використовують для організації прибічників націоналізму та визначено носіїв українського націоналізму — УАПЦ, ВУАН і власне всю сферу культури.
26 квітня
Лист Сталіна до Лазаря Кагановича, що став директивою для КП(б)У у боротьбі з "націоналістичним ухилом" і започаткував цькування Хвильового та Шумського.
червень
Ухвалено резолюцію пленуму ЦК КП(б)У Про підсумки українізації, що протягом п’яти років правила за політичну директиву.
серпень
Комісія для впорядкування українського правопису надрукувала проєкт правопису (Див. Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.). Почалося його широке обговорення на всіх територіях проживання українців (видано 5 випусків спеціяльного додатку до газети Вісті ВУЦВК під назвою Український правопис: Дискусійний бюлетень).
4 вересня
Обіжник ГПУ Об украинском сепаратизме (надруковано 75 примірників із грифом Совершенно секретно. Перепечатанию не подлежит. Хранить наравне с шифром под ответственность начальника органа ГПУ). Провідною ідеєю цього документу було упокорити українську інтелігенцію і фізично знищити нескорених.
Повний текст обіжника

1927

Видано Курс історії українського язика. Вступ і фонетика Є. Тимченка (друге доповнене видання — 1930).
Інститут Української Наукової Мови видав VI том Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури: Вип. 1. — Словник зоологичної номенклатури. Назви птахів, Вип. 2. — Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia.—Reptilia.—Amphibia.—Pisces. Див. Словники ІУНМ та НДІМ.
У видавництві "Горно" почато друк 3-го видання, виправленого і доповненого "Словника української мови" Грінченка за редакцією Сергія Єфремова та Андрія Ніковського. Засади цього видання викладені у Вступному слові. Із планованих 5 томів світ побачили лише три. Видання припинено у зв’язку зі справою СВУ.
Почато видання повного академічного зібрання творів Тараса Шевченка, за редакцією Сергія Єфремова. Із планованих 8–12 томів світ побачили лише третій (Листування) та четвертий (Щоденні записки). Видання припинено у зв’язку зі справою СВУ.
2 лютого
Політбюро ЦК КП(б)У звільнило О. Шумського з посади Народного комісара освіти. Почалася боротьба з націоналістичним ухилом Шумського, Хвильового та Волобуєва (шумськизмом, хвильовизмом та волобуєвщиною), що призвела до самогубства Хвильового. Шумського та Волобуєва вислано з України.
5 березня
Президія ВУЦВК призначила Наркомом освіти Миколу Скрипника.
19 квітня
Постанова ЦК КП(б)У Про підсумки українізації. Проголошено Тверде та рішуче переведення українізації (в розумінні переведення на українську мову) роботи всіх установ (державних, господарських та ін.) на території України, за винятком районів нацменшостей населення, вимагає обов’язкового знання української мови (як мови більшості населення) всіма службовцями установ.
26 травня–6 червня
Всеукраїнська правописна конференція в Харкові. Серед учасників: 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: Кирило Студинський, Іларіон Свєнціцький, Василь Сімович. Про перебіг конференції можна прочитати в статтях Олекси Синявського Коротка історія "Українського правопису" та Підсумки правописної дискусії Миколи Скрипника.
3 липня
Ухвалено постанову ЦК КП(б)У Про комуністичний університет імені Артема. У постанові зазначено, що деякі успіхи в галузі українізації навчальної роботи в університеті хоч і є, але … темп українізації університету загальмований…27–28 p. є останнім строком українізації лекторського складу Комуністичного університету.
6 липня
Постанова ВЦВК та РНК УСРР Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвиткові української культури, де зазначено: Всі службовці державних органів в національно-територіальних адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшості, а також українською мовою.
20–29 листопада
Резолюція Х з’їзду КП(б)У на доповідь М. Скрипника Про завдання культурного будівництва на Україні. З’ізд констатував кволість підвищення відсотку української книжки в загальній кількості бібліотечного фонду. Зокрема, … по деяких профспілкових бібліотеках є лише 2% українських книжок… Треба зазначити потребу посилити процес переходу поточної партійної роботи і особливо керівних кадрів на українську мову.
Також висловлено потребу поставити велике наукове завдання про видання великої радянської української енциклопедії. Фактично редакція УРЕ почала свої роботу наприкінці 1930 р. Головним редакторм став М. Скрипник.
20–29 листопада
Засідання політбюро, присвячене ВУАН. Наголошено потребу ввести до складу Президії ВУАН нових членів, лояльних до партії і радянської влади. Наркомпросові наказано не затверджувати у складі дійсних членів усіх явно ворожих елементів, від 1 січня 1928 року користуватися виключно статутом Академії 1921 року. Визнано бажаним запросити на посаду президента Дмитра Заболотного, що перебував в Ленінграді.

1928

Початок колективізації та "розкуркулювання" в Україні. Розкуркулених засилають до Сибіру та на Далекий Схід.
Інститут Української Наукової Мови видав наступні томи серії Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури (від IX тому — Матеріяли до української термінології та номенклатури): VI том, вип. 3. — Словник зоологичної номенклатури. Назви безхребетних тварин. Evertebrata, VII том. — Словник ботанічної номенклатури, IX том. — Словник технічної термінології. Комунальне господарство, X том. — Словник технічної термінології (загальний), XI том. — Словник природничої термінології, XII том. — Словник технічної термінології. Електротехніка, XIII том. — Словник термінів педагогіки, психольогії та шкільного адміністрування, XIV том. — Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва. Словники ІУНМ та НДІМ.
Митрополит Андрей Шептицький заснував Греко-Католицьку Богословську Академію у Львові. Діяла до 1944 р.


9 березня
Засідання колеґії Наркомпросу в Харкові про наслідки перевірки ВУАН. Згодом видано документ Висновки і пропозиції стану та роботи ВУАН, що його називали обвинувальним актом щодо Академії. Колеґія затвердила 47 дійсних членів ВУАН (від 1919 до 1927 р. обрано 82).
6 вересня
Нарком освіти М. Скрипник затвердив Український правопис, тобто надав йому статус обов’язкового (Текст Постанови). Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов’язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід НТШ у Львові ухвалив дотримуватися норм нового правопису в Галичині попри незгоду й протести багатьох галицьких мовознавців та письменників.
Український правопис. (Проєкт). 1928 р. DJVU файл з текстовим шаром.
5 листопада
Доповідь Керівника ІУНМ Гр. Холодного Раді Академії «Стан та перспективи наукової роботи Інституту Української Наукової Мови».

1929

Видано Український правопис.
Видано Загальний курс української мови для вчителів-заочників. Автори — колектив харківських мовознавців, редактор — Леонід Булаховський.
Інститут Української Наукової Мови видав наступний том серії Матеріяли до української термінології та номенклатури: XV том. — Словник механічної термінології. Силовні. Словники ІУНМ та НДІМ.
15 травня
ХІ Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив постанову Про стан та перспективи культурного будівництва. Наголошено успіхи українізації та потребу повного переведення високої школи на українську мову навчання.
друга половина року
Арешти інтелігенції та діячів Української Автокефальної Православної Церкви за справою Спілки Визволення України (СВУ), що мала дати сигнал до масового наступу на національне (і не лише українське) відродження в Україні. Див. Доповідна записка голові ГПУ УСРР.