Відмінності між версіями «Піяри»

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Перейти до: навігація, пошук
Рядок 5: Рядок 5:
 
<p>
 
<p>
 
'''Додаток'''</p>
 
'''Додаток'''</p>
<p>Про піярів згадано у «Енеїді» Котляревського:</p>
+
<p>Про піярів згадано в «Енеїді» Котляревського:</p>
 
<p>''Еней тут зараз взяв догадку,''</p>
 
<p>''Еней тут зараз взяв догадку,''</p>
 
<p>''Велів побігти до дяків,''</p>
 
<p>''Велів побігти до дяків,''</p>

Версія за 22:57, 10 листопада 2009

Енциклопедія Українознавства

Піяри, отці побожних шкіл (scholarum piarum, scolopi), конґреґація, заснована 1597–1617 рр. у Римі св. Йосифом Калясанті по змозі для безкоштовного виховання молоді, з 1669 р. на правах чину. До Польщі П. прибули 1682 р. і заснували низку сер. шкіл-колегій, які з успіхом конкурували з школами єзуїтів, особливо після шкільної реформи, яку здійснив 1754 р. піярист Станіслав Конарський. На Україні П. мали монастирі й школи у Холмі, Золочеві, Львові, Межеріччі та ін.

Додаток

Про піярів згадано в «Енеїді» Котляревського:

Еней тут зараз взяв догадку,

Велів побігти до дяків,

Купить піярськую граматку,

Полусттавців, октоїхів;

І всіх зачав сам мордовати,

Поверху, по словам складати

Латинську тму, мну, здо, тло;

Троянськр плем'я все засіло

Коло книжок, що аж потіло,

І по-латинському гуло.

Посилання на інші джерела на ту саму тему:
Вікіпедія: Піари .