| | «Вамъ сказали справедливо, — писав П. Білецький-Носенко у відповіді А. Метлинському (листопад 1842 p.), — что я обрабатызаю словарь, сколько возможно полнѣе <...> До этой поры собрано болѣе 20 тысячь статей; остается привести въ порядокъ и переписать набѣло. Частному человѣку издать его почти невозможно; я думаю послать его въ Им. Академію Наукъ и просить пособія на счеть Демидовской премій» <ref> Там же, стор. 50—51. </ref>. | | «Вамъ сказали справедливо, — писав П. Білецький-Носенко у відповіді А. Метлинському (листопад 1842 p.), — что я обрабатызаю словарь, сколько возможно полнѣе <...> До этой поры собрано болѣе 20 тысячь статей; остается привести въ порядокъ и переписать набѣло. Частному человѣку издать его почти невозможно; я думаю послать его въ Им. Академію Наукъ и просить пособія на счеть Демидовской премій» <ref> Там же, стор. 50—51. </ref>. |
| − | Закінчивши словник і граматику, П. Білецький-Носенко в кінці 1843 р. надіслав рукописи міністрові освіти Уварову, бажаючи йому їх присвятити <ref> Див. ЦДІА УРСР в Києві, фонд 707, опис 11, од. зб. 22, 1845 р.</ref>. Одночасно він звернувся до президента Академії наук із проханням видати словник.<ref> Михайло Гніп, зазнач, праця, стор. 164. </ref> Міністр освіти направив рукописи в її Відділ Академії наук на розгляд і рецензію. Однак, за відсутністю там знавців української мови, праці були передані до Києва в канцелярію попечителя Київської учбової округи з тим, щоб їх розглянув хто-небудь із учених Київського університету <ref> Див. ЦДІА УРСР, фонд 707, опис 11, од. зб. 22, 1845 р. </ref>. Оскільки ніхто з професорів Київського університету вивченням української мови тоді не займався, рецензію на праці П. Білецького-Носенка попросили написати М. Максимовича. У своїй рецензії (квітень 1845 p.) M. Максимович зупинився головним чином на розгляді й оцінці словника <ref> Друкується за оригіналом.</ref>: | + | Закінчивши словник і граматику, П. Білецький-Носенко в кінці 1843 р. надіслав рукописи міністрові освіти Уварову, бажаючи йому їх присвятити <ref> Див. ЦДІА УРСР в Києві, фонд 707, опис 11, од. зб. 22, 1845 р.</ref>. Одночасно він звернувся до президента Академії наук із проханням видати словник.<ref> Михайло Гніп, зазнач, праця, стор. 164. </ref> Міністр освіти направив рукописи в її Відділ Академії наук на розгляд і рецензію. Однак, за відсутністю там знавців української мови, праці були передані до Києва в канцелярію попечителя Київської учбової округи з тим, щоб їх розглянув хто-небудь із учених Київського університету <ref> Див. ЦДІА УРСР, фонд 707, опис 11, од. зб. 22, 1845 р. </ref>. Оскільки ніхто з професорів Київського університету вивченням української мови тоді не займався, рецензію на праці П. Білецького-Носенка попросили написати М. Максимовича. У своїй рецензії (квітень 1845 p.) M. Максимович зупинився головним чином на розгляді й оцінці словника <ref> Друкується за оригіналом.</ref>: |
| − | Разсмотрѣвъ подробно сій два сочиненія г. Носенка, я нашелъ, что они имѣютъ несомнѣнныя достоинства и заслуживаютъ быть изданными въ свѣтъ, особенно Словарь, — какъ по богатству матеріаловъ и наблюденій, ведущихъ къ лознанію южнорусскаго языка, такъ и по той пользѣ, какую приведеніе въ извѣстность сего языка можетъ доставить окончательной обработкѣ рускаго словаря и руской грамматики. Но чтобы труды г. Носенка съ перваго изданія были возможно болѣе соотвѣственны цѣли своей и современному требованію филологіи, можно | + | Разсмотрѣвъ подробно сій два сочиненія г. Носенка, я нашелъ, что они имѣютъ несомнѣнныя достоинства и заслуживаютъ быть изданными въ свѣтъ, особенно Словарь, — какъ по богатству матеріаловъ и наблюденій, ведущихъ къ познанію южнорусскаго языка, такъ и по той пользѣ, какую приведеніе въ извѣстность сего языка можетъ доставить окончательной обработкѣ рускаго словаря и руской грамматики. Но чтобы труды г. Носенка съ перваго изданія были возможно болѣе соотвѣственны цѣли своей и современному требованію филологіи, можно <b id='11'><font color="green">11</font></b> бы предложить почтенному автору сдѣлать въ нихъ нѣкоторыя улучшенія. Таковыми, по моєму мнѣнію, могли бъ быть слѣдующія. |
| − | <b id='11'><font color="green">11</font></b>
| + | 1. Языкъ, разсматриваемый въ Грамматикѣ и Словарѣ называть постоянно однимъ именемъ, всего лучше, — «южнорускимъ или малороссійскимъ», какъ и названъ онъ въ «Предъувѣдомленіи» къ Словарю. Прочія названія того же языка, встрѣчающіяся въ разныхъ мѣстахъ сочиненій г. Носенка, напримѣръ, «югозападный, украинскій, украино-малороссійскій», — можно вовсе исключить какъ напрасные синонимы. |