Общество св. Василія Великого, культ.-осв. і вид. т-во русофільського напряму на Закарпатті з осідком в Ужгороді, засноване 1864 р. О. Духновичем при підтримці мукачівського і пряшівського єп. В. Поповича і Й. Ґаґанця з завданням працювати над освітою народу та боронити церк. і нац. традиції перед зугорщенням. Першим гол. був І. Раковський, секретарем І. Мондок, почесним гол. А. Добрянський; ч. чл. — бл. 500, гол. овящ. і світська інтелігенція. О. св. В. В. видавало, крім белетристики й підручників, тижневики «Свѣтъ» (1867—71), «Новий Свѣтъ» (1871-72), «Карпатъ» (1873-86), «Учитель» (1867 — вийшло 27 чч.) та двотижневик «Наука» (з 1897); мова двох останніх наближалася до нар., в ін. вид. плекалася штучна мова — мішанина рос., ц.-слов. і нар. Після початково русофільської орієнтації угор. уряд взяв т-во під контроль і за допомогою єп. С. Панковича повів гостро проугор. лінію. З пол. 1870-их рр. т-во почало занепадати; в кін. 19 в. група молодших свящ. (В. Гаджеґа, П. Ґебей, А. Волошин) намагалися оживити діяльність на нар. основі, але 1902 р. О. св. В. В. ліквідувалося, а його майно перейшло у власність новозаснованої торг.-вид. спілки «Уніо».

А. Штефан