Юрій Немирич

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 00:00, 14 лютого 2011, створена Victor Kubai (обговореннявнесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук
right

Немирич Юрій (1612-59), діяч доби Хмельниччини, канцлер В. Князівства Руського (1658-59). Вчився в аріянській {социніянській — ВК} академії в Ракові, потім в ун-тах Лейдена й Базеля, подорожував і студіював в Англії, Франції й Італії. На чолі власних хоругов брав участь у війнах 1630-их pp. Польщі з Московщиною й Швецією, з 1641 р. підкоморій київ. Лідер укр. протестантів, права яких боронив на соймах і в Люблінському трибуналі; один з фундаторів Аріянської Академії в Киселині на Волині. Спадкоємець (разом з братами) великих маєтків на Правобережжі (12 м-к і 75 с.), придбав 1643 р. величезні зем, володіння на Лівобережжі, між; pp. Пслом і Ореллю. Під час Хмельниччини, як ген. полк. Київ. воєводства, воював проти козаків, а згодом проти Москви. Був прихильником кандидатури семигородського кн. Ракоці на поль. престол, а 1655 р. перейшов на бік швед. короля Карла X Ґустава. 1657 р. вступив на укр. службу, прийняв православіє, здобув звання полк, й свої маєтності на Лівобережжі. Провадив переговори з Швецією, що закінчилися Корсунською угодою 1657 p., яка визнавала незалежність України. Творець концепції В. Князівства Руського, Н. був автором первісного (ширшого) проекту Гадяцького договору й маніфесту укр. уряду до евр. держав 1658 р. Як канцлер В. Князівства Руського, був гол. укр. делегації на сойм 1659 р. для ратифікації Гадяцького договору; брав участь у Конотопській битві 1659 р. Під час повстання проти Виговського командував відділом гетьманського війська і був забитий повстанцями між; Биковом і Кобилячою в серпні 1659 р.

Автор праць з іст. («Discursus de bello Moscovitico Anno 1632», Париж 1632), з теології (рел. поема «Panoplia», 1653, аріянські молитви поль. мовою) тощо.

Література:

  • Липинський В. Z dziejów Ukrainy, K. 1912
  • Липинський В. Україна на переломі. 1657—1659. Відень 1920; 2 вид. Нью-Йорк 1954;
  • Грушевський М. Історія України-Руси. т. X. К. 1936; 2 вид. Нью-Йорк 1958
  • Коt S. Jerzy Niemirycz w 300-lecie Ugody Hadziackiej. Париж 1980.

O. Оглоблин

Посилання на інші джерела на ту саму тему: