Відмінності між версіями «1900–1916 рр»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 4: Рядок 4:
 
<div>
 
<div>
 
У [[НТШ]] створено «Язикову комісію» для вироблення норм українського правопису. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
 
У [[НТШ]] створено «Язикову комісію» для вироблення норм українського правопису. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 246-247]]  
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 246-247]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
;1901  
 
;1901  
 
<div>
 
<div>
 
13 листопада
 
13 листопада
 
:Виступ львівських студентів &mdash; українців з вимогою створити український університет&nbsp;&mdash; [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету].
 
:Виступ львівських студентів &mdash; українців з вимогою створити український університет&nbsp;&mdash; [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету].
:*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
 
;1903
 
;1903
 
<div>
 
<div>
:У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П.&nbsp;Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І.&nbsp;Пулюй]. Деякі частини  переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І.&nbsp;Нечуй-Левицький] (після смерти П.&nbsp;Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000&nbsp;р.  
+
:У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П.&nbsp;Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І.&nbsp;Пулюй]. Деякі частини  переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І.&nbsp;Нечуй-Левицький] (після смерти П.&nbsp;Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000&nbsp;р.
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом).
 
:У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом).
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;20&ndash;21 серпня
 
;20&ndash;21 серпня
 
:Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
 
:Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i>, 238-239]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i>, 238-239]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 30: Рядок 39:
 
<div>
 
<div>
 
:У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
 
:У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 246-247]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 246-247]]</span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
: У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25&nbsp;000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
 
: У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25&nbsp;000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>&hellip;, XX]]
 
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>&hellip;, XX]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]
+
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;кінець року
 
;кінець року
 
:Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В.&nbsp;Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І.&nbsp;Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О.&nbsp;Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М.&nbsp;Дмитрієв]].
 
:Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В.&nbsp;Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І.&nbsp;Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О.&nbsp;Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М.&nbsp;Дмитрієв]].
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i>, 258]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i>, 258]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;12 грудня
 
;12 грудня
 
:Голова Комітету міністрів С.&nbsp;Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
 
:Голова Комітету міністрів С.&nbsp;Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 44]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 44]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;28 та 31 грудня
 
;28 та 31 грудня
 
:На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18&ndash;30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры &hellip; Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г.&nbsp;Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span>
 
:На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18&ndash;30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры &hellip; Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г.&nbsp;Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span>
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг&hellip;</i>, 3]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг&hellip;</i>, 3]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 59: Рядок 78:
 
:*травень 1906 &mdash; Київ ([[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г.&nbsp;Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М.&nbsp;Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф.&nbsp;Красицький], [[Федір Матушевський|Ф.&nbsp;Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М.&nbsp;Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В.&nbsp;Дурдуківський]]).  
 
:*травень 1906 &mdash; Київ ([[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г.&nbsp;Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М.&nbsp;Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф.&nbsp;Красицький], [[Федір Матушевський|Ф.&nbsp;Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М.&nbsp;Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В.&nbsp;Дурдуківський]]).  
 
:Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911&nbsp;рр.
 
:Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911&nbsp;рр.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
: Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>.
 
: Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;18 лютого
 
;18 лютого
 
:Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О.&nbsp;Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В.&nbsp;Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.
 
:Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О.&nbsp;Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В.&nbsp;Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского &hellip;</i>]]
 
:*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского &hellip;</i>]]
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 44]]
+
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 44]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;квітень
 
;квітень
 
:На Радах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Записка Харківського університету]] [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Записка Київського університету]
 
:На Радах [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Записка Харківського університету]] [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Записка Київського університету]
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження&hellip;</i>]]
 
:*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження&hellip;</i>]]
 
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг&hellip;</i>]]
 
:*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг&hellip;</i>]]
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i> , 258]]
+
:*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i> , 258]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;вересень
 
;вересень
 
:Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]].
 
:Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]].
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність &nbsp;&ndash;- книга&hellip;</i>, 181]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність &nbsp;&ndash;- книга&hellip;</i>, 181]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;17 жовтня
 
;17 жовтня
 
:Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая&nbsp;II], де обіцяно правдиву свободу слова.
 
:Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая&nbsp;II], де обіцяно правдиву свободу слова.
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 86]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 86]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;24 листопада
 
;24 листопада
 
:Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881&nbsp;рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span>
 
:Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881&nbsp;рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span>
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]]
 
:*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]]
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність &nbsp;&ndash;- книга &hellip;</i>, 181&ndash;182]]
+
:*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність &nbsp;&ndash;- книга &hellip;</i>, 181&ndash;182]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;листопад
 
;листопад
Рядок 101: Рядок 135:
 
<div>
 
<div>
 
:В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були  [[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченко]], [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В.&nbsp;Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремов]], М.&nbsp;Крупський, [[Володимир Страшкевич|В.&nbsp;Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В.&nbsp;Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
 
:В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були  [[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченко]], [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В.&nbsp;Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремов]], М.&nbsp;Крупський, [[Володимир Страшкевич|В.&nbsp;Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В.&nbsp;Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
:Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел).  
+
:Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел).
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;Великдень
 
;Великдень
 
:В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
 
:В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;15 вересня
 
;15 вересня
 
:Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914&nbsp;р.
 
:Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914&nbsp;р.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 120: Рядок 162:
 
<div>
 
<div>
 
:З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908&nbsp;р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914&nbsp;р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]].
 
:З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908&nbsp;р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914&nbsp;р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]].
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року).
 
:В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року).
 
:Словник містив понад 68&nbsp;000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
 
:Словник містив понад 68&nbsp;000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
 
:До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
 
:До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>&hellip;]]
 
:*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>&hellip;]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 248-249]]
 
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 248-249]]
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </div>
+
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908&nbsp;р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
 
:У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908&nbsp;р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
:У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року).  
+
:У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року).
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицького]].
 
:У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицького]].
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання &laquo;Кобзаря&raquo; Тараса &hellip;</i>]]
 
:*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання &laquo;Кобзаря&raquo; Тараса &hellip;</i>]]
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]]  
 
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]]  
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]
+
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;6 січня
 
;6 січня
 
:<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф.&nbsp;Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П.&nbsp;Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
 
:<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф.&nbsp;Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П.&nbsp;Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/2.html Німчук]
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 248-249]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 248-249]]</span>
 
</div>
 
</div>
 
  
 
<div>
 
<div>
Рядок 151: Рядок 207:
 
:Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М.&nbsp;Король, о.&nbsp;В.&nbsp;Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О.&nbsp;Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В.&nbsp;Дудикевич] та Д.&nbsp;Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span>
 
:Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М.&nbsp;Король, о.&nbsp;В.&nbsp;Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О.&nbsp;Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В.&nbsp;Дудикевич] та Д.&nbsp;Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span>
 
:За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span>
 
:За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span>
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр&hellip;</i>, 282]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр&hellip;</i>, 282]]</span>
 
</div>
 
</div>
 
  
 
;1908
 
;1908
 
<div>
 
<div>
 
:Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові.
 
:Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]</span>
 
</div>
 
</div>
;29 березня
+
 
 
<div>
 
<div>
 +
;29 березня
 
:Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
 
:Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
:*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах&hellip;</i>]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах&hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 170: Рядок 229:
 
1&ndash;2 лютого
 
1&ndash;2 лютого
 
:У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
 
:У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 176: Рядок 236:
 
<div>
 
<div>
 
:У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
 
:У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12&nbsp;000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання &mdash; Київ-Лейпціг, 1918&nbsp;р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками.
 
:В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12&nbsp;000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання &mdash; Київ-Лейпціг, 1918&nbsp;р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками.
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
 
:Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 11]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 11]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>.
 
:Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>.
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 11]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 11]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині.
 
:Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині.
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;20 січня
 
;20 січня
 
:Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П.&nbsp;Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
 
:Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П.&nbsp;Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 54]]
 
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 54]]
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]
+
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;12 жовтня
 
;12 жовтня
 
:Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912&nbsp;р.
 
:Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912&nbsp;р.
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 56]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 56]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 205: Рядок 282:
 
<div>
 
<div>
 
:У Харківскому <span class="org">Товаристві ім.&nbsp;Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
 
:У Харківскому <span class="org">Товаристві ім.&nbsp;Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 12]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 12]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
 
:В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]].
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]]
 
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]]
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </div>
+
:*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX&nbsp;ст.
 
:Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX&nbsp;ст.
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 218: Рядок 302:
 
<div>
 
<div>
 
:У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли &mdash; кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології&nbsp;&mdash; гуртки передали до УНТ в Києві.
 
:У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли &mdash; кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології&nbsp;&mdash; гуртки передали до УНТ в Києві.
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 12]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 12]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;Великдень
 
;Великдень
 
:У свято Воскресіння Христового 1913&nbsp;р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.  
 
:У свято Воскресіння Христового 1913&nbsp;р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.  
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;23 грудня 1913 - 3 січня 1914
 
;23 грудня 1913 - 3 січня 1914
 
:У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7&nbsp;000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
 
:У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7&nbsp;000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 234: Рядок 323:
 
<div>
 
<div>
 
:В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
 
:В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]].
:*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
:У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий &mdash; 1916 року).
 
:У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий &mdash; 1916 року).
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
:У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917&nbsp;р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
 
:У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917&nbsp;р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 56]] </div>
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 56]]</span>
 +
</div>
 +
 
 
<div>
 
<div>
 
:У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М.&nbsp;Ясенівського.
 
:У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М.&nbsp;Ясенівського.
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;4 лютого
 
;4 лютого
 
:Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
 
:Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
:*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора &hellip;</i>]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора &hellip;</i>]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;18 липня (1 серпня)
 
;18 липня (1 серпня)
 
:Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.  
 
:Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.  
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 261: Рядок 362:
 
;21 липня
 
;21 липня
 
:В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
 
:В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]]
 
:*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]
+
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;серпень- вересень
 
;серпень- вересень
 
:Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
 
:Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]  
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
:Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ.&nbsp;Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони&nbsp;&mdash; коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>.
 
:Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ.&nbsp;Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони&nbsp;&mdash; коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>.
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 6]]  
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 6]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
:В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
 
:В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 6-10]]
 
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 6-10]]
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]  
+
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
:Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
 
:Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 7]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 7]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
:Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12&nbsp;000 осіб).  
 
:Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12&nbsp;000 осіб).  
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
:Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span>
 
:Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span>
:*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;3 вересня
 
;3 вересня
 
:Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів.
 
:Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів.
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 307]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 307]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;6 вересня
 
;6 вересня
 
:Закрито [[Просвіта|Просвіту]].
 
:Закрито [[Просвіта|Просвіту]].
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 308]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 308]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;18 вересня
 
;18 вересня
 
:Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span>
 
:Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span>
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 309]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 309]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;18 вересня
 
;18 вересня
 
:Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання &mdash; 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
 
:Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання &mdash; 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 309-310]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 309-310]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div>
 
<div>
 
;грудень
 
;грудень
 
:Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921).
 
:Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921).
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 71]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 71]]</span>
 
</div>
 
</div>
  
Рядок 320: Рядок 444:
 
;18 квітня
 
;18 квітня
 
:Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
 
:Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
 +
:<span class="ind"> 
 
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 10-12]]
 
:*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 10-12]]
:*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]  
+
:*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]</span>
 
</div>
 
</div>
 +
 
<div class="backgr">
 
<div class="backgr">
 
;17 червня
 
;17 червня
 
:Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій  Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.
 
:Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій  Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 314]]
+
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 314]]</span>
 
</div>
 
</div>

Версія за 19:59, 7 травня 2010

XX сторіччя

1900

У НТШ створено «Язикову комісію» для вироблення норм українського правопису. Див. Німчук

1901

13 листопада

Виступ львівських студентів — українців з вимогою створити український університет — сецесія українських студентів Львівського Університету.
1903
У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською. Переклад зробили П. Куліш та І. Пулюй. Деякі частини переклав І. Нечуй-Левицький (після смерти П. Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000 р.
У Львові видано український переклад Нового Заповіту Олександра Бачинського (з паралельним слов’янським текстом).
20–21 серпня
Свято з нагоди відкриття пам’ятника Іванові Котляревському в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили.
1904
У Львові надруковано Руську правопись зі словарцем, що її схвалила Філологічна секція НТШ. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. Німчук
У Чернівцях надруковано практичний Русько-німецький словарь Омеляна Поповича (близько 25 000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів.
кінець року
Петербурзька Громада вирядила до прем’єр-міністра Вітте делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили В. Науменко, І. Шраг, О. Косач (Олена Пчілка) та полтавський адвокат М. Дмитрієв.
12 грудня
Голова Комітету міністрів С. Вітте отримав спеціяльне доручення произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев. Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня.
28 та 31 грудня
На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення излишних стеснений з постанов про друк, розглянуто й Высочайшие повеления 18–30 мая 1876 и 8 октября 1881 г.. Комітет Міністрів знайшов можливим высказаться за желательность отмены этой меры … Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г. Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.
1905
Створено перші товариства Просвіта в Центральній та Східній Україні:
Загалом було створено близько 40 Просвіт. Поставали Просвіти і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх Просвіт на території Російської імперії припинено адміністративними методами 1910-1911 рр.
Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини Взаємна Поміч Українського Вчительства.
18 лютого
Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова. Її склали Корш (загальний погляд і розвиток українського письма) та О. Шахматов (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад (В. Гнатюк) надруковано в Літературно-науковому віснику (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року.
вересень
Російський уряд заявив о несвоевременности скасування Емського указу.
17 жовтня
Оприлюднено Жовтневий маніфест Ніколая II, де обіцяно правдиву свободу слова.
24 листопада
Набули чинности Временные правила о печати, що скасували закони 1876 та 1881 рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів печати инородческой.
листопад
У Петербургу відбувся Конґрес поневолених народів Росії. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам Російської Імперії.
1906
В Києві створено Всеукраїнську Учительську Спілку. Засновниками її були Б. Грінченко, В. Доманицький, В. Дурдуківський, С. Єфремов, М. Крупський, В. Страшкевич, В. Чехівський та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року.
Вийшов перший український словник чужих слів В. Доманицького Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів (близько 1500 гасел).
Великдень
В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні.
15 вересня
Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети Рада. Видавав і фінансував її Євген Чикаленко. Проіснувала до 2 вересня 1914 р.
1907
З ініціятиви М. Грушевського (і під його головуванням) на взірець НТШ у Львові засновано Українське Наукове Товариство у Києві. Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908 р. Товариство видавало свої Записки, а 1914 р. започаткувало квартальник Україна. 1921 року увійшло до складу Української Академії Наук.
В Києві почато видання Словаря украинского языка, що його «зібрала редакція журналу Кіевская Старина, упорядкував з додатком власного матеріялу Борис Грінченко» (завершено 1909 року).
Словник містив понад 68 000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности.
До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис Словаря був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. Див. Німчук
У Москві почато видання Украинской грамматики Агатангела Кримського (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908 р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток.
У Чернівцях почато видання Латинсько-українського словника Юліяна Кобилянського (завершено 1912 року).
6 січня
Малороссийская Комиссия при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням Ф. Фортунатова розглянула проєкт правопису П. Стебницького й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. Див. Німчук
1908–1909
Розкол у таборі москвофілів на два курси: «старих» (очолювали М. Король, о. В. Давидяк, О. Мончаловський) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали В. Дудикевич та Д. Марков), які визнавали один русский язык, созданный гением русского народа.
За «сатрими» залишився Галичанин, тижневик Русское слово. «Нові» почали видавати Прикарпатскую Русь та тижневик Голос народа.
1908
Засновано товариство учителів вищих шкіл Учительська Громада у Львові.
29 березня
Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки.
1909

1–2 лютого

У Львові на відзначення 40-річчя Просвіти відбувся перший український освітньо-еконономічний конґрес. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини.
1910
У Києві почав виходити часопис Світло, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою.
В Чернівцях видано Словник чужих слів. 12 000 слів чужого походження в українській мові Зенона Кузелі та Миколи Чайківського (перевидання — Київ-Лейпціг, 1918 р.). У додатку наведено Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами з українськими відповідниками.
Започатковано Гурток натуралістів при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських.
Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, живущие в языке украинского крестьянства.
Засновано Крайовий Шкільний Союз в Галичині.
20 січня
Міністр внутрішніх справ Росії П. Столипін своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати инородческие товариства, в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей. Після цього практично всі Просвіти, окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито.
12 жовтня
Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912 р.
1912
У Харківскому Товаристві ім. Квітки-Основ’яненка (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом Олександра Янати починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру).
В Чернівцях видано Німецько-Український словник Володимира Кміцикевича й Спілки (Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch) за редакцією Зенона Кузелі.
Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив Маркіян Шашкевич у 40-х роках XIX ст.
1913
У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. Українське Наукове Товариство в Києві перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли — кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології — гуртки передали до УНТ в Києві.
Великдень
У свято Воскресіння Христового 1913 р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст.
23 грудня 1913 - 3 січня 1914
У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7 000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання.
1914
В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження Тараса Шевченка.
У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ (надруковано лише два томи, другий — 1916 року).
У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917 р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами.
У Вінніпегу видано Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець М. Ясенівського.
4 лютого
Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом.
18 липня (1 серпня)
Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті.
21 липня
В Російській Імперії закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України.
серпень- вересень
Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення.
Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині (Галицька битва 1914 ). Генерал-губернатором Галичини призначено графа Ґ. Бобринскоґо. Він ясно і відверто висловив свою програму: Восточная Галиция и Лемковщина искони — коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство.
В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство Просвіта й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски Української Греко-Католицької Церкви. Подібних польських закладів заборона не стосувалася.
Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою.
Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12 000 осіб).
Міністр закордонних справ Сєрґєй Сазонов висловився цілком відверто: Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.
3 вересня
Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала Брусілова окупували Львів.
18 вересня
Генерал-губерннатор Ґ. Бобрінскій видав наказ про заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.
18 вересня
Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами Російської імперії. За невиконання — 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу.
грудень
Завдяки клопотанням Союзу визволення України (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених Василь Сімович видав брошуру Як стати по-українському грамотним (Зальцведель 1919) і Практичну граматику української мови (Раштат 1918), зародок його Граматики української мови (Лейпциг 1921).
1915
18 квітня
Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію Російської Імперії, а села палили, щоб залишити ворогові пустелю.
17 червня
Генерал Брусілов затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан.