Перегляд вихідного коду сторінки 1900–1916 рр

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови

← 1900–1916 рр

У вас нема дозволу на редагування цієї сторінки з таких причин:

• Дія, яку ви хотіли зробити, дозволена лише користувачам із групи: Адміністратори.
• Ця сторінка захищена від редагування та інших дій.

---

Ви можете переглянути та скопіювати вихідний текст цієї сторінки:

{{Зміст праворуч}} == 1900 == <div> :У [[Наукове Товариство ім. Шевченка|НТШ]] створено <span class="org">Язикову комісію</span> для вироблення норм українського [[Правопис|правопису]]. До її складу входили мовознавці з усіх регіонів України. Комісія уклала <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span> (видано 1904&nbsp;р.). :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimPUP| Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip;. Київ, 2002</i>, с. 7]]</span> </div> == 1901 == <div> 13 листопада :Виступ львівських студентів &mdash; українців з вимогою створити український університет&nbsp;&mdash; [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D1%86%D0%B5%D1%81%D1%96%D1%8F_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D1%85_%D1%81%D1%82%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B2_%D0%9B%D1%8C%D0%B2%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B3%D0%BE_%D0%A3%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82%D1%83 сецесія українських студентів Львівського Університету]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#JefOsv|Єфремов С. <i>У боротьбі за освіту</i>]]</span> </div> == 1903 == <div> :У Відні Британське Біблійне товариство надрукувало Біблію українською літературною мовою під назвою <span class="book">Святе Письмо Старого і Нового Завіту мовою русько-українською.</span> Переклад зробили [[Пантелеймон Куліш|П.&nbsp;Куліш]] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пулюй_Іван І.&nbsp;Пулюй]. Деякі частини переклав [http://uk.wikipedia.org/wiki/Нечуй-Левицький І.&nbsp;Нечуй-Левицький] (після смерти П.&nbsp;Куліша). Це перше повне видання Святого письма українською мовою. Було кілька перевидань, останнє, і перше в Україні, 2000&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 19]] </span> </div> <div> :У Львові видано український переклад Нового Заповіту [[Олександр Бачинський|Олександра Бачинського]] (з паралельним слов’янським текстом). :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 20]]</span> </div> <div> ;20&ndash;21 серпня :Свято з нагоди відкриття пам’ятника [http://uk.wikipedia.org/wiki/Котляревський_Іван Іванові Котляревському] в Полтаві. Делегати від Галичини виступали українською мовою, наддніпрянцям цього не дозволили. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i>, 238-239]]</span> </div> == 1904 == <div> :У Львові надруковано <span class="book">Руську правопись зі словарцем</span>, що її схвалила Філологічна секція [[НТШ]]. Чимало правил є чинними й сьогодні. Див. [http://pravopys.vlada.kiev.ua/pravopys/1.html Німчук] :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 246-247]]</span> </div> <div> : У Чернівцях надруковано практичний <span class="book">Русько-німецький словарь</span> [[Омелян Попович|Омеляна Поповича]] (близько 25&nbsp;000 слів). Словника перевидавали для шкільного вжитку кілька разів. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>&hellip;, XX]] :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6, 2266]]</span> </div> <div> ;кінець року :Петербурзька <span class="org">[[Громади|Громада]]</span> вирядила до прем’єр-міністра [http://uk.wikipedia.org/wiki/Вітте_Сергій Вітте] делегацію, що мала довести потребу скасування обмежень української мови. До делегації входили [[Володимир Науменко|В.&nbsp;Науменко]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Шраг_Ілля І.&nbsp;Шраг], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Пчілка О.&nbsp;Косач (Олена Пчілка)] та полтавський адвокат [[Микола Дмитрієв|М.&nbsp;Дмитрієв]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i>, 258]]</span> </div> <div> ;12 грудня :Голова Комітету міністрів С.&nbsp;Вітте отримав спеціяльне доручення <span class="cit">произвести пересмотр действующих постановлений, ограничивающих права инородцев.</span> Українське питання розглядали на засіданнях 28 та 31 грудня. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 44]]</span> </div> <div> ;28 та 31 грудня :На засіданнях Комітету Міністрів, де йшлося про вилучення <span class="cit">излишних стеснений</span> з постанов про друк, розглянуто й <span class="cit">Высочайшие повеления 18&ndash;30 мая 1876 и 8 октября 1881 г..</span> Комітет Міністрів знайшов можливим <span id="L0" class="cit">высказаться за желательность отмены этой меры &hellip; Но для разрешения сего вопроса в распоряжении Комитета не имеется достаточных сведений. Поэтому в видах вящей осторожности, Комитет находит полезным для большего разъяснения практического значения упомянутого запрета и проистекающих из него неудобств предоставить г.&nbsp;Министру Народного Просвещения запросить мнения по сему вопросу Императорской Академии Наук и Императорских университетов Киевского и Харьковского и представить таковые, вместе с своим по оным заключениям, на уважение Комитета. Останавливаясь на этом выводе, Комитет... считает необходимым оговорить, что настоящим положением отнюдь не имеется в виду сколько-нибудь затрагивать вопрос об языке преподавания в народных школах малороссийских губерний.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#DKM|<i>Докладные записки, мемориалы и др. документы&hellip;</i>]]</span> </div> == 1905 == <div> :Створено перші товариства <span class="org»>[[Просвіта]]</span> в Центральній та Східній Україні: :*8.10.1905 &mdash; Катеринослав ([[Дмитро Яворницький|Д.&nbsp;Яворницький]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Біднов_Василь В.&nbsp;Біднов], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дорошенко_Дмитро Д.&nbsp;Дорошенко] та [[Наталія Дорошенко|Н.&nbsp;Дорошенко]]), :*25.11.1905 &mdash; Одеса ([[Іван Луценко|І.&nbsp;Луценко]], [[Михайло Комаров|М.&nbsp;Комаров]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B8%D0%BF%D0%B0_%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD І.&nbsp;Липа], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D0%B5%D0%BB%D1%83%D1%85%D1%96%D0%BD_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D1%96%D0%B9 С.&nbsp;Шелухін], [[Андрій Ніковський|А.&nbsp;Ніковський]],[http://uk.wikipedia.org/wiki/Слабченко_Михайло М.&nbsp;Слабченко]), :*травень 1906 &mdash; Київ ([[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченко]], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kovalenko_G&abcvar=14&bbcvar=18 Г.&nbsp;Коваленко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Лисенко_Микола М.&nbsp;Лисенко], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D1%81%D0%B8%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%D0%A1%D1%82%D0%B5%D0%BF%D0%B0%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ф.&nbsp;Красицький], [[Федір Матушевський|Ф.&nbsp;Матушевський]], [http://uk.wikipedia.org/wiki/Старицький_Михайло М.&nbsp;Старицький], [[Леся Українка|Леся Українка]], [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремов]], [[Володимир Дурдуківський|В.&nbsp;Дурдуківський]]). :Загалом було створено близько 40 <span class="org">Просвіт.</span> Поставали <span class="org">Просвіти</span> і поза територією України: на Кубані (Краснодар, Темрюк, Майкоп), у Новочеркаську, в Баку, у Владивостоку. Діяльність всіх <span class="org">Просвіт</span> на території [[РІ|Російської імперії]] припинено адміністративними методами 1910-1911&nbsp;рр. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2365-2372]]</span> </div> <div> : Створено організацію народних вчителів Галичини й Буковини <span class="org">Взаємна Поміч Українського Вчительства</span>. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 239-40]]</span> </div> <div> [[Файл:Obkladynka Ob otmene.jpg|100px|thumb|right|Обкладинка]] ;18 лютого :Загальні збори Імператорської Академії Наук схвалили записку <span class="book">Об отмене стеснений малорусскаго печатного слова.</span> Її склали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Корш_Федір Корш] (загальний погляд і розвиток українського письма) та [[Алєксєй Шахматов|О.&nbsp;Шахматов]] (філологічні аргументи). В березні її надруковано накладом 150 примірників. Українській переклад ([[Володимир Гнатюк|В.&nbsp;Гнатюк]]) надруковано в <span class="book">[[ЛНВ|Літературно-науковому віснику]]</span> (т.30, 1905) та окремою відбиткою. В Росії невідомий видавець опублікував її (з дозволу Академії) 1910 року. :[[Объ отмѣнѣ стѣсненій малорусскаго печатнаго слова|DJVU файли оригіналу та перекладу з текстовим шаром і навігацією.]] :<span class="ind"> :*[[Джерела#otmena| <i>Об отмене стеснений малорусского &hellip;</i>]] :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 44]]</span> </div><br style="clear:both;" /> <div> [[Файл:PSZRI 3 25 1 141.jpg|100px|thumb|right|Повний текст]] ;25 лютого :Цар Ніколай ІІ затвердив положення Комітету Міністрів: <span class="cit">Отмѣнить ограничительныя мѣры, установленныя для изданія книгъ Священнаго Писанія на малорусскомъ языкѣ, съ тѣмъ однако, чтобы на каждое такое изданіе испрашивалось благословеніе Святѣйшаго Синода.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#PSZRI|''Полное Собраніе Законов Россійской Имперіи. Собраніе ІІІ.'', '''25, І''', 141]]</span> </div><br style="clear:both;" /> <div> ;квітень :На засіданнях Рад [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D0%B0%D1%80%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Харківського] університетів затверджено висновки про скасування утисків української мови. Див. тексти [[Документи Комітету Міністрів 1905 року]]; [[Записка Харківського університету]]; [http://izbornyk.org.ua/anton/ant08.htm Проєкт записки Київського університету (В. Антонович)] :<span class="ind"> :*[[Джерела#Zap_KU| <i>Записка Володимира Антоновича у справі обмеження&hellip;</i>]] :*[[Джерела#Zap_KhU|<i>Записка по вопросу о цензуре книг&hellip;</i>]] :*[[Джерела#Chykal|Чикаленко Є. <i>Спогади (1864&nbsp;&ndash; 1907)</i> , 258]]</span> </div> <div> ;вересень :Російський уряд заявив <span class="cit">о несвоевременности</span> скасування [[Емський указ|Емського указу]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Tymosh-2|Тимошик М. <i>Її величність &nbsp;&ndash;- книга&hellip;</i>, 181]]</span> </div> <div class="backgr"> ;17 жовтня :Оприлюднено Жовтневий маніфест [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D0%B8%D0%BA%D0%BE%D0%BB%D0%B0_%D0%86%D0%86 Ніколая&nbsp;II], де обіцяно правдиву свободу слова. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrytsNar|Грицак Я. <i>Нарис історії України&hellip;</i>, 86]]</span> </div> <div> ;24 листопада :Набули чинности <span class="doc">Временные правила о печати</span>, що скасували закони 1876 та 1881&nbsp;рр. і попередню цензуру. Діяльність української преси та книговидання узаконено, як один з різновидів <span class="cit">печати инородческой.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrushP|Грушевский M. <i>Позорной памяти</i>]] :*[[Джерела#Tymosh-2| Тимошик М. <i>Її величність &nbsp;&ndash;- книга &hellip;</i>, 181&ndash;182]]</span> </div> <div> ;листопад :У Петербургу відбувся [[Конґрес поневолених народів Росії]]. Головною вимогою було надання рівних національно-культурних прав усім народам [[РІ|Російської Імперії]]. </div> == 1906 == <div> :В Києві створено <span class="org»>[[Всеукраїнська Учительська Спілка|Всеукраїнську Учительську Спілку]].</span> Засновниками її були [[Борис Грінченко|Б.&nbsp;Грінченко]], [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицький]], [[Володимир Дурдуківський|В.&nbsp;Дурдуківський]], [[Сергій Єфремов|С.&nbsp;Єфремов]], М.&nbsp;Крупський, [[Володимир Страшкевич|В.&nbsp;Страшкевич]], [[Володимир Чехівській|В.&nbsp;Чехівський]] та інші. Вона мала завдання змагатися за українську школу й народну освіту. Припинила свою діяльність у роки реакції. Відроджено у квітні 1917 року. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 1, 324]] </span> </div> <div> :Вийшов перший український словник чужих слів [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицького]] <span class="book">Словарик пояснення чужих і не дуже зрозумілих слів</span> (близько 1500 гасел). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149, 213, 277]]</span> </div> <div> ;Великдень :В Кам'янці-Подільському на Великдень пролунало Євангеліє українською мовою. Вперше після скасування обмежень українського друкованого слова, українська конфесійна мова воскресла в підросійській Україні. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span> </div> <div> ;15 вересня :Початок видання в Києві єдиної у підросійській Україні щоденної української газети <span class="p_ed">[[Рада]].</span> Видавав і фінансував її [[Євген Чикаленко]]. Проіснувала до 2 вересня 1914&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7''', 2432-2433]]</span> </div> == 1907 == <div> :З ініціятиви [[Михайло Грушевський|М.&nbsp;Грушевського]] (і під його головуванням) на взірець [[НТШ]] у Львові засновано <span class="org»>[[УНТ|Українське Наукове Товариство у Києві]].</span> Мало історично-філологічну і природничо-технічну секції та медичну і статистичну комісії. Від 1908&nbsp;р. Товариство видавало свої [[ЗНТ|Записки]], а 1914&nbsp;р. започаткувало квартальник <span class="book»>[[Україна]].</span> 1921 року увійшло до складу [[УАН|Української Академії Наук]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3410]] </span> </div> <div> :В Києві почато видання <span class="book">Словаря украинского языка</span>, що його «зібрала редакція журналу <span class="p_ed»>[[Киевская старина|Кіевская Старина]]</span>, упорядкував з додатком власного матеріялу [[Борис Грінченко|Борис Грінченко]]» (завершено 1909 року). Див. [[Як повстав Грінченків словник. На підставі документів]]. :Словник містив понад 68&nbsp;000 слів із тлумаченнями. Крім літературних джерел, великою мірою використано чисто народний матеріял з етнографічних записів і збірок з усієї української території. Цей словник є видатною лексикографічною працею, що й дотепер не втратила цінности. :До того ж його видання зіграло виняткову роль у впорядкуванні українського правопису. Правопис <span class="book">Словаря</span> був прийнятий в усіх українських виданнях і в головних рисах зберігається й сьогодні. Багаторазово перевидавався. :Словник введено до бази пошуку сaйту [http://r2u.org.ua/ Російсько-українські словники]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#HrinSUM|Грінченкo Б.Д. <i>Предисловіе</i>&hellip;]] :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 248-249]] :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 114, 276-277, 562-563]] </span> </div> <div> :У Москві почато видання <span class="book">Украинской грамматики</span> [[Агатангел Кримський|Агатангела Кримського]] (не завершено, остання (друга) частина вийшла 1908&nbsp;р.). Вона не втратила наукового значення дотепер, бо перша частина є дослідженням історії української фонетики на матеріялі давньоруських та староукраїнських пам’яток. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 106, 260-261]] </span> </div> <div> :У Чернівцях почато видання <span class="book">Латинсько-українського словника</span> [[Юліян Кобилянський|Юліяна Кобилянського]] (завершено 1912 року). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 239, 277]] </span> </div> <div> :У Петербургу вперше вийшов друком повний <span class="book">Кобзар</span> [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]] за ред. [[Василь Доманицький|В.&nbsp;Доманицького]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Nadtoch| Надточій О. <i>Видання &laquo;Кобзаря&raquo; Тараса &hellip;</i>]] :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''1'''; 140]] :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 149]]</span> </div> <div> ;6 січня :<span class="org">Малороссийская Комиссия</span> при Російській Академії наук у Петербургу під головуванням [[Филип Фортунатов|Ф.&nbsp;Фортунатова]] розглянула проєкт правопису [[Петро Стебницький|П.&nbsp;Стебницького]] й затвердила запропоновані норми. Безпосереднім приводом до цього було плановане видання Грінченкового словника. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchP|Німчук В. <i>Проблеми українського правопису&hellip; 1999</i>, 248-249]]</span> </div> <div> ;1908&ndash;1909 :Розкол у таборі [[Москвофільство|москвофілів]] на два курси: «старих» (очолювали М.&nbsp;Король, о.&nbsp;В.&nbsp;Давидяк, [http://uk.wikipedia.org/wiki/Мончаловський_Осип О.&nbsp;Мончаловський]) з традиційною прив’язаністю до «етимології» і «русского имени», й «нових» (очолювали [http://uk.wikipedia.org/wiki/Дудикевич_Володимир В.&nbsp;Дудикевич] та Д.&nbsp;Марков), які визнавали <span class="cit">один русский язык, созданный гением русского народа.</span> :За «сатрими» залишився <span class="p_ed">Галичанин</span>, тижневик <span class="p_ed">Русское слово.</span> «Нові» почали видавати <span class="p_ed">Прикарпатскую Русь</span> та тижневик <span class="p_ed">Голос народа.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Makar| Макарчук С. <i>Громадсько-політичний центр&hellip;</i>, 282]]</span> </div> == 1908 == <div> :Засновано товариство учителів вищих шкіл <span class="org»>[[Учительська Громада]]</span> у Львові. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9'''; 3474-3475]]</span> </div> <div> ;29 березня :Тридцять сім членів Державної Думи подали проєкт <span class="doc">О языке преподавания в начальных школах местностей с малорусским населением</span>, де пропонували від 1908/09 навчального року ввести в початковій школі навчання рідною мовою. Проєкт не дістав підтримки. :<span class="ind"> :*[[Джерела#37GD|<i>О языке преподавания в начальных школах&hellip;</i>]]</span> </div> == 1909 == <div> 1&ndash;2 лютого :У Львові на відзначення 40-річчя <span class="org»>[[Просвіта|Просвіти]]</span> відбувся перший український [[Просвітньо-Економічний Конгрес|освітньо-еконономічний конґрес]]. Переглянуто економічну й просвітницьку працю на всіх українських землях та обговорено дальшу діяльність. На Конґресі були присутні майже всі визначні культурно-економічні та громадсько-політичні діячі Галичини та Буковини й тридцять представників Наддніпрянщини. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''6'''; 2372]]</span> </div> == 1910 == <div> :У Києві почав виходити часопис <span class="book">[[Світло]]</span>, перший в Центральній та Східній Україні педагогічний журнал українською мовою. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''7'''; 2726]] </span> </div> <div> :В Чернівцях видано <span class="book">Словник чужих слів. 12&nbsp;000 слів чужого походження в українській мові</span> [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]] та [[Микола Чайківський|Миколи Чайківського]] (перевидання &mdash; Київ-Лейпціг, 1918&nbsp;р.). У додатку наведено <span class="book">Чужі слова та звороти, що пишуться латинськими буквами</span> з українськими відповідниками. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 213, 262, 277]] </span> </div> <div> :Започатковано <span class="org">Гурток натуралістів</span> при Київському Політехнікумі. Учасники гуртка створили Термінологічну комісію, що почала зі збирання матеріялів до природничих наук, переважно сільськогосподарських. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 11]] </span> </div> <div> :Створено Агрономічний гурток Московського сільськогосподарського інституту (Петровсько-Розумовської Академії), де збирали терміни й найпотрібніші назви, <span class="cit">живущие в языке украинского крестьянства</span>. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 11]] </span> </div> <div> :Засновано <span class="org">[[Крайовий Шкільний Союз]]</span> в Галичині. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 3; 1161]]</span> </div> <div id='1910.01.20'> ;20 січня :Міністр внутрішніх справ Росії [http://uk.wikipedia.org/wiki/Столипін_Петро П.&nbsp;Столипін] своїм циркуляром наказує губернаторам не дозволяти створювати <span class="cit">инородческие</span> товариства, <span class="cit">в том числе украинские и еврейские, независимо от преследуемых ими целей.</span> Після цього практично всі [[Просвіта|Просвіти]], окрім відділів у Катеринославський губернії, закрито. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 54]] :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, 6; 2370]]</span> </div> <div> ;12 жовтня :Указ Св. Синоду про дозвіл викладати українською мовою у двокласних приходських школах Подільської дієцезії. Скасовано 1912&nbsp;р. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 56]]</span> </div> == 1912 == <div> :У Харківскому <span class="org">Товаристві ім.&nbsp;Квітки-Основ’яненка</span> (Природнича Секція Літературно-Наукового Відділу) студентство під проводом [[Олександр Яната|Олександра Янати]] починає збирати народні матеріяли (переважно ботанічну номенклатуру). :<span class="ind"> :*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 12]] </span> </div> <div> :В Чернівцях видано <span class="book">Німецько-Український словник</span> [[Володимир Кміцикевич|Володимира Кміцикевича]] й Спілки (<span class="book">Deutsch-Ukrainisches Woerterbuch</span>) за редакцією [[Зенон Кузеля|Зенона Кузелі]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 238, 262, 277]] :*[[Джерела#EUz|<i>ЕУ1</i>, 1, 325]] </span> </div> <div> :Оприлюднено спробу українського перекладу Святого Письма, що її зробив [[Маркіян Шашкевич|Маркіян Шашкевич]] у 40-х роках XIX&nbsp;ст. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 18]]</span> </div> == 1913 == <div> :У Києві відбулася таємна нарада представників термінологічних гуртків. [[УНТ|Українське Наукове Товариство в Києві]] перебрало на себе координацію всієї української термінологічної справи. Всі матеріяли &mdash; кілька тисяч карток із записами сільськогосподарської, природничої, технічної термінології&nbsp;&mdash; гуртки передали до УНТ в Києві. :<span class="ind"> :*[[Джерела#KholITSU|Холодний Г. <i>До історії організаці термінологічної справиї&hellip;</i>, 12]]</span> </div> <div> ;Великдень :У свято Воскресіння Христового 1913&nbsp;р. службу Божу українською мовою правили в церквах Києва, Чернігова та інших міст. :<span class="ind"> :*[[Джерела#NimchX|Німчук В. <i>Християнство й українська мова</i>, 21]]</span> </div> <div> ;23 грудня 1913 - 3 січня 1914 :У Петербургу відбувся I Всеросійський з’їзд у справі народної освіти (понад 7&nbsp;000 учасників). Резолюції з’їзду вимагали радикальної реформи народної освіти, зокрема заведення шкіл з рідною мовою навчання. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. <i>Історія освіти в Україні</i>, 433-435]]</span> </div> == 1914 == <div> :В Центральній та Східній Україні заборонено відзначати сторіччя від дня народження [[Тарас Шевченко|Тараса Шевченка]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#JefLKS| Єфремов С. <i>Літературно-критичні статті</i>, 198-209]]</span> </div> <div> :У Петербургу вийшов друком перший том енциклопедичної збірки <span class="book">Украинскій народъ въ его прошломъ и настоящемъ</span> (надруковано лише два томи, другий &mdash; 1916 року). :<span class="ind"> :*[[Джерела#EU|<i>ЕУ2</i>, '''9''', 3305]]</span> </div> <div> :У Петербургу засновано нелегальний вільний український університет, що проіснував до 1917&nbsp;р. Виклади відбувалися по приватних помешканнях. Курси обмежувалися кількома українознавчими дисциплінами. :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 56]]</span> </div> <div> :У Вінніпегу видано <span class="book">Кишеньковий англо-український і україно-англійський словарець</span> М.&nbsp;Ясенівського. :<span class="ind"> :*[[Джерела#EUM|<i>Українська мова. Енциклопедія</i>, 276]]</span> </div> <div> ;4 лютого :Таємний лист Полтавського губернатора Боговута міністрові внутрішніх справ з пропозиціями заходів до боротьби з українським рухом. :<span class="ind"> :*[[Джерела#BOGO|<i>Секретный донос Полтавского губернатора &hellip;</i>]]</span> </div> <div class="backgr"> ;18 липня (1 серпня) :Початок війни. Переслідування українців у Галичині та на Закарпатті. :<span class="ind"> :*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span> </div> <div> ;21 липня :В [[РІ|Російській Імперії]] закрито всі українські газети та журнали. Далі закрито регіональні осередки, українські видавництва, заборонено друкувати будь-що українською мовою. Багатьох українських діячів вислано за межи України. :<span class="ind"> :*[[Джерела#JefMUS|Єфремов С. <i>Мартиролог українського слова</i>, 125-126]] :*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span> </div> <div class="backgr"> ;серпень- вересень :Польська адміністрація Галичини звинувачує українців у зраді, нібито вони таємно симпатизували й допомагали росіянам. Як наслідок почато кампанію терору проти українського населення. :<span class="ind"> :*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 444]]</span> </div> <div> :Успішний наступ російських військ у Галичині, Буковині та Лемківщині ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Galycka_bytva&abcvar=4&bbcvar=1 Галицька битва 1914 ]). Генерал-губернатором Галичини призначено графа [[Бобринский Григорий|Ґ.&nbsp;Бобринскоґо]]. Він ясно і відверто висловив свою програму: <span class="cit">Восточная Галиция и Лемковщина искони&nbsp;&mdash; коренная часть единой великой Руси; в этих землях коренное население всегда было русским, устройство их посему должно быть основано на русских началах. Я буду вводить здесь русский язык, закон и устройство</span>. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 6]]</span> </div> <div> :В окупованих російською армією Галичині й Буковині заборонено друкувати книжки, газети й журнали українською мовою, заборонено товариство [[Просвіта]] й знищено його матеріяли, закрито всі українськи школи, почато утиски [[УГКЦ|Української Греко-Католицької Церкви]]. Подібних польських закладів заборона не стосувалася. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 6-10]] :*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span> </div> <div> :Започатковано курси російської мови для вчителів та друкування підручників російською мовою. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 7]]</span> </div> <div class="backgr"> :Почалися труси, арешти галичан. Багатьох вивезено до Сибіру (лише через київські в’язниці перевезено 12&nbsp;000 осіб). :<span class="ind"> :*[[Джерела#P-VIU| Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, '''2''', 445]]</span> </div> <div> :Міністр закордонних справ [http://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%B7%D0%BE%D0%BD%D0%BE%D0%B2,_%D0%A1%D0%B5%D1%80%D0%B3%D0%B5%D0%B9_%D0%94%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%B8%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87 Сєрґєй Сазонов] висловився цілком відверто: <span class="cit">Тепер настав слушний момент, щоб позбутися українського руху.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#SubUI|Субтельний О. <i>Україна: історія</i>, 299]]</span> </div> <div class="backgr"> ;3 вересня :Частини 3-ї армії генерала Рузкоґо та 8-ї армії генерала [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілова] окупували Львів. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 307]]</span> </div> <div> ;6 вересня :Закрито [[Просвіта|Просвіту]]. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 308]]</span> </div> <div> ;18 вересня :Генерал-губерннатор [[Бобринский Григорий|Ґ. Бобрінскій]] видав наказ про <span class="cit">заборону функціонування різного роду клубів, союзів і товариств та про тимчасове закриття наявних в Галичині навчальних закладів, інтернатів і курсів, за винятком навчальних майстерень.</span> :<span class="ind"> :*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 309]]</span> </div> <div> ;18 вересня :Розпорядження про заборону продажу, а також позичання з бібліотек книжок російською та українською мовами, виданих поза межами [[РІ|Російської імперії]]. За невиконання &mdash; 3 місяці тюрми або 3000 рублів штрафу. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 309-310]]</span> </div> <div> ;грудень :Завдяки клопотанням [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%8E%D0%B7_%D0%B2%D0%B8%D0%B7%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D0%BD%D0%BD%D1%8F_%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D0%B8 Союзу визволення України] (Відень) почалася акція відбору полонених українців і переведення їх до окремих таборів, що прийняли до 80 тис. осіб. Табори перетворилися на осередки широкої освітньої роботи: курси української мови, менш грамотних вчили читати й писати українською, виходили газети для полонених. Саме для полонених [[Василь Сімович|Василь Сімович]] видав брошуру <span class="book">Як стати по-українському грамотним</span> (Зальцведель 1919) і <span class="book">Практичну граматику української мови</span> (Раштат 1918), зародок його <span class="book">Граматики української мови</span> (Лейпциг 1921). :<span class="ind"> :*[[Джерела#ShevStanStat|Шевельов Ю. <i>Українська мова в першій половині&hellip;</i>, 71]]</span> </div> == 1915 == <div class="backgr"> ;18 квітня :Початок наступу німецько-австрійських військ на Галицькому фронті. Відступаючи, російські війська примусово вивозили людей на територію [[РІ|Російської Імперії]], а села палили, щоб залишити ворогові пустелю. :<span class="ind"> :*[[Джерела#DorIU|Дорошенко Д. <i>Історія України&hellip;</i>, 10-12]] :*[[Джерела#P-VIU|Полонська-Василенко Н.Д. <i>Історія України</i>, 2, 446-448]]</span> </div> <div class="backgr"> ;17 червня :Генерал [http://uk.wikipedia.org/wiki/Брусилов_Олексій Брусілов] затвердив інструкцію про порядок вивезення працездатних чоловіків і реквізиції в районі дій 8-ї армії. Всіх здорових чоловіків від 18 до 50 років відправляли до Волинської губернії. Населенню, що підлягало евакуації, дозволили брати з собою худобу і коней. Реквізиції підлягали всі харчі та сільськогосподарський реманент. Все, що неможливо було вивезти, наказано знищити або привести в непридатний стан. :<span class="ind"> :*[[Джерела#Mazur|Мазур О., Патер І. <i>Львів у роки Першої&hellip;</i>, 314]]</span> </div> [[Категорія: Хронологічні таблиці]]

Повернення до сторінки «1900–1916 рр».