<b>«Українська Бесіда»</b> (до 1928 «Руська Бесіда»), т-во клюбного типу 1861—1939 в Галичині. Перше т-во «У.Б.» було засноване у Львові 1861 заходами [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9B%D0%B0%D0%B2%D1%80%D1%96%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%AE%D0%BB%D1%96%D0%B0%D0%BD Ю.&nbsp;Лаврівського] на базі гуртка львівської інтелігенції «Молода Русь» для плекання товариського життя та «скріплення й піднесення нац. духа»; згодом воно було поширене по всіх більших гал. м. (Перемишль, Станиславів, Тернопіль та ін). У 1860—80-их рр. «У. Б.» у Львові була осередком товариського, просвітянського, культ, і навіть політ, життя. В колах «У. Б.» дозрівали різні ідеї щодо нац. життя, відбувалися зустрічі земляків з усіх частин України. «У. Б.» влаштовувала літ.-музичні вечори, доповіді, концерти, вечерниці на відзначення роковин [[Тарас Шевченко|Шевченк]]а, балі. 1864—1923 вона утримувала у Львові свій театр (див. [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%BE%D1%97_%D0%91%D0%B5%D1%81%D1%96%D0%B4%D0%B8_%D0%A2%D0%B5%D0%B0%D1%82%D1%80 «Української Бесіди» Театр]). Конкурсами на драматичні твори «У. Б.» стимулювала розвиток укр. драматургії в Галичині й нагородами сприяла пожвавленню літ. життя. При ній у 1870—90 мали також пристановище львівські студентські т-ва. У 1866—71 в клюбі переважали [[Москвофільство|москвофіли]], згодом керівництво перебрали [[Народовці|народовці]]. Визначніші голови львівської  «У. Б.»:  Ю.&nbsp;Лаврівський,  [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A8%D1%83%D1%85%D0%B5%D0%B2%D0%B8%D1%87_%D0%92%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B4%D0%B8%D0%BC%D0%B8%D1%80 В.&nbsp;Шухевич] (1895—1910), Л.&nbsp;Шехович, [[Ілля Кокорудз|І.&nbsp;Кокорудз]] (1920—32), Ю.&nbsp;Савчак, [[Іван Копач|І.&nbsp;Копач]]. З розбудовою укр. гром. орг^цій праця «У. Б.» поступово зійшла на то-варисько-розвагові  влаштування.