Відмінності між версіями «Синявський О. Найголовніші правила української мови... 1929»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
 
(Не показано одну проміжну версію цього користувача)
Рядок 10: Рядок 10:
  
 
Мета моєї книжечки, розуміється, не навчити когось української мови, бо навчитися мови можна насамперед з широкої мовної практики, її мета допомогти набути певности й правильної звички в уживанні окремих мовних рядів <span class="xtnd">у межах слова</span>, усунути вагання при письмі й вимові, тобо при активному користуванні мовою. Бездоганна „письменність" у межах окремого слова, тобто вміння написати чи вимовити певну форму слова в поправному вигляді — це ж мінімум знання літературної мови, <b id='4'><font color="green">4</font></b> обов'язковий кожній людині інтеліґентної професії. Щоправда, в нашій українізаційній практиці іноді на так  
 
Мета моєї книжечки, розуміється, не навчити когось української мови, бо навчитися мови можна насамперед з широкої мовної практики, її мета допомогти набути певности й правильної звички в уживанні окремих мовних рядів <span class="xtnd">у межах слова</span>, усунути вагання при письмі й вимові, тобо при активному користуванні мовою. Бездоганна „письменність" у межах окремого слова, тобто вміння написати чи вимовити певну форму слова в поправному вигляді — це ж мінімум знання літературної мови, <b id='4'><font color="green">4</font></b> обов'язковий кожній людині інтеліґентної професії. Щоправда, в нашій українізаційній практиці іноді на так  
званій „граматиці" й обмежуються, залишаючи з боку лексику, синтаксу, але то вже буде не мінімум, а нікчемний огризок знання мови, бо справжнього знання літературної мови нвіть у найменших розмірах не можна набути без мйвного оточення й мовної практики, звідкіля головним  
+
званій „граматиці" й обмежуються, залишаючи з боку лексику, синтаксу, але то вже буде не мінімум, а нікчемний огризок знання мови, бо справжнього знання літературної мови нвіть у найменших розмірах не можна набути без мовного оточення й мовної практики, звідкіля головним  
чином і сприймаються потрібні елементи лексики, синтакси, фразеології
+
чином і сприймаються потрібні елементи лексики, синтакси, фразеології.
  
  
 
Таким чином „Найголовніші правила української мови" це перед усім граматичний довідник для дорослих у межах правопису, морфології, ортоепії<ref>Ортоепія — поправна, чиста, гарна вимова. </ref>, фонетики укр. літер. мови, з одного боку, та в межах мінімальних вимог до неї в умовах серйозного й нормального вивчення її, з другого. Споживач цієї книжечки належним чином зможе використовувати її тільки при неодмінній умові, що лексично та синтаксично його мова повсякчас збагачується його мовною практикою й мовним оточенням, бо ці сторони мови й набуваються майже виключно в практиці.
 
Таким чином „Найголовніші правила української мови" це перед усім граматичний довідник для дорослих у межах правопису, морфології, ортоепії<ref>Ортоепія — поправна, чиста, гарна вимова. </ref>, фонетики укр. літер. мови, з одного боку, та в межах мінімальних вимог до неї в умовах серйозного й нормального вивчення її, з другого. Споживач цієї книжечки належним чином зможе використовувати її тільки при неодмінній умові, що лексично та синтаксично його мова повсякчас збагачується його мовною практикою й мовним оточенням, бо ці сторони мови й набуваються майже виключно в практиці.
  
Все ж не тільки на самі довідки придасться ця книжечка: можна з неї покористати й більш систематично вивчаючи мову, напр., на курсах. Головним чином до застосування книжечки маючи на увазі, подаю я додатком матеріял на практичні вправи, перенятий мовним утилітаризмом та ідеєю потреби вивчати мову тільки на широкій базі мовної практики, зокрема читання напкращих творів  
+
Все ж не тільки на самі довідки придасться ця книжечка: можна з неї покористати й більш систематично вивчаючи мову, напр., на курсах. Головним чином це застосування книжечки маючи на увазі, подаю я додатком матеріял на практичні вправи, перенятий мовним утилітаризмом та ідеєю потреби вивчати мову тільки на широкій базі мовної практики, зокрема читання найкращих творів  
 
українського письменства.
 
українського письменства.
  
  
Ставлячи таке суто-практичне завдання й орієнтуючися  
+
Ставлячи таке суто-практичне завдання й орієнтуючися на дорослих і знайомих із „граматикою" хоча б іншої мови, зрозуміло я зовсім не інтересуюся граматичною термінологією і не подаю зайвого безумовно відомого споживачам книжечки граматичного матеріялу.  
на дорослих і знйомих із „граматикою" хоча б іншої  
+
мови, зрозуміло я зовсім не інтересуюся граматичною термінологією і не подаю зайвого безумовно відомого споживачам книжечки граматичного матеріялу.  
+
  
 
О. С.  
 
О. С.  
Рядок 29: Рядок 27:
 
----
 
----
 
<references/>
 
<references/>
 +
 +
[[Категорія:Правопис]]

Поточна версія на 17:40, 10 лютого 2011

Синявський О. Найголовніші правила української мови (за новим правописом). ДВУ, — 1929.

Титул.

ПЕРЕДМОВА[1].

Ніде ніхто й ніколи не може вивчитися якоїсь мови практично в таких розмірах, як це потрібно для щоденного вжитку людині інтеліґентної професії, без належного мовного оточення. Хоч мовне оточення й не одинока умова такого вивчення, та без нього годі й думати за більш-менш серйозне засвоєння мови. Щоденне читання часописів, книг, розмова, письмо, вуличні написи, плякати, афіші, театр — ось та нормальна мовна атмосфера, де може нормально організовуватися мова окремої людини. Навіть в умовах одномовноі школи значіння оточення й повсякденної практики дужо велике для формування мови людини, подвійно, потрійно велике воно в таких умовах, коли мову доводиться засвоювати вже по школі, отже щонайбільше з самого оточення й прпрактики. А в такому як раз стані шірокі верстви інтеліґенції на Україні щодо української мови.

Звичайно, тепер, на 12 р. революції на Україні майже німає, людини інтеліґентної професії без певного обізнання з українською мовою, та пересічний рівень того обізнання взагалі недостатній, і, треба признатися, не завсіди недостатній він тільки з причин суб'єктивних. Причини об'єктивні, оте саме мовне оточення і по cей час іще не абияк перешкоджає засвоїти чистої й поправної літературної української мови. Досить указати на такі непоправні часто написи на вивісках, штампах, блянках тощо, що так дезорганізують мову людей і спантеличують їх. Та й сам правопис донедавна був не зовсім впорядкований і зовсім анархічний у практиці, і тільки власне тепер, по виході „Українського правопису" Державної Комісії, ця сторона мови цілком унормована.

Мета моєї книжечки, розуміється, не навчити когось української мови, бо навчитися мови можна насамперед з широкої мовної практики, її мета допомогти набути певности й правильної звички в уживанні окремих мовних рядів у межах слова, усунути вагання при письмі й вимові, тобо при активному користуванні мовою. Бездоганна „письменність" у межах окремого слова, тобто вміння написати чи вимовити певну форму слова в поправному вигляді — це ж мінімум знання літературної мови, 4 обов'язковий кожній людині інтеліґентної професії. Щоправда, в нашій українізаційній практиці іноді на так званій „граматиці" й обмежуються, залишаючи з боку лексику, синтаксу, але то вже буде не мінімум, а нікчемний огризок знання мови, бо справжнього знання літературної мови нвіть у найменших розмірах не можна набути без мовного оточення й мовної практики, звідкіля головним чином і сприймаються потрібні елементи лексики, синтакси, фразеології.


Таким чином „Найголовніші правила української мови" це перед усім граматичний довідник для дорослих у межах правопису, морфології, ортоепії[2], фонетики укр. літер. мови, з одного боку, та в межах мінімальних вимог до неї в умовах серйозного й нормального вивчення її, з другого. Споживач цієї книжечки належним чином зможе використовувати її тільки при неодмінній умові, що лексично та синтаксично його мова повсякчас збагачується його мовною практикою й мовним оточенням, бо ці сторони мови й набуваються майже виключно в практиці.

Все ж не тільки на самі довідки придасться ця книжечка: можна з неї покористати й більш систематично вивчаючи мову, напр., на курсах. Головним чином це застосування книжечки маючи на увазі, подаю я додатком матеріял на практичні вправи, перенятий мовним утилітаризмом та ідеєю потреби вивчати мову тільки на широкій базі мовної практики, зокрема читання найкращих творів українського письменства.


Ставлячи таке суто-практичне завдання й орієнтуючися на дорослих і знайомих із „граматикою" хоча б іншої мови, зрозуміло я зовсім не інтересуюся граматичною термінологією і не подаю зайвого безумовно відомого споживачам книжечки граматичного матеріялу.

О. С.



  1. Номери сторінок (грубий шрифт зеленого кольору) подано за першоджерелом
  2. Ортоепія — поправна, чиста, гарна вимова.