Відмінності між версіями «Учительська Громада»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 11: Рядок 11:
 
За воєнного, і повоєнного часу діяльність У.Г. у Львові послабла. З 1920-их рр. У.Г. спрямувала свою діяльність на оборону офіц. назви «український», на боротьбу проти утраквізації гімназій, проти шкільних поль. підручників, на оборону шкільництва й учительства перед поль. урядом, на самодопомогу; створила фонди: «лихоліття» (допомога родинам воєнних безповоротців, безробітним, вдовам і сиротам по учителях), посмертний, власної хати, будови вакаційних осель, відпочинкових будинків для учителів (у Ямнім, Рожанці) тощо. Крім того, У.Г. створила фахові секції для складання програм навчання з укр. мови (гол. [[Ярослав Біленький|Я. Біленький]]), історії  
 
За воєнного, і повоєнного часу діяльність У.Г. у Львові послабла. З 1920-их рр. У.Г. спрямувала свою діяльність на оборону офіц. назви «український», на боротьбу проти утраквізації гімназій, проти шкільних поль. підручників, на оборону шкільництва й учительства перед поль. урядом, на самодопомогу; створила фонди: «лихоліття» (допомога родинам воєнних безповоротців, безробітним, вдовам і сиротам по учителях), посмертний, власної хати, будови вакаційних осель, відпочинкових будинків для учителів (у Ямнім, Рожанці) тощо. Крім того, У.Г. створила фахові секції для складання програм навчання з укр. мови (гол. [[Ярослав Біленький|Я. Біленький]]), історії  
 
([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD О. Терлецький]), географії (О. Дашкевич) і нац. виховання. До 1939 У.Г. мала 12 філій, 4 експозитури, бл. 490 чл. Видавала свій орган «[[Наша Школа]]» (1909—14), «[[Світло]]» (1921—22), «[[Українська Школа|Укр. Школа]]» (1925—39). Крім названих вище, У.Т. пізніше очолювали: [[Кирило Студинський|К. Студинський]] (1916—20), [[Сидір Громницький|С. Громницький]] (1920—25), о. С. Кархут (1926), О. Терлецький (1927—30) і з 1930  
 
([http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%80%D0%BB%D0%B5%D1%86%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%9E%D0%BC%D0%B5%D0%BB%D1%8F%D0%BD О. Терлецький]), географії (О. Дашкевич) і нац. виховання. До 1939 У.Г. мала 12 філій, 4 експозитури, бл. 490 чл. Видавала свій орган «[[Наша Школа]]» (1909—14), «[[Світло]]» (1921—22), «[[Українська Школа|Укр. Школа]]» (1925—39). Крім названих вище, У.Т. пізніше очолювали: [[Кирило Студинський|К. Студинський]] (1916—20), [[Сидір Громницький|С. Громницький]] (1920—25), о. С. Кархут (1926), О. Терлецький (1927—30) і з 1930  
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 В. Радзикевич]. У.Г. співпрацювала з «[[Рідна Школа|Рідною Школою]]», «[[Просвіта|Просвітою]]» і з укр. парламентарною репрезентацією. Активними діячами У.Г. були:  
+
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B0%D0%B4%D0%B7%D0%B8%D0%BA%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 В. Радзикевич]. У.Г. співпрацювала з «[[Рідна Школа (т-во)|Рідною Школою]]», «[[Просвіта|Просвітою]]» і з укр. парламентарною репрезентацією. Активними діячами У.Г. були:  
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE Л. Сальо],  
 
[http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A1%D0%B0%D0%BB%D1%8C%D0%BE Л. Сальо],  
 
[[Софрон Недільський|С. Недільський]], [[Данило Джердж|Д. Джердж]], Р. Ілевич,  
 
[[Софрон Недільський|С. Недільський]], [[Данило Джердж|Д. Джердж]], Р. Ілевич,  

Версія за 13:36, 2 травня 2010

Енциклопедія Українознавства

Учительська Громада у Львові, станове т-во укр. учителів сер. і вищих шкіл, засноване з ініціативи Ю. Стефановича 1.11.1908. До 1914 У.Г. мала 11 філій: Бережани, Коломия, Тернопіль, Перемишль, Станиславів, Стрий, Сокаль, Рогатин, Городенка, Яворів, Львів; 398 чл. Гол. до першої світової війни були М. Грушевський (1908—12) і Ю. Романчук (1912—14). За цього періоду діяльність У.Г. була спрямована на створення укр держ. гімназій у більших м. Галичини українізацію утраквістичних гімназій зрівняння в правах реальних шкіл з гімназіями. У.Г. домагалася призначення окремого референта для укр. шкіл при мін-ві освіти, виступала проти польонізації Львівського ун-ту. Неуспіх цих заходів примусив У.Г. створити Секцію приватного шкільництва, організувати приватні сер. школи і підготовні курси для вступу до гімназій.

За воєнного, і повоєнного часу діяльність У.Г. у Львові послабла. З 1920-их рр. У.Г. спрямувала свою діяльність на оборону офіц. назви «український», на боротьбу проти утраквізації гімназій, проти шкільних поль. підручників, на оборону шкільництва й учительства перед поль. урядом, на самодопомогу; створила фонди: «лихоліття» (допомога родинам воєнних безповоротців, безробітним, вдовам і сиротам по учителях), посмертний, власної хати, будови вакаційних осель, відпочинкових будинків для учителів (у Ямнім, Рожанці) тощо. Крім того, У.Г. створила фахові секції для складання програм навчання з укр. мови (гол. Я. Біленький), історії (О. Терлецький), географії (О. Дашкевич) і нац. виховання. До 1939 У.Г. мала 12 філій, 4 експозитури, бл. 490 чл. Видавала свій орган «Наша Школа» (1909—14), «Світло» (1921—22), «Укр. Школа» (1925—39). Крім названих вище, У.Т. пізніше очолювали: К. Студинський (1916—20), С. Громницький (1920—25), о. С. Кархут (1926), О. Терлецький (1927—30) і з 1930 В. Радзикевич. У.Г. співпрацювала з «Рідною Школою», «Просвітою» і з укр. парламентарною репрезентацією. Активними діячами У.Г. були: Л. Сальо, С. Недільський, Д. Джердж, Р. Ілевич, Р. Цегельський, К. Кисілевський, І. Рибчин, І. Сітницький, І. Боднар, І. Мандюк, М. Паньчук, Г. Павлюх, М. Мельник, С. Левицький та ін.

Література:

  • Двадцятьпятьліття т-ва Учительська Громада, ювілейний наук. збірник. Л. 1935.