Відмінності між версіями «Ярослав Мудрий»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
м (Захист на Ярослав Мудрий встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))
Рядок 4: Рядок 4:
 
       і полководець Київської Русі, великий князь Київський
 
       і полководець Київської Русі, великий князь Київський
 
       (1019-54). Син [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]] і
 
       (1019-54). Син [[Володимир Святославич|Володимира Святославича]] і
       полоцької княжни Рогніди Рогволодівни. За життя батька
+
       полоцької княжни  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%B3%D0%BD%D1%96%D0%B4%D0%B0 Рогніди Рогволодівни]. За життя батька
 
       управляв Ростовом, згодом — Новгородом. У 1014 відмовився
 
       управляв Ростовом, згодом — Новгородом. У 1014 відмовився
 
       сплачувати данину Києву і тільки смерть Володимира
 
       сплачувати данину Києву і тільки смерть Володимира
 
       Святославича запобігла війні. Протягом 1015-19 Я.М. вів
 
       Святославича запобігла війні. Протягом 1015-19 Я.М. вів
       запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком
+
       запеклу боротьбу за київський престол з братом  
      Окаянним. У 1019 остаточно розбив його війська в битві на
+
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%9E%D0%BA%D0%B0%D1%8F%D0%BD%D0%BD%D0%B8%D0%B9 Святополком Окаянним].  
 +
У 1019 остаточно розбив його війська в битві на
 
       р. Альті й став великим князем Київським. Я.М. воював і з
 
       р. Альті й став великим князем Київським. Я.М. воював і з
       братом Мстиславом Володимировичем, який княжив у Тмуторокані
+
       братом  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9%29 Мстиславом Володимировичем], який княжив у  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%BC%D1%83%D1%82%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BA%D0%B0%D0%BD%D1%8C Тмуторокані]
 
       (з 988). У Лиственській битві 1024 Я. М. зазнав поразки,
 
       (з 988). У Лиственській битві 1024 Я. М. зазнав поразки,
 
       внаслідок якої змушений передати Мстиславу Чернігівську та
 
       внаслідок якої змушений передати Мстиславу Чернігівську та
Рядок 21: Рядок 25:
 
       зумів повернути всі українські етнічні
 
       зумів повернути всі українські етнічні
 
       землі на Заході. У 1030-31 війська Я.М. і Мстислава
 
       землі на Заході. У 1030-31 війська Я.М. і Мстислава
       Володимировича відвоювали Червенські міста, які в 1018
+
       Володимировича відвоювали  
       захопив польский князь Болеслав I Хоробрий. Уклав союз з
+
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%80%D0%B2%D0%B5%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D1%96_%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4%D0%B8 Червенські міста], які в 1018
       польським королем Казимиром I Обновителем, видавши за нього
+
       захопив польский князь  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_I_%D0%A5%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B1%D1%80%D0%B8%D0%B9 Болеслав I Хоробрий]. Уклав союз з
 +
       польським королем  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_I_%D0%92%D1%96%D0%B4%D0%BD%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%82%D0%B5%D0%BB%D1%8C Казимиром I Обновителем], видавши за нього
 
       свою сестру Добронігу і оженивши свого старшого сина Ізяслава
 
       свою сестру Добронігу і оженивши свого старшого сина Ізяслава
 
       з сестрою Казимира. У 1031 Я.М. на відвойованих у Польщі
 
       з сестрою Казимира. У 1031 Я.М. на відвойованих у Польщі
Рядок 35: Рядок 42:
 
       Росі, Трубежа. У 1036 руські війська вщент розгромили
 
       Росі, Трубежа. У 1036 руські війська вщент розгромили
 
       печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено в 1037
 
       печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено в 1037
      Софійський собор. У 1043 організував похід київської дружини
+
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%28%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%29 Софійський собор]. У 1043 організував похід київської дружини
 
       під проводом сина Володимира і воєводи Вишати на Візантію. За
 
       під проводом сина Володимира і воєводи Вишати на Візантію. За
 
       князювання Я.М. значно розширилися і зміцнилися міжнародні
 
       князювання Я.М. значно розширилися і зміцнилися міжнародні
Рядок 43: Рядок 50:
 
       закріпив родинними зв'язками з багатьма європейськими
 
       закріпив родинними зв'язками з багатьма європейськими
 
       правителями — сам Я.М. був одружений з донькою шведського
 
       правителями — сам Я.М. був одружений з донькою шведського
       короля Олафа — Інгігердою, а згодом — з Анною, дочкою
+
       короля Олафа —  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%B3%D1%96%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B4%D0%B0 Інгігердою], а згодом — з Анною, дочкою
 
       візантійського імператора; дочка Я.М. Єлизавета Ярославна
 
       візантійського імператора; дочка Я.М. Єлизавета Ярославна
       вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, друга
+
       вийшла заміж за норвезького короля  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B0%D1%80%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%B4_III_%D0%A1%D1%83%D0%B2%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%B9 Геральда Суворого], друга
 
       дочка — [[Анна Ярославна]] за
 
       дочка — [[Анна Ярославна]] за
       французького короля Генріха II, третя дочка Анастасія була
+
       французького короля  
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D0%B5%D0%BD%D1%80%D1%96%D1%85_I_%28%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D1%96%D1%97%29 Генріха I], третя дочка Анастасія була
 
       дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І). Я.М.
 
       дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І). Я.М.
 
       приділяв велику увагу організації внутрішнього життя країни.
 
       приділяв велику увагу організації внутрішнього життя країни.
Рядок 70: Рядок 80:
 
       у Вишгороді. Похований у Софійському соборі в Києві.
 
       у Вишгороді. Похований у Софійському соборі в Києві.
 
     </p>
 
     </p>
 
 
     <p>
 
     <p>
       І .Підкова (Львів).
+
       І .Підкова (Львів).</p></div>
 
+
<p>
 +
'''''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'''''<br>
 +
[http://cyclop.com.ua/content/view/1464/1/1/7/#15076 Юридична Енциклопедія: <b>Ярослав Мудрий</b>.] <br>
 +
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%9C%D1%83%D0%B4%D1%80%D0%B8%D0%B9  Вікіпедія: <b>Ярослав Мудрий</b>.]
 
</p>
 
</p>
 +
 +
 +
[[Категорія:Персоналії]]
 +
[[Категорія:Державні діячі]]
 +
[[Категорія:Військові діячі]]
 +
[[Категорія:Правителі]]
 +
[[Категорія:Князі]]
 +
[[Категорія:Великі Князі]]

Версія за 18:37, 1 лютого 2010

Довідник з історії України

ЯРОСЛАВ МУДРИЙ (бл. 978 – 2.2.1054) — видатний державний діяч і полководець Київської Русі, великий князь Київський (1019-54). Син Володимира Святославича і полоцької княжни Рогніди Рогволодівни. За життя батька управляв Ростовом, згодом — Новгородом. У 1014 відмовився сплачувати данину Києву і тільки смерть Володимира Святославича запобігла війні. Протягом 1015-19 Я.М. вів запеклу боротьбу за київський престол з братом Святополком Окаянним. У 1019 остаточно розбив його війська в битві на р. Альті й став великим князем Київським. Я.М. воював і з братом Мстиславом Володимировичем, який княжив у Тмуторокані (з 988). У Лиственській битві 1024 Я. М. зазнав поразки, внаслідок якої змушений передати Мстиславу Чернігівську та ін. землі на схід від Дніпра (ці землі перейшли під владу Я.М. лише у 1036, після смерті Мстислава). Період князювання Я.М, позначився новим піднесенням Київської держави. Я.М., на думку М.Грушевського, зумів повернути всі українські етнічні землі на Заході. У 1030-31 війська Я.М. і Мстислава Володимировича відвоювали Червенські міста, які в 1018 захопив польский князь Болеслав I Хоробрий. Уклав союз з польським королем Казимиром I Обновителем, видавши за нього свою сестру Добронігу і оженивши свого старшого сина Ізяслава з сестрою Казимира. У 1031 Я.М. на відвойованих у Польщі українських землях заснував над р. Сян місто Ярослав, яке стало форпостом Київської держави на Заході. Я.М. здійснив ряд походів проти племен естів (1030) і ятвягів (1038). У 1030 заснував над Чудським озером м. Юр'єв (тепер Тарту). Здійснював енергійні заходи щодо зміцнення південних кордонів держави. За Я.М. для захисту кордонів від нападу кочівників споруджена нова оборонна лінія вздовж річок Сули, Стугни, Росі, Трубежа. У 1036 руські війська вщент розгромили печенігів біля Києва. На честь цієї перемоги закладено в 1037 Софійський собор. У 1043 організував похід київської дружини під проводом сина Володимира і воєводи Вишати на Візантію. За князювання Я.М. значно розширилися і зміцнилися міжнародні зв'язки Київської держави. Русь підтримувала тісні відносини з Візантією, Німеччиною, Угорщиною, Францією та скандинавськими країнами. Міжнародне становище держави Я.М. закріпив родинними зв'язками з багатьма європейськими правителями — сам Я.М. був одружений з донькою шведського короля Олафа — Інгігердою, а згодом — з Анною, дочкою візантійського імператора; дочка Я.М. Єлизавета Ярославна вийшла заміж за норвезького короля Геральда Суворого, друга дочка — Анна Ярославна за французького короля Генріха I, третя дочка Анастасія була дружиною угорського короля Андрія І (Андраша І). Я.М. приділяв велику увагу організації внутрішнього життя країни. За Я.М. укладено збірник законів, т.зв. «Правду Ярослава», що становить найдавнішу частину «Руської Правди». За правління Я.М. християнство остаточно утвердилося в Київській державі. У 1039 засновано Київську митрополію, яка підпорядковувалась Константинопольському патріарху. У 1051 Я.М., щоб звільнитися з-під опіки Візантії у церковних справах, всупереч канонові собором руських єпископів обрав митрополитом київського церковного діяча і письменника Іларіона. За Я.М. у Київській Русі засновано перші монастирі  — св. Юрія, св. Ірини та Києво-Печерський монастир, які стали великими церковними і культурно-освітніми центрами. Будучи високоосвіченою людиною, Я.М. дбав про розвиток освіти в державі. За його розпорядженням створено школу і бібліотеку при Софійському соборі; зібрано перекладачів, які переклали на давньоруську мову багато грецьких книг. За правління Я.М. Київська держава зберегла свою могутність і міжнародний авторитет. Помер Я.М. у Вишгороді. Похований у Софійському соборі в Києві.

І .Підкова (Львів).

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Юридична Енциклопедія: Ярослав Мудрий.
Вікіпедія: Ярослав Мудрий.