Перегляд вихідного коду сторінки 20-ті рр. XX ст.

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

← 20-ті рр. XX ст.

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Адміністратори.
• Ця сторінка захищена від редагування та інших дій.

---

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Зміст праворуч}} ==1920-і роки== <div> :Проведено цензурну акцію масового вилучення та знищення "шкідливої" літератури з бібліотек, книгарень, книжкових складів, навчальних закладів. Провадили її не лише суто цензурні органи, а й представники відомств, спеціяльні комісії партійних органів та профспілкових організацій. У звітах вилучені книжки вимірювано у тисячах примірників або в пудах. Настанови складено таким чином, що вилучити можна було практично будь-яку книжку. Вилучені книжки передавали на паперові фабрики на переробляння, як макулатуру. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66-70]] :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86-89]]</span> </div> ==1920== <div> :Згідно з урядовою схемою народної освіти в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР], т. зв. "схемою Гринька" ([http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Г.&nbsp;Гринько] — нарком освіти 1920–1923рр.), зліквідовано університети й організовано натомість [[ІНО|Інститути Народної Освіти (ІНО)]]. За цією схемою плановано було створити систему соціяльного виховання та професійної освіти з вузькою спеціалізацією профшкіл, технікумів та інститутів. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1887]] :*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 651-658]]</span> </div> <div> :У Харкові почала працювати школа червоних старшин, де викладали переважно галицькі офіцери з колишньої [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%A3%D0%93%D0%90 ЧУГА]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#kajdany|Лизанчук В. <i>Навічно кайдани кували: Факти&hellip;</i>, 196]] :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 123]]</span> </div> <div> :У Києві надруковано <span class="book">Російсько-український медичний словник. Матеріяли до Української медичної термінології.</span> за редакцією [[Мартирій Галин|М.&nbsp;Галина]]. Словника перевидано в Києві 1994&nbsp;р. Див. [[Словники термінологічних комісій — попередників ІУНМ]] </div> <div> :У Катеринославі надруковано <span class="book">Словник української мови</span> [[Дмитро Яворницький|Дмитра Яворницького]] (т.I, А-К, близько 8&nbsp;200 слів), що мав бути доповненням до <span class="book">Словаря …</span> [[Борис Грінченко|Грінченка]] і містив лише слова, що їх в цьому словнику не було, або що мали інші значення. Див. [[Українсько-російські словники 1917 — 1948 рр.]] </div> <div> :В Західній Україні видано <span class="book">Словник польсько-український і україно-польський</span> [[Іларіон Свєнціцький|Іларіона Свенціцького]]. </div> <div> :Засновано просвітнє товариство <span class="org">[[Ріднa Хата т-ов|Рідна Хата]]</span> на Холмщині та Підляшші. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2517]]</span> </div> <div> :Засновано товариство <span class="org">[[Просвіта]]</span> в Ужгороді на Закарпатті. Діяло до 1939&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2371-2372]]</span> </div> ;17 січня <div> :З ініціятиви <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D0%9F%D0%B8%D1%81%D1%8C%D0%BC%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D1%96_%D0%96%D1%83%D1%80%D0%BD%D0%B0%D0%BB%D1%96%D1%81%D1%82%D1%96%D0%B2 Товариства Українських Журналістів та Письменників]</span>, <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A1%D0%BE%D1%86%D1%96%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D0%86%D0%BD%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%82%D1%83%D1%82 Українського Соціологічного Інституту]</span> та <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%9F%D1%80%D0%B8%D1%85%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BD%D0%B8%D0%BA%D1%96%D0%B2_%D0%9E%D1%81%D0%B2%D1%96%D1%82%D0%B8 Товариства Прихильників Освіти]</span> у Відні засновано <span class="edu">[[УВУ|Український Вільний Університет]]</span> (від 1921&nbsp;р. у Празі, від 1945 — у Мюнхені). Першим ректором став [http://uk.wikipedia.org/wiki/Колесса_Олександр Олександер Колесса]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418-3421]]</span> </div> <div> ;4 травня :Постанова Наркомату Освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] про викладання українських дисциплін у вчительських семінаріях і на вчительських курсах. :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 108]]</span> </div> ;6 травня <div class="backgr"> :Закінчився [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D0%B5%D1%80%D1%88%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 перший зимовий похід] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР]. Боротьбу з більшовиками продовжували лише партизанські загони. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 260-261]] </span> </div> <div> ;червень :Вийшов друком <span class="book">Чин Божественної Літургії св.&nbsp;Іоанна Златоустого</span> в перекладі з грецької мови отця [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 В.&nbsp;Липківського]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span> </div> ;18 серпня <div> :[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] прийняв положення про Всеукраїнське державне видавництво (пізніше Державне видавництво України — [[ДВУ]]). Це було спробою зосередити цензурну діяльність у Всеукрвидаві, що дістав право давати дозвіл на друкування всієї періодичної преси, видань установ і організацій. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 69]]</span> </div> <div> ;21 вересня :[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Рада Народних Комісарів] [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] ухвалила декрет про українську мову. Українську мову запроваджено як предмет у школах і введено до вживання в державних закладах та установах. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ZbNKO|<i>Збірник декретів, наказів і розпоряджень&hellip;</i>, Вип. 3, 4-5]]</span> </div> <div> ;29 листопада :Спільне зібрання [[УАН|Академії наук]] схвалило <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span> (доповнені й упорядковані, здебільшого [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримським]], <span class="book">Головніші правила</span> …). Правила затвердив народний комісар освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/УСРР УСРР] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринько]. 1921&nbsp;р. [[Правопис|правопис]] видано в Києві окремою брошурою. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису в XX&nbsp;ст</i>. 1999, 252-253]]</span> </div> ==1921== <div> :Засновано <span class="edu">[[Львівський (таємний) Університет|таємний Львівський Український Університет]].</span> Діяв до 1925 року. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1422-1423]]</span> </div> <div> :У Жовкві вийшов <span class="book">Новий Заповіт</span> і <span class="book">П’ятикнижжя</span> в перекладі [[Ярослав Левицький|Я.&nbsp;Левицького]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span> </div> ;21 січня <div> :Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про Українську Академію Наук.</span> Фактично скасовано право Спільного зібрання обирати керівництво та вносити зміни до статуту [[УАН|Академії]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KBURSR_79|<i>Культурне будівництво в УPCP (1917&nbsp;&ndash; 1927)</i>, 177]]</span> </div> <div> ;3 березня :П’ятий з’їзд Рад схвалив роботу Народного Комісаріяту Освіти (НКО), <span class="cit">спрямовану на усунення національної ворожнечі і на розвиток української мови як мови більшості трудящих України.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>,108 ]]</span> </div> <div> ;30 травня :На спільному Зібранні[[УАН|Української Академії Наук]] затверджено створення [[ІУНМ|Інституту Української Наукової Мови (ІУНМ)]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук&hellip;</i>, 115-116]] :*[[Джерела#Hladkyj|Гладкий М. <i>Інститут Української Наукової Мови ВУАН</i>, 6]]</span> </div> <div class="backgr"> ;травень :Процес членів [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9F%D0%A1%D0%A0 Української партії соціалістів-революціонеерів (УПСР)], так звана <span class="cit">справа [http://uk.wikipedia.org/wiki/Голубович_Всеволод Голубовича]</span> (колишнього прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР]). Рішення Політбюро [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] від 17 травня 1921 року: <span class="cit">Процес використати, щоб дати характеристику поведінки української інтелігенції.</span> Головне завдання партійнх органів та чекістів — розколоти українську інтелігенцію — сформулювало Політбюро КП(б)У на засіданні 4 червня 1921 року. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 15]] :*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 934-935]] </span> </div> <div> ;1 червня :[[УНТ|Українське Наукове Товариство]] об’єдналося з [[ВУАН]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 43]] :*[[Джерела#IANU_D|<i>Історія Академії наук України &hellip; Документи і матеріали.</i>, 279]] :*[[Джерела#P-VUAN|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Українська академія наук&hellip;</i>, 31]]</span> </div> <div class="backgr"> ;14 червня :[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] прийняла положення <span class="doc">Про Всеукраїнську Академію наук</span>, що підпорядковувало її Наркомпросу. За новим статутом керівництво академічними справами від спільного зібрання перейшло до Президії, а керівним органом стала Рада Академії, обмеженний склад якої мав затверджувати Наркомпрос. Керівництво Академії далі працювало за першим статутом аж до весни 1928&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 42]] </span></div> <div> ;14 жовтня :Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] Всеукрвидав, що від травня був підпорядкований Наркомату освіти, отримує нові цензурні повноваження. Крім видавничої справи, тепер <span class="cit">розподіл і поширення творів друку являють виключну монополію Всеукрвидаву.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 133-134]]</span> </div> <div> ;31 жовтня :Всеукраїнська православна церковна рада проголосила створення [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]]. Першим єпископом УАПЦ став протоієрей [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C_%28%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%B8%D1%82%29 Василь Липківський]. Однією з головних ознак УАПЦ стала рідна мова в усіх ділянках конфесійного життя. Українська літературна мова залунала в храмах. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span> </div> <div class="backgr"> ;23 листопада :Кінець [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%80%D1%83%D0%B3%D0%B8%D0%B9_%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%BF%D0%BE%D1%85%D1%96%D0%B4 другого зимового походу] [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D1%80%D0%BC%D1%96%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D1%97_%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D1%96%D0%BA%D0%B8 Армії УНР], останньої спроби вибороти незалежність України у Національно-визвольних змаганнях 1917–1921 років. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 260-261]]</span> </div> ==1922== <div> :У Львові виходять наближені до <span class="book">Найголовніших правил</span> … <span class="book">Правописні правила, прийняті[[НТШ]] ім.&nbsp;Шевченка у Львові.</span> Це був великий поступ у творенні єдиного [[Правопис|правопису]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;</i> 1999, 252-253]]</span> </div> <div> :На початку року ліквідовано усі <span class="org">[[Просвіта|Просвіти]]</span> (на червень 1921&nbsp;р. 4822 товариства, читальні, будинки Просвіти). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6''', 2370]] :*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 626]]</span> </div> <div> :За сприяння уряду Чехословаччини в Подебрадах відкрито [[Українська Господарська Академія|Українську Господарчу Академію]] (діяла до 1935&nbsp;р.). При ній працювала термінологічна комісія з [[Євген Чикаленко|Євгеном Чикаленком]] на чолі. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3349-3350]] </span> </div> <div> :У Львові <span class="pub_house">[[Українська Видавнича Спілка]]</span> за фінансової підтримки Січових Стрільців відновлює видання <span class="p_ed"> [[ЛНВ|Літературно-Наукового Вісника]]</span> (за ред. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Донцов_Дмитро Д.&nbsp;Донцова]). Видання припинено 1932&nbsp;р. через фінансові причини. Натомість виходив «Вісник» (до 1939&nbsp;р). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''4''', 1365]]</span> </div> <div> :Військова цензура заборонила розповсюджувати в [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] і конфіскувала близько тисячі пудів закуплених [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D0%BE%D0%BE%D0%BF%D1%81%D0%BF%D1%96%D0%BB%D0%BA%D0%B0 Вукоопспілкою] книжок [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] <span class="book">Ілюстрована історія України</span> та <span class="book">Історія України, прикладена до програм вищих початкових шкіл й нижчих класів шкіл середніх.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 85-86]]</span> </div> <div> ;13 березня :Набрав чинности Кримінально-процесуальний кодекс, де в §22 сказано, що легальні процеси <span class="cit">провадяться однією з двох державних мов, українською або російською.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 109]]</span> </div> <div> ;1 квітня :У Харкові відкрито [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Komunistychny_univer_Artema&abcvar=14&bbcvar=18 Комуністичний Університет ім. Артема]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#U_Kron|Верстюк В.Ф. та інш. <i>&hellip;Хронологічний довідник</i>, 350]]</span> </div> <div> ;6 червня :Радянську цензуру оформлено організаційно: при <span class="org">Народном комиссариате просвещения [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%A1%D0%A4%D0%A1%D0%A0 РСФСР]</span> створено <span class="org">Главное управление по делам литературы и издательств</span> — [[Главлит]]. [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%9D%D0%9A СНК РСФСР] прийняв <span class="doc">Положение о Главном управлении по делам литературы и издательств</span>, де докладно визначено його функції: попередній контроль усіх видів друкованої продукції, видача дозволу на видавничу діяльність, укладання списків забороненої літератури. Територію [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 УСРР] у цьому документі потрактовано як таку, що перебуває під юрисдикцією російських цензурних органів. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66]] :*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?&hellip;</i>, 244]] :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 81-82]]</span> </div> <div> ;17–19 серпня :Арешти за <span class="cit">списком антирадянської інтелігенції</span> (складено [[ГПУ]] України до 3 серпня 1922 року, схвалено ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК], затвердженo 9 вересня 1922&nbsp;р. на засіданні спеціяльної комісії ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] у Москві). Акція була втіленням ініціятиви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%BD Леніна] вислати за кордон професуру. Список містив 77 осіб, зокрема 47 працівникив високої школи (із них 32 професори) з Харкова, Києва, Катеринослава, Одеси, Кам’янця-Подільського. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]</span> </div> <div> ;серпень :ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] розіслав обіжники за підписами другого секретаря ЦК Д.&nbsp;Лебедя та замзавагітпропом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dymanshteyn_S&abcvar=5&bbcvar=10 Диманштейна] про посилення ідеологічного контролю за літературою, виданою українською мовою, позаяк вона просякнута "шовинистическим духом". :<span class="ind"> :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 85]] :*[[Джерела#Dymansh|Диманштейн С. <i>Идеологическая борьба в национальном вопросе</i>]]</span> </div> <div class="backgr"> :XII партійна конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)]. Висунуто вимогу посилити наступ на опозиційні партії й течії та вперше прирівняно до них "мнимо безпартійну буржуазно-демократичну інтелігенцію, яка в своїх контрреволюційних цілях зловживає докорінними інтересами цілих корпорацій і для якої справжні інтереси науки, техніки, педагогики, кооперації… є тільки… політичним прикриттям." :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів&hellip;</i>, 379]]</span> </div> <div> ;29 серпня :Постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] при Наркоматі освіти створено український цензурний орган — <span class="org">Центральне управління у справах друку.</span> Українське цензурне законодавство підпорядковано російському. Цензурному контролю підлягала вся друкована продукція державних, кооперативних та приватних видавництв (крім видань партійних і державних органів). Цензурований рукопис проходив потрійний контроль: політредактора, завідувача літературного відділу та керівника управління. Встановлено також ідеологічний нагляд за театрами, кінотеатрами, всіма масовими видовищами. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Bilok|Білокінь С. <i>Масовий терор як засіб&hellip;</i>, 66]] :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 82]]</span> </div> <div> ;Осінь :Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь висунув теорію "боротьби двох культур": російської — революційної, передової, пролетарської і міської та української — контрреволюційної, відсталої й сільської. У цьому двобої українській культурі належало поступитися й загинути. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Leb|Лебедь Д. <i>Советская Украина и национальный вопрос&hellip;</i>]]</span> </div> <div> ;7 вересня :Другий секретар [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] Дмитро Лебідь, доповідаючи [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Й.&nbsp;Сталінові], В.&nbsp;Куйбишеву та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Молотов В.&nbsp;Молотову] про арешти української інтелігенції, що її належало вислати за кордон, писав, що <span class="cit">висилати українських професорів за кордон взагалі недоцільно, бо там і так склалося досить потужне емігрантське угруповання</span> й звертався з пропозицією обмежитися засланням у віддалені райони федерації. Таким чином залишилися в СРСР українські інтелектуали, що їх згодом перемололи процеси 30–40-х років. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Lat|Латышев А.Г. <i>Рассекреченный Ленин</i>, 221]]</span> </div> <div> ;22 листопада :[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] затвердив <span class="doc">Кодекс законів про народну освіту в УСРР</span>, де сказано: <span class="cit">Українська мова як мова більшости населення України, особливо на селі, і російська мова як мова більшости населення в містах і загальносоюзна мова, мають в УСРР загальнодержавне значення і повинні викладатися у всіх навчально-виховних закладах Української Соціялістичної Радянської Республіки.</span> Кодекс містив також положення про [[УАН|Всеукраїнську Академію Наук (ВУАН)]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Kod_NO|<i>Кодекс законов о народном просвещении УССР&hellip;</i>]] </span> </div> <div class="backgr"> ;30 грудня :Створення [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%A0%D0%A1%D0%A0 СРСР]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DIU|<i>Довідник з історії України&hellip;</i>, 806-807]] </span> </div> ==1923== <div> :<span class="org">[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]]</span> видав наступні томи <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>: <span class="book">Словник геологічної термінології</span>, <span class="book">Словник хемичної термінології</span>, <span class="book">Словник математичної термінології. Ч.&nbsp;I. Термінологія чистої математики.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]]. </div> <div> :Засновано <span class="edu">[[Український Високий Педагогічний Інститут ім. М. Драгоманова]] в Празі.</span> Діяв до 1933&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3418]] </span> </div> <div> :В Празі засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%96%D1%81%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%87%D0%BD%D0%BE-%D1%84%D1%96%D0%BB%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%87%D0%BD%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE_%D0%B2_%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%96 Українське Історично-Філологічне Товариство].</span> Діяло до 1945&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3409]] </span> </div> <div> :Засновано <span class="org">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%B1%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%BD%D0%B0%D1%83%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D1%82%D0%BE%D0%B2%D0%B0%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B2%D0%BE Богословське Наукове Товариство у Львові].</span> Діяло до 1939&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1''', 146]] </span> </div> <div> ;лютий :Центральне управління у справах друку дало вказівку вилучити книжкову продукцію спільних підприємств <span class="pub_house">Українська школа</span> (Київ — Львів — Відень), <span class="pub_house">Дніпросоюз</span> (Київ — Відень), <span class="pub_house">[[Українське видавництво]]</span> (Відень — Катеринослав), <span class="pub_house">Українсько-галицька накладня</span> (Київ — Лейпціг). :<span class="ind"> :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86]]</span> </div> <div> ;квітень :Центральне управління у справах друку дає дозвіл продати на макулатуру 35 тисяч примірників книжок [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] <span class="book">Всесвітня історія в короткому огляді</span> (в 6 т.) та <span class="book">Коротка історія України.</span> Підстава — <span class="cit">ідеологія автора не відповідає сучасності.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 86]]</span> </div> <div> ;4–10 квітня :VII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] засудила теорію боротьби двох культур. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPUzk|<i>Комуністична партія України в резолюціях&hellip;</i>, 158]]</span> </div> <div> ;17–25 квітня :ХІІ з’їзд [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29 РКП(б)] прийняв резолюцію з національного питання. Проголошено політику <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F коренізації]</span> партійно-державного апарату в неросійських республіках. В Україні ця політика набрала форми <span class="cit">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%96%D0%B7%D0%B0%D1%86%D1%96%D1%8F_1920%E2%80%9430-%D1%85 українізації].</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPRSzCK|<i>КПРС в резолюціях і рішеннях з'їздів&hellip;</i>, '''2''', 416-425]]</span> </div> <div> ;22 червня :Пленум ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] прийняв постанову <span class="doc">Про заходи по здійсненню резолюції ХІІ з’їзду з національного питання в галузі партійної роботи.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 229-232]]</span> </div> <div> :Напередодні та під час роботи пленуму українська меншість партії боролася за справжнє впровадження політики українізації у щоденне життя; зокрема висунуто вимогу визнати українську мову, нарівнi з російською, державною мовою в Україні. На засіданні прелімінарної комісії ця пропозиція пройшла більшістю голосів попри протести [http://uk.wikipedia.org/wiki/Петровський_Григорій Г.&nbsp;Петровського] й [http://uk.wikipedia.org/wiki/Фрунзе_Михайло М.&nbsp;Фрунзе], проте на загальній сесії її відкинули і термін "державна мова" замінили на "дві загальновживані мови". :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 109-110]]</span> </div> <div> ;27 липня :Декрет [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи у справі українізації шкільно-виховних і культурно-освітніх установ.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 239-240]]</span> </div> <div> ;1 серпня :Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УРСР] <span class="doc">Про заходи забезпечення рівноправності мов і про допомогу розвиткові української мови.</span> В ній сказано: <span class="cit">мови всіх національностей, що є на території України, оголошуються рівноправними… Відповідно до переважного числа населення, що говорить українською мовою, вибрати, як переважаючу для офіціальних зносин, українську мову. Діловодство в губерніальних і окружних органах провадиться переважно українською мовою, за винятком тих місцевостей, де абсолютна або відносна більшість населення належить до іншої національності.</span> Див. [[Витяг з постанови 01.08.1923]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 243-246]]</span> </div> ==1924== <div> :Вийшов друком перший том <span class="book">Російсько-українського словника</span> за ред. [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]] (А-Ж). Другий том (З-Н) вийшов 1929 року, третій (О-П), за ред. [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремова]], 1927&nbsp;р. Четвертий том (Р-Я), за ред. С.&nbsp;Єфремова, був готовий до друку, проте набір розсипано, а гранки вилучено і знищено за наказом урядових органів після процесу [[СВУ]]. Словника вилучено з бібліотек, він зберігся лише у "спецхранах". Див.[[Російсько-українські словники 1917 — 1948 рр.]] </div> <div> :Перша згадка про "[[Спeцхран|спeцхран]]" - книжковий ГУЛАГ. В інструкції за підписами [http://uk.wikipedia.org/wiki/Крупська Н.&nbsp;Крупскої], П.&nbsp;Лєбєдєва-Полянского та М.&nbsp;Смушкової написано: <span class="cit">Не более двух экземпляров всех изъятых в качестве вредных и контрреволюционных книг должны быть оставлены в центральной библиотеке. Такие книги должны храниться в особо запертых шкапах и выдаваться исключительно для научных и литературных работ</span> (журнал <span class="book">Красный библиотекарь</span>, 1924, №1, с.137). Подано також список лiтератури, що її належало вилучити (225 назв). Після 1924 року списки не друкують, вони дістають гриф "ДСП" (<span class="cit">для служебного пользования</span>). :<span class="ind"> :*[[Джерела#DZH-Spec|Джимбинов С. <i> Эпитафия спецхрану?&hellip;</i>, 245, 248-249]]</span> </div> <div> :У Києві видано <span class="book">Нариси з історії української мови</span> [[Алєксєй Шахматов|О.&nbsp;Шахматова]] та [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримського]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, '''1''', 326]]</span> </div> <div class="backgr"> ;березень&nbsp;– 8 квітня :Відкритий судовий процес у справі Київського обласного центру дії — перший політичний процес проти науковців в Україні. Серед 18 підсудних був президент [[ВУАН]] 1921–1922&nbsp;рр. [http://uk.wikipedia.org/wiki/Василенко_Микола Микола Василенко]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 45-47]] :*[[Джерела#KOCD|<i>Дело Киевского областного центра действий</i>]]</span> </div> <div> ;1 липня :Початок формування [[Спeцхран|спецхранів]]. Центральне управління у справах друку розіслало своїм губвідділам <span class="doc">Інструкцію по вилученню шкідливої літератури з книжкових магазинів, бібліотек, читалень….</span> У ній є спеціяльний розділ: <span class="cit">Книжки, визнані взагалі шкідливими, але цінні як історичний, науковий, дослідницький матеріал, можуть залишатися у бібліотеках, якщо бібліотека велика — з обмеженням видачі. З маленьких бібліотек такі цінні, але шкідливі книги вилучаються й передаються до центральної бібліотеки.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 87]]</span> </div> <div> ;31 липня :За проєктом [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Grabsky_S&abcvar=4&bbcvar=20 Ст.&nbsp;Ґрабського] (міністра освіти Польської республіки 1923–1926&nbsp;рр.) прийнято закон (<span class="cit">lex Grabski</span>) про обмежене вживання української мови в адміністративних органах, суді, школі. Українські школи ставали українсько-польськими; вибір між польською та українською мовами робили на підставі референдумів батьків. Результат: у 1922/23 навчальному році в Галичині було 2532 українські школи, у 1937/39 їх лишилося 352. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 479; '''10''', 3862]] </span> </div> <div> :Засновано <span class="org">Педагогічне Товариство Підкарпатської Руси.</span> Діяло до 1939&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1874]]</span> </div> <div> ;12–16 травня :VIII конференція [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У]. Виступ Е.І.&nbsp;Квірінґа ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kviring_E&abcvar=14&bbcvar=3 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Квірінг_Емануїл УВ]), де він посилався на поширену серед партійців (українців серед них було 33%, а в ЦК КП(б)У — менш ніж 16%) думку, що треба припинити українізацію національних меншин та міського пролетаріяту в Україні. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Kwiring|Квиринг Э. И. <i>О нацменьшинствах&hellip;</i>]]</span> </div> <div> ;29 вересня :Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] порекомендувало призначити на посаду Наркома освіти замість [http://uk.wikipedia.org/wiki/Затонський_Володимир В.&nbsp;Затонського] колишнього [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%BE%D1%82%D1%8C%D0%B1%D1%96%D1%81%D1%82%D0%B8 боротьбіста] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле&nbsp;&ndash; заради майбутнього</i>, 323]]</span> </div> ==1925== <div> :Видано <span class="book">Український правопис</span>. Він містив <span class="book">Найголовніші правила</span>, що їх видала Академія наук, із деякими додатками [[Микола Грунський|М.&nbsp;Грунського]] та [[Григорій Сабалдир|Г.&nbsp;Сабалдиря]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 158]]</span> </div> <div> :[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав V том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span> — <span class="book">Nomina Anatomica Ucrainica. Анатомічні назви.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]]. </div> <div> :Видано <span class="book">Німецько-російсько-український словник термінів з обсягу механіки</span> [[Тадей Секунда|Т.&nbsp;Секунди]] з українським та російським показником. Терміни розглянув і прийняв Технічний Відділ [[ІУНМ]] [[ВУАН]]. Див. [[Словники, що їх укладено за участю ІУНМ]]. </div> <div> ;5–11 січня :У Харкові відбувся перший Всеукраїнський Учительський з’їзд. :<span class="ind"> :*[[Джерела#I_VUz|<i>Перший Всеукраїнський Учительський з'їзд&hellip;</i>]]</span> </div> <div> ;квітень :За постановою [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] і [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] проведено структурні зміни в Наркомпросі УСРР. Замість Укрголовліту створено Управління справами літератури і видавництв. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Masnen|Масненко В. <i>Цензура в підрадянській Україні&hellip;</i>, 82]]</span> </div> <div class="backgr"> ;7 квітня :[http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталін] призначив на посаду Першого секретаря ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича] й доручив йому спеціяльну місію: просувати нову політику і водночас дбати, щоб не вийти поза межі, визначені партією, тобто відвернути сепаратизм у політиці чи навіть питаннях культури. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 169]]</span> </div> <div> ;26 червня :На закритому засіданні Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] голова [[ГПУ]] в Україні [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Balytskyj_V&abcvar=2&bbcvar=1 В.&nbsp;Балицький] привернув увагу партійного керівництва до української інтелігенції. Прийнято постанову: <span class="cit">Створити комісію у складі [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Кагановича], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Чубар_Влас Чубаря], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Гринько_Григорій Гринька] і Балицького для вивчення питання про українську інтелігенцію, нашої тактики щодо неї, зокрема стосовно [[УАН|Академії]] та [[Михайло Грушевський|Грушевського]], залучення до роботи тощо.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]</span> </div> <div> ;23 липня :Раднарком України ухвалив створити при Наркомпросі Комісію для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] під головуванням наркома освіти [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського]. До Комісії залучено (з пізнішими кооптаціями) 36 осіб, зокрема десятьох працівників [[ВУАН|Академії]] та десятьох чільних партійних діячів. Наступником Шумського став [[Микола Скрипник]], головою авторського колективу і фактичним науковим керівником був видатний мовознавець [[Олекса Синявський]]. </div> <div> :За основу взято <span class="book">Найголовніші правила українського правопису</span>, що підготувала ВУАН, а Наркомпрос затвердив 1921 року. Комісії було доручено скласти проєкт, після загального обговорення його мала прийняти спеціяльно скликана конференція і подати на атвердження уряду. Впорядковувати [[Правопис|правопис]] науковцям належало <span class="cit">на базі традиції й природи української мови</span>, враховуючи її історію. Матеріяли доручено опрацювати членам Комісії й передати на редагування [[Агатангел Кримський|А.&nbsp;Кримському]], [[Всеволод Ганцов|В.&nbsp;Ганцову]] й [[Олекса Синявський|О.&nbsp;Синявському]]. Ортографічний словник доручено складати [[Григорій Голоскевич|Г.&nbsp;Голоскевичу]]. Остаточну редакцію покладено на О.&nbsp;Синявського. Перший Пленум комісії відбувся 11–21 листопада 1925 року в Харкові. Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.|ВІД ДЕРЖАВНОЇ КОМІСІЇ ПРИ НКО ДЛЯ ВПОРЯДКУВАННЯ УКРАЇНСЬКОГО ПРАВОПИСУ]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]] :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 252-255]] :*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]] :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 158-159]]</span> </div> ==1926== <div> :[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав IV том <span class="book">Матеріялів до української природничої термінології та номенклатури</span>, вип. 2 — <span class="book">Словник математичної термінології. Ч.&nbsp;II. Термінологія теоретичної механіки.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]]. </div> <div> :У Празі видано великий <span class="book">Медичний латинсько-український словник</span> [[Мартирій Галин|М.&nbsp;Галина]], під ред. д-ра мед. [[Борис Матюшенко|Б.&nbsp;Матюшенка]] і д-ра Наливайка. Друге видання 1969&nbsp;р. у Детройті. </div> <div> :У Берліні відкрито <span class="org">[[Український Науковий Інститут у Берліні|Український Науковий Інститут]].</span> Діяв до 1945&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''8''', 3433-3434]] </span> </div> <div> :У Празі відбувся <span class="meeting">[[Український Науковий З’їзд]]</span> (другий — 1931 року). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''5''', 1888]]</span> </div> <div> :[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 Раднарком] видав книжку декретів і директив <span class="book">Українізація радянських установ (Декрети, інструкції і матеріяли. - Ч.2).</span> Вона містила текст <span class="cit">Положення про забезпечення рівноправності мов і про сприяння розвиткові української культури.</span> Державні службовці повинні були цілком перейти на українську мову або піти з посад. :<span class="ind"> :*[[Джерела#UkrRadUst|<i>Українізація радянських установ&hellip;</i>]]</span> </div> <div> ;22 лютого :Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] знову порушує питання <span class="doc">Про настрої серед української інтелігенції.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]</span> </div> <div> ;30 березня :Початок таємного готування "контрукраїнізації". Створено обіжника [[ГПУ]] <span class="doc">Об украинской общественности</span>, де сказано, що українізацію використовують для організації прибічників націоналізму та визначено носіїв українського націоналізму — [[УАПЦ]], [[ВУАН]] і власне всю сферу культури. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 31-32]]</span> </div> <div> ;26 квітня :Лист [http://uk.wikipedia.org/wiki/Сталін Сталіна] до [http://uk.wikipedia.org/wiki/Каганович_Лазар Лазаря Кагановича], що став директивою для [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] у боротьбі з "націоналістичним ухилом" і започаткував цькування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр Шумського]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#JosjaproU|Сталін Й. <i>Статті і промови про Україну</i>, 197-198]]</span> </div> <div> ;червень :Ухвалено резолюцію пленуму ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про підсумки українізації</span>, що протягом п’яти років правила за політичну директиву. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 312-315]]</span> </div> <div> ;серпень :Комісія для впорядкування українського [[Правопис|правопису]] надрукувала проєкт правопису (Див. [[Проєкт Українського правопису 1926. Передмова.]]). Почалося його широке обговорення на всіх територіях проживання українців (видано 5 випусків спеціяльного додатку до газети <span class="book">Вісті ВУЦВК</span> під назвою <span class="book">Український правопис: Дискусійний бюлетень</span>). :<span class="ind"> :*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]] :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 256-257, 266]] :*[[Джерела#UkrPr26|<i>Український правопис (Проєкт)</i>. 1926, 3-6]] :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 159]]</span> </div> <div> ;4 вересня :Обіжник [[ГПУ]] <span class="doc">[[Обіжник ГПУ "Об украинском сепаратизме"|Об украинском сепаратизме]]</span> (надруковано 75 примірників із грифом <span class="cit">Совершенно секретно. Перепечатанию не подлежит. Хранить наравне с шифром под ответственность начальника органа ГПУ</span>). Провідною ідеєю цього документу було упокорити українську інтелігенцію і фізично знищити нескорених. :[[ЦИРКУЛЯРНОЕ ПИСЬМО ГПУ УКРАИНЫ Об украинском сепаратизме|Повний текст обіжника]] :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShapovPZ|Шаповал Ю. та інш. <i> ЧК-ГПУ-НКВД в Україні&hellip;</i>, 31-32]] :*[[Джерела#Solov3|<i>Остання адреса&hellip;</i>, 1]]</span> </div> ==1927== <div> :Видано <span class="book">Курс історії українського язика. Вступ і фонетика</span> [[Євген Тимченко|Є.&nbsp;Тимченка]] (друге доповнене видання — 1930). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 632]] </span> </div> <div> :[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав VI том <span class="book">Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span>: Вип.&nbsp;1. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви птахів</span>, Вип.&nbsp;2. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви хребетних тварин. Mammalia.—Reptilia.—Amphibia.—Pisces.</span> Див. [[Словники ІУНМ та НДІМ]]. </div> <div> :У видавництві "Горно" почато друк 3-го видання, виправленого і доповненого "Словника української мови" Грінченка за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]] та [[Ніковський Андрій|Андрія Ніковського]]. Засади цього видання викладені у [[Вступне слово до 3 видання словника Грінченка (1927-1928 рр.)|Вступному слові]]. Із планованих 5 томів світ побачили лише три. Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>ЕУ2</i>,610]] </span> </div> <div> :Почато видання повного академічного зібрання творів [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]], за редакцією [[Сергій Єфремов|Сергія Єфремова]]. Із планованих 8–12 томів світ побачили лише третій (Листування) та четвертий (Щоденні записки). Видання припинено у зв’язку зі справою [[СВУ]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 10, 3821]] </span> </div> <div> ;2 лютого :Політбюро ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] звільнило [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шумський_Олександр О.&nbsp;Шумського] з посади Народного комісара освіти. Почалася боротьба з <span class="cit">націоналістичним ухилом</span> Шумського, [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B2%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D0%B9_%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0 Хвильового] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Волобуєв_Михайло Волобуєва] (шумськизмом, хвильовизмом та волобуєвщиною), що призвела до самогубства Хвильового. Шумського та Волобуєва вислано з України. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Pro_mynule|<i>Про минуле&nbsp;&ndash; заради майбутнього</i>, 326-327]]</span> </div> <div> ;5 березня :Президія [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВУЦВК] призначила Наркомом освіти [[Микола Скрипник|Миколу Скрипника]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Soldat|Солдатенко В. <i>Українізація&hellip;</i>, 8]]</span> </div> <div> ;19 квітня :Постанова ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про підсумки українізації.</span> Проголошено <span class="cit">Тверде та рішуче переведення українізації (в розумінні переведення на українську мову) роботи всіх установ (державних, господарських та ін.) на території України, за винятком районів нацменшостей населення, вимагає обов’язкового знання української мови (як мови більшості населення) всіма службовцями установ.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, 1, 347-348]]</span> </div> <div> ;26 травня–6&nbsp;червня :<span class="meeting">Всеукраїнська правописна конференція</span> в Харкові. Серед учасників: 4 високі урядовці Наркомпросу, 5 академіків, 28 університетських професорів лінгвістики й філологіі, 8 учителів, 7 журналістів і 8 письменників. Брали участь також три представники Західної України: [[Кирило Студинський]], [[Іларіон Свєнціцький]], [[Василь Сімович]]. Про перебіг конференції можна прочитати в статті Олекси Синявського [[Синявський О. Коротка історія "Українського правопису"|''Коротка історія "Українського правопису"'']] . :<span class="ind"> :*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]] :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 257-261]] :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 159]]</span> </div> <div> ;3 липня :Ухвалено постанову ЦК [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] <span class="doc">Про комуністичний університет імені Артема.</span> У постанові зазначено, що <span class="cit">деякі успіхи в галузі українізації навчальної роботи в університеті хоч і є, але … темп українізації університету загальмований…27–28&nbsp;p. є останнім строком українізації лекторського складу Комуністичного університету.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#KulBudURSR|<i>Культурне будівництво в Українській PCP&hellip;</i>, '''1''', 347-348]]</span> </div> <div> ;6 липня :Постанова [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%A3%D0%A6%D0%92%D0%9A ВЦВК] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B0_%D0%9D%D0%B0%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%BD%D0%B8%D1%85_%D0%9A%D0%BE%D0%BC%D1%96%D1%81%D0%B0%D1%80%D1%96%D0%B2_%D0%A3%D0%A1%D0%A0%D0%A0 РНК УСРР] <span class="doc">Про забезпечення рівноправності мов та сприяння розвиткові української культури</span>, де зазначено: <span class="cit">Всі службовці державних органів в національно-територіальних адміністративних одиницях повинні конче володіти мовою місцевої національної більшості, а також українською мовою.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#ZbUkr|<i>Збірник постанов, інструкцій&hellip;</i>, 18-25]] </span> </div> <div> ;20–29 листопада :Резолюція Х з’їзду [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%9F%28%D0%B1%29%D0%A3 КП(б)У] на доповідь [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипника]] <span class="doc">Про завдання культурного будівництва на Україні.</span> З’ізд констатував <span class="cit">кволість підвищення відсотку української книжки в загальній кількості бібліотечного фонду. Зокрема, … по деяких профспілкових бібліотеках є лише 2% українських книжок… Треба зазначити потребу посилити процес переходу поточної партійної роботи і особливо керівних кадрів на українську мову.</span> </div> <div> :Також висловлено <span class="cit">потребу поставити велике наукове завдання про видання великої радянської української енциклопедії.</span> Фактично редакція <span class="pub_house">[[УРЕ]]</span> почала свої роботу наприкінці 1930&nbsp;р. Головним редакторм став [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипник]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KPbU-X|<i>Десятий з'їзд Комуністичної партії&hellip;</i>, 599-600]]</span> </div> <div class="backgr"> ;20–29 листопада :Засідання політбюро, присвячене [[ВУАН]]. Наголошено потребу ввести до складу Президії ВУАН нових членів, лояльних до партії і радянської влади. Наркомпросові наказано не затверджувати у складі дійсних членів усіх <span class="cit">явно ворожих</span> елементів, від 1 січня 1928 року користуватися виключно статутом Академії 1921 року. Визнано бажаним запросити на посаду президента [http://uk.wikipedia.org/wiki/Заболотний_Данило Дмитра Заболотного], що перебував в Ленінграді. :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 51]] </span></div> ==1928== <div class="backgr"> :Початок колективізації та "розкуркулювання" в Україні. Розкуркулених засилають до Сибіру та на Далекий Схід. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 178-179]]</span> </div> <div> :[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступні томи серії <span class="book"> Матеріяли до української природничої термінології та номенклатури</span> (від IX&nbsp;тому — <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>): VI том, вип. 3. — <span class="book">Словник зоологичної номенклатури. Назви безхребетних тварин. Evertebrata</span>, VII том. — <span class="book">Словник ботанічної номенклатури</span>, IX том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Комунальне господарство</span>, X том. — <span class="book">Словник технічної термінології (загальний)</span>, XI том. — <span class="book">Словник природничої термінології</span>, XII том. — <span class="book">Словник технічної термінології. Електротехніка</span>, XIII том. — <span class="book">Словник термінів педагогіки, психольогії та шкільного адміністрування</span>, XIV том. — <span class="book">Словник технічної номенклатури. Мануфактурні виробництва.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]]. </div> <div> :Митрополит [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BF%D1%82%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%B5%D0%B9 Андрей Шептицький] заснував <span class="edu">[[Греко-Католицька Богословська Академія|Греко-Католицьку Богословську Академію]]</span> у Львові. Діяла до 1944&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''2''', 431]] </span> </div> <div class="backgr"> ;9 березня :Засідання колеґії Наркомпросу в Харкові про наслідки перевірки [[ВУАН]]. Згодом видано документ <span class="doc">Висновки і пропозиції стану та роботи ВУАН</span>, що його називали <span class="cit">обвинувальним актом щодо Академії.</span> Колеґія затвердила 47 дійсних членів ВУАН (від 1919 до 1927&nbsp;р. обрано 82). :<span class="ind"> :*[[Джерела#IANU|<i>Історія Академії наук України (1918&nbsp;&ndash; 1993)</i>, 51-52]]</span> </div> <div> ;6 вересня :Нарком освіти [[Микола Скрипник|М.&nbsp;Скрипник]] затвердив Український правопис, тобто надав йому статус обов’язкового ([[Постанова про затвердження правопису 1928 р.|Текст Постанови]]). Правопис надруковано 1929 року, відтоді всі школи й видавництва УРСР зобов’язані були його дотримуватися. Заради єдності української літературної мови, провід [[НТШ]] у Львові ухвалив дотримуватися норм нового [[Правопис|правопису]] в Галичині попри незгоду й протести багатьох галицьких мовознавців та письменників. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KIUP|Синявський О. ''Коротка історія "Українського правопису"'' &hellip;]] :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису &hellip;</i>, 1999, 264]] :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині двадцятого&hellip;</i>, 160]]</span> </div> ==1929== <div> :Видано <span class="book">Український правопис.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#UkrPr28|<i>Український правопис</i>. Харків: ДВУ, 1929.]]</span> </div> <div> :Видано <span class="book">Загальний курс української мови для вчителів-заочників.</span> Автори — колектив харківських мовознавців, редактор — [[Леонід Булаховський]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 56-57]]</span> </div> <div> :[[ІУНМ|Інститут Української Наукової Мови]] видав наступний том серії <span class="book">Матеріяли до української термінології та номенклатури</span>: XV&nbsp;том. — <span class="book">Словник механічної термінології. Силовні.</span> [[Словники ІУНМ та НДІМ]]. </div> <div> ;15 травня :ХІ Всеукраїнський з’їзд робітничих, селянських і червоноармійських депутатів ухвалив постанову <span class="doc">Про стан та перспективи культурного будівництва.</span> Наголошено успіхи українізації та потребу повного переведення високої школи на українську мову навчання. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ZbRSU|<i>Збірник узаконень та розпоряджень&hellip;</i>, 1929, №19, 156]] </span></div> <div> ;друга половина року :Арешти інтелігенції та діячів [[УАПЦ|Української Автокефальної Православної Церкви]] за справою <span class="org">[[СВУ|Спілки Визволення України]]</span> (СВУ), що мала дати сигнал до масового наступу на національне (і не лише українське) відродження в Україні. Див. [[Доповідна записка голові ГПУ УСРР]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 175-177]] [[Категорія:Хронологічні таблиці|1920]]

Повернення до сторінки «20-ті рр. XX ст.».