Фізичний термінологічний бюлетень. Передмова

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук

Ліквідувати націоналістичне шкідництво в радянській фізичній термінології.[1]

Проф. М. Калинович, Д. Дрінов

«…Класово-ворожі елементи вели, а подекуди й тепер ведуть контрреволюційну роботу на мовному фронті. Для цього вони поставили собі за завдання вилучити ряд слів, що потрапили із російської до української мови, а так само вилучити з української мови слова спільні в українській та російській мові; подекуди вороги пролетаріату почали заміняти загальновідомі терміни на штучно вигадані слова, незрозумілі широким багатомільйонним українським масам. Петлюрівські елементи, що позасідали в деяких наших наукових інститутах, хотіли відірвати термінологію української мови від широких українських трудящих мас. Вони хотіли ізолювати українську мову від бурхливого процесу соціалістичного будівництва, від героїчної боротьби українських робітників та колгоспників за справу соціалізму.

«Українські буржуазні елементи вели до того, що в словниках технічної, наукової термінології — терміни, що в спільні для російської та української мови, що є спільні для наукової, технічної термінології мов усіх народів — підмінювалися штучно вигаданими термінами, які відривали нас від науки і зводили всю наукову термінологію на шляхи провінціальщини, національної обмеженості, неуцтва».[2]

Характеризуючи в цілому шкідництво агентів буржуазно-навціоналістичної контрреволюції на українському мовному фронті, ці слова тов. Хвилі якнайповніше прикладаються і до «Словника фізичної термінології», зредагованого В.В. Фаворським і виданого в 1932 році видавництвом «Українська Радянська Енциклопедія» в серії «Матеріалів до української термінології та номенклатури». Як видно з передмови до словника, його замовив НКО в 1926 році Інститутові української наукової мови, згодом, після розгрому СВУ, ліквідованому за контрреволюційну діяльність. Зібрані ІУНМ матеріали до словника фізичної термінології перейшли до утвореного в 1930 році Н.-Д. Інституту Мовознавства.

Замість рішучої боротьби з буржуазним націоналізмом в українському мовознавстві, НДІМ в перші роки свого існування — існування під керівництвом петлюрівських елементів — створив у своїх стінах сприятливі умови для ворожої, соцбудівництву, підривної роботи в галузі української лексикографії, граматики, правопису і в інших ділянках мовознавства. Отже не дивно, що, укладаючи фізичний словник, сектор термінології та номенклатури НДІМ, засмічений буржуазними націоналістами, базувався на праці своїх петлюрівських попередників з ІУНМ. Автори передмови до СФТ «скромно» вбачали своє завдання в тому, щоб «критично переглянути той чималий (підкреслення наше) картковий матеріал, що його зібрали до фізичного словника попередні упорядники, поповнити в міру змоги (підкреслення наше) реєстр словника, інколи підібрати до термінів нові, відповідніші до сучасного етапу розпитку української пролетарської культури розв'язання й упорядкувати цей матеріал у словник».[3] Маскуючись, вони гучно декларували радянській громадськості, що «головне настановлення словника — дати українську фізичну термінологію, яка б задовольнила потреби соціалістичного будівництва». Насправді ж вони продовжували попередню шкідницьку практику націоналістичного перекручення української наукової термінології.

Після того як КП(б)У викрила і розгромила націоналістичний ухил, очолюваний Скрипником, НДІМ, під проводом нового керівництва НКО, почав працю над знешкодженням націоналістичної словникової продукції, над звільненням української термінології від націоналістичного засмічення. Одним із засобів до цього в організований НДІМ за постановою мовної комісії при НКО перегляд і виправлення ряду термінологічних словників, укладених і виданих ІУНМ та НДІМ за старого керівництва, в тому числі і словника фізичної термінології.

Переглянула і виправила словник бригада в складі наукових робітників НДІМ проф. М.Я. Калиновича і Д.П. Дрінова. Фахову консультацію в окремих питаннях давав О.К. Бабенко, редактор — М.Я. Калинович. Коло технічного оформлення виправлень працювала лаборантка О.П. Дунаєвська. Ряд термінів було поставлено бригадою і редактором на розгляд і ухвалу редакційної колегії НДІМ.

Переглядаючи СФТ, бригада мала на меті замінити націоналістичні вигадки, якими він рясніє, термінами, поширеними серед українських робітників, колгоспників і трудової інтелігенції, термінами, вживаними в радянській науці. Звичайно, цілком ліквідувати націоналістичне шкідництво в усій фізичній термінології, яке існує, й поза фізичним словником, зможе тільки новий від початку до кінця словник, укладений в інтересах трудящих мас, в інтересах соцбудівництва, з використанням усієї сучасної фізичної літератури. Виготовлення такого словника — одне з найближчих завдань НДІМ. Бюлетень же, який ми видаємо тепер, розрахований на те, щоб виправити всі націоналістичні перекручення в СФТ. В наш бюлетень занесено лише ті терміни, що потребують зміни. Отже для реєстрових слів, які в бюлетень не ввійшли, можна використовувати розв'язання, подані в СФТ. До цього треба додати, що наші виправлення стосуються лише першої, російсько-української частини словника (ст.1 — 119), як найактуальнішої, при чому поданих у цій частині французьких відповідників до російських і українських термінів ми не переглядали, бо, на нашу думку, цю відповідальну працю буде рація і змога зробити лише в новому словнику фізичної термінології. З тих же міркувань ми лишили без перегляду третю, французько-українську частину СФТ (ст.168 — 213). Не переглядали ми також і другої, українсько - російської частини словника (ст.120 — 167) вважаючи за недоцільне вміщати в бюлетені окремо поправки до цього показника. Користувач СФТ має шукати їх під відповідними російськими словами бюлетеня. Знешкоджуючи російсько-українську частину СФТ, ми зважали лише на ті українські розв'язання російських фізичних термінів, які його упорядники рекомендували. «Синонімів», «що їх упорядники не визнали за цілком відповідні» і поставили в «квадратових клямрах»,[4] ми в бюлетені не зачепили, відкинувши їх, як зайвий баласт. Але в тих випадках, коли з шкідницької волі буржуазних націоналістів в «квадратових клямрах» опинилося вірне українське розв'язання російського терміна, ми це розв'язання вилучили з «квадратових клямр» і замінили ним в бюлетені відповідну націоналістичну вигадку упорядників словника. Нарешті, як правило з небагатьма винятками ми не заносили в бюлетень тих термінів, що потребують лиши правописних поправок. Користувач зробить їх сам на підставі нового державного правопису.

В цій статті до бюлетеня ми висвітлюємо ті націоналістичні перекручення, які ми знайшли в СФТ. Свої уваги ми розбили на окремі розділи, що показують основні лінії націоналістичного шкідництва в українській фізичній термінології. Всі вони мали вести до однієї мети — до спотворення справжньої мови і термінології українських трудящих мас, до створення штучних бар'єрів «між українською науковою терміннологією та тією науковою термінологією, що є в російській мові і що являє собою термінологію, спільну для обох цих мов»[5], до знищення елементів, спільних у мові українській з іншими мовами Радянського Союзу і всіх трудящих, а в кінцевому підсумку — до відриву України від СРСР на користь міжнародному фашизмові.

1. В українській мові є чимало слів однозвучних або майже однозвучних і рівнозначних із словами братніх мов — російськоїі білоруської, чи, принаймні, котроїсь з них, до того ж слів масових, широковживаних і заразом термінологічних. Упорядники СФТ за всяку ціну намагалися викинути такі терміни, просуваючи натомість провінціалізми, архаізми, штучні новотвори тощо. Особливо характерна заміна в СФТ цих термінів маловідомими або й зовсім невідомими трудящим масам УСРР полонізмами (політичний сенс цього полонофільства ясний — змикання з польським фашизмом). Наведемо кілька прикладів.

Дюйм. Замість широковживаного дюйм подано полонізм цаль.

Кривошип. Замість кривошип (словотворча паралель до таких слів, як кривоприсяга, криворучка тощо) «притягнуто за волосся» «термін» корба.

Латунь. Подано не латунь (фр.laiton), а полонізм мосяж.

Лист (металла). Не лист (лист є навіть в націоналістичному російсько - укр. словнику Єфремова і Кримського), а полонізм аркуш.

Маятник. Віддано перевагу вигаданому хитун з посиланням на застарілий «Словник укр. фізичної термінольогії» (Київ, 1918)[6], а широко вживане маятник заточено в «квадратові клямри» , дарма що цей термін засвідчений навіть у дореволюційних львівських виданнях (С. Рудницький, Начерк географічної термінольогії. Львів 1903; і інші).

Накачивать, накачать (насосом). Подано не накачувати накачати (є в словнику Уманця, в згаданому рос. - укр. сл.), а штучні новотвори смокувати, насмоковувати, насмокувати.

Паять, паяльник — все гніздо. Подано не загальновживані паяти (є в сл. Уманця), паяльник тощо, а полонізми лютувати, лютник і т. ін.

Подшипник. Подано сумнівний неологізм вальниця замість масового підшипник.

Поршень. Подано з посиланням на західно-українські дореволюційні матеріали толок, а сучасне масове поршень взято в дужки, хоч цей термін засвідчений і літературними джерелами.

Раструб. Замість звичайного розтруб націоналістична вигадка розширень.

Свинец. Замість звичайного свинець (є п словниках Грінченка, Уманця) подано полонізм оливо.

На польський зразок утворювали упорядники СФТі такі прикметники на -овий, як атомовий, високонапруговий (під ток высокого напряжения), двонитковий, кавчуковий, предметовий і т. ін.

Там, де упорядники словника не спромоглися уникнути українських термінів одного кореня з російськими, вони відсували ці терміни на друге чи трете місце, подавали їх у невластивому сучасній українській літературній мові граматичному оформленні, або, щонайменше, з відмінним від російського наголосом. Так, масового слова дзеркало не зважився викинути з української мови жодний націоналіст. Не викинули його (під зеркало) і упорядники СФТ, але вони поставили це слово на друге місце, приділившії перше місце полонізмові люстро. Замість знімок (є в сл. Уманця) в СФТ рекомендовано, як відповідник до російського снимок, штучне зняток з посиланням на націоналістичну словникову продукцію того ж таки очолюваного петлюрівцем сектору термінології та номенклатури НДІМ. Замість звичайних квантовий, кварцовий знаходимо в СФТ квантовий, кварцовий і т. ін.

2. В українській мові є багато слів спільних не тільки з російською і білоруською мовою, а й з іншими мовами, —слів, запозичених з інших мов. Українська мова не становить щодо цього винятку, бо взагалі нема жодної мови, яка була б позбавлена іншомовних елементів. Спілкування різних груп людства між собою, контакт економічний, політичний і культурний, спільні класові інтереси в міжнародному масштабі, — все це має наслідком взаємовплив мов, схрещення і взаємопереймання їх. Цей загальновідомий факт дістав всебічне соціально-економічне висвітлення в революційному новому вченні про мову акад. Марра і його школи. Ленін дає блискучий приклад на інтернаціоналізацію вже в перші роки Жовтневої революції слова «совет».

«Наше русское слово «Совет», — каже Володимир Ільїч, — одно из самых распространенных, оно даже не переводится на другие языки, а везде произносится по-русски».[7]

Впливу інших мов зазнають усі елементи окремої мови — і звуковий склад; і граматичні форми, і лексичний склад. Саме в галузі лексики вкупі з фразеологією найбільше й виявляється взаємовплив мов, при чому, всупереч великодержавницькому твердженню буржуазних лінгвістів, ніби лише економічно і культурно відсталі народи запозичають іншомовні слова, ми бачимо, що об'єктом запозичення раз-у-раз бувають слова не тільки так званих «передових» націй, а й тих народів, що в умовах антагоністичного класового суспільства не мали змоги піднятися на виші ступені економічного і культурного розвитку. Наприклад, в усіх європейських мовах б слова маіс, шоколад, тапір — з тубільно-американських мов, жасмін — з перської мови, оранг-утанг — з малайської мови і т. ін.

Українським буржуазним націоналістам не до вподоби позитивні, природні в кожній мові, отже і в українській, явища схрещення, які є наслідком і щоразу потужнішим чинником інтернаціонального єднання. Їх дратують нагадування, що навіть такі «суто-народні», за їх фразеологією, слова, як корабель, грамота, огірок, вишня, левада — є й у грецькій мові, дьоготь, клуня, гудити — у литовській, коноплі, хміль — у фінських мовах, купувати, молоко, хліб — у германських, торба, очкур, черга, отара, бугай, чавун — у тюркських і т. ін.

Певна річ, до питання міжнародної термінології треба підходити діалектично. Не кожне запозичене слово, не кожний запозичений термін — позитивне явище. Є й такі лексичні і термінологічні запозичення, які шкодять справі соцбудівництва. Настанову щодо цього дав нам Ленін, висловившись проти вживання іншомовних слів без потреби, бо це утруднює вплив партії на маси, проти зловживання зайвими запозиченими словами при наявності в даній мові звичних, зрозумілих всім трудящим рівнозначних слів.[8]

Упорядники СФТ уникали інтернаціональних відповідників в українській фізичній термінології в трохи меншій мірі, ніж автори аналогічних видань НДІМ за часів урядування в ньому недобитків петлюрівщини, наприклад, «Словника біологічної термінології» (1932), «Практичного словника медичної термінології» (1931). А все ж таких випадків, коли інтернаціональний термін зовсім ліквідується, а натомість просувається вигадане слово, провінціалізм, або слово, яке має в живій мові зовсім інше значення, в СФТ багато. Приклади:

На рос. бином (фр. binome, нім. Binom, англ. binomial) подається двочлен;

бипризма (фр.biprisme) — двопризма;

мастика (фр., англ. mastic, нім.Mastix) — мастиво;

сфера полая (шар полый) (фр. sphere creuse) — куля порожниста,

тигель (нім. Tiegel) — бритваль;

шарнир (фр. charniere, нім. Scharnier) — сустав;

шпат (нім. Spat, фр. spath, англ. шпатовидннй — spathic)  — скалинець;

штатив (нім. Stativ) — стояк, стоячок.

Зате у СФТ найяскравіше виявлена тенденція відсувати на останнє місце інтернаціональний термін, а на перші місця ставити, як ніби найбільше розповсюджені, націоналістичні новотвори, провінціалізми тощо. Мета цього цілком ясна: загнаний під самі «квадратові клямри» інтернаціональний термін мав безславно животіти на задвірках української наукової термінології, а потім і зовсім вимерти. Прикладів цього роду безліч. Наводимо для ілюстрації декілька:

на .рос. диск (фр.disque, англ. disk) подасться кружало, диск;

контур (фр. contour, нім. Kontur, англ. contour) — обрис, контур,

масштаб (нім. Maßstab) — мірило, масштаб;

сурдинка (італ. sordina, фр. sourdine, англ. sordine) — глушник, сурдина;

фронт волны (фр. Front de l'onde) — чоло хвилі, фронт хвилі;

шаблон (нім. Schablone)  — модло, шабльон;

элонгация (фр. elongation) — відхил, ельонгація,

эшелон (фр. echelon) —сітка драбинчаста, ешельон.

Найголовніше ж націоналістична боротьба з інтернаціональними термінами виявляється в СФТ в тому, що його упорядники поруч інтернаціональних термінів раз-у-раз подають їх українські «відповідники», здебільшого вигадані. Свої власні вигадки вони не полінувалися відзначити спеціальною позначкою (N). Не можна цілковито заперечувати право на співіснування в кожній мові рівнозначних термінів — інтернаціонального і його тубільного, так би мовити, відповідника, якщо обидва вони спрямовані «на полегшення трудящим засвоювати як елементи, так і виші ступені знань даної галузі науки».[9] Наприклад, слова міжнародний, новотвір, наросток, цілком законно співіснують в українській мові з рівнозначними запозиченими словами — інтернаціональний, неологізм, суфікс. Але буржуазні націоналісти всіх країн намагаються узагальнити поодинокі випадки такого природного співіснування в мові рівнозначних слів і штучно перекладають; чи то, за висловом Пушкіна, «перепирают» інтернаціональні слова «на язык родных осин», сподіваючись, що непереможний сьогодні інтернаціональний термін згодом таки поступиться місцем своєму «перекладові». Саме це й робили упорядники СФТ. Подаємо кілька ілюстрацій.

Абсорб(п)циометр — абсорбціометр, вбиромір (N).

Адгезия — адгезія, прилипність (з посиланням на дореволюційне західно-українське джерело).

Бифиляр — біфіляр. двонитник (N).

Вибратор — вібратор, коливальник (N).

Дилатометрический — дилятометричнй, розширомірний (N).

Дисперсия — дисперсія, світлорозсів (N).

Инфракрасный — інфрачервоний, позачервоний (N).

Кабель — кабель, жильник (з посиланням на націоналістичне джерело).

Монохорд — монохорд, однострун, (N).

Рефлектор — рефлектор, відбивач (з посиланням на націоналістичне джерело).

Рефрактометр — рефрактометр, заломомір (N).

Самоэвакуація — самоевакуація, самоспорожнення (! без посилань).

Склерометр — склерометр, твердомір (N).

Суб-электрон — субелектрон, піделектрон (N).

Телеметрия — телеметрія, далекоміряння (без посилань).

Штепсель — штепсель, притичка (з посиланням на націоналістичне джерело).

Ведучи боротьбу з інтернаціональною термінологією, упорядники СФТ все робили для того, щоб окремі українські терміни, схожі з російськими, викидати. Де тільки ставало сили усунути їх, вони це робили, не боячись в таких випадках навіть заміняти давні і звичні слова іншими, аби лише вони були відмінні від відповідних термінів російської мови. Наприклад, цілий ряд «труб» (астрономічну. Галілеєву, діоптричну і т. ін.) вони переіменували за французьким зразком на «люнети», «фольгу» (польське folga), за італійським (foglia) і німецьким (Folie) зразками, — на «фолію». Не проминули вони і жодної можливості, коли доводилося volens-noiens рекомендувати інтернаціональний термін, розмежувати українську і російську його форми принаймні правописним бар'єром. Так, єдиним рекомендованим відповідником до рос. магнит подано магнет (нім.Magnet), а масове магніт (є в сл. Грінченка) загнано на останнє місце в «квадратових клямрах» після таких «відповідників»), як магнес, тягунець, морське залізо. .Відповідники до рос. термінів атмолиз, катафорез, осмос, параллакс, фотолиз, электролиз, эллипс, эндосмос і т. ін. подано не в поширеній в українській мові формі чоловічого роду, а в формі жіночого роду. До речі, самі упорядники не спромоглися послідовно додержати цього принципу. Наприклад, поряд ендосмоза (під эндосмос) подано екзосмос (під экзосмос). Чи, може, тут просто трапився «прикрий недогляд» ?

3. Всіляко намагаючись внести штучну розбіжність між російською і українською мовами, упорядники СФТ заводили безпідставну диференціацію значення або функції окремих російських термінів і до кожного з таких змістових чи функціональних «варіантів» того чи того терміна подавали українські відповідники. Кілька прикладів:

Изгиб — згин; (вверх) вигин; (вниз) угин. Можна подумати, що рос. «изгиб» має декілька змістових відтінків і що в українській термінології до кожного з них є свій відповідник. Насправді це не так. Адже вигин відповідав рос. выгиб. Також і угин має відповідник у російській мові: вгиб.

Качание — (колебание) коливання; (с верхним подвесом) гойдання; (с нижним подвесом) хитання; (одно) похит.

Останавливать, остановить — (движение) зупипяти, зупинити, спиняти, спинити; (колебание)</span> гамувати, угамовувати, угамувати; (течение жидкости) тамувати, утамовувата, утамувати.

Фотография — фотографія;</span> (только снимок) світлина,

Чистый — чистий; (о веществе) щирий. Шкода й говорити, що така диференціація, як ми спробували показати це па прикладі рос. «изгиб», нічим не виправдується. Вона лише вносить плутанину в українську термінологію, утруднює засвоєння її і користування нею. Ми вмістили в нашому бюлетені з відповідними виправленнями всі словникові гнізда цього роду. Розв'язання вищенаведених прикладів мають у бюлетені такий вигляд:

Изгиб — згин.

Качание — гойдання; (колебание) коливання. </span>

Останавливать, остановить — зупиняти, зупинити, спиняти, спинити.

Фотография </span>— фотографія.

Чистый — чистий.

4. Тенденція СФТ просувати замість загальновживаних, масових термінів з тієї причини, що вони схожі з термінами інших мов, а надто російської, вигадані «українські відповідники», тобто націоналістичні неологізми, ми вже відзначили в розділах 1 і 2. Тут висвітлимо її детальніше.

Особливо уподобали собі упорядники СФТ для своїх націоналістичних словотворчих вправ ділянку віддієслівних іменників. З безлічі прикладів наводимо декілька:

Возникновение. На першому місці знаходимо новотвір власного виробу упорядників виник, а вже далі приділено місце звичайним українським відповідникам до цього російського слова: виникання, виникнення, і т. ін. Те саме бачимо і в інших випадках:

Перемещение — переміст (N), переміщування, переміщення.

Погружение — занур (N), зануряння, занурення, затоп, затоплювання, затоплення.

Приближение — наблиз (N), наближування, наближання, наближення.

Приключение (к сети) — примак (N), примикання, примкнення.

Прилипание — прилип</span> (N), прилипання.

Принижение — зниз</span> (N). зниження, депресія,

Проверка — перевір (N), перевірка, перевіряння.

Проникание — проник (N), проникання.

Разрежение — розріда (N), розріджування, розрідження.

Распыление — розпил (N), розпилення, розпорошення.

Светорассеяние — світлорозсів (N), світлорозсіювання, світлорозсіяння, розсіяння світла.

Сливание — злив (N), зливання,

Фиксирование — закріп (N), закріплювання, фіксування.

Як бачимо, найзвичайніші терміни, слова щоденного вжитку, українських трудящих, слова, засвідчені в усіх жанрах літературної мови, —виникнення, наближення, перевірка, прилипання тощо, — визнано за другосортні і замінено першосортними з погляду буржуазного націоналіста «виниками», «наблизами». «перевірами», «прилипами» і т. ін., і т. ін.

Досить часто націоналістичні новотвори, лексичні і семантичні, додаються в СФГ до двослівних українських термінів, які цілком добре віддають російські, таксамо двослівні, терміни. Наприклад:

Ветер электрический — вітер електричний, електровітер.

Вещество растворяющее — речовина розчиняльна, розчинник. Розчинник  — не штучне слово, це — відповідник до рос. «растворитель». Але під рос. «вещество растворяющее» воно зайве. В СФТ його подано і під «растворитель». там воно стоїть на своєму місці, там ми його і залишили,

Прерыватель самодействующий переривник самочинний, самопереривник</span> (з посиланням на націоналістичне джерело).

Трубка слуховая — <i>трубка слухова, слухівник (з посипанням на націоналістичне джерело).

Інколи подібним новотворам в СФТ приділено навіть перше місце, як от:

Проводник второго рода, класса — провідник другородовий, п. другої кляси.

Проводник первого рода — провідник первородовий, п. першої кляси.

Висновок ясний; весь цей націоналістичний мотлох треба було нещадно зліквідувати в бюлетені.

5. В передмові до СФТ (с. III) сказано: «як правило, кожному російському термінові відповідає (наш додаток: в СФТ) тільки одне українське розв'язання; усі синоніми, що їх упорядники не визнали за цілком відповідні, поставлені в«квадратових клямрах». Наведені в розділах 1 — 4 приклади свідчать, що з цього непоганого «правила» передмови в самому словнику зроблено багато винятків. Справді, в словнику раз-у-раз до одного російського терміна подається по кілька українських відповідників, більша частина яких, а часом і всі, становлять непотрібній баласт, сприяють лише захаращенню української термінології провінціалізмами, вульгаризмами, архаїзмами і вигаданими словами, роблять неможливим встановлення чітких і точних термінологічних норм. Чого варті серії рекомендованих в СФТ українських відповідників у розв'язанні таких, наприклад, російських термінів; бумага пропускная — папір промокальний, промокальниця, вимочка; внешний зовнішній, окільний, зокільний, околишній; внутренний унутрішній, середовий, серединний, внутрішній, нутряний, осередній, середковий; наклонный  похилий, похилистий, нахилий, спадистий, сотрясение  потрус, двигіт, струс, двигтіння, струшування?

Чи не найбільше в СФТ не пощастило (звичайно, не з націоналістичного погляду) слову «клапан». Не зважаючи на те. що воно поширене серед українських трудящих, що його відзначено навіть в словнику Грінченка, упорядники СФТ не дали йому місця в своєму творі і розв'язали рос. клапан в такий спосіб: хлипак, хлипавка, затичка, хляпавка, хлипок, кляпка, чопок, кляпа. Добре придивившись до розв'язання рос. «клапан» на 32-ій сторінці словника, той. хто користується ним, може й догадається, що тут у словнику трапилася друкарська помилка: випала початкова квадратна дужка, яка мала відгородити рекомендовані українські відповідники від нерекомендованих. Ніхто тепер не зможе порадити, де саме треба поставити пропущену дужку, бо списка друкарських помилок (до речі, їх безліч) до словника не додано. Отже, друкарський недогляд легалізував аж вісім відповідників до рос. «клапан», «один від одного кращих». Ми б не згадували про цей прикрий збіг обставин, коли б мали хоч найменшу підставу вважати, що він суперечить настановам упорядників СФТ.

Бригада взяла тверду лінію щодо українських рівнозначних термінів і їх синонімів — залишила тільки по одному, максимум — по два відповідники, а з синонімів вибрала лише найближчі до даного терміна. Зокрема в наведених прикладах зроблено такі виправлення:бумага пропускная — папір промокальний, внешний — зовнішній; внутренний — внутрішній; наклонный похилий; </span>сотрясение струс.

6. Не виняткове явище становлять в СФТ неточні українські розв'язання окремих російських термінів. Наприклад, до рос. закономерный, закономерность подаються українські відповідники правильний, правильність (без посилань на джерела, отже, треба думати, маємо справу ще з одною вигадкою упорядників), наче в українській мові нема слів закономірний, закомірність. Звичайно, має їх українська мова, але ж вони подібні до російських, і тому упорядники словника воліли допуститися неточності, щоб бар'єр між українською і російською мовою став ще на одну жердину міцнішим. І таких прикладів багато: многоцветный перекладено, як барвистий, насправді ж це слово дорівнює російському «цветистый»; экспериментатор — не тільки експериментатор, а ще й дослідник (рос.</span> «исследователь»); выпаривание -випаровування</span> (рос.</span> «испарение») і т. ін.

7. Засобом до націоналістичного шкідництва упорядники СФТ зробили не лише лексику, а й граматичну будову української мови, забороняючи вживати окремі, цілком природні її форми, пропагуючи натомість штучний словотвір, штучні словосполучення і тим самим створюючи навмисний розрив між науковою термінологією і масовою мовою трудящих. Найхарактерніший з цього погляду потрійний похід авторів словника — проти прикметників (дієприкметникового походження) на -чий, проти слів на -видний, -подібний і проти форм родового відмінка приналежності.

Російським прикметникам на - щий в СФТ систематично протипоставлено українські прикметники на - альний, - ійний, - ний, - вий іт.ін. Дарма що форми на -чий дуже поширені в сучасній масовій мові (нагадаємо хоч би прикметник існуючий), в пресі, в красному письменстві, дарма що їх не цуралися ні класики української літератури, ні українські лексикографи як дореволюційних часів, так і пожовтневої доби, з словника фізичної термінології їх виметено до решти, заслано в «квадратові клямри». Замість цілком природних, цілком нормальних: обертаючий, регулюючий, тощо, як відповідників до рос. вращающий, регулирующий; ми скрізь зустрічаємо в СФТ поворотний, регуляційний і т. ін. без жодної поступки формам в на - чий. Не поширюючи їх на всі без винятку випадки з огляду на те, що російському прикметниковому наросткові -щий в українській мові, справді, часто відповідають і інші наростки, наш бюлетень повертає злочинно зневажені буржуазними націоналістами права громадянства в фізичній термінології тим українським прикметникам на - чий, що мають ці права в масовій мові.

До російських термінів — прикметників на -видный, -образный, -подобный СФТ систематично подає відповідники на -уватий (-юватий) і зрідка на -астпй (-ястий). Український наросток -уватий (-юватий) точно відповідає рос. –оватый (-еватый). Обидва вони означають зменшену властивість якоїсь речі (твердуватий — твердоватый), або велику кількість чогось (сукуватий — суковатый), або, нарешті, подібність до чогось (гачкуватий — крючковатый). Багатозначність наростків -уватий (-юватий), -оватый (-еватый) в щоденній мові українців і росіян не створює серйозних перешкод для спілкування, але в науковій термінології ці багатозначні паростки спричинюються до плутанини, позбавляючи термін прозорості, виразності, чіткості. Тому то ми відкинули запроваджене ще в термінологічних словниках ІУНМ та НДІМ за його кплишнього, нацдемівського керівництва і послідовно проведене в СФТ тенденційне подавання наростка -уватий (-юватий), як відповідника до рос. –видный, -образный, -подобный, бо вбачаємо, в цій тенденції виразну шкідницьку мету —створити розбіжність між українською і російською термінологією. Відповідником до рос. –видный ми подаємо український наросток -видний, поширений в живій мові і бойкотований лише буржуазними націоналістами, а відповідником до рос. –образный, -подобный — укр. -подібний. В тих випадках, коли російський реєстр не робить ніякої різнпці між формами на –видиый, -образный, -подобный, як цілком рівнозначними, ми даємо в українських розв'язаннях наросток -подібний, бо він більше поширений в українській мові. Проте, в окремих випадках — в масововживаних словах з усталеним значенням наростка -увитий (-юватай), </span>— </span>ми залишили форми з цим наростком, як відповідники до російських форм на –видный, -образный;

Замість форм родового відмінка належності упорядники СФТ в складених з двох чи кількох слів термінах послідовно і систематично вживають прикметникові конструкції. Приклади:

До рос. горелка Ауэра подадться укр. пальник Ауерівський. До рос. закон Архимеда подається укр. закон Архімеда;. Але там, де й в російській термінології фігурує не родовий відмінок, а прикметник, в СФТ добрано способу, щоб відштовхнутися від російської мови. Наприклад, рос. трубка Круксоварозв'язано так: трубка Круксівська, — на першому місці, — на другому — т. Круксова;

До рос. прерыватель Венельта — на першому місці — переривник Венельтівський;

До рос.элемент Грове — елемент Гровевський (щоправда, —на другому місці, на першому — е. Грове; поставити на перше місце свою потворну вигадку автори, очевидно, не зважилися).

Націоналістичну суть такої синтакси, культивованої Курило і Смеречинськими, давно викрито. Ми вилучили із словника ці і подібні до них тенденційні словосполучення, замінивши їх в бюлетені конструкціями з родовим відмінком належності,, властивими живій мові, поряд конструкцій прикметникових, і засвідченими найрізноманітнішими літературними і лексикографічними джерелами.

8. В останньому розділі відзначаємо дуже численні в СФТ так звані фактичні помилки. Їх можна звести до двох основних груп: А) помилки в доборі фізичних термінів, Б) помилки технічного порядку.

А. Не кажучи про те, що до реєстру російських термінів потрапило багато звичайних сполучень того чи того терміна з словами контексту, випадково насмиканих з фізичної літератури (напр., метод изящный, намагничивание легкое, трудное; проводник посредственный), в СФТ наведено ряд термінів застарілих, індивідуальних або невдалих, як от: бестелесный, диэлектор (замість диэлектрик), намагничение слоистое, намагничивание ступенчатое, полюс анталогический, самопотенциал, спектр белый, субстанция аматериальная (такої субстанції нема), температура черная (замість звичайного «температура черного тела»), теория квазижидкая, электрон неподвижный і т. ін. Таких термінів ми в бюлетені не виправляли. Їх просто треба вилучити.

Б. Типова технічна помилка в СФТ — плутання форм доконаного і недоконаного видів у дієсловах і віддієслівних іменниках як російської, так і української мови. Приклади з контрольної (48-ої) сторінки: до рос. напитываться (нд. в.) подаються українські відповідники обох видів: просякати, просякнути, накаливание (нд. в.) — розжарювання (нд. в.) і розжарення (д. в.); намагничивание (нд. в.) — магнетування (нд. в.) і намагнетування (д. в.). Ми намагалися систематично виправити в бюлетені ці помилки СФТ.

Вісім розділів, в яких ми оглянули основні лінії націоналістичного шкідництва в українській фізичній термінології, мають вигляд обвинувального акта. Так, вони, ці вісім доказів великого злочину, і весь наш бюлетень — то обвинувальний акт проти буржуазних націоналістів-шкідників в галузі української наукової термінології і заразом спроба ліквідувати наслідки їх атак і диверсій на мовному фронті, зокрема у фізичній термінології.

Фізичний термінологічний бюлетень. УАН, Iнститут мовознавства, №4. Київ: Вид. УАН, 1935, с. 3–19.

Передруки

  • В. Кубайчук. Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови. — К.:КІС, 2004, 159 —168 с.
  • Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. Упорядники: Л. Масенко, В. Кубайчук, О. Демська-Кульчицька. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005 — 234-249 с.

  1. Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за Українська мова у ХХ сторіччі: історія лінгвоциду. Документи і матеріали. За ред. Л. Масенко. К.: Вид. дім Києво-Могилянська академія — 2005.
  2. А. Хвиля. Знищити коріння українського націоналізму на мовному фронті. ДВОУ, «Радянська школа», 1933, с.с. 10—11.
  3. Передмова до «Словника фізичної термінології», с. III.
  4. Передмова до «Словника фізичної термінології», с. III.
  5. А. Хвиля. Цит. твір, с. 39.
  6. Правопису ні тут. ні в інших аналогічних випадках не зміняємо
  7. В. И. Ленин, Сочинения, т. XXV. с. 72.
  8. Див. В. И. Ленин. Сочинения, т. XXIV, с. 662.</span>
  9. А. Xвиля. Цит. твір, с. 123.
  10. </ol>