Політосвіта

Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
Версія від 21:40, 20 грудня 2009, створена Victor Kubai (обговореннявнесок) (Захист на Політосвіта встановлено ([edit=sysop] (безстроково) [move=sysop] (безстроково)))

Перейти до: навігація, пошук

Енциклопедія Українознавства

Політосвіта, здійснювана з перших рр. ком. режиму в СССР система масової політ.-осв. роботи серед дорослого населення для виховання нар. мас у дусі марксизму-ленінізму, ознайомлення з ідеями і програмою ком. партії й мобілізації їх для виконання конкретних завдань, ставлених ком. партією. В основному П. почасти збігається, почасти розгортається паралельно з партійною освітою та політ.-виховною частиною позашкільної освіти і використовує всі їх засоби: пресу, усні виступи, радіо, телебачення, кіно, театр, образотворче мистецтво, політ. й мист. літературу. П. здійснюють партійні й держ. органи, проф. спілки, комсомольські та ін. орг-ції. Системою П. охоплені всі типи заг.-осв. шкіл для дорослих, самоосвіта й уся мережа закладів позашкільної освіти. У 1920—30-их рр. керівництво П. належало Гол. Політ.-Осв. Комітетові при Наркомосі України (Головполітосвіта з підпорядкованими їй округовими, пізніше облполітосвітами при округових і обл. відділах нар. освіти), з 1945 р. Респ. Комітетові в справах культ.-осв. закладів, а з 1953 — союзно-респ. мін-ву культури. Значною мірою питанням П. присвячена діяльність Т-ва «Знання» УРСР. Кадри організаторів П. підготовлялися в 1930-их рр. у Харківському Ін-ті Політ. Освіти і в технікумах (згодом школах) П. та в партійних школах; тепер їх готують у спеціяльних сер. та вищих школах мін-ва культури УРСР.

І. Б.