Тарновський Василь (молодший)

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 23:11, 24 жовтня 2009, створена WikiSysop (обговореннявнесок) (Довідник з історії України)

Перейти до: навігація, пошук

Довідник з історії України

ТАРНОВСЬКИЙ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ (молодший, 1.4.1837 - 13(25).7.1899)-український культурний діяч і меценат, колекціонер.

Походив з козацько-старшинського роду Тарновських. Син В. Тарновського (старшого).

Н. у с. Антонівці Пирятинського повіту Полтавської губ. Початкову освіту здобув у Москві. Навчався в інженерному училищі у Петербурзі, згодом закінчив історико-філологічний ф-т Київського ун-ту. Служив мировим посередником, протягом 18 років був предводителем дворянства Борзнянського і Ніжинського (1875—87) повітів (Чернігівська губ.) З 18-річного віку колекціонував предмети української старовини, каталоги яких опублікував двома випусками. В його колекції-картини К. Маковського, І. Репіна, М. Штернберга та ін.

У маєтку Т. в Качанівці (тепер Ічнянського р-ну Чернігівської обл.) часто гостювали М. Костомаров, П. Куліш, О. Лазаревський, І. Репін, Марко Вовчок, В. Горленко, М. Ге та ін.

У 1843 і 1859 зустрічався з Т. Шевченком, пізніше листувався і допомагав поету. Збирав малюнки, рукописи, автографи Т. Шевченка (всього 758 одиниць зберігання) та видав альбом з фотографіями його офортів. Матеріально підтримував «Киевскую старину» та сприяв виходу альбому В. Антоновича і В. Беца «Исторические деятели Юго-Западной России».

У 1897 подарував свою колекцію музею Чернігівського губернського земства. У 1902 у Чернігові було відкрито музей українських старожитностей В. Тарновського (тепер-Чернігівський історичний музей).

Г. Швидько (Дніпропетровськ).

Див. також