Перегляд вихідного коду сторінки Хронологічна таблиця. До кінця XV століття

{{Зміст праворуч}}
<h1>ІX&nbsp;сторіччя</h1>
<table>
<dt>860
<dd class="backgr">
Київський князь [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Askold&abcvar=1&bbcvar=21 Аскольд] (Оскольд) прийняв християнство. 

Про цю подію йдеться в енцикліці константинопольського патріярха <a href="pers/Dovidn/Fotij.htm">Фотія</a> (60-ті роки IX&nbsp;ст.): 

<span class="cit">Не тільки болгари навернулися до християнства, а й той народ, про якого багато й часто говориться,&nbsp;&hellip;&nbsp;, тобто так звані руси.&nbsp;&hellip;&nbsp;тепер вони перемінили еллінську й безбожну віру на чисте християнське вчення&hellip;</span>.
<span class="ind"  style="font-style:normal; font-size:80%">               
*[[Джерела#Braji1| Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 37-74]]

    
<dt>861
			<dd>
                У Паннонському житії <a href="pers/Dovidn/Kyrylo_ta_Methodij.htm">Кирила</a>
		засвідчено існування писемности на Русі.
                <span class="cit">Тут таки, у Херсонесі, знайшов Костянтин Євангелію і
		Псалтир, руськими письменами писані, і людину знайшов,
                що розмовляла руською мовою, і розмовляв з нею; і, засвоївши цю нову мову,
                порівнював її письмена, голосні й приголосні, до своєї мови й незабаром
                почав читати новою мовою й міг пояснити прочитане.</span> (Цитовано за
                [[Джерела#Lavr|Лавров, <i>Кирило та Методій в&nbsp;&hellip;</i>, 254]]). <br>
 <span class="ind"  style="font-style:normal; font-size:80%"> 
*[[Джерела#Braji1| Брайчевський,  ''Утвердження християнства&nbsp;&hellip;'', 68-69]]
*[[Джерела#Istrin|Істрін,  ''1100 лет славянской азбуки'', 19, 108-116]]
*[[Джерела#Skazan|''Сказания о начале''&nbsp;&hellip;    77, 115-117]]
    
	<dt>866 &ndash; 882
			<dd>
                На думку М.&nbsp;Брайчевського та Б.&nbsp;Рибакова, під час правління 
		<a href="pers/Dovidn/Askold_ta_Dir.htm">Аскольда</a>
                створено <span class="book">Літопис Аскольда</span>, частина якого увійшла
		до тексту
                <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
                <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
    
	<dt>882
			<dd class="backgr"> 
		Літописне оповідання про прихід до Києва з Новгорода варязької дружини
                <a href="pers/Dovidn/Oleh.htm">Олега</a>. Вбивство київських князів 
		[http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Askold&abcvar=1&bbcvar=21 Аскольда] і [http://www.history.org.ua/?l=EHU&verbvar=Dir&abcvar=5&bbcvar=11 Діра] (деякі історики
                вважають, що вбито лише Аскольда). Початок правління київської династії
                <a href="pers/Dovidn/Rurikovychi.htm">Рюриковичів</a>. У літописанні далі
		пауза до кінця X&nbsp;ст.  <br><a class="cite" title="13" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>,
                <br><a class="cite" title="77-86" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>, <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
</dl>

<h2>X&nbsp;сторіччя</h2>

<table>
<dt>955
			<dd class="backgr">
            Княгиня <a href="pers/Dovidn/Olga.htm">Ольга</a> прийняла християнство під час
	    подорожі до Константинополя. Її названо християнським ім&rsquo;ям Олена.
            <br><a class="cite" title="35-38" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="88-102" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>
    
	<dt>972&ndash;980
			<dd>
            Відродження <a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літописання</a>. Оскільки
	    менш-більш надійні матеріяли припадають на врядування 
	    <a href="pers/Dovidn/Jaropolk_Svjatoslavych.htm">Ярополка Святославича</a>,
	    Б.&nbsp;Рибаков називає записи цих років <span class="book">Літописом
	    Ярополка.</span>  <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
            
	<dt>988&ndash;989
			<dd class="backgr">
            Князь <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Svjatoslavovych.htm">Володимир</a> 
	    охрестив <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Русь</a>.
            <br><a class="cite" title="66" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="115-165" href="dzherela_index.html#Braji1">[Braji1]</a>
     
	<dt>988
			<dd>
            Заснування першої школи в Києві.
            <span class="cit">І поставив він [Володимир] церкву святого Василія [Великого] на
            пагорбі, де ото стояли кумири Перун та інші і де жертви приносили князь
            і люди. &hellip;  І, пославши [мужів своїх], став він у знатних людей дітей забирати і оддавати їх на учення
            книжне.</span>
            <br><a class="cite" title="66" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
</dl>

<h2>XI&nbsp;сторіччя</h2>

<table>
<dt>1015&ndash;1016
			<dd>
            Укладено перший звід законів на 
	    <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Русі</a> &mdash; <span class="book">
	    <a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Правду Ярослава</a></span> 
	    (<span class="book">
	    Руську правду</span>). Первісно містив 18 статей з правовими нормами,
            що регулювали стосунки між князем, дружиною та людністю.
            Встановлено вини (штрафи) за вчинені злочини.
            <br><a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="40-41" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1037
			<dd>
            Князь <a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослав Мудрий</a> заснував першу
	    на Русі бібліотеку та скрипторій у Софійському соборі в Києві.
            <span class="cit">І зібрав він писців многих, і перекладали вони з гречизни на
	    слов&rsquo;янську мову і Письмо [Святеє], і списали багато книг&hellip; Отець бо його
	    Володимир землю зорав і розм&rsquo;якшив, себто хрещенням просвітив, а сей великий князь
            Ярослав, син Володимирів, засіяв книжними словами серця віруючих людей,
            а ми пожинаєм, учення приймаючи книжнеє.</span>
            <br><a class="cite" title="89" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
   
	<dt>1037&ndash;1039
			<dd>
       Початок давньоруського <a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літописання</a>: за князювання
       <a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослава Мудрого</a> у київській митрополії
       укладено <span class="book">Сказання про поширення християнства на Русі.</span>
       <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>, <br><a class="cite" title="46-48" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
	   
<dd>
       Між 1037&ndash;1050 роками <a href="pers/Dovidn/Ilarion.htm">Іларіон</a> 
       (від 1055&nbsp;р. київський митрополит) написав <span class="book">
       Слово о законі і благодаті.</span>
       <br><a class="cite" title="46-48" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
   
	<dt>1048
			<dd>
        Посольство французького короля Генриха&nbsp;І Капета до 
	<a href="pers/Dovidn/Jaroslav_Mudryj.htm">Ярослава Мудрого</a>. 
	Шлюб князевої доньки <a href="pers/Dovidn/Anna_Jaroslavna.htm">Анни</a> з французьким
	королем. Княжна Анна привезла до Франції книжку з двох частин: кириличної (євангельські
	читання), переписаної у Києві, та глаголичної (апостольські послання й паремії на свята
	за римсько-католицьким календарем). Зберігається в Реймсі (Франція). В науці відома як 
	Реймське Євангеліє.
        <br><a class="cite" title="1128" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="39" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
   
	<dt>середина
			<dd>
        Укладено <a href="10-14/Turiwske_jevan.htm">Турівське Євангеліє</a>.
        <br><a class="cite" title="9, 3285" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
        
	<dt>1054
			<dd class="backgr">
        Заверюення поділу християнської церкви на Східну та Західну.
        <br><a class="cite" title="58-59" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
   
	<dt>1056&ndash;1057
			<dd>
        У Києві диякон Григорій переписав Євангеліє для новгородського посадника
        Остромира (<span class="book"><a href="10-14/e_u/Ostromyrove_jevan.htm">Остромирове
	Євангеліє</a></span> )
        <br><a class="cite" title="9, 1902" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
   
	<dt>1072&ndash;1073
			<dd>
        Ігумен <a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерського монастиря</a>
	Никон уклав літописний звід, першу історію 
	<a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">руської землі</a> і, отже, започаткував
	систематичне руське літописання.
        Він виклав події у хронологічному порядку за роками від <q>створення світу</q>,
        доповнив сюжет літопису багатьма дружинними переказами та легендами, що
        побутували в усній традиції. 
	<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">Никонів літопис</a> заклав підвалини пізнішого
        літописного зводу &mdash; <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
	літ</a>.</span>
        <br><a class="cite" title="419" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
   
	<dt>&nbsp;1072
			<dd>
        Укладено нову редакцію зводу давньоруських законів &mdash; <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Правду Ярославичів</a>.</span> 
	Містить норми кримінального, цивільного та процесуального
        права, що регулювали стосунки між різними групами давньоруського
        суспільства.
        <br><a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
   
	<dt>1073
			<dd>
        У Києві переписано енциклопедичний збірник <span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Izbornik_Svjatoslava_1073.htm">Ізборник Святослава</a>.</span>
        <br><a class="cite" title="3, 857" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
   
	<dt>1076
			<dd>
        Диякон Іоанн уклав у Києві <span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Izbornik_Svjatoslava_1076.htm">Ізборник</a></span>, одну з небагатьох
        точно датованих пам&rsquo;яток XI&nbsp;ст., що дійшли до нас в оригіналі.
        <br><a class="cite" title="3, 857-858" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
   
	<dt>1086
			<dd>
        Київський князь <a href="pers/Dovidn/Vsevolod_Jaroslavch.htm">Всеволод Ярославич</a>
	заснував у Києві монастир св.&nbsp;Андрія.
        Ігуменею стала княжна Анна (Янка) Всеволодівна. Вона створила при монастирі
        першу зафіксовану в літописі школу для дівчат.
        <br><a class="cite" title="125-126" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
   
	<dt>1093
			<dd>
        Ігумен Печерського монастиря Іван уклав <span class="book">Початкове зведення.</span>
        <br><a class="cite" title="148" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
   
	<dt>близько 1100
			<dd>
        На замовлення князя <a href="pers/Dovidn/Mstyslav_Volodymyrovych.htm">Мстислава</a>,
	сина <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономаха</a>,
        в Києві переписано напрестольне Євангеліє (<span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Mstyslavove_jevan.htm">Мстиславове Євангеліє</a></span>).
        <br><a class="cite" title="5, 1657" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
</dl>

<h2>XII&nbsp;сторіччя</h2>

<table>
<dt>1110-і pp.
			<dd>
        <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Povchannja_Monomakha.htm">Поучення дітям</a></span> 
	<a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономаха</a>.
        <br><a class="cite" title="465-520" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="35-53" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
   
	<dt>1113
			<dd>
        <a href="pers/Dovidn/Nestor_litops.htm">Нестор</a>, чернець 
	<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_Lawra.htm">Києво-Печерського монастиря</a>, 
	уклав першу редакцію <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
	літ</a></span>, що дійшла до нас у пізніших редакціях та списках.
        За гіпотезою <a href="pers/e_u_m/Shakhmatow_Oleksij.htm">О.&nbsp;Шахматова</a>, 
	Нестор взяв за основу Никонів літописний звід та
        Початковий літопис, де викладено події від 1073 до 1095 року.
        <br><a class="cite" title="4, 1369" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="148-149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
   
	<dt>1116
			<dd>
        Ігумен Видубицького монастиря Сильвестр завершив другу редакцію <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
	літ</a></span>, що дійшла до нас у складі 
	<a href="10-14/e_u/Lavrentijivskyj_litopys.htm">Лаврентіївського</a> (XIV&nbsp;ст.) та
        <a href="10-14/Dovidn/Kenigsberzkij_litopys.htm">Радзивілівського</a> (XV&nbsp;ст.)
	літописних списків. Замовником був київський князь
        <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимир Мономах</a>. Сильвестр переробив
	деякі статті про події 1093&ndash;1110&nbsp;рр.,
        підніс роль князя у боротьбі проти половців та залагодженні княжих чвар.
        <br><a class="cite" title="4, 1369" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
   
	<dt>1118
			<dd>
        На доручення князя 
	<a href="pers/Dovidn/Mstyslav_Volodymyrovych.htm">Мстислава Володимировича</a>, 
	сина <a href="pers/Dovidn/Volodymyr_Monomakh.htm">Володимира Мономах</a>а,
        укладено третю редакщію <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повісти минулих (врем&rsquo;яних)
	літ</a></span>, що дійшла до нас у складі 
	<a href="10-14/e_u/Ipatskij_litopys.htm">Іпатіївського</a> та Хлебниківського списків
	XIV&nbsp;ст.
        <br><a class="cite" title="4, 1370" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="149" href="dzherela_index.html#Braji2">[Braji2]</a>
   
	<dt>1120&ndash;1130
			<dd>
        Укладено нову редакцію <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Поширеної Руської Правди</a>,</span>
	найповнішого зводу правових норм, що регулювали стосунки між соціальними
        групами руського суспільства.
        <br><a class="cite" title="697-698" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
   
	<dt>середина
			<dd>
        В Богородичому монастирі с.&nbsp;Городища біля Володимира (Волинського)
        написано <span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Khrystynopilskyj_Apostol.htm">Христинопільський 
	апостол</a></span> &mdash; переклад з грецької діянь і
        послань апостольських.
        <br><a class="cite" title="10, 3635" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
   
	<dt>1164
			<dd>
        Дяк церкви Святих Апостолів Костянтин (в миру Добрило) на замовлення
        Симеона, пароха церкви Іоанна Предтечі, переписав <span class="book">Євангеліє</span>
	(<span class="book">Добрилове Євангеліє</span>). Книжка перебуває в Державній російській
        бібліотеці (Москва).
        <br><a class="cite" title="2, 552" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
        
	<dt>1169
			<dd class="backgr">
        Володимиро-суздальський князь <a href="pers/Dovidn/Andrjej_Boholjubskij.htm">Андрій
	Боголюбський</a> захопив і
        пограбував Київ. Ця подія підводить риску під <q>київською добою</q>,
        коли існувала спільна різноплеменна держава.
        Боголюбський не утверджувався в Києві, а нищив його.
        <br><a class="cite" title="295-296" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>, <br><a class="cite" title="44" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
   
	<dt>1187
			<dd>
        Перша літописна згадка назви Україна стосовно земель південної Київщини
        та Переяславщини; її вжито в розповіді про смерть переяславського князя
        Володимира Глібовича, пораненого в битві з половцями:
        <span class="cit">&hellip; був же він князь доблесний і сильний у бою, і мужністю
	кріпкою відзначався, і всілякими доброчесностями [був] сповнений. За ним же Україна
        багато потужила.</span>
        <br><a class="cite" title="343" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
</dl>

<h2>XIII&nbsp;сторіччя</h2>

<table>
<dt>початок
			<dd>
        Завершено творення <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Kiewskuj_Litops.htm">Київського літопису</a></span>, 
	що в усіх списках закінчується
        1200 роком. Вважають, що він є зведенням трьох втрачених літописів &mdash;
        київського, чернігівського та переяславського, зробленим у Києві у Видубецькому
        монастирі близько 1200&nbsp;р.
        <br><a class="cite" title="44" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <br><a class="cite" title="3, 1025" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>
        
	<dt>1202&ndash;1205
			<dd class="backgr">
        <a href="pers/Dovidn/Roman_Mstyslavovch.htm">Роман Мстиславич</a> об&rsquo;єднав 
	<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинське князівство</a>
        та <a href="10-14/Dovidn/Kievska_Derzhava.htm">Київську землю</a>, 
	цим почавши творити державу українців у етнічних межах.
        <br><a class="cite" title="145-146; 665-666" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
   
	<dt>1234
			<dd>
        Дата укладення <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Києво-Печерського патерика</a></span>, 
	точніше, його найдавнішої редакції, що збереглася в копіях
        XV-XVI&nbsp;ст. (у 16 списках).
        <br><a class="cite" title=" X-XII" href="dzherela_index.html#Abram">[Abram]</a>, <br><a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>,
        <br><a class="cite" title="299" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>, <br><a class="cite" title="8-9" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
        
	<dt>1238&ndash;1264
			<dd class="backgr">
        Князювання в Галичі 
	<a href="pers/Dovidn/Danlo_Halckuj.htm">Данила Романовича (Галицького)</a>. Князь
        переміг боярську опозицію, вигнав з Галичини угорців та поляків, що їх
        були покликали бояри. 1239 року приєднав до 
	<a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинської землі</a>
        Київ і став князем Київським. За часів його князювання засновано й розбудовано
        міста Холм, Львів, Данилів, Угровеськ.
        <br><a class="cite" title="193-194" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
        
	<dt>1239
			<dd class="backgr">
        Монголо-татари погромили Переяславщину та Чернігівщину.
        <br><a class="cite" title="395-397" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
        
	<dt>1240,  листопад-грудень
			<dd class="backgr">
        Орда хана <a href="pers/Dovidn/Batyj.htm">Батия</a> зруйнувала Київ. <br/>
        <br><a class="cite" title="394-395" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
        
	<dt>1241
			<dd class="backgr">
         Монголо-татари погромили 
	 <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинську землю</a>.
        <br><a class="cite" title="397-398" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
   
	<dt>Друга половина сторіччя
			<dd>
        На Волині існували школи.
        <br><a class="cite" title="36" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>  
<dd>
        Створено <span class="book">
	<a href="10-14/e_u_m/Halcko_Volnskyj_Litopys.htm">Галицько-Волинський
	літопис</a>.</span> Він складається з <span class="book">Літописця
        Данила Галицького</span> (1205&ndash;1258), укладеного, найімовірніше, у Холмі, та
	<span class="book">Волинського літописця</span> (1259&ndash;1290). Пізніше (в середині
	XV&nbsp;ст.) увійшов до <span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Ipatskij_litopys.htm">Іпатіївського літописного зводу</a></span> 
	та до <span class="book">Хлебниківського зводу</span>
        (список XVI&nbsp;ст. галицького походження). Він є продовженням <span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Kiewskuj_Litops.htm">Київського літопису</a></span>; 
	охоплює 92 роки &mdash; від 1201 до 1291. Три літописи (<span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Powist_mynulykh_lit.htm">Повість минулих літ</a>, 
	<a href="10-14/Dovidn/Kiewskuj_Litops.htm">Київський</a>, 
	<a href="10-14/e_u_m/Halcko_Volnskyj_Litopys.htm">Галицько-Волинський</a>
	</span>) становлять український літописний звід, що діставав продовження свідомо, як 
	<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">літопис</a> свідомого етносу.
        <br><a class="cite" title="71-74" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <br><a class="cite" title="56" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>,
        <br><a class="cite" title="9-12" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
        
	<dt>1253
			<dd class="backgr">
        Посли римського папи Інокентія&nbsp;IV коронували князя 
	<a href="pers/Dovidn/Danlo_Halckuj.htm">Данила Галицького</a> королем Русі.
        <br><a class="cite" title="412-413" href="dzherela_index.html#LitR">[LitR]</a>
   
	<dt>1283
			<dd>
        У Холмі або Перемишлі попович Євсевій переписав
        Євангеліє (<span class="book">
	<a href="10-14/e_u/Jevsevijeve_jevan.htm">Євсевієве Євангеліє</a></span>). 
	Мова цієї пам&rsquo;ятки містить
        риси української мови. Книжка пербуває
        у Державній бібліотеці Росії (Москва).
        <br><a class="cite" title="2, 650" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>

</dl>

<h2>XIV&nbsp;сторіччя</h2>

<table>
<dt>XIV&nbsp;&ndash; XV ст
			<dd>
        Утворилася спільна книжна українсько-білоруська мова,
        що de facto була державною мовою та мовою правничих документів
        у Великому князівстві Литовському.
        <br><a class="cite" title="58-59" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>  
<dd>
        Є дані про існування шкіл у Києві.
        <br><a class="cite" title="192" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
        
	<dt>1340
			<dd class="backgr">
        Отруєно князя <a href="pers/Dovidn/Jurij_II_Boleslav.htm">Юрія&nbsp;ІІ</a>. 
	Землі <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицького князівства</a>
	потрапили під польську корону. Впала остання самостійна українська князівська держава.
        <br><a class="cite" title="III, 132-133; IV, 19-39" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>,
        <br><a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1347
			<dd>
        Король <a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимир&nbsp;ІІІ</a> видав руською мовою 
	<span class="book">Вислицький статут</span>, що був першим повним
        записом польського звичаєвого права.
        <br><a class="cite" title="279" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
    
	<dt>1348
			<dd>
       Засновано Празький університет, що став джерелом науки та культури
       для Польщі та усіх народів на її території, зокрема
       українців.
       <br><a class="cite" title="V, кн.1, 61" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>,  <br><a class="cite" title="50" href="dzherela_index.html#Siropol">[Siropol]</a>
       
	<dt>1352
			<dd class="backgr">
        Поділ земель <a href="10-14/Dovidn/Halcko_Volnska_derzhava.htm">Галицько-Волинської
	Русі</a> між Польським королівством
        і Великим князівством Литовським. Польща отримала Галичину й частину
        Поділля, Литва &mdash; Волинь та Берестейську землю.
        <br><a class="cite" title="30" href="dzherela_index.html#Hramoty">[Hramoty]</a>, <br><a class="cite" title="74-76" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
        
	<dt>1356
			<dd class="backgr">
         За наказом польського короля 
	 <a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимира&nbsp;III</a> Львів отримав 
	 <a href="10-14/Dovidn/Magdeburzke_prawo.htm">Магдебурзьке право</a>.
        <br><a class="cite" title="437" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
        
	<dt>1362
			<dd class="backgr">
        Перемога коаліційного русько-литовського війська 
	<a href="pers/Dovidn/Olgerd_Hedeminovch.htm">Ольгерда</a> над татарами на річці
        Сині Води (Поділля). До складу Великого князівства Литовського увійшли українські
        землі &mdash; князівства Київське, Чернігово-Сіверське, Волинське, Подільське.
        Почала формуватися нова Литовсько-Руська держава.
        <br><a class="cite" title="91" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1364
			<dd>
        <a href="pers/Dovidn/Kazimir_III.htm">Казимир&nbsp;III</a> 
	заснував Краківский університет. 1400&nbsp;року Владислав 
	<a href="pers/Dovidn/Jahajlo.htm">Ягайло</a>
        реорганізував його, звідси й назва &mdash;  Ягелонський університет  
	Від самого початку там навчалися українці.
        За списками студентів, лише протягом XV-XVI&nbsp;ст. тут одержали освіту 800
        українців. Наприкінці XIV та на початку XV&nbsp;ст. при Краківському університеті
        існували спеціальні гуртожитки для <q>литовських</q> та <q>руських</q>
        студентів.
        <br><a class="cite" title="10, 3960" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>, <br><a class="cite" title="88" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
        
	<dt>1371  травень
			<dd class="backgr">
        Відновлену патріяршим собором 
	<a href="10-14/Dovidn/Halycka_mytropolija.htm">Галицьку митрополичу катедру</a>
	обійняв владика Антоній.
        Окрім Галицької, йому підлягали Перемишльська, Холмська,
        Володимирська, Луцька та Турівська єпархії.
        <br><a class="cite" title="82" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
        
	<dt>1375
			<dd class="backgr">
        Створення Галицької римо-католицької митрополії, паралельно з православною.
        Папа Григорій&nbsp;XI своєю буллою проголосив Галич, Перемишль, Володимир і Холм катедральними містами.
        <br><a class="cite" title="82-83" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a> 

	<dt>1385  14 серпня
			<dd class="backgr">
        <a href="10-14/Dovidn/Krevska_unija.htm">Кревська унія</a> об&rsquo;єднала Польщу 
	та Литву в єдину державу через шлюб
        польської королеви <a href="pers/Dovidn/Jadviga.htm">Ядвіги</a> 
	та литовського князя <a href="pers/Dovidn/Jahajlo.htm">Ягайла</a>.  
	Литва прийняла римо-католицизм.
        <br><a class="cite" title="IV, 180-182" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>, <br><a class="cite" title="92-93" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>  

	<dt>1397
			<dd>
        Королева <a href="pers/Dovidn/Jadviga.htm">Ядвіга</a> заснувала Литовську колегію 
	та окремий інтернат для русинів (українців і білорусів) при Празькому
        університеті.
       <br><a class="cite" title="V, кн.1, 61-62" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>,  <br><a class="cite" title="50" href="dzherela_index.html#Siropol">[Siropol]</a> 
<dd>
        У Києві в колах митрополита Кипріяна переписано <span class="book">
	<a href="10-14/Kiewska_psaltyr.htm">Київський Псалтир</a>.</span>
        <br><a class="cite" title="91-92" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
    
	<dt>кінець сторіччя
			<dd>
        В галицьких землях при костелах та монастирях постають латинські школи. При
        єпископських катедрах дієцезій (Львів, Перемишль, Холм, Кам&rsquo;янець) створено
        школи підвищеного елементарного рівня, що згодом перетворилися на міські школи під
        спільною опікою єпископа й магістрату.
        <br><a class="cite" title="87" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>

</dl>

<h2>XV&nbsp;сторіччя</h2>

<table>
<dt>&nbsp;
			<dd>
        У рукописних книжках великого поширення набули <span class="book">глоси</span> &mdash;
	пояснення чи
        переклади незрозумілих та малозрозумілих слів побіч із текстом.
        Найбільшого поширення набули у XVI-XVII сторіччях.  Глоси стали одним з джерел
        перших давньоукраїнських словників.
        <br><a class="cite" title="92-93" href="dzherela_index.html#EUM">[EUM]</a> 
<dd>
        Є дані про існування шкіл у Львові.
        <br><a class="cite" title="200" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>  
<dd>
        У другій половині сторіччя в Києві існувала школа підвищеного типу,
        що її заснували генуезці &mdash; втікачі із захопленої турками Феодосії.
        <br><a class="cite" title="36, 192, 200" href="dzherela_index.html#KharShk">[KharShk]</a>
    
	<dt>1401
			<dd>
        У с. Королеві на Закарпатті переписано <span class="book">
	<a href="15/Koroliwske_evang.htm">Королівське Євангеліє</a>.</span>
        Мова його свідчить про помітний вплив живої мови. Є визначною
        пам&rsquo;яткою українського письменства та книжкового мистецтва.
        Зберігається в Закарпатському краєзнавчому музеї (Ужгород).
        <br><a class="cite" title="96-97" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
        
	<dt>1413  2 жовтня
			<dd class="backgr">
        <a href="15/Dovidn/Gorodelska_unija.htm">Городельська унія</a>, всупереч положенням 
	<a href="10-14/Dovidn/Krevska_unija.htm">Кревської унії</a>, підтвердила
        існування Великого князівства Литовського як незалежної держави.
        Водночас визнано політичну зверхність польського короля, що мав стати
        великим князем литовським після смерти <a href="pers/Dovidn/Vitautas.htm">Вітовта</a>.
        <br><a class="cite" title="IV, 182-183" href="dzherela_index.html#IUR">[IUR]</a>, <br><a class="cite" title="174" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>
    
	<dt>1439
			<dd>
        Постало перше братство &mdash; 
	<a href="15/Dovidn/Lvivske_bratstvo.htm">Львівське</a> (при церкві Успіння Богородиці
        у Львові).
        <cite>Isajev</cite>,  <br><a class="cite" title="140" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>  
<dd class="backgr">
        Флорентійська унія. На Флорентійському соборі відбулася перша спроба унії
        Східної та Західної церков. Від Руської церкви акт об&rsquo;єднання підписав
        митрополит Київський Ісидор. (Бувши ув&rsquo;язненим за це в Москві,
        через півроку втік до Риму).
        Флорентійська унія не дістала реалізації, проте створила
        прецедент і теологічну основу можливого церковного союзу.
         <br><a class="cite" title="9, 3520" href="dzherela_index.html#EU">[EU]</a>,  <br><a class="cite" title="102, 127" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1440
			<dd>
        Перша редакція <span class="book">Литовських</span> чи <span class="book">
	<a href="10-14/e_u_m/Litopysy.htm">Західно-руських літописів</a></span>, 
	державних літописів Великого
        князівства Литовського. Вони ґрунтуються на давній українській літописній
        традиції; витворено їх спільною працею та літературною мовою білорусів
        та українців. Другу редакцію літописів зроблено у другій половині
        XVI&nbsp;ст.
        <br><a class="cite" title="97-103" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>, <br><a class="cite" title="17" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
    
	<dt>1450&ndash;1490
			<dd>
        Заснування і робота друкарні у Грушівському монастирі св. Архангела Михаїла
        (Закарпаття). Олександр Орос доводить, що з цієї друкарні походять деякі
        відомі анонімні видання.
        <cite>Oros</cite>
        
	<dt>1453
			<dd class="backgr">
        Під навалою турків упав Константинополь.
        <br><a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
        
	<dt>1458  3 вересня
			<dd class="backgr">
         Після зречення Ісидора, папа разом з константинопольським патріярхом рукоположили на
        Русь Ісидорового учня Григорія, одночасно проголосивши буллою поділ Руської митрополії
        на Київську та Московську. Настав кінець церковної спільности княжої Руси.
        <br><a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
        
	<dt>1459
			<dd class="backgr">
         На соборі в Москві проголошено автокефалію Московської церкви
        (Константинопольський патріярх визнав її 1589 року).
        <br><a class="cite" title="102" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1460
			<dd>
        Львівський міщанин Степан Дропан подарував ченцям Львівського монастиря
        св.&nbsp;Онуфрія друкарню. 1469 року ця друкарня отримала привілей від польського короля
        Казимира&nbsp;IV. Книжки цієї друкарні не збереглися (або їх не атрибутовано).
        <cite>Macuk</cite>
    
	<dt>1460-і
			<dd>
        У Києві діяв перекладацький гурток, що його підтримував князь 
	<a href="pers/Dovidn/Olelkovchi.htm">Семен Олелькович</a>.
        Учасники гуртка перекладали з гебрайської (давньоєврейської) та
        інших мов філософські та природничі трактати й художні твори.
        <br><a class="cite" title="99" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1460&ndash;1462
			<dd>
        Створено Касіянові редакції <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Kyjevo_Pech_pateryk.htm">Києво-Печерського патерика</a>.</span>
	Першу укладено 1460 року в Києві на замовлення митрополичого намісника
        Акакія і за наказом клірошанина Касіяна. Введено кілька нових розділів
        та літописних нотаток. Другу Касіянову редакцію Патерика укладено 1462
        року; житія згруповано за хронологічним принципом.
        <br><a class="cite" title="XIII-XIV" href="dzherela_index.html#Abram">[Abram]</a>
    
	<dt>1468
			<dd>
        Великий князь Литовський і польський король 
	<a href="pers/Dovidn/Kazimir_IV_Jaheloncyk.htm">Казимир Ягайлович</a>
        (Казимир&nbsp;ІV) видав <span class="book">
	<a href="15/Dovidn/Sudebnyk_KazimiraIV.htm">Судебник</a></span> 
	українсько-білоруською літературною мовою.
        <span class="book">Судебника</span> та <span class="book">
	<a href="10-14/Dovidn/Ruska_pravda.htm">Руську правду</a></span> використано у
	складанні <span class="book">
	<a href="15/Dovidn/Lytovski_Statuty.htm">Литовських статутів</a>.</span>
        <br><a class="cite" title="110" href="dzherela_index.html#JefIUP">[JefIUP]</a>, <br><a class="cite" title="16" href="dzherela_index.html#Shewch2">[Shewch2]</a>
        
	<dt>1481
			<dd class="backgr">
         Ліквідація Київського удільного князівства.
        <br><a class="cite" title="99" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
    
	<dt>1489
			<dd>
        Укладено <span class="book">Четьї</span> (двотомову збірку житій святих) &mdash;
	пам&rsquo;ятку українського та білоруського письменства,
        де в другому томі відчутний сильний вплив народної української мови.
        <br><a class="cite" title="15" href="dzherela_index.html#NimchX">[NimchX]</a>, <br><a class="cite" title="97" href="dzherela_index.html#DavULit">[DavULit]</a>
    
	<dt>1491
			<dd>
        У друкарні <a href="pers/Dovidn/Fiol_Shvaitpol.htm">Швайпольта (Святополка) Фіоля</a> 
	в Кракові видано кириличні книжки
        слов&rsquo;янською мовою з елементами живої української мови. Це найдавніші кириличні книжки
        із зазначеним місцем і часом друку, що дішли до нашого часу. Їх було призначено для
	України. Після Фіоля кириличні книжки друковано в українських та
        білоруських (литовських) друкарнях, що існували протягом короткого часу
        або були мандрівними: друкарні Ф.&nbsp;Скорини у Вільні (1525), Заблудові (1561),
        Єв&rsquo;ю (1611), Могилеві, Кутеїні (1630), мандрівній друкарні В.&nbsp;Тяпинського
        тощо.
        <br><a class="cite" title="V, Ч.1, 147-158" href="dzherela_index.html#IUL">[IUL]</a>, <br><a class="cite" title="40-41" href="dzherela_index.html#OgIUD">[OgIUD]</a>, <cite>Oros</cite>
        
	<dt>1492
			<dd class="backgr">
        Активізація політики Великого князівства Московського, що дістала назву <q>збирання
	руських земель</q>. Початок тривалих воєн з Великим князівством Литовським, що
        втратило через це майже третину своєї території. Саме тоді, 1493 року, князь
	Іван&nbsp;III вперше вжив титул-претензію <span class="cit">государь всея Руси.</span>
      <br><a class="cite" title="99-100, 119" href="dzherela_index.html#JakNIU">[JakNIU]</a>
        
	<dt>1494&ndash;1497
			<dd class="backgr">
        Київ  отримав <a href="10-14/Dovidn/Magdeburzke_prawo.htm">Магдебурзьке право</a>
	 згідно з грамотою Великого князя Олександра.
        <br><a class="cite" title="437" href="dzherela_index.html#DIU">[DIU]</a>

</dl>
<p><a href="table_16.html">пізніше (XVI&nbsp;ст.)</a></p>