Відмінності між версіями «Огієнко Іван»
Матеріал з Хронологія мовних подій в Україні: зовнішня історія української мови
м (перейменував «Іван Огієнко» на «Огієнко Іван») |
|||
| (Не показані 2 проміжні версії цього користувача) | |||
| Рядок 3: | Рядок 3: | ||
| − | <b>ОГІЄНКО Іван Іванович</b> [2(14).І 1882, м. Брусилів, тепер смт Коростишівського р-ну Житом. обл. — 29.Ill 1972, м. Вінніпег, Канада] — укр. мовознавець, історик церкви, держ., церк. і культур.-осв. діяч. Закін. 1909 істор.-філол. ф-т [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-ту]. З 1915 — приват-доцент цього ун-ту, з 1917 — професор, з 1918 — екстраординарний професор. Протягом 1918-20 — ординарний професор і ректор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Укр. ун-ту в Кам'янці-Подільському]. Був міністром освіти (1918) та | + | <b>ОГІЄНКО Іван Іванович</b> [2(14).І 1882, м. Брусилів, тепер смт Коростишівського р-ну Житом. обл. — 29.Ill 1972, м. Вінніпег, Канада] — укр. мовознавець, історик церкви, держ., церк. і культур.-осв. діяч. Закін. 1909 істор.-філол. ф-т [http://uk.wikipedia.org/wiki/Київський_університет Київ. ун-ту]. З 1915 — приват-доцент цього ун-ту, з 1917 — професор, з 1918 — екстраординарний професор. Протягом 1918-20 — ординарний професор і ректор [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%9A%D0%B0%D0%BC%27%D1%8F%D0%BD%D0%B5%D1%86%D1%8C-%D0%9F%D0%BE%D0%B4%D1%96%D0%BB%D1%8C%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D0%B4%D0%B5%D1%80%D0%B6%D0%B0%D0%B2%D0%BD%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BA%D1%80%D0%B0%D1%97%D0%BD%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Укр. ун-ту в Кам'янці-Подільському]. Був міністром освіти (1918) та міністром віросповідань (1919-21) в уряді [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A3%D0%9D%D0%A0 УНР]. Після падіння УНР жив у Польщі, протягом 1926-32 працював професором [http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%92%D0%B0%D1%80%D1%88%D0%B0%D0%B2%D1%81%D1%8C%D0%BA%D0%B8%D0%B9_%D1%83%D0%BD%D1%96%D0%B2%D0%B5%D1%80%D1%81%D0%B8%D1%82%D0%B5%D1%82 Варшав. ун-ту]; видавав журнали «[[Рідна мова]]» (1933-39), «[[Наша культура]]» (1935-37). 1940 рукоположении у сан архієпископа Холмського і Підляського УАПЦ під іменем Іларіон, з 1943 — найвищий ієрарх цієї церкви — митрополит (1963 отримав титул блаженнішого). З 1947 жив у Канаді, де продовжив церковну, а також наук. і вид. діяльність як редактор і видавець журналів «Слово істини» (1947-51), «Наша культура» (1951-53), «Віра й культура» (1953-67). У колі наук. інтересів О. — мовознавця були проблеми кирилич. палеографії, історії старослов'ян. та укр. мов, культури укр. мови, проблеми укр. правопису. Осн. праці — «Крехівський Апостол» (1930), «Пам'ятки старослов'янської мови Х-ХІ віків» (1929), «Історія українського друкарства» (1925, 1994), «Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» (1926), «Нариси з історії української мови. Система українського правопису» (1927), «Історія української літературної мови» (1950), «Граматичні основи української літературної мови» (1951), «Український літературний наголос» (1952), «Наша літературна мова. Як говорити й писати по-літературному» (1954). |
;Літ.: | ;Літ.: | ||
| Рядок 12: | Рядок 12: | ||
:*''Іван Огієнко й утвердження гуманіт. науки та освіти в Україні''. Мат-ли доповідей і повідомлень на Всеукр. наук.-практ. конференції. 4-5 березня 1997 р. Житомир. 1997. | :*''Іван Огієнко й утвердження гуманіт. науки та освіти в Україні''. Мат-ли доповідей і повідомлень на Всеукр. наук.-практ. конференції. 4-5 березня 1997 р. Житомир. 1997. | ||
| − | В. Б. Задорожний. | + | В. Б. Задорожний. </div> |
| + | |||
| + | ;''Посилання на інші джерела на ту саму тему:'' | ||
| + | |||
| + | :*[ e-Енциклопедія історії України: <b></b>.] | ||
| + | :*[http://uk.wikipedia.org/wiki/Огієнко_Іван Вікіпедія: <b>Огієнко Іван Іванович</b>.] | ||
| + | |||
| + | :*[http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Ioisn/2008_5/2_01_Zavalniukk.pdf ''Іван Огієнко і сучасна наука та освіта''. Науковий збірник: Серія історична та філологічна. Випуск V. Кам’янець-Подільський університет, 2008. — с. 297 — 321.<b>Завальнюк О.М. ''Іван Огієнко — творець національної освіти в Україні, фундатор і ректор Кам’янець-Подільського державного українського університету''</b>. PDF] | ||
| + | |||
| + | [[Категорія:Персоналії]] | ||
| + | [[Категорія:Громадський діячі]] | ||
| + | [[Категорія:Члени громад]] | ||
| + | [[Категорія:Перекладачі]] | ||
| + | [[Категорія:Освітяни]] | ||
| + | [[Категорія:Науковці]] | ||
| + | [[Категорія:Видавці]] | ||
| + | [[Категорія:Автори правописів]] | ||
| + | [[Категорія:Лексикографи]] | ||
| + | [[Категорія:Митрополити]] | ||
Поточна версія на 13:41, 25 квітня 2010
Українська мова. Енциклопедія
ОГІЄНКО Іван Іванович [2(14).І 1882, м. Брусилів, тепер смт Коростишівського р-ну Житом. обл. — 29.Ill 1972, м. Вінніпег, Канада] — укр. мовознавець, історик церкви, держ., церк. і культур.-осв. діяч. Закін. 1909 істор.-філол. ф-т Київ. ун-ту. З 1915 — приват-доцент цього ун-ту, з 1917 — професор, з 1918 — екстраординарний професор. Протягом 1918-20 — ординарний професор і ректор Укр. ун-ту в Кам'янці-Подільському. Був міністром освіти (1918) та міністром віросповідань (1919-21) в уряді УНР. Після падіння УНР жив у Польщі, протягом 1926-32 працював професором Варшав. ун-ту; видавав журнали «Рідна мова» (1933-39), «Наша культура» (1935-37). 1940 рукоположении у сан архієпископа Холмського і Підляського УАПЦ під іменем Іларіон, з 1943 — найвищий ієрарх цієї церкви — митрополит (1963 отримав титул блаженнішого). З 1947 жив у Канаді, де продовжив церковну, а також наук. і вид. діяльність як редактор і видавець журналів «Слово істини» (1947-51), «Наша культура» (1951-53), «Віра й культура» (1953-67). У колі наук. інтересів О. — мовознавця були проблеми кирилич. палеографії, історії старослов'ян. та укр. мов, культури укр. мови, проблеми укр. правопису. Осн. праці — «Крехівський Апостол» (1930), «Пам'ятки старослов'янської мови Х-ХІ віків» (1929), «Історія українського друкарства» (1925, 1994), «Костянтин і Мефодій. Їх життя та діяльність» (1926), «Нариси з історії української мови. Система українського правопису» (1927), «Історія української літературної мови» (1950), «Граматичні основи української літературної мови» (1951), «Український літературний наголос» (1952), «Наша літературна мова. Як говорити й писати по-літературному» (1954).
- Літ.
- Заїкін В. Професор Іван Огієнко як церк. та громад. діяч і як учений. Варшава, 1925
- Тези доповідей наук.-теор. конференції «Духовна і наук.-пед. діяльність І. І. Огієнка в контексті укр. нац. відродження». Кам'янець-Подільський, 1992
- Тези доповідей Всеукр. наук. конференції, присвяченої 110-річчю від дня народження Івана Огієнка, 26-27 травня 1992 р., ч. 1-2. Л., 1992
- Іван Огієнко й утвердження гуманіт. науки та освіти в Україні. Мат-ли доповідей і повідомлень на Всеукр. наук.-практ. конференції. 4-5 березня 1997 р. Житомир. 1997.
- Посилання на інші джерела на ту саму тему:
- [ e-Енциклопедія історії України: .]
- Вікіпедія: Огієнко Іван Іванович.
