Попов Микола
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 16:30, 23 лютого 2010, створена Victor Kubai (обговорення • внесок) (Створена сторінка: =Енциклопедія Українознавства= <div style="background-color:#C6E2FF"> <b>Попов Микола</b> (1891-1937), сов. партій…)
Енциклопедія Українознавства
Попов Микола (1891-1937), сов. партійний діяч та історик ком. партії, родом росіянин, спершу меншовик, з 1919 р. — большевик. У 1921—23 рр. секретар Харківського губкому КП(б)У; у 1925—27 - завідувач відділу агітпропу ЦК КП(б)У і ред. газ. «Коммунист». У 1928—32 - на відповідальних партійних посадах у Москві. У 1926 р. опублікував «Очерки истории РКП(б)», а у 1928 - «Нариси історії КП(б)У», У березні 1933 р. разом з П. Постишевим прибув на Україну і був призначений секретарем ЦК та завідувачем відділу пропаганди і преси. Виступав проти М. Скрипника, М. Хвильового, В. Юринця й ін. укр. комуністів, на форумі Комінтерну — проти КПЗУ; поширював культ Постишева, але незабаром був заарештований і проголошений одним з керівників фіктивної нац.-фашистської орг-ції України.
