Відмінності між версіями «Хронологічна таблиця. До кінця XV століття»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
(ІX сторіччя)
(1086)
 
(Не показані 100 проміжних версій 2 користувачів)
Рядок 1: Рядок 1:
 
{{Зміст праворуч}}
 
{{Зміст праворуч}}
== ІX сторіччя ==
 
<table>
 
<dt>860
 
<dd class="backgr">
 
Київський князь [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Askold&abcvar=1&bbcvar=21 Аскольд] (Оскольд) прийняв християнство. <br><br>
 
  
Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха <a href="pers/Dovidn/Fotij.htm">Фотія</a> (60-ті роки IX&nbsp;ст.): <br><br>
+
=ІX&nbsp;сторіччя=
  
<span class="cit">Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться,&nbsp;&hellip;&nbsp;, тобто так звані руси.&nbsp;&hellip;&nbsp;тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення&hellip;</span>.
+
==860==
<span class="ind"  style="font-style:normal; font-size:80%">               
+
<div class="backgr">
*[[Джерела#Braji1| Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 37-74]]
+
:Київський князь  [[Аскольд|Аскольд (Оскольд)]] прийняв християнство.
   
+
:Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BE%D1%82%D1%96%D0%B9_%28%D0%BF%D0%B0%D1%82%D1%80%D1%96%D0%B0%D1%80%D1%85%29 Фотія] (60-ті роки IX&nbsp;ст.):
<dt>861
+
:<span class="cit">Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться,&nbsp;&hellip;&nbsp;, тобто так звані руси.&nbsp;&hellip;&nbsp;тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення&hellip;</span>.
<dd>
+
:<span class="ind">               
                У Паннонському житії <a href="pers/Dovidn/Kyrylo_ta_Methodij.htm">Кирила</a>
+
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 37-74]]
засвідчено існування писемности на Русі.
+
</span></div>  
                <span class="cit">Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і
+
Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов,
+
                що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову,
+
                порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром
+
                почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.</span> (Цитовано за
+
                [[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в&nbsp;&hellip;</i>, 254]]). <br>
+
<span class="ind"  style="font-style:normal; font-size:80%">
+
*[[Джерела#Braji1| Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 68-69]]
+
*[[Джерела#Istrin|Істрін,  ''1100 лет славянской азбуки'', 19, 108-116]]
+
*[[Джерела#Skazan|''Сказания о начале''&nbsp;&hellip;    77, 115-117]]
+
   
+
<dt>866 &ndash; 882
+
<dd>
+
                На думку М.&nbsp;Брайчевського та Б.&nbsp;Рибакова, під час правління
+
<a href="pers/Dovidn/Askold_ta_Dir.htm">Аскольда</a>
+
                створено <span class="book">Літопис Аскольда</span>, частина якого увійшла
+
до тексту
+
                <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
+
                <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
+
   
+
<dt>882
+
<dd class="backgr">
+
Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини
+
                <a href="pers/Dovidn/Oleh.htm">Олега</a>. Вбивство київських князів
+
[http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Askold&abcvar=1&bbcvar=21 Аскольда] і [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dir&abcvar=5&bbcvar=11 Діра] (деякі історики
+
                вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії
+
                <a href="pers/Dovidn/Rurikovychi.htm">Рюриковичів</a>. У літописанні далі
+
пауза до кінця X&nbsp;ст.  <br><a class="cite" title="13" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>,
+
                <br><a class="cite" title="77-86" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>, <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
+
</dl>
+
  
== X&nbsp;сторіччя ==
+
==861==
 +
:У Паннонському житії  [[Кирило і Методій|Кирила]] засвідчено існування писемности на Русі.
 +
:<span class="cit">Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов, що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову, порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.</span>
 +
:(Цитовано за [[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в&nbsp;&hellip;</i>, 254]]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в&nbsp;&hellip;</i>, 254]]
 +
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 68-69]]
 +
:*[[Джерела#Istrin|Істрін,  ''1100 лет славянской азбуки'', 19, 108-116]]
 +
:*[[Джерела#Skazan|''Сказания о начале''&nbsp;&hellip;    77, 115-117]]
 +
</span>
  
<table>
 
<dt>955
 
<dd class="backgr">
 
            Княгиня <a href="pers/Dovidn/Olga.htm">Ольга</a> прийняла християнство під час
 
    подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім&rsquo;ям Олена.
 
            <br><a class="cite" title="35-38" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="88-102" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>
 
   
 
<dt>972&ndash;980
 
<dd>
 
            Відродження <a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літописання</a>. Оскільки
 
    менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування
 
    <a href="pers/Dovidn/Jaropolk_Svjatoslavych.htm">Ярополка Святославича</a>,
 
    Б.&nbsp;Рибаков називає записи цих років <span class="book">Літописом
 
    Ярополка.</span>  <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
 
           
 
<dt>988&ndash;989
 
<dd class="backgr">
 
            Князь <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Svjatoslavovych.htm">Володимир</a>
 
    охрестив <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Русь</a>.
 
            <br><a class="cite" title="66" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="115-165" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>
 
   
 
<dt>988
 
<dd>
 
            Заснування першої школи в Києві.
 
            <span class="cit">І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на
 
            пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь
 
            і люди. &hellip;  І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення
 
            книжне.</span>
 
            <br><a class="cite" title="66" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
</dl>
 
  
== XI&nbsp;сторіччя ==
+
==866 &ndash; 882==
 +
<div class="litop">
 +
:На думку [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Brajchevskyj_M&abcvar=2&bbcvar=20 М.&nbsp;Брайчевського] та [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B8%D0%B1%D0%B0%D0%BA%D0%BE%D0%B2_%D0%91%D0%BE%D1%80%D0%B8%D1%81_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Б.&nbsp;Рибакова], під час правління [[Аскольд|Аскольда]] створено <span class="book">Літопис Аскольда</span>, частина якого увійшла до тексту <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
 +
:<span class="ind"> 
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'' ,148 ]]
 +
</span>
 +
</div>
  
<table>
 
<dt>1015&ndash;1016
 
<dd>
 
            Укладено перший звід законів на
 
    <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Русі</a> &mdash; <span class="book">
 
    <a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Правду Ярослава</a></span>
 
    (<span class="book">
 
    Руську правду</span>). Первісно містив 18 статей з правовими нормами,
 
            що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю.
 
            Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини.
 
            <br><a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="40-41" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
   
 
<dt>1037
 
<dd>
 
            Князь <a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослав Мудрий</a> заснував першу
 
    на Русі бібліотеку та скрипторій у Софійському соборі в Києві.
 
            <span class="cit">І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на
 
    слов&rsquo;янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг&hellip; Отець бо його
 
    Володимир землю зорав і розм&rsquo;якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь
 
            Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей,
 
            а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.</span>
 
            <br><a class="cite" title="89" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
 
 
<dt>1037&ndash;1039
 
<dd>
 
      Початок давньоруського <a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літописання</a>: за князювання
 
      <a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослава Мудрого</a> у київській митрополії
 
      укладено <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
 
      <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>, <br><a class="cite" title="46-48" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
 
 
 
<dd>
 
      Між 1037&ndash;1050 роками <a href="pers/Dovidn/Ilarion.htm">Іларіон</a>
 
      (від 1055&nbsp;р. київський митрополит) написав <span class="book">
 
      Слово о законі і благодаті.</span>
 
      <br><a class="cite" title="46-48" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
 
 
 
<dt>1048
 
<dd>
 
        Посольство французького короля Генриха&nbsp;І Капета до
 
<a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослава Мудрого</a>.
 
Шлюб князевої доньки <a href="pers/Dovidn/Anna_Jaroslavna.htm">Анни</a> з французьким
 
королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські
 
читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята
 
за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як
 
Реймське Євангеліє.
 
        <br><a class="cite" title="1128" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="39" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
 
 
<dt>середина
 
<dd>
 
        Укладено <a href="10-14/Turiwske_jevan.htm">Турівське Євангеліє</a>.
 
        <br><a class="cite" title="9, 3285" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
       
 
<dt>1054
 
<dd class="backgr">
 
        Заверюення поділу християнської церкви на Східну та Західну.
 
        <br><a class="cite" title="58-59" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
 
 
<dt>1056&ndash;1057
 
<dd>
 
        У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника
 
        Остромира (<span class="book"><a href="10-14/e_u/Ostromyrove_jevan.htm">Остромирове
 
Євангеліє</a></span> )
 
        <br><a class="cite" title="9, 1902" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
 
 
<dt>1072&ndash;1073
 
<dd>
 
        Ігумен <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерського монастиря</a>
 
Никон уклав літописний звід, першу історію
 
<a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">руської землі</a> і, отже, започаткував
 
систематичне руське літописання.
 
        Він виклав події у хронологічному порядку за роками від <q>створення світу</q>,
 
        доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що
 
        побутували в усній традиції.
 
<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">Никонів літопис</a> заклав підвалини пізнішого
 
        літописного зводу &mdash; <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
 
літ</a>.</span>
 
        <br><a class="cite" title="419" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
 
 
 
<dt>&nbsp;1072
 
<dd>
 
        Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів &mdash; <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Правду Ярославичів</a>.</span>
 
Містить норми кримінального, цивільного та процесуального
 
        права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського
 
        суспільства.
 
        <br><a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
 
 
<dt>1073
 
<dd>
 
        У Києві переписано енциклопедичний збірник <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Izbornik_Svjatoslava_1073.htm">Ізборник Святослава</a>.</span>
 
        <br><a class="cite" title="3, 857" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
 
 
<dt>1076
 
<dd>
 
        Диякон Іоанн уклав у Києві <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Izbornik_Svjatoslava_1076.htm">Ізборник</a></span>, одну з небагатьох
 
        точно датованих пам&rsquo;яток XI&nbsp;ст., що дійшли до нас в оригіналі.
 
        <br><a class="cite" title="3, 857-858" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
 
 
<dt>1086
 
<dd>
 
        Київський князь <a href="pers/Dovidn/Vsevolod_Jaroslavch.htm">Всеволод Ярославич</a>
 
заснував у Києві монастир св.&nbsp;Андрія.
 
        Ігуменею стала княжна Анна (Янка) Всеволодівна. Вона створила при монастирі
 
        першу зафіксовану в літописі школу для дівчат.
 
        <br><a class="cite" title="125-126" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
 
 
<dt>1093
 
<dd>
 
        Ігумен Печерського монастиря Іван уклав <span class="book">Початкове зведення.</span>
 
        <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
 
 
 
<dt>близько 1100
 
<dd>
 
        На замовлення князя <a href="pers/Dovidn/Mstyslav_Volodymyrovych.htm">Мстислава</a>,
 
сина <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономаха</a>,
 
        в Києві переписано напрестольне Євангеліє (<span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Mstyslavove_jevan.htm">Мстиславове Євангеліє</a></span>).
 
        <br><a class="cite" title="5, 1657" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
</dl>
 
  
== XII&nbsp;сторіччя ==
+
==882==
 +
<div class="backgr">
 +
:Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини [[Олег|Олега]]  ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit02.htm#r882 Див. ''Літопис Руський'',13]). Вбивство київських князів [[Аскольд|Аскольда і Діра]] (деякі історики вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії [[Рюриковичі|Рюриковичів]]. У літописанні далі пауза до кінця X&nbsp;ст.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'' ,13]]
 +
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 77-86]]
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю. ''Літопис Аскольда&hellip;'',148 ]]</span>
 +
</div>
  
<table>
 
<dt>1110-і pp.
 
<dd>
 
        <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Povchannja_Monomakha.htm">Поучення дітям</a></span>
 
<a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономаха</a>.
 
        <br><a class="cite" title="465-520" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="35-53" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
 
 
 
<dt>1113
 
<dd>
 
        <a href="pers/Dovidn/Nestor_litops.htm">Нестор</a>, чернець
 
<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерського монастиря</a>,
 
уклав першу редакцію <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
 
літ</a></span>, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.
 
        За гіпотезою <a href="pers/e_u_m/Shakhmatow_Oleksij.htm">О.&nbsp;Шахматова</a>,
 
Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та
 
        Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
 
        <br><a class="cite" title="4, 1369" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="148-149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
 
 
 
<dt>1116
 
<dd>
 
        Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
 
літ</a></span>, що дійшла до нас у складі
 
<a href="10-14/e_u/Lavrentijivskyj_litopys.htm">Лаврентіївського</a> (XIV&nbsp;ст.) та
 
        <a href="10-14/Dovidn/Kenigsberzkij_litopys.htm">Радзивілівського</a> (XV&nbsp;ст.)
 
літописних списків. Замовником був київський князь
 
        <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимир Мономах</a>. Сильвестр переробив
 
деякі статті про події 1093&ndash;1110&nbsp;рр.,
 
        підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
 
        <br><a class="cite" title="4, 1369" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
 
 
 
<dt>1118
 
<dd>
 
        На доручення князя
 
<a href="pers/Dovidn/Mstyslav_Volodymyrovych.htm">Мстислава Володимировича</a>,
 
сина <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономах</a>а,
 
        укладено третю редакщію <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
 
літ</a></span>, що дійшла до нас у складі
 
<a href="10-14/e_u/Ipatskij_litopys.htm">Іпатіївського</a> та Хлебниківського списків
 
XIV&nbsp;ст.
 
        <br><a class="cite" title="4, 1370" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
 
 
 
<dt>1120&ndash;1130
 
<dd>
 
        Укладено нову редакцію <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Поширеної Руської Правди</a>,</span>
 
найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними
 
        групами руського суспільства.
 
        <br><a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
 
 
<dt>середина
 
<dd>
 
        В Богородичому монастирі с.&nbsp;Городища біля Володимира (Волинського)
 
        написано <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Khrystynopilskyj_Apostol.htm">Христинопільський
 
апостол</a></span> &mdash; переклад з грецької діянь і
 
        послань апостольських.
 
        <br><a class="cite" title="10, 3635" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
 
 
<dt>1164
 
<dd>
 
        Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення
 
        Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав <span class="book">Євангеліє</span>
 
(<span class="book">Добрилове Євангеліє</span>). Книжка перебуває в Державній російській
 
        бібліотеці (Москва).
 
        <br><a class="cite" title="2, 552" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
       
 
<dt>1169
 
<dd class="backgr">
 
        Володимиро-суздальський князь <a href="pers/Dovidn/Andrjej_Boholjubskij.htm">Андрій
 
Боголюбський</a> захопив і
 
        пограбував Київ. Ця подія підводить риску під <q>київською добою</q>,
 
        коли існувала спільна різноплеменна держава.
 
        Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
 
        <br><a class="cite" title="295-296" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="44" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
 
 
<dt>1187
 
<dd>
 
        Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини
 
        та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя
 
        Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями:
 
        <span class="cit">&hellip; був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністю
 
кріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна
 
        багато потужила.</span>
 
        <br><a class="cite" title="343" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
</dl>
 
  
== XIII&nbsp;сторіччя ==
+
=X&nbsp;сторіччя=
  
<table>
 
<dt>початок
 
<dd>
 
        Завершено творення <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Kiewskuj_Litops.htm">Київського літопису</a></span>,
 
що в усіх списках закінчується
 
        1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів &mdash;
 
        київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у Видубецькому
 
        монастирі близько 1200&nbsp;р.
 
        <br><a class="cite" title="44" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <br><a class="cite" title="3, 1025" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
       
 
<dt>1202&ndash;1205
 
<dd class="backgr">
 
        <a href="pers/Dovidn/Roman_Mstyslavovch.htm">Роман Мстиславич</a> об&rsquo;єднав
 
<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинське князівство</a>
 
        та <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Київську землю</a>,
 
цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
 
        <br><a class="cite" title="145-146; 665-666" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
 
 
<dt>1234
 
<dd>
 
        Дата укладення <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Києво-Печерського патерика</a></span>,
 
точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях
 
        XV-XVI&nbsp;ст. (у 16 списках).
 
        <br><a class="cite" title=" X-XII" href="dzherela_index.html#Abram">[Abram]</a>, <br><a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>,
 
        <br><a class="cite" title="299" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="8-9" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
 
       
 
<dt>1238&ndash;1264
 
<dd class="backgr">
 
        Князювання в Галичі
 
<a href="pers/Dovidn/Danlo_Halckuj.htm">Данила Романовича (Галицького)</a>. Князь
 
        переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх
 
        були покликали бояри. 1239 року приєднав до
 
<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинської землі</a>
 
        Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано
 
        міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
 
        <br><a class="cite" title="193-194" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
       
 
<dt>1239
 
<dd class="backgr">
 
        Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину.
 
        <br><a class="cite" title="395-397" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
       
 
<dt>1240,  листопад-грудень
 
<dd class="backgr">
 
        Орда хана <a href="pers/Dovidn/Batyj.htm">Батия</a> зруйнувала Київ. <br/>
 
        <br><a class="cite" title="394-395" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
       
 
<dt>1241
 
<dd class="backgr">
 
        Монголо-татари погромили
 
<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинську землю</a>.
 
        <br><a class="cite" title="397-398" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
 
 
<dt>Друга половина сторіччя
 
<dd>
 
        На Волині існували школи.
 
        <br><a class="cite" title="36" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a> 
 
<dd>
 
        Створено <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u_m/Halcko_Volnskyj_Litopys.htm">Галицько-Волинський
 
літопис</a>.</span> Він складається з <span class="book">Літописця
 
        Данила Галицького</span> (1205&ndash;1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та
 
<span class="book">Волинського літописця</span> (1259&ndash;1290). Пізніше (в середині
 
XV&nbsp;ст.) увійшов до <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Ipatskij_litopys.htm">Іпатіївського літописного зводу</a></span>
 
та до <span class="book">Хлебниківського зводу</span>
 
        (список XVI&nbsp;ст. галицького походження). Він є продовженням <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Kiewskuj_Litops.htm">Київського літопису</a></span>;
 
охоплює 92 роки &mdash; від 1201 до 1291. Три літописи (<span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повість минулих літ</a>,
 
<a href="10-14/Dovidn/Kiewskuj_Litops.htm">Київський</a>,
 
<a href="10-14/e_u_m/Halcko_Volnskyj_Litopys.htm">Галицько-Волинський</a>
 
</span>) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як
 
<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літопис</a> свідомого етносу.
 
        <br><a class="cite" title="71-74" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <br><a class="cite" title="56" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>,
 
        <br><a class="cite" title="9-12" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
 
       
 
<dt>1253
 
<dd class="backgr">
 
        Посли римського папи Інокентія&nbsp;IV коронували князя
 
<a href="pers/Dovidn/Danlo_Halckuj.htm">Данила Галицького</a> королем Русі.
 
        <br><a class="cite" title="412-413" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
 
 
 
<dt>1283
 
<dd>
 
        У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав
 
        Євангеліє (<span class="book">
 
<a href="10-14/e_u/Jevsevijeve_jevan.htm">Євсевієве Євангеліє</a></span>).
 
Мова цієї пам&rsquo;ятки містить
 
        риси української мови. Книжка пербуває
 
        у Державній бібліотеці Росії (Москва).
 
        <br><a class="cite" title="2, 650" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
 
  
</dl>
+
==955==
 +
<div class="backgr">
 +
:Княгиня [[Ольга|Ольга]] прийняла християнство під час подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім'ям Олена ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit04.htm#r955 Див. ''Літопис Руський'', 35-38]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 35-38]]
 +
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 88-102]]</span>
 +
</div>
  
== XIV&nbsp;сторіччя ==
+
==972&ndash;980==
 +
<div class="litop">
 +
:Відродження [[Літописи|літописання]]. Оскільки менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Ярополка Святославича], Б.&nbsp;Рибаков називає записи цих років <span class="book">Літописом Ярополка.</span>
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
 +
</div>
  
<table>
+
==988&ndash;989==
<dt>XIV&nbsp;&ndash; XV ст
+
<div class="backgr">
<dd>
+
:Князь [[Володимир Святославич|Володимир]] охрестив [[Київська Русь|Русь]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit06.htm#r988 Див. ''Літопис Руський'', рік 988]).
        Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова,
+
:<span class="ind">  
        що de facto була державною мовою та мовою правничих документів
+
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 66]],
        у Великому князівстві Литовському.
+
:*[[Джерела#Braji1|Брайчевський, ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 115-165]]</span>
        <br><a class="cite" title="58-59" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a> 
+
</div>
<dd>
+
        Є дані про існування шкіл у Києві.
+
        <br><a class="cite" title="192" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
+
       
+
<dt>1340
+
<dd class="backgr">
+
        Отруєно князя <a href="pers/Dovidn/Jurij_II_Boleslav.htm">Юрія&nbsp;ІІ</a>.  
+
Землі <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицького князівства</a>
+
потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
+
        <br><a class="cite" title="III, 132-133; IV, 19-39" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>,
+
        <br><a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
+
   
+
<dt>1347
+
<dd>
+
        Король <a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимир&nbsp;ІІІ</a> видав руською мовою
+
<span class="book">Вислицький статут</span>, що був першим повним
+
        записом польського звичаєвого права.
+
        <br><a class="cite" title="279" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
+
   
+
<dt>1348
+
<dd>
+
      Засновано Празький університет, що став джерелом науки та культури
+
      для Польщі та усіх народів на її території, зокрема
+
      українців.
+
      <br><a class="cite" title="V, кн.1, 61" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <br><a class="cite" title="50" href="dzherela_index.html#Siropol">[Siropol]</a>
+
     
+
<dt>1352
+
<dd class="backgr">
+
        Поділ земель <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинської
+
Русі</a> між Польським королівством
+
        і Великим князівством Литовським. Польща отримала Галичину й частину
+
        Поділля, Литва &mdash; Волинь та Берестейську землю.
+
        <br><a class="cite" title="30" href="dzherela_index.html#Hramoty">[Hramoty]</a>, <br><a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
+
       
+
<dt>1356
+
<dd class="backgr">
+
        За наказом польського короля
+
<a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимира&nbsp;III</a> Львів отримав
+
<a href="10-14/Dovidn/Magdeburzke_prawo.htm">Магдебурзьке право</a>.
+
        <br><a class="cite" title="437" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
+
       
+
<dt>1362
+
<dd class="backgr">
+
        Перемога коаліційного русько-литовського війська
+
<a href="pers/Dovidn/Olgerd_Hedeminovch.htm">Ольгерда</a> над татарами на річці
+
        Сині Води (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські
+
        землі &mdash; князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське.
+
        Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.
+
        <br><a class="cite" title="91" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
+
   
+
<dt>1364
+
<dd>
+
        <a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимир&nbsp;III</a>
+
заснував Краківский університет. 1400&nbsp;року Владислав
+
<a href="pers/Dovidn/Jahajlo.htm">Ягайло</a>
+
        реорганізував його, звідси й назва &mdash;  Ягелонський університет 
+
Від самого початку там навчалися українці.
+
        За списками студентів, лише протягом XV-XVI&nbsp;ст. тут одержали освіту 800
+
        українців. Наприкінці XIV та на початку XV&nbsp;ст. при Краківському університеті
+
        існували спеціальні гуртожитки для <q>литовських</q> та <q>руських</q>
+
        студентів.
+
        <br><a class="cite" title="10, 3960" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="88" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
+
       
+
<dt>1371  травень
+
<dd class="backgr">
+
        Відновлену патріяршим собором
+
<a href="10-14/Dovidn/Halycka_mytropolija.htm">Галицьку митрополичу катедру</a>
+
обійняв владика Антоній.
+
        Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська,
+
        Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
+
        <br><a class="cite" title="82" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
+
       
+
<dt>1375
+
<dd class="backgr">
+
        Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною.
+
        Папа Григорій&nbsp;XI своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
+
        <br><a class="cite" title="82-83" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>  
+
  
<dt>1385  14 серпня
 
<dd class="backgr">
 
        <a href="10-14/Dovidn/Krevska_unija.htm">Кревська унія</a> об&rsquo;єднала Польщу
 
та Литву в єдину державу через шлюб
 
        польської королеви <a href="pers/Dovidn/Jadviga.htm">Ядвіги</a>
 
та литовського князя <a href="pers/Dovidn/Jahajlo.htm">Ягайла</a>. 
 
Литва прийняла римо-католицизм.
 
        <br><a class="cite" title="IV, 180-182" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>, <br><a class="cite" title="92-93" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a> 
 
  
<dt>1397
+
==988==
<dd>
+
<div class="edu">
        Королева <a href="pers/Dovidn/Jadviga.htm">Ядвіга</a> заснувала Литовську колегію
+
:Заснування першої школи в Києві. <span class="cit">І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. &hellip; І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit06.htm#page66 Див. ''Літопис Руський'', 66]).
та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при Празькому
+
:<span class="ind">  
        університеті.
+
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 66]]</span>
      <br><a class="cite" title="V, кн.1, 61-62" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <br><a class="cite" title="50" href="dzherela_index.html#Siropol">[Siropol]</a>
+
</div>  
<dd>
+
        У Києві в колах митрополита Кипріяна переписано <span class="book">
+
<a href="10-14/Kiewska_psaltyr.htm">Київський Псалтир</a>.</span>
+
        <br><a class="cite" title="91-92" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
+
   
+
<dt>кінець сторіччя
+
<dd>
+
        В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При
+
        єпископських катедрах дієцезій (Львів, Перемишль, Холм, Кам&rsquo;янець) створено
+
        школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під
+
        спільною опікою єпископа й магістрату.
+
        <br><a class="cite" title="87" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
+
  
</dl>
+
=XI&nbsp;сторіччя=
  
== XV&nbsp;сторіччя ==
+
==1015&ndash;1016==
 +
<div class="law">
 +
:Укладено перший звід законів на Русі &mdash; <span class="book">Правду Ярослава</span> (<span class="book">[[Руська Правда|Руську правду]]</span>). Первісно містив 18 статей з правовими нормами, що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю. Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини. <br>[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
 +
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 40-41]]</span>
 +
</div>
  
<table>
 
<dt>&nbsp;
 
<dd>
 
        У рукописних книжках великого поширення набули <span class="book">глоси</span> &mdash;
 
пояснення чи
 
        переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом.
 
        Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях.  Глоси стали одним з джерел
 
        перших давньоукраїнських словників.
 
        <br><a class="cite" title="92-93" href="dzherela_index.html#EUM">[EUM]</a>
 
<dd>
 
        Є дані про існування шкіл у Львові.
 
        <br><a class="cite" title="200" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a> 
 
<dd>
 
        У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу,
 
        що її заснували генуезці &mdash; втікачі із захопленої турками Феодосії.
 
        <br><a class="cite" title="36, 192, 200" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
 
   
 
<dt>1401
 
<dd>
 
        У с. Королеві на Закарпатті переписано <span class="book">
 
<a href="15/Koroliwske_evang.htm">Королівське Євангеліє</a>.</span>
 
        Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною
 
        пам&rsquo;яткою українського письменства та книжкового мистецтва.
 
        Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
 
        <br><a class="cite" title="96-97" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
 
       
 
<dt>1413  2 жовтня
 
<dd class="backgr">
 
        <a href="15/Dovidn/Gorodelska_unija.htm">Городельська унія</a>, всупереч положенням
 
<a href="10-14/Dovidn/Krevska_unija.htm">Кревської унії</a>, підтвердила
 
        існування Великого князівства Литовського як незалежної держави.
 
        Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати
 
        великим князем литовським після смерти <a href="pers/Dovidn/Vitautas.htm">Вітовта</a>.
 
        <br><a class="cite" title="IV, 182-183" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>, <br><a class="cite" title="174" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
   
 
<dt>1439
 
<dd>
 
        Постало перше братство &mdash;
 
<a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Львівське</a> (при церкві Успіння Богородиці
 
        у Львові).
 
        <cite>Isajev</cite>,  <br><a class="cite" title="140" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a> 
 
<dd class="backgr">
 
        Флорентійська унія. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії
 
        Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об&rsquo;єднання підписав
 
        митрополит Київський Ісидор. (Бувши ув&rsquo;язненим за це в Москві,
 
        через півроку втік до Риму).
 
        Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила
 
        прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
 
        <br><a class="cite" title="9, 3520" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>,  <br><a class="cite" title="102, 127" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
   
 
<dt>1440
 
<dd>
 
        Перша редакція <span class="book">Литовських</span> чи <span class="book">
 
<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">Західно-руських літописів</a></span>,
 
державних літописів Великого
 
        князівства Литовського. Вони ґрунтуються на давній українській літописній
 
        традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів
 
        та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині
 
        XVI&nbsp;ст.
 
        <br><a class="cite" title="97-103" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <br><a class="cite" title="17" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
 
   
 
<dt>1450&ndash;1490
 
<dd>
 
        Заснування і робота друкарні у Грушівському монастирі св. Архангела Михаїла
 
        (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі
 
        відомі анонімні видання.
 
        <cite>Oros</cite>
 
       
 
<dt>1453
 
<dd class="backgr">
 
        Під навалою турків упав Константинополь.
 
        <br><a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
       
 
<dt>1458  3 вересня
 
<dd class="backgr">
 
        Після зречення Ісидора, папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на
 
        Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою поділ Руської митрополії
 
        на Київську та Московську. Настав кінець церковної спільности княжої Руси.
 
        <br><a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
       
 
<dt>1459
 
<dd class="backgr">
 
        На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви
 
        (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
 
        <br><a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
   
 
<dt>1460
 
<dd>
 
        Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря
 
        св.&nbsp;Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля
 
        Казимира&nbsp;IV. Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).
 
        <cite>Macuk</cite>
 
   
 
<dt>1460-і
 
<dd>
 
        У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь
 
<a href="pers/Dovidn/Olelkovchi.htm">Семен Олелькович</a>.
 
        Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та
 
        інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
 
        <br><a class="cite" title="99" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
   
 
<dt>1460&ndash;1462
 
<dd>
 
        Створено Касіянові редакції <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Києво-Печерського патерика</a>.</span>
 
Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника
 
        Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів
 
        та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462
 
        року; житія згруповано за хронологічним принципом.
 
        <br><a class="cite" title="XIII-XIV" href="dzherela_index.html#Abram">[Abram]</a>
 
   
 
<dt>1468
 
<dd>
 
        Великий князь Литовський і польський король
 
<a href="pers/Dovidn/Kazimir_IV_Jaheloncyk.htm">Казимир Ягайлович</a>
 
        (Казимир&nbsp;ІV) видав <span class="book">
 
<a href="15/Dovidn/Sudebnyk_KazimiraIV.htm">Судебник</a></span>
 
українсько-білоруською літературною мовою.
 
        <span class="book">Судебника</span> та <span class="book">
 
<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Руську правду</a></span> використано у
 
складанні <span class="book">
 
<a href="15/Dovidn/Lytovski_Statuty.htm">Литовських статутів</a>.</span>
 
        <br><a class="cite" title="110" href="dzherela_index.html#JefIUP">[JefIUP]</a>, <br><a class="cite" title="16" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
 
       
 
<dt>1481
 
<dd class="backgr">
 
        Ліквідація Київського удільного князівства.
 
        <br><a class="cite" title="99" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
   
 
<dt>1489
 
<dd>
 
        Укладено <span class="book">Четьї</span> (двотомову збірку житій святих) &mdash;
 
пам&rsquo;ятку українського та білоруського письменства,
 
        де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
 
        <br><a class="cite" title="15" href="dzherela_index.html#NimchX">[NimchX]</a>, <br><a class="cite" title="97" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
 
   
 
<dt>1491
 
<dd>
 
        У друкарні <a href="pers/Dovidn/Fiol_Shvaitpol.htm">Швайпольта (Святополка) Фіоля</a>
 
в Кракові видано кириличні книжки
 
        слов&rsquo;янською мовою з елементами живої української мови. Це найдавніші кириличні книжки
 
        із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для
 
України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та
 
        білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу
 
        або були мандрівними: друкарні Ф.&nbsp;Скорини у Вільні (1525), Заблудові (1561),
 
        Єв&rsquo;ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В.&nbsp;Тяпинського
 
        тощо.
 
        <br><a class="cite" title="V, Ч.1, 147-158" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <br><a class="cite" title="40-41" href="dzherela_index.html#OgIUD">[OgIUD]</a>, <cite>Oros</cite>
 
       
 
<dt>1492
 
<dd class="backgr">
 
        Активізація політики Великого князівства Московського, що дістала назву <q>збирання
 
руських земель</q>. Початок тривалих воєн з Великим князівством Литовським, що
 
        втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь
 
Іван&nbsp;III вперше вжив титул-претензію <span class="cit">государь всея Руси.</span>
 
      <br><a class="cite" title="99-100, 119" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
 
       
 
<dt>1494&ndash;1497
 
<dd class="backgr">
 
        Київ  отримав <a href="10-14/Dovidn/Magdeburzke_prawo.htm">Магдебурзьке право</a>
 
згідно з грамотою Великого князя Олександра.
 
        <br><a class="cite" title="437" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
 
  
</dl>
+
==1037==
<p><a href="table_16.html">пізніше (XVI&nbsp;ст.)</a></p>
+
<div class="bibliot">
 +
:Князь [[Ярослав Мудрий|Ярослав Мудрий]] заснував першу на [[Київська Русь|Русі]] бібліотеку та скрипторій у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BE%D1%84%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%81%D0%BE%D0%B1%D0%BE%D1%80_%28%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%29 Софійському соборі] в Києві. <span class="cit">І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг&hellip; Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit08.htm#r1037 Див. ''Літопис Руський'', 89]).
 +
:<span class="ind">  
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 89]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1037&ndash;1039==
 +
<div class="litop">
 +
:Початок давньоруського [[Літописи|літописання]]: за князювання [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]] у київській митрополії укладено <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
 +
:<span class="ind">  
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 148]]
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 46-48]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
:Між 1037&ndash;1050 роками [[Іларіон|Іларіон]] (від 1055&nbsp;р. київський митрополит) написав <span class="book"> Слово о законі і благодаті.</span>
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 46-48]]</span>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==1048==
 +
<div class="manu">
 +
:Посольство французького короля Генриха&nbsp;І Капета до [[Ярослав Мудрий|Ярослава Мудрого]]. Шлюб князевої доньки  [[Анна Ярославна|Анни]] з французьким королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D0%B9%D0%BC%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Реймське Євангеліє].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 1128]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 39]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==середина XI&nbsp;сторіччя==
 +
<div class="manu">
 +
:Укладено [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D1%83%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D1%94%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Турівське Євангеліє].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 3285]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1054==
 +
<div class="backgr">
 +
:Завершення поділу християнської церкви на Східну та Західну ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%85%D0%B8%D0%B7%D0%BC%D0%B0 Схизма]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 58-59]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1056&ndash;1057==
 +
<div class="manu">
 +
[[Файл:Ost evan ot ioan.jpg|100px|thumb|right|Остромирове Євангеліє. Перша сторінка Євангелія від Йоана.]]
 +
:У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника Остромира (<span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D1%81%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Остромирове Євангеліє]</span> ). [http://www.parafia.org.ua/plain/ostromirovo.pdf Фотокопія Остромирового Євангелія].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 1902]]</span>
 +
</div> <br style="clear:both;" />
 +
 
 +
 
 +
==1072&ndash;1073==
 +
<div class="litop">
 +
:Ігумен [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%94%D0%B2%D0%BE-%D0%9F%D0%B5%D1%87%D0%B5%D1%80%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D1%80%D0%B0 Києво-Печерського монастиря] Никон уклав літописний звід, першу історію руської землі і, отже, започаткував систематичне руське літописання. Він виклав події у хронологічному порядку за роками від "створення світу", доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що побутували в усній традиції. Никонів літопис заклав підвалини пізнішого літописного зводу &mdash; <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 419]]
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1072==
 +
<div class="law">
 +
:Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів &mdash; <span class="book"> [[Руська Правда|Правду Ярославичів]]</span>. Містить норми кримінального, цивільного та процесуального права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського суспільства.<br>[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
 +
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1073==
 +
<div class="manu">
 +
[[Файл:Izbor Svjat 1073.jpg|100px|thumb|right|Ізборник Святослава 1073 г. Титульний розгорт.]]
 +
:У Києві переписано енциклопедичний збірник <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0_1073 Ізборник Святослава] (див. [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik01.htm Запаско, 19-22], [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik.htm опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій]).</span>
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 857]]
 +
:*[[Джерела#ZapPKM|Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва&hellip;, 19-22]]</span>
 +
</div> <br style="clear:both;" />
 +
 
 +
 
 +
==1076==
 +
<div class="manu">
 +
[[Файл:Izbor Svjat 1076.jpg|100px|thumb|right|Ізборник Святослава 1076 р.]]
 +
:Диякон Іоанн уклав у Києві <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B7%D0%B1%D0%BE%D1%80%D0%BD%D0%B8%D0%BA_%D0%A1%D0%B2%D1%8F%D1%82%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B0 Ізборник]</span>, одну з небагатьох точно датованих пам'яток XI&nbsp;ст., що дійшли до нас в оригіналі (див. [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik01.htm Запаско, 19-22], [http://izbornyk.org.ua/zapas/izbornik.htm опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 857-858]]
 +
:*[[Джерела#ZapPKM|Запаско Я. Пам’ятки книжкового мистецтва&hellip;, 19-22]]</span>
 +
</div><br style="clear:both;" />
 +
 
 +
 
 +
==1086==
 +
<div class="edu">
 +
:Київський князь [[Всеволод Ярославич|Всеволод Ярославич]] заснував у Києві монастир св.&nbsp;Андрія (Янчин монастир). Ігуменею стала княжна  Анна (Янка) Всеволодівна ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Anna_V&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%BD%D0%B0_%D0%92%D1%81%D0%B5%D0%B2%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%B2%D0%BD%D0%B0 УВ]). Вона створила при монастирі першу зафіксовану в літописі школу для дівчат ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit10.htm#r1086 Див. ''Літопис Руський'', 125-126]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 125-126]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1093==
 +
<div class="litop">
 +
:Ігумен [[Киево-Печерська Лавра|Печерського монастиря]] Іван уклав <span class="book">Початкове зведення.</span>
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 148]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==близько 1100==
 +
<div class="manu">
 +
:На замовлення князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_I_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Мстислава], сина  [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], в Києві переписано напрестольне Євангеліє (<span class="book">[[Мстиславове Євангеліє]]</span>).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''5''', 1657]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
=XII&nbsp;сторіччя=
 +
 
 +
 
 +
==1110-і pp.==
 +
<div class="manu">
 +
:<span class="book">[[Повчання Мономаха|Поучення дітям]]</span> [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit27.htm текст поучення]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 454-462]]
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 35-53]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
 
 +
==1113==
 +
<div class="litop">
 +
:[[Нестор літописець|Нестор]], чернець [[Киево-Печерська Лавра|Києво-Печерського монастиря]], уклав першу редакцію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.<br>За гіпотезою [[Алєксєй Шахматов|Шахматова]], Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''4''', 1369]]
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 148-149]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1116==
 +
<div class="litop">
 +
:Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у складі [[Лаврентіївський літопис|Лаврентіївського]] (XIV&nbsp;ст.) та [[Радзівіллівський літопис|Радзивілівського]] (XV&nbsp;ст.) літописних списків. Замовником був київський князь [[Володимир Мономах|Володимир Мономах]]. Сильвестр переробив деякі статті про події 1093&ndash;1110&nbsp;рр., підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', 4, 1369]]
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 149]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1118==
 +
<div class="litop">
 +
:На доручення князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%28%D0%92%D0%B5%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Мстислава Володимировича], сина [[Володимир Мономах|Володимира Мономаха]], укладено третю редакщію <span class="book">[[Повість минулих літ|Повісти минулих (врем'яних) літ]]</span>, що дійшла до нас у складі [[Іпатіївський літопис|Іпатіївського]] та Хлебниківського списків XIV&nbsp;ст.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''4''', 1370]]
 +
:*[[Джерела#Braji2|Брайчевський М.Ю.  ''Літопис Аскольда'', 149]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1120&ndash;1130==
 +
<div class="law">
 +
:Укладено нову редакцію <span class="book">[[Руська Правда|Поширеної Руської Правди]]</span>, найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними групами руського суспільства.
 +
:[http://litopys.org.ua/yushkov/yu.htm Текст ''Руської правди''.]
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 697-698]]
 +
:*[[Джерела#Pravda|''Правда Руська'']]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==середина XII&nbsp;сторіччя==
 +
<div class="manu">
 +
:В Богородичому монастирі с.&nbsp;Городища біля Володимира (Волинського) написано <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A5%D1%80%D0%B8%D1%81%D1%82%D0%B8%D0%BD%D0%BE%D0%BF%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%90%D0%BF%D0%BE%D1%81%D1%82%D0%BE%D0%BB Христинопільський апостол]</span> &mdash; переклад з грецької діянь і послань апостольських.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''10''', 3635]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1164==
 +
<div class="manu">
 +
:Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав <span class="book">Євангеліє</span> (<span class="book">Добрилове Євангеліє</span>). Книжка перебуває в Державній російській бібліотеці (Москва).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''2''', 552]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1169==
 +
<div class="backgr">
 +
:Володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Andrij_Boholiubskyj&abcvar=1&bbcvar=17 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B4%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%91%D0%BE%D0%B3%D0%BE%D0%BB%D1%8E%D0%B1%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9 УВ]) [http://izbornyk.org.ua/litop/lit19.htm#r1171b захопив і пограбував Київ]. Ця подія підводить риску під "київською добою", коли існувала спільна різноплеменна держава. Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 295-296]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 44]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1187==
 +
<div class="backgr">
 +
:Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями: <span class="cit">&hellip; був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністюкріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила</span> ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit21.htm#r1187b Див. ''Літопис Руський'', 343]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 343]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
=XIII&nbsp;сторіччя=
 +
 
 +
 
 +
==початок XIII&nbsp;сторіччя==
 +
<div class="litop">
 +
:Завершено творення <span class="book">[[Київський літопис|Київського літопису]]</span>, що в усіх списках закінчується 1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів &mdash; київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у Видубецькому монастирі ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Vydub%B3tskyj_monastyr&abcvar=3&bbcvar=10 ЕІУ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B8%D0%B4%D1%83%D0%B1%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%BC%D0%BE%D0%BD%D0%B0%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%80 УВ]) близько 1200&nbsp;р.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 44]]
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''3''', 1025]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1202&ndash;1205==
 +
<div class="backgr">
 +
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D0%BC%D0%B0%D0%BD_%D0%9C%D1%81%D1%82%D0%B8%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%B8%D1%87 Роман Мстиславич] об'єднав [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинське князівство]] та  [[Київська Русь|Київську землю]], цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 145-146; 665-666]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1234==
 +
<div class="manu">
 +
:Дата укладення <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Києво-Печерського патерика]]</span>, точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях XV-XVI&nbsp;ст. (у 16 списках).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Abram|''Києво-Печерський Патерик (1931) '', X-XII]]
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 74-76]]
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 299]]
 +
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В.  ''Муза Роксоланська '' (1993), 8-9]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1238&ndash;1264==
 +
<div class="backgr">
 +
:Князювання в Галичі [[Данило Галицький|Данила Романовича (Галицького)]]. Князь переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх були покликали бояри. 1239 року приєднав до [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської землі]]< Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 193-194]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1239==
 +
<div class="backgr">
 +
:Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1237b Див. ''Літопис Руський'', 395-397]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395-397]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1240==
 +
<div class="backgr">
 +
;листопад-грудень
 +
:Орда хана Батия ([http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Batyj&abcvar=2&bbcvar=1 ЕІУ], [http://cyclop.com.ua/content/view/974/58/1/1/#52 ЮЕ], [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B0%D1%82%D0%B8%D0%B9 УВ]) зруйнувала Київ ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1240 Див. ''Літопис Руський'', 395]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 395]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1241==
 +
<div class="backgr">
 +
:Монголо-татари погромили [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинську землю]] ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit23.htm#r1240b1 Див. ''Літопис Руський'', 397-398]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 397-398]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==Друга половина XIII&nbsp;сторіччя==
 +
<div class="edu">
 +
:На Волині існували школи.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В.  ''Западнорусские православные школы&hellip; '' , 36]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
<div class="litop">
 +
:Створено <span class="book">[[Галицько-Волинський літопис|Галицько-Волинський літопис]]</span>. Він складається з <span class="book">Літописця Данила Галицького</span> (1205&ndash;1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та <span class="book">Волинського літописця</span> (1259&ndash;1290). Пізніше (в середині XV&nbsp;ст.) увійшов до <span class="book">[[Іпатіївський літопис|Іпатіївського літописного зводу]]</span> та до <span class="book">Хлебниківського зводу</span> (список XVI&nbsp;ст. галицького походження). Він є продовженням <span class="book">[[Київський літопис|Київського літопису]]</span>; охоплює 92 роки &mdash; від 1201 до 1291. Три літописи (<span class="book">[[Повість минулих літ|Повість минулих літ]], Київський, Галицько-Волинський</span>) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як [[Літописи|літопис]] свідомого етносу.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 71-74]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 56]],
 +
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В.  ''Муза Роксоланська '' (1993), 9-12]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1253==
 +
<div class="backgr">
 +
:Посли римського папи [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%BD%D0%BE%D0%BA%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9_IV Інокентія&nbsp;IV] коронували князя [[Данило Галицький|Данила Галицького]] королем Русі ([http://izbornyk.org.ua/litop/lit24.htm#r1255 Див. ''Літопис Руський'', 412]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#LitR|''Літопис Руський'', 412-413]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1283==
 +
<div class="manu">
 +
:У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав Євангеліє (<span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%84%D0%B2%D1%81%D0%B5%D0%B2%D1%96%D1%94%D0%B2%D0%B5_%D1%94%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Євсевієве Євангеліє]</span>). Мова цієї пам'ятки містить риси української мови. Книжка пербуває у Державній бібліотеці Росії (Москва).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''2''', 650]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
=XIV&nbsp;сторіччя=
 +
 
 +
==XIV&nbsp;&ndash; XV ст.==
 +
<div class="">
 +
:Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова, що de facto була державною мовою та мовою правничих документів у [[ВКЛ|Великому князівстві Литовському]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 58-59]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
<div class="edu">
 +
:Є дані про існування шкіл у Києві.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В.  ''Западнорусские православные школы&hellip; '' , 192]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1340==
 +
<div class="backgr">
 +
:Отруєно князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AE%D1%80%D1%96%D0%B9_%D0%86%D0%86_%D0%91%D0%BE%D0%BB%D0%B5%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2 Юрія&nbsp;ІІ]. Землі [[Галицько-Волинська держава|Галицького князівства]] потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С.  ''Історія України - Руси'' , '''III''', 132-133; '''IV''', 19-39]],
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 74-76]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1347==
 +
<div class="law">
 +
:Король [[Казимир III Великий|Казимир&nbsp;ІІІ]] видав руською мовою <span class="book">Вислицький статут</span>, що був першим повним записом польського звичаєвого права.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 279]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1348==
 +
<div class="edu">
 +
:Засновано [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Празький університет], що став джерелом науки та культури для Польщі та усіх народів на її території, зокрема українців.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', кн.1, 61]]
 +
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. ''Історія освіти в Україні'', 50]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1352==
 +
<div class="backgr">
 +
:Поділ земель [[Галицько-Волинська держава|Галицько-Волинської Русі]] між  [[Польща|Польським королівством]] і [[ВКЛ|Великим князівством Литовським]]. Польща отримала Галичину й частину Поділля, Литва &mdash; Волинь та Берестейську землю.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Hramoty|''Грамоти XIV ст.'', 30]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 74-76]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1356==
 +
<div class="backgr">
 +
:За наказом польського короля [[Казимир III Великий|Казимира&nbsp;III]] Львів отримав [[Магдебурзьке право|Магдебурзьке право]].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 437]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1362==
 +
<div class="backgr">
 +
:Перемога коаліційного русько-литовського війська [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D1%8C%D0%B3%D0%B5%D1%80%D0%B4 Ольгерда] над татарами на річці [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B8%D0%BD%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%BE%D0%B4%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%B1%D0%B8%D1%82%D0%B2%D0%B0 Сині Води] (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські землі &mdash; князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське. Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 91]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1364==
 +
<div class="edu">
 +
:[[Казимир III Великий|Казимир&nbsp;III]] заснував [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D1%80%D0%B0%D0%BA%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Краківский університет]. 1400&nbsp;року [[Владислав II Ягайло|Владислав Ягайло]] реорганізував його, звідси й назва &mdash; Ягелонський університет. Від самого початку там навчалися українці. За списками студентів, лише протягом XV-XVI&nbsp;ст. тут одержали освіту 800 українців. Наприкінці XIV та на початку XV&nbsp;ст. при Краківському університеті існували спеціальні гуртожитки для "литовських" та "руських" студентів.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''10''', 3960]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 88]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1371==
 +
<div class="backgr">
 +
;травень
 +
:Відновлену патріяршим собором  [[Галицька митрополія|Галицьку митрополичу катедру]] обійняв [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%90%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%BE%D1%82%D0%B5%D1%86%D1%8C_%D0%90%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%BD  владика Антоній]. Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська, Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 82]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1375==
 +
<div class="backgr">
 +
:Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D0%B8%D0%B3%D0%BE%D1%80%D1%96%D0%B9_XI Папа Григорій&nbsp;XI] своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 82-83]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1385==
 +
<div class="backgr">
 +
;14 серпня
 +
:[[Кревська унія|Кревська унія]] об'єднала [[Польща|Польщу]] та [[ВКЛ|Литву]] в єдину державу через шлюб польської королеви [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0 Ядвіги] та литовського князя [[Владислав II Ягайло|Ягайла]]. Литва прийняла римо-католицизм. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40204.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С.  ''Історія України - Руси'' , '''IV''', 180-182]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 92-93]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1397==
 +
<div class="edu">
 +
:Королева [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%AF%D0%B4%D0%B2%D1%96%D0%B3%D0%B0 Ядвіга] заснувала Литовську колегію та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9F%D1%80%D0%B0%D0%B7%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Празькому університеті]. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrush505.htm Грушевський].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', кн.1, 61-62]]
 +
:*[[Джерела#Siropol|Сірополко С. ''Історія освіти в Україні'', 50]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
<div class="manu">
 +
:У Києві в колах митрополита [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D0%BF%D1%80%D1%96%D1%8F%D0%BD Кипріяна] переписано <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9F%D1%81%D0%B0%D0%BB%D1%82%D0%B8%D1%80 Київський Псалтир]</span>. Зберігається в петербурзькій Публічній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедрина без плетіння у вигляді окремих зошитів. В 1963 році <span class="book">Київський Псалтир</span> реставрований.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 91-92]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==кінець XIV&nbsp;сторіччя==
 +
<div class="edu">
 +
:В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При єпископських катедрах [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%94%D1%96%D1%94%D1%86%D0%B5%D0%B7%D1%96%D1%8F дієцезій] (Львів, Перемишль, Холм, Кам'янець) створено школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під спільною опікою єпископа й магістрату.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 87]]
 +
</span>
 +
</div>
 +
 
 +
=XV&nbsp;сторіччя=
 +
 
 +
<div class="dict">&nbsp;
 +
:У рукописних книжках великого поширення набули <span class="book">[[Глоси|глоси]]</span> &mdash; пояснення чи переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом. Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях. Глоси стали одним з джерел перших давньоукраїнських словників.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EUM|''Українська мова. Енциклопедія'', 92-93]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
<div class="edu">
 +
:Є дані про існування шкіл у Львові.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В.  ''Западнорусские православные школы&hellip; '' , 200]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
<div class="edu">
 +
:У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу, що її заснували генуезці &mdash; втікачі із захопленої турками Феодосії.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#KharShk|Харлампович К.В.  ''Западнорусские православные школы&hellip; '' , 36, 192, 200]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1401==
 +
<div class="manu">
 +
:У с. Королеві на Закарпатті переписано <span class="book"> [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%BB%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B5_%D0%84%D0%B2%D0%B0%D0%BD%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D1%96%D1%94 Королівське Євангеліє].</span> Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною пам'яткою українського письменства та книжкового мистецтва. Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 96-97]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1413==
 +
<div class="backgr">
 +
[[Файл:Act Horod unii 1413.jpg|150px|thumb|right|Акт Городельської унії 1413 р.]]
 +
;2 жовтня
 +
:[[Городельська унія]], всупереч положенням [[Кревська унія|Кревської унії]], підтвердила існування [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]] як незалежної держави. Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати великим князем литовським після смерти [[Витовт|Вітовта]]. Див. [http://izbornyk.org.ua/hrushrus/iur40204.htm М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#IUR|Грушевський М.С.  ''Історія України - Руси'' , '''IV''', 182-183]]
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 174]]</span>
 +
</div> <br style="clear:both;" />
 +
 
 +
==1439==
 +
<div class="soc">
 +
:Постало перше братство &mdash; [[Львівське братство|Львівське]] (при церкві Успіння Богородиці у Львові).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 140]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
<div class="backgr">
 +
:[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D0%BB%D0%BE%D1%80%D0%B5%D0%BD%D1%82%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D1%83%D0%BD%D1%96%D1%8F Флорентійська унія]. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об'єднання підписав митрополит Київський Ісидор ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Isydor&abcvar=11&bbcvar=21 ЕІУ]). (Бувши ув'язненим за це в Москві, через півроку втік до Риму). Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#EU|''ЕУ2 '', '''9''', 3520]]
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 102, 127]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1440==
 +
<div class="litop">
 +
:Перша редакція <span class="book">Литовських</span> чи <span class="book">[[Літописи|Західно-руських літописів]]</span>, державних літописів [[ВКЛ|Великого князівства Литовського]]. Вони ґрунтуються на давній українській літописній традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині XVI&nbsp;ст.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 97-103]]
 +
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В.  ''Муза Роксоланська '' (1993), 17]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1450&ndash;1490==
 +
<div class="druk">
 +
:Заснування і робота друкарні у [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%93%D1%80%D1%83%D1%88%D0%BE%D0%B2%D0%BE Грушівському монастирі] св. Архангела Михаїла (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі відомі анонімні видання.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Oros|Орос О.  ''Грушівський монастир&hellip;'']]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1453==
 +
<div class="backgr">
 +
:Під навалою турків упав Константинополь.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 102]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1458==
 +
<div class="backgr">
 +
;3 вересня
 +
:Після зречення Ісидора ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D1%81%D0%B8%D0%B4%D0%BE%D1%80 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Isydor&abcvar=11&bbcvar=21 ЕІУ]), папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою поділ Руської митрополії на Київську та Московську ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B8%D1%97%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BC%D0%B8%D1%82%D1%80%D0%BE%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%96%D1%8F_%281458%E2%80%941596%29 УВ]). Настав кінець церковної спільности княжої Руси.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 102]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1459==
 +
<div class="backgr">
 +
:На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%BE%D1%81%D1%96%D0%B9%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B0_%D0%BF%D1%80%D0%B0%D0%B2%D0%BE%D1%81%D0%BB%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B0_%D1%86%D0%B5%D1%80%D0%BA%D0%B2%D0%B0#.D0.92.D1.96.D0.B4.D1.80.D0.B8.D0.B2_.D0.A0.D0.9F.D0.A6_.D0.B2.D1.96.D0.B4_.D0.93.D1.80.D0.B5.D1.86.D1.8C.D0.BA.D0.BE.D1.97_.D0.BF.D1.80.D0.B0.D0.B2.D0.BE.D1.81.D0.BB.D0.B0.D0.B2.D0.BD.D0.BE.D1.97_.D1.86.D0.B5.D1.80.D0.BA.D0.B2.D0.B8 УВ]) (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 102]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1460==
 +
<div class="druk">
 +
:Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря св.&nbsp;Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля Казимира&nbsp;IV ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_IV_%D0%AF%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kazymyr_IV&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ]). Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Macuk|Мацюк О. ''Чи було друкування&hellip;'' ]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1460-і==
 +
<div class="trans">
 +
:У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B5%D0%BC%D0%B5%D0%BD_%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BB%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 Семен Олелькович]. Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 99]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1460&ndash;1462==
 +
<div class="manu">
 +
:Створено Касіянові редакції <span class="book">[[Києво-Печерський Патерик|Києво-Печерського патерика]].</span> <br> Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462 року; житія згруповано за хронологічним принципом.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#Abram|''Києво-Печерський Патерик (1931) '', XIII-XIV]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1468==
 +
<div class="law">
 +
:Великий князь Литовський і польський король Казимир Ягайлович (Казимир&nbsp;ІV) ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%B7%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80_IV_%D0%AF%D0%B3%D0%B5%D0%BB%D0%BB%D0%BE%D0%BD%D1%87%D0%B8%D0%BA УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Kazymyr_IV&abcvar=14&bbcvar=1 ЕІУ]) видав <span class="book">Судебник</span> ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D1%83%D0%B4%D0%B5%D0%B1%D0%BD%D0%B8%D0%BA_1468 УВ], [http://cyclop.com.ua/content/view/1362/58/1/5/#7368 ЮЕ]) українсько-білоруською літературною мовою. <span class="book">Судебника</span> та <span class="book">[[Руська Правда|Руську правду]]</span> використано у складанні <span class="book">[[Литовські Статути|Литовських статутів]]</span>.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JefIUP|Єфремов С. ''Історія українського письменства'', 110]]
 +
:*[[Джерела#Shewch2|Шевчук В. ''Муза Роксоланська '' (1993), 16]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1481==
 +
<div class="backgr">
 +
:Ліквідація Київського удільного князівства.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М.  ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 99]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1489==
 +
<div class="manu">
 +
:Укладено <span class="book">[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A7%D0%B5%D1%82%D1%8C%D1%97-%D0%BC%D1%96%D0%BD%D0%B5%D1%97 Четьї]</span> (двотомову збірку житій святих) &mdash; пам'ятку українського та білоруського письменства, де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#NimchX|Німчук В. ''Християнство й українська мова'', 15]]
 +
:*[[Джерела#DavULit|''Давня українська література'', 97]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1491==
 +
<div class="druk">
 +
:У друкарні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A4%D1%96%D0%BE%D0%BB%D1%8C_%D0%A8%D0%B2%D0%B0%D0%B9%D0%BF%D0%BE%D0%BB%D1%8C%D1%82 Швайпольта (Святополка) Фіоля] в Кракові видано кириличні книжки слов'янською мовою з елементами живої української мови  (див. [http://izbornyk.org.ua/hrushukr/hrush509.htm Грушевський], [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd02.htm Огієнко], [http://izbornyk.org.ua/isaevych/is05.htm Ісаєвич]). Це найдавніші кириличні книжки із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу або були мандрівними: друкарні [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%BA%D0%BE%D1%80%D0%B8%D0%BD%D0%B0_%D0%A4%D1%80%D0%B0%D0%BD%D1%86%D0%B8%D1%81%D0%BA Ф.&nbsp;Скорини] (див.[http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd04.htm Огієнко]) у Вільні (1525), Заблудові (1561), Єв'ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В.&nbsp;Тяпинського тощо (див. [http://izbornyk.org.ua/ohdruk/ohd05.htm Огієнко]).
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#IUL|Грушевський М.С. ''Історія української літератури'', '''V''', Ч.1, 147-158]]
 +
:*[[Джерела#OgIUD|Огієнко І. ''Історія українського друкарства'', 40-41]]
 +
:*[[Джерела#Isajev_U_K|Ісаєвич Я. Д. ''Українське книговидання&hellip;'']]
 +
:*[[Джерела#Oros|Орос О.  ''Грушівський монастир&hellip;'']]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
 
 +
==1492==
 +
<div class="backgr">
 +
:Активізація політики [[ВКМ|Великого князівства Московського]], що дістала назву "збирання руських земель". Початок тривалих воєн з [[ВКЛ|Великим князівством Литовським]], що втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь Іван&nbsp;III ([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%86%D0%B2%D0%B0%D0%BD_III_%D0%92%D0%B0%D1%81%D0%B8%D0%BB%D1%8C%D0%BE%D0%B2%D0%B8%D1%87 УВ], [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Ivan_III&abcvar=11&bbcvar=3http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Ivan_III&abcvar=11&bbcvar=3 ЕІУ]) вперше вжив титул-претензію <span class="cit">государь всея Руси.</span>
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#JakNIU|Яковенко Н.М. ''Нарис історії України з найдавніших&hellip;'', 99-100, 119]]</span>
 +
</div>
 +
 
 +
==1494&ndash;1497==
 +
<div class="backgr">
 +
:Київ отримав [[Магдебурзьке право|Магдебурзьке право]] згідно з грамотою Великого князя [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9E%D0%BB%D0%B5%D0%BA%D1%81%D0%B0%D0%BD%D0%B4%D1%80_%28%D0%BA%D0%BD%D1%8F%D0%B7%D1%8C_%D0%BB%D0%B8%D1%82%D0%BE%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9%29 Олександра].
 +
:<span class="ind">
 +
:*[[Джерела#DIU|''Довідник з історії України'', 437]]</span>
 +
 
 +
[[Категорія:Хронологічні таблиці|0860]]

Поточна версія на 22:27, 2 червня 2012

ІX сторіччя

860

Київський князь Аскольд (Оскольд) прийняв християнство.
Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха Фотія (60-ті роки IX ст.):
Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться, … , тобто так звані руси. … тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення….

861

У Паннонському житії Кирила засвідчено існування писемности на Русі.
Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов, що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову, порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.
(Цитовано за Лавров, Кирило та Методій в …, 254).


866 – 882

На думку М. Брайчевського та Б. Рибакова, під час правління Аскольда створено Літопис Аскольда, частина якого увійшла до тексту Сказання про поширення християнства на Русі.


882

Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини Олега (Див. Літопис Руський,13). Вбивство київських князів Аскольда і Діра (деякі історики вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії Рюриковичів. У літописанні далі пауза до кінця X ст.


X сторіччя

955

Княгиня Ольга прийняла християнство під час подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім'ям Олена (Див. Літопис Руський, 35-38).

972–980

Відродження літописання. Оскільки менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування Ярополка Святославича, Б. Рибаков називає записи цих років Літописом Ярополка.

988–989


988

Заснування першої школи в Києві. І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь і люди. … І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення книжне (Див. Літопис Руський, 66).

XI сторіччя

1015–1016

Укладено перший звід законів на Русі — Правду Ярослава (Руську правду). Первісно містив 18 статей з правовими нормами, що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю. Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини.
Текст Руської правди.


1037

Князь Ярослав Мудрий заснував першу на Русі бібліотеку та скрипторій у Софійському соборі в Києві. І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на слов'янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг… Отець бо його Володимир землю зорав і розм'якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей, а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє (Див. Літопис Руський, 89).


1037–1039

Початок давньоруського літописання: за князювання Ярослава Мудрого у київській митрополії укладено Сказання про поширення християнства на Русі.
Між 1037–1050 роками Іларіон (від 1055 р. київський митрополит) написав Слово о законі і благодаті.


1048

Посольство французького короля Генриха І Капета до Ярослава Мудрого. Шлюб князевої доньки Анни з французьким королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як Реймське Євангеліє.


середина XI сторіччя


1054

Завершення поділу християнської церкви на Східну та Західну (Схизма).


1056–1057

Остромирове Євангеліє. Перша сторінка Євангелія від Йоана.
У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника Остромира (Остромирове Євангеліє ). Фотокопія Остромирового Євангелія.


1072–1073

Ігумен Києво-Печерського монастиря Никон уклав літописний звід, першу історію руської землі і, отже, започаткував систематичне руське літописання. Він виклав події у хронологічному порядку за роками від "створення світу", доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що побутували в усній традиції. Никонів літопис заклав підвалини пізнішого літописного зводу — Повісти минулих (врем'яних) літ.


1072

Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів — Правду Ярославичів. Містить норми кримінального, цивільного та процесуального права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського суспільства.
Текст Руської правди.


1073



1076

Ізборник Святослава 1076 р.
Диякон Іоанн уклав у Києві Ізборник, одну з небагатьох точно датованих пам'яток XI ст., що дійшли до нас в оригіналі (див. Запаско, 19-22, опис рукопису, вибрані сторінки, тексти, витяги з енциклопедій).


1086

Київський князь Всеволод Ярославич заснував у Києві монастир св. Андрія (Янчин монастир). Ігуменею стала княжна Анна (Янка) Всеволодівна (ЕІУ, УВ). Вона створила при монастирі першу зафіксовану в літописі школу для дівчат (Див. Літопис Руський, 125-126).

1093

Ігумен Печерського монастиря Іван уклав Початкове зведення.


близько 1100

На замовлення князя Мстислава, сина Володимира Мономаха, в Києві переписано напрестольне Євангеліє (Мстиславове Євангеліє).

XII сторіччя

1110-і pp.


1113

Нестор, чернець Києво-Печерського монастиря, уклав першу редакцію Повісти минулих (врем'яних) літ, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.
За гіпотезою Шахматова, Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.


1116

Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію Повісти минулих (врем'яних) літ, що дійшла до нас у складі Лаврентіївського (XIV ст.) та Радзивілівського (XV ст.) літописних списків. Замовником був київський князь Володимир Мономах. Сильвестр переробив деякі статті про події 1093–1110 рр., підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.


1118

На доручення князя Мстислава Володимировича, сина Володимира Мономаха, укладено третю редакщію Повісти минулих (врем'яних) літ, що дійшла до нас у складі Іпатіївського та Хлебниківського списків XIV ст.


1120–1130

Укладено нову редакцію Поширеної Руської Правди, найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними групами руського суспільства.
Текст Руської правди.


середина XII сторіччя

В Богородичому монастирі с. Городища біля Володимира (Волинського) написано Христинопільський апостол — переклад з грецької діянь і послань апостольських.


1164

Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав Євангеліє (Добрилове Євангеліє). Книжка перебуває в Державній російській бібліотеці (Москва).

1169

Володимиро-суздальський князь Андрій Боголюбський (ЕІУ, УВ) захопив і пограбував Київ. Ця подія підводить риску під "київською добою", коли існувала спільна різноплеменна держава. Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.

1187

Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями: … був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністюкріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна багато потужила (Див. Літопис Руський, 343).

XIII сторіччя

початок XIII сторіччя

Завершено творення Київського літопису, що в усіх списках закінчується 1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів — київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у Видубецькому монастирі (ЕІУ, УВ) близько 1200 р.

1202–1205

Роман Мстиславич об'єднав Галицько-Волинське князівство та Київську землю, цим почавши творити державу українців у етнічних межах.


1234


1238–1264

Князювання в Галичі Данила Романовича (Галицького). Князь переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх були покликали бояри. 1239 року приєднав до Галицько-Волинської землі< Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.


1239

Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину (Див. Літопис Руський, 395-397).

1240

листопад-грудень
Орда хана Батия (ЕІУ, ЮЕ, УВ) зруйнувала Київ (Див. Літопис Руський, 395).

1241


Друга половина XIII сторіччя

Створено Галицько-Волинський літопис. Він складається з Літописця Данила Галицького (1205–1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та Волинського літописця (1259–1290). Пізніше (в середині XV ст.) увійшов до Іпатіївського літописного зводу та до Хлебниківського зводу (список XVI ст. галицького походження). Він є продовженням Київського літопису; охоплює 92 роки — від 1201 до 1291. Три літописи (Повість минулих літ, Київський, Галицько-Волинський) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як літопис свідомого етносу.


1253

Посли римського папи Інокентія IV коронували князя Данила Галицького королем Русі (Див. Літопис Руський, 412).


1283

У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав Євангеліє (Євсевієве Євангеліє). Мова цієї пам'ятки містить риси української мови. Книжка пербуває у Державній бібліотеці Росії (Москва).

XIV сторіччя

XIV – XV ст.

Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова, що de facto була державною мовою та мовою правничих документів у Великому князівстві Литовському.


1340

Отруєно князя Юрія ІІ. Землі Галицького князівства потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.


1347

Король Казимир ІІІ видав руською мовою Вислицький статут, що був першим повним записом польського звичаєвого права.


1348

Засновано Празький університет, що став джерелом науки та культури для Польщі та усіх народів на її території, зокрема українців.


1352

Поділ земель Галицько-Волинської Русі між Польським королівством і Великим князівством Литовським. Польща отримала Галичину й частину Поділля, Литва — Волинь та Берестейську землю.


1356

За наказом польського короля Казимира III Львів отримав Магдебурзьке право.


1362

Перемога коаліційного русько-литовського війська Ольгерда над татарами на річці Сині Води (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські землі — князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське. Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.


1364

Казимир III заснував Краківский університет. 1400 року Владислав Ягайло реорганізував його, звідси й назва — Ягелонський університет. Від самого початку там навчалися українці. За списками студентів, лише протягом XV-XVI ст. тут одержали освіту 800 українців. Наприкінці XIV та на початку XV ст. при Краківському університеті існували спеціальні гуртожитки для "литовських" та "руських" студентів.


1371

травень
Відновлену патріяршим собором Галицьку митрополичу катедру обійняв владика Антоній. Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська, Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.


1375

Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною. Папа Григорій XI своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.

1385

14 серпня
Кревська унія об'єднала Польщу та Литву в єдину державу через шлюб польської королеви Ядвіги та литовського князя Ягайла. Литва прийняла римо-католицизм. Див. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II.


1397

Королева Ядвіга заснувала Литовську колегію та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при Празькому університеті. Див. Грушевський.
У Києві в колах митрополита Кипріяна переписано Київський Псалтир. Зберігається в петербурзькій Публічній бібліотеці імені М. Є. Салтикова-Щедрина без плетіння у вигляді окремих зошитів. В 1963 році Київський Псалтир реставрований.


кінець XIV сторіччя

В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При єпископських катедрах дієцезій (Львів, Перемишль, Холм, Кам'янець) створено школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під спільною опікою єпископа й магістрату.

XV сторіччя

 
У рукописних книжках великого поширення набули глоси — пояснення чи переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом. Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях. Глоси стали одним з джерел перших давньоукраїнських словників.
У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу, що її заснували генуезці — втікачі із захопленої турками Феодосії.


1401

У с. Королеві на Закарпатті переписано Королівське Євангеліє. Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною пам'яткою українського письменства та книжкового мистецтва. Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).

1413

Акт Городельської унії 1413 р.
2 жовтня
Городельська унія, всупереч положенням Кревської унії, підтвердила існування Великого князівства Литовського як незалежної держави. Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати великим князем литовським після смерти Вітовта. Див. М. Грушевський. Історія України-Руси. Том IV. Розділ II.

1439

Постало перше братство — Львівське (при церкві Успіння Богородиці у Львові).
Флорентійська унія. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об'єднання підписав митрополит Київський Ісидор (УВ, ЕІУ). (Бувши ув'язненим за це в Москві, через півроку втік до Риму). Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.

1440

Перша редакція Литовських чи Західно-руських літописів, державних літописів Великого князівства Литовського. Вони ґрунтуються на давній українській літописній традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині XVI ст.


1450–1490

Заснування і робота друкарні у Грушівському монастирі св. Архангела Михаїла (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі відомі анонімні видання.


1453

Під навалою турків упав Константинополь.

1458

3 вересня
Після зречення Ісидора (УВ, ЕІУ), папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою поділ Руської митрополії на Київську та Московську (УВ). Настав кінець церковної спільности княжої Руси.

1459

На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви (УВ) (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).


1460

Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря св. Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля Казимира IV (УВ, ЕІУ). Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).

1460-і

У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь Семен Олелькович. Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.


1460–1462

Створено Касіянові редакції Києво-Печерського патерика.
Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462 року; житія згруповано за хронологічним принципом.


1468

Великий князь Литовський і польський король Казимир Ягайлович (Казимир ІV) (УВ, ЕІУ) видав Судебник (УВ, ЮЕ) українсько-білоруською літературною мовою. Судебника та Руську правду використано у складанні Литовських статутів.

1481

Ліквідація Київського удільного князівства.


1489

Укладено Четьї (двотомову збірку житій святих) — пам'ятку українського та білоруського письменства, де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.


1491

У друкарні Швайпольта (Святополка) Фіоля в Кракові видано кириличні книжки слов'янською мовою з елементами живої української мови (див. Грушевський, Огієнко, Ісаєвич). Це найдавніші кириличні книжки із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу або були мандрівними: друкарні Ф. Скорини (див.Огієнко) у Вільні (1525), Заблудові (1561), Єв'ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В. Тяпинського тощо (див. Огієнко).


1492

Активізація політики Великого князівства Московського, що дістала назву "збирання руських земель". Початок тривалих воєн з Великим князівством Литовським, що втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь Іван III (УВ, ЕІУ) вперше вжив титул-претензію государь всея Руси.

1494–1497

Київ отримав Магдебурзьке право згідно з грамотою Великого князя Олександра.